CC BY
47
Involvement of the contaminated forest lands into circulation should be carried out by means of their rehabilitation. The criteria on which to plan the activities on rehabilitation of forest lands. Grounded methodology for rehabilitation of forest lands.
Keywords: forest ecosystem, contamination, forest land, rehabilitation criteria, rehabilitation methodology.
УДК 711.437(477.83) Ст. викл. Л.В. Пархуць;
магктрант С.В. Базаронова - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ПЛАНУВАННЯ ТА ЗМ1НИ У ЗЕМЛЕКОРИСТУВАНН1 СЕЛА РОЗЛУЧ
Простежено характерш змши у використанш основних категорш земель села Роз-луч та подано сшввщношення земель у кадастрових та адмшютративно-теритс^альних межах, починаючи вщ кшця XVIII до початку ХХ1 ст. Визначено ам основних еташв у розвитку села, у яких вщбувались змши. Вщзначено, що вщ середини ХХ до початку ХХ1 ст. вщбулися найбiльшi реоргашзацп та впорядкування земель Розлуча.
Вступ. Рацюнальне землекористування вщображае стутнь освоення ландшафту та соц1ально-економ1чний р1вень громади. Для оптимального вико-ристання земель у сшьських ландшафтах в умовах роздержавлення та привати-зацп доцшьно простежувати характерш змши у використанш основних категорш земель, яю вщбулися протягом розвитку села. За перюд XV-XVII ст. сфор-мувалася ландшафтно-планувальна структура бшьшосп карпатських поселень, незважаючи на те, що вони були засноваш значно рашше. Регулярне плануван-ня сшьських поселень Бойювщини мае сво1 давш кореш. В юторичнш лггерату-р1 цьому питанню придшено достатньо уваги, однак шд впливом економ1чних та полггичних фактор1в планування зазнавало змш та деформацш. Сучасний стан сшьських поселень Бойювщини мало вивчений, а питання розвитку планування та змш у землекористуванш на локальному р1вш висв1тили лише в юль-кох наукових працях так! автори: М. Зубрицький [1], Ю.Г. Гошко, Т.П. Кщук, I.P. Могитич, П.М. Федака [2], Р. Сшецький [3], Л. Пархуць [4, 5].
Мета та завдання. Метою дослщження е простежити основш змши у плануванш та землекористуванш села Розлуч, починаючи вщ заснування посе-лення i до початку ХХ ст. Поставлено таю завдання:
• виявити основш етапи розвитку сшьсько! громади на основi iсторичних даних та статистичних звтв про освоення земель Розлуча;
• визначити розмежування та спiввiдношення площ лiсiв, рiллi, пасовищ, лук, за-будови та iн. категорiй земель на певних етапах розвитку села;
• визначити основш екон^чш та сощально-культурш чинники, якi впливають на планування та забудову села й освоення його ландшафту в адмшстративно-терик^альних межах.
Результати дослвдження. Планування прського села Розлуч сформува-лось у формi двобiчноï рядово1 забудови вздовж рiчки на засадах регулярного плану. Земельш парцелi однаковими смугами тягнуться вiд рiчки на схили. Са-дибна забудова сконцентрувалась вузькою смугою у прирiчковiй долинi.
Перша згадка про Розлуч вщноситься до 1511 р. Село заснував перший осадчий Борис на правах волi . Вщ нього виникла перша назва села Борисова
1 Першi поселенц звiльнялися вiд податкiв на 12 роюв або, як казали, "вщсиджували волю". Звiдси появився висл1в: заснувати село "на правах вол1".
2. Екологiя довкiлля
87
Воля на умовах "волоського права". Першi поселенщ оселились в лiсi Росен тд горою Розлуч над рiчкою Росонь або Ровень. Шзшше, вiдповiдно до назви гори Розлуч, назвали так село. Активне заселення територи села вщбулося у середи-нi XVI ст., у перюд найбшьшо! аграрно! колотзаци Карпат. За землi Розлуча виникали суперечки i намагання включити частину земель до складу володшь панiв Турецьких. Однак, пiсля судових розправ, село залишилось у Самбiрськiй економи пiд владою королiвських службовщв. Виникнення нових осель у Карпатах i природний прирiст населення в сiльськiй мiсцевостi зумовлював потребу збшьшення орних земель для вирощування зернових культур за рахунок ль сових площ. Тому селяни використовували вирубно-вогневу та толоко-царинну систему землеробства [6], яка й позначилась на формi парцель у ландшафтах сш. З докуменлв ревiзil 1658 р. довщуемось, що село мало на той час 17,25 лана (431,25 га) [7].
Родючють прських Грунт1в, зокрема у Бескидах, завжди була значно нижчою, нiж у селян рiвнинноl передпрсько! частини. Тому на Бойювщиш пе-реважав скотарсько-землеробський напрям, а затрати пращ й ресурЫв на оди-ницю вирощено! продукци у бойкiв завжди були бшьшими. Вiд XVI ст. люоко-ристування з пiдсобного перетворилося на економiчний чинник господарсько! дiяльностi, осюльки були введенi "повинностi деревом" [8].
Поява торгових мют стимулювала розвиток сшьських поселень. Крiм того, подальший розвиток ремесел у мютах стимулював пiдвищення попиту на деревину. Масштабне експортування деревини в Карпатах розпочалося вiд пер-шо! чверт XVIII ст. У той час зрю попит на Гонти як на внутршньому, так i на зовшшньому ринку. Його виробництво здшснювалось, з одного боку, феодаль-ними повинностями, а з шшого - за оплату майстрам. Наприклад, ус села Роз-луцько! кра!ни щорiчно повиннi були давати вiд лану по двi копи Гонтiв [9].
До приходу австршсько! влади громада села вже активно осво!ла земль Йосифiнська метрика подае такий баланс: сшьськогосподарсью угiддя - 60 %, а лiсовi площi - 39 %. Забудова займала лише 1 % (рис. 1). Пасовищ було бшьше, тж сiножатей, що св^ить про наявнiсть скотарського напряму господарюван-ня [10]. Наявнiсть значних резервних земель на Бойювщиш давала змогу австршському уряду провадити колошзацшну полггику, скеровану, з одного боку, на виршення проблем iз перенаселенням на заходi Свропи, а з шшого - на тднесення сшьського господарства у Галичинi. У Розлучi ще на початку XIX оселились шмецью колонiсти-католики зi Шваби. На господарство !м видiляли 26-33 морги (15-19 га) землi [11]. У 1855 р. тут проживало 11 шмецьких шмей, а в 1903 р. загальна кiлькiсть шмщв-колошс^в сягнула близько 230 осiб.
Площа земель с. Розлуч - 2400 га
■шеи - 940,05 га; 39% ■луки - 93,7 га; 4% ■пасовища - 434,46 га; 18% ■забудоваш земш - 31,08 га; 1% ■ршля - 900,71 га; 38%
Рис. 1. Спiввiдношення земель у кадастрових межах с. Розлуч станом на 1788р.
У процеш господарсько! дiяльностi переселенцi запровадили сво! правила та способи ведення сшьського господарства. Наприклад, вони прокладали Грунтовi дороги вздовж земельних надшв у вигл_вд фоси, якi сполучали голов-ну вулицю з орними землями, сшокосами, пасовищами та люом. Фоси призна-чались для вщведення надлишку дощових стокiв з полiв та використовувались як дороги. Пюля тривалих рокiв експлуатацп такi дороги поглиблювались внас-лiдок вимивання дрiбних частинок Грунту. Польовi дороги слугували також за-собом розмежування земельних надЫв (рис. 2).
Рис. 2. Глибот фоси серед орних земель - слгди господарсько1' д1яльност1 ншецьких колотст1в у Розлуч1
У плануванш села чико простежуемо регулярний план iз однаково роз-ташованими будинками вздовж дороги [12]. Для колошспв розробляли типовi проекти житлових будинюв для застосування на нових землях. Видозмши ста-лися пiзнiше у 1930-х роках.
Станом на 1880 р. в Розлучi було 188 будинюв i 1049 мешканщв [13]. Це потребувало додаткових земель. Орш землi збiльшились за рахунок розорення пасовищ та сшокошв (рис. 3), що свщчить про потребу забезпечення прожитко-вого мiнiмуму. У кшщ XIX ст. внаслiдок неврожаю селяни вщчували серйознi труднощi, що призвело до ем^ацп багатьох людей у США та Канаду. Ще у 1868 р. частина державних земель потрапила до володшь помщика. 1з 2532 га землi власнiсть бшьша (помiщицька) становила 935 га, решта належала громадi та селянам [14]. За приблизними тдрахунками, 1,2-1,4 га землi припадала на одного мешканця у Розлучi, не враховуючи панського двору. Разом з тим активно експлуатувалися лiси. Бiля Розлуча працювало 15 робiтникiв у водяному тарта-ку. Щорiчно у ньому переробляли 320 м3 люу, i продукували 200 м3 дощок [15].
Рис. 3. Спiввiдношення земель у кадастрових межах с. Розлуч станом на 1880р.
Про економiчне зростання громади св^ить будiвництво нового храму. У 1876 р. майстер Гаврило Роман iз Багнуватого збудував дерев'яну тризрубну церкву Рiздва Богородицi. Поруч iз церквою звели каркасну дзвiницю. I церква, i дзвiниця е типовими бойкiвськими сакральними спорудами iз характерними заломами дахiв. У 1901-1902 рр. шмецью колонiсти в Розлучi збудували де-рев'яний костел Св. Франциска Борджiа (Боргяша). Костел - один з небагатьох об'еклв, що залишився без перебудов у первiсному вигляд^ з автентичними елементами, сьогоднi потребуе реставрацп. Неоготичнi деталi, виконанi в дере-вi, мають оригiнальний вигляд. На сьогодш тiльки церква та дзвшиця занесенi до списку пам'яток архiтектури мiсцевого значення. На територи села е давньо-руське городище, а також неповторш зразки народно! житлово! архiтектури, якi можуть бути об'ектами пам'яткоохоронно! справи.
Альтернативним i екобезпечним напрямом розвитку господарства у Карпатах на початку ХХ ст. були рекреащя i туризм. У 1905 р. через територш Роз-луча пролягла залiзнична колiя, яка сполучала Львiв та Ужгород. Вщкриття за-лiзницi були поштовхом до активного розвитку гiрського туризму та рекреаци в цих краях. Як наслщок, населення у селi почало зростати i незабаром сягнуло найбшьшого числа за всю його юторш (рис. 4). На той час не вщбувалось ради-кальних змiн у землекористуваннi. Порiвняно iз 1880 роком лiсовi угiддя змен-шились на 1 %, а частка сшьськогосподарських угiдь залишилась без змш, на-томiсть вiдбувся незначний перерозподш сiльськогосподарських угiдь, зокрема 3 % орних земель замшили на луки та пасовища (рис. 5).
1869 1880 1890 1907 1914 1939 1959 1965 1971 1981 199119972001 2007 200820092010 2011 Рис. 4. ДинамЫа населення с. Розлуч
У 1913 р. на Турювщиш вщкрили першу лещатарську трасу Львiвщини Сянки - Шкуй, а через 24 роки в Сянках вщкрився один iз найкращих цен^в лижного спорту. Зважаючи на туристичну привабливють мюцевост^ пiд керiв-ництвом повггового старости Вагнера розроблено своерiдний генплан розвитку Розлуча. Село було на деякий час своерщним курортом та центром вщпочинку, завдяки джерелам мшеральних вод, таких як "Нафтуся", залiзних та содових
вод, а також 50 метровому трамплшу на ropi Кичера. У селi функщонувало 13 пансiонатiв, 25 вiлл i 20 будинкiв вiдпочинку, гiрська лещатарська база вiйськово-спортивного табору та юнацький табiр. Розлуч Mir одночасно приймати до 2,5 тис. ошб [16]. У забудовi Розлуча та шших сiл, якi розташову-вались поблизу коли, появились будинки вихщного дня та вшли. ïx архiтектура вщображала впливи тогочасно! европейсько! арxiтектури. У Розлучi помiтно ущiльнилась забудова i появились тенденци до розвитку забудови по вертикаль До туристичного бiзнесу залучалися навiть лiсовi пiдприемства прських районiв, якi органiзовували для людей мюця короткочасного вiдпочинку.
Площа земель с. Розлуч - 2532 га люи - 951 га; 38% луки - 102 га; 4% пасовища - 288 га; 11% забудоваш земш - 55 га; 2% сади - 0,07 га; 0% ршля - 1136 га; 45%
Рис. 5. Спiввiдношення земель у кадастрових межах с. Розлуч станом на 1907р.
Змша землекористування у Розлучi вщбулася вщразу ж шсля Друго! свь тово! вiйни. У 1948 р. на землях села утворили два колгоспи "Зоря" та "Колос", як через рш об'еднались в один. Подальшi реорганiзацiï вщбувалися в 1960-х роках, коли на базi колгоспу утворили допомiжне господарство Турювського лiсового господарсько-заготiвельного пiдприемства, а в 1963 р. на територи трьох сiл Розлуча, Явори та Волосянки - Розлуцьке лкництво iз загальною пло-щею 6127 га. Вiдтодi у Розлучi припинились суцшьт рубання лiсу, а пращвни-ки лкового господарства перейшли на поступово-вибiрковi рубки головного користування та саттарне рубання. Протягом 1960-1963 рр. вдалося залiснити великi площi, якi виникли внаслiдок безсистемного вирубування лiсу у другш половинi 1940-х та 1950-х роюв. Так у 1960 р. залюнили 61 га, в 1961 р. -179 га, в 1962 р. - 251 га i в 1963 р. - 106 га. У 1965 р. на експериментальних дь лянках (9 га) застосували шахматно-бюлопчний метод посадки люу1 i протягом 1966 р. таким способом засадили 30 га люових культур [17]. Крiм того, на кол-госпних землях розширили фруктовий сад до 52 га ^з них нового саду - 14 га).
У тслявоенний перюд Розлуч стае рекреацшно-туристичним центром. Взимку 1963-1964 рр. у селi вщбувалися обласш змагання з лижного спорту. З 1964 р. почала дiяти прськолижна база "Карпати", а через рж вiдбудували 90-метровий лижний трамплш та басейн для спортсмешв.
Реорганiзацiя та впорядкування земель Розлуча вщбулась у 1982 р. Вщ-повiдно до виданого акта на право користування землею, землi населеного пункту становили 477 га. Загальна площа земель сшьсь^' ради становила 2178 га, зокрема землi держгоспу "Прикарпаття" - 704 га, землi запасу - 141 га, землi ль согосподарських пiдприемств Турювського держлюгоспу та Розлуцького лю-
1 На сучасному супутниковому зшмку д1лянки л1су, який засаджувався цим методом, в1др1зняються в1д шших л1сових д1лянок.
ництва - 803 га, землi залiзницi - 32 га, землi автомобiльного транспорту -13,7 га ^з них 1,7 га в межах населеного пункту), землi шших органiзацiй та тдприемств - 3 га та землi природоохоронного призначення - 6 га. Частку земель за користувачами подано на рис. 6.
земш земш зал1зничного транспорту; 2%
Рис. 6. Розподт земель за користувачами станом на 1982р.
З проголошенням незалежност Украши вщбуваеться чергова реоргат-зацiя землекористування у сшьськш мiсцевостi. У 1991 р. Львiвським фiлiалом iнституту землеустрою розроблено проект формування територи сшьсько1 ради Розлуча, а у 2005 р. роздержавлення i приватизаци земель. Першим проектом були визначет межi сшьсько1 ради та населеного пункту i !х площi. Вiдповiдно до другого проекту, площа земель села Розлуч становить 2178 га, зокрема 590,8 га належить населеному пункту. У проект передбачено такий розподш земель за формами власностг державна - 1494,7 га; колективна - 300,1 га; приватна - 383,9 га. Межi землекористування села за останш 100 роюв майже не змшились (рис. 7). За даними Держкомзему про наявшсть земель та розподш !х за власниками, землекористувачами, упддями та видами економiчноl дiяльностi (форма 6-зем), розподiл земель у Розлучi значно вiдрiзняеться вщ частки у XIX ст. та на початку XX ст., хоча межi землекористування сшьсько1 громади мають мтмальш змiни.
Рис. 7. Межi Розлуча на картi Куммерсберга (сер. Х1Х ст.) та топокарт! (сер. ХХ ст.)
У 2005 рощ в межах землекористування Розлуча спостер^аемо ютотне зменшення плошд ржш (32 %) та збшьшення пасовищ (14 %), люових площ
(48 %) та забудованих територш (4 %). Структуру земель Розлуча початку XXI ст. зображено на рис. 8.
Площа земель с. Розлуч - 2178 га
люи - 1057,9 га; 49% луки - 9,2 га; 0% пасовища - 301,2 га; 14% забудоваш земш - 89,1 га; 4% сади - 12 га; 0% вода - 14,2; 1% ршля - 694,4 га; 32%
Рис. 8. Спiввiдношення земель в адмiнiстративно-територiальнихмежах с. Розлуч станом на 2005р.
У наступш роки економiчна ситуащя в райот змшилася, що привело до чергового перерозподшу сшьськогосподарських та люових упдь. За даними Держкомзему (форма 6-зем), у 2011 р. лiсовi площi Розлуча вже становили 51 %, орш землi збшьшились до 39 %, хоча !х загальна площа не сягнула рiвня 1907 р., а забудованi землi збiльшились до 5 %. Натомють, майже у п'ять раз, зменшилась площа пасовищ, появились облоговi землi та землi без рослинного покриву. Земельною статистикою також передбачено облж заболочених земель, земель без рослинного покриву та водних поверхонь, за якими облж рашше (на початку XX ст.) не проводився (рис. 9).
Площа земель с. Розлуч - 2178 га
шеи-1113,2 га; 51% луки -3,5 га; 0% пасовища -55,9 га; 3% забудоваш земл1 -110,9 га; 5% багатор1чш насадження -13,3 га; 1% земл1 без рослинного покриву - 2 га; 0% водш поверхш -10 га; 0% заболочеш земл1 -1 га; 0%
шляхопроводи та госпбуд1вл1 с/г призначення -14,9 га; 1% ршля - 853,3 га; 39%
Рис. 9. Спiввiдношення земель в адмiнiстративно-територiальнихмежах с. Розлуч станом на 2011 р.
Забудоваш землi збшьшилися за рахунок зовтшшх швестицш. У Розлу-чi будуються як житловi будинки, так i будинки вихщного дня, а також об'екти готельно-ресторанного бiзнесу, вiдпочинковi та туристичш бази органiзацiй та пiдприемств. Багато будiвель побудували мiськi мешканцi, котрi при!жджають до Розлуча на лггнш вiдпочинок або на вихiднi дш. Туристичнi бази вiддаленi вiд основно! забудови села i здебiльшого розмiщенi близько автомобiльноl дороги та залiзницi. Нова житлова забудова також тяжiе до траси, хоча е приса-дибнi дiлянки, якi вщдалет вiд основно! забудови та комушкацш. У новiй жит-ловiй архiтектурi проявляються впливи мiсько! архiтектури. Нетрадицшш будi-вельнi матерiали вирiзняють архггектуру вiд традицiйно! дерев'яно! забудови. Навт старi дерев,янi будинки селяни обшивають вагонкою iз пластику, i це змшюе образ села, вносить певний контраст.
Висновки:
1. Село Розлуч у своему розвитку мало cîm основних eTaniB. Перший пов'яза-ний i3 заснуванням поселення (поч. XVI ст.), другий - i3 становленням села в перюд aгрaрноï колонiзaцiï Карпат (сер. XVI ст.), третш (кiн. XVIII ст.) та четвертий (сер. XVIII ст.) етапи припадають на час aктивноï шмець^ ко-лонiзaцiï в Карпатах перюду Австро-Угорськоï iмпeрiï. Нaйбiльшe ос-воення агроландшафту припадае на п'ятий етап - час занепаду Австро-Угорськоï iмпeрiï та панування Польщi (поч. ХХ ст.). Шостий етап пов'яза-ний iз рeоргaнiзaцiею землекористування у час плaновоï соцiaлiстичноï економжи (сер. ХХ ст.). Сьомий етап (юн. Х1Х - поч. ХХ ст.) пов'язаний iз роздержавленням та приватизацшними процесами у нeзaлeжнiй Украш.
2. Адмiнiстрaтивно-тeриторiaльнi мeжi села Розлуч протягом втв не зазнава-ли ютотних змiн, нaтомiсть спiввiдношeння земель змiнювaлось вiдповiдно до eкономiчноï та полiтичноï ситуaцiï. До середини ХХ ст. площа орних земель збшьшувалась за рахунок лiсiв i сягала 45 %. Пiсля другоï половини ХХ ст. акцент ставиться на люовому господaрствi i, як наслдак, площа ль сiв збшьшувалась, а площа орних земель, пасовищ, сшокомв зменшува-лась. На початок ХХ1 ст. бiльшe половини земель Розлуча становлять люи i лише 39 % - орт земл^ Площа забудованих земель невпинно зростала, од-нак на сьогоднi вона не перевищуе 5 %, що свiдчить про рaцiонaльнe ств-вщношення забудованих i не забудованих земель.
3. До початку ХХ ст. eкономiчний та сощальний розвиток села вщбувався завдяки внутрiшньому потeнцiaлу, а починаючи з 1930-х рокiв рекреащя i туризм сприяють залученню зовшштх iнвeстицiй. Нaприкiнцi XIX ст. та у середин ХХ ст. спостер^аемо мiгрaцiйнi процеси до урбaнiзовaних цен-трiв. Нaйбiльшими з них стали Старий Сaмбiр, Дрогобич, Сaмбiр, Львiв, а також промисловi мiстa схщних областей Укрaïни.
Л1тература
1. Зубрицький М. Село Мшанець Старосамб1рського повггу / М.Зубрицький // Матер1али до ютори галицького села. - Льв1в, 1907. - 38 с.
2. Гошко Ю.Г. Народна aрхiтeктурa Украшських Карпат XV-XX ст. / Ю.Г. Гошко, Т.П. Ki-щук, 1.Р. Могитич, П.М. Федака. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 168 с.
3. Сшецький Р. Сшьське поселення та садиба в Украшських карпатах XIX - початку ХХ ст. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 148 с.
4. Пархуць Л. Ландшафтно-просторовий уклад та архитектура села Урич / Л. Пархуць // Фортеця : зб. заповедника "Тустань" на пошану Михайла Рожка. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2009.
- Кн. 1. - С. 502-521.
5. Пархуць Л.В. Планування та змши в землекористуванш селища Бориня кшця XVIII -початку ХХ1 ст. / Л.В. Пархуць, З.Ю. Шеремета, С.М. Мельничук, Х.Л. Пархуць // Науковий вю-ник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.15. -С. 131-140.
6. Павлюк С.П. Народна агротехнжа украшщв Карпат другсй половини Х1Х - початку ХХ ст. / С.П. Павлюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - С. 32, 52.
7. Slownik geograficzny Krôlestwa Polskiego i innych krajôw Slowianskich. - Warszawa, 1888.
- T. IX. - S. 840.
8. Голубець М.А. Концептуальш засади сталого розвитку прського району / М.А. Голу-бець, П.С. Гна™, М.П. Козловський та ш - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
9. НБ ЛНУ. Вщдш рукопис!в. Спр. № 534. - арк. 24.
10. Центральний державний юторичний aрхiв Украши у м. Львова - Ф. 19, оп. XIV, од. зб. 38, арк. 261.
11. Центральний державний юторичний aрхiв Украши у м. Львова - Ф. 168, оп. 1, спр. 2966, арк. 1-68.
12. Кадастрова карта с. Розлуч 1853 р. Центральний державний юторичний apxiB Укра1ни у м. Львовi. - Ф. 186, оп. 10, спр. 1209.
13. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow Slowianskich. - Warszawa, 1888.
- T. IX. - S. 839.
14. Державний арив Львiвськоl области - Ф. Р-1617, оп. 1, спр. 149, арк. 3.
15. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow Slowianskich. - Warszawa, 1888.
- T. IX. - S. 840.
16. Гайда Ю. Розлуч - туристичш ворота Тургавщини / Ю. Гайда Б. Москаль. - Ужгород : Вид-во "Патент", 2005. - 143 с.
17. Державний арив Львiвськоl области - Ф. Р-1617, оп. 1, спр. 149, арк. 6.
Пархуць Л.В., Базаронова С.В. Планирование и изменения в землепользовании села Розлуч
Наблюдаются характерные изменения в использовании основных категорий земель села Розлуч и наводятся соотношения земель в кадастровых и административно-территориальных границах, начиная с конца XVIII - начала ХХ1 вв. Авторами определено семь основных этапов в развитии села, на которых состоялись изменения. Отмечено, что от середины ХХ до начала ХХ1 ст. произошли наибольшие реорганизации и упорядочения земель Розлуча.
Parkhuts L.V., Bazaronova S.V. Rozluch planning and land use changes
The article traces characteristic changes in Rozluch major land categories use and presents land ratios in the cadastral and administrative-territorial borders since the end of XVIII to XXI century. The authors identify seven key stages of changes in the village development. It is noted that from the middle of XX to XXI century the major reorganization and streamlining of Rozluch lands occured.
