CC BY
17
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.5
Лггература
1. Бяллович Ю.П. О некоторых биологических основах общей теории фитомели-орации// Тр. Моск. Общество испытателей природы. - 1970, т.38. - С. 5-16.
2. Крамарець В.А. Состояния и пути формирования фитоценотического покрова КЗЗ городов Запада УССР: Автореф. дис.канд. с-х. Наук. - Львов, 1991. - 24 с.
3. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации// Ч.1. Урбоэколо-гия. - М.: НТ Информация, 1991. - 357 с.
4. Мазинг В.В. Проблемы экологии и оптимизации озеленения. - М.: Мысль, 1985. -
С.13-22.
5. Машинский Л.О. Город и природа. - М.: Стройиздат, 1973. - 225 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Высшая школа, 1973. - 196 с.
УДК 712.3.7 Асист. О.В. Фщич1 - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ПРОСТОРОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ СИХ1ВСЬКОГО ЖИТЛОВОГО
РАЙОНУ
1ндивщуальний образ житлового масиву С^в у м. Львов^ який вирю на мiсцi однойменного села, що ввiйшло в меж мюта у 1960-х роках, формувався тд дieю багатьох чинникiв. Озеленення району з метою покращення його житлового середо-вища, його оздоровлення - комплексна проблема.
Assistant O. V. Fitzytch - USUFWT
Ecological-space features of the green planting formation in the Sykhiv
housing district
Individual image of the housing district Sykhiv in the city Lviv, which grew on the place of one-name village that inserted into the limits of the city in 1960-th years, was formed under action of the different factors. Plant verdure of the housing district with the aim of improving of living media, it's rousting and strengthening people's heath - is complex problem.
У зв'язку з неухильним ростом числа мют (крупних, середшх, малих) i загальною чисельшстю мюького населения все бшьше значення набувае ш-тегральна оцшка умов життя у них. У рiзних крашах св^у розробляються системи розселення, створюються проекти мют сьогодення i майбутнього. У нашш кра!ш обгрунтована Сдина система розселення, що об'еднуе як мюью, так i сшьсью населенш мюця з врахуванням рацiонального природокористу-вання i охорони навколишнього середовища, не роблячи рiзницi мiж умовами життя i умовами працi, стирання меж мiж селом i мютом [Хорев, 1985]. Удос-коналення форм розселення з використанням систем озеленення спонукае шдвищенню рiвня життя i якiсть життя.
Зазвичай вважають, що благополуччя - це сукупшсть трьох складових - рiвня життя, умов життя i стану життевого середовища [Сен-Марк, 1977]. У такому розумшня благополуччя можна розглядати як яюсть життя, тобто оцшку сукупностi умов фiзичного, розумового i соцiального благополуччя
1 кафедра екологи та ландшафтно! арх1тектури УкрДЛТУ
3. Фiтомелiорацiя
287
[Леви, Андерсен, 1979]. Яюсть життя у вж урбашзаци значно залежить вiд стану життевого середовища i оточуючо! природи, виродження яко! викликае виродження людини, воно калiчить його фiзично i духовно, загрожуе не тшь-ки його щастю, але i його особистост1, його рiвновазi i розуму [Сен-Марк, 1977]. Звщси поняття "культ зелених насаджень", яке появилося у 60-70-х роках ХХ ст., необхщно розглядати як напрям мютобудування зi створення найбiльш сприятливих умов для життя людини, збереження при допомозi зелених насаджень якост життевого середовища. У цьому полягае досвщ бу-дiвничих всiх часiв i народiв. Ще у давностi про садиби без дерев казали: "вш бiдний, у нього немае тш1", а в XV столiттi Леон Батюта Альбертi твердив, що "першим i найбiльш здоровим iз всього, що будуеться з метою зручност^ буде сад" [Слепян, 1984, ст. 139].
Про необхщшсть формування шдив1дуального образу мiст i iнших на-селених мiсць написано немало, але важливо виявити i науково обгрунтувати, що саме робить архiтектуру такою, яка запам'ятовуеться. Це особливо важливо в умовах масово! шдустр1ально1 забудови, що формувалася пiд комплексною дiею багатьох чинникiв. Прийнятий у колишньому Радянському Союзi курс на iндустрiалiзацiю та масове житлове будiвництво, здшснив перехiд до проекту-вання великих житлових територш м. Львова. У перюд з кiнця 1950-х до початку 1980-х рр. процес будiвництва житла простежуеться у кшька етатв, це:
• освоения заводських метод1в буд1вництва 1 ведения п'ятиповерхових крупно панельних будинюв з малометражними квартирами;
• придiлеиия бшьше уваги естетично! виразгосп житлово! забудови, р1знома-иiтиостi якiй надали иовi типи багатоповерхових будiвель;
• впровадження у будiвельну практику житлових будинюв з рiзною кшьшстю поверхiв та поодинокими типами квартир, пошуками арх^ектурно! виразгосп, врахування навколишнього ландшафту.
Важливе м1стобуд1вне { сощальне значення мае забудова житлового району Сих1в, який вирю на м1сщ однойменного села, що ввшшло в меж1 мю-та у 60-х роках минулого столгття.
Принципи архгтектурно-просторово! композици забудови району пло-щею 390 га, розрахованого на 120 тис. жител1в, визначилися на стади проек-т1в детального планування його швшчно! частини - Сих1в-1 { твденно! - Си-х1в-2. Район Сих1в, обмежений з1 сходу вулицею Зеленою та зал1зничною ко-л1ею, а з заходу - люопарком, розчленувало на три планувальш зони: швшч-но-схщну, швденно-схщну та захщну, розмежоваш мапстралями - вулицею Сих1вською { проспектом Червоно! Калини, як утворюють Т-под1бну розв'яз-ку в центр1 всього м1стобуд1вного утворення. Окрем1 мжрорайони, що вхо-дять до планувальних зон, пов'язаш м1ж собою спшьшстю композицшних прийом1в, системою дор1г { тшохщних бульвар1в, громадськими центрами { об'ектами торгово-побутового обслуговування.
У 1979 рощ розпочалося освоення Сихова. Проектування та буд1вниц-тво здшснювалося окремими мжрорайонами. Основними елементами забудови стали групи з видовжених, а також ламаних у плаш крупнопанельних дев'ятиповерхових житлових будинюв 84-! сери. У процес впровадження ц1е! сери Льв1вським ДБК арх1текторами мюцево! фши Дшромют була покращена пластика фасад1в, удосконалеш планувальш та конструктивы характеристи-
288
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
ки, застосовано блок-секци, передбачеш дев'ятиповерхов1 гуртожитки { бу-динки для малоЫмейних та наскр1зш проходи в р1вш перших поверх1в, що дозволило досягти виразшших архгтектурних ршень, якомога бшьше зберег-ти юнуючий рельеф.
Вертикальними акцентами забудови е цегляш 14-15-поверхов1 будин-ки, споруджеш за шдивщуальними проектами. Це поеднання середьоповер-хово! { багатоповерхово! забудови дае контрастне поеднання вертикальних { горизонтальних форм.
Навряд чи можна сказати, що основна частина сучасних сельбищних зон Львова, зокрема район Сих1в, на сьогодш забезпечують яюсть життя його мешканщв. Однак необхщно зазначити, що без типовост неможливо було вир1шити важлив1 соц1ально-економ1чн1 проблеми - забезпечення велико! кшькосл члешв суспшьства однаковими комфортними житловими умовами, скорочення часу буд1вництва, зниження його вартость
Торкнемося деяких характерних негативних явищ у забудовь Брак зе-леш, дезоргашзащя рельефу, неприбране буд1вельне см1ття викликають у жи-тел1в негативш емоци. Аналопчно впливае низька яюсть буд1вництва { при-м1тившсть арх1тектурно! розробки фасад1в. 1снуюч1 зелеш масиви вщступа-ють перед натиском забудови. Все це викликае гостре вщчуття необжитост1, малокомфортносл.
Оргашзащя житлово! територи { простору Сихова - це не тшьки зап-роектоваш буд1вл1 { споруди, мапстрал1 { дороги, плошд { майданчики, але й розташування р1зних елеменпв { компоненпв - це виб1р асортименту дерев, чагарниюв та трав'яних рослин, створення рослинних угрупувань, розташування !х по периметру територи, взаемозв'язок з рельефом, грунтом { тими ж буд1влями. При буд1вництв1 м1ст рослинний свгт мав би стати перед нами у форм1 мюького озеленення - оргашзованого, спланованого, доглянутого. Проте цього не сталося.
У проектах сельбищних комплекЫв, розроблених у 70-х роках, все ж таки вщчуваеться прагнення здолати протир1ччя м1ж забудовою й юнуючим природним середовищем. Планувальна оргашзащя { ландшафтна композищя Сихова мае ютотш недолжи: територ1я перевантажена буд1влями та споруда-ми культурно-побутового характеру у зм1шанш забудов1, що призводять до дискомфортного середовища, погано! ор1ентаци в1дв1дувач1в на територи { понижуе роль районного парку як основно! ланки в мюькш систем! зелених насаджень. Наявшсть крупних об'ект1в та споруд з високою вщвщувашстю тягне за собою попршення еколопчного середовища. Житловий район мае значш вщкрит територи, що ускладнюе задач1 створення комфортних мж-рокшматичних умов для вщпочинку населення та вимагае особливого режиму експлуатаци зелених насаджень.
Житлов1 масиви сучасного Львова за сво!м складним планувальним ршенням та застосуванням штучного покриття велико! площд вщкинули зелеш насадження на другий план. Проглядаеться безсистемне нашаровування насаджень р1зних перюд1в, спостер1гаеться значна затiненiсть або вщкрит дь лянки, вщсутшсть або витоптування трав'яного покриву. Композищя зелених насаджень втрачае сво! естетичш якость
3. Ф^омелшращя
289
У сучасному плануванш мiст пiд озеленення житлових кварташв вщ-водиться значна частини площд. У свiй час Ле-Карбюзье мрiяв про те, що житло в мютах займе не бшьше 12 % простору, а решту територи - зеленi на-садження. Зпдно дiючих норм щодо генплану любого мюта бшьше 55 % територи повинно вщводитися шд зелеш насадження, водойми, рiки (норма зе-лених насаджень у межах мюта повинна складати вщ 7 до 21 м2 на одного жителя залежно величини мiста, географiчноl зони i iн. чинникiв).
Протягом останшх рокiв благоустрiй поступово попршуеться. Обсяг робiт з озеленення територш та догляду за iснуючими зеленими насадженнями з кожним роком зменшуеться [Нацiональна доповiдь, 2000, ст. 61].
1з наведених прикладiв можна зробити висновок про те, естетика житлового району пов'язана з поняттям просторового ладу. Проектуючи житловi райони справу маемо з двома ландшафтними площинами: горизонтальною, на якш виршуеться функцiональна сторона територи (зонування територи, планування транспортно-тшохщно! мережi, розмiшення насаджень), i вертикально!, де виявляеться його естетична сторона (гармошя мас зелеш, архггек-турних форм, кольору).
Лггература
1. Забельщанский Г.Б., Минервин Г.Б., Раппапорт А.Г., Сомов Г.Ю. Архитектту-ра и эмоциональный мир человека. - М.: Стройиздат, 1985. - 208 с.: ил.
2. Леви Л., Андерсон Л. Народонаселение, окружающая среда и качество жизни. -М.: Экономика, 1979. - 144 с.
3. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього середовища в УкраМ у 1999 рощ. -К.: Видавництво Раевського, 2000.
4. Сен-Марк Ф. Социологизация природы. - М.: Прогрес, 1977. - 435 с.
5. Слепян Э.Я. Стратегия озеленения, категории растений озеленителей и проблемы сохранения и оздоровления городской природной среды/ У кн.: Озеленение, проблемы фито-гигиены и охрана городской природной среды. - Л., 1984, С. 138-229.
6. Таран И.В., Агапова А.М. Зеленое строительство в малых городах. - Новосибирск: Наука, 1987. - 198 с.
7. Хорев Б.С. Проблемы городов. - М.: Мысль, 1975. - 311 с.
УДК581.13:631.811+581.142 Ст. наук. ствроб. Е.Р. Арапетян, канд. бюл.
наук; доц. М.Б. Галан, канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. Р.Г. Гнип; тж. М.Д. Надрага, наук ствроб. О.П. Ефремова - м. Rbeie
ЕКЗОГЕНН1 ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ПОЧАТКОВ1 ЕТАПИ
РОСТУ НАС1ННЯ
Показана можливють використання екзогенних чинниюв pi3HOi природи (фь зично'1 та xiMi4Hoi) для тдвищення схожосп насшня рослин природно'1 флори
Doc. E.R. Arapetyan, Doc. M.B. Halan, research R. G. Gnyp, eng. M.D. Nadraga,
research O. Efremova - Lviv
Influence of exogenous factors on first stage of seed germination
Influence of different origin exogenous factors (physical and chemical) on seed germination of nature plants is showed
290
Проблеми урбоекологп та ф^омелюраци
