CC BY
94
Украшський дсржкавиий лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт
Лiтература
1. Данченко А.М. Популяционная изменчивость березы. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. - 205 с.
2. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации. Ч.1. Урбоэклогия. - М.: НПО "Информация", 1991. - 375 с.
3. Assmann E. Nauka o produkcyjnosci lasu. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Rol-nicze i lesne, 1968. - 628 s.
4. Kramer H. Waldwachstumslehre - Velrad Paul Parey, Hamburg und Berlin, 1988. - 374 s.
УДК 630*27:712.3 Мол. наук. стерев. О.1. Каспрук - УкрДЛТУ
ФГГОМЕЛЮРАТИВНА ЕФЕКТИВШСТЬ ПАРКОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В КЗЗМ ЛЬВОВА
Розглянут питания особливостей стану садово-паркових насаджень КЗЗМ Львова i висвгглеш основы завдання ф^омелюрацп дослщжуваних об'екпв.
Проаналiзовано шляхи пiдвищеиия фiтомелiоративиоï ефективност i опрацьована система заходiв та принцитв, направлених на покращення стану старовинних парюв.
O.I. Kaspruk - USUFWT Fitomeliorativ efficiency of park fitotsenoz complex green zone Lviv city
It is concidered the matter (issue) of the Complex Green Zone landscape condition features and it is also discribed the main tasks of the fitomelioration of the discovered objects. It is analysed the ways of incrising of the meliorative efficiency and it is worked up the system of attachments and principals which are directed to the improvement of the condition of the ancient parks.
Фггомелюращя - наукова дисциплша, яка займаеться теоретичними i прикладними аспектами використання природноï перетворюючоï функци рослинност в оптим1заци ноосфери Можливють широкого застосування фь томелюраци в оптим1заци урбашзованого середовища полягае в тому, що в якост фггомелюранпв можуть виступати фггоценози будь-якого ступення антропогенност1 та р1зного господарського призначення: сильваценози (люо-парков1 та парков! масиви); фрутоценози (чагарников1 зарост та огорож^; стрипоценози (перифершш посадки парюв, сквер1в, сад1в та придорожш сму-ги); помологоценози (сади колективних господарств i присадибних дшянок); пратоценози (газони, р1знотравн1 галявини); агроценози (квггники, городи) i рудероценози (угруповання бур'янових вид!в). Перетворююча функщя рос-линност тюно пов'язана з продукцшною природною фуикцiею фггоценотич-ного покриву: суто бюлопчною, автотрофною (продукування бiомаси) та господарською (деревною, техиiчиою, харчовою, рекреацшною). Перетворю-юч! фуикцiï фiтоцеиозiв можна об'еднати у п'ять груп: мелюративну, шже-нерно-захисну, сануючу, етико-естетичну i планувальну [3].
В озелеиеииi центральноï частини мiста Львова, особливо в тих випад-ках, коли воно велося силами громадськостi без належного планування, до-сить частi випадки появи фiтоценозiв !з змiшуваииям порщ, як! характеризу-ються низькими показниками. Непродумане введення в насадження декшь-кох едифiкатроiв !з р!зними бюеколопчними характеристиками ускладнюе процес формування паркоценозiв.
282
Прoблeми yрбoeкoлoгiï та фiтoмeлioрaцïi
1з даних табл. 1 бачимо, що ступiнь видового насичення паркоценозiв залежить насамперед вiд едифiкаторного ярусу, власне вщ бiо-екологiчних особливостей дерев - едифiкаторiв, а саме: вiд густоти крони, вжу i густоти деревостану, умов мюцезростання - якостi едатопа i клiматопа [3].
Табл. 1. Видове насичення фiтоценозiв розмщениху рiзних _еколого-фтоценотичних поясах КЗЗ м. Львова_
Еколого-ф1тоценотичний пояс Дерева Чагарники Чагарнички Трав'яний покрив
I - примшьи л1си 31 11 7 69
II - парки 53 24 3 37
III - сквери 95 76 - 24
IV - вуличт посадки 39 37 - 19
У процес фггомелюраци повинен здшснюватися вплив на вс чинни-ки, вiд яких залежить стутнь видового насичення фiтоценозiв, включаючи не тiльки вищi, але й нижчi рослини [1].
Завданням ф^омелюраци е моделювання багатоярусних i парцелярно розчленованих фiтоценозiв, якi. особливо в умовах урбоекосистем, мають важливе значення для утворення середовища юнування, а також забезпечу-ють повночленшсть бiоценозiв [3].
Формування паркоценозiв у старовинних парках неможливо проводи-ти без врахування процесу зрщження деревостану, оскшьки знання особливостей ходу конкуренци дае змогу спланувати поетапну вибiрку пригнiчених i вiдмираючих дерев.
Поряд з цим, важливе значення мае процес збереження юнуючих на-саджень. За даними Л.1. Рубцова (1953) i В.П. Машинського (1973), трива-лiсть життя дерев i чагарникiв рiзко зменшуеться. Оскiльки на територи дос-лiджуваних об,ектiв КЗЗ м. Львова дуже багато дерев довгожителiв, то пер-шочерговим завданням еколопв i ландшафтних архiтекторiв повинно стати проведення детально! швентаризацп цих екземплярiв. Дерева-довгожителi е пам'ятками садово-паркового мистецтва, котрi забезпечують нам "зв'язок" минулого iз сучасним, тому догляд за ними потребуе професiйного шдивщу-ального пiдходу.
Проведеннi нами монiторинговi дослiдження деревно-чагарниково! рослинностi КЗЗ м. Львова, а саме: люопарюв Погулянка, Шевченювського гаю, паркiв iм. 1вана Франка i "Високий Замок", скверiв "На Валах" i на прос-пектi Свободи, у принципi тдтверджують тенденци формування бюгеоцено-тичного покриву сучасного мюта. Садово-парковi насадження II, III, IV еко-лого-фiтоценотичних пояЫв м. Львова, а особливо його центрально! частини, тд впливом штенсивного антропогенного навантаження, внаслiдок попр-шення водно-повiтряного режиму грунпв i сильного !х ущiльнення гальму-ють свш розвиток, втрачають декоративнiсть i стшюсть. У парках iм. Iвана Франка, "Високий Замок", гора Цитадель, люопарку Погулянка виявлено значну кшьюсть екземплярiв дерев-довгожителiв, наявнiсть яких свiдчить про можливост створення стiйких i довговiчних фiтоценозiв. Особливо! ува-ги у старовинних парках i скверах потребують старi дерева, цiннi з естетич-
но! та композицшно! точок зору. Навколо таких дерев з оголеною кореневою системою необхщно пiдсипати родючий грунт i провести пiдживлення мше-ральними добривами i пломбування. Для покращення фгтопатолопчного стану насаджень дослiджених об'еклв необхiдно органiзувати проведення саш-тарних рубок, у першу чергу в люопарку Погулянка i парку "Високий Замок". Необхiдно видалити вiдмираючi екземпляри дерев, вивезти з парюв рештки звалених стовбурiв, на яких розвиваються трутовi гриби, зрiзати з щнних ек-земплярiв плодовi тiла трутовиюв i провести лiкування !х стовбурiв систем-ними фунгiцидами, здiйснити корчування пшв, сушку скелетних коренiв i вапнування грунту в мiсцях розвитку опенька осшнього. На дiлянках, де рос-туть хвойнi породи, бажано внести мжорезин. Крiм того, варто дещо розрщи-ти парковi насадження за рахунок малоцшних порiд (самоЫву) та провести обрiзання всохлих гшок, пагонiв з раковими утвореннями та омелою бшою. Поряд з вирiзанням уражених хворобами гiлок можна проводити також омо-лодження крон. Для покращення водно-повггряного режиму грунту необхщ-но проводити рихлення грунту, впорядкувати дорого-стежкову мережу. Нап-риклад, тiльки у парку "Високий Замок" е декiлька алей - ясенева, пркокаш-танова, кленова, як потребують не тiльки негайно! реконструкци дорожно-стежково! мережi, але й здшснення невiдкладних заходiв щодо консервацп iснуючих насаджень. Проблема самосiву саме в цьому старовинному парку сто!ть дуже гостро.
Не вс з перерахованих фггомелюративних заходiв е радикальними, але !х здiйснення набагато продовжить життя цiнних дерев, зменшить запас шфекцш i можливiсть заражень здорових дерев. Внаслщок вiдсутностi контролю за ф^опатолопчним станом паркових насаджень i професiйного догляду, щ змiни у старовинних парках можуть стати не тшьки незворотними, але й згубними для них.
При формуванш урбофiтоценозiв необхiдно забезпечити довготривале i неперервне виконання кожним угрупованням комплексу корисних функцiй (санiтарно-гiгiенiчних, фггомелюративних та рекреацшно-естетичних) [2].
Покращення стану садово-паркових насаджень КЗЗ м. Львова, немож-ливе без урахування таких принцитв:
• основою для створення нових деревно-чагарникових ф1тоценоз1в або реконструкци шнуючих, повинен бути типолопчний анал1з територи та враху-вання ввдповвдносп деревних порщ умовам мюцезростання;
• тд час створення рослинних угруповань на територи старовинних паршв 1 сквер1в брати до уваги едафо-кл1матичт та еколопчт умови, функщональне призначення елеменпв мшького ландшафту;
• юнуюч та запроектоват мшьк ф1тоценози повинт виконувати р1зноматтт функци (водоохоронт, кл1маторегулююч1, саттарно-гшетчт, естетичт, рекреацшт та шш1), що передбачае тдвищент вимоги до складу культур-них ф1тоценоз1в;
• агротехтчт та люогосподарськ заходи догляду за садово-парковими насад-женнями м1ста повинт проводитися своечасно й яюсно;
• результатом проведення господарських заход1в у мшьких садово-паркових насадженнях повинно стати утвердження принцитв рослинного континуума (тимчасового 1 просторового).
284
Проблеми урбоекологi■i та фггомелюраци
Досягнення такого найбшьш оптимального стану садово-паркових на-саджень мiських територiй неможливе без виконання системи заходiв, як включають:
• оргатзацшно-господарсьи заходи;
• ландшафтно-планувальт заходи;
• лшвничо-еколопчт заходи.
Прикладом впровадження ще! системи е роботи по реконструкци i рес-таврацi! садово-паркових насаджень, дорожно-стежково! мереж i благоустрою окремих малих арх^ектурних форм на територi! парку "Високий Замок".
Шдвищенню рiвня досконалостi вщповщних органiзацiйних структур КЗЗМ повинно сприяти забезпечення единого керiвництва всiх систем насаджень. Примюью лiси, люопарки перебувають пiд керiвництвом лiсового гос-подарства, в той час, як мюью насадження загального користування тдпо-рядкованi органам комунального господарства, а насадження спещального призначення i обмеженого користування належать рiзноманiтним шд-приемствам i установам. Немае единого господаря i на територi! садово-пар-кових об'еклв. Наприклад, лiсопарк Шевченкiвський гай подшено мiж шють-ма власниками будiвель i територi!.
Нам не варто вщмовлятися вiд досвiду минулих десятирiч, де в ходi виконання п,ятирiчних i десятирiчних плашв розвитку КЗЗМ державою i гро-мадськiстю проведено величезну роботу спрямовану на створення нових садо-во-паркових насаджень, реконструкцiю, реставрацiю i консервацш старовинних пам'яток садово-паркового мистецтва, обводнення мiських територiй, ре-культивацш девастованих ландшафтiв. Цей досвiд Укра!ни не зацiкавив сучас-них реформаторiв, якi iз свого лексикону зовшм викинули слово "планування".
Мiстобудiвникам спшьно з екологами необхiдно розробити власш ук-ра!нськi норми i правила, як могли бути покладенi в основу нових Генераль-них плашв розвитку мют i передбачали формування еколого-фггоценотичних поясiв мiст, забезпечували оптимальне спiввiдношення мiж урбанiзованим i природним ландшафтом, дезурбашзацш окультурних ландшафтних утво-рень. Ландшафтно-планувальнi заходи розглядаються нами, як вщносно те-риторi! мюта в цiлому, так i вщносно територi! конкретних зелених масивiв, тобто на рiвнях макро-, мезо-, мжроструктури [5].
На рiвнi паркових i лiсопаркових об,ектiв необхiдно розробити лан-дшафтно-планувальну структуру територi! i, виходячи з цього, визначити шляхи використання або перетворення рослинних угруповань. Зменшити на-вантаження або, навпаки, спрямувати рекреанлв у впорядковаш мiсця можна за допомогою:
• аиал1зу 1сиуючого 1 можливого рекреацшного навантаження;
• рац1оиальиого розм1щеиия рекреацшно-тзнавальних маршрут1в, дор1г, п1шо-х1диих стежок 1з урахуванням потреб м1ського жителя;
• 1золяци умовно-запов1дних д1лянок, за рахунок створення густих насаджень 1з чагарник1в на шляхах небажаного пересування рекреант1в, встановлення на територИ садово-паркових об'екив 1нформац1йних аншлаг1в;
• створення м1сць в1дпочинку р1зноман1тного функц1онального призначення (площадки тихого вщпочинку, 1гров1 1 дитяч1 площадки, м1сця для вогнищ та 1нш1) 1з набором вщповщного обладнання;
• розвиток форм 1 метод1в широкомасштабно!' еколого-просвггницько!" д1яль-ност серед населення, актив1защя пропаганди еколопчних знань засобами преси, радю 1 телебачення.
Основною метою люогосподарських заходiв е формування i додер-жання оптимального складу деревно-чагарникових фiтоценозiв. Цi заходи об'еднуються у декшька груп, що мають специфiчнi особливостi:
1. Введення господарства на грунтово типологiчнiй основi, що включае:
• створення штучних насаджень ввдповвдно до типу люу, використовуючи в якост вз1рця кор1нт ф1тоценози;
• охорона юнуючих коршних насаджень 1 створення з щею метою бази даних за еталонами титв л1су КЗЗМ;
• збагачення тдлтску 1 трав'янистого покриву типовими лшовими видами, яш, у свою чергу, мають декоративт властивост!
2. Лiсокультурнi заходи, як включають:
• cтворення люопаркових культур крупном1рними саджанцями на дшянках, що потребують рекультивацп;
• садшня тднаметових люових культур для оптим1зацп породного складу ю-нуючих ф1тоценоз1в.
3. Використання рубок для покращення стану насаджень, що передбачае:
• використання всх вид1в рубок догляду мюьких ф1тоценоз1в в якост рубок формування ландшафту;
• проведення рубок пром1жного використання в однопородних масивах за ни-зовим методом, що дае можлившть досягти декоративного ефекту насаджень за короткий ввдр1зок часу;
• виконання рубок у складних деревостанах повинно визначатися вшом 1 складом (а значить, 1 бюлопчними особливостями) ярушв рослинностц
• використання програм формування мшьких насаджень.
У процес формування садово-паркових насаджень необхiдно обереж-но вiдноситися до залишкiв коршно! рослинностi. При формуваннi штучних насаджень КЗЗ м. Львова, особливо у 50-1 роки, практикувалося створення однопорщних масивiв (лiсопарки Шевченкiвський гай, Погулянка). Щ насадження, як правило, належать до ландшаф^в закритого типу (повнота 0,8-1). Тут практично не проводяться рубки догляду, а тим бшьше рубки формування ландшафту. Ешзодична вирубка всохлих дерев не забезпечуе ютотного покращення саштарно-гтешчних функцш i не сприяе пiдвищенню естетич-но! цiнностi мiських насаджень. У зв'язку з цим створення програм формування е необхщною умовою вирощування цих насаджень.
Програми формування мюьких насаджень повинш включати розроб-ленi методи створення середньоповнотних i низькоповнотних насаджень, повнота яких становить вщповщно 0,6-0,7 та 0,4-0,5. При проведенш заходiв у перiод осв^лень i очисток насаджень замiсть рубки можна використати пересадку вибраних iз насаджень екземплярiв. Це допоможе бшьш рацiонально використовувати уже достатньо сформоваш молодi дерева при проведенш робгт реставраци i реконструкци. Регулюючи щшьшсть (густоту) насаджень, можна формувати фгтоценози рiзно! просторово! структури. Водночас очевидно, що питання формування садово-паркових насаджень, особливо змша-них, в тепершнш час, ще недостатньо розробленш i потребують шдив^аль-ного шдходу для !х вирiшення.
286
Проблеми урбоекологп та фiтомелiорацi■i
Лггература
1. Бяллович Ю.П. О некоторых биологических основах общей теории фитомели-орации// Тр. Моск. Общество испытателей природы. - 1970, т.38. - С. 5-16.
2. Крамарець В.А. Состояния и пути формирования фитоценотического покрова КЗЗ городов Запада УССР: Автореф. дис.канд. с-х. Наук. - Львов, 1991. - 24 с.
3. Кучерявый В.П. Урбоэкологические основы фитомелиорации// Ч.1. Урбоэколо-гия. - М.: НТ Информация, 1991. - 357 с.
4. Мазинг В.В. Проблемы экологии и оптимизации озеленения. - М.: Мысль, 1985. -
С.13-22.
5. Машинский Л.О. Город и природа. - М.: Стройиздат, 1973. - 225 с.
6. Рубцов Л.И. Проектирование садов и парков. - М.: Высшая школа, 1973. - 196 с.
УДК 712.3.7 Асист. О.В. Фщич1 - УкрДЛТУ
ЕКОЛОГО-ПРОСТОРОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ СИХ1ВСЬКОГО ЖИТЛОВОГО
РАЙОНУ
1ндивщуальний образ житлового масиву Сих!в у м. Львов^ який вирю на мсщ однойменного села, що ввiйшло в меж мюта у 1960-х роках, формувався тд дieю багатьох чинникiв. Озеленення району з метою покращення його житлового середо-вища, його оздоровлення - комплексна проблема.
Assistant O. V. Fitzytch - USUFWT
Ecological-space features of the green planting formation in the Sykhiv
housing district
Individual image of the housing district Sykhiv in the city Lviv, which grew on the place of one-name village that inserted into the limits of the city in 1960-th years, was formed under action of the different factors. Plant verdure of the housing district with the aim of improving of living media, it's rousting and strengthening people's heath - is complex problem.
У зв'язку з неухильним ростом числа мют (крупних, середшх, малих) i загальною чисельшстю мюького населения все бшьше значення набувае ш-тегральна оцшка умов життя у них. У рiзних крашах св^у розробляються системи розселення, створюються проекти мют сьогодення i майбутнього. У нашш кра1ш обгрунтована Сдина система розселення, що об'еднуе як мюью, так i сшьсью населенш мюця з врахуванням рацiонального природокористу-вання i охорони навколишнього середовища, не роблячи рiзницi мiж умовами життя i умовами працi, стирання меж мiж селом i мютом [Хорев, 1985]. Удос-коналення форм розселення з використанням систем озеленення спонукае шдвищенню рiвня життя i якiсть життя.
Зазвичай вважають, що благополуччя - це сукупшсть трьох складових - рiвня життя, умов життя i стану життевого середовища [Сен-Марк, 1977]. У такому розумшня благополуччя можна розглядати як яюсть життя, тобто оцшку сукупностi умов фiзичного, розумового i соцiального благополуччя
1 кафедра екологи та ландшафтно! арх1тектури УкрДЛТУ
