CC BY
24
Л1тература
1. Баглай А.Н. Применение минеральных удобрений при выращивании культур сосны// Лесной журнал: Изв. вузов. - 1970, № 3. - С. 22-25.
2. Кубарев Л.С. Фосфорные удобрения. - М.: Госсельхозиздат, 1976. - 24 с.
3. Осмола М.Х. Вплив мшеральних добрив на рют дуба звичайного в люових культурах у фаз1 укоршення// Лс1внич1 дослщження на Розточчт - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1972. - С. 141-147.
4. Пастернак П.С. и др. Влияние минеральных удобрений на культуры дуба и сосны// Лесное хозяйство. - 1974, № 12. - С. 25-30.
5. Патернак П.С. и др. Удобрение дуба черешчатого как средство повышение производительности и устойчивости дубовых насаждений// Состояние и перспективы дальнейшего улучшения воспроизводства и повышения продуктивности дубрав Европейской части СССР. -Винница, 1978. - С. 79-83.
6. Победов В.С. Применение удобрений в лесном хозяйстве. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 201 с.
7. Родин А.Р. Культуры ели на вырубках. - М.: Лесн. пром-сть, 1977. - 168 с.
8. Харитонов Г.А., Ермолаева В.Н. Перспективы применения удобрений в лесных культурах Карпат// Лесное хозяйство. - 1969, № 6. - С. 52-56.
9. Щербаков А.П. Об эффективности и рентабельности применения минеральных удобрений в лесных питомниках// Лесное хозяйство. - 1954, № 7. - С. 54-60.
УДК 630* 181.28 Асист. Р.Б. Дудин - УкрДЛТУ
1НТРОДУЦЕНТИ У НАСАДЖЕННЯХ СТАРОВИННИХ
ПАРК1В ЛЬВОВА
Подано результати поширення штродуценпв у старовинних парках м. Львова, а також "х систематичний розподш та вщношення до рiзних титв географiчних аре-алiв. Проаналiзовано особливосп росту та розвитку штродуценпв у парках мюта, виявлено найбшьш актуальш проблеми, пов'язаш i3 зникненням цих видiв з насад-жень парив.
Assist. R.B. Dudyn - USUFWT Introduction species in the old parks of Lviv
The results of distribution of introduction species in the age-old parks of Lviv have been presented as well as their systematic distribution and attitude toward different types of geographical natural habitats. The features of growth and development of introduction species in the city parks have been analyzed; the problems of disappearance of these species from parks' vegetation have been discovered.
У насадженнях старовинних парюв, створених як на баз1 юнуючих ль сових масив1в, так i на нелюових землях, протягом усього часу "х росту та розвитку вщбуваеться змша одних фiтоценозiв шшими, бшьш стшкими в да-них умовах. Однак, для виконання парковими ф^оценозами вщповщних функцш - середовищетвiрноi, рекреацшно", захисно", фггомелюративно", са-штарно-ппешчно" i, насамперед, архггектурно-планувально' та естетично", необхщно, насамперед, слщкувати за "х станом та постшно проводити спос-тереження за структурою насаджень.
Як зазначають С.1. Кузнецов та Ю.О. Клименко (2003), вивчення пар-кових фiтоценозiв починаеться iз дослiдження видово" структури угруповань, передуЫм дендрологiчного складу, так як асортимент наявних у парку дерев i
34
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2005, вип. 15.1
чагарниюв визначае iндивiдуальнi риси того чи шшого садово-паркового об'екта [4].
Метою наших дослщжень було виявлення асортименту та кшькосл штродуценпв у старовинних парках м. Львова з метою вивчення 1х систематичного складу, географiчного походження та особливостей росту та розвит-ку в умовах мюта. Дослщження проводилися у старовинних парках Стрийсь-кому, iм. 1вана Франка, Личакiвському, "Залiзна Вода", "Погулянка", "Стара Стршьниця" та "Цитадель". Деяк з цих об'ектiв були створеш на базi природ-них букових лiсiв (наприклад, лiсопарк "Погулянка" чи парк "Зашзна Вода"), а iншi - на вiльних вiд забудови землях у середиш мiста [3, 5]
В результат флористичного анашзу насаджень старовинних паркiв було встановлено, що в цiлому рослиннiсть в них представлена 73 родинами, 190 родами i 275 видами (включаючи трав'янистi рослини). Найбiльшою кiлькiстю видiв представленi родини ЯоБасеае (34 види), Роасеае (21 вид), Ьа-ш1асеае ЛБ1егасеае (вiдповiдно 13 та 16 видiв), БаЬасеае (12 видiв) тощо. Найбiльшою видовою рiзноманiтнiстю характеризуються Стрийський парк (177 видiв) та люопарк "Погулянка" (175 видiв), а також парк iм. 1вана Франка (148 видiв) [1].
Однак, аналiз паркових насаджень на присутнiсть в них штродукова-них видiв дерев i чагарникiв показав наступне (табл. 1). Як видно з таблищ, загальна кiлькiсть iнтродукованих деревно-чагарникових видiв у парках м. Львова становить 72. Щ види представляють 30 родин.
Найбшьшою кiлькiстю iнтродуцентiв характеризуються парк iм. 1вана Франка (58 видiв) та Стрийський парк (44 види), а також люопарк "Погулянка" (36 видiв). Найменше екзот^в у Личаювському парку (12 видав) та у парках "Старо! Стршьнищ" та "Цитадель" (по 16 видiв). Максимальною кшьюстю ш-тродукованих видiв представлеш родини ЯоБасеае (9), Лсегасеае та БаЬасеае (по 6), 01еасеае та БаНсасеае (по 5). Решта родин представлеш одиничними видами.
Окремо необхщно вiдзначити географiчне поширення виявлених ш-тродуцентiв. За типами ареалiв бшьшють видiв представляють Cвроазiатсь-ко-Пiвнiчноафриканський тип (11 видiв), Пiвнiчноамериканський (20 видiв), Схiдноазiатський (5). Одиничними видами представлеш Азiатський (3), Японський, Центрально-Схiдноазiатський та Центральноазiатський (по 2 види) типи географiчних ареалiв.
Така невелика кшьюсть iнтродуцентiв пов'язана, на нашу думку, iз ви-паданням окремих видiв з паркових фiтоценозiв. Причиною цього е, насампе-ред, досягнення рослинами граничного вжу, який, як вщомо, в умовах садiв i паркiв настае швидше, нiж у природному середовишд. Крiм того, багато де-ревних порiд практично не поновлюються, про що йтиметься дал^ а молодi посадки, якi б змшили в майбутньому старi екземпляри, у паркових насад-женнях вщсутш [2].
Для вивчення умов юнування iнтродукованих видiв у парках мюта було обстежено парковi фiтоценози за кiлькома важливими показниками.
Табл. 1. Ктьшсне представництво rnmpody^Hmie у старовинних парках _м. Львова за систематичною приналежшстю_
Назва парку
№ з/п Родина Стрийський 1м. 1вана Франка Личашвський "Зал1зна Вода" "Погулянка" "Стара Стршьниця" "Цитадель" Всього по парках
1 Aceraceae 4 3 3 3 2 4 6
2 Anacardiaceae 1 1 1
3 Araliaceae 2 2
4 Berberidaceae 1 1
5 Betulaceae 1 2 1 2 2
6 Bignoniaceae 1 1 1
7 Buxaceae 1 1 1 1
8 Caprifoliaceae 4 4 1 2 4
9 Cercidiphyllaceae 1 1 1 1
10 Cupressaceae 3 3 2 1 2 2 4
11 Elaeagnaceae 1 1
12 Fabaceae 3 4 1 1 1 1 6
13 Fagaceae 1 1 1 1 1
14 Ginkgoaceae 1 1
15 Hippocastanaceae 1 1 1 1 1 1 1 1
16 Hydrangeaceae 1 1 1
17 Juglandaceae 1 1 1 1 1 1 2 2
18 Magnoliaceae 3 2 1 3
19 Moraceae 1 1 1 2
20 Oleaceae 1 5 1 3 1 2 5
21 Pinaceae 3 3 2 3 4 3 2 4
22 Platanaceae 1 1 1
23 Rosaceae 6 9 3 2 5 2 1 9
24 Rutaceae 2 1 2
25 Salicaceae 2 3 4 5
26 Saxifragaceae 1 1 1 1 1 1 1
27 Simarubaceae 1 1 1
28 Taxaceae 1 1 1
29 Ulmaceae 1 1 1 1 1 1 1 1
30 Vitaceae 1 1 1
ВСЬОГО 44 58 12 20 36 16 16 72
Одшею з ознак усшшно! штродукци виду е характер його росту i роз-витку в умовах паркового насадження. Бшьшють екзотiв добре себе почува-ють, цвiтуть i плодоносять. Однак не вс види можуть давати фiзiологiчно стигле насiння, що пов'язане i3 недостатньою тривалiстю теплого перюду року. Наприклад, Catalpa bignonioides Waln. у Стрийському парку цвгге майже щорiчно, даючи плоди, однак насшня з них практично не проростае. Подiбнi проблеми стосуються i iнших екзотiв, зокрема Ginkgo biloba L., Liriodendron tulipifera L., Magnolia kobus DC, Magnolia soulangeana Soul., Picea pungens Engelm., Tsuga canadensis (L.) Carr. тощо.
36
Зб1рмик' науково-технiчних праць
Науковий вкчшк', 2005, вип. 15.1
Оцiнюючи стiйкiсть iнтродукованих дерев i чагарниюв до несприят-ливих умов мюького середовища, необхiдно сказати, що бшьшють з них добре переносять загазовашсть, запиленiсть та надлишок забруднюючих речо-вин у грунтi та в повггрь Це такi види, як Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Buxus sempervirens L., Ligustrum vulgare L., Symphoricarpus albus Blake, Acer negundo L., Ailanthus altissima Mill., Fraxinus viridis Michx., Gleditschia triacanthos L. та iншi [6]. Iншi ж екзоти переважно захищеш вiд шкiдливих впливiв потужним поясом паркових та люопаркових масивiв дерев i чагарникiв.
Для визначення життевост штродукованих видiв нами було облжова-но i перечислено кшьюсть природного поновлення. В результат виявилося, що у паркових насадженнях добре поновлюються Robinia pseudoacacia, Acer negundo, Fraxinus viridis, Acer pseudoplatanus, насшня яких заноситься з нав-колишнiх насаджень i добре проростае. Однак, практично не виявлено природного поновлення Pinus nigra, Larix decidua, Picea abies, Jiglans cinerea та шших штродукованих видiв. Це можна пояснити надмiрним розвитком трав'яного покриву, що унеможливлюе проникнення насшня у грунт, а також розвиток чагарникового ярусу та шдросту малоцшних видiв, якi позбавляють молодi паростки доступу свiтла. В окремих випадках, про що вже згадувало-ся, насшня просто не встигае дшти фiзiологiчноï стиглостi через погаш кль матичнi умови - холодш лiто та осiнь, а також рант заморозки.
Багато екзотiв зростають у парках в умовах недостатнього освгглення, 1м бракуе простору для розвитку чи елеменпв живлення. Таю види знаходять-ся у пригшченому станi, погано ростуть, практично не цв^уть, що негативно впливае на ï^ декоративнiсть. Тому, на нашу думку, необхщно ретельнiше проводити роботи з догляду за насадженнями старовинних паркiв, придiляючи бiльше уваги рослинам-штродуцентам. Тодi, за умов вмiлого використання ек-зотiв та достатнього догляду за ними у парках буде можливють формувати ви-сокодекоративнi ландшафти, урiзноманiтнюючи паркове середовище.
Л1тература
1. Дудин Р.Б. Видове представництво деревно-чагарниково'1' рослинносп старовинних паркiв м. Львова// Наук вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. -2002, вип. 12.8. - С. 79-82.
2. Клименко Ю.О., Кузнецов С.1. 1сторичний розвиток, сучасний стан та проблема вщродження старовинних парюв правобережного та захщнеого люостепу Украïни// Ogrody rezydencji magnackich XVIII-XIX wieku w Europie sroddkowej i wschodniej oraz problemy ich ochrony/ Materialy z konferencji odbytej w dniach 22-26 maja 1999 roku w Lancucie i Zofiowce. -Warszawa, 2000. - С. 79-81.
3. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - 700 с.
4. Кузнецов С.1., Клименко Ю.О. Бюеколопчш та ф1томелюративш засади паркоз-навства// Наук вюник УкрДЛТУ: Проблеми урбоекологи та ф1томелюраци. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, вип. 13.5. - С. 317-320.
5. Кучерявий В.П., Дудин Р.Б., Ковальчук Н.П., Пилат О.С. Дерева, чагарники, л1ани в ландшафтнш архггектур1: Навч. пос1бн. - Льв1в: Вид-во "Кварт", 2004. - 138 с.
6. Озеленение населенных мест: Справочник/ Под ред. В.И. Ерохиной. - М.: Стройиздат, 1987. - С. 392-409._
