ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВІДКРИТИХ ПРОСТОРІВ У РАЙОНАХ МАСОВОГО ІНДУСТРІАЛЬНОГО ЖИТЛА (на прикладі Сихівського житлового масиву у Львові) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Разом з тим, штереси розвитку мережi рекреацiйних територiй нерiдко стикаеться з штересами промисловостi та сiльського господарства. Тому пи-тання пiдвищення еколопчно! культури населення стае першочерговим, бо вщ цього iстотним чином залежить нормальне iснування рекреацiйних зон сьогодш i у майбутньому. Майбутне - за духовно багатою людиною, за лю-диною, здатною зробити природу ще прекраснiшою, дякуючи своему розуму, мудроси, добротi й красi.

Лггература

1. Павлов В.1. Рекреацшний комплекс Волиш: теор1я, практика, перспективи. -Луцьк, 1998. - С. 96-100.

2. Кух 1.О., Король П.Л. Ощнка рекреацшного потенщалу ландшаф^в та шляхи пщви-щення 1х продуктивности. Рекреацшна 1ндустр1я: проблеми 1 перспективи. - Льв1в. - 2000, С. 45-50.

УДК 711. Доц. Т.М. Мазур, канд. архтектури, асист. €.П. Король,

ст. викл. Е.А. Нестерович - НУ "Львiвська nолiтехнiка"

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ В1ДКРИТИХ ПРОСТОР1В У

РАЙОНАХ МАСОВОГО 1НДУСТР1АЛЬНОГО ЖИТЛА (на прикладi CnxiBCbKoro житлового масиву у Львову)

Аналiзуються можливостi вдосконалення арх^ектурно-планувально! структури ^xiBCbKoro району на 0CH0Bi ведучих елеменпв природного ландшафту i вщкритих npocTopiB як едино! взаемопов'язано! системи

Т.У. Mazur, E.P. Korol, E.A. Nesterovich -NU "Lvivska Politekchnika"

Forming of system of the opened spaces in districts of mass industrial habitation (on the example of the Sihovskogo dwelling array)

Possibilities of improvement of architectural-plan structure of the Sihovskogo district on the basis of leading elements of natural landscape and opened spaces as a single associate system are analyzed.

В умовах зменшення надходжень державних швестицш у розвиток та облаштування Львова все бшьше загострюеться проблема формування i розвитку взаемопов'язано! системи благоустроених вщкритих просторiв1 в районах масового iндустрiального житла, зокрема найбiльшоi житловоi дшь-нищ мюта - житлового району Сихiв2.

1 Щд системою вщкритих простор1в необхщно розумгги функцюнально та планувально пов'язаш Him собою незабудоваш територп житлового району, як1 використовуються для рекреацшно-ввдпочинкових, спортивно-оздоровчих, комушкацшних, природоохоронних функцш, виршення композицшно естетичних задач тощо. Основними елементами системи вщкритих простор1в виступають - озеленеш територи р1зного функцюнального призначення, акватори, вулично-дорожна мережа, шшохщш зони, м1жбудинков1 простори тощо. Зпдно дшчих нормативних докуменпв незабудоваш територп у середньому займають до 50 % i бшьше площi житлового району, що обумовлено нормативною мiстобудiвною документацiею.

2 Сихiвський житловий масив виник як результат широко масштабно! комплексно! розбудови житлових райошв Львова за умов централiзовано! системи планування. Перший проект детального планування Сихова був розроблений у 1965-1966 роках (архиектори Я. Новашвський, Л. Каменська, О. Кобат, Л. Скорик). Подальше проектування здiйснювалось у амдесятих роках. Архiтектурно-планувальне вирiшення житлового району визначилось на стадп проекпв детального планування його пiвнiчно! частини - Сихiв-1 (1979 р., архпектори Я. Новакiвський, З. Щiдлiсний, А. Петрова, П. Крупа) i пiвденно! - Сихiв-2 (1986 р. архггектори В. Дубина, А. Петрова, О. Мар'ев).

Сихiв це - потужний житловий масив у швденнш частит Львова, що займае територiю понад 360 га на якш проживае 120 тис. мешканщв (рис. 1).

I

^ Я

а

О, Я

О

Н &

V Н

С

О

И

.— у

и -р о ^

4 ^ и .-я 8 &

5 (2 и ® &

и С ^ ^ 1 н

13 го X ^ «

Я та

Л И я

е ¡Н

о « <и

¡3 « а.

Ё (А ¡3 я

* Цо

к р ■©■ н

И С я о

О я а ч

^ Я я о

^ я 5 м

•я я § — Я ю § в

ё 5 ^ 5

1Й 3 .18

^ 8 ^ ® | ^

... Ч = ■ Я О

Ям |5 в Я о

И 5

•я § «

15 =

а« т

С § I

НО о = а

Я Ы о £ - ч ^ я я

Я и ® I

5 к

о

я Ч

0 о н а

и 2 я я ю т

1 &

. я

^н ¡2

я

м

Аналiз сучасного стану Сихова показав, що при наявност в районi значних вщкритих просторiв, практично вiдсутнi умови для масового вщпочинку на-селення. Найцiннiшi природнi компоненти мiсцевостi - долина рiчки Зубри i дубовий гай, стали основними об'ектами масово! неоргашзовано! рекреаци i

вже мають вираженi ознаки деградаци природного ландшафту. Нам^ились i iншi негативш тенденци в освоенш та використанш жителями району вщкри-тих територш: захоплення композицiйно цiнних дiлянок шд городи, само-вiльне влаштування на важливих вiзуальних зв'язках житлово! забудови i природного довкшля гаражiв, автомобшьних стоянок, перетворення тальве-гiв, що обмежують Сихiвський житловий масив, у смггтезвалища тощо. У результат вiдсутностi паркiв, скверiв, необхiдноï кшькосп озеленених терито-рiй мiжбудинкових просторiв, шумозахисних зелених смуг вздовж проспекту Червоноï Калини - попршуеться еколопчний стан навколишнього середови-ща, естетичш якостi i комфорт умов проживання та життедiяльностi населен-ня Сихова.

У робот проаналiзована система вiдкритих просторiв Сихова за саш-тарно-гтешчними, екологiчними, функщональними та естетичними характеристиками. Виявлеш зони дискомфорту житлового середовища (рис. 2, 3).

У пропозици ландшафтно-просторовоï органiзацiï Сихова, розробле-нiй у свш час у Мiстопроектi, було передбачено формування у долит рiчки Зубри парку вщпочинку житлового району, складовим елементом якого повинен був стати i Сихiвський люопарк. Парк проектувався як головний ком-позицшно-планувальний та функцiональний елемент системи озеленених територш Сихова, що завдяки розвинутш мережi рекреацiйних об'еклв мiг пов-нiстю забезпечити найрiзноманiтнiшi потреби вiдпочинку та дозвiлля вЫх його мешканцiв, що, однак, було не реалiзовано. Лише фрагментарно була впроваджена в життя щея формування шшохщних бульварiв мiж основними фокусами притягання населення - центрами громадського обслуговування, школами, дитячими садками, тощо.

Ситуацiя яка виникла на Сиховi це - результат незавершених будь вельних робгг по благоустрою та озелененню територш. Щ роботи повиннi були реалiзовуватись i фiнансуватись одночасно з розбудовою житлових районiв. Але в наслщок поступового урiзання бюджетних надходжень, що дуже характерно для часiв централiзованоï системи планування, цi роботи були припинеш. У результатi на сьогодш у Сиховi вiдкритi простори мають неблагоустроений i занедбаний характер, що вимагае прийняття термiнових ршень на рiвнi генерального плану мюта.

Таким чином, стае очевидним факт необхщност розробки комплексно:' програми по узгодженню заходiв благоустрою та озелененню територш житлового району Сихов. Тому представлена робота присвячена аналiзу юну-ючого стану вiдкритих просторiв, виявленню проблемних ситуацiй i форму-ванню пропозицiй ландшафтно-просторово!" реорганiзацiï Сихiвського житлового масиву в умовах тепершнього часу.

Природний ландшафт мюцевост, де сформувався Сихiвський житловий масив, не вщзначаеться високими естетично-композицшними якостями. Це майже рiвнинне шдвищене плато з маловиразним рельефом, однак з живописно розчленованими схилами. Його природними рубежами на заходi е долина рiчки Зубри та Сихiвський люопарк, що виник на основi iсторичного

дубового гаю. На mвночi i на твдт плато обмежене плоскодонними балками з тимчасовими водотоками, що впадають у р. Зубру.

Рис. 2. Система озеленених територш житлового району Сихiв (кнуючий

стан): 1. - планувалъш меж1 мжрорайошв, 2. - л1си, лесопарки. 3. - сквери.; 4. - булъвари, алег, озеленення вулицъ; 5. - озеленення територй дитячих дошктъних установ I шк1л; 6. - сади индивидуально!' житловог забудови; 7. - неорганизован! зеленг посадки (по Iнщатив1 мешканщв)

Рис. 3. Саштарно-гтешчний стан та комфорттсть житлового середовища: 1. - зона перевищення транспортного шуму I загазованост1 повтря; 2. - зона перевищення транспортного шуму; 3. - зона забруднення атмосфери, грунтов, грунтових вод г водойм; 4. - зона втрового дискомфорту; 5. - територп порушеного рослинного покриву; 6. - цтш природш ландшафти з ознаками деградаци

Враховуючи особливост природних умов та ситуащю, яка виникла на тепершнш час, запропонована концепщя ландшафтно-просторово! реоргаш-заци Сихiвського району в якш передбачено (рис. 4):

«V • »1

3 Г 1 Г

х

ЧН 41гА

"л,"

Рис. 4. Ландшафтно-просторова оргашзащя Сихова (проектна пропозицш): 1. - межа проектованог ландшафтно-рекреацшног зони (водно-паркового ктъця навколо Сихова); 2. - межа проектованого ландшафтно-транспортного коридору; 3. - меж1 проектованих озеленених територш загалъного користування (парки, сади, сквери); 4. - транспортно-тшох1дш булъвари; 5. - межа цтних ландшафтов, що потребуютъ природоохоронних заходов /

збереження

• формування водно-паркового кiльця навколо Сихова утвореного на основ1 приток р1чки Зубри. Вписан в рельеф каскади невеликих проточних озер, поеднаних мютками, тшохщними естакадами, надводними спорудами спортивного i вщпочинкового призначення, терасовидне озеленення !х схил1в, по-винт перетворити цi територи в наближен до житла зони масового вщпо-чинку населення, зменшити рекреацiйнi навантаження на природнi компо-ненти мшцевосп, що потребують охорони природного ландшафту (долину рiчки Зубри i дубовий гай), забезпечити вiзуальнi зв'язки житлово! забудови з найцiкавiшими ландшафтно-рекреащйними елементами району;

• створення ландшафтно-транспортного коридору шляхом перетворення основно! транспортно! артерй' Сихова проспекту Червоно! Калини в його го-ловну архтктурно-ландшафтну вiсь. Вздовж магiстралi розташовуються найбшьш значимi елементи системи озеленених територш загального корис-тування: парк поблизу церкви УКГЦ Рiздва Пресвято! Богородищ, сквери бь ля найважливiших закладiв громадського обслуговування - кшотеатру iменi

0. Довженка, полiклiнiки, торгово-побутового центру "Зубра". Проектними пропозищями також передбачено штучне обвалування вулищ з захисними смугами зелених насаджень. Це не тшьки захистить житловi територи ввд шкщливих автомобiльних викидiв, шуму i пилу, але й вiзуально зменшить масштаб 9-16 ти поверхово! житлово! забудови;

• доформування системи транспортно-тшохвдних бульварiв, як поеднували б проектоват ландшафтно-рекреацiйнi об'екти (парки, сади, сквери для масового користування) у структурi житлового району i забезпечили !х оптималь-не функцiонування, що е важливою передумовою вiзуального сприйняття всiеi його ландшафтно-просторово! композицл

• видшення межi цiнних ландшафтiв, як потребують природоохоронних захо-дiв i збереження - долина рiчки Зубра, шторичний дубовий гай. Висновки. Необхщшсть формування естетично повнощнного оточен-

ня у композици шдустр1альних житлових дшьниць сьогодш усвщомлюеться як важлива сощальна задача, яка повинна знайти свое вщображення при роз-робщ проекту правового зонування територш Львова, який на даний час роз-робляеться в "Мютопроект".

Лггература

1. Агуф М.М. Композиция городской жилой среды. - К.: Буд1вельник, 1984. - С. 94.

2. Забельшанский Г.Б., Минервин Б.Б., Раппапорт А.Г., Сомов Г.Ю. Архитектура и эмоциональный мир человека. - М.: Стройиздат, 1986. - С. 207.

3. Природа и жилые районы городов (Учет природных условий при проектировании новых жилых....). - М.: Стройиздат. 1986. - 210 с.

4. Kazimirz Wejchert. Elementy kompozycji urbanistyczney. Wyd. Arkady. W. 1984 S.140.

5. Iz. Mironowicz. T. Ossowicz Koncepcja teoretyczna analizy kompozycyjnej ukladow przestrennych/ Techniki i metody badawcze w planowaniu prestrzennym. Pod. red. E. Baginski-ego W. 1997. S. 101

6. Панченко Т. Экологическое строительство/ А.С.С, № 4, 1999. С.18