CC BY
12
чутливi i дуже чутливi до пiзнiх заморозкiв деревнi рослини, оскiльки заморозки в мют бувають досить рщко, розширюючи тим самим асортимент де-ревних рослин.
Густа i висока забудова мiст охороняе високi дерева вiд сильних вгг-рiв, якi досить часто викликають вiтровали, а також засихання частини коре-нiв. Бувають в мютах довгi i широкi простори мiж забудовою, а також вщкри-тi простори, де вiтри мають велику силу. У цих мюцях необхiдно використо-вувати дерева iз потужною кореневою системою, та висаджувати 1х у просто-рi котловани. Забудова i тiснота мiста створюе труднощi доступу свiтла до рослин. Частину св^ла забирають дим i пил. У щiльно забудованiй частиш мiста необхiдно садити бiльше тшевитривалих рослин, а свiтлолюбнi висаджувати на вщкритих просторах.
Проблема екологи мiських дерев мае вирiшуватися з шдбору для озе-ленення стшких проти несприятливих чинникiв мiського середовища рослин. Вони мають вiдповiдати вимогам ландшафтного планування i едафон-кшма-тичним умовам. А для цього потрiбнi скоординоваш ди на рiвнi планування i проектування ландшафтно-урбанiстичних комплексiв.
Лггература
1. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы и принципы интродукции и фитоме-лиорации (на примере больших городов Запада УССР). - Автореф. дис. докт. с.-х. наук. - М.: Московский лесотехнический институт, 1991. - 40 с.
2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в: Свгг, 2001, - 400 с.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540.
УДК 712. 23 (477. 82) Доц. 1.В. Кух1, канд. с.-г. наук; М.В. Гаранчук2,
А.П. Мiвшук, Б.П. Харкевич; В.П. Ковалишин3
ПЕРСПЕКТИВИ ОПТИМАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1ЙНИХ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В ШАЦЬКОГО НАЩОИАЛЬИОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Дана методолопчна концепщя перспективи оптимального використання потен-щальних рекреацiйних pecypciB Шацького нацiонального природного парку. ТТТН1III було створено у 1983 роцi з метою збереження, вщтворення i ефективного використання природних компонент, об'eктiв, якi мають рекреацшш ресурси, оздоровчу, iсторико-кyльтyрнy, наукову, естетичну цшшсть.
1 проректор з науково! роботи Луцького бютехшчного шституту М1жнародного науково-техшчного ушверситету
2 студентки Луцького бютехшчного шституту (students Lutsk biotechnical institute of International scientific and technical university)
3 студент Львiвського НУ iM. 1вана Франка, голова Студентського Еколопчного Товариства (student Lviv national university I. Franko)
Doc. Ivan Kukh, Maria Garanchuk, Alla Mivshuk, Bohdana Harkevych;
Volodymyr Kovalyshyn
Perspectives of optimum utilization of potential recreation Shatsk resources of national natural park
Given methodological perspective conception of optimum utilization of potential recreation Shatsk resources of national natural park.
SNNP was created in 1983 year with the view of safety, recreation and effective use of natural components, objects, which have recreation the resources, aesthetic scientific, history-cultural, sanitary value.
A Shatsk lake is a karst landscape for geology-morphological peculiarities and it does not have analogues in Ukraine. There are 22 lakes by area of 6,5 th. Hectares in our region; for example a lake Svityaz has area of water mirror 2621 hectares, maximum depth is 58,4 m, middle - 6,9 m water volume 180,8 th. м3. Most mastered into recreation attitude are lakes such as Svityaz and Pisochne with very healthful, lustily and clean water, sandy bottom, sandy beaches, forests with high phitocenoz by park flora properties.
Complex estimation of recreation potential provides for application of system approach and factor analysis of complicated landscape structure.
Today and in the future the recreation loading on natural territories of park will increase and course degradation problems of recreation complex and violations of ecological equilibrium in recreation zones.
That's why the question of increasing of ecological population culture becomes first and foremost.
Ecological culture is necessary to consider from two sides: to begin with, this is aggregate of certain actions, mastering technologies by human of nature and provides a steady equilibrium in system "man is environment" of recreation zones; secondly, this is theoretical knowledge industry about man place in biosphere as individual activity, which organizes it structure in management by nature defence activity.
Our future is for spiritually and business silk-stocking man, for man who is capable to do nature still finer, thanking to his wisdom, kindness and beauty.
Шацький озерно-карстовий ландшафт за геолого-морфолопчними особливостями не мае аналопв в УкраАт. У райош знаходиться 22 озера пло-щею 6,5 тис. га; озеро Свггязь мае площу водного дзеркала 2621 га, максимальна глибина - 58,4 м, середня - 6,9 м, об'ем води - 180,8 тис. м . Найбшьш освоеш в рекреацшному вщношенш озера Свггязь i Шсочне з дуже чистою, цшющою водою, шщаним дном, шщаними пляжами, люовим ото-ченням з високими фгтоценоз ними властивостями флори парку.
Комплексна ощнка рекреацшного потенщалу передбачае застосуван-ня системного шдходу та факторного анашзу багатоступенево! структури ландшафту. Сьогодш i в майбутньому рекреацшне навантаження на природш територи парку зростатиме i викликатиме проблеми деградацп рекреацшного комплексу i порушення еколопчно! рiвноваги в рекреацшних зонах.
Тому питання тдвищення еколопчно! культури населення стае пер-шочерговим. Еколопчну культуру необхщно розглядати з двох сторш: по-перше, це сукупшсть певних дш, технологи освоення людиною природи i за-безпечуе стшку рiвновагу у системi "людина - довкшля" рекреацшних зон; по-друге, це теоретична галузь знань про мюце людини в бiосферi як ютоти дiяльностi, оргашзуючо! И структуру i функт по управлшню природоохорон-ною дiяльнiстю.
Майбутне - за духовно багатою i дшовою людиною, за людиною, здатною зробити природу ще прекраснiшою, дякуючи своему розуму, муд-ростi, добротi й крась Шацький нацiональний природний парк було створено у 1983 рощ з метою збереження, вщтворення i ефективного використання природних компоненпв, об'ек^в, якi мають рекреацiйнi ресурси, оздоровчу, юторико-культурну, наукову, естетичну цiннiсть.
Шацький озерно-карстовий ландшафт за геолого-морфологiчними особли-востями не мае аналогiв в Укрш'т. У районi знаходиться 22 озера загальною пло-щею 6,5 тис. га; озеро Свпязь мае площу водного дзеркала 2 621 га, максимальна глибина - 58,4 м., середня - 6,9 м., об'ем води - 180,8 тис. куб. м. Найбшьш освоенi в рекреацшному вiдношеннi озера Свiтязь i П1сочне з дуже чистою i щлющою водою, пiщаним дном, пщаними пляжами, лiсовим оточенням.
Табл. 1. Характеристика озер ШНПП
Назва озера Площа водного дзеркала, га Довжина, (м) Ширина, (м) Глибина, (м) макс. серед. Об'ем води (тис.м3)
Св1тязь 2621 9225 4000 58,4 6,9 180,8
Пулемецьке 2569 6125 3375 19,2 4,1 64,3
Луки 673 5950 1400 3,2 2,1 14,1
Перемут 146 1800 1300 6,7 2,2 3,2
Остр1вянське 257 1250 1450 3,8 2,3 5,9
П1сочне 189 1750 1450 16,2 6,9 13,0
Мале Чорне 36 875 575 2,5 1,2 0,4
Соминець 43 1175 525 2,8 1,7 0,7
Мошно 36 800 600 3,0 2,0 0,7
Крим1вське 29 850 450 3,0 1,5 0,4
Линовець 9,5 450 325 3,7 1,6 0,2
Зведенка 4,0 225 225 3,7 1,6 0,2
Ритець 4,4 250 200 3,7 1,6 0,2
Люцимер 443 3075 1875 11,0 4,4 19,5
Кримно 145 2175 925 5,5 2,9 4,2
Велике Чорне 82 1375 750 6,0 3,0 2,5
Карасинець 13,9 550 375 1,8 1,1 0,2
Комплексна оцшка рекреацшного потенцiалу передбачае застосуван-ня системного пiдходу та факторного аналiзу багатоступенево! структури ландшафту. Сьогодш i в майбутньому рекреацiйне навантаження на природш територн парку зростатиме i викликатиме проблеми деградацн рекреацшного комплексу i порушення еколопчно1 рiвноваги в рекреацiйних зонах. Тому пи-тання пiдвищення еколопчно1 культури населення стае першочерговим.
Екологiчну культуру потрiбно розглядати з двох сторiн: по-перше, це сукупнiсть певних дiй, технологи освоення людиною природи, що забезпечуе стшку рiвновагу у системi рекреацшних зон "Людина - довкiллям; по-друге, це теоретична галузь знань про мюце людини в бiосферi як ютоти дiяльностi, оргашзуючо1 11 структуру i функцн по управлiнню природоохоронною дiяль-нiстю. Формування рекреацiйних систем - довготривалий та складний про-цес. Тому при вирiшеннi проблеми комплексного освоення природних тери-
торш з метою рекреацii важливо, враховуючи природнi особливостi, забезпе-чити iх оптимальну соцiальну та економiчну ефектившсть, при умовi дотри-мання екологiчноi рiвноваги у даному регiонi. При цьому визначають мiру забезпеченостi ландшафту природними та соцiально-економiчними рекре-ацшними чинниками.
До природних вiдносять: мшрокшматичш (ефективнi i активнi темпе-ратури, сонячний i вiтровий режим, волопсть), гiдрологiчнi (рiчки, озера i iх характеристики), бальнеологiчнi (мiнеральнi води, гряз^, флористично-фа-унiстичнi (рослинний покрив та тваринний свгг). До соцiально-економiчних вщносять: побутовi (житловi умови, транспорт, шфраструктура, пляжi, наяв-нiсть оглядових майданчиюв, спортивних комплексiв, окремо вiдведених мюць для любительськоi риболовлi i т.д.) i етнографiчнi (пам'ятки культури, пам'ятки архiтектури, побут, традицiйнi ремесла).
Територiя парку подшяеться на функцiональнi зони:
• заповщна зона, займае 6070 га (вщ загальноi' плошд парку) 1 призначена для охорони 1 вщновлення найбшьш цшних природних комплекс1в, режим яко! визначаеться вщповщно до вимог, встановлених для природних заповщниюв;
• зона регульовано! рекреацп, займае 11478 га (35,0 %), в й межах проводиться короткостроковий ввдпочинок та оздоровления населення, у цш зон дозво-ляеться влаштування ввдповвдного обладнання для туристичних маршрутов 1 еколопчних стежок, тут забороняються рубки л1су головного користування, промислове рибальство й мисливство, шша д1яльтсть, яка може негативно вплинути на стан природних комплекшв та об'екпв заповвдно! зони;
• зона стацюнарно! (штенсивно!) рекреацп, займае 1971 га (6 % територй) 1 призначена для розмщення готел1в, мотел1в, кемтнпв, 1нших об'екпв обслу-говування в1дв1дувач1в парку;
• господарська зона, займае 40,5 % територй, в межах яко! проводиться тради-щйна господарська д1яльтсть.
Значну територiю парку займають лiси: 48 % вiд загально!" площi парку (13 тис. га). З них сосновi - 70 %, березовi - 10 %, вiльховi - 15 %. У люових масивах ростуть всi гриби, характеры для Полiсся: бiлi, маслюки, опеньки, лисички, тдберезники. Багат лiси ягодами. Найбiльш поширенi чорниця, суни-ця, ожина, малина, журавлина. Основними ресурсами Шацького нацюнально-го природного парку е озера i люи. Саме на "х основi сформувалася лiсоозерна рекреацiйна система парку. Надзвичайно важливе значення мае поширення в ШНПП видiв хребетних тварин, занесених до Червоно" книги Украши.
Завдяки мальовничостi природних i слабо окультурених ландшаф^в, сполученню великих масивiв рослинного покриву, розмаггтю флори, числен-ними озерами iз чистою прозорою водою, помiрно теплим i м'яким клiматом, Шацький нацiональний природний парк вiдрiзняеться високим рекреацiйним потенцiалом. Щороку тут вiдпочивае 100 тис. рекреанлв.
За функцiональними особливостями рекреацiйну дiяльнiсть подiлили на лiкувальну, оздоровчу, туристичну, спортивну й шзнавальну. Рекреацшни-ми об'ектами парку е: пам'ятки арх^ектури, пам'ятки iсторii, пункти прокату човшв, пляжi, мiсця риболовлi, грибнi та ялдт мiсця, екологiчнi стежки. Комплексна оцшка рекреацiйного потенцiалу передбачае застосування системного пiдходу та факторного аналiзу багатоступенево" структури ландшафту.
Табл. 2. Поширення в ШНПП eudie хребетних тварин, занесених до Червоног _книги Украгни_
1 Ропуха очеретяна Bufo calamita
2 М1дянка звичайна Coronelía austríaca
3 Лелека чорний Ciconia nigra
4 Чернь бшоока Aythya nyroca
5 Гоголь Bucephala clangula
6 Зм1евд Circaetus gallicus
7 Скигляк малий Aquila pomarina
8 Журавель шрий Grus grus
9 Кульон великий Numenius arquata
10 Пугач звичайний Bubo bubo
11 Сорокопуд с1рий Lanius excubitor
12 Кутора мала Neomys anomalus
13 Н1чниця ставкова Myotis dasycmene
14 Пол1вка водяна Arvicola terrestris
15 Горностай Mustela erminea
16 Борсук звичайний Meles meles
17 Видра р1чкова Lutra iutra
Табл. 3. Розподл територи парку по категориях земель в розрт функщональних зон
Категорiя земель Територiя, га
Заповiдного режиму Екстенсивних рекреацш 1нтенсивних рекреацш 1нших земле-користувачiв
1. Загальна площа 6070 11478 1971 1311
1.1. Лiсова площа 4187 5691 1529 2577
1.2. Покрита лшом 3910 5576 1497 2500
1.3. Покрита кущами 757 2421 434 380
1.4. Лiсовi розсадники 17 33 15 23
1.5. Непокрита лшом 259 80 17 4,0
1.6. Прогалини 257 79 15 2,0
1.7. Вирубки 2 2 3 2
2. Нелшова площа 1882 5787 442 10784
2.1. Орнi землi - 32 21 3826
2.2. Сiнокоси - 104 47 1676
2.3. Пасовища - 12 8 2647
2.4. Води 1281 5007 208 132
2.5. Сади, ягвдники - 3 - 5
2.6. Дороги, просжи 46 105 26 306
2.7. Садиби - 172 96 1075
2.8. Болота 555 352 38 1032
Теорiя нечггких множин, на наш погляд, задовольняе вс поставлен вимоги i дозволяе отримати бальну або рангову оцшку системи об,ектiв на множит ознак, як можуть бути представлен у виглядi кiлькiсних, яюсних або альтернативних показникiв Основною перевагою такого тдходу е мож-ливють зведення рiзноманiтних вихiдних даних до сшльноА точки вiдлiку i единого масштабного ряду, за допомогою якого визначають мiру приналеж-ностi об'екта деякiй множинi, або характеризуе стушнь прояву деяко! ознаки (чинника) у певному об'екп ландшафту.
Разом з тим, штереси розвитку мережi рекреацiйних територiй нерiдко стикаеться з штересами промисловостi та сiльського господарства. Тому пи-тання пiдвищення еколопчно1 культури населення стае першочерговим, бо вщ цього iстотним чином залежить нормальне iснування рекреацiйних зон сьогодш i у майбутньому. Майбутне - за духовно багатою людиною, за лю-диною, здатною зробити природу ще прекрасшшою, дякуючи своему розуму, мудроси, добротi й красi.
Лггература
1. Павлов В.1. Рекреацшний комплекс Волиш: теор1я, практика, перспективи. -Луцьк, 1998. - С. 96-100.
2. Кух 1.О., Король П.Л. Ощнка рекреацшного потенщалу ландшаф^в та шляхи пщви-щення !х продуктивносп. Рекреацшна 1ндустр1я: проблеми 1 перспективи. - Льв1в. - 2000, С. 45-50.
УДК 711. Доц. Т.М. Мазур, канд. архтектури, асист. €.П. Король,
ст. викл. Е.А. Нестерович - НУ "Львiвська nолiтехнiка"
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ В1ДКРИТИХ ПРОСТОР1В У
РАЙОНАХ МАСОВОГО 1НДУСТР1АЛЬНОГО ЖИТЛА (на прикладi CnxiBCbKoro житлового масиву у Львову)
Аналiзуються можливостi вдосконалення арх^ектурно-планувально!' структури ^xiBCbKoro району на 0CH0Bi ведучих елеменпв природного ландшафту i вщкритих npocTopiB як едино'1 взаемопов'язано'1 системи
T.V. Mazur, E.P. Korol, E.A. Nesterovich - NU "Lvivska Politekchnika"
Forming of system of the opened spaces in districts of mass industrial habitation (on the example of the Sihovskogo dwelling array)
Possibilities of improvement of architectural-plan structure of the Sihovskogo district on the basis of leading elements of natural landscape and opened spaces as a single associate system are analyzed.
В умовах зменшення надходжень державних швестицш у розвиток та облаштування Львова все бшьше загострюеться проблема формування i розвитку взаемопов'язано!" системи благоустроених вщкритих просторiв1 в районах масового iндустрiального житла, зокрема найбiльшоi житловоi дшь-нищ мюта - житлового району Сихiв2.
1 Щд системою вщкритих простор1в необхвдно розумгти функцюнально та планувально пов'язаш мгж собою незабудоваш територп житлового району, як1 використовуються для рекреацшно-ввдпочинкових, спортивно-оздоровчих, комушкацшних, природоохоронних функцш, виршення композицшно естетичних задач тощо. Основними елементами системи вщкритих простор1в виступають - озеленеш територи р1зного функцюнального призначення, акватори, вулично-дорожна мережа, шшохщш зони, м1жбудинков1 простори тощо. Зпдно дшчих нормативних докуменпв незабудоваш територп у середньому займають до 50 % 1 бшьше площ1 житлового району, що обумовлено нормативною мютобуд1вною документащею.
2 Сих1вський житловий масив виник як результат широко масштабно1 комплексно!' розбудови житлових райошв Львова за умов централ1зовано! системи планування. Перший проект детального планування Сихова був розроблений у 1965-1966 роках (архиектори Я. Новашвський, Л. Каменська, О. Кобат, Л. Скорик). Подальше проектування здшснювалось у амдесятих роках. Архггектурно-планувальне виршення житлового району визначилось на стадп проекпв детального планування його швшчно! частини - Сих1в-1 (1979 р., архпектори Я. Новашвський, З. Пвдлюний, А. Петрова, П. Крупа) 1 швденно! - Сих1в-2 (1986 р. архггектори В. Дубина, А. Петрова, О. Мар'ев).
