CC BY
24
2. Крайнов 1.П. Стратегiя впровадження шновацшноГ системи управлшня матер1аль-ними та енергетичними цикл1чно замкненими потоками (сировина, матер1али, реч1, вторинна сировина, в1дходи) в техногеннш сфер1 УкраГни // 1-й м1жнародний конгрес "Захист навколи-шнього середовища. Енергоощаднють. Збалансоване природокористування". 28-29 травня 2009 р. / 1.П. Крайнов, Г.Г. Фшпчук. - Льв1в : НУ "Льв1вська пол^ехшка", 2009. - С. 67.
3. Еколопчна енциклопед1я. - К. : Центр еколопчно'Г осв1ти та шформацп, 2006. - Т. 1. - 430 с.
4. Статистичний зб1рник. "Довкшля УкраТни". - К., 2006. - С. 48-138.
5. Статистичш даш обласного управлшня. - 1вано-Франювськ. - 2009. - С. 145.
6. Савчук Л.Я. Еколого-географ1чний анашз захворюваносп населения 1вано-Франюв-ськоГ обласп / 1-й м1жнародний конгрес. Захист навколишнього середовища. Енергоощаднють. Збалансоване природокористування. 28-29 травня 2009 р. - Льв1в : НУ "Льв1вська поль техшка", 2009. - С. 74.
7. Пендерецький О.В. Ощнка еколопчно'Г ситуацп в зон впливу БурштинськоГ ТЕС : дис. ... канд. техн. наук: спец. 21.06.01. - 1вано-Франювськ, 2005. - Т. 1. - С. 202.
8. Липунов И.Н. Использование твердых отходов в производстве материалов строительного назначения / И.Н. Липунов, А. А. Юпатов, В.И. Аликин // Экология и промышленность России, январь, 2009. - С. 19-23.
9. Адаменко О.М. Концепщя еколопчно'Г (природно-техногенноГ) безпеки // Науковий вюник 1МЕ. - 1вано-Франювськ. - 2001. - № 3. - С. 15-18.
10. Челядин Л.1. Чинники 1 ризики забруднення довкшля та Гх вплив на показник еколопчно'Г безпеки об'екта / Л.1. Челядин, Л.1. Григорчук, В.Л. Челядин // Науковий вюник ГОН-ТУНГ - 1вано-Франювськ. - 2009. - № 1. - С. 45-50.
11. Челядин Л.1. Техногенна сировина та Г! уташзащя / Л.1. Челядин // Науковий вюник 1МЕ. - 1вано-Франювськ. - 1999. - № 1. - С. 203-205.
12. Челядин Л.1. Очистка пластових вод на нафтопромислах / Л.1. Челядин, С.В. Фе-дюк, В.Л. Челядин // Еколопя довкшля та безпека життед1яльносп. - 2002. - № 3. - С. 46-50.
УДК 630*582.894 Acnip. Н.А. Пщь1 - НЛТУ УкраГни, м. Льв^в
ПЕРСПЕКТИВН1 РЕКРЕАЦ1ЙН1 ТЕРИТОРП ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено обгрунтування розвитку перспективних для рекреацшноГ.' дiяльностi територiй у межах Шацького нащонального природного парку. Встановлено, що зас-тосування проаналiзованих принципiв видiлення рекреацшних зон сприятиме раць ональному та цшьовому використанню ix з метою виршення комплексних завдань щодо охорони природи та задоволення рекреацшних потреб суб'екпв вщпочинку в парку.
Ключовi слова: рекреащя, рекреацiйнi ресурси, потенцшш рекреацiйнi зони, рекреацiйний ландшафт.
Post-graduate N.A. Pits - NUFWT of Ukraine, L 'viv Shatsk national natural park perspective recreation territories
The present paper is dedicated to questions of selecting and proving of perspective recreation territories development within the Shatsk National Natural Park (SNNP). It is set that application of the analysed principles of selection of recreation areas will be instrumental in the rational and having a special purpose use them with the purpose of decision of complex tasks in relation to conservancy and satisfaction of recreation necessities of subjects of rest in a park.
Ключовi слова: recreation, recreation resources, potential recreation zones, recreation landscape.
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Науковий вкиик НЛТУ УкраТии. - 2009. - Вип. 19.9
Постановка науковоТ проблеми та ТТ значения. В умовах зрослих потреб оздоровлення населення потребують вдосконалення науково обгрун-товат принципи формування рекреацiйних зон на територiях державного природно-заповiдного фонду. У сучасних умовах активно розгортаеться еко-логiчна мережа природно-заповiдних територiй, частина з яких потенцшно важлива для розвитку рекреаци та туризму. У захщних областях Украши найперспективнiшим у цьому контекст можна вважати Шацький НПП. На його територи запроваджено нов^ш пiдходи до формування та оптимiзацп рекреацiйного зонування, ведення рекреацшно! дiяльностi.
Аналiз останнiх дослiджень iз цieТ проблеми. На початку 70-х рр. ХХ ст. дедаш актившше висвiтлювали питання розвитку рекреацiйних тери-торiй, 1х впорядкування та догляду [6]. Перспектива рекреаци починае роз-глядатись як умова забезпечення важливих бюлопчних функцш, що сприя-ють оздоровленню громадян, покращенню потенцшно1 працездатность Таким чином, рекреацiйний потенщал набувае економiчного значення i на кож-нiй конкретнiй територи визначаеться шляхом ощнки наявностi та стану при-родних ресурсiв, об'ективних умов щодо можливостей рацiонального приро-докористування. При цьому, важливими е i рiзнi суб,ективнi чинники, якi за-безпечують можливостi та переваги просторового та шфраструктурного розвитку обрано! територи. Ресурсний територiальний потенцiал становить основу просторово! оргашзаци туризму та розвитку рекреаци. У цьому сенс до найважливших рекреацiйних ресурЫв належать природнi, юторико-культур-нi та соцiально-економiчнi [4]. Оскiльки компоненти ландшафтних комплек-сiв формують потенщал природних рекреацшних ресурсiв, то 1хш властивос-тi повиннi мати сприятливi для рекреацшно1 дiяльностi якiснi та кшьюст параметрами, що вщповщають потребам вiдпочинку, лiкування та оздоровлення суб'ек^в рекреаци. Рельеф, залежно вiд ступеня розчленованостi, сприяе формуванню пiшохiдного, гiрськолижного, водного та шших видiв вщпочин-ку, а також зумовлюе естетичнiсть територи. Клiматичнi характеристики територи повиннi враховувати сонячний, температурний, вггровий режими, во-лопсть повiтря та опади, що ощнюються з врахуванням теплового стану лю-дини та И потреб [5]. Пдролопчш складники потенцшно1 рекреацшно1 зони також е сприятливим рекреацшним чинником, оскшьки рiчки, озера, ставки, водосховища створюють можливiсть для водних видiв спорту, прогулянок на водi, купання, любительського рибальства. Лiсовi рекреацiйнi ресурси е од-нiею з головних умов для визначення та формування рекреацшних зон. Важ-ливе значення мае стушнь благоустрою люових територш, 1хнш видовий та вiковий склад, продуктившсть, загальна залiсненiсть територи [1-3]. Рекре-ацiйне використання лiсових ресурЫв здебiльшого залежить вiд 1хньо1 при-уроченостi до вiдповiдних мiсцевостей. Компоненти ландшафтних комплек-сiв, 1хт властивост можуть сприяти, обмежувати або перешкоджати оргашзаци чи здiйсненню рекреацшно1 дiяльностi. Ландшафт комплексно вщобра-жае потенцшш властивостi природного середовища, тому для будь-якого проекту потрiбне ландшафтне обгрунтування [10]. Усi рекреацiйнi ресурси за ступенем впливу на формування та розвиток рекреацшно1 дiяльностi на пев-нiй територи можна роздшити на такi групи:
2. Еколопя довкiлля 83
• ресурси, функционально потр1бт для конкретних видiв вiдпочинку;
• ресурси, що впливають на процес вiдпочинку та його ефективтсть;
• ресурси, що впливають на можлившть рекреацiйного будiвництва та функщ-онування iнфраструктури [8].
Р1вень концентраци та комбшування рекреацшних ресурЫв визначае масштаби перспективно: рекреац1йно1 зони та ïï спец1ал1зац1ю. Рекреацшна зона може бути штегральною, що охоплюе вЫ види рекреацiйноï д1яльност1, або спецiалiзованою, залежно вiд наявних рекреацшних ресурЫв.
Вивчення рекреацшного попиту та потреб суб'екта рекреаци. При-родно-ресурсний потенщал Шацького поозер'я створюе вЫ можливостi для ефективного розвитку рекреацшного комплексу. Живописш ландшафти, рельеф i клiмат, сприятливi для водних видiв спорту i вiдпочинку, найрiзнома-нiтнiшi (зокрема - унiкальнi) аквальш екосистеми зумовлюють високий рек-реацшний попит у цьому регiонi [9]. Видшяють складники рiзних рiвнiв рек-реацiйних потреб, зокрема: потреба шзнання та активних розваг, вщновлення фiзичних кондицiй органiзму, духовне вщновлення особистостi. Потреби ре-креанта фшсоваш комплексом оздоровчих, лiкувальних, культурно-шзна-вальних та iнших занять i залежать вiд наявностi потрiбних для реалiзацiï цього комплексу природних умов i ресурЫв. До питання рекреацшного попиту треба шдходити шдивщуально. Однак естетична привабливють ландшафту, висока розчленовашсть рельефу, наявнiсть оглядових майданчиюв, уш-кальних пам'яток природи та культурних надбань того чи шшого регюну зав-жди матимуть рекреацшний попит. Тому, пiд час формування потенцiйноï рекреацiйноï зони потрiбно прагнути до забезпечення рiвноваги мiж попитом на рекреацшш ресурси територiï та ïï потенцшними можливостями.
Принцип рекреащино! eмностi територи та оцiнка можливих нас-лiдкiв рекреацiИного природокористування. У разi рекреацiйного плану-вання потрiбне визначення допустимих та оптимальних навантажень на ландшафт, як забезпечують стiйкiсть природних комплексiв - важливу умову збереження рекреацшного потенщалу територи [5]. Стшюсть до рекреацшних навантажень залежить вiд багатьох природних чинниюв: крутостi схилiв, типу Грунтового покриву, складу та вжу трав'яного, чагарникового та деревного покриву, кшматичних характеристик тощо, а також рiзновиду рек-реацiйних занять та кшькост рекреантiв. Критичне рекреацiйне навантажен-ня на дослiджувану територiю не повинне перевищувати очiкуваного потоку туриств, тобто оптимальноï мiсткостi територiï. Потрiбно зазначити, що не можна визначити загального навантаження, якщо невiдомi прогнозований те-рмiн перебування суб'екта вщпочинку на рекреацiйнiй територiï та тривалють самовiдновлення пошкоджених рекреацiйною дiяльнiстю елемент1в природних комплексiв. Коли розриваються зв'язки мiж компонентами природного комплексу, порушуються процеси обмiну речовин та енерги, вiдбуваеться рекреацiйна дигресiя. Вона виявляеться в попршенш санiтарного стану, есте-тичного вигляду територiï, в розвитку несприятливих процеЫв (площинноï ерози, зсувiв) через тривале неконтрольоване використання рекреацiйноï те-риторiï. Конструювати видшену для провадження рекреацiï територiю треба з урахуванням просторово-часових параметрiв, що допоможе оргашзувати рек-
Шуствий вкник HЛТУ Укрмни. - 2009. - Вип. 19.9
pеaцiйнy дiяльнiсть нa цiй теpитоpiï ефективнiше, пpaвильно pозподiлити pе-кpеaцiйне нaвaнтaження.
Видения пeрcпeктивних рeкрeaцiйних тeритoрiй Шaцькoгo HПП.
Унiкaльнiсть пpиpодного сеpедовищa Шaцького НПП дae змогу зpобити мa-совий вщпочинок одним з видiв господapського викоpистaння пpиpодооxо-pонноï теpитоpiï rnp^. Пpоте, y paзi pекpеaцiйного викоpистaння пpиpодниx комплексiв стyпiнь 1хньо1' стшкост^ зумовлюеться можливiстю пpотистояння екологiчним нaвaнтaженням теxногенного сеpедовищa. Зокpемa, безпосе-pедньо нa теpитоpiï нaцiонaльного пpиpодного rnp^ дегpесiя викликaeться pекpеaцiйним i господapським викоpистaнням теpитоpiï. З iншого боку, шд чaс pекpеaцiйного викоpистaння ^^одного сеpедовищa виникaють деякi не rap^rarni для не1' змiни, якi зa велико1' кiлькостi вiдпочивaльникiв нa певнш теpитоpiï можуть виявитись небезпечними для ^одовження звичaйного pоз-витку ^^однж компонентiв.
Головним зaвдaнням пiд чaс плaнyвaння зон мaсового вiдпочинкy е збеpеження пpиpоди y пpодyктивномy CTam, тобто пpиpоднi pесypси повиннi не втpaчaти свое1' здaтностi до сaмовiдновлення. Це зaвдaння виpiшyeться та-сaмпеpед методом визнaчення гpaнично допустимо:' мюткосп теpитоpiï з по-гляду збеpеження ïï пpиpодниx pесypсiв, оскiльки швидюсть дегpесiï зaле-жить вiд зовшшнього втpyчaння людини нa пpиpодне сеpедовище [3].
У межax зони pегyльовaноï pекpеaцiï було видiлено пapк зони коpот-кочaсного вiдпочинкy, куди ввшшли лiси вздовж екологiчниx стежок m пло-щi 4,4 ra, pештy лiсовиx нaсaджень вiднесено до лaндшaфтy мpекpеaцiйного лiсyм згiдно з фyнкцiонaльним зонyвaнням теpитоpiï пapкy. У лiсax зони CTa-цiонapноï pекpеaцiï видшено тpи лaндшaфти, це пapк зони коpоткочaсного вiдпочинкy, куди ввiйшли iснyючi pекpеaцiйнi пункти тa еколого-пiзнaвaльнi стежки, pозтaшовaнi нa теpитоpiï безпосеpеднього пiдпоpядкyвaння диpекцiï пapкy нa площi 9,1 ra; лiсопapк - зaлiсненi дшянки теpитоpiï зaклaдiв вщпо-чинку з елеменгами блaгоyстpою теpитоpiï нa плошд 14,4 ra; тa вiдповiдно 608,5 ra в^итта pослиннiстю земель постшного коpистyвaння Шaцького НПП вiднесено до лaндшaфтy pекpеaцiйного лiсy, згiдно з фyнкцiонaльним зонyвaнням теpитоpiï. До лaндшaфтy лiс зеленоï зони господapськоï функць онaльноï чaстини пapкy вiднесено люи в межax сiл тa селищ. До лaндшaфтy млiсопapкiвм вiднесенi iснyючi пapки i сквеpи в межax сельбищноï зaбyдови тa пеpспективнi дшянки люовж нaсaджень в межax шселенж пyнктiв. Пapк зони коpоткочaсного вщпочинку m площi 2,7 ra - це iснyючi pекpеaцiйнi пункти в межax лiсiв Деpжaвного пiдпpиeмствa "Шяцьке УДЛГ". Pештa лiсiв зa межaми нaселениx пyнктiв сiльськиx тa селищноï paди, лiсiв господapсь-киx зон Шяцького нaвчaльно-дослiдного пiдпpиeмствa лiсового господapствa тa нaцiонaльного пapкy вiднесено до лaндшaфтy "pекpеaцiйний лiс".
Виcнoвки. ^инцип екологiчного pизикy в pекpеaцiйномy ^^одоко-pистyвaннi мae нaдзвичaйно вaгомий вплив та подaльший pозвиток i функщ-онyвaння дaноï теpитоpiï як pекpеaцiйного осеpедкy. Тому для бyдь-якоï те-pитоpiï е екологiчнa межa щодо викоpистaння pекpеaцiйниx pесypсiв. У ^о-цесi фоpмyвaння pекpеaцiйниx зон потpiбно пpaгнyти досягнути оптимaльноï
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
85
рiвноваги мiж природними передумовами, можливостями та потребами спо-живачiв рекреацiйних ресурсiв певно! територи з метою збереження довкшля та динамiчного використання складникiв ландшафт1в за умов iнтенсивного рекреацiйного використання ще! територи. Побудова ландшафтних карт, як вiдображають об'ективну структуру природного комплексу i дають синтетич-не уявлення про природш умови територи, мають виняткове значення для об-грунтування видiлення перспективних рекреацiйних територш. 1х використо-вують пiд час складання планiв господарського розвитку, зокрема рекре-ацiйного, оскiльки цi карти вщображають цiлiснi, об'ективно iснуючi ПТК [7]. Ландшафтно-рекомендацшш карти рекреацшного призначення фiксують рекреацiйний потенцiал ПТК нижчих ранпв: можливе розмiщення баз вщпо-чинку, туристичних стоянок, оздоровчо-лжувальних закладiв, дiлянок, есте-тично та культуролопчно цiнних об,ектiв тощо, тобто вщтворюють кiлькiсну та якiсну просторово-змютовну iнформацiю, яка пiдлягае аналiзу та ощнщ пiд час формування перспективних рекреацшних зон парку. У цьому випадку особливо важливим у рекреацшному оцiнюваннi територи нацiонального парку е перехщ вiд характеристик окремих природних ресурЫв до характеристик !х просторових сполучень, вiд кiлькiсних оцiнок - до якiсних, вщ частко-вих - до штегральних [11]. Взаемопов'язане застосування проаналiзованих принцишв видiлення рекреацiйних зон сприятиме рацюнальному, цiльовому використанню !х з метою виршення комплексних завдань щодо охорони природи та задоволення рекреацшних потреб суб'ект1в вщпочинку в Шацько-му нацюнальному природному парку.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Лю i рекреащя в лiсi : навч. поаб. / В.Д. Бондаренко, О.1. Фурдичко.
- Львiв : Вид-во "Свiт", 1994. - 232 с.
2. Воловик В.М. Ландшафтний аналiз рекреацшних умов та ресурав Схiдного Подшля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук. - К., 1997. - 23 с.
3. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 245 с.
4. Методические рекомендации по планировке зон туризма / Научн. руководитель канд. техн. наук, доц. В.М. Орехов. - К. : НИИП градостроительства, 1973. - 64 с.
5. Мшлер Г.П. Ландшафтознавство: теорiя i практика : навч. поаб. / Г.П. Мшлер, В.М. Петлш, А.В. Мельник. - Львiв : Вид-во ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002. - 172 с.
6. Преображенский В.С. География и отдых / В.С. Преображенский, Ю.А. Веденин. -М. : Изд-во "Знание", 1971. - 48 с.
7. Рекреационные системы / под ред. Н.С. Мироненко, М. Бочкарова. - М. : Изд-во МГУ, 1986. - 136 с.
8. Сажнева Н. Значення рекреацшних передумов у формуванш теритсральних рекреацшних систем // Сучасна географiя та навколишне природне середовище // Збiрник наукових праць. - Вшниця : Рекламна Агенщя "Старт Трек", 1999. - С. 83-84.
9. Теоретические основы рекреационной географии. - М. : Изд-во "Наука", 1975. -
224 с.
10. Шищенко Е.П. Анализ ландшафтной структуры и оценка лесостепных и степных ПТК для целей территориального проектирования // Физическая география и геоморфология.
- К., 2006. - Вип. 37. - С. 10-16.
11. Яковенко 1.М. Про змют i методику розробки комплексно! картографiчноi моделi регионального рекреацшного природокористування // Украинский географический журнал. -2003. - № 2. - С. 38-43.
