CC BY
33
Принцип регюнально! диференщаци стимуляцiйного впливу шстру-мент1в люово! полiтики передбачае врахування еколопчно! вразливостi л1со-вих екосистем Карпат i Криму, забрудненостi радiонуклiдами лiсiв Полiсся та еколого-економiчних умов люокористування в окремих регiонах. Зокрема, ль сову полiтику щодо стимулювання рацюнального лiсокористування в Укра!ш доцiльно здшснювати 3i врахуванням екологiчного, економiчного i сощаль-ного значення лiсiв Степу i Лiсостепу.
Л1тература
1. Лкова пол1тика: теор1я i практика / пщ ред. 1.М. Синякевича / Синякевич 1.М., Соло-вш 1.П., Врублевська О.В. та in. : монографiя. - Львiв : ЛА мПiрамiдам, 2008. - 612 с.
2. Конституцшш акти Свропейського Союзу. Частина 1 / тд ред. Т. Качки / упорядник Г. Друзенко. - К. : Вид-во "Юстишан", 2005. - 512 с.
3. Ecological Economics Principles and Applications/ Herman E. Doly and Jochuc Farley Island. Press Washington, Covelo, London, 2003. - 455 p.
4. Де&л Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку : пер. з англ. - К. : 1н-телсфера, 2000. - 312 с.
5. Синякевич I. 1нструменти екопол^ики: теорiя i практика. - Львiв : ЗУКЦ, 2003. -
188 с.
6. Синякевич I.M., Олшник O.I. Методи еколопзацп податково! системи // Фшанси Укра!ни. - 2002. - № 1. - С. 28-33._
УДК 712 (477-25) Проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук;
ст. викл. 1.О. Сидоренко; acnip. А.Л. Соботович -Нащональний аграрний утверситет, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 ЛАНДШАФТНО-ПЛАНУВАЛЬНО1 СТРУКТУРИ ГОЛОСПВСЬКОГО ПАРКУ 1МЕН1 М.Т. РИЛЬСЬКОГО
Унаслщок здшсненого дослщження визначено типи ландшафтсв Голоспвського парку i стадп 1'хньо'1 дигресп та запропоновано заходи для полшшення його лан-дшафтно-планувально! структури. Також оцiнено i визначено вiдповiднiсть характеристик парку статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва та сучасним вимо-гам рекреацп.
Ключовi слова: тип ландшафту, рекреацшне навантаження, стадiя дигресп, догляд за насадженнями
Prof. S.B. Kovalevsckyi; senior lecturer I.O. Sydorenko; post-graduate A.L. Sobotovych - National agrarian university, Kiev
Features of landscape planning structure in Golosiivsckyi park by the name of M.T. Rilsckyi
As a result of the research in Golosiivsckyi park the types of landscapes and the stages of their digression were determined. It was proposed the measures for improvement of its landscape planning structure. Also it was measured and determined the accordance of characteristics of the park to its status of the memorial park of the park-garden art and to the current recreation demands.
Keywords: the type of landscape, recreation.
Ландшафт парюв - це своерщний приклад географ1чного ландшафту. Елементи географ1чного ландшафту (форми рельефу, водойми), а також будь вельш споруди (мости, дороги, майданчики, мат архггектурш форми) разом
з рослиншстю утворюють певну об'емно-просторову систему. Максимальне використання природного середовища (рельефу мюцевост^ водних джерел, дiлянок з люовою рослиннiстю) сприяе створенню високохудожнiх садово-паркових композицiй.
Голосiево - ушкальний природний комплекс, розташований у швден-но-захiднiй частинi м. Киева, який мае юторичне, культурно-просвiтницьке, наукове, рекреацшне та естетичне значення. У його межах знаходяться три об'екти природно-заповщного фонду: Голосивський лiс, Голосивський парк iм. М.Т. Рильського та Боташчний сад Нацiонального аграрного унiверситету (НАУ) [6, 15].
Голосивський парк iм. М.Т. Рильського було створено у межах дшянки лiсового масиву, вщокремленого транспортними дорогами та житловою забу-довою вiд основного масиву, на плошд 140,9 га [7]. Пщпорядковуеться Кому-нальному пiдприемству з утримання зелених насаджень (КП УЗН) Голосивсь-кого району м. Киева. 1з заходу його межа проходить вздовж вул. Полковника Потехша, з швшчного заходу - просп. 40-рiччя Жовтня, зi сходу - вул. Максима Рильського, з швдня - частково вздовж вул. Геро1в оборони. Далi парк межуе з територiею НАУ та кварталом 1 Голосивського лiсництва ДКП "Люо-паркове господарство "Конча-Заспа" ДКО "Кшвзеленбуд". Межа парку з Го-лосивським лiсництвом Люпаркгоспу "Конча-Заспа" погоджена (акт вiд 23.10.1998 р.) i позначена на мiсцевостi червоною фарбою на корi дерев [7].
Парк оголошено парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва за-гальнодержавного значення Постановою Ради Мiнiстрiв (РМ) УРСР вщ 29.01.1960 р. № 105, затверджено Постановою колеги Держкомiтету РМ УРСР з охорони природи вщ 26.07.1972 р. № 22 та перезатверджено постановою колеги Держкомприроди УРСР вщ 30.08.1990 р. № 18 [6, 14].
У "Проект утримання" [7] наведено шформащю про паспорт i охоро-ну, землекористування та структурну приналежшсть Голосивського парку. Так, паспорт парку № 3ПР-4-563, як об'екта природно-заповщного фонду, збер^аеться у Головному управлшш нацiональних паркiв i заповщно! справи Мiнекобезпеки Украши. Останне охоронне Зобов'язання КП УЗН Голосивського району м. Киева № 32 видано 16.03.1999 р. Парк структурно, без вилу-чення iз землекористування у КП УЗН, входить до складу територи Регь онального ландшафтного парку Толосивський" згiдно з Розпорядженням Кшвсько! мюькдержадмшютраци вiд 25.12.1995 р. № 325 про його створен-ня. Ниш "Проект оргашзаци територи регюнального ландшафтного парку 'Толосивський", розроблений у 1999 р. Науковим центром дослщжень iз за-повщно! справи Мiнекобезпеки Украши, проходить стадда узгодження. Зпд-но з цим проектом, близько 20 га територи Голосивського парку (частина, прилегла до центрального входу) належить до зони стацюнарно! рекреаци регюнального парку, решта - до зони регульовано! рекреаци (шдзони активного розвитку рекреаци).
Тому доцшьно вивчити ландшафтно-планувальну структуру Голось !вського парку, ощнити вiдповiднiсть його характеристик статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва та сучасним вимогам рекреаци.
Методика виконання до^дження полягае в оцшщ, аналiзi та порiв-няннi, пiд час обстеження територи, л^ературних i виробничих матерiалiв минулих рокiв iз сучасним станом об'екта та поданнi грунтовних висновкiв, використовуючи метод синтезу.
Унаслщок обстежень, здiйснених у 2005-2006 рр., виявлено, що пiд впливом культурних i природних чинникiв на територи Голосивського парку сформувались лiсовi, люопарков^ парковi та регулярнi ландшафти, видшеш згiдно з класифiкацiею Л.1. Рубцова [9]. Дослщження територи шдтвердило данi "Пояснювально! записки" [5] щодо юнування порушених ландшафтiв, якi з'явилися пiд впливом рекреацiйного навантаження i характеризуються I-III стадiями дигреси.
Парковi ландшафти розташованi на територи вздовж просп. 40^ччя Жовтня. Тут активно вщпочивають мешканцi прилегло! житлово! забудови. Цi дiлянки мають розвинену дорожньо-стежкову мережу, елементи благоустрою, споруди та будiвлi, заклади громадського харчування, спортивш майданчики, атракцюни, дитячi iгровi майданчики тощо.
Згiдно з даними "Пояснювально! записки" [5], парковi ландшафти зай-мають до 40 % територи парку. Вони характеризуються регулярно-пейзаж-ним розплануванням. Асфальтоваш дорiжки та споруди на !хнш територи розмiшенi згiдно з пониженнями та шдвищеннями рельефу, тому створюють виразну паркову композищю в ансамблi з шшими елементами (насадження, воднi поверхш).
Парковi ландшафти i сьогоднi, i в майбутньому повиннi залишатись зонами активного вщпочинку, оскiльки близьке розмщення iнженерних мереж мiста, сприятлива для будiвництва геопластика, а головне - доступшсть ще! мiсцевостi для вiдвiдувачiв, сприяють подальшому розвитку i створенню тут закладiв громадського харчування та споруд рiзного характеру, здшснен-ню розважальних i спортивних заходiв як у примiшеннях, так i на свiжому повiтрi, оргашзаци культурно-просвггницько! роботи серед усiх вiкових груп.
Регулярний ландшафт представлений центральним входом, до якого прилягае партер, що характеризуеться рiвною поверхнею газону, стриженими живими огорожами, стриженою округлою формою крон граба звичайного, дерева якого висаджеш метрично (через однаковi штервали), рабатками бiля пам'ятника М.Т. Рильського, а також центрованим розмiшенням фонтану та симетричнiстю центрально! площд.
Лiсовi та лiсоnарковi ландшафти займають найбшьшу площу - до 60 % територи парку у швденнш та твденно-схщнш його частинах, згiдно з даними "Пояснювально! записки" [5]. Ця територiя перетинаеться шшохщни-ми дорiжками та про!зними шляхами, що забезпечують найкоротший зв'язок територи НАУ та прилегло! житлово! забудови по вул. Геро!в оборони iз просп. 40-рiччя Жовтня.
Уся територiя лiсопарково! частини пересiчена мережею стихшних грунтовних стежок, якi спрямованi, в основному, до НАУ. Значний транзит-ний рух стежками парку вщбуваеться вздовж вул. Полковника Потехша та до четвертого навчального корпусу НАУ. Основна частина руху вiдвiдувачiв
прoхoдить aсфaльтoвoю дoрiжкoю, щo прилягае дo першoгo нaвчaльнoгo гар-пусу НАУ.
Лiсoвi лaндшaфти хaрaктеризyються рoзвиненoю геoплaстикoю ярiв. Ця теритoрiя штребуе стaбiлiзaцiйних шженерних i мелioрaтивних зaхoдiв. Якщo ïx не прoвaдити, ярoyтвoрення мoже нaдaлi спричиняти рyйнyвaння бу-дiвель, дoрiг, iнженерниx спoрyд, якi рoзтaшoвaнi m вулицях Пoлкoвникa Пoтеxiнa, Генерaлa Рoдимцевa, Герoïв oбoрoни, М. Рильськoгo, Блaкитнoгo тa теритoрiï НАУ, якa прилягае дo пaркy (2, 3, 4 i lG-й нaвчaльнi кoрпyси).
Яри - це тсл^к прискoренoï вoднoï ерoзiï [2]. ïxня плoщa пoстiйнo збiльшyеться, щo призвoдить дo зменшення плoщ земель, придaтниx для ви-кoристaння у сiльськoмy гoспoдaрствi тa для бyдiвництвa. Kрiм ^oro, вoни iстoтнo впливaють нa режим пoверxневoгo стoкy, a тaкoж m гiдрoлoгiю тр-кoвoï теритoрiï, шнижуючи рiвень грунтових вoд [3].
Зи^до з дaними М.В. Koлеснiченкo [2], зaкрiплення ярiв здiйснюють у гамплекс зaxoдiв iз зaxистy грунпв вщ ерoзiï нa всiй плoщi вoдoзбирaння тa передбaчaе лiквiдaцiю причин yтвoрення ярiв i перетвoрення ïx m лiсoвi упд-дя. Бoрoтьбa з ярaми шляxoм ствoрення лiсoвиx нaсaджень бaзyеться нa ïxнiй здaтнoстi пoглинaти пoверxневий стiк вoди. Kрiм того, гаршня дерев тa ку-шдв чaсткoвo зaкрiплюе грунт, oсoбливo тих, шр здaтнi yтвoрювaти кoреневi пaрoстки. При цьoмy неoбxiднo рoзмiшyвaти лiсoвi смуги тaк, шoб вoни шг-линули пoверxневий стiк вoди ще нa пiдстyпax дo яру. U^oro мoжнa дoсягти ствoренням прияружних л^вих смуг, якi зaклaдaють у зaгaльнiй системi вo-дoрегyлювaльниx i прибaлкoвиx лiсoсмyг. Приярyжнi смуги зaклaдaють вздoвж брiвки яру, вiдстyпaючи вiд не1' нa 3-5 м, врaxoвyючи мoжливiсть вщ-шaрoвyвaння вiдкoсiв яру. Вoни мoжyть ствoрювaтись зa типoм прибaлкoвoï aбo пoлезaxиснoï лiсoвoï смуги, зaлежнo вiд yмoв нaдxoдження стoкy вoди у яр, шo, свoею чергою, зaлежить вiд типу яру тa стaдiï йoгo рoзвиткy.
Вивчення прoцесiв ярoyтвoрення нa теритoрiï Гoлoсiïвськoгo тарку мaе нoсити пoстiйний xaрaктер з метою шпередження тa зaпoбiгaння виник-ненню неспoдiвaниx i небезпечних ситyaцiй.
Лicoпаркoвi ландшафти - це прoмiжний тип лaндшaфтy мiж лiсoвим тa пaркoвим. У Гoлoсiïвськoмy пaркy m чaстинi теритoрiï прoклaденo дoрiж-ки тa oсвiтлювaльнy мережу, рoзстaвленo лaви i урни, спoрyдженo бyдiвлi, aле при цьoмy не пoсaдженo дерев тa кyшiв i мaксимaльнo збережеш лiсoвий мaсив. Iншa ж дого чaстинa не мaе нaлежнoгo блaгoyстрoю, тaкoгo як: нaлa-гoдженa дoрoжнo-стежкoвa мережa, дoдaткoвi вxoди з вулиць М. Рильсь^го, Блaкитнoгo, Пoлкoвникa ^тех^, Генерaлa Рoдимцевa, Герoïв oбoрoни, сис-темa iнженерниx кoмyнiкaцiй, зoкремa oсвiтлення, встaнoвленi лaви, урни, зaклaди грoмaдськoгo xaрчyвaння, кyльтyрнo-прoсвiтницькi кoмплекси, an^ тaнки, вистaвкoвi пaвiльйoни, спoртивнi мaйдaнчики тoшo.
Знaчнa кiлькiсть пiдрoстy i шдлюку пiд нaметoм нaсaджень л^тр^-вих лaндшaфтiв не тiльки знижуе 1'хню естетичну привaбливiсть, прoxiднiсть i прoглядyвaнiсть, a й ствoрюе вiдчyття дискoмфoртy тa oстрaxy. Toмy вщвь дyвaння цiеï чaстини пaркy нaселенням звoдиться дo трaнзитнoгo пiшoxiднo-гo руху.
4G
Зб1рмик' нayкoвo-тeхнiчних прaць
На територи Голоспвського парку можна видiлити три типи люопар-кових ландшафтiв, як вiдрiзняються структурою насаджень, декоративним виглядом i характером емоцiйно! дi!, - це ландшафт закритих, напiввiдкритих i вiдкритих просторiв (згiдно з класифiкацiею, наведеною Ю.А. Атаманюком, Л.Л. Костюченко та Я.В. Остапенко [1], В.С. Холявко та Д.А. Глоба-Ми-хайленко [14]).
Даш табл., наведено! у "Проект утримання" Голоспвського парку [7], вказують на той факт, що розподш територи парку ще далекий вщ оптимального.
Табл. Порьвняльнахарактеристика титв лштарковихландшафтов
Види показник1в Типи ландшафтов Всього, %
закритий (повнота 0,7-1,0) натвввдкри-тий (повнота 0,3-0,6) ввдкритий (повнота менша 0,2)
Сучасний стан [7] 74 12 14 100
Нормативн1 значения (РТУ-184-68) [4] 45 30 25 100
Рекомендований для Л1состе-пово! зони (I.Д. Род1чк1н [8]) 50 30 20 100
Пщ час обстеження територи парку не виявлено ютотних змш у розподш вщсоткового сшввщношення мiж типами люопаркових ландшафтiв. Ландшафти парку закритого типу характеризуються наявшстю окремих галя-вин, якi iзольованi одна вщ одно!, та шiльними насадженнями, як забезпечу-ють влiтку прохолоду i тишу. Для напiввiдкритого ландшафту характернi поеднання окремих груп дерев, галявин i водних поверхонь, але бракуе ак-центiв (кушiв, якi гарно цвггуть, солiтерiв з виразною формою крони).
Вщкритий ландшафт добре освгглений, дае змогу охопити поглядом велику територш. Вiн мiстить галявини, зайнят газонами, та воднi дзеркала, оточеш лiсовими масивами. Участь насаджень у цих ландшафтах становить 40-50 %. Водш поверхш представленi п'ятьма ставками, яю розмiшенi по тальвегу розгалужено! балки рiчки Горiховатки (Орiховатки) i поеднанi мiж собою водорегулювальними спорудами та струмками. Ця водна система пе-ретинае територш парку iз пiвнiчного заходу на схiд i слугуе природною ме-жею мiж лiсопарковими та парковими ландшафтами.
Серед ландшафтв Голосi!вського парку, згiдно з даними "Поясню-вально! записки" [5] можна видшити також категорiю порушених ландшаф-тiв, якi характеризуються певною стадiею дигресi!. За визначенням, наведе-ним у [12], дигресiя (вщ лат. digressio - вiдхилення) - це порушення люу, тоб-то люових насаджень. Л.П. Рисiн [10] та А.С. Тихонов [13] подшяють дигре-сiю на три фази (стади). Вплив вiдвiдування на стан насаджень на бшьшш частинi територи парку мтмальний i характеризуеться першою стадiею диг-ресi!, тобто !! вiдсутнiстю. Для цiе! стадi! характерна вщсутшсть стежок, на-явнiсть живого надгрунтового покриву (ЖНП), який складають типовi лiсовi види рослин, здоровий деревостан, що характеризуеться першим класом саш-тарного стану [11].
Окремi дшянки з третьою стадiею дигресп (критична дигреЫя), яка е допустимою для парюв, знаходяться бiля центрального входу та в окремих мюцях вздовж вул. Полковника Потехша. Ознаками критично! дигресп е здатшсть лiсостану до самостшного вiдновлення, кiлькiсть стежок 20-30 % вщ загально! площi, збереження ЖНП на 50-60 % плошд з участю деяких ль сових видiв, рослин-антропофiлiв (види рослин, що миряться iз впливом лю-дини) та бур'яшв, наявнiсть 10 % дерев, що всихають, зiмкнутiсть пологу 0,60,7 та, як наслщок, зникнення тiньовитривалих рослин у ЖНП (копитняк европейський, вороняче око звичайне).
На решт дшянок, якi знаходяться мiж просп. 40-рiччя Жовтня i каскадом ставiв, спостерiгаеться, в основному, друга стадiя дигресп, за якою стежки становлять до 10 % плошд, ЖНП складаеться iз лучних видiв трав i бур,янiв, зникають рослини-ефемеро1ди, якi квггують до розпускання листя на деревах (пролюки, первоцвiт, примула), у дубових деревостанах випадае другий ярус (клен, липа) i розростаеться шдлюок. Зпдно з даними "Поясню-вально! записки" [5], рекреацшне навантаження тут становить 2-10 людей за годину на 1 гектар.
Вигляд i властивост рослин мають не тiльки естетичне, але й психо-логiчне значення. Багатство кольорiв, аромат квiтiв, шелест листя - все це у поеднанш з позитивним впливом насаджень на мжрокшматичне середовище парку досить сприятливо дiе на людину, п настрiй i нервову систему [3].
Деревостани на бшьшш частинi територп парку досить одноманiтнi (мають подiбний склад, яруснiсть, вiдсутнi узлiсся), тому створюють, в основному, лише фон для будiвель, споруд, паркових композицш. Вздовж ас-фальтованих дорiжок у лiсопаркових ландшафтах вони одно-, дво-, рiдше трьох,яруснi, мають або дуже густий, або, практично, вщсутнш шдрют i тд-лiсок (третш ярус). В естетичному розумiннi щ насадження мало привабливi, проте максимально наближають вiдвiдувачiв до лiсового недоторканого сере-довища, з притаманними йому спокоем, тишею, непорушнiстю, тобто, створюють седативний (заспокшливий) ефект.
Щоб пiдвищити декоративнiсть масивiв, потрiбно штучно створювати третш ярус iз тшьовитривалих низькорослих дерев та кущiв, урiзноманiтню-вати склад шляхом формування змшаних хвойно-листяних насаджень, якi е довговiчнiшими i стiйкiшими до несприятливих умов, а також привабливши-ми взимку.
Висаджування гарних солiтерiв, груп iз красиво квiтучих i декоративно листяних кущдв, формування узлiсь, збiльшення кшькосл пiкнiкових i спор-тивно-iгрових галявин полiпшить декоративний ефект ландшафтiв вщкритого типу та викликатиме бiльше естетичне задоволення у вiдвiдувачiв. Окремi дь лянки масивiв варто залишити без змш, з метою збереження природного виг-ляду ландшаф^в, та вжити заходiв щодо 1хнього оздоровлення, вщновлення та пiдтримки на належному саштарно-гтешчному та естетичному рiвнi.
Для полшшення ландшафтно-планувально! структури територп Голо-спвського парку загалом необхiдно втiлити комплекс таких заходiв:
1. Боротьба з ярами, яка передбачае укр1плення схил1в деревними рослина-ми, здатними до утворення кореневих паростшв (горобина звичайна, бирючина звичайна, кизильник горизонтальний).
2. Прокладання рационально! дорожно-стежково! мереж^ яка завадить хаотичному руху вiдвiдувачiв, особливо через деревт масиви.
3. Влаштування оглядових майданчиюв, з яких будуть вiдкриватись най-крашi видовi точки на пейзаж парку.
4. Пiдвишеиия стiйкостi та декоративност листяних деревинних масивiв парку шляхом урiзиомаиiтиеиия гхнього складу хвойними деревними та кущовими рослинами.
5. Формування загущених дiляиок пiдлiску та тдросту шляхом ^хто! тран-сформацп у куртини та групи рiзно! величини i конф^рацп.
6. Створення другого i третього ярусiв насаджень шляхом тдсаджування низькорослих дерев та кушдв.
7. Полiпшеиия декоративиостi масивiв шляхом формування узлiсь.
8. Вщновлення живого надгрунтового покриву шляхом збшьшення ступеня освiтлеиостi пiд пологом деревостану, що досягаеться за рахунок прорь джування крон дерев.
9. Збшьшення люопаркових лаидшафтiв вiдкритого типу шляхом створення ткткових та iгрових галявин.
10. Полiпшеиия декоративиостi вiдкритих просторiв парку шляхом створення та вщновлення газоиiв, садiиия кущових та деревинних груп i со-лiтерiв.
Закон Укра!ни "Про охорону культурно! спадщини" (стаття 2) дае таке визначення: пам'ятки садово-паркового мистецтва - це поеднання паркового будiвництва з природними або створеними людиною ландшафтами [16]. Зпд-но з цим визначенням, Голоспвський парк цшком вщповщае статусу пам'ятки садово-паркового мистецтва. Але Закон Укра!ни "Про природно-заповiдний фонд Укра!ни" у статтi 37 дае визначення паркам-пам'яткам садово-паркового мистецтва, зпдно з яким такими оголошуються найвизначнiшi та найцшш-шi зразки паркового будiвництва з метою !х використання в естетичних, ви-ховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цшях [16]. Голоспвський парк не можна назвати "найвизначшшим та найцшшшим зразком паркового будiвництва", але для нього характернi унiкальнi природш властивостi та особливостi, якi виправдовують мету його призначення i використання. Тому Голоспвський парк практично вщповщае статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва та заслуговуе на збереження i вщновлення його при-родних комплекшв, полiпшення ландшафтно-планувально! структури i фун-кцiонального зонування територi!.
Формування парку - це тривалий i кошткий процес, який супрово-джуеться значними обсягами виконуваних робгг iз облаштування. Якщо не здшснювати планомiрного догляду за насадженнями, садово-парковим облад-нанням, дорожно-стежковою мережею, а особливо - не слщкувати за дина-мiчним процесом яроутворення, то можна втратити цей ландшафтний об'ект.
Лiтература
1. Атаманюк Ю.А., Костюченко Л.Л., Остапенко Я.В. Реконструкция городских зе-лёних насаждений. - К. : Будiвельник, 1987. - 240 с.
2. Колесниченко М.В. Лесомелиорация с основами лесоводства. - 2-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Колос, 1981. - 335 с.
3. Лунц Л.Б. Городское зелёное строительство. - М. : Изд-во лит-ры по строительству, 1966. - 248 с.
4. Остапенко Б.Ф., Жирнов А.Д. Методические указания по ландшафтному проектированию зелёных насаждений городов: Для студентов специальностей: архитектура, ландшафтный дизайн, городское строительство, садово-парковое строительство. - 2-е изд. [пере-раб. и доп.]. - К. : Лыбидь, 2002. - 136 с.
5. Пояснювальна записка до концепцп реконструкцп i благоустрою парку культури та вщпочинку iM. М.Т. Рильського у Голоспвському райош м. Киева. - К. : 1н-т "УкрНДЕнжпро-ект", 2003. - 7 с.
6. Природно-заповщний фонд м. Киева : довщник. - К. : 2001. - С. 13-23.
7. Проект утримання парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Голоспвський парк iм. М.Т. Рильського" Державного комунального пщприемства по експлуатацп зелених насаджень Московського району мюта Киева "Краевид". Пояснювальна записка. - 1рпшь: Держком. лiсового господарства Украши, Украшське державне про-ектне люовпорядне виробниче об'еднання "Укрдержлiспроект" (Комплексна експедищя), 1999. - 97 с.
8. Род1чкш 1.Д. Лiсопарки Украши. - К. : Будiвельник, 1968. - 168 с.
9. Рубцов Л.И. Садово-парковий ландшафт. - К. : Изд-во АН УССР, 1956. - 211 с.
10. Рысин Л.П. Лесная типология в СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 216 с.
11. Саштарш правила у люах Украши. - К. : Мшлюгосп Украши, 1995. - 20 с.
12. Свириденко B.C., Баб1ч О.Г., Киричок Л.С. Лiсiвництво : пщручник / тд ред. В.G. Свириденка. - К. : Арютей, 2004. - 544 с.
13. Тихонов А.С. Классическое лесоводство в рекреационных лесах: Лекция. - Л. : ЛЛТА, 1983. - 44 с.
14. Холявко B.C., Глоба-Михайленко Д.А. Дендрология и основы зелёного строительства : учебник для сред. сел. проф. - техн. училищ. - 2-е изд. [перераб. и доп.]. - М. : Высш. школа, 1980. - 248 с.
15. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.heritage.com.ua/spadshina/m_z_p/ in-dex.php? id=53 - Томшович Л.В. Парки Киева. Голоаево// Пращ Науково-дослщного ш-ту Пам'яткоохоронних дослщжень. - Вип. 1. Роздш II. Арх^ектурна та мiстобудiвна спадщина. -ст. 103-118.
16. [Електронний ресурс]. - Доступний з: http://www.heritage.com.ua/spadshina/sad/ index. php?id=50 - Томшович Л.В. Методичш рекомендацп щодо обл^, проведення обстеження стану пам'яток садово-паркового мистецтва та заходiв щодо 1'хнього збереження та викорис-тання. Проект // Пращ науково-дослщного ш-ту Пам'яткоохоронних дослщжень. - Вип. 2. Роздш II. Пам'яткоохоронна справа._
УДК 711.1 Dr inz. arch., B. Podhalanski1 - Politechnika Krakowska
im. T. Kosciuszki
KRAJOBRAZ OTWARTY A SUBURBANIZACJA W KRAKOWSKIM OBSZARZE METROPOLITALNYM
Цившзацшний розвиток мют створюе негативш наслщки для розвитку та ста-бшзацп мiських npocropiB. Пригнiчення вiдкритих просторiв, як i Bciei екосистеми, е наслiдком ущшьнення забудови та деконцентрацп бiля центру юторичного мiста. Внаслiдок падiння економiчних показникiв i пiдвищення цiнностi мюьких земель
1 Dr inz. arch., Politechnika Krakowska im. T. Kosciuszki, Wydzial Architektury, Instytut Projektowania Miast i Regionow, Zaklad Projektowania Miast i Planowania Przestrzennego.
