CC BY
38
4. Козан Н.Н. Шляхи рекреацшного використання лгав / Н.Н. Козан // Велика Волинь: Минуле i сучасне : матер. Мiжнар. наук.-краезн. конф. - Хмельницький, 1994. - С. 40 -43.
5. Музиченько О.С. Рекреацшне навантаження на лiсовi екосистеми Шацького НПП / О.С. Музиченько // Науковий вюник Волинського державного ушверситету iM. Лесi Укра1нки. - Луцьк, 2007. - С. 254-259.
6. Павлов В.1. Рекреацшний комплекс: теорiя, практика, перспективи / В.1. Павлов, Л.М. Черчик. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 1998. - 122 с.
7. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование / А.И. Тарасов. - М. : Агропромиздат. -1986. - С. 177.
Копий Л.И., Озаркив О.И. Негативное влияние чрезмерной рекреации на лесные насаждения
Раскрыта сущность рекреационного лесопользования. Приведены основные виды использования леса как рекреационного ресурса. Представлены условия рационального использования, ведения хозяйства в рекреационных лесах. Ключевые слова: рекреация, лес, природа, нагрузки, экосистема.
Kopiy L.I., Ozarkiv O.I. Negative impact of excessive recreation on forest plantations
This paper examines the essence of recreational forest. The basic uses of the forests a recreational resource. Shown terms of rational use, protection and maintenance of recreational facilities in forests.
Keywords: recreation, forest, nature, load, ecosystem.
УДК 630*231 Астр. М.В. Заяць1 - НЛТУ Украгни, м. Львв
ЗНАЧЕННЯ ПРАЛ1С1В УЖАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ В УМОВАХ УРБАН1ЗОВАНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено юторичш даш про ведення люового господарства в Ужанськш долиш (Закарпатська область). Проаналiзовано площу похщних деревосташв в Ужанському нацюнальному природному парку. Показано значення пралгав як еколопчних моделей для реконструкци похщних деревосташв.
Ключовг слова: буковi пралюи, Ужанський нащональний природний парк, швництво.
Багатовжова ютор1я люового господарства в Карпатах свщчить, що ставлення людини до люового середовища у р1зш перюди було неоднаковим. Воно залежало вщ сощально-економ1чно! ситуацп, розвитку природничих наук, розумшня багатогранного значення люосировинних ресуршв для життя людини. 1з збшьшенням кшькосп населення трансформащя л1с1в набувала дедал1 бшьших масштаб1в. Тому вже в 1769 р. в Австро-Угорщиш щсар1вна Мар1я-Терез1я видала так званий "Люовий порядок", в якому були регламен-товаш розм1ри рубок люу 1 наголошено на необхщносп закультивування ль сосж та охорони л1ив. Держава була тод1 основним власником л1ив [3].
Поступово, з розвитком урбашзацшних процешв у другш половит Х1Х ст. настав новий етап у ставленш людини до л1шв у Карпатах. У цей пе-рюд почали будувати мережу зал1зниць, шосейних дор1г, стала розвиватися
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
паперова, лiсохiмiчна та iншi промисловосп, якi потребували багато дереви-ни. Деревина стала ринковим товаром, попит на який тдвищувався i адекватно розширювалися масштаби експлуатацп лiсiв. Внаслiдок надмiрних рубок у басейнах гiрських рiчок почали виникати небезпечнi екологiчнi процеси -ерозiя грунлв, селевi потоки, катастрофiчнi паводки. Ставлення суспiльства до лiсiв поступово змiнювалося i 1х почали оцiнювати не лише з економiч-них, але й з еколопчних та соцiальних мiркувань.
Ужанський нацюнальний природний парк вщзначаеться своерщними екологiчними, бiогеографiчними та ландшафтними особливостями. У гумщ-ному регiонi Бескид, де випадае 800-1000 мм опадiв на рiк, лiсовi екосистеми виконують важливу водорегулятивну та Грунтозахисну функцп. I, своею чер-гою, тдтримують екологiчний баланс у басейнi рiчки Уж, одша з головних рiчкових артерiй Закарпаття. Тому прiоритетним еколопчним завданням е за-безпечення сталого розвитку лiсового господарства, що сприятиме i сталому виконанню гiрськими люами екосферних функцiй. Обгрунтування еколопч-них засад такого розвитку мае базуватися на парадигмi багатофункцюнально-го значення лiсiв у суспiльствi i бiосферi як планетарнiй соцiо-екосистемi [3].
Зпдно з iсторичними даними, верхiв'я Ужансько! долини почало засе-лятися ще з початку XV ст. Першi письмовi згадки про села датуються 1409 р. У цей перюд на територп парку розташовано 15 сш, в яких проживае 12300 ошб. Починаючи з перших поселень i до середини XIX ст. вщбувалися рiзнi форми антропогенного впливу на лiсовi формацп: селитебна, пасторальна, трогенна, агрокультурна, спалювання деревини бука для отримання поташу i деревного вугшля. Цей вплив мав локальний характер i тому не спри-чинив значних територiальних i ценотичних змiн у люових масивах.
Бiльш iнтенсивна експлуатацiя лiсiв цього регiону розпочалася пiсля побудови в Ужанськш долинi залiзницi, що дало змогу експортувати деревину на европейсью ринки. У 1872 р. було прокладено залiзницю iз Чопа до Ужгорода, у 1894 р. - з Ужгорода до Дубриничiв, у 1897 р. - з Дубриничiв до Великого Березного, а в 1905 р. - з Великого Березного до Сянок, де вона сполучилася iз галицькою залiзницею Сянки - Львiв (Вепез, 1995). Пiсля Першо! свиово! вшни, у 1924-1926 рр., було прокладено вузькоколшну залiз-ницю з Жорнави до Стужищ, а в 1930 р. - з Перечина до Тур'я-Поляни. Роз-ширення залiзничноl мережi дало змогу збiльшити площу люошчного фонду, а отже й масштаби люоексплуатацп. У 1870 р. у Перечит було побудовано великий лiсохiмiчний завод, який щороку переробляв 60-70 тис. м3 буково! деревини, що заготовляли у верхiв'l басейну Ужа. На мющ природних буко-вих, яворово-букових та ялицево-букових лiсiв створювалися монокультури смереки (ялини европейсько!) у нехарактерних для не! еколопчних умовах. Внаслщок цього збщнювалося фiтоценотичне та бюлопчне рiзноманiття бь огеоценотичного покриву [3].
Пюля Друго! свггово! вшни продовжувалася масштабна експлуатацiя лiсiв у верхiв'l басейну Ужа. Було вщновлено вузькоколiйну залiзницю iз Жорнави до Стужищ, що дало змогу розширити експлуатацшну базу та збiльшити транспорт деревини iз Стужицького масиву. У цей перюд було, на
жаль, зрубано частину найстаршого в Карпатах резервату букових та ялице-во-букових пралiсiв "Стужиця" (видiленого ще в 1908 р.), через вщсутшсть вiдомостей про цей резерват. При тоталитарному радянському режимi в тi роки розмiр рубок лiсу в Карпатах у два рази перевищував розрахункову люось ку, а на зрубах продовжувалося створення лiсових культур смереки. I лише в 60-х роках, тсля катастрофiчних вiтровалiв похiдних смеречниюв, було заборонено створювати !х чистi культури. Такi масштабнi змши у територiальнiй та ценотичнiй структурi природних лiсiв зумовили зниження !х водозахисних функцiй i, як наслщок, у басейнi Ужа стали перюдично виникати катастро-фiчнi паводки. Останш великi паводки були в цьому регiонi в 1993, 1998 та 2001 рр. [3-5].
Значно прший еколопчний стан був у так званих "урбарiальних" лiсах (сiльськi люи), якi було передано гiрським колгоспам. У басейш Ужа цi люи займали до 20 % площi лiсового фонду. 1х використовували для забезпечення мюцевого населення паливом, у розрщжених деревостанах практикували ви-пас худоби. Внаслщок посиленого антропогенного впливу вщбувалася неба-жана змiна букових лiсiв на похiднi березняки, грабняки, вiльшняки, лщин-ники та на деградоваш пасовища з бiловуса. У цей перюд частину колишнiх колгоспних лiсiв (зараз Держспецлiсгосп) передано парку, перед яким сто!ть завдання здшснити !х реконструкцiю та покращити ценотичну структуру [3].
На сьогоднi похщш деревостани в Ужанському НПП займають площу 2130 га, з них 40 %> становлять культури ялини звичайно!, створенi поза межами !! природного ареалу. Таю масштаби антропогенних трансформацш знижують головне призначення парку - охороняти природний рослинний покрив. Тому основна мета ренатуралiзацil лiсових екосистем полягае у наб-лиженнi !х видового складу i ценотично! структури до природних лiсiв.
Залежно вiд тривалост трансформацп лiсових фiтоценозiв, можна ви-дiлити короткочасно-похiднi та тривало-похiднi деревостани. До короткочас-но-похiдних належать молодi культури смереки, модрини европейсько!, псевдотсуги Мензюа, дуба пiвнiчного, створеш у висотному поясi букових i яли-цево-букових лiсiв. Звичайними компонентами у цих культурах е аборигенш види: бук, явiр, клен гостролистий, ясен звичайний та iншi види. Там е змога у стиглому вщ вирубувати iнтродукованi екзоти i поступово формувати мь шанi коршш насадження.
Значно складнiша ренатуралiзацiя тривало-похщних деревостанiв -пристигаючих i стиглих смерекових культур, грабняюв, березнякiв, поросле-вих букнякiв. 1х трансформацiя в коршш насадження можлива шляхом ма-лоплощинних куртинних рубок iз послщовним створенням лiсових культур з аборигенних порщ вiдповiдно до природно! висотно! поясносп лiсiв. Таким чином доцшьно ренатуралiзувати похiднi смеречники, грабняки. Щодо по-рослевих букнякiв, то реконструктивш куртиннi рубки у них варто приурочи-ти до насiнневих роюв бука, що забезпечить його природне поновлення [3].
У виршенш проблеми похщних деревостанiв також може допомогти цiнна iнформацiя, отримана пiд час дослщження структури, динамiки та особливостей вщновних процесiв у пралiсах. Багато науковщв вiдзначають
неоцiненне значення природних екосистем не тшьки для науки, але i для сус-пiльства загалом. Однак особливе значення пралiсiв полягае у тому, що вони е iдеальними моделями для ведення наближеного до природи лiсiвництва.
На територп Ужанського НПП площа пралiсiв становить 3962,1 га. Здебшьшого це чистi вологi бучини та субучини з домшкою клена-явора, клена гостролистого та ялищ бшо!. Нижче в табл. наведено площу пралiсiв за даними 1х швентаризацп, проведено! в рамках мiжнародного проекту "Адап-тацiя та впровадження методологи щентифшаци лiсiв, високоцiнних для збе-реження (HCVF) в Укра!ш".
Табл. Площа пралiсiв на територп Ужанського НПП
№ Природоохоронне науково-досл1дне Площа дшянок, яю в1д-
з/п ввддшення / люництво несено до прал1ав, га
1 Костринське 228,0
2 Жорнавське 148,9
3 Ново-Стужицьке 1041,7
4 Лубнянське 386,5
5 Ужоцьке 816,4
Всього по Ужанському НПП (вилучена територ1я) 2621,5
6 Костринське 477,1
7 Жорнавське 185,9
8 Волосянкшське 677,6
Всього по ДП "Великоберезнянське ЛГ" (територ1я Ужанського НПП без вилучення у постшних землекористувачш) 1340,6
Разом 3962,1
Як видно з табл., площа пралiсiв на вилученш територп Ужанського НПП становить 2621,5 га, або 17 % вщ площ^ надано! парку у постшне ко-ристування. Щодо земель ДП "Великоберезнянське ЛГ", якi наданi Ужансь-кому НПП без вилучення, то площа пралiсiв на них становить 1340,6 або 13 %. Найбiльшi площi пралюових дiлянок збереглися у Ново-Стужицькому ПНДВ. Це пояснюеться тим, що на цш територп ще 1908 р. було створено резерват, який поступово розширювали. Також ще одшею перевагою у збере-женнi ушкальних ландшафтiв Ново-Стужицького ПНДВ було те, що ця тери-торiя завжди перебувала у прикордоннiй зонi, що ускладнювало доступ до ль сових ресурив у перiод широкомасштабно! експлуатацп гiрських лiсiв (19481960 рр.) [3-5].
Облжоваш пралiсовi дiлянки представлен майже всiма типами корш-них деревосташв, характерних для ще! мюцевосп. Це, своею чергою, дае змогу запропонувати практичнi рекомендацп щодо ведення люового госпо-дарства на дшянках, де вiдбулася змiна корiнних деревосташв на похвдш. Практичний досвiд у лiсiвництвi показав, що неможливо реконструювати по-хiднi деревостани та створювати новi насадження за абсолютним зразком пралiсiв, i в цьому немае потреби. Необхвдно, передусiм, враховувати еколо-гiчно гармонiзований склад дендрофлори пралiсiв, 1х ценотичну та вiкову структуру, вггальнють. Адже природа створила континуальш в часi та прос-торi екологiчно стабiльнi екосистеми, здатнi до самотдтримання [3].
KpiM того, у пралюах iснують сприятливi умови для збереження всьо-го бюлопчного рiзноманiття, екологiчно пов'язаного з лiсовим середовищем. Зокрема, у букових пралюах парку iснують сприятливi умови для поширення раритетних видiв лишайникiв роду Lobaria, для росту рщкюних видiв родин Liliaceae, Orchidaceae, Amaryllidaceae та шших. У широколистяних лiсах збе-рiгаeться генофонд диких родичiв культурних рослин - дико! яблунi, череш-нi, береки, смородини, агрусу вщхиленого та iн., який можна використати для покращання !х генетичних властивостей. У вщдалених природних лiсах юну-ють сприятливi екологiчнi умови для популяцп рiдкiсних видiв хребетних i безхребетних тварин. Таким чином, пралiсовi екосистеми слугують бюлопч-ними осередками, з яких вщбуваеться збагачення бюлопчними видами, гене-тичними ресурсами прилеглих до них господарських люових та лучних угадь, завдяки чому тдтримуеться !х бiологiчний та генетичний потенщал. Чим окультуренiше навколишне середовище, тим вагомшим е бiодисперсне зна-чення натуральних екосистем [2].
Упродовж останнього твстолггтя, 3i збiльшенням населення Земл^ швидкий розвиток урбашзацп е неминучим. Науково-техшчний прогрес дав змогу людинi проникнути майже у вш глибини всесвiту. Homo sapiens для за-доволення власних потреб дедалi бiльше i бiльше наступае на бюсферу:
1. Данi зоологiчних i ботанiчних дослiджень св^ать, що внасладок рiзних форм деструктивного впливу на природне середовище зi XVI ст. з бюс-фери зникло 486 видiв безхребетних та хребетних тварин та 600 видiв су-динних рослин. За даними МСОП (М!жнародний Союз охорони природи i природних ресуршв), у свiтi пiд загрозою зникнення перебувае 3565 ви-дiв безхребетних i хребетних тварин (0,3 %). З судинних рослин тд не-безпекою зникання перебувае 22137 видiв (10 0%о). Оцiнюючи критичний стан бiорiзноманiття Землi, е тдстави стверджувати, що внаслiдок зрос-тання масштабiв антропогенного впливу в природних ландшафтах впер-ше в еволюцп бiосфери темпи зникання бiологiчних видiв стали випере-джати темпи !х виникнення. Трагедiя раптового зникнення бюлопчного виду полягае не лише в тому, що втрачаються вiдновнi ресурси окремих видiв рослин та тварин, яю мають економiчне, екологiчне та сощальне значення, але i в тому, що i з еволюцшного ланцюга випадае певна при-родна ланка i, як наслiдок, втрачаються потенщальш можливостi виникнення нових, генетично спорiднених видiв, що впливае на зниження ево-люцiйного потенщалу.
2. За iсторичний перiод площа лiсiв свiту скоротилася на 60-65 %, що впли-нуло на мматичний режим багатьох регiонiв.
3. Знищення лiсiв та екологiчно необгрунтоваш форми землеробства зумо-вили ютотш змiни у педосферi. За агрокультурний перiод у свiтi втраче-но 2 млрд га орних земель (Ковда, 1972).
4. Внасладок забруднення Свiтового океану нафтопродуктами, хiмiчними та радюактивними речовинами знижуеться бiологiчна продуктившсть морсько! бiоти та потенцiальна фотосинтезувальна активнiсть морських водоростей.
5. Внаслiдок енергоозброеност людини порушуеться киснево-вуглекислот-ний баланс у бюсфер^ що створюе небезпеку глобального парникового ефекту.
6. Техногенне порушення упорядкованостi бiосфери стало причиною часть
шого виникнення у р!зних природно-географiчних зонах катастроф!чних
еколопчних явищ - посух, паводюв, небезпечних цунамш в приморських
регiонах тощо [3].
Але особливо вщ д1яльност1 людини потерпають люи як найбшьш по-ширений тип рослинносп. Коли скорочення покритих люом площ стало причиною еколопчно! дестабшзаци довкшля у р1зних природно-географ1чних зонах, а масове вирубування л1шв, зокрема тротчних, та широкомасштабна шдустр1ал1защя створюе небезпеку порушення у бюсфер1 киснево-вуглекис-лотного балансу та загрозу для збереження бюлопчного р1зноман1ття, став-лення людини до л1шв почало яюсно змшюватися. Суспшьство усвщомило важливу бюсферну функщю л1с1в. Особливо важливу роль при цьому вдагра-ють л1сов1 масиви, яю школи не зазнавали людського втручання, i у свош структур! та динашщ демонструють природний розвиток, тобто пралюи. Са-ме у них нагромадився неабиякий потенщал для наукових дослщжень для ви-ршення актуальних еколопчних i л!швничих проблем.
Л1тература
1. Гамор Ф.Д. Прашси Закарпаття. 1нвентаризащя та менеджмент / Ф.Д. Гамор, П. Фейн. - Рах!в : Вид-во Карпат. бюсферний заповщник, 2008. - 86 с.
2. Стойко С.М. Пралюов! екосистеми Укра1ни, 1х багатогранне значення та охорона / С.М. Стойко // Науков! пращ Лгавничо! академп наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Льв!в : РВВ НЛТУ Украши. - 2002. - Вип. 1. - С. 27-31.
3. Стойко С.М. Ужанський нацюнальний природний парк. Пол!функщональне значення / С.М. Стойко : монограф!я. - Льв!в : Вид-во "Меркатор", 2007. - 306 с.
4. Zlatnik A. Studie o státnich lesich na Podkarpatské Rusi. Dil prvni. Prispevky k dejinam státnich lesu a lesníctví na Podkarpatské Rusi / A. Zlatnik // Sbornik Vyzk. Ust. Zemedel. - Praha, 1934. - 109 s.
5. Zlatnik A. Prozkum prirodzenych lesú na Podkarpatské Rusi. Dil prvni: Vegetace a stano-viste reservace Stuzica, Javornik a Pop Ivan / A. Zlatnik // Sbornik Vyzk. Ust. Zemedel. - Praha, 1938. - 644 s.
Заяц М.В. Значение девственных лесов Ужанского национального природного парка в условиях урбанизированной среды
Приведены исторические данные о ведении лесного хозяйства в Ужанской долине (Закарпатская область). Проанализирована площадь производных древостоев в Ужанском национальном парке. Показано значение девственных лесов как экологических моделей при реконструкции производных древостоев.
Ключевые слова: буковые девственные леса, Ужанский национальный природный парк, лесоводство.
Sayats M.V. Great importance virgin forests of Uzhanskyy National Natural Park under urbanized environment
It is presented historical data on forest management in Uzhanskyy Valley (Transcar-pathian region). Adduced the area of derivatives stands in Uzhanskyy National Natural Park. The significance of virgin forests as ecological models for the reconstruction of derivatives stands.
Keywords: virgin beech forests, Uzhanskуy National Natural Park, urban forest.
