CC BY
35
Л1тература
1. Андрианов В.Д. Конкурентоспособность России в мировой экономике// Мировая экономика и международные отношения. - 2000, № 3. - С. 47.
2. Global competition: the new reality. Report of the President's Commission of Industrial Competitiveness. - Vol.2. - Washington: D.C. Government Printing office, 1985, P. 6.
3. Global Competitiveness Report 2001. - 1нтернет-ресурс: http.: www// weforum.org.
4. Портер М. Конкуренция/ Пер. с англ. - М.: Изд. дом "Вильямс", 2000. - С. 357, 360.
5. Розроблено за: Портер М. Стратегия конкуренцп/ Пер. з англ. - К.: Основа, 1998, С. 168-173; R. Welford (editor). Corporate Environmental Management System and Strategies. -London, 1996. - P. 26.
6. Конкурентоспособность России в глобальном экономическом пространстве/ Доклад по материалам ученого совета Ин-та мировой экономики и международных отношений РАН, 22.11.2000 г. - М.: ИМЭМО РАН, 2001. - С. 10-11.
7. Програма дiяльностi Кабшету Мiнiстрiв Украши "Назус^ч людям"// Урядовий кур'ер. - 2005, № 26. - С. 9.
8. OECD environmental performance reviews. Sweden. - Paris: OECD Publications, 2004,
р.126.
9. Цирель С. Экономический рост и информационные технологии: компаративистский подход// Вопросы экономики. - 2004, № 11. - С. 95, 96.
10. Докладшше див.: Купшець А., Харiчков С. Еколопчний чинник у нормативно-правовому регулюванш мiжнародноi торпвл^/ Економша Украши. - 2005, № 2. - С. 77-78.
УДК 574/458+577.4:577.486 Проф. С.М. Стойко1, д-р бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН УкраХни
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ОПТИМ1ЗАЦ11
ТРАНСФОРМОВАНИХ Л1С1В УКРА1НИ НА ЗАСАДАХ СИСТЕМИ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДНОГО Л1С1ВНИЦТВА
З'ясовано етапи рiзних форм антропогенного впливу на люи Украши та показано його еколопчш наслщки. Визначено шють ступешв натуральносп люових еко-систем з вщмшними функцюнальними особливостями. Обгрунтовано потребу опти-мiзацii трансформованих екосистем за еталонами пралiсiв. Визначено концепщю, наближену до природного лiсiвництва.
Prof. S.M. Stoyko
Ecological and Economic Principles of Optimisation of Transformated Forests in Ukraine on the Basis of System Clouse-to-Natural Forest
Management
Different forms of anthropogenic effect on the forests of Ukraine are described and its ecological consequences are presented. Six degrees of natural state of forest ecosystems are noted. They are characterized by different functional peculiarities. The necessity of optimization of transformed ecosystems based on the virgin forests is grounded. A conception on close -to- natural forest management is established
1. Вступ
Як свщчать палеоботашчш та палеоландшафтш дослщження, вплив останнього вюрмського зледеншня позначився на макроструктур! рослинно-го покриву Украши найбшьше у швшчнш частит Полюся та у високопр'"
1 проф., д-р бюл. наук, д-р гонорю кауза, пров. наук. сшвроб. 1нституту екологи Карпат НАН Украши. (Льв1в, Козельницька, 4).
Карпат. Про це свщчать польодовиковi озера, кари та мореновi вiдклади на Полюс та в Чорногiрському, Мармароському i Свидовецькому гiрських ма-сивах у Карпатах. У польодовиковий перюд на теренах Укра!ни були сприят-ливi клiматичнi та rрунтовi умови для формування у ф^оценатичному комплекс лiсових формацiй бореального i неморального типiв. Сучасна ценотич-на структура лiсiв та !х видовий склад сформувалися в основних рисах у тзньому голоценi (2500-3000 рр. тому) [1, 5]. У доагрокультурний перюд ль си були домшантним рослинним покривом у широколистянш люовш зонi, займали значну частину у люостеповш, мали острiвне поширення на балках у степовш зонi. Протягом тривалого агрокультурного перiоду, який нараховуе близько 5000 рокiв, у результат рiзних форм антропогенного впливу в люо-вому покривi Укра!ни вщбулися iстотнi кiлькiснi i якiснi змши. На пiдставi палеопедологiчних дослiджень та архiвних матерiалiв встановлено, що ще у середньовiччi загальна лiсистiсть Украши становила 40 % [4]. На сьогодш площа земель лiсового фонду становить 10, 8 млн. га, з яких люовою рослин-нютю покрито 9,5 млн. га, а люистють дорiвнюе 15,7 %. Укра'на належить до найменш залiсених кра!н Свропи.
1стотне скорочення покрито! люом площi стало причиною не тшьки змiни клiмату, порушення нормального пдролопчного режиму рiчок, деста-бшзаци природного середовища, але й зниження бюлопчного, ф^оценотич-ного та ландшафтного рiзноманiття. До Червоних книг Укра!ни (Рослинний свгг,1996; Тваринний свiт,1994) занесено 541 вид вищих i нижчих рослин та грибiв i 153 види хребетних та 229 видiв безхребетних тварин. Значна части-на раритетних видiв флори, мiкобiоти та фауни еколопчно пов'язана з люо-вим середовищем, яке мае вагоме значення для збереження бюлопчного рiз-номашття. У Зелену книгу Укра!ни (1987) занесено понад 100 раритетних фь тоценозiв деревних i чагарникових порщ, якi потребують спещально! охоро-ни. На бшьшш частинi земель люового фонду поширенi деревостани зi змше-ною ценотичною структурою. Лiси природного походження збереглися тшьки у вщдалених мюцевостях Карпат, Полiсся та прського Криму. У минуло-му тд впливом шмецько! лшвничо! школи, з метою одержання на люових землях тимчасово! економiчно! вигоди, на значнш площi створювалися еколопчно нестабiльнi монокультури хвойних порiд. Тшьки у Карпатах площа вторинних смеречниюв становить близько 180 тис. га, з яких 50 тис. га знахо-диться у незадовшьному санггарному сташ i потребуе оздоровлення.
Багаторiчнi дослiдження укра'нських та зарубiжних учених показали, що у природних люових екосистемах протягом фшоценогенетичного процесу виробилася здатшсть до самопiдтримання i нормального функцюнування без потреб догляду з боку людини [6, 7, 9, 10]. Тому вони е придатними моделями при реконструкци трансформованих деревосташв з метою наближення !х до природних [7, 8, 13, 14].
Через ютотне скорочення покрито! люом площi та змiну природное' це-нотично! структури у люах Укра!ни перед лiсовим господарством сто!ть зав-дання не тiльки збшьшити лiсистiсть, але й реалiзувати систему еколопчних заходiв, що спрямованi на оптимiзацiю трансформованих лiсових екосистем.
2. Програма i методика досл1джень
Програмою дослщжень охоплено лiсовi екосистеми pi3Horo ступеня натуральност у Карпатському бiосферному заповщнику та Ужанському, Карпатському, Яворiвському i Шацькому нацiональних природних парках. Методом еколого-фггоценотичного порiвняння вивчено ценотичну структуру природних екосистем, що спроможш самовщновлюватись, самозахищатись, саморегулюватись та культурфiтоценозiв, у яких така здатнють слабо вира-жена або вщсутня. Шляхом порiвняння ценотичного складу дендрофлори, властиво! або не властиво! для певних тишв лiсу, встановлено шiсть ступенiв натуральност лiсових екосистем. На пiдставi ощнки основних параметрiв життевост i функцюнування екосистем розроблено модель, наближену до природного лiсiвництва.
3. Ощнка антропогенного впливу на лки та розумшня ix
багатогранного значення
Багатовiкова iсторiя взаемовщносин суспiльства i природи св^ить, що його ставлення до лiсiв та лiсового середовища у рiзнi перiоди було неод-наковим. Воно залежало вщ розмiрiв покрито! люом плошд, демографiчно! та соцiально-економiчноl ситуаци i, головним чином, вiд усвщомлення людиною багатогранного значення лiсосировинних ресурЫв для !! iснування. На терито-ри Укра!ни вплив людини на люове середовище розпочався ще у перюд Три-пшьсько! культури (3700-5500 р. тому), коли вже почало розвиватися хлiбо-робство i скотарство. Для зернових культур та пасовищ людина поступово розширювала лiсовi упддя пiдсiчно-вогневим (вирубно-вогневим) та iншими способами. Враховуючи незначну кiлькiсть населення, ця форма антропогенного впливу мала тшьки локальш масштаби. У наступних етапах агрокультурного перюду люи мали для людини здебiльшого мисливське значення та пос-тачали будiвельний i паливний матерiал. Починаючи з 16 ст., у люових маси-вах Укра'ни вже почали розвиватися рiзнi промисли. Споруджувалися буди для одержання з деревини поташу, який експортувався i на закордонш ринки, гути - для виробництва скла, бурти - для одержання селггри, рудш шахти -для виплавляння залiза з болотно! руди. Широко практикувалося виготовлен-ня дьогтю, смоли та шших продуктiв з деревини [2]. Тривалий перiод лiси вважалися як мрiч без господаря" (юридичний термш "Res nullius). Тiльки у 1763 р. в Австро-Угорськш iмперп, до складу яко! входили захщш регiони Укра'ни, цiсарiвна Марiя-Терезiя видала так званий "Люовий порядок". У цьому державному документ вперше встановлено вж рубання лiсу, обгрунто-вано потребу залюення лiсосiк та охорони лiсiв. Таким чином було встановлено певний контроль за люовими масивами, бшьшють яких належала державь
Новий етап у ставленнi суспшьства до лiсосировинних ресурсiв настав у середиш 18 ст., коли у захщноевропейських державах та в Укра!т стала розширюватися мережа залiзниць i почали розвиватися целюлозна та хiмiчна промисловостi. Цi галузi виробництва потребували багато деревини як листя-них, так i хвойних порiд. Тому деревина набувае вагомого економiчного значення, стае ринковим товаром, експортуеться за кордон. Внаслщок посилено! експлуатаци лiсiв порушився гiдрологiчний режим рiчок. В Альпах, Карпатах
та шших гiрських perioHax почали частше виникати катастрофiчнi повет, CHiroBi лавини та iншi стихiйнi лиха. Далекоглядш австрiйськi лiсiвники усвь домили вагому захисну роль лiсiв i обгрунтували потребу ведення лiсoвoгo господарства за принципом "постшносл лiсу та люового середовища" (Dauerwald). Розпочинаеться всебiчне дoслiдження лiсoвих фiтoценoзiв та умов ix середовища, розвиваються пoв,язанi з лiсoм прирoдничi науки. З метою шдготовки фаxiвцiв для лiсoвoгo господарства у Львoвi 1874 р. створюеться перша в Галицькому краю фахова люова школа, на базi яко'' пiсля першо'' свь тово'' вшни було oрганiзoванo лiсoгoспoдарський факультет.
Характерний для кшця 19-го i початку 20-го ст. штенсивний процес урбашзаци й iндустрiалiзацii та скорочення плошд лiсoвиx масивiв поставили перед суспшьством нову проблему сoцiальнoгo характеру - оздоровлення на-селення на лот природних ландшаф^в. З цiею метою в Укра'ш у 30-х рр. ми-нулого стoлiття довкола великих мют стали створюватися зеленi зони рекре-ацiйнoгo призначення. Лiси починають oцiнювати не тiльки в екoнoмiчнoму й екoлoгiчнoму, але рiвнo ж у сощальному кoнтекстi. Зокрема, вагомого сощ-ального значення набувають зараз нацюнальш прирoднi та регioнальнi ландшафты парки.
У сучасний шдус^альний перioд цившзацп широкомасштабна дена-туралiзацiя лiсoвиx ландшафтiв стала причиною не тшьки збiднення бюлопч-ного, фггоценотичного та ландшафтного рiзнoманiття, але й еколопчно'' дес-табшзаци дoвкiлля. Вщзначимо, що з усix типiв природно'' рoслиннoстi лiси як найбiльш поширеш та дoвгoвiчнi екосистеми з дуже складною ценотич-ною структурою у надземнш частинi та педoсферi, мають вагоме середови-шетвiрне (iнвайрoнментальне) значення. Як автотрофний блок живо'' речови-ни вони виконували вагому бioгеoxiмiчну роль в еволюци бioсфери та тд-триманнi ii упoрядкoванoстi [3]. Продукування кисню люовим бioмoм особливо важливе у даний перюд, коли внаслщок порушення киснево-вуглекис-лотного балансу у бioсферi спoстерiгаеться глобальне пoтеплiння клiмату з непередбаченими наслщками для функцioнування бioсфери та нашо'' цившзацп [12]. Тому екологи належно oцiнюють як iнвайрoнментальне, так i бюс-ферне значення люового бioму. Рoзумiння багатoфункцioнальнoстi лiсiв у рiзнi перioди показано на рис. 1.
У люогосподарськш iнфраструктурi Украши та в шших европейських державах тривалий перюд ^норувалося багатогранне значення лiсiв. Пiд впливом парадигми одержання максимального прибутку iз земельного фонду продовжувалася трансфoрмацiя лiсiв у сшьськогосподарсью та iншi угiддя. З метою одержання короткочасного екoнoмiчнoгo прибутку на мющ кoрiнниx твердолистяних пoрiд створювалися плантацiйним методом монокультури смереки, тoпoлi та iншиx деревних пoрiд. Масштабна десильватизащя, тран-сфoрмацiя кoрiнниx мшаних лiсiв у мoнoдoмiнантнi культурфiтoценoзи стали причиною не тшьки зниження захисно'' функци лiсoвиx екосистем, але й збщнення бioлoгiчнoгo, фiтoценoтичнoгo та ландшафтного рiзнoманiття. Ощ-нюючи таю змши з загальнoекoлoгiчниx пoзицiй, лiсiвники у багатьох кра'нах обгрунтували потребу вести люове господарство за прикладом природних ль
сових фiтоценозiв. Американський вчений Ч. Мазер [11] (Ch.Maser), який протягом багатьох роюв проводив у лiсах Захiдного Орегону порiвняльнi дослщження, у фундаментальнiй монографп мЗмiнений лiсм (The Resigned Forest) на численних прикладах аргументуе екологiчну перевагу лiсiв природного походження i рекомендуе формувати за 1х зразком насадження господарсь-кого призначення.
Приблизний початок
1975
1950
1900
1850
TTcw J 1нтерпретащя
Незначне еконтичне (буд1вельне. паливне).
Промислове мисливське
Ek'OHOM¡4ne Еколопчне (водозяхисне. гру нтозахисне. к.11маторег\ л ююче. нау ково-гшнава льне)
Промислове мисливське
Економ1чне
Еколопчне.
Сошальне
(рекреашйне.
ту рисппше.
ландшафттго-
естеттгтне)
Економ1чне Еколопчне Сошальне Хнвайронментальне
(ССрСДОВИШСТВ1рНС.
ссрсдовищсстабиг5\ючс) Нешачне мисливське
Еколопчне
Eicohomíhhc
Сошальне
1нвайронментальне
Бюсферне
(шдтримання
6ÍOrCOXÍMÍ4HIÍX
npoucciB у бюсфсрг та киснево-ву глекис лот но го балансу)
Аматорське мисливське
Рис. 1. 1нтерпретащя багатогранного значения л1с1в у ргзт перюды
У створених людиною деревостанах вщсутнш або слабо выражений природный вщб1р ценокомпоненпв, тому !х адаптивна здаттсть до вщповщ-них едаф1чних умов занижена. Як констатуе Ч. Мазер, для таких деревостатв характерний лшшний тип розвитку, який заюнчуеться в1ком стиглосп, тсля чого потр1бне рубання та штучне створення нових культур. Бюлопчне \ цено-тичне р1зноматття у спрощених культурф1тоценозах незначне, тому вони еколопчно нестабшьт. Культурфггоценози потребують постшного догляду, для чого необхщт вщповщт матер1альт затрати. Тому бажано у люовому господарств1 вщдавати перевагу люам, що наближет за ценотичною \ в1ко-вою структурою до природних екосистем.
4. Оптимизация трансформованих лкових фггоценоз^в на засадах
наближеного до природного лшвництва
У зв'язку 1з наявтстю у л1совому фонд1 Укра'ни на значнш плошд трансформованих деревостатв та культурфггоценоз1в з1 змшеним природним складом дендрофлори важливим завданням е оптим1защя !х ценотично! структури з метою тдвищення еколопчно! стшкосп та господарсько-техтч-но! вартостг З'ясуемо спочатку поняття "трансформована екосистема". Це ль
сова екосистема, в ценотичному склад^ вшовш стрyктyрi та педосферi я^' вщбулися внаслiдок рiзних форм антропогенного впливу певш змiни, тому вона вiдрiзняeться вiд природних екосистем. При незначних змшах протягом певного часу може вщтворитися спонтанним шляхом ïï природна ценотична структура. При значних змшах таке вщтворення можливе тiльки шляхом гос-подарського втручання.
Oптимiзацiю трансформованих насаджень потрiбно здiйснювати в напрямку наближення ïx до екологiчно стабiльних природних фiтоценозiв, тобто в напрямку лiсiвництва, близького до натурального. У шмецькш лгге-ратyрi цей напрямок одержав назву "Naturnähe Forstwirtschaft", в англомовнш "Closeto- natural forest management". Для даноï системи ведення люового господарства ми пропонуемо назву "наближене до природного лiсiвництво".
Система наближеного до природного лiсiвництва полягае у формуван-нi насаджень, подiбниx за складом дендрофлори, вiковою i ценотичною структурою до екосистем природного походження, де протягом фшоценоге-нетичного процесу виробилася здатшсть до самовщновлення, самозахисту, саморегуляци, що забезпечуе ï^ тривале фyнкцiонyвання. У таких екосисте-мах iснyють сприятливi умови для бюлопчного i фiтоценотичного рiзнома-шття, яке пiдтримye ïx екологiчнy стабшьшсть. Згадана система лiсового господарства дае змогу забезпечити шляхом вибiркового люокористування ста-лiсть лiсосировинниx ресурЫв, а отже, сталiсть ïx переробки та стале вико-ристання трудових ресурЫв. Вона забезпечуе також стале виконання люови-ми фiтоценозами захисних та сощальних фyнкцiй. Отже, наближене до природного лiсiвництво дае змогу усунути протирiччя мiж еколопчними вимога-ми щодо збереження лiсiв з метою пiдтримання екологiчно збалансованого стану у довкiллi та економiчними вимогами щодо задоволення потреб сус-пiльства у лiсосировинниx ресурсах. H рис. 2 зображено модель системи, наближену до природного лiсiвництво.
^йбшьш придатними еталонами для наближеного до природного ль сiвництва е лiсовi фiтоценози природного походження - пралюи, yмовнi пра-лiси, первиннi люи [8, 14, 15]. Протягом фшоценогенезу у пралiсовиx екосис-темах виробилась здатшсть до самошдтримання i регенераци, тому вони не потребують додаткових витрат на догляд та штучне вщновлення. Такi еко-системи функцюнують як континyальнi в часi i просторi стабiльнi угрупован-ня. Формування ценотичного складу у пралюах вщбуваеться шляхом природного вiдборy ценокомпоненпв, що забезпечуе ï^ адаптивну здатшсть до природного середовища. Завдяки рiзним вжовим групам пралiсовi екосистеми вщзначаються характерним для них циклом розвитку i тому вони практично не старшть. У пралюах не розриваються функцюнальш зв'язки мiж авто-трофним i гетеротрофним компонентами та педосферою, що забезпечуе ï^ нормальне фyнкцiонyвання.
Для здiйснення практичних заxодiв трансформацiï змiнениx фiтоцено-зiв потрiбно визначити стyпiнь ïx натyральностi. ^туральний стан деревос-тану встановлюеться на пiдставi таксацiйниx ознак спiввiдношення коршних та некорiнниx видiв дендрофлори, характерних для вщповщного типу лiсy.
Залежно вщ такого стввщношення, в лiсах Украши ми видiлили шiсть ступе-нiв 1х натуральност (табл. 1). На пщсташ багаторiчних порiвняльних дослщ-жень фiтоценозiв з рiзним ступенем натуральност встановлено певнi законо-мiрностi щодо 1х потенщйно! функцюнально! здатностъ Чим вищий ступiнь натуральност фгтоценозу, тим виразтша його здатнiсть до самовщновлення, самозахисту, саморегуляцп i? навпаки.
Рис. 2. Модель екологгчних засад л1ывництва, наближеного до природного
(стр1лками показано функцюналъш взаемозв'язки)
Табл. 1. Ступет натуральност1 лжових фгтоценозгв
Р1вень натуральной ф1тоценозу Участь у цено-тичному склад1 вцщв, невласти-вих природним ф1тоценозам у даних умовах се-редовища, % Стушнь натуральной ф1тоценозу Еколопчна здатшсть ф1тоценозу
до саморегуляцп до бюлопчного самозахисту до самовщ-новлення до захисту вщ еколопч-них стрес1в*
Абсолютно натуральний 0 6 Добре виразна Добре забезпечена Добра Задовшьна
Майже натуральний 1-25 5 Добре виразна Добре забезпечена Добра Задовшьна
Нашвнату-ральний 26-50 4 Посередньо виразна Посередньо забезпечена Задовшьна Низька
Частково штучний 51-75 3 Посередньо виразна Посередньо забезпечена Задовшьна Низька
Майже штучний 76-99 2 Слабо виразна Слабо забезпечена Незначна Незадовшьш
Повшстю штучний 100 1 Слабо виразна Слабо забезпечена Незначна Незадовшьш
Примггка: * - кислих дощ1в, в1тровал1в тощо
Залежно вiд стану натуральнoстi, вiку домшантно'' породи та саштар-ного стану трансформованих деревoстанiв, методи 'х реконструкци будуть рiзними. У стиглих монодомшантних смерекових насадженнях найбiльш ра-дикальним методом 'х ренатуралiзацii е суцшьш рубання на невеликих дшян-ках та створення змшаних культур, як вiдпoвiдають даному типу лiсу. У се-редньoвiкoвиx пoxiдниx буково-смерекових деревостанах iз незадoвiльним санiтарним станом необхщно вирубувати вибiркoвим методом смереку i у вiкнаx (куртинах) створювати змшаш культури з аборигенних пoрiд.
У системi наближеного до природного лiсiвництва пoтрiбнo керувати-ся принципом вибiркoвoi експлуатаци. Основним видом експлуатаци повинно бути вибiркoве рубання стиглих стoвбурiв. Пiсля 'х рубання у лiсi створюва-тимуться вiкна для поступового самовщновлення лiсу. Саме в такий спошб вiдбуваеться куртинне вiднoвлення деревних порщ у букових пралiсаx шд час фази розпаду деревoстанiв. Таким чином, формуеться рiзнoвiкoвий фiтoценoз. Для вибiркoвoi експлуатаци пoтрiбна розгалужена люотранспортна система.
Для обгрунтування системи наближеного до природного лiсiвництва неoбxiднo керуватися як еколопчним принципом потенцшно'' можливост ре-натуралiзацii трансформованих фiтoценoзiв з метою покращення 'х бюлопч-но'' стабiльнoстi, так i екoнoмiчним принципом можливост пiдвишення про-дуктивнoстi та господарсько-техшчно'' цiннoстi деревостану. З щею метою у практицi лiсoвoгo господарства Украши вже протягом двох столггь штроду-куються цiннi екзоти. Деяк з них, такi як модрина европейська (Larix euro-paea L.), сосна Веймутова (Pinus strobus L.), псевдотсуга Мензiса (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco), дуб пiвнiчний (Quercus borealis Michs.), акацiя бiла (Robinia pseudoacatia L.), вже давно аклiматизувалися i стали вторинно-або-ригенними породами. Але, беручи до уваги загально еколопчш мiркування, неoбxiднo пам'ятати, що масове впровадження у культуру екзо^в змшюе природну ценотичну структуру автохтонних люових фoрмацiй та порушуе кoнсoртивнi зв'язки мiж бioлoгiчними видами. Тому при штродукци екзoтiв неoбxiднo керуватися "правилом збереження фггоценотичного та екoлoгiчнo-го балансу у люових ландшафтах". Щоби вiн зберiгався, участь екзoтiв як у складi деревостану, так i за площею не повинна перевищувати 5%.
Систему наближеного до природного лiсiвництва доцшьно застосову-вати передуЫм у лiсoвиx масивах особливого призначення - нащональних природних та регюнальних ландшафтних парках, бioсферниx резерватах, в люах зелених зон, прибережних захисних люах та в iншиx мюцевостях, де пoтрiбнo зберiгати пoстiйнiсть люу i лiсoвoгo середовища. I' впровадження дасть змогу ренатуралiзувати на природних засадах трансформоваш екосис-теми, покращити 'х бioлoгiчну стiйкiсть, а отже i виконання ними екосферно'' функци в навколишньому середoвишi.
5. Обговорення та висновки
Протягом агрокультурного перюду у люових фoрмацiяx Укра'ни вщ-булися iстoтнi теритoрiальнi змiни та трансформащя 'х природно'' ценотично'' структури. Це негативно вплинуло на природну властивють люових екосис-тем до самовщновлення, самозахисту, саморегуляцп. Завдання наближеного
до природного лiсiвництва полягае у вiдтвореннi у трансформованих екосис-темах згаданих властивостей, як сформувалися у природних люах протягом фiлоценогенетичного процесу. Для ширшого впровадження ще! системи у практику люового господарства потрiбнi подальшi еколопчш дослiдження щодо методiв реконструкцн трансформованих фiтоценозiв та оптимiзацil !х видового складу i ценотично! структури.
Лггература
1. Артюшенко А.Т. 1стор1я л1с1в Украши у четвертинному антропогеновому перь од1// Л1сов1 ресурси Украши, 1х охорона i використання. - К.: Наук. думка. - 1973. - С. 10-14.
2. Боднар В.С. Винищення лiсiв у перiод капiталiзму// Лiсовi ресурси Украши, 1х охорона та використання. - К.: Наук. думка. - 1973. - С. 63-75.
3. Вернадский В.И. Живое вещество. - М.: Наука, 1978. - 357 с.
4. Генс1рук С.А. Люи Украши. - Львiв: 2002. - С. 493.
5. Зеров Д.К. Нарис розвитку рослинносп на територи Украшсько! РСР у четвертинному перiодi на основi палеоботатчних дослiджень// Укр. бот. журнал. - 1952, т. IX, № 4. -С. 5-12.
6. Парпан В.И. Структура, динамша, екологiчнi основи рацюнального використання букових лiсiв у Карпатському регiонi: Автореф. докт. дис. - Дншропетровськ. - 1994. - 42 с.
7. Стойко С.М. Пралiсовi екосистеми Украши, 1х багатогранне значення та охорона// Лiсiвнича Академiя Наук Украши: Науковi працi. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, вип. 2. - С. 27-32.
8. Чернявський М.В. Буковi прашси як модель люв майбутнього в Украшських Карпатах. Дослiдження басейново! екосистеми Верхнього Днютра. - Львiв: 2000. - С. 164-183.
9. Korpei S. Pralesy Slovenska. Bratislava. - Veda. - 1989. - 329 s.
10. Mayer H. Über die Bedeutung der Urwaldforschung für den Gebirgwaldbau. All .Forstzeitschrift. B.33.N.24. 1978. - S. 691-693.
11. Maser Ch. Premeneny les (The Resigned Forestry).Chech edition translated by J. Holusa. Abies. - 1998. - 321 s.
12. Otto H. Ju. Waldökologie.Verlag Eugen Ulmer Stuttgard. - 1994. - 361 S.
13. Stoyko S.M. Coenotic structure of climax and polydominant beech forests in Ukraine, their coenological character and preservation. Actas del Congresso internationale del Haya. Pamplona. - 1992. - 57-71 p.
14. Stoyko S.M. Virgin forest ecosystems of the Ukrainian Carpathians, their multilateral significance and measures of preservation. Lobarion lichenes as indicators of the primeval forests. Darwin international workshop. Kostrino.Ukraine. - 1998. - P. 22-33.
15. Zlatnik A. Prozkum prirozenych lesu na Podkarpatske Rusi.Dil I. Vegetace a stanoviste reservace Stuzica, Javornik a Pop Ivan. Praha. - 234 s.
УДК 622.33 Академик НАН Украины А.И. Амоша, д-р экон. наук;
проф. И.В. Петенко, д-р экон. наук; доц. Н.Л. Недодаева,
канд. экон. наук - ИЭП НАН Украины
ВОЗМОЖНОСТИ ЭКОЛОГИЗАЦИИ ЭКОНОМИКИ И ПОВЫШЕНИЯ ЕЁ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПУТЕМ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦИАЛА ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ОТХОДОВ
На конкретному приклад1 вуглевидобувно! промисловост старопромислового Донецького регюну розглянуто деяю ключов1 питання можливо! еколопзацп еконо-м1ки Укра!ни та тдвищення !! швестицшно! привабливосп шляхом рацюнального використання масштабного ресурсного потенщалу нагромаджених виробничих вщ-ход1в та формування нового м1жнародного вуглеводного ринку.
