CC BY
13
aled. The directions of European integration in the context of intensified anti-crisis transformation of the production sector are elaborated. A scheme of the European system of emission quotas trading and the possibility of its adaptation in Ukraine is studied. The activities of the UN, the WTO, and the European Union in solving global environmental problems are considered.
Keywords: greening, the European Union, trade liberalization, environmental policy, polystructural model, ecological efficiency.
УДК504.61(477.44) Проф. М.М. Приходько, д-р географ. наук -
1тно-Франтвський НТУнафти iгазу
НАУКОВ1 ОСНОВИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ Л1СОВИХ ГЕОСИСТЕМ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГ10Н1 УКРА1НИ
Розглянуто науковi основи забезпечення еколопчно'! безпеки люових геосистем у Карпатському регiонi Укра'ши. Проведено аналiз сучасного стану лiсiв, яким виявлено чимало прорахункiв у процес використання екологiчного потенцiалу лкових геосистем, що зумовило зниження рiвня 1х еколопчно! безпеки. Обгрунтовано принципи забезпечення еколопчно! безпеки люових геосистем, зокрема: 1) застосування басейново-ландшафтного пiдходу пiд час планування ведения лiсового господарства; 2) упрова-дження наближеного до природи лгавництва; 3) ренатуралiзащi антропогенно змшених лiсових геосистем; 4) формування оптимального стввщношення мiж вiковими групами деревосташв; 5) збiльшения площi лiсових геосистем у басейнах гiрських рiчок до 7090 %, передгiрних - до 40-60 %, рiвнииних - до 20-30 %.
Ключов1 слова: еколопчна безпека, лiсовi геосистеми, ренатуралiзацiя, бiотичне рiзномаиiття, екологiчний потенцiал.
Вступ. Збереження й вiдновлення природного середовища, забезпечення екологiчноi безпеки геосистем (лкових, лучних, водних), якi формують навко-лишне середовище, е прiоритетними умовами ре^зацл пашвно! сусшльно! па-радигми - сталого (збалансованого) розвитку. Еколопчна безпека е складовою частиною нацюнально! безпеки Украши i повинна забезпечувати захищенкть життево важливих iнтересiв сусшльства вiд реальних або потенцiйних еколопч-них ризикiв. З огляду на це, збереження й ввдновлення на територп Украши ль сових геосистем та забезпечення 1х еколопчно! безпеки набувае особливого значення. Виникае потреба проведення дослiджень для обгрунтування заходiв, якi забезпечують формування екологiчно безпечних лiсових геосистем.
Цю проблему дослщжено у роботах Ф.Д. Гамора, М.А. Голубця, С.А. Ген-сiрука, 1.Ф. Калуцького, В.П. Кiчури, В.1. Парпана, С.М. Стойка, 1.П. Терелi, П.Р. Третяка, О.1. Фурдичка, М.В. Чернявського та iнших вчених. Проте у сучас-них моделях екологiчноi безпеки лкових геосистем недостатньо визначено фак-тори екологiчно безпечного 1х розвитку та функцюнування, не обгрунтовано нор-мативи освоення лiсових геосистем, яю забезпечували б збереження 1х цшсносп, природностi, здатностi до саморегулювання й самовщновлення. Не розроблено наукових основ стратеги забезпечення еколопчно! безпеки лкових геосистем.
Особливо актуальним е забезпечення еколопчно! безпеки лкових геосистем в еколопчно вразливому Карпатському регюш Украши (у межах За-карпатсько!, Львiвськоi, Iвано-Франкiвськоi та Чернiвецькоi обл.). Тривала гос-
подарська д1яльнкть без належного врахування закошв, правил 1 принципов природокористування спричинила зниження еколопчного потенщалу 1 р1вня еколопчно! безпеки лкових геосистем. Частше стали виникати негативш про-цеси 1 явища (еколопчш ризики): катастроф1чш паводки, сел1 та зсуви, ероз1я грунлв. Забезпечення еколопчно! безпеки лкових геосистем е актуальним зав-данням 1 в контекст виконання Рамково! конвенцп про охорону 1 сталий розви-ток Карпат (Ки!в, 2003).
Мета дослщження - розроблення наукових основ еколопчно! безпеки лкових геосистем 1 принципов формування еколопчно безпечних лкових геосистем як одше! з передумов забезпечення сталого (збалансованого) розвитку Карпатського регюну Укра!ни.
Матер1али та методи. Головними методами дослщження е системний 1 факторний анал1з, суть яких полягае у вивченш структурно-функцюнально! бу-дови лкових геосистем, кожен 1з структурних елеменлв яких розглядають у взаемозв'язку з шшими, та р1зних параметров, яю визначають еколопчну безпе-ку лкових геосистем. 1нформацшною основою у процес дослщження були ль тературш даш, матер1али власних польових дослвджень, статистичш даш облас-них управлшь лкового та мисливського господарства Карпатського регюну.
Результата дослвдження. В умовах зростання антропогенного впливу геосистеми характеризуються значними змшами !х структурно! оргашзацп та м1жсистемних взаемозв'язюв, внаслщок чого виникають негативш осередков1 процеси [5] та еколопчш ризики, найбшьш небезпечними 1з яких е: значне зменшення площ природних геосистем, збщнення бютичного р1зномашття, а також пов'язане з цим руйнування природного мехашзму бютично! регуляцп навколишнього середовища [14]. Лков1 геосистеми (особливо у прських умовах) е компонентом, який внаслвдок !х пол1функцюнально! рол1 забезпечуе при-родну р1вновагу в навколишньому середовищ1 [4, 6-8, 11, 12, 14, 15, 19, 20, 22]. У Карпатському регюш Укра!ни, внаслщок деструктивного антропогенного впливу на природш лков1 геосистеми, вщбулась перебудова !х породного складу, вжово! структури 1 структурно-функцюнально! оргашзацп, знизилась стшккть, стабшьнкть, еколопчний потеншал та еколопчна безпека [7]. Врахо-вуючи важливкть еколопчних функцш лкових геосистем у дослвджуваному регюш (водоохоронна, водорегулювальна, захисна, ктматорегулювальна, сере-довищетворна та ш.), проблема !х еколопчно! безпеки е надзвичайно актуальною, особливо у контекст рол1 лкових геосистем у збереженш 1 вщновленш водних ресурсов, забезпеченш потреб у питшй вод1, регулюванш паводюв, по-передженш розвитку водно-ерозшних процесш [8, 14].
Еколопчну безпеку лкових геосистем розглядаемо як такий !х стан, за якого не виникають негативш процеси 1 явища (еколопчш ризики), не знижу-ються !х спйккть, стабшьнкть та еколопчний потеншал, забезпечуються спри-ятлив1 умови для життед1яльност1 та здоров'я людей. При цьому еколопчний потеншал лкових геосистем - це сукупнкть речовинно-енергетичних ресурав, що забезпечують !х структурно-функцюнальш параметри (енергетичш, водот-рансформацшш, середовищетворш) 1 корисш функцп (ресурсш, захисш, рекре-
ацшш, естетичш), котрi може використовувати людина без негативных насладив для лкових геосистем та навколишнього середовища.
Природш лiсовi геосистеми функцiонують як цшсш саморегульованi i самоорганiзованi системи з емерджентними властивостями, носieм оргашзова-ност яких е жива (бiотична) речовина [3]. У живiй речовинi зафжсована вiльна енерпя, наявнiсть яко! дае змогу лковим геосистемам зберiгати стшккть i ста-бiльнiсть, вiдновлюватися шсля руйнiвних зовнiшнiх збурень, удосконалювати структуру i параметри [3, с. 24]. При цьому стiйкiсть (властивiсть геосистем ввдновлювати сво! структурно-функцiональнi параметри шсля зовшшнього впливу природних або антропогенних факторiв) i стабiльнiсть (здатнiсть геосистем зберкати стiйкiсть протягом тривалого часу) е визначальними факторами еколопчно! безпеки лiсових геосистем [14].
Негативна дiя антропогенних чинникiв на лiсовi геосистеми у Карпатсь-кому регюш Укра!ни iстотно проявилася впродовж останнiх 300 рокiв. Почина-ючи з XVI до середини ХУШ ст., площа лiсових геосистем зменшувалася. По-ршняно з початковою, яка становила 90-95 % [1, 2, 20], вкрита лком площа в регюш зменшилась до 36,3 %. Лiсистiсть територц в Закарпатськiй обл. знизи-лась до 48,2 %, Львiвськiй - до 28,1 %, Iвано-Франкiвськiй - до 42,1 %, Черш-вецькiй - до 29,1 % (табл. 1).
Еколопчно необгрунтоване зменшення площi лiсових геосистем призве-ло до значно! фрагментацп (руйнування цiлiсностi) первинного (корiнного) рос-линного покриву. Фрагментований лiсовий покрив зазнае бшьшого впливу зов-нiшнiх факторiв внаслiдок збiльшення площi негативного оточення. Виникае "крайовий ефект", ознакою якого е бшьша загибель рослин по зовшшньому периметру лiсового масиву.
Табл. 1. Характеристика лкових геосистем у Карпатському ¡регюш Украти
Адмшстратив-не утворення (область) Вкрита лiсом площа Лiсовi геосистеми Породний склад, % Вшова група, % Загальний запас деревини, млн м3 || Середшй запас деревини, м3/га || Запас стиглих i перегтшних деревостанш, м /га
ПрИрОДН! умовно природнi
пралiси природне вiднов-лення лiсовi культури 'о •й В с О ^ Л и 15 м'яколистяш молодняки 'я РЗ о Й д <и и с '5? ¡1 с Я & 'Я с и & И •Й тс
тис. га хо 6х тис. га хо 6х тис. га хо 6х тис. га хо 6х
Закарпатська 617 48,2 38,7 6,3 438 71,0 140 22,7 26 72 2 17 52 11 20 207 336 394
Львiвська 615 28,1 0 0 369 60,0 246 40,0 48 41 11 23 49 17 11 145 236 306
1вано-Фран-кiвська 587 42,1 21,3 3,6 348 59,3 218 37,1 59 35 6 18 54 13 15 162 277 261
Черншецька 236 29,1 0 0 165 69,9 71 30,1 50 47 3 24 43 16 17 63 266 364
Разом по регюну 2055 36,3 60,0 2,9 1320 64,2 675 32,9 45 49 6 20 50 14 16 577 278 331
Фрагментащя збшьшуеться 1 внаслщок проведения рубок головного ко-ристування, площа яких у дослвджуваному регюш щор1чно сягае 8,6 тис. га (табл. 2). Внаслщок цього ршень еколопчно! безпеки лкових геосистем зни-жуеться, тому що вони стають надзвичайно вразливими до дп природних та ан-тропогенних чинниюв.
Табл. 2. Використання л1сових ресурав у Карпатському рег1ош Украгни
Адмiнiстративне утворення (область) Заготшля деревини Використа-но вщ за-гального запасу де-ревини, %
Загальний запас де-ревини, млнм3 вiд рубок головного корис-тування вщ рубок формування та оздоровления лгав всього
тис. га тис. м3 тис. га тис. м3 тис. га тис. м3
Закарпатська 207,5 1,3 500 21,0 700 22,3 1200 0,60
Львiвська 145,5 2,8 584 20,2 670 23,0 1254 0,80
[в ано- Фр анкiвська 162,1 2,3 358 20,3 637 22,6 1005 0,61
Чернiвецька 62,9 2,2 504 12,4 460 14,6 964 1,53
Разом по регюну 578,0 8,6 1946 73,9 2467 82,5 4413 0,76
Зменшення площ1 1 фрагментация лкових геосистем негативно впливае на еколопчну безпеку територц внаслщок значного зниження водоакумулятив-но! емност територц 1, як наслщок, формування катастроф1чних паводюв, обмь лшня р1чок у меженш перюди, актив1защя ероз1йних 1 зсувних процеав [6, 8, 12, 14, 20].
Водночас 1 сам1 лков1 геосистеми зазнали значних антропогенних змш У Х1Х 1 першш половит ХХ ст. у Карпатському регюш Украши було вирубано майже вс1 природш лки, в яких переважали стигт й перестшш деревостани та яю ефективно виконували водоохоронш, водорегулювальш, протиероз1йш та ш-ш1 функцл [22, с. 35]. Природш лков1 геосистеми (пралки) збереглися окремими масивами тшьки в бюсферних 1 природних заповедниках (Карпатський, Горгани), нацюнальних природних парках (Карпатський, Ужанський, Синевир) на площ1 всього 60 тис. га [21, с. 173], 1з них у Закарпатськш обл. - 38,67 тис. га [13, с. 21].
Еколопчна безпека лкових геосистем залежить вщ ввдповвдносп !х породного складу ктматичним 1 грунтовим умовам (типу умов мкцезростання, типу лку). Ус1 сучасш лков1 геосистеми (за винятком пралк1в) у Карпатському регюш мають синдром ценотично! неповноцшносп, ознаками якого е замша полвдомшантних складних мшаних р1знов1кових деревосташв монодомшан-тними, переважно одновшовими деревостанами 1з спрощеною ярусною структурою. У зв'язку з цим, у лкових геосистемах втрачаеться бюр1зномашття, вони мають значно менше бюгоризонпв, чим пояснюеться зниження !х стшкосп, во-дорегулювально!, грунтозахисно! та шших функцш, а також зниження ршня еколопчно! безпеки. Ведення лкового господарства, результатом якого е втрата бюр1зномашття, суперечить нацюнальному 1 м1жнародному законодавству що-до сталого лкокористування, збереження бютичного р1зномашгтя 1 формування екомереж1 [14].
У вжовш структур! переважають молодняки 1 середньовшов1 деревоста-ни, частка яких становить вщповвдно 20 1 50 %. Пристигаючих деревосташв -14 %, стиглих 1 перестшних - 16 % (див. табл. 1). Переважання у сучасних лко-вих геосистемах молодняюв 1 середньовшових деревосташв знижуе !х еколопч-ну безпеку внаслвдок зниження еколопчного потенциалу, а зменшення площ стиглих 1 перестшних деревосташв порушуе р1вном1рн1сть лкокористування й призводить до виснаження лкових ресурав через потребу вилучення деревини 1з середньовжових 1 пристигаючих деревостанш для задоволення потреб у деревин!. Про це свщчать низьк! середн! запаси деревини в лкових геосистемах як у середньому по регюну (278 м3/га), так! в стиглих та перестшних деревостанах -у середньому 331 м3/га (див. табл. 1).
Високий еколопчний потенциал !, як насл!док, еколопчна безпека лкових геосистем забезпечуеться функщонуванням р1знов1кових, кор!нних за породним складом деревосташв [9, 14, 22]. Тому для забезпечення еколопчно! безпеки лкових геосистем потр1бно формувати в межах певно! територ!!' л!сов1 геосистеми з р1знов1ковими, близькими до кор!нних за породним складом дере-востанами, ввдновити оптимальне спiввiдношения м1ж вжовими групами.
Еколопчна безпека лiсових геосистем пов'язана з потребою збереження й вщновлення в них бiотичного рiзноманiття. Бютичне рiзноманiття забезпечуе дублювання видш (функцюнальних аналогiв), що пiдвищуе стiйкiсть лкових геосистем (закон фiзико-хiмiчно! едностi живо! речовини В.1. Вернадського) [16, с. 165]. Д1яльнкть видiв, що входять до складу лiсових геосистем, спрямо-вана на !х пiдтримания як середовища свого iснувания (правило внутршнього не протирiччя) [16, с. 385]. В умовах середовища, що швидко змшюеться внас-лiдок антропогенно! д1яльносп, зникае багато видш рослин, руйнуються взаемозв'язки, порушуеться ршновага i стшккть лiсових геосистем.
Вiдповiдно до закону еволюцшно-еколопчно! незворотностi [16, с. 166], в антропогенно змшених лiсових геосистемах еколопчно безпечне функцюну-вання вщновлюеться повшьно i вони, практично, не можуть повернутися до первинного стану. Для забезпечення еколопчно! безпеки антропогенно змшених лкових геосистем потрiбна !х ренатуралiзацiя, яку визначаемо як систему заходов, спрямованих на ввдновлення "природностi" лiсових геосистем з метою шдвищення !х екологiчного потенцiалу, спйкосп, здатностi до саморегулюван-ня та самовщновлення.
Прикладом екологiчно безпечних лкових геосистем е пралки, в яких протягом багатовiкового фшоценогенезу виробилися динамiчнi взаемозв'язки мiж блоками продуцентiв, консументш, редуцентiв i грунтом, здатнiстю до са-морегулювання й самовiдновления, що забезпечуе природний механiзм !х роз-витку та гомеостаз [13, 19]. Завдяки його дi!' забезпечуеться еколопчна безпека пралiсiв. Екологiчна безпека антропогенно змшених лкових геосистем дося-гаеться за таких умов [14, 15]: породний склад i просторова структура (вертикальна, горизонтальна) деревосташв вщповщають природним (корiнним) дере-востанам певного типу лку; деревостани мають продуктивнкть, яка наближена до потенцiйно! продуктивной деревостанiв певного типу лiсу i високу (0,8-1,0)
повноту; сшвввдношення площ деревостанiв за класами вшу (молодняки, се-редньовiковi, пристигаючi, стиглi i перестiйнi) повинно бути рiвномiрним (правило нормального лку), вщповвдно - (30:30:20:20).
За результатами ощнювання вiдповiдностi лiсових геосистем Карпатсь-кого регюну зазначеним вимогам i використання ними потенцшно! продуктив-ностi (типолопчного потенцiалу) лiсових земель встановлено, що потенцiйнi можливостi використовуються лiсовими геосистемами на 30-65 %, що знижуе !х захиснi функцц, стiйкiсть та екологiчну безпеку [15]. Постае потреба формуван-ня деревостанiв, наближених до природних, якi вiдзначаються високою продук-тивнiстю, е стiйкими, добре виконують екологiчнi функцл i, як наслвдок, е еко-логiчно безпечними [14, 15, 18, 19]. Таким вимогам вщповщае система наближе-ного до природи лiсiвництва, визначальними принципами якого е: безперервне кнування лiсового покриву, вiдсутнiсть суцiльних рубок, вiдновлення бютично-го рiзноманiття, формування наближених до природних за породним складом i структурою рiзновiкових деревостанiв, пiдвищення продуктивности стiйкостi, водоохоронних, захисних та iнших функцiй лiсiв [10, 15, 17, 18, 23, 24].
Сучасна лкогосподарська политика у Карпатському регiонi зоркнтована на використання переважно деревних i недеревних ресурсiв лiсових геосистем, що призвело до негативних економiчних i екологiчних наслiдкiв. З огляду на це, потрiбна переорiентацiя iснуючого сировинного напрямку ведения лiсового господарства на екологобезпечний. Стратег1я управлiння лiсовими геосистемами, метою яко! е забезпечення !х еколопчно! безпеки, повинна базуватися на басейново-ландшафтному принципi. Планування соцiально-економiчного роз-витку територп та ведення лiсового господарства в рiчковому басейш повиннi забезпечувати зменшення фрагментованостi лкового покриву шляхом змен-шення суцшьних рубок i збiльшення площi лкових геосистем. Водозбори водо-токiв I i II порядив повинш мати найбiльшу лкисткть [14].
Еколого-економiчна доцiльнiсть збiльшення в Карпатському регюш Украши площi лiсових геосистем пiдтверджуеться тим, що: 1) лiсовi геосистеми забезпечують формування водних ресурсiв високо! якостi та рiвномiрний роз-подiл рiчкового стоку в чаа, пiдвищують воднiсть рiчок у меженнi перiоди; 2) продуктивнкть лiсових геосистем i вартiсть продукцц з них значно вищi, шж з агрогеосистем; 3) зменшиться iмовiрнiсть формування повеней i паводкiв, ви-никнення та розвитку ерозiйних i зсувних процес1в; 4) збiльшиться депонуван-ня з атмосферного повiтря вуглекислого газу; 5) створюеться ресурсна основа для розвитку виду економiчноl д1яльносп - бюенергетика, основою яко! будуть мШбюТЕЦ, що працюють на альтернативному бютичному паливi (бiомаса з "енергетичних плантацiй", дрова, вiдходи деревообробка).
Висновки. Сучасний стан ведення лiсового господарства i лiсокористу-вання в Карпатському регюш Укра!ни не вiдповiдае вимогам, яю забезпечують екологiчну безпеку лкових геосистем. Еколопчно! безпеки лiсових геосистем можна досягти: 1) застосуванням басейново-ландшафтного пiдходу пiд час планування ведення лкового господарства; 2) зменшенням фрагментованосп лiсо-вого покриву; 3) збшьшенням площi лiсових геосистем у басейнах рiчок (особ-
ливо водозборiв водотокiв I i II порядюв) у прських ландшафтах - до 70-90 %, передгiрних - до 40-60 %, рiвнинних - до 20-30 %; 4) формуванням у межах рiчкових басейнiв оптимального спiввiдношения мiж вжовими групами дере-востанiв (молодняки - 30 %, середньовiковi - 30 %, пристигаючi - 20 %, стиглi i перестiйнi - 20 %); 5) зменшенням суцiльних рубок i впровадженням наближе-ного до природи лiсiвництва, за якого забезпечуеться формування близьких до природних мшаних рiзновiкових деревосташв; 6) збереженням та охороною пралшв i старовiкових лшв. Цi принципи планування ведення лкового госпо-дарства потрiбно враховувати шд час проведення лiсовпорядкувания (у "Проектах оргашзацц ведення лiсового господарства"). Потрiбно також розробити i впровадити Державнi стандарти цiльових показникiв породного складу i про-дуктивностi деревостатв у рiзних вiкових групах певних типiв лiсу.
Лiтература
1. Генсрук С.А. Змiна лiсистостi Украши / С.А. Генсiрук // Ойкумена : зб. наук. праць. -1995. - № 1-2. - С. 26-30.
2. Генарук С.А. Жси Украши / С.А. Генсрук. - Львш : Вид-во "ПоллГ, 2002. - 496 с.
3. Голубець М.А. Плгвка життя / М.А. Голубець. - Львгв : Вид-во "ПоллГ, 1997. - 185 с.
4. Голубець М.А. Екосистемологш / М.А. Голубець. - Львш : Вид-во "Полш", 2000. - 316 с.
5. Денисик Г.1. Мiкроосередковi процеси у дестабiлiзоваиому середовищi / Г.1. Денисик // Просторовий аналiз природних i антропогенних ризикв в Украiиi : зб. наук. праць. - К., 2009. -С. 18-21.
6. Голубець М.А. Еколопчна ситуаця на швшчно-схщному макросхилi Украiиських Карпат / М.А. Голубець, О.Г. Марискевич, М.П. Козловський та ш; за ред. М.А. Голубця. - Львгв : Вид-во "ПоллГ, 2001. - 162 с.
7. Голубець М.Г. Еколопчний потенщал наземних екосистем / М.Г. Голубець, О.Г. Марискевич, Б.О. Крок та ш.; за ред. М.Г. Голубця. - Львiв : Вид-во "ПоллГ, 2003. - 180 с.
8. Калуцький 1.Ф. Стихiйнiявища в гiрсько-лiсових умовах Укрщнських Карпат (впровали, паводки, ерозш Грунту) : монографш / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олшник. - Львгв : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
9. Ючура В.П. Стратегiчнi шдходи до господарювання в лiсах Карпат на засадах стшкого розвитку / В.П. Ючура // Сталий розвиток Карпат та шших гiрських регюшв Евроии : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 8-10 вересня 2010 р., м. Ужгород. - Ужгород, 2010. - С. 174-177.
10. Чернявський М.В. Наближене до природи лiсiвництво в Украшських Карпатах / М.В. Чернявський та iн.; за ред. М.В. Чернявського. - Львгв : Вид-во ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
11. Парпан В.1. Концеидiя ведення лiсового господарства в гiрських умовах / В.1. Парпан // Сталий розвиток Карпат та шших гiрських регюшв Европи : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., 8-10 вересня 2010 р., м. Ужгород. - Ужгород, 2010. - С. 136-138.
12. Плугатарь Ю.В. Экологическая роль сосновых лесов горного Крыма у процессе водо-регулирования / Ю.В. Плугатарь, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Вплив рул^вних повеней, павод-кiв, небезпечних геологiчиих процеив на фуикцiоиуваиня шженерних мереж та безпеку життедь яльност : матер. Пято'1 наук.-практ. конф., 23-27 лютого 2009 р., м. Яремче. - К. : Вид-во НПЦ "Екологш наука техшка", 2009. - С. 50-51.
13. Гамор Ф.Д. Пралюи Закарпаття. 1нвентаризацш та менеджмент / Ф.Д. Гамор та ш. - Ра-хш : [б. в.], 2008. - 86 с.
14. Приходько М.М. Еколопчна безпека природних i антропогенно модифжованих геосистем : монографш / М.М. Приходько. - К. : Вид-во Центру еколоично!' освпи та шформаци, 2013. - 201 с.
15. Приходько М.М. Продуктившсть люових геосистем як показник 1'х еколопчно!' безпеки / М.М. Приходько, 1.П. Тереля, М.М. Приходько (старш.), Н.Ф. Приходько, Л.С. Косило // На-уковий вiсиик Черщвецького уиiверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Географш. - Чершвщ : Вид-во Чершвецький НУ, 2014. - Вип. 696. - С. 30-35.
16. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Мысль", 1990. - 637 с.
17. Стойко С.М. Еколого-еконотчш принципи оптишзацй' трансформованих лiсiв Украши на засадах наближеного до природного лiсiвництва / С.М. Стойко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 78-86.
18. Стойко С.М. Еколопчш засади формування в Укрщш лю]в, наближених за ценотичною i вжовою структурою до природних фiтоценозiв / С.М. Стойко // Люове господарство, люова, па-перова i деревообробна промислов1сть : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 30. - С. 160-167.
19. Стойко С.М. Пралюи як еколопчш модел1 для ренатурал1зацй вторинних фггоценоз]в / С.М. Стойко // Украхнський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут боташки iм. М.Г. Холодного. - 2006. - Т. 63, № 3. - С. 358-368.
20. Стойко С.М. Еколопчна безпека Украхнських Карпат у контекста сталого розвитку / С.М. Стойко // Сталий розвиток Карпат та шших прських регiонiв Свропи : матер. М1жнар. на-ук.-практ. конф., 8-10 вересня, 2010 р., м. Ужгород. - Ужгород, 2010. - С. 163-168.
21. Стойко С.М. Ужанський нащональний природний парк. Полiфункцiональне значення / С.М. Стойко та ш.; за ред. С.М. Стойка. - Льв]в : Вид-во "Меркатор", 2007. - 306 с.
22. Фурдичко О.1. Карпатськ лiсн: проблеми еколопчно'! безпеки i сталого розвитку / О.1. Фурдичко. - Льв]в : Вид-во 'Щбльос", 2002. - 192 с.
23. Чернявський М.В. Наближене до природи ведення лiсового господарства в Укрщш / М.В. Чернявський // Люовий i мисливський журнал : наук.-практ. журнал. - 2008. - № 1. - С. 14-17.
24. Чернявський М.В. Наближене до природного лiсiвннцтво як система сучасного ведення люового господарства / М.В. Чернявський // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. -Сер.: Живництво та декоративне сад]вництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2012. - Вип. 171, ч. 1. - С. 253-259.
Приходько Н.Н. Научные основы экологической безопасности лесных геосистем в Карпатском регионе Украины
Рассмотрены научные основы обеспечения экологической безопасности лесных геосистем в Карпатском регионе Украины. Проведен анализ современного состояния лесов, которым обнаружено немало просчетов в процессе использования экологического потенциала лесных геосистем, что привело к снижению уровня их экологической безопасности. Обоснованы принципы обеспечения экологической безопасности лесных геосистем, в частности: 1) применения бассейново-ландшафтного подхода при планировании ведения лесного хозяйства; 2) внедрения приближенного к природе лесоводства; 3) ренатурализации антропогенно измененных лесных геосистем; 4) формирования оптимального соотношения между возрастными группами древостоев; 5) увеличения площади лесных геосистем в бассейнах горных рек до 70-90 %, предгорных - до 40-60 %, равнинных - до 20-30 %.
Ключевые слова: экологическая безопасность, лесные геосистемы, ренатурализация, биотическое разнообразие, экологический потенциал.
Prykhodko M.M. Scientific Basis of Forest Geosystems Environmental Safety in the Carpathian Region of Ukraine
Scientific basic principles of environmental safety of forest geosystems supply in the Carpathian region of Ukraine were considered. The analysis of the modern state of forests was done, by which a lot of mistakes of ecological potential of forest geosystems usage were found. Lowering their environmental safety is proved to be the result. We distinguish some proofs of such principles of forest geosystems environmental safety. They are the following: 1) use of basin and landscape approach during forest management planning; 2) introduction of close to nature forestry; 3) renaturalization of anthropogenically changed forest geosystems; 4) formation of optimal ratio between age groups of forest stands; 5) increasing of forest ge-osystems area in basins of mountain rivers to 70-90 %, foothills - up to 40-60 %, flat - up to 20-30 %.
Keywords: environmental safety, forest geosystems, renaturalization, biotic diversity, ecological potential.
