CC BY
20
• вчасне проведення основних лiсогосподарських заходiв, зокрема доглядових рубань, знижуе частку дерев, що мають вади стовбура;
• тд час проведення будь-яких лгсогосподарських заходiв потрiбно запобггати пошкодженню деревних стовбургв, оскшьки надалi це сприяе ослабленню дерева та може спричинити розвиток гнилей.
Л1тература
1. Голубец М.А. Пихтовые леса (формация Abieta) / М.А. Голубец // Украинские Карпаты. Природа. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1988. - С. 86-91.
2. Мошкалев А.Г. Таксация товарной структуры древостоев / А.Г. Мошкалев, А.А. Кни-зе, Н.И. Ксенофонтов, Н.С. Уланов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 160 с.
3. Строение, ход роста и динамика товарной структуры древостоев основных лесообра-зующих пород по типам леса и с лесоводственным районированием : метод. реком. для лесоустройства на типологической основе / М.П. Горошко, В.П. Кичура, А.А. Фелив, О.С. Чор-ный, В.А. Кучерявый / под ред. Я.А. Сабана. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1977. - 104 с.
4. Сучасний стан та науково-обгрунтована стратепя вщтворення ялицевих лгав Укра-шських Карпат / Р.1. Бродович, Т.М. Порада, 1.П. Равлюк // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 24-32.
5. Цурик G.I. Перелжова таксащя люу : навч. поабн. / G.I. Цурик. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2000. - 260 с.
6. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины / А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1980. - 192 с.
Портах С.В. Качественные характеристики горных пихтарников в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства
Рассмотрены материалы таксационных исследований природных пихтовых древостоев, которые произрастают в зоне интенсивного ведения лесного хозяйства.
Проанализированы результаты проведенных исследований деревьев пихты белой разного возраста на пробных площадях с целью выявления основных пороков ствола и их влияния на качественные характеристики насаждений.
Ключевые слова: товарная структура, пороки ствола, поперечный рак, морозобоина, категория технической пригодности.
Portakh S.V. Qualitative characteristics of mountain fir forests which are placed in area of intensive conduct of forestry
The paper deals with the materials of researches of natural fir forests which are placed in area of intensive conduct of forestry.
The results of inspections of different aged trees of fir white on trial areas with the purpose of exposure the basic defects of tree trunks' and their influence on quality characteristics of forests are analyzed.
Keywords: commoditize structure, defects of trunks, transversal cancer, frost-shattered crack, category of technical suitability.
УДК 502.172 Доц. М.М. Приходько, канд. географ. наук -
1вано-Франмвський НТУ нафти Ь газу
СТ1ЙК1СТЬ ТА ЕКОЛОГ1ЧНА БЕЗПЕКА Л1СОВИХ ГЕОСИСТЕМ У РЕГ1ОН1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ I ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
Розглянуто питання стшкосп та еколопчно! безпеки люових геосистем у реп-ош Укра!нських Карпат i прилеглих територш. ОбГрунтовано принципи забезпечен-ня стшкосп та еколопчно! безпеки люових геосистем.
Ключовг слова: стшюсть, еколопчна безпека, лiсовi геосистеми.
Постановка проблеми. У регюш Укра1нських Карпат i прилеглих те-риторiй (у межах Закарпатсько!, Львiвськоl, 1вано-Франювсько1 та Чершвець-ко! областей) внаслiдок рiзних форм деструктивного антропогенно-техногенного впливу на природш ландшафти (природнi геосистеми) вщбулася глибо-ка перебудова 1х структурно-функцюнально! оргашзацп, що супрово-джуегься втратою механiзмiв стiйкостi i стабшьносп, виникненням i розвит-ком екологiчних ризиюв, зниженням рiвня еколопчно! безпеки територп.
Враховуючи прiоритетнiсть екологiчних функцiй лiсiв (грунтозахисна, водорегулювальна, ктматорегуляцшна, середовищетвiрна) у дослщжувано-му регюш, проблема забезпечення стшкост та еколопчно! безпеки люових геосистем е надзвичайно актуальною.
Виклад основного матер1алу. Екологiчну безпеку люових геосистем (лЫв) ми розглядаемо як такий 1х стан, за якого не виникають негативнi про-цеси i явища, не знижуеться 1х екологiчний потенщал, забезпечуються спри-ятливi умови для життедiяльностi та здоров'я людей.
Еколопчна безпека лiсових геосистем е функщею факторiв, якi впли-вають на них: абютичних (кшматичш, едафiчнi, геолопчш, пдролопчш), б1-отичних (шюдники, хвороби) та антропогенних (люогосподарсью, урбаню-тичш, техногеннi).
Лiсовi геосистеми функцюнують як цiлiснi саморегульованi i самоор-ганiзованi енергетичнi системи з емерджентними властивостями, ношем ор-гашзованосп яких е жива (бiотична) речовина [2, с. 71]. Бюта не лише визна-чае динамiчний стан геосистеми, але й механiзми 11 розвитку. Лише в живiй речовиш та в органiчних продуктах зафжсована вiльна енергiя, наявнiсть яко1 дае змогу геосистемам (зокрема i люовим геосистемам) зберiгати стiйкiсть i стабшьнють, вiдновлюватися пiсля руйнiвних зовнiшнiх збурень, удоскона-лювати структуру i параметри [1, с. 24]. При цьому сттюсть (властивють геосистем вiдновлювати сво1 структурно-функцiональнi параметри пiсля зов-шшнього впливу природних або антропогенних факторiв) i стабиьтсть (здатнiсть геосистем збер^ати стiйкiсть протягом тривалого часу) е факторами еколопчно! безпеки геосистем.
Порушення стiйкостi i руйнування люових геосистем внаслщок впливу негативних абютичних i бiотичних факторiв супроводжуеться 1х подаль-шим вiдновленням - вщбуваеться змiна старовiкових деревостанiв молодим поколшням. Дiя антропогенних чинниюв на лiсовi геосистеми в дослщжува-ному регiонi iстотно проявилася впродовж останшх 300 рокiв. Порiвняно з початковою (90-95 %) значно знизилась люистють територп: у Закарпатськiй обл. - до 51,2 %, Львiвськiй - до 28,8 %, Iвано-Франкiвськiй - 43,6 %, Черш-вецькiй - 29,5 % вщ загально1 площi областi. Значне зменшення площi природних лiсiв негативно вплинуло на еколопчну безпеку територп внаслiдок формування катастрофiчних паводков, розвитку ерозiйних i зсувних процесiв.
Водночас i самi лiсовi геосистеми зазнали значно1 антропогенно! тран-сформацп. Природнi лiси (пралюи) з натуральною ценотичною структурою збереглися окремими масивами лише у бюсферних i природних заповiдниках (Карпатський, Горгани), нацюнальних природних парках (Карпатський,
182
Збiрник науково-технiчних праць
Ужанський, Синевир) на площi всього 60 тис. га [7, с. 173], iз них у Закар-патськш обл. - 38,67 тис. га [5, с. 21].
Уш сучасш лiсовi геосистеми (за винятком пралiсiв) е антропогенно змшеними i мають синдром ценотично'1 неповноц1нност1 [8, с. 172], ознаками якого е замщення довговжових едифiкаторiв верхнiх ярусiв (дуба, бука, яли-ни, ялицi, сосни) на коротковiковi (граб, березу, осику) i замiна полщомшан-тних складних мшаних деревостанiв монодомiнантними деревостанами iз спрощеною ярусною структурою (похiднi ялиновi деревостани).
Порiвняно з природними, антропогенно змшеш лiсовi геосистеми мають значно меншi бiогоризонти матерiально-енергетичноl трансформацп. Цим пояснюеться зниження 1х стiйкостi (усихання похвдних ялинових дере-востанiв), водорегулювально! та грунтозахисно! функцiй.
Переважання у сучасних люових геосистемах молоднякiв i середньо-вiкових деревостанiв також знижуе 1х екологiчну безпеку внаслiдок зниження !х екологiчного потенцiалу (грунтозахисних i водорегулювальних функцiй), а зменшення площ стиглих i перестiйних деревостанiв (яю переважали у пер-винному люовому покривi) порушуе р1вном1ртсть лгсокористування i приз-водить до виснаження люових ресурсiв через необхiднiсть вилучення дереви-ни iз середньовiкових i пристигаючих деревосташв для задоволення потреб у деревиш. З огляду на це, надзвичайно важливим е формування збалансовано! (оптимально!) вжово! структури деревостанiв у межах певно! територп (регь ону, басейнiв рiк).
Екологiчна безпека люових геосистем пов'язана з необхщнютю збере-ження i вiдновлення бiотичного (видового i генетичного) рiзноманiття. В умовах середовища, що швидко змiнюегься внаслщок антропогенно! дiяль-ностi, не у вих органiзмiв встигають спрацювати фактори природного выбору i виробитися стшкють до нових умов юнування. Як наслiдок, зникае бага-то видiв рослин i тварин, руйнуються взаемозв'язки, порушуеться рiвновага i стшкють люових геосистем. 1з зменшенням кшькост видiв "сiтка життя", яку утворюють живi органiзми, стае "грубiшою", а енергетичш потоки штенсив-нiшими, внаслщок чого лiсова геосистема може увшти у небезпечний коли-вальний стан, що загрожуе !й руйнуванням.
Бiотичне рiзноманiття забезпечуе дублювання видiв (функцiональних аналопв), що забезпечуе стiйкiсть лiсових геосистем (закон фгзико-хгмгчноХ едностг живо'1 речовини В.1. Вернадського) [6, с. 164]. Дiяльнiсть видiв, що входять до складу люових геосистем, спрямована на !х тдтримання як середовища свого юнування (правило внутршнього не протиргччя) [6, с. 385].
Вщповщно до закону еволюц1йно-еколог1чног незворотностг [6, с. 166], в антропогенно змшених люових геосистемах еколопчно безпечне функцюнування вщновлюеться дуже повшьно i вони практично не можуть повернутися до первинного стану. Тому до них потрiбно пiдходити як до нового шдивщуального утворення, на яке рашше з'ясованi закономiрностi необ-хiдно переносити з урахуванням вщповщних змiн у геосистемi.
Для забезпечення еколопчно! безпеки антропогенно змшених люових геосистем необхщна !х ренатуралiзацiя i вiдновлення механiзмiв бiотичноl
регуляцiï. Ренатурал1зацт ми визначаемо як систему заxодiв, спрямованих на вiдновлення "природностi" антропогешзованих лiсових геосистем з метою шдвищення ïx екологiчного потенщалу, стшкосп, здатност до саморегуляцiï та самовiдновлення i, як наслщок, ïx екологiчноï безпечносп.
Теоретичною основою процесу ренатуралiзацiï е теорiя бiотичноï ре-гуляцiï [3]. Бютична регуляцiя - це природний мехашзм пiдтримання в геосистемах екологiчноï рiвноваги (квазiстацiонарного стану), яка забезпечуе стшюсть i довготривале функцюнування певноï геосистеми.
Прикладом меxанiзму бiотичноï регуляцiï слугують пралiси, в яких протягом багатовжового функцiонального процесу виробилися динамiчнi взаемозв'язки мiж блоками продуцента, консументiв, редуценпв i Грунтом, що забезпечуе природний меxанiзм ïx розвитку у чаи i просторг Завдяки його ди забезпечуеться екологiчна безпека пратив (природнi лiси), вони функцюнують як стiйкi геосистеми, здатнi до саморегуляцп i самовщновлен-ня [7, с. 173].
З огляду на це, система ведення люового господарства в антропоген-них лiсовиx геосистемах мае забезпечувати формування близьких до природ-них за структурою i розвитком люосташв [4].
Висновки. Основними принципами стшкосп та екологiчноï безпеки люових геосистем у регiонi Украшських Карпат i прилеглих територiй е:
• збшьшення лiсистостi басейнiв прських рiчок до 70-90 %, передпрських -40-60 %, рiвнинниx - 20-30 %;
• зменшення у люових геосистемах суцшьних рубань, запровадження набли-женого до природи люшництва, за якого досягаеться природне вщновлення i формування близьких до природних деревостанiв:
• вирощування високоповнотних мшаних рiзновiковиx деревостанiв з багато-ярусною вертикальною структурою;
• формування у межах басейшв рiк оптимального стввдаошення мiж вжови-ми групами деревосташв (молодняки - 30 %, середньовшж - 30 %, присти-гакга - 20 %, стиглi i перестшш - 20 %);
• збереження та охорона пралiсiв i старовжових лiсiв.
Л1тература
1. Голубець М.А. Екосистемолопя / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "Полл1", 2000. -
316 с.
2. Голубець М.А. Пл1вка життя / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "Полл1", 1997. - 186 с.
3. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивой жизни / В.Г. Горшков. - М. : Изд-во ВИНИТИ, 1995. - XXVIII. - 472 с.
4. Наближене до природи лгавництво в Украшських Карпатах / М.В. Чернявський та ш. за ред. М.В. Чернявського. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
5. Гамор Ф.Д. Пралюи Закарпаття. 1нвентаризащя та менеджмент / Ф.Д. Гамор та ш. -Раxiв : [б. в.], 2008. - 86 с.
6. Реймерс Н.Ф. Природопользование : словарь-справочник / Н.Ф. Реймерс. - М. : Изд-во "Мысль", 1990. - 637 с.
7. Стойко С.М. Ужанський нацюнальний природний парк. Пол1функцюнальне значення / С.М. Стойко та ш. / за ред. С.М. Стойка. - Льв1в : Вид-во "Меркигор", 2007. - 306 с.
8. Шевчик В.Л. Збереження генофонду автохтонних лю1в Украши - навчальна програма сьогодення / В.Л. Шевчик, М.Г. Чорний // Люове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. статей учаснигав М1жнар. наук.-практ. конф. (27-29 листопада 2007 р., м. Житомир). - Житомир : ПП "Рута", 2007. - Т. II. - С. 172-174.
184
Збiрник науково-техшчних праць
Приходько Н.Н. Устойчивость и экологическая безопасность лесных геосистем в регионе Украинских Карпат и прилегающих территорий
Рассмотрены вопросы устойчивости и экологической безопасности лесных геосистем в регионе Украинских Карпат и прилегающих территорий. Обоснованы принципы обеспечения устойчивости и экологической безопасности лесных геосистем.
Ключевые слова: устойчивость, экологическая безопасность, лесные геосистемы.
Prykhodko М.М. Sustainability and environmental safety geosystems forest in the region of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas
The questions of sustainability and environmental safety geosystems forest in the region of the Ukrainian Carpathians and adjacent areas. Grounded in the principles of susta-inability and environmental safety of forest geosystems.
Keywords: stability, environmental safety, forestry geosciences.
УДК 630*5 Acnip. В.М. СавчиН - НЛТУ Украти, м. Львiв
Р1СТ МОДРИНИ ЯПОНСЬКО1 В БЕСКИДАХ (НА ПРИКЛАД1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИХ КУЛЬТУР)
За матерiалами повторно! таксаци проаналiзовано характер росту експеримен-тальних науково-виробничих культур з участю штродуценпв. Встановлено високу штенсившсть росту модрини японсько! в умовах Бескидiв.
Ключовг слова: експериментальш науково-виробничi культури, штродуценти, модрина японська, рют, Бескиди.
Бшьш як 100-р1чний досвщ впровадження цшних хвойних люоутво-рювач1в в люи кра!н Захщно! i Центрально! Свропи подтвердив господарську доцшьнють штродукцп. Досвiд штродукцп у карпатськi лiси iноземних хвойних лiсоутворювачiв показав, що деякi з них переважають основш або-ригенш породи за швидкiстю росту i приростом стовбурово! деревини.
Природнi умови i широкий висотно-екологiчний дiапазон природних мюцезростань дають змогу у Бескидах вирощувати великий асортимент ш-тродукованих лiсоутворювачiв, зокрема високопродуктивнi, швидкоростучi i технiчно цiннi хвойнi породи. Швидю темпи зростання карпатських лiсiв рекреацшного та екологiчного значення вказуе на необхщнють ширшого ви-користання також цшних декоративних лiсотвiрних порiд для збагачення видового складу та генофонду мюцевих люових популяцiй, саштарно-гтешч-но! та естетично! цiнностi лiсiв.
Однieю з таких порiд е модрина японська (Larix leptolepis Gord.), дос-вiд вирощування яко! у люах Бескидiв нараховуе вже понад столтя. Для не! характернi штенсивний рiст, значне нагромадження стовбурно! бюмаси, ви-сока бiологiчна стiйкiсть, цшна деревина, яку можна отримати за вщносно короткий термiн, також мае грунтопокращувальш властивостi та естетичну цшнють, дае змогу вести промiжне користування [2-5, 7, 9-13].
З метою глибшого вивчення доцшьносп впровадження, особливостей росту, впливу на iншi деревш, аборигеннi й iнтродукованi породи та обгрун-
1 Наук. керiвник: проф. М. П. Горошко, канд. с.-г. наук
