CC BY
24
Упм, це не тшьки проблема регютв. У столищ теж украй важко да-еться побудова нових гoтeлiв. Важко тому, що немае правил гри, 1'х не роз-роблено на piвнi держави, на piвнi мюцевого самоврядування [5, с. 10]. Захщ-нi гoтeльнi оператори i3 знаними у свт брендами умовою свого приходу в Украшу ставлять будiвництвo готелю стoлицi, а вже по^м розширення свое'' мepeжi у регюнах. Дивлячись на гpандiв готельного бiзнeсу, тако1' ж пoлiтики намагаються притримуватися й менш вiдoмi заxiднi оператори. Переваги ту-ристичного центру наведено на рисунку.
Таким чином, можливо зробити висновок, що, як показуе досвщ роз-винених кра'н, одним i3 найдiевiшиx спoсoбiв реашзаци Стратеги розвитку Херсонсько'' oбластi в частит розширення туристично-рекреацшних послуг е розроблення цшьових peгioнальниx (районних) програм розвитку ще1 сфери послуг з ix opieнтацieю на створення цeнтpiв туристичних послуг Такi центри пoвиннi мати комплексний характер, надавати високояюсш рекреацшш, шз-навальнi культуpнo-poзважальнi та iншi послуги.
Для обгрунтування пpoeктiв створення конкретних регюнальних туристичних цен^в актуальними е дoслiджeння мiсцeвиx туристично-рекре-ацiйниx peсуpсiв та обгрунтування ix кoнкуpeнтoспpoмoжнoстi на ринку рек-peацiйниx, пiзнавальниx та розважальних послуг.
Лггература
1. Стратег1я економ1чного та сощального розвитку Херсонсько'1 област до 2015 р. Упра-влшня процесами розвитку репону до 2020 р. - Херсон : ТОВ "ТФ Тимекс", 2007. - 232 с.
2. Данильчук В.Ф. Економ1ка туризму. Концепщя створення м1жнародних туристичних центр1в в Укра'1ш // Науков1 записки К1ТЕП : Щор1чник / редакц. кол. Лащенко В.С. (голова) та 1н. - К. : Вид-во "УкрЮТЕП", 2001. - Вип. 2; Вид-во "Знання" Украши", 2002. - C. 107-113.
3. Зажша О.О. Анал1з стану туристсько'1 галуз1 Украши: реали та проблеми швестуван-ня // Науков1 записки К1ТЕП : Щсрчник / редакц. кол. B.C. Пазенко (голова) та ш. - К. : Вид-во "УкрЮТЕП", 2001. - Вип. 2; Вид-во "Знання" Украши", 2002. - C. 151 -160.
4. Д1яльшсть малих пщприемств Херсонсько'1' обласп у 2007 р.: статистичний зб. -Херсон : Головне управлшня статистики у Херсонськш обласп, 2008. - 145 с.
5. Царук В. Захщш готельш оператори оч1кують "нових правил гри" у Киев1 // Укра'н-ський туристичний вюник. - 2004. - № 1. - C. 10-11.
6. Осадчий Е.И. Туристско-рекреационные ресурсы / Е.И. Осадчий, Н.З. Вельгош. -Симферополь : Изд-во "ДиАйПи", 2007. - 180 с._
УДК 630*2 Астр. М.В. ЗаяцЬ - НЛТУ Украши, м. ЛьеЬе
БУКОВ1 ПРАЛ1СИ УЖАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ ТА IX ОХОРОНА
Розглянуто значення пралюових екосистем для науки та люового господарства. Проаналiзовано роль природно-заповщного фонду у збереженш пралiсiв. Охарактеризовано наявш буковi пралiси на територи Ужанського НПП. Подано порiвняльнi ре-зультати лiсiвничих дослiджень на пробних площах, закладених в букових пралiсах у 1934 р. проф. А. Златшком та в 1997 р. його посшдовником З. Груби. Встановлено, що багато втизняних i закордонних науковщв вказують на неоцiненне значення пралюових екосистем. Проте площi цих осередюв дико'' природи е незначними i вони потребу-ють особливо'' державно'' охорони. Для того, щоб забезпечити надшну охорону праль ав, потрiбно насамперед здiйснити iнвентаризацiю цих ушкальних лiсових екосистем.
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Ключовi слова: 6yKOBi пралiси, Ужанський нацiональний природний парк, ль сiвництво, охорона природи.
Post-graduateM.V. Sayats-NUFWTof Ukraine, L'viv Virgin beech forests of Uzhansky national nature park and their protection
It is the importance of the virgin forests for the science and forestry reviewed. The role of nature protected areas for the conservation of virgin forests has been analysed. The present beech virgin forests on the territory of Uzhanskyy National Park are dicribed. Also comparative results of the silvicultural investigations on the sample plots of prof. A. Zlat-nik from 1934 and their follower S. Hruby on the some sample plots from 1997 are presented. It is set that many domestic and oversea research workers specify on the invaluable value of old forest ecosystems. However much areas of this cells of wild nature are insignificant and they need the special state guard. In an order to provide the reliable guard of old forests, it is needed above all things to carry out taking of inventory of this unique forest ecosystems.
Keywords: virgin beech forests, Uzhanskyy National Park, silviculture, nature protection.
Вступ. Лшвники Украши дедал бшьше уваги придшяють проблемам сталого люокористування. Насамперед це питання мае важливе значення в прськш мюцевость 1стор1я люового господарства в Карпатах св1дчить, що ставлення людини до лшв у р1зш перюди було неоднаковим, залежало вщ сощально-економ1чно! ситуаци, розвитку природничих наук, розумшня бага-тогранного значення люосировинних ресуршв для людини.
Анашз арх1вних докуменпв та л^ературних даних св1дчить, що люо-користування в Закарпатп пов'язане з поступом цившзаци - змшою сощаль-но-економ1чних вщносин, тоташтарних режим1в, адмшютративно-територь ального подшу тощо. Найбшьший вплив на штенсившсть люокористування мали заселешсть територи, цшьове використання лшв, форма власност на люи, р1вень розвитку сшьськогосподарського i промислового виробництва, торг1вл1 й шляхiв транспорту. У дрyгiй половинi XIII ст. крашд лiси були по-дарованi монастирям, духовним i свггським вельможам, а крiпаки для 6yдiв-ництва поселень змyшенi були розкорчовувати лю у гiрських районах, як за-лишалися малозаселеними до кшця XVII ст. З XVI до XIX ст. люи вирубува-ли для збшьшення площ пасовищ. Спочатку власники вирубували деревоста-ни нижньо! частини схилiв (у долинах), шзшше - 6iля верхньо! межi люу. У XVII - XIX ст. деревину заготовляли передуЫм для сплаву, виробництва ван-чосу, клепки, деревного вугшля, поташу, селiтри (Ужанська i Притисянська долини), виплавлювання залiза (Кобилецька Поляна, Тур'я-Ремета). З впрова-дженням люопиляння у XVII ст. обсяги люокористування зростали, най6iльш iстотно у другш половинi XIX ст. шсля побудови мережi залiзниць. З кшця XIX ст. значну кшьюсть деревини заготовляли для лiсохiмiчного перероблен-ня. В 1880-1910 рр. масово вирубувалися найкращд i най6iльш достyпнi люи. Проте порiвняння даних свiдчить, що найбшьше лiсy вирубували у 19481960 рр., коли обсяги заго^вель зросли у 20-50 разiв. За таких обставин не вирубаними залишилися люостани пралiсового типу у малодоступних мiсцях та резерватах, якi було взято тд охорону ще ратше, наприклад, в 1912 р. бу-ковий пралiс на схилах г. Стужиця; в 1912-1914 рр. - ялицевий у верхiв,l Ужа та смерековий на схилах Попа !вана Мармароського [11].
Ведення люового господарства на такiй мпромисловiйм основi призве-ло до небезпечних еколопчних процесiв, зокрема катастрофiчних паводкiв. Поступово суспшьство почало оцiнювати лiси не лише з економiчноl, але й еколопчного погляду. Антропогенний вплив на природш ландшафти iстотно змiнив первинну ценотичну структуру лiсiв, була знижена водозахисна фун-кцiя лiсiв, збшьшилася площа похiдних деревостанiв. Таке скрутне становище потребувало насамперед вщ працiвникiв люово! галузi радикальних рь шень i "ниткою Арiадним стала щея сталого розвитку лiсового господарства та охорони природи.
1. Прашс - природна лабораторiя рiзнобiчного значення. Чим мас-штабшше вщбуваеться антропогенна трансформацiя природних лiсiв, тим ак-туальнiшою стае потреба збереження непорушених пралiсових екосистем як оазиЫв незаймано! природи. Такi спонтанно сформоваш протягом тривалого фiлоценогенетичного процесу релжвп природи мiстять багату наукову шфор-мацiю про розвиток рослинного покриву та закономiрностi його поширення. Пралiсовi екосистеми мають надзвичайно багатогранне значення. Глобальш змiни клiмату внаслщок "парникового ефекту", яким зараз придшяеться велика увага, проявляються у рiзних формах i на динамiчних тенденцiях рослинного покриву. Пралiсовi екосистеми, як найдовговiчнiшi, е зручними моделями для дослщження таких тенденцш Зокрема, цiкавими в цьому плаш е екосистеми на верхнш межi лiсу та на межi ареалу едифiкаторiв [2].
Досить вагоме значення мають пралiсовi екосистеми i для генетики, оскiльки вони е природним сховищем генетичних ресурЫв, якi потрiбно дос-лiджувати, збер^ати та використовувати для покращення генофонду лiсiв го-сподарського призначення. К^м цього, у природних екосистемах юнують сприятливi умови для збереження всього бюлопчного рiзноманiття, еколопч-но пов'язаного з лiсовим середовищем. Пралiсовi екосистеми, як сформува-лися у рiзних типах клiматичних i едафiчних умов вiдрiзняються значним фь тоценотичним рiзноманiттям, що забезпечуе !х екологiчну стабшьшсть. У пралiсах зберiгаеться також щнна iнформацiя про iсторично-географiчний розвиток люово! рослинностi. 1снування ендемiчних видiв рослин i релжто-вих рослинних угруповань та генетична структура люових деревних порщ да-ють змогу робити висновки про розвиток рослинного покриву шсля ос-таннього льодовикового перюду.
Особливо варто вiдзначити екомодельне значення пралшв для люово-го господарства. Характерною особливютю лiсового господарства у наш час е трансформащя природно! ценотично! структури лiсiв i формування моно-культурних деревостанiв iз збщненим видовим складом. Загальновизнаним е твердження, що природш люи, видовий склад яких пристосувався до навко-лишнього природного середовища, е бiологiчно стшюшими, нiж культурфь тоценози. Пралiсовi екосистеми мають тисячолггнш досвiд природи, який становить значний штерес для лшвничо! науки i практики, зокрема для об-грунтування наближеного до природи лiсiвництва. Вiдзначимо, що пралiсовi фггоценози не потребують економiчних витрат на вщновлення та догляд за ними, оскшьки це системи, якi здатш до саморегуляцп. Таким чином, екомодельне значення пралшв важливе для:
• реконструкци 1 покращення видового складу похщних деревостатв - грабня-
к1в, вшьшанишв, березняшв, смеречнитв та ш.;
• обгрунтування створення титв люових культур, як б вiдповiдали певним типам люу;
• формування бiологiчно стшких деревостанiв та пiдвищення 1хньо1 продук-
тивностi [11].
"Протягом вжового фшоценогенетичного процесу у пралюових еко-системах виробилися динам1чш взаемозв'язки м1ж блоками продуценпв, кон-суменпв, редуцеш!в та педосферою, що забезпечуе природний мехашзм ïx саморозвитку у час i просторь Завдяки його дiï пралюовий фггоценоз фун-кщонуе як ценотично стабшьна екосистема, здатна до саморегуляци, самоза-хисту та самовщновлення", наголошуе у своему дослiдженнi профе-сор С.М. Стойко [2].
2. Безпосереднш зв'язок мiж сталим розвитком люового господарства та пралюовими екосистемами. Важливою екологiчною вимогою сталого лiсо-вого господарства е формування насаджень, близьких за видовим складом, вжовою i ценотичною структурою до природних. На це вказували як в^чиз-нянi, так i зарубiжнi лiсiвники. Пралiси е первинними за своею структурою та динамжою, розвиваються в природних умовах без втручання людини. При-роднi лiси поновлюються та розвиваються шляхом природноï сукцесiï, але можуть мати слiди антропогенного впливу в минулому.
Пралюи е рщюсними в помiрнiй зонi Свропи через тривале люокорис-тування та високу густоту населення. Розкидаш релiкти первюних лiсiв трап-ляються на вщдалених дiлянкаx, гiрськиx територiяx та заболочених упддях, особливо на Балканах, в Альпшському та Карпатському географiчниx регь онах. За останнiми оцiнками, зараз в Сврош iснуе близько 300 тис. га пралiсiв (0,4 % загальноï лiсовоï площi) в люових резерватах сувороï охорони та ш-ших природоохоронних територiяx помiрноï зони Свропи [12].
Враховуючи багатогранне науково-природниче та практичне значення пралiсовиx екосистем, для ïx вивчення та охорони на Люовому Конгрес IUF-RO в Мюнхеш (1976 р.) було створено спещальну органiзацiйну структуру "Пралю" (Urwald). Цьому питанню була придшена належна увага на Мiжна-родному Конгрес IUFRO по букових лiсаx у Львовi (1995 р.), на Мiжнарод-ному лiсовому Конгресi у Фшлянди (1996 р.), на Лiсовиx форумах Мiжнарод-но1' органiзацiï "Pro Silva" у Голланди (1997 р.) та Шмеччиш (2008 р.). Питан-ня збереження природних лiсiв помiрноï зони Свропи та ïx значення для оп-тимiзацiï лiсового господарства розглядалося також на Мiжнароднiй конфе-ренци з природних лiсiв Свропи у Закарпатл (2003 р.), де ще збереглися пра-лiси на значнш площi в системi природно-заповiдного фонду.
3. Охорона пралюових екосистем. Охорона пралюових об'ек^в в Ук-раш найнадiйнiше забезпечуеться на територiï природно-заповщного фонду. У 1992 р. Конференщя ООН з навколишнього природного середовища i розвитку в Рю-де-Жанейро прийняла Конвенцiю про збереження бiорiзноманiт-тя на нашiй планетi. Нею проголошено збереження не окремих ланок приро-ди, а всix систем бюсфери в глобальному масштабi. У цьому ж рощ Рада Свропи прийняла Конвенщю Свропейсь^' екомережi (European Ecological Network) як щею загальноевропейськоï системи охорони природноï спадщини Свропи. Украïна ратифiкувала мiжнароднi угоди, а 21 вересня 2000 р. Верховна Рада прийняла Закон Украши "Про загальнодержавну Програму фор-
мування нацюнально! еколопчно! мережi Украши на 2002 -2015 рр". Зпдно з щею програмою передбачено поеднання нашонально! еколопчно! мережi з екологiчними мережами сусщтх краш В Укрш'ш правовi основи формуван-ня еколопчно! мережi регулюються також Законами Украши "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповщний фонд Украши", "Про рослинний свгг", "Про мораторiй на проведення суцшьних рубань на гiрських схилах в ялицево-букових люах Карпатського регiону", "Про еколопчну мережу Украши", а також Рамковою конвенщею про охорону довкшля та стадий розвиток Карпат [4-9].
Збереженням лiсiв з природним ценотичним складом займаеться також i Ужанський нацiонадьний природний парк, який було створено зпдно з Указом Президента Украши вщ 27.09.1999 р. Вш е складовою частиною польсь-ко-словацько-украшського бiосферного резервату "Схщш Карпати". Парк розташований у захщнш частинi фiзико-географiчноl областi Вододшьно-Верховинських Карпат i несе вiдповiдадьнiсть за збереження "Золотого фгго-ценофонду" дико! природи [11]. В Ужанському НПП нараховуеться близько 3,0 тис. га пралiсiв. У 2007 р. украшсько-словацьку номшащю "Буковi пралiси Карпат", основною частиною яко! стали пралiси Закарпаття, було внесено до перелiку об'еклв Всесвггньо! природно! спадщини ЮНЕСКО [3, 11].
Для збереження цих ушкальних природних об'еклв насамперед потрь бно провести !х детальну iнвентаризацiю. Першi кроки ще! громiздкоl роботи було зроблено в рамках украшсько-голандського проекту "Пралюи Закарпаття (Укра!на) як ядровi зони паневропейсько! екологiчноl мереж^'. Зазначений проект здiйснено в Укра!ш в межах Мiжнародноl програми ББ1-МЛТКЛ за фiнансовоl пiдтримки уряду Нiдерландiв. У польових умовах було виявлено дшянки прадiсових екосистем на плошд 38672,3 га, а в камеральних умовах були визначенi дiлянки перестшних лiсiв, якi потенцiйно можуть бути праль сами на площi 22517 га [3].
Встановлено, що найбiльшi дшянки пралiсiв збереглися в межах Тя-чiвського району - 22582,9 га, або 58,4 %. Дещо менше !х збереглося на тери-торil Рахiвського району - 14632,1 га, або 37,8 %. Щ показники були пiдтвер-дженi не тшьки результатами камеральних, але i польових дослiджень. Щодо перестiйних лiсiв в iнших частинах Закарпаття, то, за результатами камерального опрацювання люовпорядкувальних матерiалiв, встановлено, що найбшь-ша !х площа зосереджена у Великоберезнянському райош - 4546 га або 20,2 % [3]. На жаль, Великоберезнянський район не потрапив в зону польових дослщжень цього проекту.
Лiсовi землi Великоберезнянського району знаходяться в шдпорядку-ванш трьох органiзацiй, а саме ДП "Великоберезнянське ЛГ", Ужанського нацiонадьного природного парку та фшй "Великоберезнянський держспец-лiсгосп". Якщо прадiсам, якi перебувають у складi Ужанського НПП, майже шчого не загрожуе, то над пралюовими екосистемами, якi входять до складу шших лiсокористувачiв, нависае досить значна небезпека. I тшьки завдяки еколопчно свщомим i далекозорим лiсiвникам, якi працюють в цих оргашза-цiях, вдаеться зберегти унiкадьнi дшянки цих пралiсiв.
Надiйним заходом збереження природно! спадщини у всi часи було створення мережi природно-заповiдних територш. Завдяки зусиллям ботанi-кiв i лiсiвникiв заповiднi об'екти на теренах сучасного Ужанського НПП ста-
ли створюватися ще до його оргашзаци. До складу заповщних об'еклв увiйшли також i рештки пралiсових екосистем, як збереглися на обмеженiй площi i слугують природними екомоделями для обгрунтування сталого люо-вого господарства. ïхню цiннiсть розумiла ще австро-угорська влада, яка в 1912 р. створила найстарший люовий резерват в Украшських Карпатах -"Стужиця" на плошд 331,6 га з метою збереження та вивчення зонально по-ширених у Карпатах букових i ялицево-букових пралiсiв. За iнiцiативою про-фесора з м. Брно А. Златшка його площа Чехословацьким мшютерством шкь льництва i освiти (воно вщало охороною природи) була розширена до 559,6 га. Резерват розташований у пояс букових та ялицево-букових лiсiв у межах висот 480-1200 м н.р.м. i охоплюе природнi люи вiд схилу г. Ясен у верхiв,ï потоку Бистрянський i Кам'янистий аж до верхньо1 межi люу на горi Кременець (1221 м н.р.м.). На його територи поширеш характернi для Схщ-них Бескидiв корiннi буковi та ялицево-буковi люи з домiшкою клена гостро-листого, явора, ясена i в'яза прського [11].
Ще один резерват букового пралюу - мЯвiрникм площею 100 га розташований у висотному пояс букових лiсiв на швшчно-захщному схилi од-нойменноï гори Явiрник (1017 м н.р.м.) в межах висот 610-754 м н.р.м. Це прохолодна, волога кшматична зона, оптимальна для формування букових ль св кшмаксового характеру. На флiшових породах з глинистих сланщв i дрiб-но-зернистих пiсковикiв сформувалися родючi, потужш, сiрi гiрсько-лiсовi буроземнi грунти, що забезпечуе високу продуктившсть деревостанiв. Антропогенного впливу тут протягом останнього сторiччя не було, тому добре збе-р^ся природний стан бучин. У живому надгрунтовому покривi тут домшу-ють такi неморальнi види, як зубнищ бульбиста та залозиста (Dentaria bulbi-fera, D. grandulosa), шдмаренник запашний (Galium odoratum), безщитник жь ночий (Athyrium filix-femina), цирцея альпiйська (Circea alpina), осоки волосиста та пальчаста (Сагех pilosa, C. digitata), перелюка багаторiчна (Mercuri-alisperennis), фiалка лiсова (Viola sylvatica) та ш.
У 1934 р. А. Златшк провiв у резерват мЯвiрникм на плошi 6,8 га ек-спериментальнi дослiдження ценотичноï та вiковоï структури пралiсiв. У 1997 р. 3. Груби (НгиЬу, 2003) виконав через 63 р. повторш дослщження пра-лiсiв на тих же пробних площах. Вш встановив збшьшення частки бука в де-ревостанi за рахунок зменшення домiшки ялицi, а кiлькiсть дерев в'яза прського не змшилась. У 1934 р. площа поперечних перерiзiв стовбурiв становила 40,0 м2/га, а запас деревини - 668,3 м3/га, а в 1997 р. щ показники становили, вiдповiдно, 37,0 м2/га та 654,4 м3/га. Змша запасу деревостану е в межах точ-ностi дослiдження. Природне поновлення тд наметом лiсу було i залишилось задовiльним. Цей резерват мае важливе значення для продовження досль дження вiковоï i ценотичноï структури букових пралiсiв.
У гiрському масивi мЯвiрникам е також резерват "Солянський" площею 3,9 га. Вiн розташований на швшчному схилi крутизною 13-40° у межах висот 802-899 м н.р.м. шд полониною Явiрник, в ялицево-буковому висотному по-ясi та прохолоднш вологiй клiматичнiй зонi. У материнськш породi (кар-патському флш^ переважають пiсковики зi сланцями. Грунт свггло-бурий гiрсько-лiсовий середньо1' потужностi, мюцями поверхнево-щебенистий. До-мiнуючою рослинною асощащею е зубницева бучина з домшкою клена гос-
тролистого та явора. Видовий склад трав'яного ярусу подiбний до попе-реднього резервату "Явiрник". Лiсостан мае природну ценотичну структуру. Вище резервату на вщстат 200-300 м розташоваш полонинськi луки, на яких ще до вшни практикували випас худоби. Тому в резерват був локальний пас-торальний вплив. У негоду сюди спускалася худоба для захисту вiд несприят-ливих клiматичних чинникiв. У наш час слщи цього впливу повшстю зникли.
Повторнi дослiдження З. Груби ценотично! та в1ково! структури цього прал1су на пробних площах А. Златшка у 1997 р. показало, що в деревосташ збiльшилася домшка клена гостролистого та частково явора. У шдрост1 з'яв-илась ялиця, яко! ранiше не було. Кшьюсть дерев на дiлянцi майже не змши-лася: у 1934 р. було 738 шт./га, а в 1997 р. - 710 шт./га. Максимальна висота бука становила у 1934 р. 42,4 м, а в 1997 р. - 45 м. У 1934 р. площа попереч-
2 3
них перерiзiв стовбурiв становила 36,8 м /га, а запас деревини 464,4 м /га. У
2 3
1997 р. щ показники становили, вщповщно, 38,9 м та 495,6 м /га. Незначне збшьшення запасу деревини на дшянщ можна пояснити припиненням пасторального впливу шсля вшни та змшою кл1матичних умов [11].
Висновки. Багато вггчизняних i закордонних науковщв вказують на неоцшенне значення пралюових екосистем. Але, на жаль, площ1 цих осеред-юв дико! природи е незначними i вони потребують особливо! державно! охо-рони. Для того, щоб забезпечити надшну охорону пралiсiв потрiбно насампе-ред здiйснити швентаризащю цих унiкадьних лiсових екосистем.
Людство завжди мало потяг до антикварних речей як своерщних свщ-юв минулого. Майже кожна людина на Землi хотiла б хоч на декшька хвилин потрапити у минуле. Про це насамперед свщчить велика популяршсть фантастично! лiтератури. I майже кожен автор-фантаст у своему творi згадуе "машину часу". Пралюи смiливо можна назвати реальною "машиною часу". Адже коли ти потрапляеш в такий л1с, то шби невидимою рукою торкаешся мину-лого: навкруги дерева-велетш, з яких звисае мох, поряд з ними шдшмаються молодi паростки, якi тшьки що вхопили сонячного св1тла, а навкруги пануе якась непорушна тиша i ти забуваеш, що навколо тебе юнуе свгг з високороз-виненими технолопями, з гучними мютами i з якоюсь властивою тшьки йому безглуздою метушнею. Тут, у пралiсi, шби час тече набагато повшьшше, ти шби потрапив до витоюв природи. Хiба це не заслуговуе особливо! уваги?
Лггература
1. Брендл1 У.-Б. Прал1си в центр1 Свропи. Пут1вник по л1сах Карпатського бюсферного запов1дника / У.-Б. Брендл1, Я. Довганич. - Ырменсдорф : Швейцарський федеральный 1н-т досдiдження шсу, сн1гу 1 дандшафтiв (WSL). - Рах1в : Карпатський б1осферний заповщник, 2003. - 192 с.
2. Гамор Ф.Д. Карпатський регюн 1 проблеми сталого розвитку. - Рах1в : Карпатський б1осферний запов1дник, 1998. - Т. 2. - С. 142-147.
3. Гамор Ф.Д. Пралюи Закарпаття. 1нвентаризац1я та менеджмент / Ф.Д. Гамор, П. Фейн. - Рах1в : Карпатський бюсферний заповщник, 2008. - 86 с.
4. Закон УкраТни "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально! еколог1-чно! мереж Укра!ни на 2000-2015 рр." в1д 21.09.2000 р. // Урядовий кур'ер. - 08.11.2000. -№ 207. - С. 3-16.
5. Закон УкраТни "Про мораторш на проведення суцшьних рубок на г1рських схилах в ялицево-букових л1сах Карпатського регюну" в1д 10.02.2000 р. [Електронний ресурс]. - До-ступний з http://www.rada.gov.ua.
6. Закон УкраТни "Про охорону навколишнього природного середовища" вiд 25.06.1991 р. // Голос Украши. - 24.07.1991 р.
7. Закон УкраТни "Про природно-заповщний фонд Украши" вщ 16.06.1992 р. з правками вщ 08.01.2004 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
8. Закон УкраТни "Про рослинний свгг" вiд 09.04.1999 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
9. Рамкова конвенщя про охорону та сталий розвиток Карпат // Постанова Кабм^ Украши № 2033 вщ 26.12.2003 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rada.gov.ua.
10. Стойко С.М. Карпатам вiчно зелешти. - Ужгород : Изд-во "Карпати", 1977. - 176 с.
11. Ужанський нацюнальний природний парк. Полiфункцiональне значення. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2007. - 306 с.
12. Commarmot B. Natural Forests in the Temperate Zone of Europe - Values and Utilisation / B. Commarmot, F.D. Hamor. - Birmensdorf : WSL, 2005. - 485 pp.
УДК 504.03:630x6 Здобувач С.В. Перебора - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДЕРЖАВНЕ СТИМУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ Б1ОЕНЕРГЕТИЧНИХ ПЛАНТАЦ1Й: АНАЛ1З ДОСВ1ДУ КРА1Н СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Розглянуто державну пол^ику окремих кра!н Свропейського Союзу щодо сти-мулювання створення бiоенергетичних плантацш на шляху переходу до отримання теплово! та електрично! енергп з вщновних джерел. Визначено основнi економiчнi iнструменти стимулювання створення бiоенергетичних плантацш у цих кра!нах та перспективи !х впровадження в Укра!ш. Встановлено, що Укра!на зi сво!м багатим потенщалом земель, якi не придатш або не використовуються у сшьському госпо-дарствi, може стати потенцшним лiдером у галузi "зелено!" енергетики. На цих землях перспективним е створення бюенергетичних плантацiй швидкоростучих дерев-них порiд, таких як верба та тополя.
Ключов1 слова: державне стимулювання, бюенергетичш плантацп, вщновш джерела енергп.
Competitor S.V. Perebora - NUFWT of Ukraine, L'viv
State stimulation of creation of bioenergy plantations: the analysis of experience of the countries of the European Union
The state policy of the countries of Europe concerning stimulation of development and creation of bioenergy plantations development towards transition to thermal and electrical energy from renewed sources wider use is considered. The basic economic instruments of stimulation process for bioenergy plantations stimulation in the European countries analised. The perspectives of such instruments implementation in Ukraine have been discussed. It is set that Ukraine is with the rich potential of earths, what not suitable or not used in agriculture, can become a potential leader in industry of "green" energy. On this earths perspective is creation of biopower plantations of grow quickly of arboreal breeds, such as a willow and poplar.
Keywords: state stimulation, bioenergy plantations, renewed sources of energy.
Вступ. Розвиток та створення бюенергетичних плантацш е першочер-говим кроком на шляху до створення енергетично незалежно! кра!ни. Створення таких плантацш та отримання вщновно! енерги сприяе зменшенню на-вантаження на викопш види палива, яю е вичерпними енергоресурсами. Про-цес отримання енерги з бюмаси не призводить до викид1в СО2 в атмосферу, таким чином покрашуючи еколопчну ситуащю в кра!ш. У раз1 використання вщновних джерел енерги зменшуеться залежнють кра!ни вщ 1мпортованих
