CC BY
22
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
нлты
УКРЛИНИ
wi/ган
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270601 Article received 14.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 630*228.81
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 Correspondence author V. I. Parpan [email protected]
В. I. Парпан1, М. В. Чернявський2, Т. В. Парпан1
1 Украшський НД1 гiрського лтвництва 1м. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франювськ, Украша 2Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша
ПРАЛ1СИ I ПРИРОДН1 Л1СИ ТА IX ОЗНАЧЕННЯ
У лгсовому покривi Укра1нських Карпат, переважно на об'ектах природно-заповдаого фонду й у важкодоступних захис-них категоршх лгав, збереглись природт лiсовi екосистеми пралiсового та умовно-пралгсового клiмаксового стану, а також перестiйнi i старовiковi деревостани, яю належать до власне природних лгав. Пралгси - це лiсовi екосистеми (угруповання), якi виникли й розвиваються природним шляхом пiд впливом тшьки природних стихiй та явищ i пройшли повний цикл роз-витку без iстотного втручання людини, видова, вжова й просторова структури яких визначаються тiльки чинниками природного середовища. У циклi розвитку пралюу можна видiлити сiм фаз: вдаовлення, молодняку, жердняку, оптимальна, ви-бiркова, старiння, розпаду, якi формують три стадп: доростання, оптимальну та розпаду. У сукцесiйно-динамiчному розвитку пралюи е кiнцевою стадею розвитку рослинност - клiмаксовими ценозами. Основними ознаками 1х вдентифжацп е: ць люшсть територи, наявнiсть всiх фаз розвитку, зядатшсть до самопiдтримання та самовдаовлення, складна ценотична i вь кова структура, наявшсть вiдмерлоl деревини, ввдсутшсть або дуже слабкий антропогенний вплив. На схемi показано струк-турну сукцесшно-ктмаксову органiзацiю пралiсiв, квазiпралiсiв i природних лiсiв першо1 i друго1 генерацiй, 1х сукцесiйнi стадп. Вони потребують збереження та охорони. У природних лгсах, якi перебувають на сукцесшнш стадп вiдновлення, формування та стиглоста, дiя закону щодо заборони проведення господарських заходiв не повинна поширюватись.
Ключовi слова: Закон Укра1ни; охорона; пралгси; умовнi пралгси; природт люи; означення.
Вступ. Згiдно iз Законом Украши "Про внесення змш до деяких законодавчих актiв Украши щодо охорони пралгав зпдно з Рамковою конвенцiею про охорону та сталий розвиток Карпат" (2акоп Ukrainy, 2017) внесено так1 змши до "Люового кодексу Украши". Статтю 1 доповнено частинами сьомою- дев'ятою такого змю-ту: "... Природш лiси (природнi лiсовi екосистеми) - т-си (лiсовi екосистеми), в яких локально i тимчасово проявився антропогенний вплив, але вш не змiнив це-нотично! структури фiтоценозiв i тому природнi лiсовi екосистеми здатнi протягом короткого часу регенерува-тися (ввдновитися) природним шляхом до стану праль сових екосистем". Пралiси (пралiсовi екосистеми) -споконвiчний, стародавнiй лiс (природнi лiсовi екосистеми), що сформувався природним шляхом i в ходi розвитку не зазнав безпосереднього антропогенного впли-ву i квазiпралiси - умовно пралiсовi екосистеми, в яких вщбувся незначний тимчасовий антропогенний вплив, що не змшив природно! структури люосташв i при при-пиненнi якого натуральний стан екосистем повшстю ввдтворюеться протягом короткого перiоду". У "Люово-му кодексi Украши" стаття 39 тепер мае таке тракту-вання: "Охорона та збереження пралiсiв, кваз^алгав,
природних лгав", в як1й передбачено вщнести 'х до на-цюнально' природно' спадщини Украши, а з метою охорони та збереження забороняються Bei види рубок, у тому чи^ санiтарнi, рубки формування та оздоровления лгав.
При видшенш пралюи, квазiпралiси та природнi люи необxiдно зараховувати до категорп лгав природоохо-ронного, наукового, iсторико-культурного призначення, а також до особливо охоронних люових дiлянок. Зазна-чено, що визначення належностi лiсовиx територiй до пралгав, квазiпралiсiв, природних лiсiв здшснюеться за спецiальною методикою, яка розробляеться i затвер-джуеться центральним органом виконавчо' влади, що забезпечуе формування державно' полгтики у сферi охорони навколишнього природного середовища.
Метою щет роботи е означення та трактування пра-лiсiв, умовних пралiсiв i природних лiсiв для доопрацю-вання 'х критерпв, щентифшацп та видшення в натурi.
Методика дослiдження. Дослвдження рiзниx типiв природних лiсiв проведено в нацюнальних природних парках Карпат ("Гуцульщина", "Синевир", "Зачарований край", Карпатському, Вижницькому, Ужанському), Кар-патському бюсферному заповеднику, заповеднику "Гор-
1нформащя про aBTopiB:
Парпан Василь 1ванович, д-р бюл. наук, зав. лабораторп. Email: [email protected] Чернявський Микола Васильович, канд. с.-г. наук, доцент кафедри екологп. Email: [email protected] Парпан Тарас Васильович, канд. бюл. наук, докторант. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Парпан В. I., Чернявський М. В., Парпан Т. В. Пралюи i природы лки та ix означення. Науковий вюник НЛТУ
Украши. 2017. Вип. 27(6). С. 11-15. Citation APA: Parpan, V. I., Chernyavskyy, M. V., & Parpan, T. V. (2017). Virgin Forests and Natural Forests and Their Definitions. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 11-15. https://doi.org/10.15421/40270601
гани", категориях захисних лю1в, як1 вилучеш з користу-вання, а також на р1зних об'ектах природно-заповвдного фонду (Chemyavskiy, 1975, 2005; Parpan, 1994, 2012; Cherniavskyi & Khmil, 1998; Cherniavskyi et al., 2010). Закладено понад 140 пробних дшянок переважно пло-щею 1 га, проанал1зовано рют понад 1270 модельних дерев р1зного в1ку. Проанал1зовано ценотичну, просторо-ву, в1кову структуру люових екосистем, 1х динам1ку, природне поновлення, напрямок сукцесшних процейв, грунтов1 умови. У дослвдженнях застосовано лю1вничо-таксацшш та ценопопуляцшно-еколопчш методи.
Результата дослвдження та ïx обговорення. Трак-тування поняття пралгсу. У науковш лггератур1 трап-ляеться таке трактування: в англомовнш так1 люи нази-вають "old-growth forest - also termed primary forest, virgin forest, primeval forest, late serai forest"; шмецьшй -"Urwald"; чеськ1й - "prales" ("pûvodni les"); словацьк1й -"prales"; украшсьшй - "пралю" (первинний лю); польсь-к1й - "las pierwotny", "puszcza"; росшсьшй - девственный лес"; угорсьшй - "ôserdô" (старий лю); сербськ1й i хорватсьшй - "прашума", "prasuma"; словенськ1й - "pragost"; юпансьшй - "bosque primario (primigenio o virgen"); французьшй - "forêt primaire" ("forêt vierge") (Cherniavskyi & Khmil, 1998; Parpan & Stoiko, 1999).
У наукових публ1кащях e близью за контекстом виз-начення пралюу (Leibundgut, 1982; Stoiko et al., 1982; Korpel, 1995; Cherniavskyi, 2000, 2005a, Zyman, 2006). До пралюу (Parpan & Stoiko, 1999) вщносимо таи люов1 екосистеми, фшоценогенез (юторичний розвиток) яких проходив у малозмшеному природному середовищ1, в якому функцюнальш взаемозв'язки м1ж автотрофним, гетеротрофним та педосферним блоками не порушеш, ценотична структура яких не зазнала антропогенного впливу (за винятком можливого глобального забруд-нення радюнуклщами та техногенними емю1ями).
Найбшьш правдопод1бне трактування пралю1в наведено у таких працях (Leibundgut, 1982; Stoiko et al., 1982; Smirnova et al., 1989; Parpan, 1994; Cherniavskyi, 2000; Zyman, 2006; Keeton et al., 2010). Пралюи - це ль сов1 екосистеми (угруповання), як виникли й розвива-ються природним шляхом тд впливом тшьки природ-них стихш та явищ i пройшли повний цикл розвитку без ютотного втручання людини, видова, в1кова й прос-торова структури яких визначаються тшьки чинниками природного середовища. У розум1нш проф. Г. Ляйбун-дгута (Leibundgut, 1982), пралюи - це "кл1максов1", або близью до таких люов1 угруповання, в яких рют й 1нди-ввдуальний розвиток дерев вщбуваеться у жорстких умовах м1жвидово1 i внутр1шньовидово1 конкуренцп за життевий проспр. Неоднорвдш еколого-ф1тоценотичш умови (освилення внаслщок вщмирання окремих дерев i груп, змикання верхнього намету, розростання шдлю-ку та нижшх яруав фгтоценозу тощо) призводять до р1зних темтв розвитку як окремих дерев, так i деревос-тану загалом. У европейськ1й лю1вничш наущ найпо-ширешшим е розум1ння пралю1в як природних лiсiв, екосистеми яких повинш бути достатньо великими, щоб зберiгати сво1 природнi характеристики, а 1х мю-цезростання, рослиннiсть, склад деревостану i структура визначаються винятково природними чинниками навколишнього середовища без впливу людини тепер i колись (Cherniavskyy, 2005a).
У цикл1 розвитку пралюу можна видшити ам фаз: ввдновлення, молодняку, жердняку, оптимальна, виб1р-
кова, старiння, розпаду, яш формують три стадп: дорос-тання, оптимальну та розпаду (Korpel, 1995; Cherniavskyy, 2005b). У сукцесiйно-динамiчному розвитку пралюи е концевою стащею розвитку рослинностi - кль максовими ценозами. Основними ознаками !х щентифь кацп е: цiлiснiсть територп, наявнють всiх фаз розвитку, здатнють до самопiдтримання та самовiдновлення, складна ценотична i вiкова структура, наявшсть вщмер-ло! деревини, вiдсутнiсть або дуже слабкий антропоген-ний вплив (Cherniavskyy, 2005a). На схемi показано структурну сукцесiйно-клiмаксову органiзацiю праль ав, квазiпралiсiв i природних лiсiв першо! та друго! ге-нерацiй, !х сукцесiйнi стадп.
У Словацьких Карпатах Ш. Корпель (Korpel, 1995) видшив у пралiсах аналогiчнi стадп розвитку: форму-вання, клiмаксового розвитку, парцелярного розпаду.
Автори (Parpan & Stoiko, 1999) з позицп популя-цшно! бюлогп в букових пралiсах видшили 4 стадп: се-нильно-регенеративну стадiю (парцелярного розпаду i ввдновлення), яка настае у вщ пiсля 200 рошв i тривае понад 80 рошв; вiргiнiльну (стадш формування), коли нашнтенсившше протiкае рiст, вона тривае ввд 10-15 до 50-80 рошв; репродуктивно^ргШльну стадш (дорос-тання, пристигання), вона представлена молодим гене-ративним поколшням i вiргiнiльними особинами i тривае ввд 50-80 до 120-140 рошв; репродуктивну стадiю (стиглосп, перестшносп), для не! характерне рясне плодоношення та найдовша тривалiсть у чай - ввд 140 до 250 (340) рошв. Остання стадiя об'еднуе генера-тивнi особини вах поколiнь. Ю. Шпарик разом iз ст-вавторами (Shparyk et al., 2010) на пробнш площi 10 га в Угольському заповiдному масивi видiляе 6 стадiй розвитку букового пралюу (нового поколiння, молодняку, жердняку, пристигання, стиглосп i розпаду). Автори фази букового пралюу помилково назвали стадiями. Дослiдники зазначають, що всi фази iдентифiкуються на площi 0,25-0,5 га, а на площi 1-2 га - тшьки найпо-ширенiшi (жердняку, пристигання, стиглостi), на площi 5 га iдентифiкуеться тшьки одна фаза - пристигання (Shparyk et al., 2010).
На пiдставi тегрального аналiзу вжово! структури за модельними деревами у букових пралюах (Parpan & Stoiko, 1999) видшено шють умовних "поколшь" (табл.)
Табл. Популяцшно-еколопчна матриця структури клiмаксових букових i хвойно-букових деревостатв
Поко-лшня* 1нтервали Вжова група Вжовий стан
А, роки D, см Н, м
1/jim 10-40 до 6 0,1-2,5 Шдрют Ювенiльно-iматурний
2/v1 41-80 8-12 4-14 Жердняк Вiргiнiльний
3/gi 81-120 16-28 16-25 Середньо-вжова Молодий генеративний
4/g2 121-160 32-48 25-40 Пристига-юча Середньовi- ковий генеративний
5/g3 161-200 52-64 32-40 Стигла Стиглий генеративний
6/g3 s 201-260 (360) 68-120 30-35 Перес-тiйна Старий генеративний
* Примгжа: jim - ювеншьжыматурний; v1 - BipriHÍibHm; g1 - мо-
лодий генеративний; g2 - середньовжовий генеративний; g3 -стиглий генеративний; g3 s - старий генеративний.
Вивчення просторово1 хорологiчноï структури цено-лопуляцп бука показало, що особини рiзних вiкових груп розмiщенi по площi пралiсу нерiвномiрно. Вони
утворюють "популяцшш локуси" або "елементарш 6i-огрупи", як1 вiдрiзняються "за домшантним bíkom". Тому вжову неоднорвдшсть букових пралiсiв у латеральному напрямку було запропоновано проан^зувати за окремими вшовими групами попyляцiй основного еди-фiкатора (ювенiльна, вiргiнiльна, молода генеративна, середньовшова генеративна i т. in). У процесi вщми-рання старих особин та поступового розпаду першого ярусу розмiр "вiкон" вщновлення збiльшyeться. Досль дження дали змогу окреслити час для повно! змши по-колiнь (вiн становить близько 300-340 рошв) i простiр, на якому представлена мозака попyляцiйних хороцено-елементiв. Для монодомiнантних букових пралгав такою е мiнiмальна площа вiд 1 до 3 га (Smimova et al., 1989), а вж - бiльший за 300 рошв (Parpan & Stoiko,
1999). Типова вiкова i просторова структура букового пралюу засвiдчyе, що пралюи Карпат належать до кль максових мозачних (gap dynamics) дендроценозiв. Таким чином, загалом динамiчний розвиток у пралюах мае хвильовий у чай i мозачний у просторi процес, статистично детермiнований ценотичною i вшовою структурою деревостану, субстрату i конкуренщею це-нокомпонентiв (Parpan & Stoiko, 1999; Cherniavskyi,
2000). Головний пусковий чинник вiдновлення та дина-мiки пралiсових екосистем зумовлений природним вщ-миранням старих дерев та впровалами, свiтловим фактором, а також фiтопатогенною ситyацiею. Отже, праль си Карпат е юнцевою стад i сю сукцесш i формують при-
роднии моноклiмакс, полiклiмакс, а також динамшу мо-зак (gap dynamics) (Parpan, 2012).
У структурнiИ i сукцесшно-ктмаксовш оргашзацп природних лiсiв Карпат видшяють умовно пралiс (ква-зiпралiс) (рис.). Тлумачення поняття "умовно пралiс (квазiпралiс)" в лiтературi трапляеться рiдко. Шмець-киИ дослiдник Г. Дiтрiх з авторами (Dietrich, Müller & Schlenker, 1970) називае таю екосистеми "Urwald von Morgen" - майбутнш пралга Ми (Parpan & Stoiko, 1999) назвали ix кваз^алюами, тобто умовно-пралюовими екосистемами, як1 зазнали незначного антропогенного впливу (пропн худоби на пасовища, вирубування окре-мих дерев, яш не вплинули на структуру деревостану), але цей вплив не змшив структури i функцiИ деревостану. За ценотичною i просторовою структурою умовно пралю близький до справжнього пралiсу. Тому Иого до-цшьно iдентифiкувати за параметрами, близькими до справжшх пралiсiв (вiковою, розмiрною i просторовою структурою i т. in). Умовнi пралiси потребують збере-ження И охорони та заборони в них проведення госпо-дарських заxодiв, як передбачено законом. Збереження та охорона цих екосистем реалiзуеться на природно-за-повiдниx територiяx, нацiональниx природних парках, генетичних резерватах та категорiяx захисних лiсiв Карпат. Цi угруповання, як i пралiси, е ктмаксовими екосистемами в розумiннi Glements (1936), Tansley (1935) i формують просторову мозачну стадiю (Gle-ason, 1927).
Рис. Алгоритм-схема структурно! i сукцесшно-ктмаксово! оргашзацп природних лiсiв Карпат
З огляду на те, що категорiя природнi лiси, пралiси i умовш пралiси вщповвдно до Закону Украни е наць ональною спадщиною, потрiбне !х обгрунтоване трак-тування, осшльки вони потрапляють пiд категорiю заборони проведення вйх видiв рубок, зокрема санггар-них, рубок формування й оздоровлення. У всiх евро-пейських кра!нах природний лiс - це лю, який форму-вався цшком природним способом. Його формування проходило впродовж тривалого фiлогенетичного перь оду з мiнiмальним впливом дiяльностi людини. Це лiси
переважно першо! i частково друго! генерацiй. Широта цього поняття, а саме стутнь антропогенно! поруше-ностi та близьшсть лiсу до стану, характерного для природного розвитку, потребуе встановлення критерпв !х видiлення. Назагал можна видiлити калька основних пiдходiв визначення природних лiсiв. За вйе1 умовносп вони вiдповiдають рiзним уявленням, яш склалися в су-часнiй тсовш науцi i практицi (Kolishchuk, 1956; Smah-liuk, 1969; Parpan, 1994, 2012). Правдоподiбно природ-нiсть лгав потрiбно розглядати через сукцесшно-кль
максову концепцш. Можна сформулювати тезу, що для природних лiсiв концевою е сукцейя перестиглого, ста-ровiкового i рiзновiкового дендроценозу (Chernyavskyy, 2005b; Parpan, 2012). Таю люи можна визначити за да-ними державного облшу лiсового фонду. При цьому пе-рестиглi i старовiковi деревостани, утвореш типовими корiнними для кожного типу люу деревостанами, фор-муються без ютотного впливу людини впродовж часу, зютавленого iз онтогенетичним бiологiчним вшом клю-чових деревних видiв. Для таких лгав характерними е "вшна" вiдновлення, ввдпаду та наявнiсть вщмерло! де-ревини i сухостою. Практично при цьому до природних вiдносять буковi лiси вшом понад 160-200 рок1в, смере-ковi - 180-220 рок1в та ялицевi - 180-240 рок1в, а також основна частина перестiйних деревостанiв. Природш лiси клiмаксового стану - це завершальна стадiя !х роз-витку. За структурою вони повинш вщповвдати типу ль су. Охоронi i збереженню пiдлягають перестiйнi, рiзно-вiковi деревостани клiмаксового типу. У сукцесшних природних лiсах друго! генерацп, як перебувають на стадп вiдновлення та формування (жердняки, середньо-вiковi, пристигаюч^ стиглi деревостани) господарськ1 заходи потрiбно проводити вiдповiдно до нормативних докуменпв (рубки догляду, рубки переформування та ш.).
Висновки. У лiсах Укра'нських Карпат, переважно на об'ектах природо-заповвдного фонду, в генетичних резерватах та категорiях захисних лiсiв, збереглися природ-нi лiси: пралiси, близью до пралгав ценози (кваз^аль си). Пралюи -лiсовi екосистеми (угруповання), яш ви-никли й розвиваються природним шляхом пiд впливом тiльки природних стихш та явищ i пройшли повний цикл розвитку без ютотного втручання людини, видова, вiкова й просторова структури яких визначаються тшьки чин-никами природного середовища. За структурою i динамь кою вони не зазнали безпосереднього антропогенного впливу, а у кваз^алюах вiдбувся тимчасовий антропо-генний вплив. За структурною оргашзащею цi природнi лiси близью за вшовою, видовою структурою, i е концевою сукцесiйно-клiматичною стадiею в регюш, тому тд-лягають охорош i збереженню, а господарськ1 заходи в них заборонеш Основними ознаками !х вдешифшаци е: цiлiснiсть територи, наявнiсть всiх фаз розвитку, здат-нiсть до самопiдгримання та самоввдновлення, складна ценотична i вiкова структура, наявнють ввдмерло1 дере-вини, вщсутнють або слабкий антропогенний вплив.
У природних люах першо1 i друго1 генерацiй, як1 сформованi природним способом, локально зафжсова-ний тимчасовий антропогенний вплив (вибiрковi рубки, як1 не змшили ценотичну структуру). Природнi люи, яш належать до сукцесiйно-динамiчного стану (перестшш i старовiковi ценози), тдлягають на законодавчому рiвнi збереженню й охорош та заборош проведения госпо-дарських заходiв. У природних люах, як1 перебувають на сукцесiйнiй стадп вiдновлення, формування та стиг-лосп дiя закону щодо заборони проведення господарсь-ких заходiв не повинна поширюватися.
Iдентифiкацiя i критерп видшення пралiсiв i природних лгав можливi тiльки на засадах сукцесшно-ктмак-сово1 оргашзацп природних екосистем.
Автори запрошують до дискусп положень, яш вик-ладено в цiй робоп, стосовно законодавчих актiв Укра-!ни щодо охорони пралiсiв згiдно з Рамковою конвен-цiею про охорону та сталий розвиток Карпат.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Cherniavskyi, M. V. (2000). Bukovi pralisy yak etalony lisiv maibut-noho Ukrainskykh Karpat. [Beech virgin forests as reference forests of the future of the Ukrainian Carpathians]. Doslidzhennia baseino-voi ekosystemy Verkhnoho Dnistra. [Investigation of Investigation of the Upper Dniester Basin Ecosystem]: Zbirnyk nauk. prats, 164183. [in Ukrainian].
Cherniavskyi, M. V. (2005a). Pralisy Karpat yak obiekt Spysku Vses-vitnoi pryrodnoi spadshchyny UNESCO [Carpathian virgin forests as an Object of the UNESCO World Heritage Site], (pp. 40-53). Lviv. [in Ukrainian].
Cherniavskyi, M. V., & Khmil, I. V. (1998). Dynamika struktury bu-kovykh pralisiv Borzhavy [Dynamics of the structure of beech forests Borzhavy]. Scientific Bulletin of UNFU, 5(1), 21-34. [in Ukrainian].
Cherniavskyi, M., Henyk, Ia., Khmil, I., & Vandzhurak P. (2010). Pry-polonynni bukovi pralisy Borzhavy [Virgin forest close to Polonyna in Borzhava]. Osnovni prychyny znelisnennia ta dehradatsii lisiv v Ukraini [The main causes of degradation and deforestation of forests in Ukraine]. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi kon-ferentsii, (pp. 142-147). Lviv: Drukarski kunshty. [in Ukrainian].
Chernyavskiy, N. V. (1975). Prirodnyie i preobrazovannyie bukovo-pihtovo-elovyie lesa Ukrainskih Karpat [Natural and transformed beech-fir-spruce forests of the Ukrainian Carpathians]. Trudy Har-kovskogo SHI im. V.V. Dokuchaeva, 210, 102-107. [in Russian].
Chernyavskyy, M. V. (2005b). The dynamics of virgin beech forests in the Ukrainian Carpathians. In B. Commarmot, F. D. Hamor (Eds.) Natural Forests in the Temperate Zone of Europe. Values and Utilisation, (pp. 100-107). Conference 13-17 October 2003, Mukachevo, Ukraine. Proceedings. Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL; Rakhiv, Carpathian Biosphere Reserve.
Clements, F. E. (1936). Nature and structure of the climax. The Journal of Ecology, 24(1), 252-284.
Dietrich, H., Müller, S., & Schlenker, G. (1970). Urwald von Morgen, Stuttgart (Ulmer). 174 p.
Gleason, H. (1927). Further views on the succession-concept. Ecology, 5(3), 299-326.
Keeton, W. S., Chernyavskyy, M., Gratzer, G., Main-Knorn, M., Shpylchak, M., & Bihun, Y. (2010). Structural characteristics and aboveground biomass of old-growth spruce - fir stands in the eastern Carpathian mountains, Ukraine. Plant Biosystems, 144(1), 148-159. https://doi.org/10.1080/11263500903560512
Kolishchuk, V. H. (1956). Bukovi pralisy Zakarpattia [Beech virgin forests of Transcarpathia]. Naukovi zapysky pryrodoznavchoho muzeiu Lvivskoho flialu AN URSR, 5, 150-166. [in Ukrainian].
Korpel, S. (1995). Die Urwälder der Westkarpaten. Gustav Fischer Verlag, Stuttgart, Jena, New York, 310 p.
Leibundgut, H. (1982). Europäische Urwälder der Bergstufe. Bern: Stuttgart, 308 p.
Parpan, T. V. (2012). Mekhanizmy i teorii lisovykh suktsesii ta yikh vykorystannia dlia pobudovy matematychno-ekolohichnykh modelei [Mechanisms and theories of forest successions and their use for constructing mathematical models in ecology]. Ekolohiia ta noosfe-rolohiia, 25(3-4), 28-36. [in Ukrainian].
Parpan, V. I. (1994). Struktura, dynamika, ekolohichni osnovy ratsi-onalnoho vykorystannia bukovykh lisiv Karpatskoho rehionu Ukra-iny. Abstract of Doctoral Dissertation for Biological Sciences (03.00.16 - Ekolohiia) [Structure, dynamics, ecological bases of rational use of beech forests in the Carpathian region of Ukraine. Abstract of Doctoral Dissertation for Biological Sciences (03.00.16 - Ecology)]. Dnipropetrovsk. 42 p. [in Ukrainian].
Parpan, V. I., & Stoiko, S. M. (1999). Bukovi pralisy Ukrainskykh Karpat: yikh okhorona i tsenotychna struktura [Beech virgin forests of the Ukrainian Carpathians: their protection and cenotic structure]. Naukovi zapysky, 4, 81-86. Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].
Shparyk, Iu. S., Commarmot, B., & Berkela, Iu. Iu. (2010). Struktura bukovoho pralisu Ukrainskykh Karpat [The structure of beech virgin forests of the Ukrainian Carpathians]. Sniatyn: "Prut-prynt". 143 p. [in Ukrainian].
Smahliuk, K. K. (1969). Devstvennye lesa Ukraynskykh Karpat [Vir- Ugolsky-Shirokoluzhansky beech virgin forests. Swiss federal rese-
gin forests of the Ukrainian Carpathians]. Lesovedenye, 6, 58-68. arch institute of forest, snow and landscape WSL. 65 p.
[in Russian]. Zakon Ukrainy (2017). Pro vnesennia zmin do deiakykh zakono-
Smirnova, O. V., Popadyuk, R. V., Chistyakova, A. A., Novoseltsev, davchykh aktiv Ukrainy shchodo okhorony pralisiv zghidno z Ram-
V. D., Parpan, V. I., Chernyavskiy, N. V. (1989). Metodicheskie re- kovoiu konventsiieiu pro okhoronu ta stalyi rozvytok Karpat [The
komendatsii po vosproizvodstvu raznovozrastnyih shiroko- Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of
listvennyih lesov evropeyskoy chasti SSSR (na osnove populyatsion- Ukraine on the Protection of Forests under the Framework Conven-
nogo analiza). [Methodological recommendations on the reproduc- tion on the Protection and Sustainable Development of the Carpat-
tion of different-aged hardwood forest of the European part of the hians"]. Kyiv, 23 May 2017, № 2063-VI1L Retrieved from:
USSR (based on population analysis)]. Moscow: VASHNIL. 19 p. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2063-19. [in Ukrainian].
[in Russian]. Zyman, S. M. (Ed.). (2006). Metodychnyi posibnyk dlia vykonannia
Stoiko, S. M., Tsuryk, Ye. I., Tretiak, P. R. et al. (1982). Morfolo- robit u ramkakh ukrainsko-hollandskoho proektu "Pralisy Zakarpat-
hichna struktura bukovykh pralisiv [Morphological structure of be- tia (Ukraina) yak yadrovi zony Pan-Ievropeiskoi ekolohichnoi me-
ech virgin forests]. In Flora i roslynnist Ukrainskykh Karpat, (pp. rezhi" (Proekt BBIMATRA 2006-2007) [Methodical manual for
178-190). [in Ukrainian]. the implementation of works in the Ukrainian-Dutch project "Vir-
Tansley, A. G. (1935). The use and abuse of vegetational concepts and gin forests of Transcarpathia (Ukraine) as the core areas of the Pan-
terms. Ecology, 16(3), 284-307. European Ecological Network"]. Rakhiv. 36 p. [in Ukrainian]. Tinner, R., Commarmot, B., Brang P., & Brendli-Birmensdorf, UrsBeat (2010). Methodical indications for statistical inventory of the
В. И. Парпан1, Н. В. Чернявский2, Т. В. Парпан1
1Украинский НИИ горного лесоводства им. П. С. Пастернак, г. Ивано-Франковск, Украина 2Национальный лесотехничексий университет Украины, г. Львов, Украина
ДЕВСТВЕННЫЕ И ПРИРОДНЫЕ ЛЕСА И ИХ ОПРЕДЕЛЕНИЯ
Девственные леса - это лесные экосистемы, которые возникли и развиваются естественным путем под воздействием только природных стихий и явлений, прошли полный цикл развития без существенного вмешательства человека, видовая, возрастная и пространственная структуры которых определяются только факторами среды. В цикле развития девственного леса можно выделить семь фаз: восстановления, молодняка, жердняка, оптимальную, выборочную, старения, распада, которые образуют три стадии: дорастания, оптимальную и распада. В сукцессионно-динамическом развитии природного леса конечной стадией развития растительности является климаксовый ценоз. Основными признаками идентификации девственного леса являются: целостность территории, наличие всех фаз развития, способность к самоподдержанию и самовосстановлению, сложная ценотическая и возрастная структура, наличие отмершей древесины, отсутствие или очень слабое антропогенное воздействие. На схеме показана структурная сукцессионно-климаксовая организация девственных лесов, квазипра-лесов и природных лесов первой и второй генераций, их сукцессионные стадии. Они требуют сохранения и охраны. В естественных лесах, находящихся на сукцессионной стадии восстановления, формирования и спелости, действие закона о запрете проведения хозяйственных мероприятий не должно распространяться.
Ключевые слова: Закон Украины; охрана; девственные леса; квазипралеса; естественные леса; определения.
V. I. Parpan1, M. V. Chernyavskyy2, T. V. Parpan1
1 Ukrainian Scientific Research Institute of Mountain Forestry named after P.S. Pasternak, Ivano-Frankivsk, Ukraine
2 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
VIRGIN FORESTS AND NATURAL FORESTS AND THEIR DEFINITIONS
In the forest cover of the Ukrainian Carpathians, natural forest ecosystems of the virgin forests and quasi-virgin forests of climax state, as well as overmature and uneven-aged forest stands that belong to the actual natural forest, are preserved mainly on the objects of the natural reserve fund and in hard-to-reach protective categories of forests. There are the first and second generations of natural forests. These categories of natural forests require conservation and protection. Virgin forests are forest ecosystems (groupings) that have emerged and develop naturally under the influence of only force of nature and natural phenomenon and have passed the full development cycle without significant human exposure, the species, age and spatial structures of which are determined only by environmental factors. In the cycle of development of the virgin forest, seven phases can be identified: restoration, offspring, pole stand, optimal, selective, aging, cleavage, which determine three main stages: growth, optimal and cleavage. In the succession-dynamic development of the virgin forests is the final stage of the development of vegetation, that is, climax cenosis. The main features of their identification are: the integrity of the territory, the presence of all phases of development, the ability to self-sustain and self-repair, complex cenotic and age structure, the presence of dead wood, the absence or very poor anthropogenic impact. Spatial representation of the structure and succession and climax organization is presented in this article as algorithm scheme that proposed by the authors. In the article, based on critical analysis of domestic and foreign literature, the structure of forests and quasi-virgin forests is described in detail. The stages and phases of their development are defined. The scheme shows the structural organization of natural forests of the first and second generation and their succession stage. It was suggested that the degree of naturalness of forests to be considered through the succession and climax concept. The concept was proposed in natural forests at the succession stage of restoration, formation and maturity, and the legislative ban on economic activities should not be extended. The principles presented in the article must be taken into account in the assessment methodical approach of protection and preservation, as well as the conduct of economic activities.
Keywords: Law of Ukraine; protection; virgin forests; quasi-virgin forests; natural forests; definitions.
