Природне відновлення букового (Fagus sylvatica l. ) пралісу в умовах вологої чистої бучини Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

нлты

ы КРАЖИ

wi/ган

Науковий в!сн и к НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270403

Article received 28.04.2017 р. Article accepted 24.05.2017 р. УДК 630*22

ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)

El Correspondence author Yu. S. Shparyk yuriy.shparyk@pu.if.ua

Ю. С. Шпарик, I. М. Яновська

Прикарпатський нащональний ушверситет м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франшвськ, Украша

ПРИРОДНЕ В1ДНОВЛЕННЯ БУКОВОГО (РЛвиБSYLVATICA ПРАЛ1СУ

В УМОВАХ ВОЛОГО1 ЧИСТО1 БУЧИНИ

Стацюнарш дослiдження 15^чноТ динамiки природного вiдновлення на 10 га монодомшантного букового пралiсу в умовах вологоТ чистоТ бучини вказали на постiйну присутнiсть значноТ кшькосп пiдросту (26 тис. шт./га), але частка бука в його складi в два рази менша, шж у деревостанi. Виявлено високу мшливють природного вщновлення, як кiлькiсно (вщ 24 до 32 тис. шт./га), так i за породним складом (ввд 3Бк3Яв3Клг1Яс+1льм до 6Бк3Яв1Клг+1льм, Яс, Гор, Чш) внаслiдок ма-совоТ появи дрiбного букового пiдросту та шдросту черешнi i горобини. Встановлено залежшсть показникiв пiдросту бшь-шою мiрю вiд динамiки прогалин в основному намет пралiсу пiд впливом стихшних явищ, а меншою - вщ успiшностi плодоношения мюцевих порiд. Кореляцiя кiлькостi пiдросту на 160 дослвдних об'ектах з показниками деревостану пралiсу зде-бiльшого слабка. Найбiльшi значення коефiцieнтiв кореляцiТ отримано для взаeмозв'язкiв кiлькостi пiдросту з абсолютною повнотою (0,17-0,28) та запасом деревини (0,15-0,30). Взаемна кореляцiя мiж показниками природного вщновлення мае вже значно вищi значення, зокрема виявлено високу корелящю загальноТ кiлькостi шдросту з кшькютю дрiбного (0,84) та се-реднього (0,79) пiдросту.

Клю^ое^ слова: пралю; пiдрiст; густота; породний склад; змши.

Вступ. Сучасш eKOHOMi4Hi умови та пiдписання Ук-ра1ною Карпатсько! конвенцп дедалi б1льше акценту-ють увагу на природному ввдновленш лiсiв, яке, з одного боку, забезпечуе економiю коштiв на створенш лко-вих культур, а з шшого - забезпечуе сталий розвиток лiсiв (Carpathian Convention, 2003; Shparyk, 2015). Бшь-шiсть учених трактують пiдрiст одним з основних еле-ментiв стiйкостi лiсiв, оскшьки навiть при втратi основного намету деревостану вш в змозi зберегти лiсове се-редовище та з часом ввдновити лiсовy екосистему в повному об'емi (Korpel, 1995; Shparyk, 2010; Trotsiuk, et al., 2012; Hobi, et al., 2015). Дослвдження букових (Fa-gus sylvatica L.) прашав Укра!нських Карпат стали ма-совими за останнi роки, зокрема i через занесения !х до Свггово! спадщини ЮНЕСКО (Shparyk, 2010; Ustymen-ko, et al., 2012; Commarmot, et al., 2013; Lavnyy & Zajats, 2013). Учет вказують на постшну присyтнiсть шдросту в букових пралках Угольсько-Широколужанського ма-сиву та значну мiнливiсть його показниюв, акцентують увагу на наявносп "вiкон" у стрyктyрi букових пралкгв Великоберезнянщини та залежностi показникiв природного вщновлення вiд !х розмiрiв, вiдзначають yспiшне природне вiдновления букових пралiсiв НПП "Сине-вир" та наявшсть у його складi багатьох порщ.

Методика дослщження. Об'ектом наших дослвд-жень були 10 га букового пралку у кварталi 2 Угольсь-кого лiсництва Карпатського бюсферного заповiдника. Цю територiю (200 на 500 м) було роздшено на сорок (50^50 м=0,25 га) постшних пробних площ (ППП) i на кожнш проведено чотири швентаризаци i картування живих дерев, товстiших за 6 см, лежачо! деревини та шдросту в 2000, 2005, 2010 та 2015 рр. !нвентаризащя

природного вщновлення (шдргёт вище 10 см i тонше 6 см на 1,3 м) кожного разу реалiзована на 160 кругових площадках (кожна площею 20 м2), тобто на 3,2 % тери-тори. Пiдрiст роздшяли на три групи за висотою з видь ленням в них окремих дiапазонiв: низький або дрiбний (дiапазони - 10-20 та 20-30 см) - облшовували тiльки на частиш кругово! площадки; середнiй (30-50, 50-70, 7090 та 90-130 см); високий (130-300 та вище 300 см). Ви-соту шдросту замшряли мiрною лiнiйкою, дiаметр -штангенциркулем, а горизонтальн та вертикальн кути - бусоллю.

Результати дослщження та ïx обговорення. За результатами попереднх iнвентаризацiй встановлено, що буковi пралки Угольсько-Широколужанського масиву ростуть в умовах волого! чисто!' бучини, е багатоярус-ними рiзновiковими деревостанами зi значною кшьюс-тю п1дросту (близько 25 тис. шт./га), але його породний склад (3Бк3Кл.г3Яв 1Яс+1льм) не вщповвдае деревостану пралiсу. Найтiснiший кореляцшний зв'язок виявлено мiж запасом деревини та кшьюстю пiдросту, але навиъ вiн слабкий, що свiдчить про значний вплив iнших (окр1м структури деревостану) факторiв на природне вщновлення пралiсу (Shparyk, 2004). За перших 5 роюв динамiка кiлькостi шдросту букового пралку була за-надто штенсивна, як для тако1 стабильно!' екосистеми -вiдзначено рiст на 24,6 %. Максимальне зб1льшення юлькосп пiдросту (на рiвнi 100 %) отримано в наймен-ших висотних дiапазонах (10-20 та 20-30 см) для бука i ясеня. Причини: урожайний рж бука i ясеня; поява но-вих прогалин у деревосташ (Shparyk, et al., 2008). Дина-мiка кiлькостi шдросту за 10 рошв мала вже тенденцию до зменшення ïï мшливосп та до зменшення густоти

Цитування за ДСТУ: Шпарик Ю. С., Яновська I. М. Природне вщновлення букового (Fagus Sylvatica l.) пралюу в умовах вологоУ

чистоУ бучини. Науковий вкник НЛТУ УкраУни. 2017. Вип. 27(4). С. 21-24. Citation APA: Shparyk Yu. S., & Yanovska I. M. (2017). Natural Regeneration of Beech (Fagus Sylvatica l.) Virgin Forests in Wet Mehatrophic Soil Conditions. Scientific Bulletin of UNFU, 27(4), 21-24. https://doi.org/10.15421/40270403

тдросту до значень першо1 1нвентаризаци, а основною причиною цього було змикання куртин тдросту з в1д-миранням ослаблих екземпляр1в (Yanovska, 2015).

Середш для 4-х 1нвентаризацш показники природного вщновлення букового пралку в умовах волого! чисто1 бучини (табл. 1) розраховано за даними 160 ППП, яю було обстежено за 4 швентаризаци. За 15 ро-к1в, як1 минули в1д першо! швентаризаци, змши се-редньо! кшькосп тдросту букового пралку на 10 га становили вщ 21,8 до 31,4 тис. ш./га за середнього значения 26,0 тис. ш./га. Породний склад природного вщ-

новлення також змшювався у значних межах: частка бука - вщ 3 до 6 одиниць, частка клена гостролистого -ввд 1 до 3, частка явора - вщ 2 до 3, частки ясена, щьма, черешш та горобини - вщ "+" до 1 одинищ. Отримаш результати шдтверджують в1дом1 положения про пос-тшну присутшсть значних кшькостей тдросту у буковому пралЫ, наявшсть у породному склад1 природного вщновлення бшьшо1 кшькосп порвд, шж у деревосташ, та про високу м1нливкть його густоти i породного складу залежно вiд структури навколишнього деревос-тану.

Табл. 1. Показники природного вщновлення монодомiнантного букового пралiсу в умовах волого'1 чисто'1 бучини

Всього шд- Зок эема за висотними групами

PiK Склад порвд росту, тис. 10-30 см, частка 31-130 см, частка вище 130 см, частка

шт./га тис. шт./га бука, % тис. шт./га бука, % тис. шт./га бука, %

2000 3Бк3Кл.г3Яв1Яс+1льм 25,2 9,4 31,3 13,5 23,7 2,3 52,6

2005 4Бк3Кл.г2Яв1Яс+1льм, Чш 31,4 17,0 38,2 11,1 31,6 3,3 38,2

2010 6Бк3Яв1Кл.г+Яс, 1льм, Гор, Чш 25,5 16,2 62,9 5,5 40,0 3,7 47,1

2015 5Бк3Яв2Кл.г+Яс, 1льм, Чш, Гор 21,8 9,4 54,2 7,0 41,6 5,4 44,5

Сер. 5Бк2Яв2Кл.г1Яс+1льм, Чш, Гор 26,0 13,0 43,7 9,3 39,9 3,7 55,2

Мш. - 0,9 0,0 0,0 0,4 0,0 0,1 0,0

Макс. - 80,2 49,0 100,0 51,4 100,0 17,8 100,0

Пом. - 2,5 1,6 5,7 1,2 5,3 0,5 5,4

V, % - 60,6 78,3 82,2 84,6 84,5 78,9 62,0

P, % - 9,6 12,4 13,0 13,4 13,4 12,5 9,8

За обтково1 площi 0,25 га мшливкть показникiв природного вщновлення букового пралiсу ще збиь-шуеться, але на всiх ППП шдргёт був присутнiй. Змiни загально! кшькосп пiдросту становили вiд 0,9 до 80,2 (середне - 26,0) тис. ш./га, що вщповвдае значнiй варь аци (V=60,6 %). Частка бука у природному ввдновленш за середнього 45,4 % змшювалася вiд 0,0 до 100,0 % з коефщентом варiацil 69,0 %. За висотними групами мiиливiсть показникiв тдросту також значна: найбиь-ша в середнього за висотою (31-130 см) тдросту - ввд 0,4 до 51,4 тис. ш./га з коефщентом варiацil 84,6 %; на 5 % менша - у високого (ввд 0,1 до 17,8 тис. ш./га) i майже така сама - у низького тдросту (вщ 0,0 до 49,0 тис. ш./га).

35,0 -

тле. пгт./га

30,0

25,0 20,0 15,0 10,0

5,0 0,0

ВЦ 11,1 ка 5,5

13,5 5,4

17,0 16,2 7,0

9,4 9,4

2000

2005

2010

2015

сотна група шдросту i визначае загальш його показники, а за часткою вона становить вiд 43 (2015 р.) до 64 % (2010 р.). Кшьюсть середнього тдросту за часткою становить вщ 21 (2010 р.) до 54 % (2000 р.) i постшно зменшуеться в« 15 рокiв, за винятком 2010 р. (5,5 тис. шт./га - мiнiмум), коли значна його частина була пош-коджена вггровалом 2007 р. У юлькосп високого тд-росту зворотна тенденщя - постiйно зростае, а за часткою змшюеться вiд 9 (2000 р.) до 25 % (2015 р.).

Динамжа кшькосп шдросту в пралiсi за породами також не мае одше! тенденци: для бука вщзначено зрос-тання кшькосп пiдросту з 2000 по 2010 р., а попм -зменшення до 2015 р.; для явора - постшне зменшення; для клена гостролистого - зростання у першi 5 рокiв, рiзкий спад у наступш 5 i знову зростання в останш 5 рок1в; для ясена, щьма i черешнi (з 2005 р.) - динамша як у клена; для горобини (з 2010 р.) - зменшення за останш 5 рокгв (рис. 2). Мшливкть природного вщнов-лення за породами також значна: у бука - змшюеться вщ 7,9 до 14,2 тис. шт./га (майже у 2 рази) з варiацiею 69 %; у клена - вщ 3,6 до 8,2 тис. шт./га з варiацiею 96 %; у явора - вщ 5,7 до 7,1 тис. шт./га з варiацiею 71 %; у ясена - вщ 0,6 до 3,8 тис. шт./га з варiацiею 168 %; у щьма - вщ 0,4 до 1,3 тис. шт./га з варiацiею 227 %; черешню та горобину вiдзначено тiльки на окре-мих ППП i ix кiлькiсть менша 100 шт./га.

10-30 см 31-130 см ■ внще 130 см

Рис. 1. Динамка кшькосп шдросту монодомшантного букового пралюу за висотними групами

Динамiка кшькосп пщросту в пралiсi за останш 15 роюв не мае одше1 тенденци: у 2005 р. спочатку зросла на 24 %, а причина - добре плодоношення бука в 2002 р.; у 2010 р. - зменшилася на 19 % через вгтровал 2007 р., який пошкодив багато шдросту; а в 2015 р. -ще зменшилася на 14 % через штенсивне заростання вгтровальних прогалин молодим деревостаном (рис. 1). А за висотними групами динамша кщькосп тдросту ще складшша. Змши кiлькостi дрiбного пiдросту практично повшстю повторюють динамiку всього природного вщновлення букового пралку, тобто саме ця ви-

Бук Яв\р Клен г. Ясен 1льм Черешня Горобнна 2000 -2005 2010 -2015

Рис. 2. Динамка кшькосп шдросту букового пралюу за породами

Викладений матер1ал свщчить про наявну залежшсть показник1в природного вщновлення монодомшан-тного букового пралку вщ двох основних показник1в: б1льшою м1рою - вщ динамши (появи ^ заростання) прогалин в основному намет пралку переважно пщ впливом стихшних явищ; меншою - вщ усшшносп плодоношення мкцевих порщ. Для виявлення цих за-лежностей спочатку розраховано корелящю кщькосп пщросту як з показниками деревостану букового праль су (табл. 2). Розрахунки не дозволили виявити достов1р-ш взаемозв'язки м1ж кщькктю пщросту та основними показниками деревостану букового пралку на наших ППП - для бшьшосп показниюв корелящя низька, а для середшх висоти та д1аметра - вщсугая. Тщьки для абсолютно! повноти 1 для запасу корелящя наближаеть-ся до середньо1.

Табл. 2. Корелящя кЧлькост пiдросту з показниками

деревостану пралiсу

Показник деревостану пралюу Юлькють шдросту, тис. шт./га

всього заввиш-ки 1030 см заввиш-ки 31130 см заввиш-ки вище 130 см

Юлькють дерев, шт./га 0,21 0,25 0,08 0,06

Середня висота, м 0,07 -0,09 0,23 0,02

Середнш дiаметр, см 0,01 -0,10 0,10 0,15

Сума площ поперечного перерiзу дерев, м2/га 0,28 0,17 0,25 0,29

Запас деревини, м3/га 0,28 0,15 0,30 0,17

Частка бука у породному склад^ % -0,12 -0,09 -0,10 -0,08

Запас мертво! лежачо! деревини, м3/га -0,16 -0,07 -0,28 0,21

Площа крони дерева, м2 -0,10 -0,24 0,03 0,10

Корелящя основних показниюв деревостану букового пралку з кщькктю пщросту за висотними групами значною м1рою под1бна, тобто переважно низька. Зазна-чимо певш особливосп цих взаемозв'язк1в: у др1бного пщросту найткшший прямий зв'язок з кщькктю дерев (0,25), а обернений - 1з середньою площею крони дерева (-0,24); у середнього шдросту найткшший прямий зв'язок 1з запасом деревини (0,30) та з абсолютною пов-нотою (0,25), а обернений - 1з запасом мертво! лежачо! деревини (-0,28); у високого шдросту найткшший прямий зв'язок з абсолютною повнотою (0,29).

Проведет дослщження дали змогу виявити досто-в1рш внутршш взаемозв'язки м1ж показниками шдросту на наших ППП: високу корелящю загально! кщькос-п шдросту з кщькктю др1бного та середнього шдросту 1 середню - з кщькктю високого пщросту; середню не-гативну кореляцгю частки бука у склад1 з кщькктю середнього шдросту; середню корелящю кщькосп др1б-ного пщросту з кщькктю середнього шдросту (табл. 3). Анал1з отриманих коефшдештв корелящ! дае змогу стверджувати, що встановлення взаемозв'язк1в показни-к1в природного вщновлення з показниками деревостану монодомшантного букового пралку в умовах волого! чисто! бучини з використанням традицшних метод1в ль с1вничих дослщжень (закладання ППП та 1нвентариза-щя природного вщновлення на кругових площадках) не дае достов1рних результапв.

За отриманими даними можемо т1льки уточнити напрямки детальнших (на р1вш кругових площадок) подальших дослщжень, як буде представлено в наступ-них публшащях: • залежнiсть загально! кiлькостi шдросту вiд кiлькостi дерев, абсолютно! повноти та запасу деревини поблизу кругових площадок;

• залежшсть кщькост дрiбного пiдросту вiд кiлькостi дерев та середньо! площi крони дерева поблизу кругових площадок;

• залежшсть юлькост середнього шдросту вщ середньо! висоти дерев, абсолютно! повноти, запасу деревини та запасу мертво! лежачо! деревини поблизу кругових площадок;

• залежшсть юлькост високого шдросту вщ абсолютно! повноти та запасу мертво! лежачо! деревини поблизу кругових площадок.

Табл. 3. Взаемна корелящя м1ж показниками природного

вщновлення

Показники природного ввдновлення Юлькють шдросту, тис. шт./га

всього зав-вишки 1030 см зав-вишки 31130 см зав-вишки вище 130 см

Загальна юлькють шдросту, тис. шт./га - 0,84 0,79 0,32

Частка бука у склад^ % -0,17 0,06 -0,34 -0,22

Юлькють шдросту заввиш-ки 10-30 см, тис. шт./га 0,84 - 0,39 0,01

Частка бука у склад^ % -0,03 0,18 -0,26 -0,10

Юлькють шдросту заввиш-ки 31-130 см, тис. шт./га 0,79 0,39 - 0,25

Частка бука у склад^ % -0,18 0,02 -0,29 -0,23

Юлькють шдросту заввиш-ки вище 130 см, тис. шт./га 0,32 0,01 0,25 -

Частка бука у склад^ % -0,14 0,03 -0,18 -0,38

Висновки. Монодомiнантний буковий пралк в умовах волого! чисто! бучини мае значну кщьккть шдросту (близько 26 тис. шт./га), але його породний склад (5Бк2Яв2Кл.г1Яс+1льм, Чш, Гор) не вiдповiдае деревостану. Природне вщновлення за 15 роюв спостережень змшювалося як кiлькiсно (вщ 24 до 32 тис. шт./га), так i за породним складом (вщ 3Бк3Яв3Клг1Яс+1льм до 6Бк3Яв1Клг+1льм, Яс, Гор, Чш) внаслщок масово! появи ^бного букового пiдросту та невелико! кщькосп пiдросту черешнi i горобини. Встановлено залежнiсть показникiв пщросту бiльшою мiрою вiд динамiки прогалин в основному намет пралку переважно пiд впливом стихшних явищ, а меншою - вщ успiшностi плодоношення мiсцевих порщ.

Кореляцiя кiлькостi пiдросту з показниками деревостану пралку здеб1льшого слабка. Найбiльшi значения коефiцiентiв корелящ! отримано для взаемозв'язк1в кiлькостi пщросту з абсолютною повнотою (0,17-0,28) та запасом деревини (0,15-0,30) букового пралку. Взаемна корелящя мiж показниками природного вщновлення мае вже значно вищi значення, зокрема висо-ка корелящя загально! кщькосп пiдросту з кщькктю дрiбного (0,84) та середнього (0,79) пщросту.

Подяка. Автори висловлюють подяку сшвробини-кам Швейцарського федерального науково-дослщного iнституту лiсу, снiгу i ландшафту (WSL) за пiдтримку в проведенш дослiджень букових пралiсiв Угольського ма-сиву в рамках кщькох сп1льних мiжнародних проектiв.

Перелiк використаних джерел

Carpathian Convention. (2003). Kyiv: Libra, 160 p. [in Ukrainian]. Commarmot, B., Brändli, U.-B., Hamor, F., & Lavnyy, V. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure. Birmensdorf: Swiss Federal Research Institute WSL; Lviv: Ukrainian National Forestry University; Rakhiv: Carpathian Biosphere Reserve, 320 p. Hobi, M. L., Commarmot, B., & Bugmann, H. (2015). Pattern and process in the largest primeval beech forest of Europe (Ukrainian Carpathians). Journal of Vegetation Science, 26, 323-336.

23

Korpel, S. (1995). Die Urwälder der Westkarpaten. Stuttgart, Jena, Ukrainian Carpathians)]. Ivano-Frankivsk: Terytorija druku, 240 p.

New York: Gustav Fischer, 240 p. [in Ukrainian].

Lavnyy, V. V., & Zajats', M.V. (2013). Osoblyvosti pryrodnoho po- Shparyk, Yu. S., Buergi, A., Commarmot, B., & Sukharyuk, D. D.

novlennia derevnykh porid u bukovykh pralisakh Velykoberezni- (2008). Changes in the natural regeneration of a virgin beech forest.

anshchyny [Peculiarities of tree natural regeneration in the virgin Scientific Bulletin of UNFU, 18(2), 45-51. Retrieved from:

beech forests of the Velykobereznyansky region]. Naukovi pratsi http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2008/18 2/18 2 Szparyk 45.pdf

Lisivnychoi akademii nauk Ukrainy: zbirnyk naukovykh prats, 11, Trotsiuk, V., Hobi, M. L., & Commarmot, B. (2012). Age structure

106-112. Lviv: RVV NLTU Ukraine. [in Ukrainian]. and disturbance dynamics of the relic virgin beech forest Uholka

Shparyk, Yu. S. (2004). Vzaiemozviazky pryrodnoho vidnovlennia ta (Ukrainian Carpathians). Forest Ecology and Management, 265,

kharakterystyk derevostanu bukovoho pralisu Ukrainskykh Karpat 181-190.

[Correlations between number of natural regeneration and stand pa- Ustymenko, P. M., Dubyna, D. V., Zyman, S. M., Tiukh, Iu. Iu., &

rameters of the beech virgin forest in Ukrainian Carpathians]. Nau- Derbak M. Iu. (2012). Bukovi pralisy natsionalnoho pryrodnoho

kovyi visnykNatsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy. parku "Synevyr": stan ta perspektyvy [Primeval beech forests at the

Seria: Lisoznavstvo, lisivnytstvo, lisova nauka i osvita. 14(5), 127- territory of the National Nature Park "Synevir": state and pros-

134. [in Ukrainian]. pects]. Chornomorskyi botanichnyi zhurnal, 8(4), 354-361. [in

Shparyk, Yu. S. (2010). Struktura bukovohopralisu Ukrainskykh Kar- Ukrainian].

pat [Structure of the Ukrainian Carpathians beech virgin forest]. Yanovska, I. M. (2015). Some Stages of Development of Virgin Be-

Snjatyn: Prutprynt, 164 p. [in Ukrainian]. ech Forests and their Dynamics. Scientific Bulletin of UNFU, 25(8),

Shparyk, Yu. S. (2015). Stale upravlinnia lisamy (na prykladi Ukra- 82-87. Retrieved from:

inskykh Karpat) [Sustainable forest management (on example of http://nltu.edu.ua/nv/Archive/2015/25 8/15.pdf

Ю. С. Шпарык, И. Н. Яновська

Прикарпатский национальный университет им. Василия Стефаника, г. Ивано-Франковск, Украина

ПРИРОДНОЕ ВОЗОБНОВЛЕНИЕ БУКОВОГО (FAGUSSYLVATICA L.) ПРАЛЕСА В УСЛОВИЯХ

ВЛАЖНОЙ ЧИСТОЙ БУЧИНЫ

Стационарные исследования 15-летней динамики естественного восстановления на 10 га монодоминантного букового девственного леса в условиях влажной чистой бучины указали на постоянное присутствие значительного количества подроста (26 тыс. шт./га), но участие бука в его составе в два раза меньше, чем в древостое. Выявлена высокая изменчивость естественного возобновления, как количественно (от 24 до 32 тыс. шт./га), так и по породному составу (от 3Бк3Яв3Клг1Яс+Ильм до 6Бк3Яв1Клг+Ильм, Яс, Ряб, Чш) за счёт массового появления мелкого подроста бука, черешни и рябины. Установлена зависимость показателей подроста в большей степени от динамики прогалин в основном ярусе девственного леса под влиянием стихийных явлений, а в меньшей - от успешности плодоношения местных пород. Корреляция количества подроста на 160 исследовательских объектах с показателями древостоя девственного леса в большинстве слаба. Наибольшие значения коэффициентов корреляции получено для взаимосвязей количества подроста с абсолютной полнотой (0,17-0,28) и запасом древесины (0,15-0,30). Взаимная корреляция между показателями естественного возобновления уже значительно выше, в частности выявлена высокая корреляция общего количества подроста с количеством мелкого (0,84) и среднего (0,79) подроста.

Ключевые слова: девственный лес; подрост; густота; породный состав; изменения.

Yu. S. Shparyk, I. M. Yanovska

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine

NATURAL REGENERATION OF BEECH (FAGUSSYLVATICA L.) VIRGIN FORESTS IN WET

MEHATROPHIC SOIL CONDITIONS

Current economic conditions and the Carpathian Convention signed by Ukraine are increasingly focusing on natural regeneration of forests, which guarantee saving funds for reforestation and providing sustainable development of forests. The object of our research was a massif (200 x 500 m = 10 hectares) of Common beech (CB) virgin forest, which was divided into forty (50 x 50 m = 0.25 ha) research plots. There were four inventories on all 40 plots in 2000, 2005, 2010 and 2015. Inventory methods were as follows: measuring and mapping of all trees (DBH > 6 cm, living and dead); measuring of lying deadwood volume for degrees of decay; measuring of undergrowth (DBH < 6 cm, H > 10 cm) number for height groups. 15-year dynamics of natural regeneration in the monodominant beech virgin forests in wet mehatrophic soil conditions indicated permanent presence of a large number of its undergrowth - close to 26 thousand per hectare. But beech proportion in the species composition of undergrowth is two times less than in the virgin stands due to bigger proportion of sycamore (S), Norway maple (NM), ash, and elm. Natural regeneration had a high variability: quantitatively - from 24 to 32 thousand per hectare, and by species composition - from 32CB28NM28S9Ash3Elm to 56CB26S14NM2Ash2Elm0,1MA0,01WC due to the mass presence of new beech, and some wild cherry (WC) and mountain ash (MA) seedlings. Thus, we should make the following conclusions. Natural regeneration had a close relationship with the gaps dynamics in the upper tree layer of virgin forest influenced by natural disasters, and a weak relationship to a volume of the local tree species seed yield. Correlations of undergrowth number on 160 research plots with virgin stand parameters are mainly weak. The highest values of correlation coefficients are obtained between the undergrowth number with a tree basal area (v = 0.17-0.28) and with a wood volume (v = 0.15-0.30). Mutual correlations between parameters of natural regeneration were significantly higher - for example high correlation of the total undergrowth number with small (10 cm > H < 30 cm) undergrowth number (v = 0.84) and with average (30 cm > H < 130 cm) undergrowth number (v = 0.79).

Keywords: virgin forest; undergrowth; density; species composition; changes.

1нформащя про aBTopiB:

Шпарик Юрш Степанович, д-р с.-г. наук, доцент, Прикарпатський нацюнальний ушверситет iM. Василя Стефаника, м. 1вано-

Франкшськ, Укра'на. Email: yuriy.shparyk@pu.if.ua Яновська 1рина МиколаТвна, асистент, Прикарпатський нацюнальний ушверситет iM. Василя Стефаника, м. 1вано-Франювськ, Укра'на. Email: yаnovska.irisha@mail.ru