CC BY
13
10. Стойко С.М. Еколопчш та соцiально-економiчнi мотиви створення у транскордонному perioHi Розточчя бiлатерального украшсько-польського резервату та його багатогранне значення / С.М. Стойко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 11-17.
11. Стойко С.М. Концепщя мiжнародноi мереж бюсферних резерва™ та критери функцiонального призначення украшсько-польського бiосферного резервату на Розточчi / С.М. Стойко // Розточанський збiр. - 2000. - Львiв, 2001. - С. 50-56.
12. Червона книга Украши. Рослинний св^ / за ред. ЯП. Ддуха. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 900 с.
13. Soroka M. Flora Roztocza Ukrainskiego / M. Soroka // Roztoczanskie Spotkania. Wykiady otwarte w Osrodku Edukacyjno-Muzealnym Roztoczanskiego Parku Narodowego. -Zwierzyniec, 2005. - Tom IV. - S. 227-237.
14. Soroka M. Szata roslinna Roztocza Ukrainskiego / M. Soroka // Roztocze region pogranicza przyrodniczo kulturowego. - Zwierzyniec, 2009. - Tom II. - S. 75-86.
15. Soroka M. Biodiversität und natürliche Regionen: Faktoren für Bildung Urbanoflory in der Stadt Lemberg / M. Soroka // Lebenswerte Stadt von Morgen - Rückkehr der Natur in die Stadt. - Bad Langensalza 2009. - S. 185-193.
16. Polska czerwona ksi^ga roslin. Paprotniki i rosliny kwiatowe / M. Soroka // Pod red. K. Zarzyckiego. - Krakow: Wyd-wо Instytutu Botaniki im. Szafera PAN, 2001. - 664 s.
17. 2004, IUCN Red List of Threatened Plants. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. redli st. org.
Сорока М.И. Раритетные компоненты фитобиоты Расточья
Проведена фитосозологическая оценка фитогено- и фитоценофонда Расточья с позиций международной созологической категоризации. Установлено, что 280 видов сосудистых растений требуют охраны, 97 видов занесены в Красную книгу Украины, 140 - в Красную книгу и Список видов, находящихся под угрозой исчезновения в Польше, 4 вида - в Европейский Красный список животных и растений, 13 видов -в приложение I. Бернской конвенции. 150 редких видов обнаружено на охранных территориях. 39 видов имеют категорию Ех (исчезнувшие). Из 194 растительных ассоциаций Расточья 23 имеют синфитосозологический индекс выше среднего, из них на охраняемых территориях выявлено 17.
Ключевые слова: Расточье, созологическая оценка, редкие виды, редкие сообщества, биосферный резерват.
Soroka M.I. Rare component of phytobiota Rostochia
An assessment phytosozological phytogeno- and phytocoenofond Rostochia from the position of international sozological categorization. Found that of 280 species of vascular plants requiring protection, 97 species listed in the Red Book of Ukraine, 140 - the Red Book and the List of endangered species in Poland, 4 species - the European Red List of animals and plants, 13 species - Appendix I to the Berne Convention. 150 with rare species found in protected areas. 39 species assigned to the category EX (Extinct). Of 194 vegetation associations Rostochia 23 are synfitosozological index above average, including in protected areas found 17.
Keywords: Rostochia, sozological estimation, rare species, rare communities, the biosphere reserve. _
УДК 630*2 Проф. С.М. Стойко, д-р гонорк кауза, д-р бюл. наук -
1нститут екологп Карпат НАН УкраХни
ДЕРИВАТИ ПРИРОДНИХ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ УКРАШСЬ-КОГО РОЗТОЧЧЯ ТА IX БАГАТОГРАННЕ ЗНАЧЕННЯ
З'ясовано ютор^ розвитку лiсiв Розточчя в голоцеш. На пiдставi еколого-цено-тичних критерпв встановлено три категорп натуральносп лiсiв. Подано флористич-но-ценотичну характеристику умовно-природних лiсiв та показано 1хне багатогранне науково-природниче й лiсiвниче значення.
Ключовi слова: пралю, квазипралю, умовно-природний лiс, еколого-ценотич-ний критерiй.
Вступ. Розточчя (найвища вершина - г. Булава, 397 м н.р.м.) - щкавий у ландшафтному та бюгеоценотичному аспектах ф1зико-географ1чний регюн не лише для Украши, а й для Схщно! Свропи. Тут проходить частина схщ-ноевропейського вододшу м1ж басейнами Балтшського та Чорного мор1в, на якому л1сов1 бюгеоценози мають вагоме грунто- та водозахисне значення. Природш буков! люи, розташоваш на меж! схщноевропейського ареалу бука, щкав1 для з'ясування його вггальност та сукцесшних процеЫв, зумовлених глобальними змшами кшмату. У вщдалених мюцевостях Розточчя збереглися рештки дубових з дуба скельного, букових та сосново-букових фггоценоз1в, яю становлять штерес у науково-природничому та лшвничому аспектах. Природш люи - свщки багатовжового пристосування в час i простор! автот-рофного i гетеротрофного компоненлв до педосфери, з якою вони утворю-ють функцюнальну едшсть. Тому вони мають значення для з'ясування люот-в!рного процесу (sylvagenesis). Характерною бюлопчною ознакою природних лшв е 1хня р!зновжовють та наявшсть р!зних вжових стадш - вщ ювеншьно! до сеншьно!, та р!зних фаз розвитку - вщ регенеративно! до фази розпаду. Еколопчною особливютю природних лшв е 1хня здатшсть до самовщновлен-ня, саморегуляци, самозахисту, тому вони функцюнують як стабшьт екосис-теми, для яких характерний гомеостаз.
У зв'язку з денатурал!защею природних ландшафт!в, монокультурним напрямом у люовому господарств! та р!зними видами антропогенного впли-ву, у природнш ценотичнш структур! лшв Розточчя вщбулися ютотш змши. Природш фггоценози, як! збереглися, мають екомодельне значення для вщ-творення коршних ф!тоценоз!в. Для того, щоби визначити сучасне поширен-ня й умови збереження природних лшв, потр!бно з'ясувати етапи 1хнього розвитку та сукцесшш процеси, як! вщбулися в голоцен!.
IXе • • • •• • •••
. 1сторш розвитку лiCiв у голоцеш та ixHi сукцесп. Слщи польодо-викового перюду в регюш збереглися у вигляд! потужних товщ лесових по-р!д, льодовикових валушв, як! зрщка трапляються у верхшх шарах грунту, польодовикових акваторш, заболочених ландшафт!в. Нарис розвитку лшв на Розточч! подають на шдстав! виконаних в Укра1ш палеоботашчних досль джень Д.К. Зерова (1952) та О.Т. Артюшенко (1970).
Адекватно в!ковим зм!нам кл!мату та ф!зико-х!м!чних властивостей педосфери, вщбувалися й вжов! змши в рослинному покривь У холодному кшмат раннього голоцену (7-10 тис. роюв тому) на бщних шщаних грунтах зональне поширення мали соснов! люи (Pineta sylvestris). Можна припускати, що на зторф'янших грунтах заболочених ландшафт!в зростала й смерека (Picea abies (L.) Karst.). У сухому ! теплому кшмат середнього голоцену (7 -3 тис. роюв тому) стали поширюватися у р!внинних ландшафтах дубов! люи з дуба звичайного (Quercus robur L.), а на горбистих мюцевостях - люи з дуба скельного (Q. petraea (Mattuschka) Liebl.). У характерному для шзнього голоцену пом!ркованому ! вологому кшмат (3 тис. роюв тому) настали сприятли-в! умови для поширення букових (Fageta sylvestris) та частково буково-яли-
цевих (Fageto-Abietum) лiсiв. Доказом зростання ялицi бшо! (Abies alba Mill.) е наявшсть ii старих особин, а також фрагменти природних фiтоценозiв на сусщнш територи Польського Розточчя. В оптимальних для бука кшматич-них умовах вш став витiсняти як сосну звичайну, так i дуба скельного. Так поступово наприюнщ шзнього голоцену стали формуватися дубово-буковi та сосново-буковi деревостани.
Хорологiчнi флористичнi дослiдження дають пiдставу стверджувати, що дуб скельний та бук люовий мiгрували на Розточчя з найближчого регь ону Передкарпаття. Доказом цього е низка сшльних для Розточчя та Карпат субмонтанних i монтанних видiв. Це зубнищ залозиста (Dentaria glandulosa Waldst.et Kit.) i бульбиста (D. bulbifera L.), апозерис смердючий (Aposeris fo-etida (L.) Less.), живоюст серцеподiбний (Symphytum cordatum Waldst.et Kit.), крем'яник гарний (Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.), скополiя карнiолiйська (Scopolia carniolica Jacq.), веронiка гiрська (Veronica montana L.), аспленiй зе-лений (Asplenium viride Huds.), листовик сколопендровий (Phyllitis scolo-pendrium Hill), пренант пурпуровий (Prenanthes purpurea L.), булатка вели-кокв^кова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce) та шшь
Фiтоценологiчнi дослiдженя показали, що бук люовий на Розточчi вщ-значаеться вiтальнiстю а його ареал мае прогресивний характер, що потрiбно мати на увазi пiд час ценотичного оцшювання змiшаних деревостанiв.
2 т/* ••• • • * ••• *
. Категорп природних лшв та еколого-ценотичнi критерп ощню-вання Тх натурального стану. У природних лiсових бiогеоценозах та ix се-редовищi тою чи iншою мiрою проявляються рiзнi види антропогенного впливу, який зараз набувае глобальних масштабiв. У наш техногенний вiк на велиюй територи спостерiгаеться забруднення лiсiв кислими дощами, про-мисловими ексгалящями, лiсовi грунти забруднюються важкими металами. Всi цi види зростаючого техногенного пресу впливають на функцiонування природних екосистем. Тому важко стверджувати про 1хню абсолютну нату-ральнiсть. На пiдставi проведених у вiддалениx прських мiсцевостяx Карпат порiвняльниx дослiджень еколопчного стану природних лiсовиx екосистем ми видшили 10 еколого-ценотичних критерiв, зпдно з якими можна встано-вити стушнь натурального стану лiсовиx екосистем [8]. На ix основi видшено три категорп лiсiв, якi зазнали рiзниx форм антропогенного впливу: пралюи, квазiпралiси та умовно (релативно) природш люи.
Пралiси - це бюгеоценози, яю сформувалися протягом фшоценогене-зу у вщповщних для них грунтово-кшматичних умовах та ландшафтах. Вони звичайно мають багатоярусну ценотичну структуру охоплюють рiзнi вiковi групи - ювеншьну, вiргiнiльну, iматурну, субсенiльну, сенiльну та вщзнача-ються рiзними фазами (ф) розвитку - ф. регенеративною, ф. становлення це-нотичноi структури, ф. стиглост фiтоценозу, ф. розпаду. В автотрофному й гетеротрофному елементах екосистеми та педосферi пралiсiв немае ознак таких видiв антропогенного впливу, яю порушували б ixнiй природний стан. Тому вони функцюнують як гомеостазш екосистеми.
Квазшралюи - це бюгеоценози, в яких протягом короткого часу про-явився незначний антропогенний вплив, який не змшив природноi вiковоi та ценотичноi структури ф^оценозу й характерних взаемозв,язкiв мiж фггоцено-
зом, зооценозом та педосферою. Тому шсля припинення його дп цi взаемозв'язки можуть поступово вщновитися. Г. Дiтрiх та ш. назвали так фь тоценози "майбутнш прaлiсм (Urwald von morgen) [7].
До умовно (релативно) природних лiсiв належать бюгеоценози природного походження, в яких протягом певного перюду локально проявився антропогенний вплив, але вiн iстотно не змшив 1хню природну ценотичну й вжову структуру та не позначився на педосферь Тому 1'хнш природний стан може поступово вщтворитись протягом певного перюду.
У люах Розточчя, як належали рiзним кра1нам та рiзним землевласни-кам, якi застосовували рiзнi методи господарювання, протягом юторичного перiоду вiдбулися знaчнi територiaльнi змши та змiни в 1'хнш ценотичнш структурi. Тому прaлiсових i квазшралюових фiтоценозiв тут немае. На обме-женiй площi у вiддaлених мюцях збереглися умовно-природнi лiси в заповщ-нику "Розточчя", Яворiвському нaцiонaльному природному парку та деяких заказниках. Подаемо еколого-ценотичш критери визначення рiзних категорш природних лiсiв (табл.).
Наведеними в таблиц еколого-ценотичними критерiями ми користу-вались пiд час визначення натурального стану природних лiсiв Розточчя.
Табл. 1. Еколого-ценотичш критери оцтки натурального стану _природних лшв_
№ з/п Критерш Категорп природних л1с1в
пралши квазь прал1си умовно природт л1си
1 2 3 4 5
1 Ввдповвдтсть природной дендроф-лори певному габгату абсолютна абсолютна абсолютна
2 Рiзнi вiковi групи дендрофлори вiд ювеншьно! до сеншъно! виразт виразт виразт
3 Наявнiсть у циклi розвитку фгго-ценозу послiдовних фаз: ф. регене-рацп, ф. формування ценотично! структури, ф. формування присти-гаючого i стиглого стану, ф. розпа-ду деревостану виразна виразна слабо виразна
4 Багатоярусна вертикальна структура деревостану незмтена незмтена частково змтена
5 Природний стан педосфери, трав'яного i мохового покриву непоруше-ний локально порушений локально порушений
6 Природна структура i морфологiя пiдстилки непорушена локально порушена локально порушена
7 Природний ввдпад стовбурiв та !х розклад нормальний нормальний деревина вико-ристовуеться
8 Вiдповiднiсть властиво! цьому га-бгату видiв фауни фауна аборигенна фауна аборигенна поява нехарак-терних вид1в
9 Випадкова поява видiв флори, нехарактерно! для певного габгату ввдсутня ввдсутня поява аллох-тонних вид1в
10 Здатнiсть до вiдтворення природного стану ф^оценозу (тривалiсть, роки) - тсля 10-20 р. тсля 20-50 р
3. Флороценотична характеристика умовно-природних лкових фь T0^H03ÍB
Л1си з дуба скельного (Querceta petraeae)
Ареал дуба скельного (Quercus petraea) зб^аеться з ареалом близького йому за еколого-бюлопчними особливостями бука люового. У межах ареалу згаданих порщ часто формуються полiдомiнантнi деревостани. У минулому дуб скельний був досить поширеним видом на горбистих формах рельефу. Зменшення його плошд зумовлене як ценотичними, так i антропогенними причинами. У м'якому i вологому кшмал шзнього голоцену бук люовий пос-тупово займав мюцезростання дуба скельного, який зараз збер^ся лише на крутих i теплих схилах, на яких вггальшсть бука знижена. В юторичний перь од зменшення площ дубових лiсiв прискорила людина шляхом вибiркових рубань. На дослщжуванш територи невеликий локалiтет грабово-дубового деревостану (Carpineto - Quercetum petraeae) збер^ся в заповщнику "Розточчя" на крутому швденному схилi г. Таборова урочища Горбки. У трав'яному вкритл поширенi типовi неморальнi види - осока волосиста (Carex pilosa Scop.), шдмаренник Шультеса (Galium schultesii Vest.), перестрiч гайовий (Melampyrum nemorosum L.), наперстянка великоквiткова (Digitalis grandiflora Mill.), перстач бiлий (Potentilla alba L.), кадило мелiсолисте (Melittis melis-sophylum L.), конвалiя звичайна (Convallaria majalis L.), перлiвка поникла (Melica nutans L.) та шшь За класифжащею Браун-Бланке це асощащя (Tilio cordatae - Carpinetum betuli Tracz. 1962.). Як найбшьший локалiтет дуба скельного на Розточч^ вiн пiдлягае абсолютнiй охоронi. Поодиноко дуб скельний трапляеться також в урочишд Ярина Шкшвського лiсництва. Буков1 л1си (Fageta sylvaticae)
За ценотичною структурою поширенi на сiрих люових грунтах буковi лiси Розточчя, що вiдрiзняються вiд монодомiнантних клiмаксових бучин Карпат, сформованих на родючих буроземних грунтах. Вони менш повнотнi, тому частими ix компонентами е явiр, ясен, липа серцелиста та зрщка в'яз го-лий. Старi умовно-природш бучини збереглися на типологiчному профш А. П'ясецького, в урочищi Червоний Камшь в околицi с. Верещиця, в урочишд Крехiв коло с. Фшна, на вiйськовому полiгонi поблизу с. Старич^ в околицях сш Рокитне, Брюховичi, Монастирок та Завадiв. зазвичай, вони приуроченi до шдвищено!" мiсцевостi та хвилястих форм рельефу. У трав'яному TO^mi по-ширеш типовi фагетальнi види - зубнищ залозиста й бульбиста, пiдмаренник запашний, осока волосиста, живокiст серцеподiбний, апозерю смердючий та iн. На мезотрофних едатопах поширена асоцiацiя Carici pilosae-Fagetum, на кислих грунтах Luzulo pilosae - Fagetum W. Mat. et A. Mat 1973, а на евтроф-них едатопах - Dentario glandulosae - Fagetum W. Mat. 1964. Буковi люи Роз-точчя не пошкоджуються низькими температурами, на стовбурах бука дуже рщко трапляються морозобоши, тому iхнiй саштарний стан задовiльний.
Сосново-буков1 л1си (Pineto - Fageta)
Полiдомiнантнi сосново-буковi фггоценози (сосновi субучини) сфор-мувалися в шзньому голоценi, коли тiневитривалiший бук у сприятливих для нього кшматичних умовах виявився конкурентним для сосни видом. Природ-
hí cocHOBO-6yKOBÍ деревостани збереглися в околицях с. KpexiB та Фiйна, ан-тропогенш !х варiанти е i в заповщнику "Розточчя" на типологiчному профш А. П'ясецького, в урочищi Гострий Горб та Червоний Kамiнь, поблизу Чор-них Озер в Яворiвському НПП. 1х загальна площа становить коло 10 га. На значно бшьшш плошд поширенi сосново-буковi фгтоценози культурного по-ходження, цiннi з лiсiвничого погляду. Завдяки мелiоративнiй ролi бука пок-ращуються фiзико-хiмiчнi властивост грунту, бук утворюе другий ярус i сприяе формуванню якiсних стовбурiв сосни. Лiсiвничi дослiдження сосно-вих субучин виконала О.1. Бутейко (1975) [2].
Характерною еколопчною та флористичною рисою сосново-букових лiсiв е !хня приуроченiсть до кислих грунтiв та наявшсть у трав'яному ярусi не лише неморальних, але i бореальних видiв, таких як чорниця (Vaccinium myrtillus L.), грушанки круглолиста i середня (Pyrola rotundifolia L., P. media Sw.), одинарник европейський (Trientalis europaea L.), плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.) та шшь Сосново - буковi лiси належать до асощаци Luzulo pilosae - Fagetum W. Mat. е1 A. Mat. 1973. На пiдставi здшснених фгто-ценологiчних дослiджень встановлено, що в сосново-букових люах завжди домшуе пiдрiст бука. Це свiдчить про його високу життевють та ценотичну лабшьтсть цих фiтоценозiв [6].
Вшьхов1 стр1чков1 л1си (Alneta glutinosae)
Умовно природш вiльховi лiси з вшьхи клейко! (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) трапляються лише фрагментарно на сирих торф'яних грунтах на пер-шш i другiй терасах р. Верещищ та деяких !! притокiв. Для них характерш нiтрофiльнi види - порiчки чорнi (Ribes nigrum L.), гравiлат рiчковий (Geum rivale L.), незабудка жорстка (Myosotis strigulosa Reichenb.), гадючник оголений (Filipéndula denudata (J. et C. Presl.) Fritsch), хвощ великий (Equisetum tel-mateja Ehr.), вовкошг европейський (Lycopus europaeus L.), паслiн солодко-пркий (Solanum dulcamara L.) та шшь У вiльхових лiсах описана асощащя (Ribeso nigri - Alnetum Sol.- Gorn.1987). На терасах вiльховi деревостани ма-ють вагоме грунто- та водозахисне значення.
Детальну фiтоценотичну характеристику наведених умовно-природ-них лiсiв подано в публжащях М. Сороки [4, 5].
4. Багатогранне значения умовно-природних лшв. Протягом вторично! доби природш люи Розточчя внаслiдок рiзних видiв антропогенного впливу зазнали ютотних територiальних та ценотичних змiн, !хш рештки збереглися зараз лише на обмеженш плошi у вщдалених мiсцях. Вони е цiнними об'ектами для дослiдження природних сукцесiй в голоцеш, зумовлених змь ною кшматичних i грунтових умов. В умовно природних люах представленi локальнi популяци деревних порiд, якi мають значення для збереження !хшх генетичних ресурЫв. Природнi лiси мають екомодельне значення для ренату-ралiзацi! трансформованих деревосташв а також для екологiчного обгрунту-вання наукових засад сталого люового господарства. У букових природних люах доцiльно органiзувати екологiчний монiторинг за !хньою вiтальнiстю на схiдноевропейськiй межi поширення та за динамiчними тенденщями внасль док глобальних змiн кшмату.
Висновки. Умовно-природш лiсовi екосистеми Розточчя - цшний у науково-природничому й лiсiвничому аспектах фггоценофонд, який мае еко-модельне значення для обгрунтування екологiчниx засад ренатурашзаци трансформованих деревостанiв та ведення люового господарства за зразком природних фiтоценозiв. Потрiбно визначити в натурi габiтати природних ль сiв та забезпечити ix охорону. З метою збереження генофонду локальних по-пуляцш деревних порiд регiону у природних люових екосистемах доцiльно створювати генетичш лiсовi резервати. Бажано продовжити фггоценолопчш та лiсiвничi дослiдження в умовно-природних дубових люах з дуба скельного, букових та буково-соснових люах, щоби з'ясувати ixнi динамiчнi тенден-ци на Розточчi внаслiдок глобальних змiн клiмату.
Л1тература
1. Артюшенко О.Т. 1стор1я л1с1в Украши у четвертинному пер1од1 / О.Т. Артюшенко // Люов1 ресурси Украши, ix охорона i використання. - Харюв : Держсшьгосп в-во УРСР, 1970.
- С. 10-14.
2. Бутейко А.И. Сосново-буковые леса запада УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук. - Львов, 1975. - 28 с.
3. Зеров Д.К. Нарис розвитку рослинност на територи Укра1нсько1 РСР у четвертинному перiодi на основi палеоботашчних дослщжень / Д.К. Зеров // Украшський боташчний журнал. - 1952. - Т. 9, № 4. - С. 5-14.
4. Сорока М.1. Буковi люи Розточчя - синтаксономiя та генезис / М.1. Сорока // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Лювницью дослщження в Украiнi (IX Погребнякiвськi читання). - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 106-116.
5. Сорока МЛ. Рослиннють Украшського Розточчя / M.I. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 432 с.
6. Стойко С.М. Флороценотична структура та охорона раритетних лю1в на пiвнiчно-сх1дн1й меж1 поширення / С.М. Стойко, О.О. Кагало, М.П. Жижин // Украшський боташчний журнал. - 1990. - Т. 47, № 63. - С. 68-72.
7. Dietrich H. Urwald von morgen / H. Dietrich, S. Muller, G. Schlenker. - Stuttgart, 1970. - 174 s.
8. Stoyko S. Characteristics of virgin forests of the Ukrainian Carpathians and their significance as an ecological model for natural forest management / S. Stoyko // Natural Forests in the Temperate Zone of Europe - Values and utilisation. Editors: B. Commarmot and F. Hamor. Published by Federal Institute WSL, Birmensdorf and Carpathian Biosphere Reserve, Rakhiv, 2005.
- P. 423-430.
Стойко С.М. Дериваты естественных лесных экосистем Украинского Расточья и их многогранное значение
Выяснена история развития лесов Расточья в голоцене. На основании эколого-ценотических критериев установлены три категории натуральности лесов. Дана флористически-ценотическая характеристика условно-естественных лесов и показано их многогранное научно-естественное и лесоводческая значение.
Ключевые слова: первобытный лес, квазипралис, условно-естественный лес, эколого-ценотический критерий.
Stoyko S.M. Derivates of primary forest ecosystems of Rostochia and their multifunctional significance
Post-glacial history of forests development of Rostochia was elucidated. On the basis of ecological and coenotical criteria three categories of natural forests were established. Floristical and coenotical characteristics of relatively natural forests is presented, and their multifunctional significance is demonstrated.
Keywords: primary forest, quasi-primary forest, relatively natural forest, ecological and coenotical criteria.
