Научная статья на тему 'Давні букові ліси природного заповідника "Розточчя"'

Давні букові ліси природного заповідника "Розточчя" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

CC BY
126
46
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
букові праліси / Світова спадщинаЮНЕСКО / Розточчя / primeval beech forests / UNESCO World Heritage site / Roztochya

Аннотация научной статьи по биологическим наукам, автор научной работы — Г. В. Стрямець, Н. М. Ференц, Н. С. Стрямець

Обґрунтовано вибір ділянки для внесення до попереднього списку розширення спільного об'єкта Всесвітньої спадщиниЮНЕСКО "Букові праліси Карпат (Словаччина та Україна) та давні букові ліси Німеччини". Наведено лісівничо-таксаційну характеристику лісів з переважанням бука віком старше 100 років, які ростуть на території заповідника. Запропоновано, окрім букових лісів Fagetа sylvaticae, до списку внести рідкісні угруповання звичайнососново-букових лісів (Pineto (sylvestris) – Fageta (sylvaticae), які фрагментарно наявні у заповіднику.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Ancient Beech Forests of the Nature Reserve "Roztochya"

The choice of the site for inclusion into the preliminary list of expansion of joint UNESCO World Heritage site "Primeval Beech Forests of the Carpathians (Slovakia and Ukraine) and Ancient Beech Forests of Germany" is justified. A forest inventory characteristic of beech forests dominated over the age of 100 years, growing in the reserve, is proposed. In addition to beech forest Fageta sylvaticae growing in the reserve, some rare communities (Pineto (sylvestris) – Fageta (sylvaticae), which are partly available in the reserve, are also presented.

Текст научной работы на тему «Давні букові ліси природного заповідника "Розточчя"»

Лiтература

1. Анучин Н.П. Лесная таксация // / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -

552 с.

2. Генирук С.А. Жси Украхни / С.А. Генирук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.

3. Гульчак В.П. Основы положення органiзацií i розвитку люового господарства Дшпро-петровськох областi / В.П. Гульчак, М.Ф. Кравчук, А.Я. Дудинець та ш. - 1рпшь, 2011. - 129 с.

4. Ткач В.П. Лвдвництво та агролюомелюращя / В.П. Ткач, В.Л. Мешкова. - Харюв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2008. - Вип. 113. - С. 8-15.

Сытник С.А., Ловинская В.М., Думинский Г.П. Анализ состояния насаждений с участием основных лесообразующих пород государственного предприятия "Днепропетровское лесное хозяйство"

Исследовано состояние насаждений с участием Pinus sylvestris L. и Robinia pseudoacacia L. государственного предприятия "Днепропетровское лесное хозяйство". Установлено, что 80 % лесов региона - искусственные насаждения. Акация белая занимает площадь 3077,7 га и распространена в двадцати четырех типах леса. Сосняки занимают площадь 1118,3 га и подавляющее их большинство сосредоточено в сухом сосновом бору (34,6 %). Возрастная структура обеих пород не оптимальная, хотя их производительность высокая - более половины площадей древостоев отнесено к I классу бонитета. Наибольшим средним запасом акация белая характеризуется в возрасте 75 лет (219 м3/га), сосна - в возрасте 80 лет (332 м3/га).

Ключевые слова: Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., лесоводственно-так-сационные показатели древостоев, ГП "Днепропетровский лесхоз".

Sytnyk S.A., Lovynska V.M., Duminskyy G.P. The Analysis of the Stand Conditions with the Main Tree Species of the State Enterprise "Dnipropetrovsk Forestry"

The conditions of stands with Pinus sylvestris L. and Robinia pseudoacacia L. at the state enterprise "Dnipropetrovsk Forestry" were investigated. It was found that 80 % of the region's forests are artificial plantations. White acacia covers an area of 3077.7 hectares and is distributed in twenty four forest types. Pine forests cover an area of 1118.3 hectares and its vast majority is concentrated at the dry pine Bor (34.6 %). The age structure of the both species is not optimal, but their productivity is high - more than half of the stands is assigned to the 1st class of bonitet. The highest average stock of acacia is characterized by the age of 75 (219 m3/ha), pine - at the age of 80 years (332 m3/ha).

Key words: Pinus sylvestris L., Robinia pseudoacacia L., forestry and inventory indexes of the stands, state enterprise "Dnipropetrovsk Forestry".

УДК630*228.7 Ст. наук. ствроб. Г.В. Стрямець, канд. с.-г. наук; наук. ствроб.

Н.М. Ференц -Природний заnовiдник "Розточчя", смт 1вано-Франкове;

докторантН.С. Стрямець, канд. с.-г. наук -Шведський УСГН

ДАВН1 БУКОВ1 Л1СИ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "РОЗТОЧЧЯ"

Обгрунтовано B^ip дшянки для внесення до попереднього списку розширення спшьного об'екта Всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО '^yKOBi пралюи Карпат (Словаччина та Украша) та давш 6yMBi люи Шмеччини". Наведено лiсiвничо-таксацiйну характеристику лiсiв з переважанням бука вжом старше 100 роюв, як ростуть на територп заповедника. Запропоновано, о^м букових люш Fageta sylvaticae, до списку внести рщ-юсш угруповання звичайнососново-букових лiсiв (Pineto (sylvestris) - Fageta (sylvaticae), як фрагментарно наявш у заповеднику.

Ключовi слова: буковi пралюи, Св^ова спадщина ЮНЕСКО, Розточчя.

Вступ. У 2013 р. Природний заповiдник "Розточчя" долучився до проце-су розширення сшльного об'екта Всесвiтньоí спадщини "Буковi пралiси Карпат (Словаччина та Украша) та давнi буковi лiси Шмеччини". Рiшення про включения украшсько-словацько1 номiнацií "Буковi пралiси Карпат" до перелжу об'eктiв Всесвiтньоí природно1 спадщини ухвалено 28 червня 2007 р. у мкп Крайстчерч (Нова Зеландия) Комiтетом у справах Всесвiтньоí спадщини ЮНЕСКО. 25 червня 2011 р. на заседанш Комггету у Парижi проголошено, що "Давнi буковi лки Шмеччини" занесенi до Списку Всесвиньо!' спадщини ЮНЕСКО як розширення кнуючого украшсько-словацького об'екта " Буковi пралки Карпат".

"Буковi пралiси Карпат та давш буковi лiси Шмеччини" - унiкальна транснацiональна природоохоронна територ1я кластерного типу, яка охоплюе природний ареал поширення лiсiв iз бука лкового вiд високогiр'я Украшських Карпат до побережжя Балтiйського моря на шмецькому архiпелазi Рюген. Об'ект загальною площею 33 670,1 га оточений потужним кiльцем буферно!' зо-ни (62 402,3 га), складаеться з 15 кластеров, 6 знаходиться в УкраЫ, 4 - у Сло-ваччинi, 5 - у Шмеччиш Зокрема, до складових частин об'екта та його буфер-но! зони веднесено практично всю територда Карпатського бюсферного запо-вiдника, зокрема Угольсько-Широколужанський масив (Тячшський район), який е найбедьшим осередком букових пралiсiв у бврош [1].

Буковi лiси цiкавi для дослiдиикiв у зв'язку з вивченням сукцесiй, якi вед-буваються в них, пов'язаних зi специфiчними особливостями бука, який як еди-фiкатор, що володiе вираженою експансивною активнiстю, формуе потужне фь тогенне поле [3]. Буковi угруповання ведносять до клмаксових, у них практично не здатний впровадитися жоден алохтонний вид [5, 7]. Бук на Розточчi е однiею з головних лiсотвiрних порiд, на територií заповiдника росте у свiжих i вологих гiгротопах та у суборевих, сугрудових та грудових трофотопах. Буковi пралки на Розточчi вiдсутнi, але збереглися природш старовiковi лiси (табл. 1, 2).

Мета дослщження - видшення та обгрунтування дiлянки для внесення до попереднього списку природно1 спадщини ЮНЕСКО "Буковi пралiси Карпат (Словаччина та Украша) та давш буковi лки Шмеччини".

Методика 1 методи. Методика роби е загальноприйнятою для лiсiвни-чих i таксацшних дослiджень iз використанням методiв узагальнення, компонентного аналiзу.

Результати дослщження. Природний заповедник "Розточчя" займае час-тину однойменного фiзико-географiчного району. Розточчя - це горбиста гряда з перепадом висот 203-403 м н. р. м., розташована на Головному европейському вододш. Буковi лiси Природного заповедника "Розточчя" приурочеш до комплексу кварцево-глаукошгових пiскiв з бронюючими вапняками та вапнистими пiсковиками, веддають перевагу дерново-карбонатним (перегншно-карбонат-ним) i дерново-опiдзолених грунтам [2, 6].

Природнi буковi лiси Fagetа зуЬайеае зосереджеш в основному в Вере-щицькому лiсництвi, значно менше - у Ставчанському (рис. 1, 2). Вершини па-горбш вкритi бучинами з участю Сатртт ЬеШ1ш Ь. у другому ярусi, займають дедянки дернових груштв з поверхневим заляганням продуктов вивiтрювания

вапняюв (рендзини). Компонентами букових лiсiв рiвнинного типу е Acer plata-noides L., A. pseudoplatanus L., Tilia cordata Mill., T. platyphyllos Scop., Carpinus betulus. Трав'яний покрив у бучинах розвинений слабо через малу освггленють, пiдлiсок майже вiдсутнiй, зрiдка трапляеться Dafne mezereum L. Трав'яне вкриття сформоване такими видами: Asarum europaeum L., Asperula graveolens Bieb., Anemone nemorosa (L.) Holub, Hepatica nobilis Mill., Lathyrus vernus (L.) Bernh, Carex digitata L., Polygonatum multiflorum (L.) All., Paris quadrifolia L., Stellaria media (L.), Vill., Ajuga reptans (L.), Aegopodium podagraria L., Galeobdolon luteum Huds.

Рис. 1. ВЫова структура букових лiсiв Верещицького л^ництва

Е>

Рис. 2. ВЫова структура букових лiсiв Ставчанського лкництва

Природш старовiковi буковi люи заповiдника ростуть на твшчно-схщ-нш межi суцiльного ареалу, íx збереження е важливим у зв'язку 3Í змшами кль мату. Такi люи е оселищем багатьох рщюсних видiв рослин (14 видiв ЧКУ).

Особливктю пропоновано!' дщянки е наявшсть рiдкiсних угруповань звичайно-сосново-букових лiсiв (Pineto (sylvestris) - Fageta (sylvaticae). Едифжатор - бук лковий - знаходиться на швшчнш межi суцiльного поширення, а сшведифжа-тор - сосна звичайна - на твденнш межi поширення, мiж карпатською i швшч-но-схвдною частинами ц суцiльного ареалу. Рiдкiсний тип асоцiйованостi еди-фiкатора i стведифкатора деревостану. Угруповання е дериватами середнього-лоценових мiшаних лiсiв. У заповеднику трапляеться близько 10 фиосощоло-пчших асоцiацií з участю бука [4].

Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйнi показники старовжових букових лiсiв _Верещицького лкництеа_

Квартал Видш Площа, га Склад BiK, pOKiB Запас, м 3/га Загальний запас, м3

1 4 16,5 10Бкл+Гз 140 340 5610

1 10 2,4 6Бкл4Сз+Гз 155 280 672

1 15 1,6 10Бкл+Дз+Гз 110 290 464

2 10 41,5 10Бкл+Гз 125 420 17430

3 4 6,4 9Бкл1Дз+Гз 125 410 2624

3 5 4,0 10Бкл+Дз 100 400 1600

3 6 6,8 7Бкл2Гз1Дз 115 360 2448

4 1 23,0 10Бкл 105 390 8970

4 10 6,4 7Бкл3Дз 105 360 2304

4 19 2,8 7Бкл3Дз+Сз 105 370 1036

5 8 21,0 10Бкл+Дз 125 460 9660

8 4 1,3 5Бкл3Гз1Дз1Яв 100 210 273

8 5 34,0 8Бкл2Дз 100 410 13940

9 20 20,0 10Бкл+Дз+Сз+Яв+Гз 120 420 8400

9 22 5,1 7Бкл2Дз1Гз 100 250 1275

10 13 0,8 9Бкл1Бп 100 240 192

11 1 8,0 10Бкл+Дз+Сз+Клг 110 390 3120

11 4 4,8 6Бкл4Сз+Гз+Дз 120 430 2064

11 5 11,0 10Бкл+Дз+Клг 110 420 4620

11 6 3,2 5Бкл3Дз2Сз+Гз 100 410 1312

11 15 6,8 8Бкл1Гз1Дз+Бп 100 340 2312

13 2 1,5 4Бкл 1 ЛпДз 1 Бп+Клг+Сз 100 230 345

14 1 10,0 10Бкл+Гз 100 300 3000

14 2 2,2 10Бкл+Дз+Сз 130 280 616

15 1 7,4 10Бкл+Дз 110 360 2664

15 5 3,1 8Бкл2Дз+Яв 115 410 1271

16 7 1,8 6Бкл4Сз 100 390 702

16 8 26,2 10Бкл+Сз+Дз+Яв 100 500 13100

17 3 10,5 4Бкл2Дз2Гз2Сз+Яв+Клг 125 350 3675

17 4 5,0 7Бкл2Сз1Дз 115 420 2100

17 7 6,0 5Бкл4Сз1Дз 125 480 2880

18 1 0,5 10Бкл+Дз+Сз 110 300 150

18 2 33,0 9Бкл1Дз+Сз 105 480 15840

18 3 1,7 7Бкл2Дз 1 Сз+Яв 90 390 663

19 1 2,2 6Бкл4Сз+Дз+Гз 125 440 968

20 2 3,0 8Бкл1Дз1Сз 110 420 1260

20 4 5,1 5Бкл3Сз2Дз 105 400 2040

Разом - 346,6 - - - 141600

Стиглi 6yKOBi лiси вiдрiзняються простотою структури. У першому яру-ci, висотою близько 25-32 м, росте тiльки бук лковий, у другому - граб зви-чайний. Зiмкнyтicть крон, вiдповiдно, становить 0,8; 0,4; cереднiй запас дере-востану змiнюeтьcя вiд 350 до 380 м3/га, досягае 500 м3, на деяких пробних пло-щах близько 700 м3.

Табл. 2. Лidвничо-таксацшш показники старовтових букових uicie

Ставчанського .псництва

Квартал Видш Площа Склад BiK Запас, м3/га Загальний запас, м3

1 2 0,4 7Бкл2Сз1Дз 110 260 104,0

2 2 6,2 7Бкл1Дз1Сз1Бл+Гз 110 420 2604,0

6 4 4,0 6Бкл1Дз1Яв2Гз 130 250 1000,0

7 2 2,6 6Бкл1Дз1Яв2Гз 130 250 650,0

8 6 1,6 5Бкл4Дз1Сз 115 300 480,0

21 10 2 5Бкл4Дз 1 Сз+Яв+Гз 175 340 680,0

22 6 0,9 8Бкл2Сз 175 300 270,0

22 7 0,6 7Бкл2Сз1Дз 160 230 138,0

23 7 6,0 6Бкл3Сз1Дз 155 430 2580,0

23 11 2,7 5Бкл3Дз2Сз 155 330 891,0

24 5 1,0 6Бкл3Дз1Сз+Гз 155 300 300,0

Разом - 28,0 - - - 9697,0

Старовiковi природш бyковi лicи у заповiдникy займають площу близько 300 га, що становить приблизно 15 % територп заповiдника, в основному зо-cередженi у Верещицькому лicництвi. Старовiковi бучини вiдрiзняютьcя простотою структури. У першому яруа, висотою близько 25-32 м, росте тшьки бук лковий, у другому, кр1м бука, трапляеться граб звичайний. Зiмкнyтicть крон, ввдповвдно, становить 0,8; 0,4; середнш запас деревостану змiнюетьcя вiд 380 до 450 м3/га, може перевищувати 500 м3. Соcново-дyбово-бyковi та cоcново-бyковi давнi лicи вiдзначаютьcя складною триярусною будовою, розвиненим шдлк-ком, високою продyктивнicтю. Понад тридцять рокiв бyковi лicи перебувають пiд охороною держави, вони е добре збережеш, тут не здшснюються лкогоспо-дарcькi заходи. Номшована дiлянка оточена лicовими масивами заповiдника, якi переважно е природного походження та мають вiк понад 100 ротв.

За даними I. Горбаня, завдяки збереженню на Розточчi давнiх букових лiciв, тут утворились умови для зимiвлi понад 15 лкових видав птахiв, що при-лiтають сюди зимувати з швшчно-европейсько1 та роciйcькоí тайги. Взимку в yрожайнi роки букових i грабових горiшкiв, для багатьох птахш лicи Розточчя е головним ареалом для усшшно1 зимiвлi. А для масового виду, що летить до нас зимувати з тайги Aegithalos caudatus (Linnaeus, 1758), розточансью бучини е ос-новним середовищем, що забезпечуе збереження цього виду птахш у складних зимових умовах.

Вiдповiдно до номшацп, бyковi лicи Розточчя та Подшля вiдноcять до 11 групи Polonic-Podolic-Moldovan. Порiвняно з iншими дшянками пралiciв i давнiх букових лкш, номiнованих до Свiтовоí спадщини ЮНЕСКО, зокрема з урочищем "Саташвською Дачею" НПП "Подiльcькi Товтри", де представлеш бучини под1льського типу на схвднш межi ареалу, давнi бyковi лки Природного заповiдника "Розточчя" е перехщним типом мiж рiвнинними i прськими лicами

Карпат, ят знаходяться на крайнiй пiвнiчно-схiднiй межi ареалу. Цi лiси вщзна-чаються значним видовим бiотичним рiзноманiттям, складною вертикальною будовою, присутнiстю Quercus robur у складi деревостану. Унiкальною особли-вiстю цieí дшянки е буковi деревостани, сформованi за участю Pinus sylvestris. Дшянки чистих бучин заповiдника мають ознаки карпатських, у трав'яному покривi трапляються монтаннi види: Aposeris foetida (L.) Less., Leucojum vernum L., Luzula sylvatica L., Polygonatum verticillatum All., Hedera helix L., Dentaria glandulosa Waldst. et Kit.

Висновки. До списку Всесвгшьо'' спадщини ЮНЕСКО запропоновано внести найстарiшi i добре збереженi частини букових лiсiв заповiдника, вони е перехвдним типом мiж рiвнинними i гiрськими лiсами Карпат, якi знаходяться на крайнш пiвнiчно-схiднiй межi ареалу. Номшована дшянка "Верещиця" розташо-вана у природному яда бюсферного резервату "Розточчя", тому разом з буфер-ною зоною мае природоохоронний статус, що вiдповiдае вимогам ЮНЕСКО.

Лггература

1. Буковi пралiси Карпат та давш 6yKOBi лiси Нмеччини. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://cbr.nature.org.ua/whc/whc.htm.

2. Геренчук К.1. Природно-георгафiчний подiл Львшського та подшьського екожмчних район1в / К.1. Геренчук, М.М. Койонов, П.М. Цись. - Львш : Вид-во Львiв. ун-ту, 1964. - 220 с.

3. Дидух Я П. Систематика и история развития бука в буковых лесах горного Крыма / Я.П. Дидух // Ботанический журнал. - 1985. - Т. 70, № 8. - С. 1045-1048.

4. Зелена книга Украши / за заг. ред. члена-кор. НАН Украши Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2009. - 448 с.

5. Миклуш С.1. Продуктившсть насаджень з участю бука люового на Розточчi, Опiллi та Подиш / С.1. Миклуш, 1.Р. Дудич // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 13.3. - С. 296-301.

6. Миклуш С.1. PiCT букових насаджень штучного походження на Розточч^ Опiллi та По-дiллi / С.1. Миклуш, P.I. Дудич // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.5. - С. 240-245.

7. Мишнев В.Г. Заповедные буковые леса, их состояние и перспектива / В.Г. Мишнев // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1971. - № 1. - С. 24-31.

Стрямец Г.В., Ференц Н.М., Стрямец Н.С. Древние буковые леса Природного заповедника "Расточье"

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Обоснован выбор участка для внесения в предварительный список объекта Всемирного наследия ЮНЕСКО "Буковые пралеса Карпат (Словакия и Украина) и древние буковые леса Германии". Приведены лесоводственно-таксационные характеристики лесов с преобладанием бука старше 100 лет, которые растут на территории заповедника. Кроме буковых лесов Fageta sylvaticae, в заповеднике фрагментарно встречаются редкие сообщества обыкновеннососново-буковых лесов (Pineto (.sylvestris) - Fageta (sylvati-cae), которые тоже могут быть включены в список мирового наследия.

Ключевые слова: буковые пралеса, Всемирное наследие ЮНЕСКО, Расточье.

Stryamets G. V., Fеrеnz N.M., Stryamets N.S. Ancient Beech Forests of the Nature Reserve "Roztochya"

The choice of the site for inclusion into the preliminary list of expansion of joint UNESCO World Heritage site "Primeval Beech Forests of the Carpathians (Slovakia and Ukraine) and Ancient Beech Forests of Germany" is justified. A forest inventory characteristic of beech forests dominated over the age of 100 years, growing in the reserve, is proposed. In addition to beech forest Fageta sylvaticae growing in the reserve, some rare communities (Pineto (sylvestris) - Fageta (sylvaticae), which are partly available in the reserve, are also presented.

Key words: primeval beech forests, UNESCO World Heritage site, Roztochya.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.