CC BY
14
of oak and spruce crops from mixing schemes and origination schemes is determined. It is found that the oak shows aggression concerning the spruce, in dry years it displaces the spruce from the planting by capturing soil moisture. The spruce loses biological stability and massively disappears from the planting. Inexpediency of silvicultural production of oak and spruce plantings in the region of investigation is proved.
Keywords: mixing schemes, origination schemes, productivity of forest crops, forestry and taxation characteristics.
УДК 630*228.81 Наук. aiiepoô. О. О. nozpiömü, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.П. Стефурак, канд. бюл. наук; директор В.В. Пророчук; заст. нач. наук. eiddmy С.1. Фокшей -НПП "Гуцульщина", м. Коав
ПРАЛ1СИ ТА CTAPOBIKOBI Л1СИ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Здшснено анал1з люового фонду ДП "Кутське лкове господарство" та проведено швентаризацшш дослщження ïx пралюових та старовжових деревосташв. Описано де-ревостани, живе надгрунтове вкриття, фауну та мжобюту виявлених пралгав i старовь кових люш. Здiйснено детальний ïx за основними дiагностичними показниками:
кшьюсть ярусiв, кiлькiсть пiдросту, типологiчний анашз, кiлькiсть мертво'1 деревини. Визначено розподши деревосташв по лiсництваx за категоршми лiсiв загаром i за го-ловними лiсотворними породам. Запропоновано заходи щодо збереження виявлених пралiсiв i старовжових лгав.
Ключов1 слова: пралю, старовжовий лiс, деревостан, живе надгрунтове вкриття, мжобюта, Червона книга Украши, Зелена книга Украши.
Одним i3 найцiннiших природних надбань нашо1 держави е KapnaTCbKi лiси. Збереження 1'хньо1 недоторканостi та первозданностi е обов'язком сього-дення перед майбутшм поколiнням. Задля ïx збереження на теренах Украшсь-ких Карпат реалiзуеться мiжнародний проект "Збереження Карпатських праль ciB" за пiдтримки "Товариства охорони HraxiB Украïни" та "Zoologische Gesellschaft Frankfurt". До виконання цього проекту в 2014 р. приеднався НПП " Гуцульщина".
Завдання НПП "Гуцульщина" на першому етапi полягало у визначеннi обсягу робiт щодо обстеження територiй ДП "Кутське лкове господарство". Для його вирiшення виконано наступш кроки:
1) сформовано запит у середовищi Microsoft Access на B^ipKy потрiбних так-сацiйних даних, для шдбору дiлянок щодо обстеження, i3 таксацiйноï бази даних Карпат по ДП "Кутське лкове господарство" ;
2) отриману B^ipKy на запит у середовищi Microsoft Access iмпортовано в се-редовище Microsoft Excel та в подальшому збережено в^у форматi з метою шд'еднання отримано'1 бази даних до GIS-планшетiв лiсництв;
3) пiд'еднання отримано'1 вибiрки до атрибутивно!' таблицi електронного планшету (шейп-файл - межi таксацiйних видiлiв установлених шструменталь-но) та класиф^щя видiлiв за вжом за допомогою кольорово'1 гами в QGIS середовищ^
4) вiдбiр суцшьних масивiв лiсy бiльше 20 га, що мають вiк старше 80 роыв у смерекових деревостанах, та 120 - у букових деревостанах;
5) аналiз вибраних дшянок та визначення попереднiх площ обстежень у кожному iз лiсництв.
На другому еташ проведено дiагностику лiсостанiв зпдно з методикою запропоновано! експертами проекту. Дослвджеш територц пропоновано!' до роз-ширення НПП "Гуцульщина" розкиданi окремими лiсовими масивами в межах ДП "Кутське лiсове господарство". Цi масиви iзольованi один вiд одного та е важкодоступними для ведения лкового господарства. Коротко охарактери-зуемо !х.
Лiсовий масив у районi с. Старi Кути, урочища: "Овид", "Баба-Жбир", "Каменець", "Вiтряне" розташований у 24-25 кварталах Кутського лкництва ДП "Кутське лкове господарство". На цiй територй' зафжсовано угруповання скельнодубово-букових лiсiв (Querceto (petraeae) - Fageto (sylvaticae)), угруповання звичайнососново-скельнодубових лiсiв (Pineto (sylvestris) - Querceta (petraeae)), що занесет до Зелено! книги Укра'ни та е досить рiдкiсними лковими формациями в межах Прикарпаття. Поширеш вони на скельних розсипах I категорий пiсковикiв верхньострийсько! свити [6, 7]. Загальна площа !х становить 24,4 га, з них 19,4 га е старовшовими лками. Деревостани за участю дуба скель-ного характеризуються низькою повнотою 0,4-0,6 та низькою продуктивнiстю, що зумовлено складними rрунтово-гiдрологiчними умовами (середнш запас змiиюеться в межах 150-180 м3/га). Розмiщения дерев на дшянках е нерiвномiр-ним та мае куртинний характер. Ярус пiдлiску е дуже рвдким, а iнколи й взаг^ вiдсутнiй та представлений единим видом - крушиною ламкою (Frangula alnus Mill.) [3].
Через низьку повноту деревостану, нерiвномiрне розмiщения дерев у де-ревостанi та рщкий пiдлiсковий ярус виявлено сильно розвинене живе надгрун-тове вкриття, частка вкриття якового змiнюеться в межах 65-95 %. Незважаючи на те, що i^m^i умови характеризуються як скельш розсипи I категорц та часто пересихають (ксерофiтнi та ксеромезоф^ш умови), на цих територ1ях виявлено значну кiлькiсть видiв бюмжоти (21 вид). Окрш цього, тут виявлено рщккш види рослин тварин та грибк: булатка довголиста (Cephalanthera longi-folia L.), гнiздiвка звичайна (Neottia nidus-avis L.), зозульки травневi (Dactylorhi-za majalis L.), любка дволиста (Platanthera bifolia L.), лшя лiсова (Lilium martagon L.), пiдснiжник звичайний (Galanthus nivalis L.), бражник мертва голова (Acherontia atropos L.), подалiрiй (Iphiclides podalirius L.), жук-олень (Lucanus cervus L.), саламандра плямиста (Salamandra salamandra L.), жовна зелена (Pi-cus viridis L.), боровик королшський (Boletus regius Krombl.), лускач (Strobi-lomyces strobilaceus (Scop.) Berk.), фiлопор рожево-золотистий (Phylloporus pel-letieri (Lev.) Quel.).
Також у цьому масивi зафшсовано буковi старовiковi лiси та пралки. Загальна площа !х, ввдповщно, становить 25,8 га та 46,6 га, окрш цього, тут розмь щенi 8,3 га господарських лкш. Бiльшiсть пралiсових дiлянок е чист двояруснi бучини I класу боштету iз окремим ярусом тдросту. Склад першого ярусу в основному становить 10Бк+Мд, а другого - 10Бк+Яц. Загальна вiдносна повнота деревостану становить ввд 0,61 до 0,77, середнш вш змiнюеться в межах 130150 рокiв. Варто також зазначити, що в деревостанах виявлено дерева трьох по-колшь, не враховуючи пiдросту. Щодо старовшових деревостанiв, то це пере-
важно одноярусш, рiдко двояруснi деревостани I-III клаав бонiтету, iз окремим ярусом шдросту. Вiдносна повнота !х змiнюеться в межах 0,3-0,73, а склад де-ревостану - 10Бк+См+Яц.
Характерно, що обстеженi i пралiси, i старовiровi буковi лiси в Кутсько-му лiсництвi ростуть в однакових типах лку (С3-яцБк), що з лшвничо-типоло-гiчного погляду формуе суцiльний монотонний масив бучин. На пiдтверджения единого масиву територш встановлено однорiднiсть ЖНП. Ярус шдлкку в цих деревостанах розвинений слабо, що зумовлено щшьним наметом деревного ярусу. З шдлккових видiв зафiксовано такi: лiщииа звичайна (Corylus avellana L.), бузина чорна (Sambucus nigra L.), крушина ламка. Також у букових ста-ровiкових i пралiсових лках Кутського лiсництва зафiксовано рiдкiснi види рослин, грибiв i тварин, зокрема: белладонна звичайна (Atropa belladonna L.), булатка довголиста, гнiздiвка звичайна, лускач, п'явка медична (Hirudo medici-nalis L.), кумка жовточерева (Bombina variegate L.), саламандра плямиста, дятел бшоспинний (Dendrocopos leucotos Bech.), лелека чорний (Ciconia nigra L.), сова довгохвоста (Strix uralensis Pal.)
Кутське лкництво ДП " Кутське лкове господарство" е досить великим i його територц розкиданi на значних вiдстаиях. Так, в околицях с. Сшдавка зна-ходиться один iз обходiв лiсництва площею 600,4 га. Щ лiсовi масиви на цей час не входять до складу НПП "Гуцульщина. За попереднiм аналiзом таксашйно! ба-зи даних, на цих територ1ях виявлено деревостани, котрi за критериями вiдбору пiдлягають обстеженню в рамках проходження проекту. Весь обхщ роздiлений на два масиви: ур. "Кагла" (кв. 30, 35-38) та ур. "Остряки" (кв. 31-34).
У межах ур. "Кагла" поширеш деревостани з переважанням смереки европейсько!. 1х загальна площа становить 371 га, з них 26,9 га - пралки, 88,7 га - старовiковi лки, решта - господарсью лiси, природнi молодняки та приполонинш луки. Пралiсовi деревостани характеризуются низьким класом бонiтету (Ш-У3), з ввдносною повнотою 0,6 та переважними типами лiсу С3-См та В3-См. Цi деревостани характеризуеться двоярусною будовою зi складом 10См в кожному яру«, а !х середнiй вш змiнюеться в межах 109-114 рокш. Вар-то також зазначити, що у структурi деревостану зосереджено три поколшня дерев смереки европейсько!: I ярус - 100-114 роюв; I-II ярус - 60-80 роюв; пiдрiст вiком до 10-15 рокш, котрий на бшьшосп територп мае куртинне розмiщения, а iнодi формуе i третiй ярус (рис. 1). Ярус шдлкку розвинений слабо або взагалi вщсутнш та представлений поодиноким зростанням горобини звичайно! (Sor-bus aucuparia L.) та крушини ламко! [1-3].
У старовжових деревостанах цих кварталiв домiнують смерековi та яли-цево-буково-смерековi лiси I-III клаав бонiтету iз переважаючими типами лку С3-См та С3-бксмЯц. 1х вiдносна повнота дещо нижча, шж пралiсiв i становить 0,3-0,6, а просторова будова деревостану - одно- чи двоярусна. Вiковi рамки цих деревосташв - 81-151 рокiв. У зв'язку зi зниженими повнотами цих дере-востанiв досить сильно розвинений ярус шдлкку, в якому зафшсовано лщину звичайну, горобину звичайну та крушину ламку [3]. Склад цього ярусу становить 9Лщ1Гор.
Рис. 1. CmapoeiKoei та npmicoei деревостани Кутського лкництва в околицях с. Сшдавка: а) смерековий прал1с; б) смерековий старов1ковий л1с
У старовкових i праисових масивах виявлено таю рщюсш види рослин, тварин та грибiв: баранець звичайний (Huperzia selago L.), плаун рiчний (Lyco-podium annotinum L.), гнiздiвка звичайна, коральковець тричiнадрiзаний (Coral-lorhiza trifida Chatel.), любка дволиста, мщянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti), глушець (Tetrao urogallus L.), золотомушка червоночуба (Regulus igni-capillus L.), орябок (Tetraster bonasia L.), нетопир звичайний (Pipistrellus pi-pistrellus Schi.), бурозубка альпшська (Sorex alpinus Schi.), тхiр лiсовий (Mustela putorius L.), катателазма царська (Catathelasma imperiale Quel.), хрящ-молочник чорний (Lactarius lignyotus Fr.). Серед представниюв мжобюти загалом виявлено 34 види макромщепв.
Окрiм цiнних лiсових масивiв, на приполонинних луках цих урочищ виявлено масове зростання рщюсних видiв рослин родини зозулинцевих на до-сить великих площах. Серед них визначено таю види: билинець довгорогий (Gymnadenia conopsea L.), билинець щшьноквггковий (Gymnadenia densiflo-ra K. Rich.), зозулиш сльози яйцеподiбнi (Listera ovata L.), зозульки травневi, зозульки Фукса (Dactylorhiza fuchsia (Druce) Soо.), любка дволиста, неотшея об-палена (Neotinea ustulata L.), псевдорхiс бтуватий (Pseudorchis albida L.), тра-унштейнера куляста (Traunsteinera globosa L.); а також тут зростають: тзньоц-ви- осiннiй (Colchicum autumnale L.), шафран Гейфелiв (Crocus heuffelianus Herb.). У кварталах 31-36 ур. "Остряки" виявлено куртинне розмщення старовь кових деревостатв, проте бтьшу частину 1х площ займають господарськi лiси, котрi досить сильно понищеш лiсокористуванням. Однак щ квартали е дуже важливими для охорони попередшх, оскiльки вони виконують функцш буфера мiж стьською територiею та цiнними старовiковими масивами. Деревостани цього урочища е подiбними до деревостатв ур. "Кагла", проте вони зазнали значного антропогенного навантаження.
Лiсовi масиви Яблунiвського лiсництва ДП "Кутське лiсове господар-ство" в околищ с. Люча (квартали 12, 22-24) представлен цiнними буковими старовiковими та праисовими лiсами. Загальна площа територп - 474,1 га, з
них праисових масивiв - 29,4 га, старовкових лiсiв - 118,2 га, решту територп займають молодняки та господарсью лiси. Старовiковi лiси цих квартаив пред-ставленi двоярусними деревостанами 1-11 клаав бонiтету iз частково вираженим ярусом молодого поколшня (третiй ярус). Переважний склад деревостатв всiх яруав - 10Бк iз невеликою домшкою смереки европейсько'1 та ялицi бшо'г Се-реднiй вiк першого ярусу становить 121-141 роюв, II ярусу - 61-101 роюв. Вщ-носна повнота цих деревостатв змшюеться в межах 0,45-0,76.
Пралiсовi деревостани цього масиву представлен чистими бучинами I-III класiв бонiтету з трьома чiтко вираженими ярусами. Вiк першого ярусу становить 131-191 роюв, другого - 61-121 роюв, третього - 10-40 рокiв. Середня вщносна повнота цих деревостанiв змiнюеться в межах 0,4-0,66 (рис. 2).
Рис. 2. Прал1совий буковий деревостан Яблушвського л1сництва
Переважаючим типом пралЫв i старовкових лшв е С3-смяцБк. Також у цьому масивi часто трапляються такi типи лiсу: Б3-смяцБк, С3-гяцБк, С3-Бк. Пе-реважання букових титв лiсу свiдчить про суцiльнiсть масиву, а коливання ро-дючостi грунту вказуе на рiзну iнтенсивнiсть грунтоутворення. У складi рослин-ного покриву ще! територií виявлено кiлька угруповань, занесених до Зелено!* книги Украши: угруповання букових лiсiв (Fageta sylvaticae) з домшуванням у травосто! лунарп оживаючо! (Lunaria rediviva), угруповання ^ровшьхових лiсiв (Alneta incanae) з домшуванням у травосто! страусового пера звичайного (Mat-teuccia struthiopteris), угруповання букових лшв (Fageta sylvaticae) з домшуван-ням у травосто! листовика сколопендрового (Phyllitis scolopendrium).
Як у пралiсах, так i в старовкових деревостанах ярус шдлюку пошире-ний нерiвномiрно по плошД та мае куртинний характер i зосереджений в основному у вкнах люового намету. Представлений такими видами: лщина зви-чайна, горобина звичайна, крушина ламка, бузина чорна, та агрус вiдхилений (Grossularia uva-crispa L.) [1-3]. Ярус ЖНП покриву розвинений слабо та представлений куртинним вкриттям, яке становить 15-32 %, залежно вщ зiмкнутостi лiсового намету. У цих деревостанах також виявлено види, що занесет до Чер-воно! книги Украши: булатка довголиста, гнiздiвка звичайна, зозулиш сльози
яйцеподiбнi, зозульки травнев^ зозульки Фукса, любка дволиста, лунар1я ожи-ваюча, пiзньоцвiт осшнш, пiдснiжник звичайний, жаба прудка (Rana dalmatina), саламандра плямиста, тритон альшйський (Triturus alpestris Laurenti), дятел 6i-лоспинний, голуб-синяк (Columba oenas L.), лелека чорний, сова довгохвоста, вечiрниця руда (Nyctalus noctula Schreber), тхiр лiсовий, горностай (Mustela er-minea L.), ведмiдь бурий (Ursus arctos L.), лускач, мутин собачий (Mutinus cani-nus (Huds.) Fr.), сиро!жка синювата (Russula turci Bres.), трутовик зонтичний (Grifola umbellate (Pers.) Pilat.).
Один iз найбiльших масивш старовiкових i пралiсових деревостанiв, що обстежували на територii НПП "Гуцульщина", розташований у Космацькому лiсництвi ДП "Кутське лiсове господарство" на околицях с. Космач. До нього входять такi квартали: 21, 22, 26-30. Загальна площа цих кварталiв становить 1323,9 га, з них особливо щнними е 587,5 га (295,4 га пралкш i 292,1 га старовь кових лiсiв). Пралiси в цих лкових масивах представленi в основному смереко-вими деревостанами, проте також зафiксовано i буковий пралк Вiн розмще-ний у 10 видш 27 кварталу, його площа сягае 40,5 га. Це триярусний деревос-тан I класу боштету. Склад першого ярусу становить 8Бк2Яц, а другого - 10Бк, третш ярус - ярус пiдросту, який мае склад 8Бк2Яц. Цей деревостан е високо-повнотним iз середньою вiдносною повнотою 0,77 та високопродуктивним, ос-кiльки росте в багатих лiсорослинних умовах, а саме в Б3-бксмЯц. Вiковий да-апазон дерев у деревосташ змiнюеться у межах 20-150 роюв, тобто присутнi дерева трьох поколiнь. У цьому пралковому масивi зафiксовано угруповання бу-кових лiсiв (Fageta sylvaticae) з домiнуванням у травосто! листовика сколопен-дрового (Phyllitis scolopendrium), який занесено до Зелено! книги Укра!ни [4].
Ярус шдлкку тут невиражений, а iз його представникiв виявлено пооди-ноке зростання чагарникiв лщини звичайно!. Ярус ЖНП через дуже щшьний лiсовий намет практично ввдсутнш та не перевищуе 3-5 % ввд проективного вкриття площi.
Щодо пралiсiв смереки европейсько!, то вони тут домiнують, оскiльки бiльшiсть обстежуваних дiлянок розмiщенi в смерековому пояа. Загальна площа пралiсiв смереки европейсько! в цих кварталах становить 257,9 га. Деревос-тани е досить продуктивними та мають переважно I-II класи бонiтету. Проте трапляються також дiлянки iз гiршими боштетами V-V3, оскiльки на цих тери-тор^ях погiршуються лiсорослиннi умови. Основними типами лiсу, в яких по-ширенi смерековi пралiси, е А3-См, В3-См та С3-См, причому останнш тип лiсу е домiнуючим. Середнш вiк цих деревосташв змiнюеться в межах 81-126 роюв, а бшьшу частину !х площi займають деревостани старше 100 роюв.
Старовiковi деревостани, ко^ виявлено пiд час обстежень, займають дещо меншу площу - 292,1 га. Як i в пралках, переважна бiльшiсть !х - це сме-рековi деревостани. Лгавничо-таксацшш показники (вiк, склад, повнота, ярус-нiсть) таких лiсостанiв аналопчш пралiсам, проте вони зазнали часткового впливу з боку людського господарювання, а саме виявлено невелику кшьккть вирубаних дерев (не бiльше 2-4 шт./га), прокладенi туристичнi маршрути через щ деревостани та iн. У цих пралках i старовiкових деревостанах виявлено угру-
повання, як занесено до Зелено'1 книги Украши (рис. 3), а саме: yгрyповання ялинових лiсiв гiрськососнових (Piceeta (abietis), pinetosa (mugi)), на незначнш плошД (0,3-0,5 га) yгрyповання кедровососново-ялинових лiсiв (Pineto (cembrae) - Piceeta (abietis)) та yгрyповання кедровососнових лiсiв (Pineta cembrae) [4].
а в
Рис. 3. Виявлеш рослинш угруповання у Космацькому л1сництв1, яю занесено до Зелено'1 книги Украши: а) угруповання кедровососново-ялинових лтв; б) угруповання кедровососнових лгсгв; в) угруповання ялинових лгсгв ггрськососнових
Деревний ярус пралЫв представлений двоярусною будовою. Скла-даеться в основному Í3 смереки европейсько'1 з невеликою домшкою бука люо-вого, ялищ бто'1 та берези повисло'. Ярус тдлюку вiдсутнiй. Ярус ЖНП представлений куртинно, не враховуючи мохiв, займають 80-90 % проективного вкриття.
Серед рщмсних видiв, занесених до ЧКУ, в Космацькому люницт ви-явлено: баранець звичайний, плаун рiчний, гнiздiвка звичайна, зозулинi сльози яйцеподiбнi, зозульки травневi, зозульки Фукса, любка дволиста, сосна кедрова европейська (Pinus cembra L.), п'явка медична, мiдянка звичайна, тритон аль-пшський, тритон карпатський (Lissotriton montandoni Boulenger), глушець, дятел трипалий (Picoides tridactylus L.), орябок, сапсан (Falco peregrinus Gray.), тдковотс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein), кутора мала (Neomys anomalus Pennant), кгг лiсовий (Felis sylvestris Schreber), рись (Lynx lynx L.), вед-мщь бурий, хрящ-молочник чорний, катателазма царська [9].
На основi опрацьованих польових даних по кожному люництву виведе-но розподiл обстежених площ за видом лiсу (пралiс, старовжовий лiс, госпо-дарський лiс) та головною породою в розрiзi за видом люу. Так, на рис. 4 зобра-жено загальний розподш обстежених деревостанiв у Кутському люнищш.
Бук люовий Смерека европейська Ялина бша Дуб скельний Рис. 4. РозподЫ обстежених деревостамв у Кутському лiсництвi
Як видно з рис. 4, бшьша !х частина припадае на старовiровi деревоста-ни, тут також е багато господарських лiсiв. Розподiл за породами св^ить, що в букових деревостанах переважають старовiровi та пралiсовi деревостани, а в смерекових - господарськ люи.
Рис. 5. РозподЫ обстежених деревостамв в Яблумвському лiсництвi
Досить цкавий розподш обстежених територiй виявився в Яблушвсько-му лiсництвi (рис. 5). Тут найбшьше вдалося пщбрати природнi, практично не-порушнi, дшянки, серед усiеl обстежено! площi зафксовано тiльки один видiл господарського люу. Розподiл площ у Космацькому лгсницгш з погляду запо-вiдностi е найкращим. Тут переважають пралiси та старовiровi деревостани, що зумовлено важкодоступними мiсцями 1х розташування (рис. 6).
Бук л1совий Смерека европейська Ялиця б1ла
Рис. 6. Розподт обстежених деревостамв у Космацькому лiсництвi
Шдбивши шдсумок розподiлу обстежуваних деревостанiв лкництв за породами, потрiбно зазначити, що в Яблушвському лiсництвi переважають бу-ковi лiси, а в Космацькому люницга - смерековi, що свщчить про приуроче-нiсть цих територш саме до вiдповiдних лiсорослинних поясiв. Кутське лкниц-тво у своему складi мае як смерековi, так i буковi деревостани, тут також зафксовано дубовi та ялицевi лiси. Все це свiдчить про те, що тершая цього лк-ництва охоплюе чотири вертикальних люорослинних пояси.
Загалом на обстеженiй територй в рамках проекту можна зазначити, що на 1260,6 га виявлено 608,2 га старовкових деревосташв i 398,3 га пралiсiв. Решта 284,1 га - це господарськ люи.
Пpовiвши aнaлiз отpимaниx польових pезyльтaтiв обстежень деpевостa-нiв зa основними кpитеpiями дiaгностyвaння стapовiковиx i пpaлiсовиx екосис-тем здшснено ïx pозподiл, що зобpaжено нa pис. V. TaK, та p^. V видно, що бiльшa кiлькiсть обстежyвaниx деpевостaнiв e однояpyсними VV6,4 ra. До ниx нaлежaть yci господapськi лiси тa бiльшa кiлькiсть стapовiковиx деpевостaнiв, y ^ipm: дpyгий яpyс слaбо виpaжений. Кшьюсть дво- тa тpияpyсниx деpевостiй вщповщно, стaновить 26 тa 14 %, що зyмовлено мaлим об,eмом площ влaсне пpaлiсовиx деpевостaнiв.
БЗ-смяцБк 7,9; 1%| ВЗ-Бк 68,9; 5%L СЗ-бксмЯц 83,4; 6% Щ \ СЗ-смяцБк 121,7; 9% H БЗ-яцБк 16,7; 1%L ВЗ-См 398,5; 31% □ СЗ-бкяцБк 82,6; 6%1 СЗ-яцБк 182,6; 14% I
Рис. 7. Розподы обстежених деревостамв: а) за кглькгстю ярус1в; б) за кглькгстю тдросту; в) за переважаючим типом лку; г) за кглькгстю мертво1 деревины
Розподш деpевостaнiв зa кшьюстю п^осту свщчить пpо те, що в 48 % деpевостaнiв ^оцес пpиpодного вщновлення вiдбyвaeться та високому piвнi. Ще 3V % деpевостaнiв мaють xоpоший потенцiaл для тдвищення цього ^оце-су, осктьки в них кiлькiсть пiдpостy основних типотвipниx поpiд e в межax 510 тис. шт./гa. Це ознaчae, що бiльшiсть обстежyвaниx деpевостaнiв мaють ви-сокий потенцiaл до ^^одного вщновлення. Отже, в мaйбyтньомy зa дотpи-мaння зaповiдностi щ лiсовi мaсиви сфоpмyють пpaлiси.
Люотиполопчний aнaлiз обстежyвaниx деpевостaнiв (див. p^. V, в) свщ-чить ^о те, що пеpевaжaють бyковi тa смеpековi типи лiсy, пpичомy сеpед ниx 6ули i тaкi, що pостyть i в ялицевиx титах. Пpоте ïx чaсткa e досить мaлa тa не пеpевищye 16 % вщ зaгaльнообстеженоï площi. Haйпошиpенiшим типом лiсy зaгaлом i зокpемa сеpед смеpековиx типiв e волога сypaмiнь - С3-См, котpий зaймae 398,5 гa (31 %). Сеpед букових типiв лiсy нaйпошиpенiшим виявилaсь вологa ялицевa сyбyчинa (С3-яцБк), площa яко'1 сягae 182,6 га - 14 % вщ зaгaль-нообстежено'1. Ha V38,2 гa обстежyвaноï площi не виявлено iстотного впливу людського господapювaння. Ha це вкaзye pозподiл деpевостaнiв зa кiлькiстю меpтвоï деpевини в лiсi. Тобто ввесь вiдмеpлий деpевний зaпaс зaлишaeться та теpитоpiяx, цим сaмим дae змогу для повнощнного pозвиткy бiогеоценозiв. Це e одним з основних ^ш^пв тa зaпоpyкою iснyвaння пpaлiсiв.
Зaгaлом у склaдi pослинного покpивy обстежених теpитоpiй виявлено сiм yгpyповaнь, зaнесениx до Зелено'1 книги Укpaïни, a сaме: yгpyповaння буко-вих лЫв (Fageta sylvaticae) з домiнyвaнням у тpaвостоï листовикa сколопендpо-вого (Phyllitis scolopendrium), yгpyповaння букових лiсiв (Fageta sylvaticae) з
домiнуванням у травосто! лунарп оживаючо! (Lunaria rediviva), угруповання кедровососнових лiсiв (Pineta cembrae), угруповання звичайнососново-скельно-дубових лiсiв (Pineto (sylvestris) - Querceta (petraeae)), угруповання аровшьхо-вих лiсiв (Alneta incanae) з домшуванням у травосто! страусового пера зви-чайного (Matteuccia struthiopteris), угруповання скельнодубово-букових лiсiв (Querceto (petraeae) -Fageto (sylvaticae)), угруповання кедровососново-ялино-вих лiсiв (Pineto (cembrae) - Piceeta (abietis)), угруповання ялинових лiсiв прсь-кососнових (Piceeta (abietis), pinetosa (mugi)) [4]. Попри виявлення основних критерив пралiсистостi та старовiкових деревосташв на всх дослiджуваних т-сових масивах, зафiксовано 21 вид судинних рослин, 9 видiв грибш, 30 видш тварин, що занесенi до Червоно! книги Укра!ни. Усi цi види охороняються в природному станi зпдно з прийнятим Законом Укра!ни "Про Червону книгу Укра!ни". У ст. 11 цього закону зазначено, що " перебування (зростання) на пев-нiй територп рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видш тваринного i рослинного свпу, занесених до Червоно! книги Укра!ни, е шдста-вою для оголошення!! об'ектом природно-заповiдного фонду Укра!ни загально-державного значення". Значна кшьюсть виявлених локалiтетiв раритетних видш рослин на обстежених територ1ях тдтверджуе актуальнiсть переведення цих площ до складу НПП "Гуцульщина".
Лiтература
1. Герушииський З.Ю. Типологiя лГив Украшських Карпат : навч. noci6H. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Пiрамiда", 1996. - 208 с.
2. Держипшьський Л.М. Нащональний природний парк "Гуцульщина" Рослинний CBiT / Л.М. Дерщипiльський та ш - К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2011. - 360 с.
3. Заячук В.Я. Деидрологш : шдручиик / В.Я. Заячук. - Льв1в : Вид-во "Апрiорi", 2008. -656 с.: ш.
4. Зелена книга Украши / за заг. ред. чл.-кор. НАН Украши Я.П. Дiдуха. - К. : Вид-во "Аль-терпрес", 2009. - 448 с.
5. По^биий О.О. Типолопчна оценка сосни звичайно! в Украшських Карпатах / О.О. Пог-рiбний, В.Я. Заячук // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Актуальш проблеми лiсового та садово-паркового господарства. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. -Вип. 23.5. - С. 118-128.
6. Молотков П.1. Пойбник карпатського лю1вника / П.1. Молотков та ш - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - 336 с.
7. Стойко С.М. Дубовi люи Украшських Карпат: екологiчнi особливосп, вiдтворення, охо-рона / С.М. Стойко. - Львiв : Вид-во 1н-ту екологи Карпат НАН Украши, 2009. - 220 с.
8. Червона книга Украши. Рослинний свгг. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 912 с.
9. Червона книга Украши. Тваринний свгг. - К. : Вид-во "Глобалконсалтинг", 2009. - 624 с.
10. Шпарик Ю.С. Методика щентифшаци пралiсiв i старовжових лГив / Ю.С. Шпарик, М.В. Чернявський, О.О. Кагало, Б.Г. Проць, Р.Т. Волоснчук // Основи управлшня бiосферними резерватами в Украгш : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф. "Роль прських нацiональних природ-них паркiв у збереженн1 природно!, Гсторичио! та етнокультурно! спадщини", присвячено! 15-й рГчиищ створеиия Ужаиського нащонального природного парку. - Ужгород : Вид-во КП "Ужго-родська мюька рада", 2014. - С. 298-301.
Погрибный О.О., Стефурак Ю.П., Пророчук В.В., ФокшейС.И. Девственные и старовозрастные леса Национального природного парка "Гуцульщина"
Осуществлен анализ лесного фонда ГП "Кутское лесное хозяйство" и проведены инвентаризационные исследования их девственных и старовозрастных древостоев. Описаны древостои, живой напочвенный покров, фауна и микобиота выявленных дев-
ственных и старовозрастных древостоев. Осуществлен подробный их анализ по основным диагностическим показателям: количество ярусов, количество подроста, типологический анализ, количество мертвой древесины. Определено распределение древостоев по лесничествам по категориям лесов в целом и по главным лесообразующим породам. Предложены меры по сохранению выявленных девственных и старовозрастных лесов.
Ключевые слова: девственный лес, старовозрастной лес, древостой, живой напочвенный покров, микобиота, Красная книга Украины, Зеленая книга Украины.
Pogribnyy O.O., Stefurak Y.P., Prorochuk V.V., Fokshey S.I. Virgin Forests and Old Growth Forests of Hutsulshchyna National Park
The author analyses forest state enterprise Kutsky forestry and conducted inventory studying of their virgin old growth stands. The forest stands, live ground cover, fauna and microbiota of detected virgin and old growth forests are described. The detailed analysis by major diagnostic criteria represents the number of layers, the number of seedlings, typological analysis, and the amount of dead wood. The defined distributions of stands among the forestry according to forest categories in general and in the context of major forest species are highlighted. Some measures to preserve virgin forests and old growth forests are identified.
Keywords: virgin forest, old growth forest, stands, live ground cover, mycrobiota, the Red Book of Ukraine, the Green Book of Ukraine.
УДК 630*622 Ст. викл. Ю.В. Орук, канд. с.-г. наук;
астр. €.П. Печенюк1, астр. Т.М. Чернюк1 -Житомирський шщональний агроекологiчний ушверситет
ТИПОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВОГО ФОНДУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Наведено характеристику лкового фонду Центрального Полкся Украши. За мате-рiалами повидшьно! бази даних станом на 2011 р. проаналiзовано структуру лкового фонду за категорiями лiсiв, категоршми земель, породним складом, походженням, пов-нотою i вжом. Дослщжено типолопчну структуру люових дшянок регюну, вщповщно до тишв люорослинних умов проаналiзовано породний склад та продуктившсть пашв-них деревних порщ. Встановлено, що сосна звичайна переважае за площею iншi породи у вих пгротопах борiв i суборш, а також у свiжих сугрудах, де встановлено й' найвищу продуктившсть. У вологих сугрудах домшуе дуб звичайний, а у сирих та мокрих - вшь-ха чорна, як вщзначаються також високими показниками бонiтету.
Ключовi слова: люовий фонд, типи лiсу, лiсовпорядкування, продуктившсть, породна структура.
Зпдно з комплексним лкогосподарським районуванням лiсiв Укра!ни [2, 3], Центральне Полiсся розташоване у центральнш частинi Укра!нського Полк-ся мiж 50-52° пiвнiчноi широти i 27-30° схщно! довготи. Протяжнiсть цiei тери-торii з пiвночi на твдень сягае до 180 км, а зi заходу на схiд - до 150 км. До Центрального Полкся входить бшьша частина Житомирсько! обл., схiдна час-тина Рiвненськоi та крайня пiвнiчно-схiдна частина Хмельницько!.
У зв'язку з тим, що територiя дослiджуваного регiону не прив'язана до адмiнiстративних районiв i лкогосподарських пiдприeмств, що значно усклад-нюе збiр i аналiз лковпорядно! шформацп, на цей час немае достовiрних даних про типологiчну структуру i характеристику лiсового фонду Центрального (Жи-
1 Наук. кергвник: доц. В.М. Турко, канд. с.-г. наук
