CC BY
7
Исследованы аборигенные сорта яблони Закарпатской обл., которые выбраны в результате скрининга, описано их согласно методике описания сортов, сделаны первые шаги к сохранению их генофонда, формирования коллекции исчезающих сортов, пригодных для использования в органическом садоводстве. Среди разнообразия сортов Закарпатской обл. по группе характеристик были избраны сорта Штеттинское красное, Батул, Дурнайка, Полованя, Бильки, Соливарское и Краса Закарпатья. Внимания также заслуживает сорт Феркованя. Установлено, что наиболее крупные плоды - у сорта Дурнайка, плоды меньшего размера - у сортов Полованя, Соливарское, Батул, Краса Закарпатья. Описаны основные сортовые признаки плодов этих сортов.
Ключевые слова: яблоня, аборигенные сорта, органическое садоводство, сохранение генофонда.
Margitay V.V., Margitay L.G., Savina O.I. Creating collection of endangered apple varieties of Transcarpathian region for organic fruit-growing
In this research are investigated the native varieties of apple from Transcarpathian region, which were selected by screening methods, described according to methodic of description of varieties, was done the first step to preserve their gene pool, to create a collection of endangered varieties suitable for organic fruit-growing. Among the diversity of varieties of Transcarpathian region by the group of attributes were selected varieties Stettin red, Batul, Durnayka, Polovanya, Bilki, Solivarske and Sikulai. Also deserves attention Ferkovanya variety. Research has established that the largest fruits has variety Durnayka, smaller fruit have varieties Polovanya, Solivarske, Batul, Sikulai. Described the basic varietal characteristics of fruts of these varieties.
Keywords: apple, native varieties, organic gardening, preserving of the gene pool.
УДК 630*2:582.[632.2+475](477.46) Доц. О.С. Остапчук, канд. с.-г. наук -
Уманський НУ садiвництва
СУЧАСНИЙ СТАН ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ КУЛЬТУР П1ВДЕННО1 ЧАСТИНИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1С0СТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено лiсiвничо-таксацiйнi показники дубово-ялинових культур в умовах свiжоl грабово! дiброви п]вденно'1 частини Правобережного Люостепу Украши. Порiв-няно фактичну та потенцшну продуктившсть одновжових дубово-ялинових i дубових насаджень за показниками 1х росту, середньо! змши запасу, збереженосй. Встановлено залежшсть продуктивном! дубово-ялинових культур вщ схем змшування i схем ство-рення. Установлено, що дуб звичайний проявляе агресившсть щодо ялини, у посушливi роки вш вжпсняе ялину зi складу насадження шляхом захоплення грунтово! вологи, ялина втрачае бюлопчну стшюсть i масово випадае зi складу насадження. Доведено не-доцiльнiсть люокультурного виробництва дубово-ялинових насаджень у регюш дослi-дження.
Ключовi слова: схеми змшування, схеми створення, продуктивнiсть лiсових культур, лгавничо-таксацшна характеристика.
Вступ. Починаючи з 1992 р., учет рiзних кра!н спостерiгають всихання ялинових, дубових та ясеневих насаджень. Проблема всихання лк1в актуальна у всьому свiтi. Всихання шпилькових лiсiв Пiвнiчного Заходу Росшсько! Федерацii у 2004-2005 рр. на площi 1,9 млн га набуло розмiрiв екологiчноi катастрофи. У Бшоруа спостерiгалось всихання ялинникiв на площi 73, а у Польщi - 200 тис. га. Попршення клiматичних й едафiчних умов, яке супроводжуеться незвичними температурними перепадами, посухами, вiдхиленням у режимi опадiв, призво-дить до змш у пдролопчному режимi. Змiна рiвня грунтових умов негативно
впливае на змшаш дубово-ялиновi насадження. Саме це розглядають як основу появи суховершинносп та подальшого всихання цих насаджень [9]. Масове вси-хання завдало вiдчутноi шкоди дубово-ялиновим насадженням та змусило внести певнi конкретш корективи в iх лiсокультурне виробництво. Для умов швдня Лiсостепу Укра!ни характерна бiльша континентальшсть, менша рiчна кiлькiсть опад1в i частiшi посухи. Саме тому, пiд впливом несприятливих умов у деяю роки стан ялини погiршувався i вщбувалося ц пригнiчення дубом [4].
Особливу цiннiсть як у теоретичному, так i практичному аспектах мають дубово-ялиновi насадження, якi у 1950-1970 рр. створювалися на значних пло-щах [1, 4]. Лiсiвники вважали, що введения ялини в дубовi насадження в дiбров-них умовах сприятиме швидшому розкладанню лково! тдстилки, захищатиме и вiд пересихання завдяки утворенню щiльного намету, а домшка опаду ялини зробить пiдстилку пухюшою, внаслiдок чого вiдбуваеться сприятливий вплив на перебiг аеробних процесiв й утворення м'якого гумусу [2, 8, 11]. На думку М.1. Гордiенка [3], ялину звичайну доцiльно вводити в культури дуба у свiжих дiбровах i судiбровах на арих лiсових грунтах i чорноземах. У цих умовах дуб виявляе бшьшу конкурентоспроможнiсть, а ялину вводять в культури з метою шдвищення активност бiологiчного кругообiгу поживних речовин у грунт!
Об'ект та методика дослщжень. Об'ектом дослiдження е дубовi та ду-бово-ялиновi культури, створенi на свiжих зрубах в умовах свiжоi грабово! дiб-рови ДП "Уманське лiсове господарство" та ДП "Головашвське лiсове госпо-дарство". Мета дослвдження - вивчення сучасного стану, структури та продук-тивностi дубово-ялинових насаджень, порiвияно з корiнними дубовими. Рiст дубових i дубово-ялинових насаджень визначали на тимчасових пробних пло-щах (далi ТПП) у вшд 29-50 рокiв. Пробнi площi закладено вiдповiдно до за-гальноприйнятих у лiсiвництвi i лiсовiй таксацп методиками. Клас бонiтету встановлено за загальнобошгетною шкалою М.М. Орлова, iз уточненнями К С. Нiкiтiна [11]. Повноту насадження встановлено за таблицями ходу росту. Оброблення результатiв польових дослiджень здшснено на персональному комп'ютерi з використанням прикладного програмного забезпечення.
Результати дослщжень. До основних чинникiв, яю впливають на стан насаджень та штенсивнкть росту деревних порiд у культурах, належать способи та схеми змшування. Для шдвищення продуктивности головно! породи, форму-вання бiологiчно стiйких насаджень змшувати породи потрiбно з таким розра-хунком, щоб супутнi породи не були конкурентами, а головна порода мала дос-татню площу живлення. Результати дослiджень таких насаджень свщчать про те, що ркт, продуктивнiсть та стiйкiсть дуба звичайного у дубово-ялинових культурах значною мiрою залежать вiд його учасп, тому пiд час створення культур пот-рiбно, передусiм, забезпечити переважання дуба у складi насаджень [2, 7].
Для дослвдження культур у вшд жердняку обрано чистi та змшаш насадження, створенi за рiзними способами та схемами змшування (табл. 1). Насадження на ТПП 15 створене в 1986 р. з розмщенням садивних мкць 8x0,7 м за кулкним способом та схемою змшування - 5 рядiв дуба, 2 ряди ялини. На перь од обстеження склад насадження такий - 3Дз4Гз1Яле1Яз1Клг. Насадження росте за 1а класом бонiтету, мае повноту 0,66, запас - 60 м3 га-1, середню змiну за-
пасу - 2,1 м3га-1. Середня висота головних порiд: дуба - 13,7 м, ялини - 15,2 м, дiаметр дуба - 9,6 см, ялини - 12,3 см, що свдаить про швидший рiст ялини за висотою на 11 % i на 13 % за дiаметром. Незважаючи на кращий рiст ялини, во-на починае всихати, насадження потребуе проведения вибiркового санiтарного рубання. Залишеш на коренi екземпляри дуба юлькктю 284 шт. -га-1 не зможуть у майбутньому сформувати повнощнне дубове насадження, вщбудеться змiна головно! породи на граб. Ялиновi насадження в умовах регюну дослiджения, особливо в молодому вшд, характеризуються iнтенсивним ростом i високою продуктивнiстю, але вони не довговiчнi, всихають та пошкоджуються корене-вими i стовбуровими гнилями.
Аналiзуючи дубове насадження на ТПП 18, видно, що у вшд 30 роюв сформоване складне 2-ярусне насадження, що росте за 1а класом бонiтету, мае середню змiну запасу 4,1 м3га-1, повноту - 0,71, запас - 132 м3га-1 та збереже-нiсть дерев дуба - 616 та ясена звичайного - 142 шт. -га-1. У майбутньому - це твердолистяне високопродуктивне насадження з головною породою дубом зви-чайним.
Табл. 1. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дубово-ялинових
С с н о Д ш '2 о & И 3 Схема створен-ня, м Схема змшу-вання Склад насадження Порода Середня висота, м о 3 Й О д д ч. о а, н о н в о П ЁТ е н 'ЕЗ о ю с а « с 2 к Я ""и ем ра ен О с, а Р7 Кшьгасть дерев, шт.га-1
Дз 13,7 9,6 0,26 - 0,6 17 284
5 р. Дз 2 р. Яле 3Дз4Гз Гз 10,7 7,6 0,27 - 0,9 24 840
15 29 8,0x0,7 1Яле1Яз Яле 15,2 12,3 0,03 - 0,4 9 95
1Клг Яз 11,5 7,1 0,04 - 0,1 5 139
Клг 10,2 7,1 0,06 - 0,1 5 209
Всього 0,66 1а 2,1 60 1567
1ярус Дз 16,3 13,9 0,33 - 2,7 87 616
18 30 8,0x0,7 10 р. Дз 8Дз2Яз Яз 17,3 13,6 0,07 - 0,6 19 142
II ярус Гз 12,1 8,5 0,17 - 0,5 15 359
6Гз4Клг Клг 12,3 11,6 0,14 - 0,3 11 174
Всього 0,71 1а 4,1 132 1291
ГурськийВ.В. [5] встановив, що дуб починае вегетащю у квггш та активно випаровуе вологу, тому вже на початку лгга встигае сильно висушити Грунт. Саме це стае фатальним для ялини i до 25-30 рокiв дуб и повнiстю витк-няе зi складу насадження. Згiдно з даними Ю.М. Дебринюка [6], починаючи з 25-30^чного вiку, ялина втрачае бюлопчну стiйкiсть i масово випадае зi складу насадження, що пояснюеться перебуванням ще! породи за межами свого природного ареалу або вирощуванням ц у невiдповiдних типах лку.
Для дослiдження дубових i дубово-ялинових культур вжом 48-50 роюв взято насадження, створеш з дуба та ялини рядовим i кулiсним способами змшу-вання (ТПП 22, 23), та чисп рядовi насадження дуба (ТПП 25, 26). Дубово-яли-новi культури (ТПП 22) були створеш з розмщенням садивних мiсць 1,5x0,6 м
за кулкним чергуванням та схемою змiшування 11 рядш Дз i 7 рядш Яле (табл. 2). На цей час ряди ялини повнктю випали з насадження, воно мае склад 9Дз1Гз+Клг. Насадження росте за 1а боштетом, повнота насадження становить 0,56, запас - 162 м3га-1. Дубово-ялинове насадження непродуктивне, з низькою часткою використання лiсiвничого потенциалу продуктивностi дiбров (62 %).
Табл. 2. Лiсiвничо-таксацiйна характеристика дубово-ялинових i дубових культур у вгш 48-5 "
с с н & о Д ш '2 о & и 3 Схема створення а нн ма б ^ § и Склад насадження з Порода Середня висота, м м >К О '53 ^ д рт ге § ем Повнота, од. Клас боштету || « - 3 ^ § 34 ^ н С аз £ к а т ,в е р « 'Й л и Н ■. О Н 1-0 .3 и
1,5x0,6 м 11 р. Дз 7 р. Яле 9Дз1Гз+ Клг Дз 20,7 21,7 0,42 - 3,1 147 373
22 48 Гз 9,6 6,4 0,08 - 0,2 8 356
Клг 12,4 9,0 0,06 - 0,1 7 155
Всього 0,56 Р 3,4 162 884
1ярус 8Дз1Яз1Яле II ярус 8Гз2Клг Дз 19,8 19,8 0,31 - 2,3 113 201
1 р. Дз 1 р. Яле Яз 22,4 27,0 0,08 - 0,6 28 50
23 50 8x0,7 м Яле 22,9 22,9 0,02 - 0,2 8 7
Гз 11,7 9,2 0,26 - 0,6 28 416
Клг 14,8 15,8 0,05 - 0,1 6 26
Всього 0,72 I 3,8 184 700
1ярус Дз 24,2 23,6 0,44 - 3,7 182 357
9Дз1Яз Яз 20,2 17,4 0,04 - 0,2 12 48
25 49 8x0,5 м 10 р. Дз II ярус Гз 11,6 8,3 0,29 - 0,7 36 896
9Гз1Лпс+ Клг 11,6 10,6 0,01 - 1 24
Клг Лпс 12,7 11,7 0,03 - 0,1 4 45
Всього 0,81 4,7 235 1370
!ярус Дз 21,0 20,5 0,36 - 3,0 149 370
10 Дз Гз 14,0 11,0 0,41 1,0 51 789
26 50 4x0,5 м 10 р. Дз II ярус Яз 13,9 18,3 0,02 0,1 5 14
5Гз4Клг1Яз + Лпс Клг 11,0 11,0 0,05 - 0,1 4 62
Всього 0,86 Р 4,2 210 1254
Дубово-ялиновi культури на ТПП 23 створенi чергуванням рядiв за схемою змшування - один ряд дуба, один ряд ялини та схемою садшня 8x0,7 м. Склад першого ярусу 8Дз1Яз1Яле, другого - 8Гз2Клг. Насадження росте за I класом боштету, мае повноту 0,72, запас - 184 м3 га-1 та середню змь ну запасу - 3,8 м3 га-1. Середня висота дерев дуба становить 19,8 м, ялини -22,9 м, дiаметр дерев дуба - 19,8 см, ялини - 27,9 см. Збереженкть ялини у на-садженш становить 50, дуба - 201 шт. -га-1, що сввдчить про недостатню кшь-кiсть збереження головно! породи. Стан насадження е умовно задовшьним внаслiдок часткового або повного випадання рядш ялини, характеризуеться низькою повнотою й незначним запасом дуба (рис.).
Рис. Сучасний стан дубово-ялинових культур на ТПП 23.
В1к насадження - 50 рокге. Ряди ялини повтстю всохли
Шд час дослщження одновшових з ялиною культур дуба на ТПП 25 i 26 встановлено, що це високоповнотш насадження з дубом i ясеном у першому яруа та грабом, липою i кленом - у другому. Середня висота дерев дуба стано-вить 21,0-24,2 м, дiаметр - 20,5-23,6 см, насадження ростуть за 1а-1б класом бо-нiтету. Повнота насаджень - 0,81-0,86, запас - 210-235 м3 га-1, середня змша запасу - 4,2-4,7 м3 га-1. Насадження зберегли достатню кiлькiсть дерев - 12541370 шт.га-1 та умовно достатню ктьюсть дерев дуба - 357-370 шт.га-1.
Висновки. Недостатне вивчення особливостей росту, розвитку та бюло-гiчноí стшкосп ялини в умовах свiжих дiбров здебiльшого зумовило значне зниження продуктивной змiшаних дубових насаджень. Сьогоднi залишаються актуальними питання щодо вибору оптимальних схем створення та впрова-дження у виробництво ефективних методiв вирощування дубово-ялинових культур. Дуб проявляе агресившсть щодо ялини, а в посушливi роки витiсняе ялину шляхом захоплення Грунтово!' вологи. До 50^чного вiку в умовах Шв-денного Люостепу Украши ялина суховершинить, всихае та видаляеться з насадження саштарними рубаннями. Залишенi на кореш, дубово-ялиновi насадження мають повноту 0,56-0,72 (дубовi насадження 0,81-0,86), запас - 162184 м3 га-1 (дубовi насадження 210-235 м-га"1), середню змшу запасу - 3,43,8 м3 га-1 (дубовi насадження 4,2-4,7 м3 га-1) та вщносно мале збереження го-
ловно1 породи. Отримаш результати узгоджуються з даними П С. Погребняка [12], який стверджував, що у свiжих лiсостепових дiбровах культури дуба та ялини через 40-50 роюв стають чистими дубовими, тому що ялина повнiстю ви-падае 3i складу культур.
Лггература
1. Бiлоус В.1. Вирощування високопродуктивних культур дуба в Жсостепу Украши : мо-нографiя / В.1. Бшоус. - Вшниця : Вид-во "Книга-Вега", 2007. - 176 с.
2. Вакулюк П.Г. Жсовщновлення та лiсорозведення в Украiнi / П.Г. Вакулюк, В.1. Самоп-лавський. - Харкв : Вид-во "Прапор", 2006. - 384 с.
3. r^ieE^ I.I. Швидкорост культури ялини / I.I. Гордieнко // Пращ 1н-ту люгвниптва : зб. наук. праць. - К. : Вид-во АНУРСР. - 1953. - Вип. 5. - С. 147-156.
4. R^im^ I.I. Взаемовплив ялини та дуба / I.I. ^^iffim - К. : Вид-во "Наук. думка", 1967. - 67 с.
5. Гурский В В. Об изменчивости влажности почвогрунта, в облиствлении дуба и других пород в чистых и смешанных культурах / В.В. Гурский // Труды УкрНИИЛХА : сб. науч. тр. -К., 1952. - С. 32-36.
6. Дебринюк Ю.М. Оптишзацш схем змшування при вирощуванш високопродуктивних культур дуба звичайного за участю шпилькових порiд. Практичш рекомендаци / Ю.М. Дебринюк, M.I. Калшш. - Харкiв : Вид-во УкрНДШГА, 1991. - 56 с.
7. Дебринюк Ю.М. Лiсовi культури ргвниннох частини захiдного регюну Украши : моног-рафш / Ю.М. Дебринюк, I.I. М'якуш. - Львiв : Вид-во "Свiт". - 1993. - 296 с.
8. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород различных типах леса / Д.Д. Лаври-ненко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 248 с.
9. Майборода В.А. Стан дубових насаджень у люовому фондi Украши та перспективи хх вiдтворення / В.А. Майборода // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 27-28.
10. Мойко М.Д. Опыт создания дубово-еловых насаждений в свежих грабовых дубравах / М.Д. Мойко // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство : сб. науч. тр. - М. : Изд-во ЦИТИЭИЛ-БиДП. - 1963. - Вып. 2. - С. 5-7.
11. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
12. Погребняк П.С. Кореневi системи i грунтсга горизонти / П.С. Погребняк // Труди з люо-вох дослщнох справи на УкраЫ. - 1927. - Вип. 7. - С. 84-86.
Остапчук А. С. Современное состояние дубово-еловых культур южной части Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы лесоводственно-таксационные показатели дубово-еловых и дубовых насаждений в условиях свежей грабовой дубравы южной части Правобережной Лесостепи Украины. Сравнено фактическую и потенциальную производительность одновоз-растных дубово-еловых и дубовых насаждений по показателям их роста, среднему изменению запаса, сохранности. Определена зависимость производительности дубово-еловых культур от схем смешивания и схем создания. Установлено, что дуб обыкновенный проявляет агрессивность по отношению к ели. В засушливые годы он вытесняет ель из состава насаждения, забирая грунтовую влагу, ель теряет биологическую стойкость и массово выпадает из состава насаждения. Доказана нецелесообразность выращивания дубово-еловых насаждений в регионе исследования.
Ключевые слова: схемы смешивания, схемы создания, производительность лесных культур, лесоводственно-таксационная характеристика.
Ostapchuk O.S. Current State of Oak and Spruce Crops of the Southern Part of Right Bank Forest Steppe of Ukraine
Forestry and taxation indicators of oak and spruce crops in the terms of the hornbeam oak forest of the southern part of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine are studied. Actual and potential productivity of one age oak and spruce and oak forests on indicators of growth, average change in inventories and preservation are compared. The dependence of productivity
of oak and spruce crops from mixing schemes and origination schemes is determined. It is found that the oak shows aggression concerning the spruce, in dry years it displaces the spruce from the planting by capturing soil moisture. The spruce loses biological stability and massively disappears from the planting. Inexpediency of silvicultural production of oak and spruce plantings in the region of investigation is proved.
Keywords: mixing schemes, origination schemes, productivity of forest crops, forestry and taxation characteristics.
УДК 630*228.81 Наук. aiiepoô. О. О. nozpiömü, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Ю.П. Стефурак, канд. бюл. наук; директор В.В. Пророчук; заст. нач. наук. eiddmy С.1. Фокшей -НПП "Гуцульщина", м. Коав
ПРАЛ1СИ ТА CTAPOBIKOBI Л1СИ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Здшснено анал1з люового фонду ДП "Кутське лкове господарство" та проведено швентаризацшш дослщження ïx пралюових та старовжових деревосташв. Описано де-ревостани, живе надгрунтове вкриття, фауну та мжобюту виявлених пралгав i старовь кових люш. Здiйснено детальний ïx шалiз за основними дiагностичними показниками: кшьюсть ярусiв, кiлькiсть пiдросту, типологiчний шалiз, кiлькiсть мертво'1 деревини. Визначено розподши деревосташв по лiсництваx за категорiями лiсiв загаром i за го-ловними лiсотворними породам. Запропоновано заходи щодо збереження виявлених пралiсiв i старовжових лгав.
Ключов1 слова: пралк старовжовий лiс, деревостан, живе надгрунтове вкриття, мжобюта, Червона книга Украши, Зелена книга Украши.
Одним i3 найцiннiших природних надбань нашо1 держави е KapnaTCbKi лiси. Збереження 1'хньо1 недоторканостi та первозданностi е обов'язком сього-дення перед майбутшм поколiнням. Задля ïx збереження на теренах Украшсь-ких Карпат реалiзуеться мiжнародний проект "Збереження Карпатських праль ciB" за пiдтримки "Товариства охорони HraxiB Украïни" та "Zoologische Gesellschaft Frankfurt". До виконання цього проекту в 2014 р. приеднався НПП " Гуцульщина".
Завдання НПП "Гуцульщина" на першому етапi полягало у визначеннi обсягу робiт щодо обстеження територiй ДП "Кутське лкове господарство". Для його вирiшення виконано наступш кроки:
1) сформовано запит у середовищi Microsoft Access на B^ipKy потрiбних так-сацiйних даних, для шдбору дiлянок щодо обстеження, i3 таксацiйноï бази даних Карпат по ДП "Кутське лкове господарство" ;
2) отриману B^ipKy на запит у середовищi Microsoft Access iмпортовано в се-редовище Microsoft Excel та в подальшому збережено в^у форматi з метою шд'еднання отримано'1 бази даних до GIS-планшетiв лiсництв;
3) пiд'еднання отримано'1 вибiрки до атрибутивно!' таблицi електронного планшету (шейп-файл - межi таксацiйних видiлiв установлених шструменталь-но) та класиф^щя видiлiв за вжом за допомогою кольорово'1 гами в QGIS середовищ^
4) вiдбiр суцшьних масивiв лiсy бiльше 20 га, що мають вiк старше 80 роыв у смерекових деревостанах, та 120 - у букових деревостанах;
5) аналiз вибраних дшянок та визначення попереднiх площ обстежень у кожному iз лiсництв.
