CC BY
16
6. Старова Н.В. Селекция ивовых / Н.В. Старова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 208 с.
7. Царев А.П. Динамика сохранности и продуктивности настоящих тополей при испытании в условиях умеренного климата / А.П. Царев, Р.П. Царева, В.А. Царев // Вестник ВОГиС : сб. науч. тр. - 2010. - Т. 14, № 1. - С. 659-668.
8. Царев А.П. Мировой опыт плантационного лесовыращивания / А.П. Царев // Ученые записки Петрозаводского государственного университета : сб. науч. тр. - Сер.: Естественные и технические науки. - 2010. - № 6. - С. 42-48.
9. Stout A.B. Tree breeding of forest trees for pulp wood / A.B. Stout, R. Mc Kee, E.J. Schreiner // Journal of the New York Botanical Garden. - 1927. - Vol. 28, № 327. - Pp. 49-63.
Надтшла до редакцп 22.11.2016р.
Булат А.Г., Диденко М.М., Дядечко Л.В. Особенности роста и развития видов, форм и сортов ивы и тополя на коллекционном маточном участке в учебно-опытном питомнике ХНАУ им. В.В. Докучаева
Для создания эксплуатационных насаждений, лесных культур, энергетических плантаций, так и для использования в озеленеНИИ, большое значение имеет селекционный отбор. По результатам исследований, которые проведены на территории учебно-исследовательского питомника ХНАУ им. В.В. Докучаев на 10-ти различных видах и гибридных формах тополей и ив, приведен комплекс данных относительно приживаемости, ростовых качеств и радиальных приростов растений. Проведенные исследования могут служить критерием при отборе тех или иных клонов, сортов, гибридов тополей и ив для использования их в лесном хозяйстве либо в озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: сорт, гибрид, приживаемость, радиальный прирост, рассадник, коллекционно-маточный участок.
Bulat A.G., Didenko M.M., Dyadechko L.V. Peculiarities of growth and development of types, forms and varieties of willow and poplar on the collector's nursery area in V.V. Dokuchaev training experimental nursery of KNAU
To create operational plantations, forest plantations, energy plantations and use in landscaping, breeding selection is of great importance. According to the results of studies that were conducted on the territory of V.V. Dokuchaev educational research nursery, KNAU, on 10 different species and hybrids of poplars and willows, a set of data regarding survival rate, growth characteristics and the radial growth of plants is given. The conducted research can serve as a criterion in the selection of certain clones, varieties and hybrids of poplars and willows for use in forestry or landscaping of settlements.
Keywords: variety, hybrid, survival rate, radial growth, hotbed, collectible-uterine area.
УДК 630*241
РЕГУЛЮВАННЯ ПОРОДНОГО СКЛАДУ ТА ОЦ1НЮВАННЯ ПРОДУКТИВНОЕ ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПОД1ЛЛЯ
О.Г. Василевський1,1.С. Нейко2, Л.В. Смашнюк3, Ю.А. €лкавенко4
Дослщжено застосування доглядових рубань у дубово-ялинових деревостанах По-дшля. Проведено поргвняння продуктивное^ чистих дубових та дубових насаджень iз введенням ялини. Наведено характеристику дубово-ялинових люосташв iз рiзними терминами та штенсившстю вирубування дерев ялини. Вщображено динамшу таксацшннх показннюв та товарности За проведеними дослщженнями встановлено переважання за-
1 ст. наук. сговроб. О.Г. Василевський, канд. с-г. наук - ДП "Вшницька Лсова науково-дослщна сганцш" УкрНДШГА;
2 ст. наук. спгвроб. 1.С. Нейко, канд. с-г. наук - ДП "Вшницька л1сова науково-дослщна сганцш" УкрНД1ЛГА;
3 наук. спгвроб. Л.В. Смашнюк - ДП "Вшницька л1сова науково-дослщна станцш" УкрНДШГА;
4 наук. спгвроб. Ю.А. €л1савенко - ДП "Вшницька л1сова науково-дослщна станцш" УкрНД1ЛГА
гально! продуктивное^ насаджень i3 введениям ялини у склад деревосташв; визначено найбiльш оптимальну iнтенсивнiсть та термiни проведення доглядових рубань; вщзна-чено пiдвищення продуктивном! дубово! частини i3 раннiм вирубуванням ялини i наб-лиження запасов до оптимальних показникiв.
Ключов1 слова: дубово-ялиж^ деревостани, продуктивнiсть, рубки догляду.
Вступ. Дубово-ялиновi культури широко створювали у серединi ХХ ст. з метою шдвищення продуктивностi лiсостанiв. На сьогодш збереглася значна частина таких насаджень у Подшьському perioHi [3, 4, 6, 7]. В останн 5-10 роив вирубували ялину у змiшаних деревостанах внаслiдок переважання ii' про-дуктивностi над шшими основними лiсотвiрними породами, а також попршен-ня стану та всихання. Рубки догляду у дубово-ялинових насадженнях застосо-вують з метою найбшьш оптимального вирощування дуба та ялини i забезпе-чення 1х вiдповiдноi якостi. Поряд iз цим важливим аспектом залишаеться своечасне вирубування ялини та забезпечення успiшного росту дуба звичайного до вiку стиглостi [4, 5].
Застосування рiзних схем створення та режимiв вирощування дубово-ялинових деревосташв призвели до рiзних результапв. Зокрема, зафiксовано ви-падки пригшчення дуба ялиною або навпаки. З огляду на це, важливими зали-шаються питання щодо оцiнювання створення таких культур та можливосп 1'х вирощування; запровадження найбiльш ефективних режишв доглядових рубань; оцiнювання продуктивной залишено!' дубово! частини деревостанв шс-ля вирубування ялини [2-7, 10, 11].
Мета роботи - дослщити дубово-ялиновi деревостани iз рiзною штенсив-нiстю та термiнами вирубування ялини.
Об'ект дослщження. Об'ект дослiдження - дубово-ялиновi насадження Подiлля, !х стан, продуктившсть та ефективнiсть вирощування.
Методика дослщження. Польовi роботи виконано за загальноприйнятими у лiсiвництвi та лковш таксацii методиками [1]. Дослiдження проведено на ста-цiонарних пробних площах, закладених у 2008 р. На пробних площах здiйснено суцiльнi перелки дерев iз визначенням дiаметра, товарносп дерев, класу Краф-та, наявних вад i пошкоджень. Висоти визначено для 20-25 дерев кожно!' породи. Порiвняння фактичних та оптимальних запаав виконано на основi порiв-няння даних таблиць ходу росту для деревостатв штучного походження в умо-вах Украши, якi розробив М.В. Давидов [9]. Вирiвнювання запаав фактичних насаджень для кожного класу вшу виконано за допомогою розрахованих регре-сiйних рiвнянь. Запаси оптимальних деревосташв зведено до середшх значень клаав вiку. Аналiз польових даних виконано за допомогою стандартного пакету статистичних програм Excel.
Результата дослщження. Дослщження проведено у дубово-ялинових культурах, яю було створено у ДП "Вшницьке ЛГ" у 1948 р. Дослвджуваш лко-вi культури було сформовано за такою схемою: 2 ряди дуба, один ряд ялини iз шириною мiжрядь 4 м та розташуванням посадкових мiсць у ряду - через 0,7 м. За наведено!' схеми створення ус дубово-ялиновi деревостани характери-зувалися початковим складом 7Дз3Яле. До 40-рiчного вшу у насадженнях проводили рубки догляду iз рiвномiрним зрiдженням деревостанв середньо!' штен-
сивностi та видаленням ялини i дуба за низовим методом. Станом на 1990 р., внаслщок вищо! продуктивностi ялини И частка у складi насаджень зросла на 13 одинищ. Водночас вiдбулося зниження частки дуба на 2 одинищ та зростання частки супутнiх порiд, зокрема граба звичайного. Таксацiйну характеристику насаджень за даними лiсовпорядкування 1990 р. наведено у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика до^дних дмянок iз рiзними режимами проведення доглядових рубок у дубово-ялинових культурах 42^чного вту (ДП "Втницьке ЛГ", Вороновицьке лкництво, 1990 р.)
№ ПП Квартал / видш Склад наса-дження Середш Клас бот- тету Вщнос-на повнота М, м3/га !нтенсивтсть рубки, %
А, ро-кiв Н, м А см вiд загального запасу вщ запасу ялини
1С 108/2 5Дз3Яле2Г 42 18 20 1а 0,80 220 50* 100*
2С 106/3 5Дз4Яле1Гз 42 17 20 I 0,80 210 30 80
3С 102/8 5Дз 4Яле1Гз 42 17 18 I 0,80 220 0 0
4С 102/10 5Дз4Яле1Гз 42 18 18 1а 0,80 230 10 20
* Вирубування ялини у два прийоми (1992, 2008 рр.).
Починаючи iз 1990 р., на дшянках було проведено часткове та повне вирубування ялини. Зокрема, у квартат 108, вид. 2, пробна площа (ПП 1 С) часткове вирубування ялини було проведено у 1992 р. Загальна маса вирубано! деревини становила близько 20 м3/га (10 %). У 2008 р. на дшянщ проведено сущльне вирубування ялини (40 % ввд загального запасу). У кварталi 106, вид. 3 (ПП 2С) було здшснено рубку ялини у два прийоми. Проведено тшьки один прийом у 1996 р., шд час якого вирубано близько 30 % ввд загального запасу деревини. Частка вирубано!' ялини становила 80 %, а запас вирубано!' деревини ялини ся-гав 80 м3/га. У кварталi 102, вид. 8 (ПП 3С) ялину не вирубували (контроль). У кв. 102, вид. 10 (ПП 4С) у 1992 р. було проведено рубку, шд час яко! частка вирубано! деревини ввд загального запасу становила 10 % (40 м3/га). Частка вирубано! ялини ввд !"! запасу становила 20 %.
Упродовж 2012-2016 рр. проведено остаточне вирубування ялини на дшян-ках. Зокрема, вирубували ялину на пробних площах 3С та 4С. На цих дшянках заготовлено вiдповiдно 244 м3/га та 163 м3/га ялини. Поодинокi дерева ялини залишеш на дiлянцi ПП 2С. Таксацiйну характеристику 68-рiчних насаджень наведено у табл. 2.
Табл. 2. Таксацшна характеристика насаджень дубово-ялинових насаджень 68-рiчного в^ iз вирубуванням ялини на до^дних дтянках Ъ рiзними (ДП "Втницьке ЛГ", Вороновицьке лкництво, 2016 р.)
№ Квартал Вш, Сучасний Середнi Клас бо- Вщносна М,
ПП / видш роюв склад насадження Н, м В, см ттету повнота м3/га
1С 108/2 68 9Дз1Лпд+Клг 25 28 I 0,62 255
2С 106/3 68 5 Дз2Яз2Гз1 Клг+Яле+Лпд 24 28 I 0,75 315
3С 102/8 68 9Дз1Гз+Лпд+ Клг 24 28 I 0,60 289
4С 102/10 68 7Дз2Гз1Лпд 26 28 I 0,50 243
Пкля завершального вирубування ялини на далянках ПП 3С та ПП 4С зни-зилася повнота насаджень iз 0,80 до 0,60-0,50. Закономiрно зросла частка дуба у складi насаджень до 7-9 одиниць. Пкля вирубування ялини, тенденщ! до зрос-
тання загального запасу насаджень упродовж останнiх рокш збереглися у наса-дженнях iз бiльш раннiм вирубуванням ялини (ПП 1С, ПП 2С). Зниження за-гальних запас1в вiдбулося на дшянках, де було проведено остаточне вирубуван-ня ялини (ПП 3С, ПП 4С). У табл. 3 наведено даш порiвняння продуктивностi дубових деревостанш без введения ялини у початковому складi та дослвджува-них дшянок.
Табл. 3. Таксацшна характеристика насаджень за переважанням дуба 66-72-рiчного вту без введення ялини (ДП "Втницьке ЛГ", Вороновицьке лкництво, _2011 р.)_
Квартал / видш Площа, га Склад насадження Вш, рокiв Середт Клас ботте-ту Вщ-носна повно- та Запас, м3/га Частка дшових дерев, %
Н, м А см
48/5 0,9 10Дз+Гз+Бп 66 23 30 I 0,70 280 70
49/2 3,7 10 Дз 72 24 32 I 0,70 280 70
50/4 1,4 10Дз+Гз+Лпд 71 24 32 I 0,70 300 70
52/10 0,7 10Дз+Лпд 66 23 30 I 0,70 280 70
55/2 8,7 8Дз1Лпд1Яв 67 25 30 1а 0,80 320 70
55/5 2,0 7Дз1Гз1Яз1Бп 69 25 28 I 0,80 330 70
64/3 1,2 6Дз3Гз1Лпд+Бп 71 24 32 I 0,75 290 60
102/7 4,3 8Дз1Гз1Лпд+Бп 66 24 30 I 0,80 320 65
104/1 24,5 6 Дз 1 Лпд 1 Гз 1 Клг 1 Яз 66 23 28 I 0,80 280 70
109/7 9,7 9Дз1Гз+Чш 71 23 30 I 0,90 320 60
Порiвняльний анатз деревосташв за участю дуба свдаить про те, що у 66-72-рiчних насадженнях у межах дослщжуваного лiсового масиву запас стано-вить 280-330 м3/га. У дубових насадженнях пiсля вирубування ялини запаси становили 224-280 м3/га. Рiзниця становить 50-56 м3/га. Унаслiдок вирубування ялини вщбулося зростання iнтенсивностi росту дуба завдяки додатковому ос-вiтленню та збшьшенню площ живлення. Тому е прогнозованим зростання запаяв насаджень iз вирубуванням ялини у минулому та досягнення до вiку стиг-лосп показниюв продуктивностi дубових деревостаЩв, де ялини не було введено. Пкля вирубування ялини продуктивнiсть насаджень, порiвняно iз опти-мальними, ктотно знижуеться (табл. 4).
Проведено графiчний аналiз динамiки продуктивностi оптимальних дубових деревосташв та дубово-ялинових насаджень iз рiзною iитенсивнiстю та тер-мiнами вирубування ялини. Встановлено, що вирубування ялини у бшьш ранш термiни на ПП 1С призводить до активiзацií росту залишеного дубового дере-востану. За даними табл. 4, загальна площа перетитв стовбур1в на ПП 1С, ПП 2С, якi закладенi в умовах свiжоí грабово!' дiброви, становить 19,66 м2/га та 25,2 м2/га. Зниження суми площ поперечних перетишв на ПП 1С зумовлене вирубуванням ялини у 2008 р. Незважаючи на значну частку учасп ялини у складi насаджень станом на 2008 р., сума площ перетишв дубово!' частини деревостану на ПП 1С, порiвияио iз ПП 2С, залишалася досить високою та становила 12,34 м2/га. Вирубування ялини на ПП 2С у 1994 р. сприяло женсивному росту та розвитку дерев дуба. Внаслвдок остаточного вирубування ялини на дшянках ввдбулися змiни таксацiйноí характеристики насаджень.
Табл. 4. Таксацшна характеристика дубово-ялинових культур (вт насадження - 60 роюв) iз рiзною ттенсивтстю вибiрки ялини (ДП "Втницьке ЛГ", Вороновицьке лкництво, 2008 р.)
№ ПП
Показник
Породний склад
дуб ялина ясен граб липа клен та ш.
Всього
Повна виб1рка за два прийоми (20 %, 100 %) у 1994 та 2008 рр.
О, м2/га
1С
М, шт./га
Б, см
Н, м
М, м /га
12,34
230
26,3
23,5
150
4,
462
11,4
13,0
55
1,82
44
23,0
20,5
16
0,53
18
21,8
21,0
12
19,66
233
Висока штенсившсть виб1рки ялини (80 %) у 1996 р.
2С
О, м /га
М, шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
11,32 2,38 3,54 4,62 1,8
228
25,1
24,0
129
24
35,4
25,0
23
64
26,4
25,0
38
334
13,3
15,0
56
1,
38
82
24,4
17,0
22,0
17,5
14
25,2
267
Ялину не вирубували (контроль)
3С
О, м /га
М, шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
15,00 19,94
333
24,0
27,0
204
222
33,8
29,0
244
4,13 0,44
386
11,7
13,0
42
53
10,4
11,5
0,27
36
9,7
10,0
39,78
497
Низька штенсившсть виб1рки ялини (20 %) у 1992 р.
4С
О, м2/га
М, шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
12,40
232
26,1
26,5
165
12,50
136
34,3
28,0
163
4,16
48
12,4
14,0
45
15,5
16,0
17,5
15,5
29,98
384
7
4
3
5
6
Станом на 2008 р., продуктивнкть насадження на ПП С2 була зумовлена значною часткою ясена у першому яруа, штенсившсть росту якого шсля вида-лення ялини також зросла. За загальною сумою площ поперечних перетинш та врахуванням частки учасп ясена, загальна площа поперечних перетишв супут-шх порвд на ПП 2С становила 14,85 м2/га.
Загальна сума площ поперечних перетишв стовбурiв на ПП 3С, контролi (дшянка без проведения вирубування ялини) становила 39,78 м2/га, що переви-щувала вiдповiдний показник на ПП 4С iз вирубуванням ялиново! частини 20 % (29,98 м2). Перевищення сум площ поперечних перетишв на ПП 3С зумовлене значною часткою ялини (19,94 м2/га порiвняно iз 12,50 м2/га). Поряд iз цим, у насадженнi на ПП 3С встановлено переважання сум площ поперечних перетишв дуба звичайного (15,0 та 12,40 м2/га вщповвдно). До зниження загально! су-ми площ поперечних перетинш стовбурш призвело вирубування ялини (20 м3/га) у 1992 р. Проведення рубки стимулювало рiст залишено! частини дерев, зокрема i дуба. Якщо на ПП 3С середнш дiаметр дуба становив 24,0 см, то на ПП 4С - 26,1 см. Таксацшну характеристику деревосташв станом на 2016 р. наведено у табл. 5.
Табл. 5. Таксацшна характеристика дубових деревостамв Ьз вирубуванням ялини (вт - 68 роюв) на стацмнарних пробних площах (ДП "Втницьке ЛГ", Вороновицьке лкництво, 2016 р.)
№ СПП
Показник
дуб
Породний склад
граб
клен та ш.
Усьо-го
Сущльне вирубування ялини за два прийоми (перший прийом - 20 %, другий прийом - 80 %) у вщ1 46 1 60 роюв
1С
О, м /га
N шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
13,:
230
28,4
25,7
172
4,
462
11,4
13,0
55
1,82
44
23,0
20,5
16
0,53
18
21,8
21,0
12
21,03
255
Висока штенсившсть виб1рки ялини (80 %) у вщ1 48 роюв
2С
О, м /га
N шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
25,90
228
28,7
24,8
177
2,38
3,54
24
64
35,4
26,4
25,0
25,0
23
38
4,62
334
13,3
15,0
56
1,80
38
24,4
22,0
14
1,
82
17,0
17,5
40,10
315
Ялину не вирубували(контроль)
3С
О, м /га
N шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
20,70
333
28,3
25,3
240,0
4,13
386
11,7
13,0
42
0,44
53
10,4
11,5
4
0,27
36
9,7
10,0
3
25,54
289
Пом1рна штенсившсть виб1рки ялини (20 %) у вщ1 44 роки
4С
О, м2/га
N шт./га
Б, см
Н, м
М, м3/га
17,25
232
28,8
27,2
193
4,16
48
12,4
14,0
45
0,84
45
15,5
17,5
22,25
243
7
5
За даними табл. 5, найнижчим загальним запасом характеризуеться длянка ¡з шзшм вирубуванням ялини (ПП 4С). Найвищий запас деревини був зосере-джений на далянщ ¡з раншм вирубуванням ялини (ПП 2С). Незважаючи на шзне вирубування дуба на дшянках (ПП 3С, ПП 4С), на них збереглися достатньо висок! запаси дубово! частини. Пор1вняння оптимальних запаав дубових деревос-ташв та залишено! дубово! частини шсля вирубування ялини вказуе на нижч! показники продуктивност! фактичних насаджень.
Шзне вирубування ялини у склад! дубово-ялинових культур призводить до зростання в!дхилення фактичних запас!в дуба звичайного ввд оптимальних. Це зумовлене зростанням конкурентного впливу ялини у склад! змтаних дубових деревостан!в. Анал!з розпод!лу дерев дуба за яккною характеристикою на 2016 р. вказуе на переважання дшових дерев ¡з ранн!м вирубуванням ялини (ПП 2С), частка яких на ц!й д!лянц! становить близько 60 %. Частка д!лових дерев у насадженнях ¡з п!зн!м вирубуванням ялини (ПП 3С) е найнижчою та становить 37,3 %. Найбшьша частка дров'яних дерев (23,5 %) сконцентрована на д!лянц! ¡з вирубуванням ялини у 60-р!чному в!ц!. Попршення стану та техн!чно! якост!
деревини зумовлене утворенням водяних пагонiв на стовбурах окремих дерев пiсля 1х освилення.
Пiд час визначення термiнiв проведения доглядових рубок варто прийняти до уваги також особливосп санiтарного стану ялини у регiонi. Зокрема, у реп-онi впродовж останнiх 5 ротв спостерiгалося масове всихання ялини. Зпдно з дослiджениями санiтарного стану дубово-ялинових культур спостерiгаeться ак-тишащя процесш всихання ялини у складi насаджень вже у вiцi понад 30 ротв. За проведеними оглядами зрубано! деревини близько 10 % 11 було пошкоджено кореневими гнилями. Висновки:
1. Деревостани за участю ялини у складi насаджень дають змогу значно шдви-щити продуктившсть дубових деревостанiв до вiку 40-70-роыв та додатково-го отримати 150-200 м3/га деревини. В умовах свiжих грабових дiбров Подш-ля найбшьш оптимальними е двоприйомне вирубування ялини, яке доцтьно, проводити у вщ 40-50 рокiв з iнтенсивнiстю до 20 % та у вщ 50-60 роыв iз вирубуванням залишено'1 частини.
2. Запас дубово'1 частини деревостану шсля вирубування ялини у вщ 40-70 ро-к1в наближаеться до середнiх запасiв таких насаджень без введення ялини. Дубовi лкостани пiсля вирубування ялини поступаються у продуктивност на 50-60 м3, що може бути компенсовано до вшу стиглост за рахунок бiльш ш-тенсивного приросту дуба.
3. Пiзне вирубування ялини (до 70 роыв) у складi дубово-ялинових насаджень призводить у подальшому до значного зниження фактичних запасiв дуба зви-чайного порiвняно iз оптимальними значеннями. Це зумовлене зростанням конкурентного впливу ялини та iстотного зниження продуктивност дуба зви-чайного у складi змiшаних деревостанiв.
Лiтература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
2. Бондар А.О. Формування лiсових насаджень у дiбровах Подшля / А.О. Бондар, М.1. Гор-дiшко. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 336 с.
3. Василевський О.Г. Особливост створення та динамка складу дубово-ялинових культур на Подилп / О.Г. Василевський // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 27-33.
4. Василевський О.Г. Регулювання породного складу та ефектившсть проведения доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Подшля / О.Г. Василевський // Лвдвництво i агролюо-мелiорацiя : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во УкрНДЩГА. - 2008. - Вип. 113. - С. 121-129.
5. Гордieнко 1.1. Швидкороап культури ялини / 1.1. Гордieнко // Пращ 1н-ту лiсiвництва : зб. наук. праць. - К. : Вид-во АН УРСР. - 1953. - Вип. 5. - С. 147-156.
6. Гордieнко М.1. 1нтродуценти в люових культурах Подiлля Украши / М.1. Гордieнко, А.О. Бондар, Г. Т. Криницький, Г.П. Леонтяк. - К. : Вид-во "Агропромвидав Украши", 2000. -208 с.
7. Гордieнко М.1. Лiсовi насадження Вгнниччини / М.1. Гордieнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, П.1. Лакида, В.П. Ткач. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 248 с.
8. Дебринюк Ю.М. Лiсовi культури рiвнииноl частив захщного регiоиу Украши : навч. посiб. [для студ. ВНЗ] / Ю.М. Дебринюк. - Л^в : Вид-во "Свiт", 1993. - 296 с.
9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
10. Пастернак П.С. Взаимодействие й жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А. Богомолов, В.А. 1гнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Вид-во "Урожай". - 1982. - Вып. 62. - С. 20-24.
11. Самойлова Н.О. pî3h™ ступшь зрiджувань i сортиментна структура деревостану / Н.О. самолова, Т. А. Панасюк // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львш : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 15.3. - С. 64-66.
Надшшла до редакцп 08.12.2016р.
Василевский О.Г., Нейко И.С., СмашнюкЛ.В., Елисавенко Ю.А. Регулирование породного состава и оценка продуктивности дубово-еловых дре-востоев Подолья
Исследовано применение рубок ухода в дубово-еловых древостоях Подолья. Проведено сравнение производительности чистых дубовых насаждений и дубовых насаждений с введением ели. Приведена характеристика дубово-еловых насаждений с разными сроками и интенсивностью рубки. Отражена динамика таксационных показателей и товарности древостоев. По проведенным исследованиям установлено преобладание общей производительности древостоев с введением ели в состав древостоев; определены наиболее оптимальные интенсивность и сроки проведения рубок; отмечен рост производительности дубовой части с ранней вырубкой ели и приближение производительности к оптимальным показателям.
Ключевые слова: дубово-еловые древостои, производительность, рубки ухода.
Vasylevskiy O.G., Neyko I.S., Smashnyuk L.V., Yelisavenko Yu.F. Regulation of Tree Species Composition and Assessment Productivity of Oak-spruce Stands in Podillya Region
Improvement thinning in oak-spruce stands in Podillya region is carried out. A comparison of the performance of pure oak forest and oak forest with the introduction of spruce is made. The characteristic of oak and spruce plantations with different improvement thinning and intensity of cutting is presented. The dynamic of taxation parameters of stands is investigated. According to the studies we determined the prevalence of overall performance with the introduction of spruce stands in the composition of the stands; the optimal intensity and timing of the cuts; marked increase in productivity of oak with early cutting of spruce and approach to optimal performance parameters of productivity.
Keywords: oak-spruce stands, productivity, improvement thinning.
УДК 630*234/53:631.484:582.28(477.51)
ВИДОВИЙ СКЛАД М1КОБЮТИ МОРТМАСИ БЕРЕЗИ ПОВИСЛО!
М.А. Голяка1,2
Унаслщок мшолопчного аналiзу i3 зразюв мортмаси берези повисло! iзольовано та щентифшовано 95 видав грибгв. Найбшьша юльюсть rprfiB (79 видав) належала до вщ-дшу Ascomycota, а Zygomycota i Basidiomycota представлеш тшьки 8-ма видами кожен. Встановлено, що найбшьш рiзноманiтний склад мжобюти е у мортмас деревно! ламаш берези повисло! III класу деструкц!!. Для мортмаси березових лiсiв Укра!нського Полю-ся шдтверджено закономiрне шдвищення ступеня щдабносй мжобюти для сухостою, деревно! ламаш та опаду гшок мiж однаковими i сумiжними класами деструкщ!'.
Ключовi слова: мжобюта, мортмаса, деревна ламань, сухостiй, Укра!нське Полiсся, клас деструкци, компонент, подiбнiсть, Betula pendula.
Вступ. У рослинному noKpMBi Землi лкам належить провщна роль як за зайнятою площею, так i за функщональним призначенням. Лiсовi екосистеми охоплюють нaйбiльшу к!льк!сть бiотопiв i переважну кiлькiсть наземних видгв
1 acnip. М.А. Голяка - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки1в;
2 наук. кер1вник: с. н. с. А.М. Бшоус, д-р с.-г. наук - НУ бiоpеcуpciв i природокористування Украши, м. Ки1в
рослин, а також фгготрофних i грунтових оргашзмш свиу, зокрема грибш. Вони утворюють, за виразом В.Н. Сукачова, "найбшьш потужну плiвкy життя на зем-нiй поверхнi" [20]. У лкових фiтоценозах вiдбyваeться одночасно два основних процеси. З одного боку - утворення органiчних речовин, з iB^ro - вiдмирання та дестрyкцiя рослинних залишюв. За допомогою цих важливих процесш органiчнi речовини, якi знаходяться пiд пологом лiсy у вигляд сухостшних дерев, пшв, по-рубних залишшв, представляють собою джерело енергл - основу життедаяльносп рiзних груп органiзмiв, iнтенсивний рух яко! по ланцюгах живлення збагачуе М-сову екосистему i шдтримуе видове рiзноманiття, зокрема грибш.
Мета дослщження - дослщити видовий склад i подiбнiсть деструктивно! мiкобiоти мортмаси Betula pendula Roth. - берези повисло! в лках Укра!нського Полiсся.
Матер1али та методика дослвдження. Для дослiдження шкобюти зразки мортмаси B. pendula ввдбирали на 43 дшянках. Видшено 4 класи деструкцй' для сухостою берези [1]. Дослвджена деревина за сво!м фiзико-механiчним станом (передyсiм базисною щшьнктю) належала до III i IV класш деструкцй', оскiльки майже на кожнш пробнiй плошi спостерiгалися злами сухостшних дерев, якi знаходилися у вертикальному сташ завдяки мiцнiй корi iз незначною висотою (2-6 м). Деревну ламань подшено на 5 класш деструкцй', гiлки - на 3 класи [1].
Ощнювання параметрiв та закладання пробних площ здшснено згiдно з прийнятими у лковш таксацй' та лiсовпорядкyваннi теоретичними положениями, вимогами та правилами [19]. На зазначених вище пробних площах ввдбира-ли по 5 зразюв мортмаси сухостою, деревно! ламанi та гшок за класами деструкцй', для подальших лабораторних дослiджень видового складу мжобюти. Мортмаса класифiковано за такими елементами:
• сухостшш дерева - MepTBi дерева, що перебувають у вертикальному cTaHi i вхо-дять до складу насадження та ix зломи на рiвнi 1,3 м;
• деревна ламань - стовбури дерев та ix частини, що розташоват у горизонтальному стат, та виею довжиною знаходяться на поверхш грунту чи шдстилки, також до цiei' групи вщносять пнi та деревнi залишки;
• опад гiлок - складаеться з гiлок мертвих i живих дерев, що опали i знаходяться поверх грунту або опаду.
Видшення мiкромiцетiв iз зразкш мортмаси берези повисло! проведено методом нагромадження у вологих камерах i на агаризованому середовишi Чапека. Посши культивували за температури 25±2°С упродовж 14 дiб [14].
Плодовi тала базидiомiцетiв вiдбирали разом iз зразками мортмаси. Досль дження морфологiчних структур iзольованих грибiв здшснено методом виго-товлення тимчасових мшроскошчних препаратiв, якi вивчали за допомогою свилового лабораторного мiкроскопа XS-3320. Для визначення таксономiчно!' належностi мiкромiцетiв використано визначники вичизняних та iноземних авторш [3-5, 9-11, 13, 15,-18, 20, 22, 24].
Для характеристики видового складу грибiв у дослщжених зразках мортмаси B. pendula застосовано коефщкнт подiбностi Сьоренсена-Чекановського, розрахунок якого здшснювали з урахуванням частоти зyстрiчальностi видiв i який за сво!ми властивостями е yнiверсальним параметром для встановлення
