CC BY
30
УДК 630*228.0 Ст. наук. ствроб. О.Г. Василевський - ДП "Втшцъка лкова
науково-доШдна станщя " УкрНДШГА
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ ТА ДИНАМ1КА СКЛАДУ ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ КУЛЬТУР НА ПОД1ЛЛ1
Дослщжено особливостi створення дубово-ялинових культур на Подшль Здш-снено оцiнку змiни частки дуба звичайного та ялини европейсько'1 у складi лiсостанiв за рiзних схем створення.
Ключов1 слова: дубово-ялиновi культури, схеми створення, склад насаджень.
Senior research officer O.G. Vasilevskiy - DP "Vinnitsia forest research station"
Features of creation and dynamics of structure of oak - fur stands
in Podillya region
Research of features of creation oak-fur stands in Podillya region is lead. It is lead an estimation change of participation an oak-fur stands in forest stands depending on different circuits of their creation.
Keywords: oak-fur stands, cultures, circuits of creation, structure of stands.
Дубово-ялинов1 культури у регют почали створювати у середиш XIX ст. На сьогодш у л1сових масивах Вшницько! област частково зберегли-ся культури за участю дуба звичайного та ялини европейсько! 1850-1860 рр. Здебшьшого вони закладалися без дотримання чггко визначених схем, або 1з переважанням ланкового чи кулюного способу змшування.
Найбшьш1 плошд дубово-ялинових культур створеш у середиш 90-их роюв минулого стол1ття. Враховуючи вшовий д1апазон культур, бшьшють 1з них закладено протягом 1927-1937 рр. Таю культури створювалися шд впли-вом "ялиноманп" на Подалш. У цей перюд створювалися л1сов1 культури вже за ч1тко визначеними схемами зм1шування, проте у кожному окремому випад-ку вони ютотно вщр1знялися м1ж собою та характеризувалися р1зною участю ялини у склад1 насаджень. Здебшьшого основним способом подготовки грунту був ручний, або частково, мехашчний. Пщ час мехашчного оброблення шдго-товлювали смуги для садшня ялини та дуба. При цьому приймалася р1зна ширина м1жрядь (вщ 2 до 8 м) та розташування дерев у ряду (вщ 0,5 до 0,8 м).
Схеми створення люових культур протягом останшх 20-ти роюв знач-но змшювалися. Пщ час створення дубово-ялинових культур протягом цього часу найбшьш поширеним було кулюне чергування ряд1в дуба 1з окремими рядами ялини за розмщення 6-0,7 (табл. 1).
Табл. 1. Основш схеми змьшування та особливост1 тдготування льсокулътурноХплощь для створення дубово-ялинових культур, як використовуютъся протягом останшх 20-ти рокьв
Схема зм1шування Переважаюча схема розмщення Вид виробництва Спос1б подготовки грунту
10 ряд1в Яле 2,5-0,7 мехатчне садшня ручний
6 ряд1в Яле 4 ряди Дз 2,5-0,7 мехатчне садшня ручний
1 ряд Дз 1 ряд Яле 4-0,5 ручне ручний
2 ряди Дз 1 ряд Яле 3-0,7 ручне ручний
3 ряди Дз 1 ряд Яле 6-0,7 ручне ручний
4 ряди Дз 1 ряд Яле 6-0,7 мехатчне садшня ручний
Примгтка. Вшницьке управлшня люового господарства, ДП "Вшницький люгосп"
Сьогоднi найбшьш поширеною схемою створення дубово-ялинових культур у регюш е 4 ряди дуба 1 ряд ялини за схемою розташування 6-0,7. Застосовуються й iншi варiанти розташування садивних мюць: 4-0,7; 5-0,8. У розрiзi люогосподарських пiдприемств найбiльшi площi дубово-ялинових культур за переважанням дуба звичайного створеш в умовах шдприемств ДП "Хмшьницьке ЛГ", ДП мВiнницьке ЛГ" та ДП 'Чллшецьке ЛГ" (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика дубово-ялинових культур за переважанням дуба звичайного у розрiзi л^ових шдприемств Вшницького управлшня л^ового та мисливського господарств (за матер'шлами л'шжорядкуванпя, 2007р.)
Пвдприемство Загальна площа, га Середня площа, га Повнота Частка дуба Середнш в1к
ДП "Крижопшьське ЛГ" 35,4 2,36 0,72 2 54
ДП "Могил1в-Подшьське ЛГ" 132,0 2,87 0,75 3 41
ДП "Хмельницьке ЛГ" 486,1 4,67 0,75 2 29
ДП "Вшницьке ЛМГ" 177,6 3,70 0,74 2 52
ДП "Тульчинське ЛМГ" 160,7 3,57 0,72 2 23
ДП "Гайсинське ЛГ" 169,7 3,46 0,75 2 37
ДП "Чечельницьке ЛГ" 24,6 4,10 0,76 1 18
ДП "Бершадське ЛГ" 41,0 2,93 0,74 1 39
ДП "Вшницьке ЛГ" 562,7 3,72 0,73 3 55
ДП "¡ллшецьке ЛГ" 851,3 3,60 0,73 2 38
ДП "Вшницька ЛНДС" 31,7 3,01 0,78 2 37
ДП "Жмеринське ЛГ" 313,0 3,04 0,72 2 35,2
Всього 2985,0 3,70 0,74 2 39,9
Здебшьшого це насадження iз середньою повнотою (повнота 0,72-0,78), частка дуба у складi яких становить 1-3 одинищ. 1нша частка припадае на яли-ну европейську та супутш деревш породи, зокрема - ясен звичайний, клен гос-тролистий, граб звичайний, липа дрiбнолисту. Середнiй вiк дубово-ялинових культур становить близько 40 роюв. Характеристику дубово-ялинових культур за домшуванням дуба звичайного у розрiзi клашв вiку наведено у табл. 3.
За наведеними даними, найбiльшi плошд дубово-ялинових насаджень за переважанням дуба звичайного характерш для 5, 1 та 2 клашв вiку. Площа цих культур вщповщно 519,8, 442,0 та 412,7 га. Середня площа створених дубово-ялинових культур за переважанням дуба змшюеться вщ 0,6 до 4,4 га. Частка дуба у складi у середньому становить 2-3 одинищ. Необхщно вщзна-чити, що середня частка дуба звичайного у складi дубово-ялинових культур е досить низькою. За умови домшування дуба у складi насаджень та наявност 2-3 одиниць ялини европейсько! шша, досить iстотна частка припадае на супутш породи, що зумовлене !х iнтенсивним ростом та розвитком.
У насадженнях вiком до 50 роюв максимальна частка дуба звичайного становить 4-6 одиниць, а у насадженнях понад 60 роюв - 1-5 одиниць. Середня повнота дубово-ялинових культур за переважанням дуба змiнюеться у межах 0,590,77. Зазначет тенденцй до зниження повноти насаджень iз вшом. Якщо у молод-няках та середньовшових насадженнях повнота становить 0,72-0,77, то у присти-гаючих та стиглих - 0,59-0,69. Зниження повноти насаджень спричинене головно зменшенням частки головних деревних порiд - дуба та ялини у склад! люосташв.
Табл. 3. Характеристика дубово-ялинових культур за переважанням дуба звичайного у розрт клаЫв вшу Вшницького управлшня л^ового та мисливського _господарств (за матер'шлами л'шопорядкування, 2007р.)_
В1к Середнш в1к, рок1в Загальна площа, га Середня площа, га Частка дуба у склад1 Повнота
серед-ня макси-маль-на мш-маль-на серед-ня максимальна мш-мальна
0-10 9 442,0 3,7 1 4 1 0,72 0,95 0,50
11-20 15 412,7 3,4 2 6 1 0,75 0,95 0,51
21-30 24 285,3 4,3 2 4 1 0,76 0,87 0,65
31-40 36 272,7 4,4 1 4 1 0,77 0,97 0,56
41-50 46 519,8 4,0 2 6 1 0,76 0,95 0,60
51-60 55 315,9 3,8 3 6 1 0,75 0,88 061
61-70 66 132,0 2,5 2 5 1 0,72 0,86 0,60
71-80 74 349,1 3,1 3 5 1 0,69 0,82 0,50
81-90 85 25,2 2,1 3 5 1 0,67 0,81 0,61
91-100 96 19,9 1,5 2 5 1 0,67 0,80 0,51
101-110 103 5,6 0,6 2 3 1 0,66 0,75 0,56
111-120 114 7,7 2,6 1 1 1 0,59 0,61 0,55
121-130 124 1,16 0,8 3 3 1 0,60 0,70 0,70
Низька участь дуба у складi бшьшосп насаджень дубово-ялинових культур вказуе на витюнення його шшими деревними породами. Загальш особливост^ щодо змши складу дубово-ялинових культур за рiзноманiтних схем створення наведено у табл. 4.
Табл. 4. Динамжа складу дубово-ялинових культур при змшуванш рядами (ДП _"Могилiв-Подiльський л'шгосч)_
Квартал/ видш Рк створення Початкова схема створення Склад створюваного насадження Склад насадження станом на 2008 р.
47/6 1962 1 ряд Дз 1 ряд Яле 3*0,75 5Дз5Яле 7Яле2Дз1Гз
81/8 1969 3 ряди Дз 1 ряд Яле, 6*0,7 7Дз3Яле 1Дз3Ял5Гз1Яз
91/1 1969 3 ряди Дз 1 ряд Яле, 3*0,7 7Дз3Яле 5Дз3Яле2Лп
81/6 1963 4 ряди Дз 1 ряд Яле 3*0,7 8Дз2Яле 3Д5Ял2Гз
81/1 1958 4 ряди Дз 1 ряд Яле 3*0,7 8Дз2Яле 4Дз2Яле4Гз
Зпдно з даними таблищ, шд час створення люових культур за схемою 1 ряд дуба звичайного 1 ряд ялини европейсько! 3*0,75 внаслщок бшьш ш-тенсивного росту та розвитку ялини европейсько! вщбуваеться витюнення дуба звичайного iз складу насадження. За вказано! схеми створення та почат-ковому складi насадження 5 Дз5Яле частка дуба у 50^чному насадженш зни-жуеться до 2 одиниць, а ялини - зростае до 7 одиниць. У насадженш фор-муеться ярус iз супутшх деревних порщ - граба, липи, клена. Розвиток дерев
дуба, за вщсутност доглядових рубань щодо зниження частки ялини у складi насаджень, можливий лише за умови передчасного всихання останньо!. Схему переформування дубово-ялинових культур iз складом 1 ряд дуба зви-чайного - 1 ряд ялини европейсько! наведено на рис. 1.
За початковси схеми створення 3 ряди дуба звичайно-го 1 ряд ялини европейсько! iз шириною мiжрядь 3 м штенсив-ного впливу зазнають крайнi ряди дуба, як примикають до ря-дiв ялини. При цьому вщбу-ваеться не лише пригшчення дуба у рядах, але i його всихання та вщпад. Проте значна частка дуба залишаеться. За початково-го складу насадження 7Дз3Яле у 50^чному вiцi внаслiдок фiто-ценотичного впливу ялини час-тка дуба знижуеться до 5 оди-ниць, а ялини - зростае до 3 оди-ниць (див. табл. 5). За рахунок випадання рядiв дуба та перь одичного всихання ялини фор-муеться другий ярус iз супутнiх порiд iз липи, граба, клена. Переформування дубово-ялинових культур наведене на рис. 2, 3.
Необхщно зазначити, що за недостатнього догляду за дубом при такш схемi створення культур дуб може цшком ви-пасти iз складу насадження.
Пiд час створення дубо-во-ялинових культур за схемою 4 ряди дуба звичайного 1 ряд ялини европейсько! при 3 м мiжряддях початковий склад ль сових культур - 8Дз2Яле. Внас-лiдок iнтенсивного впливу ялини на крайш ряди дуба вщбу-ваеться погiршення його стану та всихання. З огляду на це, до 50^чного вжу формуеться насадження iз орiентовним складом 3Дз5Яле2Гз. За умови попршення стану та всихання ялини частка дуба у складi насаджень залишаеться дещо вищою -4 одинищ, водночас спостерiгаеться iнтенсивний розвиток супутнього ярусу
Рис. 1. Схема переформування дубово-ялино-вих культур у в'щ'г 50 рошв при початковому створент 1 ряд дуба звичайного — 1 ряд ялини европейсько'13-0,7
Рис. 2. Схема переформування дубово-ялино-вих культур у в'щ'г 50 ротв за початкового створення 3 ряди Дз 1 ряд Яле 3*0,7
iз граба звичайного (див. табл. 5). Особливосп розвитку дубово-ялинового насадження iз початковою схемою створення 4 ряди дуба звичайного - 1 ряд ялини европейсько! п шириною ъпжрядь 3 м наведена на рис. 4.
Рис. 3. Випадання рядiв дуба звичайного при збережент ялини европейсько'1 внас-лiдок штенсивного росту граба звичайного за початково'1 схеми створення 3 ряди Дз 1 ряд Яле, 3*0,7 м (ДП "Могилiв-Подiльське ЛГ", Джуринське лкництво,
кв. 81 вид 8)
Дз ДЗ Дз ЯЛ€ Дз ДЗ Дз Дз
Ял«
Дз Дз Гз Дз ДзГз Яле ДзГз Дз Дз Гз Дз Ял«
Рис. 4. Схема переформування дубово-ялинових культур у вц 50рошв при початковому створент 4 ряди дуба звичайного — 1 ряд ялини европейсько'13-0,7
За умови застосування шших схем змiшування збережешсть дуба звичайного залежить вщ частки ялини у складi та проведених доглядових рубань спрямованих на зменшення частки супутшх порiд, зокрема граба звичайного у складi насаджень. Так, завдяки застосуванню схем ланкового типу змшу-вання, чергування порщ у рядах через 6 садивних мюць та розташування у ряду 0,7-0,8 м негативного впливу зазнають дерева дуба на вщстат до 3 м iз кожного боку, що може у 50-рiчному вщ призвести до повного випадання ланок дуба у iз складу насадження. Збережешсть дуба звичайного залишаеть-ся досить високою за умови застосування лише групово-ланкового чи шахового типу змшування, за якого ценотичний вплив ялини е мтмальним.
Висновки: дубово-ялиновi культури на Подшш створювалися в умо-вах свiжих грабових дiбров за рiзними схемами та рiзною участю ялини у складi iз метою пiдвищення продуктивностi люових насаджень. При цьому найпоширенiшою була схема створення, яка передбачала кулюне чергування 2-4 рядiв дуба iз рядом ялини за ширини мiжрядь вiд 3 до 6 м та розташуван-ням посадкових мюць 0,3-0,7 м.
Найбiльшi площi дубово-ялинових люосташв за переважанням дуба 5-го класу вiку. Середня повнота дубово-ялинових культур змшюеться у межах 0,59-0,77. Зазначеш тенденцiï до зниження повноти насаджень iз вiком, що вщбуваеться за рахунок випадання головних лiсотвiрних порiд.
Зниження частки дуба у складi зумовлене ценотичним впливом ялини, дiя якоï у 50^чних лiсостанах найбiльш iнтенсивно проявляеться на вщсташ до 6 м. За умови витюнення дуба ялиною та внаслщок подальшого ïï перь одичного всихання таю насадження можуть переформовуватися у низькопро-дуктивш похiднi грабовi деревостани.
Л1тература
1. Басун П. А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной // Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Урожай. - 1965. - Вып. 2. - С. 113-117.
2. Взанмодействие й жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П.С. Пастернак, Н.В. Чернявский, А.Г. Богомолов, В.А. Игнатенко / Лесоводство и агролесомелиорация. - К. : Урожай. - 1982. - Вып. 62. - С. 20-24.
3. Голубець М.А. Використання ялини звичайно'1' для тдвищення продуктивност лю1в р1внинно'1' частини захщних областей УРСР // Вюник с.-г. науки. - 1958. - № 4. - С. 51-56.
4. Горд1енко I.I. Взаемовплив ялини та дуба. - К. : Наук. думка, 1967. - 67 с.
5. Горд1енко I.I. Швидкоросш культури ялини // Пращ 1н-ту лю1вництва. - К. : Вид-во АН УРСР. - 1953. - Вип. 5. - С. 147-156.
6. Горшенин Н.М. О причинах гибели культур ели в Прикарпатье / Н.М. Горшенин, С.В. Шевченко // Научн. записки ЛСХИ. - Львов : ЛСХИ, 1954. - Т.4. - С. 174-176.
7. Гурский В.В. Итоги исследований Красно-Тростянецкой лесной опытной станции по созданию й выращиванию дубовых насаждений // Сб. научн. трудов : Дубравы Советского Союза й повышение их производительности. - К. : Урожай, 1968. - 256 с.
9. Дебринюк Ю.М. Оптим1защя схем змшування при вирощувант високопродуктив-них культур дуба звичайного за участю шпилькових порщ. Практичш рекомендаци / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашнш. - Харюв: УкрНДШГА, 1991. - 56 с.
10. Зражва С.Г. Особенности роста дубово-еловых культур в Прут-Днестровском лесо-хозяйственном районе // Научные тр. УСХА: Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии. - К. : Урожай, 1983. - С. 62-63.
