Природне лісовідновлення у прогалинах букових лісів природного заповідника "Розточчя" Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Ключов1 слова: старовжов1 л1си, "вжна", вш прогалин, бурелом, сухостш.

Одним iз завдань заповедников е вивчення природних процесiв i явищ, якi вiдбуваються в екосистемах. Природний заповiдник "Розточчя" утворено у 1984 р., понад 92 % його територц покрито лiсом, з них лки вiком бiльше 100 роюв займають площу близько 33 %, тому дослiдження природних процесс розпаду деревосташв i 1х природне вiдновлення е актуальним. Буковi лiси на Розточчi е, поза сумшвом, природного походження, вони цiкавi для дослiдникiв у зв'язку з вивченням сукцесiй, пов'язаних зi специфiчними особливостями бука, який як едифжатор, що володiе вираженою експансивною активнiстю, фор-муе потужне фггогенне поле. Буковi угруповання вiдносять до клшаксових, у них практично не здатний впровадитися жоден алохтонний вид [1, 3, 4].

Мета та завдання роботи - ощнити стан природного лковедновлення у прогалинах (вжнах), утворених унаслiдок буреломш та вiтровалiв у букових ль сах у природному заповеднику "Розточчя".

Об'ект дослщження - рiзнi за розмiром "вжна" у стиглих та перес-тшних деревостанах природного заповiдника "Розточчя", яю виявили в трьох кварталах з одноредним типом лiсу - вологою грабовою бучиною. Вiдiбрано "вiкна", що утворилися внаслiдок вiдпаду з рiзних причин 3-7 дерев.

Предмет дослщження - процес природного лiсовiдновлення на прогалинах, яю утворилися природним шляхом пед час вiтровалiв i буреломiв.

Методи та методика дослщження. Площу "вiкон" розраховано як по-верхню, не заняту проекциями крон дерев, що прилягають до прогалини.

Одночасно встановлювали орiентовний вiк прогалини за ступенем роз-кладу повалених дерев, користуючись п'ятиступеневою класифiкацiею, яку зга-дано в працях I. 1 I. Szwagrzyk (1996 р.). Стушнь розкладу присвоюва-

ли за такими критер1ями:

I - дерева з неушкодженою корою, деревина тверда, наявш г1лки крони дерев;

II - дерева з частково ушкодженою корою, деревина тверда з ознаками загни-вання лубу, мохи покривають 10-15 % кори, наявш гики крони дерева;

III - дерева з вщшарованою корою або вкритою мохами чи iншою рослиншс-тю на 25-75 % поверхш, деревина м'яка з ознаками загнивання, наявш лише скелетш гiлки крони;

IV - стовбури без кори покрит рослиншстю на 75-100 %, деревина дуже м'яка, гшки вiдсутнi, але стовбури надалi утримують цилiндричну форму;

V - стовбури повшстю вкритi мохами чи рослиншстю, здеформоваш [5].

У межах прогалин для облжу пiдросту закладали 5 кругових облiкових дiлянок радiусом 1,75 м. Одну облжову дiлянку розмщували по центру, а чоти-ри - по контуру прогалини ведносно сторш свiту (пiвнiч, швдень, захед схiд) на вiдстанi 5 м вед проекцц крон материнського деревостану. Облiк пiдросту, а да-лi i оцiнювання успiшностi природного поновлення здiйснено за методикою М.М. Горшенша (1971 р.).

Результати дослщження. Бук лковий на територii заповедника е одшею з головних лкотворних порiд, росте у свiжих i вологих гiгротопах у суборевих, сугрудових та грудових трофотопах. Бiльше 15 % площi заповiдника займають буковi лiси вiком понад 100 роюв, якi зосередженi головним чином у Вере-

щицькому ПОНДВ. Дослщження природного поновлення у лках заповiдника свiдчать про те, що бук, як тiньовитривала автохтонна порода, усшшно ввднов-люеться в усх сприятливих типах лiсорослинних умов шд деревним наметом, i лише у "вкнах" переважае явiр, який з часом частково виткняеться буком [1, 4]. Протягом 2014-2015 рр. проведено дослщження прогалин букових лiсiв, яю утворилися внаслiдок вiтровалiв i буреломш, опис наведено нижче.

ПП-1 Верещицьке ПОНДВ, кв. 4, вид. 10. Прогалина витягнуто! фор-ми з швшчного сходу на пiвденний захвд довжиною близько 100 м, площа -3927 м2. Склад зшкненого деревостану 10Бкл+Дз, вiк 115 роюв. Пiдрiст бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина утворилася внаслвдок вiдпаду 7 дерев бука: 5 в^овальних букiв - кора тримаеться на стовбурах, на 2 деревах тримаеться сухе листя, 1 дерево - у крош мертвi гшки, стовбур затягнуло ожи-ною, 2 буреломш стовбури бука - 1 бурелом зi живою кроною, 1 - бурелом сухостою. Прогалина свiжа, дерева I ступеня розкладу. Утворювалась упродовж 2 рокш - 2014 i 2015. Розширення прогалини тривае.

ПП-2 Верещицьке ПОНДВ, кв. 4, вид. 10. Ввддалена ввд попередньо! на 150 м на схвд. Довжина прогалини з твденного сходу на пiвнiчний захiд -50 м, площа - 785 м2 Материнський деревостан складом 10Бкл+Гз, вiк 115 ро-кiв. Шдркт бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина комбшована за походженням внаслвдок вiдпаду 7 дерев бука: 4 в^овальних букш - 2 свiжi в^-ровали, 2 стовбури на стадц розкладу, вкритi мохом, 2 буреломш стовбури бука - 1 бурелом з живою кроною, 1 - бурелом сухостою.

Прогалина свiжа, дерева II ступеня розкладу, утворена впродовж 2014 р.

ПП-3 Верещицьке ПОНДВ, кв. 4, вид. 10. Ввддалена ввд попередньо! приблизно 400 м на схщ. Рельеф - пологий, мжросхил пiвнiчно-схiдноí експо-зицц до 15 Розмiр прогалини зi сходу на захiд - 100 м, площа - 1571 м2 Материнський деревостан 10Бкл+Гз, вгк - 115 рокiв, повнота - 0,7. Шдркт бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина комбшована внаслвдок ввдпаду 5 дерев бука: 3 в^овальш буки в поточному 2015 р. зi живою кроною, 2 буреломш стовбури бука старого сухостою.

ПП-4 Верещицьке ПОНДВ, кв. 15, вид. 1. Довжина прогалини зi сходу на захщ - 40 м; площа - 502 м2 Материнський деревостан складом 10Бкл+Гз, вгк 120 роюв. Шдркт бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина комбь нована внаслщок вщпаду 3 дерев бука: 2 буреломних буки в 2014 р., кора мщно тримаеться стовбура, крона добре розгалужена без листя, 1 буреломний стовбур бука старого сухостою. Прогалина утворена оркнтовно в 2014 р. Буреломш дерева I ступеня розкладу.

ПП-5 Верещицьке ПОНДВ, кв. 15, вид. 1. Рельеф - пологий схил шв-денно-захвдно! експозицп. Довжина прогалини з швденного заходу на швшч-ний схщ - 30 м; площа - 236 м2 Материнський деревостан складом 10Бкл+Сз, вiк 120 рокiв. Шдркт бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина комбь нована внаслвдок вщпаду 4 дерев бука: 3 буреломних дерева у 2013-2014 рр., кора мвдо тримаеться стовбура, крона добре розгалужена без листя, 1 буре-ломний стовбур бука старого сухостою. Центр прогалини не захаращений, дерева II ступеня розкладу.

ПП-6 Верещицьке ПОНДВ, кв. 8, вид. 5. Рельеф - горбистий, схил шв-нiчноi експозицii. Протяжнiсть прогалини з пiвночi на пiвдень - 45 м; площа -1060 м2. Материнський деревостан мае склад 8Бкл2Дз+Гз, 110 рокiв. Пiдрiст бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина утворилася внаслiдок вщпа-ду 5 дерев: 3 в^овальних букiв, 1 граба та 1 клена гостролистого. Крона пова-лених дерев жива - кора тримаеться на стовбурах. Прогалина свiжа зi стовбура-ми I ступеня розкладу, утворилася у 2015 р.

ПП-7 Верещицьке ПОНДВ, кв. 8, вид. 5. Розмiр прогалини з пiвночi на пiвдень - 30 м; площа - 635,9 м2 Материнський деревостан 8Бкл2Дз+Гз, 110 роюв. Пiдрiст бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина утворилася внаслвдок ввдпаду 7 дерев. Старий бурелом, стовбури на V стадц розкладу. Прогалина давня, добре осв^лена.

ПП-8 Верещицьке ПОНДВ, кв. 8, вид. 5. Рельеф - горбистий, схил шв-денно-захвдний. Довжина прогалини зi заходу на схщ - 55 м, площа - 1036 м2 Материнський деревостан мае склад 8Бкл2Дз+Гз, 110 рокiв. Шдркт бука, клена гостролистого, граба, явора. Прогалина утворилася внаслвдок вiдпаду 5 дерев. Буреломш стовбури граба i бука перебувають на IV стадп розкладу, прогалина давня, вiдзначаеться сильним задернiнням грунту.

Результати облiку шдросту на пробних площах у переводi на 1 га подано у таблищ.

Табл. Оцiнка успiшностi природного поновлення у прогалинах

№ п/п Вк* ЖНП, % Порода Кщьюсть шдросту, 1 тис. шт./га Оцшка успшносп

Вк, роюв Разом природного

1 2-3 4-7 >7 поновлення

Бкл 0,20 0,40 2,60 3,40 7,97 добре

1 I 35 Гз 0 0,40 0,20 1,20 2,24 недостатне

Яв 0 0,80 0,80 3,00 5,78 задовшьне

Разом 0,20 1,60 3,60 8,00 16,59 -

Бкл 0,40 3,60 1,80 4,20 10,32 добре

Гз 0 0 1,00 1,00 2,50 недостатне

2 II 65 Яв 0 1,00 1,40 1,20 3,80 задовшьне

Клг 0 0 1,20 0,20 1,50 -

Разом 0,40 4,60 5,60 6,60 18,32 -

Бкл 0 0,80 0,60 2,80 5,28 задовшьне

Гз 0 0 0,20 0,80 1,40 недостатне

3 II 75 Яв 0 0,20 1,40 2,20 4,82 задовшьне

Клг 0 0 0,20 0,20 0,50 -

Разом 0 1,00 2,40 6,00 12,00 -

Бкл 0,20 0,40 0,80 0,80 2,27 недостатне

Гз 0 1,20 0 1,00 2,22 недостатне

4 I 5 Яв 0 0,60 0 2,40 3,96 задовшьне

Клг 0 0 0 0,60 0,90 -

Разом 0,20 2,20 0,80 4,80 9,35 -

5 II 40 Бкл 0 2,60 0,20 1,20 3,56 задовшьне

Гз 0,20 0,80 0 0 0,51 незадовшьне

Яв 0 0,60 0,80 2,40 4,76 задовшьне

Клг 0 0,40 0,20 1,40 2,54 -

Разом 0,20 4,40 1,20 5,40 11,97 -

Бкл 4,00 5,00 9,20 2,20 16,10 добре

Гз 0 4,20 0,80 0,60 4,22 задовшьне

6 I 90 Яв 5,80 17,60 2,60 2,00 17,03 добре

Клг 0 0,40 0 0 0,24 -

Разом 9,8 27,20 12,60 4,80 37,59 -

Бкл 10,0 0 3,00 4,00 10,50 добре

Гз 0 0 0 1,00 1,50 недостатне

Дз 0 0 1,60 1,40 3,70 задовшьне

7 V 100 Яв 0 0 1,00 2,00 4,00 задовшьне

Клг 0 0 0 1,80 2,70 -

Взш 0 2,00 0,20 0 1,40 -

Разом 10,0 2,00 5,80 10,20 23,80 -

Бкл 0 0 13,40 10,40 29,00 добре

8 IV 100 Гз 0 0 0 3,00 4,50 задовшьне

Дз 0 2,20 0 0 1,32 недостатне

Разом 0 2,20 13,40 13,40 34,82 -

*BiKOBi категори прогалин приймаемо умовно за ступенем розкладу деревини.

Результати оцiнювання природного поновлення свiдчать про те, що бу-KOBi лiси в умовах Розточчя здатш до самовiдновлення, як шд деревним наметом, так i в прогалинах. У видовому cK^i пiдросту на обстежуваних прогалинах виявлено Fagus sylvatica L., Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Carpi-nus betulus L., Acer platanoides L., Ulmus glabra Huds. На бшьшосл прогалин у природному поновленш домiнантна роль належить буку лicовому. Кiлькicть пiдроcту лкотворно! породи змiнюeтьcя вiд 2 тис. шт/га i аж до 29 тис. шт/га. Лише в одному випадку (ПП-4) кращими показниками, шж бук лicовий, вщзна-чився тдргст клена-явора.

Щоб встановити роль прогалин у вщновленш деревоcтанiв, ключовим моментом було знайти залежшсть мiж кшьюстю пiдроcту бука i cупутнiх порщ, що сформувався в межах прогалини та розмiрами прогалини i часом утворення. Як уже згадували, вкову категорвд прогалини визначали вiдповiдно до ступеня розкладу повалених дерев. Результати дослщження кiлькоcтi життездатного пiдроcту залежно вiд вiку прогалин наведено на рис. 1.

I II IV V Быкова категор1я вкна

Рис. 1. РозподЫ тлькостЬ життездатного тдросту бука I супуттх порЬд залежно в1д втовоЧ категори прогалини

З дiаграми видно, що найкраще процес природного поновлення бука ль сового вщбувався на прогалинах IV категори вiку. Маловтiшним щодо вщтво-рення деревостанiв е факт, що на старих прогалинах, вщнесених до V категори вiку, збереглося найменше пiдросту бука лiсового i переважае пiдрiст супутнiх

порщ. Проведет рашше дослiдження свiдчать, що тд деревним наметом тд-рiст бука е конкурентоздатнiший порiвняно з шшими видами, тому е велика ймовiрнiсть, що згодом на прогалинах теж домшуватиме бук. Загалом, ютотно-го зв'язку мiж кiлькiстю життездатного тдросту бука та вiком прогалин не ви-явлено. Пiд час аналiзу впливу площi прогалин на кшьюсть пiдросту бука люо-вого та супутшх порiд (рис. 2) спостережено найбтьшу кiлькiсть пiдросту на прогалин середнього розмiру.

236 502 785 836 1036 1060 1571 3927 Площа "вкна", м'

Рис. 2. РозподЫ к1лькост1 життездатного тдросту бука I супутшх пор1д залежно в1д розм1ру прогалин

Як видно з дiаграми, прямий зв'язок мiж кшьюстю життездатного тд-росту та розмiром вiкон вiдсутнiй, найбiльшу кiлькiсть тдросту виявлено у вж-нах розмiром приблизно 800-1000 м2. На двох перших дтянках присутнiй не-життездатний тдрют, його кiлькiсть не перевищуе 2,4 тис. шт./га.

Висновки. У старовшових букових лiсах природного заповщника "Роз-точчя" вiдбуваються природнi процеси старшня та вiдмирання окремих дерев, яю пошкоджуються буревшми i вггровалами. Пiд час обстеження кв. 4, 8, 15 Ве-рещицького ПОНДВ, з однорщним типом лiсу - вологою грабовою бучиною -виявлено вЫм прогалин розмiром вiд 236 до 3927 м2 Природне люовщновлен-ня у прогалинах вiдзначаеться високою життездаттстю, доброю та задовiльною устштстю. Найкраще вiдновлення характерне для бука люового, клена-явора.

Спостережено тенденцш, що на прогалинах малих i великих розмiрiв е найменше пiдросту. Найбшьша кiлькiсть пiдросту - на середтх за розмiром прогалинах. Очевидно на малих прогалинах чинить притшення материнський деревостан, а на великих вщкритих просторах спостережено захаращення великою ктьюстю стовбурiв повалених дерев, а також розростання трав'яно'1 рос-линносп, яка створюе конкуренцiю для тдросту.

Встановлено, що найкраще процес природного поновлення бука люово-го вщбувався на прогалинах IV категорп вшу.

Лггература

1. БовтЯ.С. Лiсовiдновлення в природному заповеднику "Розточчя" / Я.С. Бовт, Г.В. Стря-мець, Н.М. Ференц // Дендрология, цветоводство и садово-парковое строительство : сб. науч. тр. - Ялта : Изд-во Никитского ботанического сада, 2012. - С. 11-12.

2. Горшенш М.М. Динамжа однол^ок бука европейського на вирубках Карпат залежно вщ зiмкнутостi трав'яного покриву / М.М. Горшенш, Г.Т. Криницький, 1.П. Савич // Шдвищення продуктивностi лiсiв та ефективноста гх використання : зб. наук. праць. - Л^в : Вид-во "Каме-няр", 1973. - С. 6-10.

3. ДидухЯ.П. Систематика и история развития бука в буковых лесах горного Крыма / Я.П. Дидух // Ботанический журнал : зб. наук. праць. - 1985. - Т. 70, № 8. - С. 1045-1048.

4. Стрямець Г.В. Давнi букга лiси природного заповедника "Розточчя" / Г.В. Стрямець, Н.М. Ференц, Н.С. Стрямець // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.1. - С. 96-101.

5. Szewczyk J. Tree regeneration on rotten wood and on soil in old-growth stand. / J. Szewczyk, J. Szwagrzyk // Vegetatio. - 1996. - Issue. 122. - Pp. 37-46.

Надшшла до редакцп 18.04.2016р.

Мыхайлив О.Б., Стрямец Г.В., Хомын И.И. Естественное лесовосста-новление в пробелах буковых лесов заповедника "Расточье"

Приведены результаты исследований естественного лесовосстановления в пробелах старовозрастных буковых лесов заповедника "Расточье". Обследовано восемь "окон" размером от 236 м2 до 3927 м2 в однородном типе леса - влажной грабовой бучи-не. Обнаружено, что лучше процесс естественного возобновления бука лесного происходил на пробелах IV категории возраста. Наибольшее количество жизнеспособного подроста наблюдается в окнах размером примерно 800-1000 м2. Кроме Fagus sylvati-ca L., на пробелах хорошо восстанавливаются Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Carpinus betulus L., реже - Acer platanoides L., Ulmus glabra Huds.

Ключевые слова: старовековые леса, "окна", возраст пробелов, бурелом, сухостой.

Mychayliv O.B., Stryamets G. V., Khomin I. G. Natural Reforestation in the Beech Forest Gaps of the Natural Reserve "Roztochya"

The results of studies of natural regeneration in old-growth beech forest gaps in the natural reserve "Roztochya" are presented. The study involved eight spaces ranging in size from 236 m2 to 3927 m2 in a homogeneous type of forests - wet hornbeam beech. The best process of natural regeneration of beech forest gaps is found to take place in the IV age category. The greatest number of viable seedlings was observed in gaps measuring about 800-1000 m2. Besides Fagus sylvatica L. in gaps Acer pseudoplatanus L., Quercus robur L., Carpinus betulus L. were well restored, while Acer platanoides L., Ulmus glabra Huds were less restored.

Keywords: old-growth beech forests, gaps, gap age, windbreak, deadwood.

УДК 630*182

ПОХ1ДН1 ДЕРЕВОСТАНИ Л1СОСТЕПУ ХАРК1ВЩИНИ В.В. Назаренко1

Проаналiзовано сучасний стан i продуктившсть малоцшних та похщних деревос-ташв Жсостепу Харювщини. Закладено десять люотиполопчних профшв, де у най-бшьш характерних мюцях зроблено описи дшянок люу. Визначено загальну площу по-хiдних та корiнних деревосташв, 1х породний склад. Розраховано продуктившсть наса-джень залежно вiд складу наявних похiдних деревостанiв у конкретному тиш лiсу та зроблено вщповщш висновки. Проаналiзовано за складом коршш деревостани та вияв-лено невщповщшсть складу i структури таких насаджень оптимальним, що найбiльш повно вщповщають природним еталонам.

Ключовi слова: похщш деревостани, малоцiннi деревостани, продуктивнiсть, тип люу, Лiсостеп Харювщини.

Вступ. Проблеми, пов'язаш зi збереженням та ввдтворенням лiсiв, а та-кож з ре^защею принципiв сталого ведения лкового господарства нагально постають як в УкраЫ, так i у вах крашах свiту.

1 доц. В.В. Назаренко, канд. с.-г. наук. - Харкгвський НАУ iM. В.В. Докучаева

Одшею з важливих проблем, яку потрiбно виршити у найближчiй пер-спективi, е ведення лiсового господарства на засадах збалансованого розвитку. Згщно з мiжнародними, погодженими мiж державами принципами, це передба-чае такий ршень лкогосподарювання, за якого будуть отримувати максимальш екологiчний, економiчний та соцiальний ефекти. В УкраЫ вiдбуваються пози-тивш змiни у реалiзацil ще1 сталого лiсокористувания. Тому еколого-ресурсний потенцiал лкш невпинно зростае, а загальний запас деревини за останш 50 ро-юв зрiс бiльше нiж у 2 рази. Обсяги створення лкш за останнi роки iстотно пе-ревищують площу щорiчних суцiльних зрубш. Використання у процесi лкоко-ристування середнього приросту деревини не перевищуе 50 % [10].

Проте сучасний стан лкш Украши все ще недостатньо задовшьний: ви-користання лками потенцiйноi родючостi rрунтiв рiдко перевищуе 70 %. На пе-вних площах вiдбуваеться негативна змiна порщ i рiзке ослаблення деревоста-шв [10]. Лiси постiйно перебувають шд значним антропогенним впливом. Тому на чималих площах ростуть малоцiннi й похвдш деревостани, яю сформувалися в умовах, порушених унаслiдок дiяльностi людини або природних чинниюв i процесш. Похiдними та малоцiнними вважають деревостани, яю сформувалися на мiсцi коршних i е результатом незадовiльного вщновлення чи невдало ство-рених лкових культур за складом порiд, запасом та якктю деревини [2].

Мета дослщження. Вивчення сучасного стану та продуктивной мало-цiнних та похвдних деревостанiв Лiсостепу Харк1вщини.

Методика дослщження. Для дослщження типолопчного рiзноманiття лiсiв використано "Методику лесотипологических исследований" Д.В. Во-робйова [4]. До району дослщжень увiйшли такi державш лiсогосподарськi пiд-приемства Харкiвськоl обл., ДП "Вовчанське ЛГ", ДП "Жовтневе ЛГ", ДП "Чу-гуево-Бабчанське ЛГ", ДП "Змивське ЛГ", Харк1вська ЛНДС УкрНДШГА та ДП "Скрипа!вське НДЛГ", а також НПП "Гомiльшанськi лки". З цiею метою закладено 10 лкотиполопчних профiлiв (по два у ДП "Скрипа!вське НДЛГ" i ДП "Змивське ЛГ" та по три у ДП "Чугуево-Бабчанське ЛГ" i ДП "Вовчанське ЛГ"). Уа маршрути прокладено за схилом, перпендикулярно терасам. Профш протяжнiстю вiд 4,5 до 14 км перетинають у рiзних частинах середньо! течil Сi-верського Дшця його заплаву, борову терасу та правi корiннi береги.

У найбшьш характерних мiсцях за ходом профшю зроблено детальнi описи дшянок лiсу, закладено пробнi площi (табл. 1). 1х закладено з урахуван-ням вимог стандарту органiзацiй Украши "Площi пробнi лiсовпоряднi. Метод закладання" [9]. Розподiл насаджень за типами деревостатв виконано на основi "Шкали оцiнки вiдповiдностi порiд, що ростуть, типам лку у межах лкорос-линних зон Укра!ни i припустимих вiдхилень залежно вiд категорп захисностi лiсiв" [5]. Аналiз дослщних даних проведено з використанням прикладних ком-п'ютерних програм, а також геошформацшних технологiй. Розрахунки виконано на основi даних пробних площ та повидiльноl бази даних "Лковий фонд".

Результати досл1дження. Типологiчне рiзномаиiття лiсiв насаджень лi-сового фонду досить широке (табл. 2). Усього в райош дослiджень виявлено 34 типи лку, однак бiльше 94 % територц займають насадження, яю ростуть в 5-ти типах лку. За даними лiсовпорядкувания, найпоширенiшим типом лку е