CC BY
20
7. Римар М.В. Роль податгав у процес формування еколопчно! полiтики держави / М.В. Римар, Р.С. Филитв // Вюник Львiвськоl державно! фшансово! академи. - 2007. - № 13. - С. 58-63.
8. Податковий кодекс Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.za-kon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
9. Лехоцки Ж. Экологические фонды у переходе к рыночной экономике / Ж. Лехоцки, Г. Пешко // Материалы семинара ОЭСР по экологическим фондам у переходе к рыночной экономике, (1994 г., Будапешт). - Будапешт, 1994. - С. 1-36.
10. Про лщензування певних видiв господарсько! дiяльностi дiяльнiсть: Закон Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1775-14.
11. Про еколопчний аудит: Закон Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1862-15.
12. Про еколопчну експертизу: Закон Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/laws/show/45/95.
13. Кодекс Укра!ни про адмшютративш правопорушення. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
Боровик А.Н. Сущность правового обеспечения процессов эколо-гоориентированного хозяйствования
Раскрыто понятие экологического законодательства и его основной идеи, которой выступает концепция устойчивого развития. Охарактеризованы главные законы, касающиеся природоохранного законодательства и их действенность в экологической сфере Украины. Также рассмотрен перечень финансово-экономических инструментов стимулирующего направления и фискального характера экологического права. Проанализированы составляющие финансово-экономических рычагов и рассмотрено их влияние на охрану окружающей среды и экономику государства.
Ключевые слова: экологическое законодательство, устойчивое развитие, экономические меры, финансово-экономические инструменты, экологический налог, экологические платежи.
Borovik O.N. Essence of legal process managing ecologically
The concepts of environmental legislation and its basic idea, which is the concept of sustainable development. Author examined the main laws relating to environmental laws and their effectiveness in the environmental sector in Ukraine. Also the list of financial and economic instruments of stimulating direction and fiscal environmental law. The analysis of the financial and economic levers and examined their impact on the environment and economy of the state.
Keywords: environmental legislation, sustainable development, economic measures, financial and economic instruments, environmental taxes, environmental charges.
УДК 630*[1+2] Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЧИННИКИ ТА ОЦ1НКА Р1ВНЯ ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В У Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГ1ОНУ УКРАШИ
Охарактеризовано основш абютичш, бютичш та антропогенш чинники тран-сформацшних процешв у люових екосистемах Карпатського регюну Украши. Вста-новлено основш причини несталого ведення люового господарства та незаконних рубань деревини в люах Карпат. Запропоновано показники оцшки рiвня трансфор-мованост ф^оценозу та едафотопу люових екосистем.
Ключовг слова: трансформацшш процеси у люах, чинники трансформацш у сах Карпатського регюну Украши, оцшка рiвня трансформацшних процешв у люо-вих екосистемах.
У забезпеченш сталого розвитку краши вагомого значення набувае ефективне люокористування та ведення люового господарства на засадах
наближеного до природи лiсiвництва. Це передбачае, насамперед, безперер-внiсть iснування лiсового покриву та вщтворення природних рiзновiкових ль сiв, що повинно здiйснюватись iз урахуванням ступеня 1х трансформованостi. Такий шдхщ особливо важливим е для Карпат, як найбшьш лiсистого регюну Укра1ни [1-7].
Трансформацiйнi змiни в люах, як в найменш порушених природних екосистемах, зумовленi одночасною дiею рiзних як природних абiотичних i бiотичних, так i антропогенних чинниюв, якi тiсно взаемопов,язанi мiж собою та спричиняють зниження бюлопчно! стiйкостi та стабiльностi лiсових екосистем [2, 4, 6].
Основними абютичними чинниками, що спричинюють трансформации процеси в лiсових екосистемах насамперед е: змши клiматичних (освгг-лешсть, температура, вологiсть, вiтровий режим) i едафiчних умов (родючiсть, структура та текстура, пориспсть, густина, водний та пов^яний режими, хь мiчний склад) та пдролопчного режиму (пiднiмання чи опускання рiвня грун-тових вод, наявшсть вологи в грунтi) спричинених рiзноманiтною антропогенною дiяльнiстю чи дiею несприятливих природних явищ та стихш (рис. 1).
Рис. 1. Чинники трансформацшних процесв у лшових екосистемах
Основним абютичним чинником також необхщно вважати процес глобально! змши кшмату, що безпосередньо впливае на зм^ мжрокшматичних показникiв у люових насадженнях та може призвести до змши природних ареашв поширення основних лiсоутворювальних порiд, а також змши у видовому складi та просторовш структурi лiсiв [6, 8, 9]
До основних бютичних чинниюв, якi найбiльш негативно впливають на продуктивнiсть та стабiльнiсть люових екосистем, а також сприяють тран-сформацiйним процесам, необхiдно вiднести швази ентомошкiдникiв, етфь тоти збудникiв фггохвороб, життедiяльнiсть диких тварин та випасання худо-би. Так, штучне вщновлення лiсiв пiсля рубань головного користування, зок-рема i плантацiйне вирощування iнтродуцентiв, призводить до значних змш породного складу лiсiв та досить часто спричиняе ураження насаджень рiзно-маштними фiтохворобами та пошкодження ентомошюдниками [2, 10].
Життeдiяльнiсть диких тварин призводить до змш у рослинному пок-ривi лiсiв та спричиняе пошкодження на значних площах природного понов-лення автохтонних порщ в лiсових насадженнях, що зумовлюе сповiльнення формування пiдросту.
Випасання худоби в лiсах спричиняе значнi змши в видовому складi та структурi лiсових угруповань та ступеня збереженосп лiсових екосистем. Особливо негативний вплив випасання худоби проявляеться на межi люу з пасовищем, що призводить до значного спрощення просторово! структури насаджень та унеможливлюе природне поновлення люу. Мехашчш пошкодження шдросту, кореневих лап i кори дерев спричинюються до створення сприятливих умов розвитку фiтохвороб та ураження ентомошюдниками. Од-ночасно iнтенсивне випасання худоби в люах спричиняе ущiльнення Грунту, зменшення його пористостi та польово! вологосп, що призводить до попр-шення фiзико-хiмiчних властивостей Грунтового покриву та сповшьнення росту рослинностi [2, 9, 10].
Негативний вплив природних абютичних та бютичних чинниюв особливо гостро проявляеться у взаемоди з антропогенними чинниками, серед яких першочерговими е: нестале ведення господарства, незаконш рубання ль су, рекреацшш навантаження, лiсовi пожежi спричиненi необережним пово-дженням з вогнем та забруднення довкшля [7, 10]. Одним з найважливших антропогенних чинниюв, що призводить до значних трансформацш в люових екосистемах, е неефективне та нестале ведення люового господарства, спри-чинене насамперед:
• недосконалою законодавчою базою;
• нерац1ональною д1яльшстю лгсогосподарських тдприемств;
• зловживаннями тд час експлуатаци люових ресурав;
• недостатшм фгнансуванням проведения лгсокористувачами необхщних люо-господарських заходш, особливо заходш щодо сприяння природному понов-ленню та вщтворенню лю1в.
Незаконнi рубання люу, яю масово рееструвались в 90-х роках мину-лого столтя в умовах виникнення нових ринкових вщносин, i надалi зали-шаються вагомим чинником, що спричиняе негативний вплив на формування та просторову структуру люових насаджень, !х стшюсть та стабiльнiсть [6, 12, 13]. Найбшьша кiлькiсть злочинiв щодо незаконно! заготiвлi деревини спостерiгаеться в найбшьш люистих регiонах кра!ни. Так, в перюд з 2002 по 2009 роки в люових насадженнях Львiвщини скоено 724 злочини, Закарпат-тя - 695 та 1вано-Франювщини - 425 злочишв [6].
Для сталого лiсокористування в лiсах Укра!ни необхщна розроблення та формування системи дiевих заходiв iз запобiгання незаконним рубанням деревини. Обгрунтування та запровадження цих заходiв повинно базуватись на дослщженнях щодо обсягiв незаконних рубань люу та причин, що !х поро-джують [6, 12, 13]. Необхщно зазначити, що в Укра!ш жодний державний орган не збирае та не узагальнюе шформащю щодо обсяпв незаконних рубань деревини в люових масивах кра!ни. Iнформацiя щодо незаконних (самовшь-них) рубань люу у виданнях Державного комиету статистики Укра!ни та ви-
даннях обласних Головних управлшь статистики краши взагат не наводиться. Даш щодо незаконних люозагопвель можна отримати iз таких джерел:
• 1з звтв Державного агентства люового господарства;
• 1з звтв обласних управлшь люового та мисливського господарства,
• обласних управлшь люогосподарських комунальних тдприемств
• та шших люокористувач1в;
• 1з наукових видань науково-дослщних шститутав та освгттх установ;
• 1з звтв м1жнародних проекта та гранив;
• 1з електронних видань 1нтернет-ресурав;
За офщшною статистикою, проблема незаконних люозагопвель в Ук-ра!ш не е критичною. Так, за даними Державного агентства люового господарства Украши, об'ем самовшьних рубань протягом останшх роюв становив приблизно 20 тис.м3 (0,2 % вiд загального об'ему заготiвель) та мае тенденцiю до поступового зниження [14]. ¡нформацшш дан щодо незаконних люозаго-тiвель, наведен iншими мiжнародними iнституцiями та громадськими орга-нiзацiями, значно рiзняться. Так, за даними Держлюагенства, об'ем незаконних рубань в люах Карпат в становить 0,01 млн м3, за дослщженнями експер-тiв Свггового банку - 0,25-0,30 млн м3, а за оцiнкою експертiв швейцарсько-укра1нського проекту розвитку лiсового господарства в Закарпатп 'ТОК-ZA" - 1,00-1,25 млн м3 [6, 15].
Найбшьш поширеними в лiсах Карпатського регюну, на думку фахiв-щв лiсового господарства, е незаконнi рубання, здшснеш громадянами для власних потреб, зокрема для опалення житла та використання люу як будь вельного матерiалу (34,0 °%), а також рубання люу, здшснеш громадянами задля отримання прибутку вщ продажу чи перероблення заготовлено! дере-вини (27,3 % респонденпв) (табл.).
Табл. Поширенкть незаконних рубань в лгсах Карпатського регюну,
% респонденты
Незаконш рубань Практично ввдсутш 1нколи трапляються Довол1 поширеш
Рубання здшснеш громадянами для власних потреб (опалення житла, буд1вництва) 10,0 52,7 34,0
Рубання здшснеш громадянами задля отримання прибутку 17,3 50,0 27,3
Рубання, яю проводяться комерцшними структурами на основ! дозвшьних докумен-пв, але з грубим порушенням правил 46,0 38,0 11,3
Рубання, яю проводяться комерцшними структурами без дозвшьних докуменпв 63,3 20,7 10,0
Рубання, яю проводяться люогосподарськими тдприемствами на основ1 дозвшьних докуменпв, але з грубим порушенням правил 42,7 48,7 5,3
Значна кшькють фахiвцiв люового господарства вказуе на практично низький рiвень незаконних рубань деревини в межах дослщжуваних райошв, здшснених комерцiйними структурами без дозвшьних документiв - 63,3 % та на основi дозвiльних документiв, але з грубим порушенням правил - 46,0 % респонденпв.
Проведенi соцюлопчш дослщження, круглi столи та семшари у рамках Програми ENPI-FLEG у мiстах Карпатського perioHy краши - Львов^ Косову Старому Самборi та XycTi дали змогу встановити, крiм наведених, такi основш причини неефективних i несталих метoдiв ведення лicoвoгo господарства та незаконних рубань люу:
• недостатня пристосовашсть лicoвих вщносин в краш до ринково1 економши;
• недотримання природоохоронного та лicoвoгo законодавства учасниками ль сових вдаосин;
• ускладнешсть процедур доступу до лicoвих ресурсш;
• наявнicть корупцшних схем загoтiвлi лicy та продажу незаконно добуто! деревини;
• фyнкцioнyвання значно! кiлькocтi нелегальних приватних пилорам;
• ведення лгсогосподарських захoдiв на принципах не наближеного до приро-ди лiciвництва та на не типолопчнш ocнoвi;
• oбмеженicть прав та повноважень лicoвoï охорони;
• ввдсутшстъ cертифiкацiï лiciв на значних територ1ях;
• вiдcyтнicть единoï системи електронного oблiкy деревини;
• високий ршень безрoбiття та низький рiвень сощального забезпечення насе-лення лicoзалежних громад;
• низька екoлoгiчна культура мешканщв;
• недостатня спгвпраця oрганiв влади, правоохоронних оргашв, люогоспо-дарських тдприемств та громад у запобгганш незаконним рубанням лicy;
• вiдcyтнicтъ стратепчних плашв сталого розвитку громад.
Зростання рoлi лicy як середовища вщпочинку людини призводить до збiльшення рекреацшних навантажень на лicoвi екосистеми. Негативний вплив рекреацiйнoï дiяльнocтi призводить до порушень бioгеoценoтичних зв'язкiв i дигресш лicoвих насаджень i спричиняе змшу властивостей Грунтового покриву та структури люових насаджень. Внаслщок рекреацшних навантажень переущшьнюеться верхнiй шар Грунту, знижуеться пoриcтicть, зменшуеться вмют гумусових речовин, що пояснюеться вимиванням оргашч-ного матерiалy з гумусово-елкгаального горизонту та iнтенcифiкацiею про-цесу бioхiмiчнoï деcтрyкцiï лicoвoï пiдcтилки [16, 17].
1стотш змiни вiдбyваютьcя також у видовому cкладi рocлиннocтi трав'яного вкриття - зменшення рiзнoманiття люових видiв, проникання луч-них та лучно-люових видiв, зростання yчаcтi типових рудеральних i сегеталь-них видiв [5, 18]. Вплив рекреацiï незалежно вiд типу лicy спрямований в бж спрощення структури та пocтyпoвoï рyйнацiï лicoвoгo угруповання. 3i зрос-танням рекреацiйнoгo навантаження, зменшуеться кшькють пiдрocтy та шд-лicкy, попршуються умови для вiднoвлення деревних порщ [19].
Вагомим чинником транcфoрмацiйних процешв у лicoвих насадженнях е лicoвi пoжежi, cпричиненi необережним поводження з вогнем. Значна площа люових насаджень гине, а процес вщновлення природного складу та продуктивносп насаджень тривае столггтями. Так, тiльки протягом 2010 року в люовому фoндi Украïни було зафiкcoванo 3240 випадюв лicoвих пожеж, внаcлiдoк чого загинуло 3127 га лicoвих насаджень, а запoдiянi збитки стано-вили 26,7 млн грн. [20].
Дoнедaвнa ввaжaлocя, щo лicoвим екocиcтемaм пpитaмaннa вишга cтiйкicть дo теxнoгенниx зaбpyднень aтмocфеpнoгo пoвiтpя тa rpyнтoвoгo пoкpивy. Пpoте, нaгpoмaдженi впpoдoвж ocтaннix деcятилiть дaнi дocлiджень пoxитнyли oптимicтичнi кoнцепцiï щoдo динaмiчнoï cтiйкocтi лicoвиx екocиc-тем дo тpивaлoï дiï тa гоглинення знaчниx дoз зaбpyднювaльниx pечoвин.
Piвень пoшкoдження деpевнoï pocлиннocтi пpoмиcлoвими викидaми зaлежить нacaмпеpед вiд ïx xiмiчнoгo i aгpегaтнoгo cклaдy. Нaйбiльш небез-печними зa тoкcичнicтю дiï для pocлиннocтi лicoвиx екocиcтем e фтop, фто-pиcтий вoдень, xлop, cipчиcтий aнгiдpид, oкиcли aзoтy, xлopиcтий вoдень, aмiaк, бензoл, cipкoвoдень, oкcид вуглецю, a тaкoж вaжкi метaли, яю cпpичи-нять cпoвiльнення poCTy, зменшення cеpедньopiчнoгo пpиpocтy тa ^o^^ тивжюп лicoвиx нacaджень [8, 11, 19, 21].
Piзнoмaнiтнi дocлiдження, пpoведенi шу^вцями тa пpaктикaми, дoвo-дять, щo пopyшення лicoвиx екocиcтем зyмoвлюютьcя oднoчacнoю дieю piз-ниx чинникiв, яю тicнo взaeмoпoв'язaнi мiж coбoю, mc^Krem дiю кoжнoгo зoкpемa тa пpизвoдять дo негaтивниx нacлiдкiв y фopмyвaння cтpyктypи л^-виx екocиcтем, дитамжи ïx poзвиткy, зниження бioлoгiчнoï CTifeocri тa cra-бiльнocтi лiciв, a ш^ли i дo дегpaдaцiï тa цiлкoвитoï зaгибелi лicoвиx raca-джень [2, б, 8, 11]. Зaбезпечення нayкoвo oбrpyнтoвaнoгo вiднoвлення ropy-шениx лicoвиx екocиcтем тa ведення лicoвoгo гocпoдapcтвa нa зacaдax табли-жегого дo пpиpoднoгo пoвиннo бaзyвaтиcь не тшьки нa вcтaнoвленнi ocнoв-ниx чинникiв i пpичин пopyшення лicoвиx нacaджень, aле й нa кoмплекcнiй oцiнцi piвня ïx тpaнcфopмoвaнocтi, щo пеpедбaчae вивчення тa oцiнкy змш y вcix кoмпoнентax бioгеoценoзy.
Оцшга cтyпеня тpaнcфopмoвaнocтi лicoвиx екocиcтем мoже зд^ню-вaтиcь як зa oкpемими кoмпoнентaми лicoвoгo бioгеoценoзy, тaк i юмплек-cнo зa вciмa кoмпoнентaми бioценoзy (фiтoценoзy, зooценoзy, мiкpoценoзy) тa бioтoпy (едaфoтoпy, гiдpoтoпy тa клiмaтoпy), щo пoтpебye пoдaльшoгo poзpoблення нoвиx метoдичниx пiдxoдiв щoдo oцiнки тpaнcфopмoвaнocтi кoмпoнентiв лicoвoï екocиcтеми тa зaлyчення дo цьoгo пpoцеcy знaчнoï юль-кocтi cпецiaлicтiв piзниx гaлyзей тауки.
Стpyктypa тa динaмiкa poзвиткy лiciв зaлежить вiд cтyпеня тpaнcфop-мoвaнocтi вcix кoмпoнентiв лicoвoгo бioгеoценoзy, пpoте тpaнcфopмaцiï фгго-ценoзy тa едaфoтoпy пpизвoдять дo нaйбiльш негaтивниx та^щ^в y функщ-oнyвaннi лicoвиx екocиcтем, щo дae пiдcтaви бiльш детaльнo дocлiджyвaти тa poзглядaти caме щ кoмпoненти лicoвoгo бioгеoценoзy тa poзpoбляти методики oцiнки щoдo piвня тpaнcфopмoвaнocтi лicoвиx екocиcтем.
Тaк, oцiнкy piвня тpaнcфopмoвaнocтi фiтoценoзy лicoвиx еююистем мoжнa пpoвoдити: зa фiтopiзнoмaнiтнicтю (видoвий cклaд тa бioмopфи), зa пpиpoднicтю тa пpoдyктивнicтю кoмпoнентiв лicy (деpевocтaн, пiдpicт, тдль coк, тpaв'яне в^итта), зa cтpyктypoю нacaджень (чиcельнicть тa щiльнicть, гopизoнтaльнa тa веpтикaльнa CTpy^ypa, cпiввiднoшення зa видoвим craa-дoм, cпiввiднoшення зa вiкoм) тa дигам^ю ïx poзвиткy, зa пpoдyкyвaнням киотю тa пoглинaнням вyглекиcлoти, зa екoлoгiчнoю cтiйкicтю тa cтaбiльнic-тю лicoвиx нacaджень (pиc. 2).
Рис. 2. Компоненты та показники оцтки рiвня трансформованостi фтоценозу та едафотопу л^ових екосистем
Ощнку рiвня трансформованост едафотопу можна проводити за: родю-чютю (вмiст гумусу та поживних речовин), за рН (киот чи лужш), за структурою та текстурою (шдльтсть, пористiсть, трiщинуватiсть), за пов^яним, теп-ловим i водним режимами та балансами, за хiмiчним складом та потужшстю як окремих генетичних горизонпв, так i Грунтового профшю загалом (рис. 2).
Висновки. Трансформацшш змiни в лiсових екосистемах зумовлеш одночасною дiею рiзних як природних абютичних i бiотичних, так i антропо-генних чинникiв, як тюно взаемопов'язаш мiж собою, посилюючи дш кожного зокрема та спричиняють зниження бюлопчно! стiйкостi та стабшьност лiсiв, а iнколи призводять i до деградаци та загибелi люових насаджень.
Абiотичними чинниками трансформацiйних процеЫв в лiсових екосистемах е змiни мiкроклiматичних i едафiчних умов та гiдрологiчного режиму, спричинених дiею несприятливих природних явищ та стихш, а також рiз-номаштною антропогенною дiяльнiстю.
Основними бiотичними чинниками, що спричиняють змiни в люових екосистемах, е швази ентомошкiдникiв, етфгтотй збудникiв фiтохвороб, життедiяльнiсть диких тварин, а також випасання худоби мюцевим населенням.
Антропогеннi чинники, серед яких основними е неефективне та неста-ле ведення люового господарства, незаконш рубання лiсу населенням та шд-приемницькими структурами, рекреацiйнi навантаження, лiсовi пожежi та забруднення довкiлля промисловютю i транспортом, призводять до значних негативних трансформацш в лiсових екосистемах, зокрема змш у видовому
склада, вжовш та прocтoрoвiй cтрyктyрi лicoвих насаджень, в динашщ та прoцеci розвитку лiciв.
Забезпечення ведення лicoвoгo господарства на засадах наближеного до природи та науково обгрунтованого вщновлення порушених лicoвих екосистем повинно базуватись на комплексны oцiнцi рiвня транcфoрмoванocтi лiciв, що передбачае встановлення рiвня змш у вах компонентах лicoвoгo бюгеоценозу.
Оцiнкy рiвня транcфoрмoванocтi фiтoценoзy люових екосистем можна проводити: за фiтoрiзнoманiтнicтю, за природнютю кoмпoнентiв лicy, за про-дyктивнicтю, структурою та динашкою розвитку лicoвих насаджень, за обся-гами продукування кисню та поглинання вуглекислоти, за еколопчною cтiйкicтю та стабшьнютю лiciв. Оцiнкy рiвня трансформованосп едафотопу можна проводити за змшами фiзикo-хiмiчних властивостей Грунту та будови i потужност Грунтового прoфiлю.
Розроблення нових методичних пiдхoдiв щодо оцшки рiвня трансфор-мoванocтi лiciв, зокрема оцшки ступеня трансформованосп фiтoценoзy та едафотопу, як основних компонента люового бioгеoценoзy, дало б змогу ощ-нити рiвень транcфoрмoванocтi лicoвих екосистем та розробляти рацioнальнi екoлoгo-екoнoмiчнi й господарсью заходи iз вiднoвлення стшкосп та стабшь-нocтi порушених люових насаджень.
Л1тература
1. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Украшських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швгттерб Р.В. Ковалишин та in. / за ред. М.В. Чернявського. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
2. Геник Я.В. Прирoдnicть компонента люу як показник трасформованост люових екосистем / Я.В. Геник, М.В. Чернявський, П.Т. Ященко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украïnи. - 2012. - Вип. 22.8. - С. 24-30.
3. Крамарець В.О. До стратеги розвитку люового господарства Украши / В.О. Крама-рець, Г.Т. Криницький, В.Г. Мазепа та ш. // Науков1 пращ Лгавничо!' академи наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - № 2. - С. 31-37.
4. Стойко М.С. Дубов1 люи Украшських Карпат: еколопчш особливос™, вщтворення, охорона / М.С. Стойко. - Льв1в, 2009. - 220 с.
5. Ященко П.Т. Ф1тор1зномаштнють як показник прирoдooхoрonnoï значимост i тран-сформоважют люових насаджень / П.Т Ященко, М.В. Чернявський, Я.В. Геник та ш. // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Заповщна справа в Галичиш, на По-дшш та Волии. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 148-156.
6. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та не-законш рубки в люах Карпат i Захщного Полюся : монограф1я / М.В. Чернявський, 1.П. Соло-вш, Я.В. Геник та irn - Льв1в : Тов. "Зелений Хрест", "Л1га-Прес", 2011. - 256 с.
7. Парпан В.1. Оcnoвni принципи cyчаcnoï парадигми прського люознавства та лгавниц-тва Украïncьких Карпат / В.1. Прапан, Т.В. Парпан // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2008. - Вип. 114. - С. 7-12.
8. Геник Я.В. Причини та наслщки знелюнення та деградаци люових екосистем в Укра-ïm / Я.В. Геник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашза-цши процеси в прських ландшафтах i шляхи 1хнього регулювання. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 118-122.
9. Дебринюк Ю.М. Всихання смерекових лгав: причини та наслщки / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Урбашзацшш процеси в прських ландшафтах i шляхи 1хнього регулювання. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.16. - С. 32-38.
10. Чернявський М.В. Р1внинш люи верхний частини долини Днютра i оцшка р1вня 1х трансформаци / М.В. Чернявський, П.Т. Ященко, Я.В. Геник та ш. // Дослщження баcейнoвoï
екосистеми Верхнього Днiстра : зб. наук. праць. - Львiв : Вид-во 1н-ту екологи Карпат НАН Укра1ни, 2000. - С. 75-94.
11. Геник Я.В. Люовий фонд Украши: причини знелюнення та деградаци люових еко-систем / Я.В. Геник, А.П. Дида // Основш причини знелюнення та деградаци лiсiв в Укра1ш : матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., (Косiв, 20-22 вересня 2009 р.). - Львiв : Вид-во "Друкарсь-кi куншти", 2010. - С. 16-22.
12. Геник Я. Незаконш рубки деревини в Карпатах i Захщному Полюа та заходи щодо 1х запобiгання / Я. Геник, М. Чернявський, I. Соловш, М. Шшльчак // Еколого-економiчнi та сощальш проблеми неефективних i несталих метсдав ведення лiсового господарства та неза-конних лiсозаготiвель в Укра1ш : зб. матер. Мiжнар. наук.-практ. конф., (Львiв, 2-3 грудня 2010 р.). - Львiв : Тов. "Зелений Хрест", "Лiга-Прес", 2011. - С. 109-119.
13. Геник Я.В. Незаконш рубання деревини у високолюних регюнах Укра1ни: причини та шляхи запобшання / Я.В. Геник, М.В. Чернявський, 1.П. Соловiй // Науковi пращ Лгавничо! академн наук Укра1ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. -С. 125-129.
14. Люове господарство Украши: науково-публщистичне видання. - К. : Вид-во "Еко-ш-форм", 2009. - 74 с.
15. Кластерний аналiз люового сектору Карпатського регюну Укра1ни та рекомендацп для кластерного менеджменту. Скорочений звгг-2008. - Ужгород : Вид-во FORZA, 2009. -34 с.
16. Геник Я.В. Грунтовий покрив парку "Високий Замок" та заходи з його охорони i тд-вищення продуктивностi / Я.В. Геник, А.П. Дида, С.Б. Марутяк та ш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Ландшафтна архитектура в контекстi сталого розвитку. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.12. - С. 153-157.
17. Карпачевский Л.О. Лес и лесные почвы / Л.О. Карпачевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1981. - 264 с.
18. Геник Я.В. Склад та структура флори газошв парив Львова / Я.В. Геник, С.Б. Марутяк // Науковi пращ Лгавничо! академи наук Украши : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 28-33.
19. Середш В.1. Лю - база вщпочинку / В.1. Середш, В.1. Парпан. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1988. - 107 с.
20. Укра1на у цифрах у 2010 рощ: корот. стат. довщ / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленка. - К. : ТОВ "Август Трейд", 2011. - 252 с.
21. Ворон В.П. Лю i техногенне забруднення атмосфери / В.П. Ворон // Ращональне природокористування та охорона навколишнього середовища : курс лекцш. - К. : НМК ВО, 1991. - С. 101-111.
Генык Я.В. Факторы и оценка уровня трансформационных процессов в лесных экосистемах Карпатского региона Украины
Охарактеризованы основные абиотические, биотические и антропогенные факторы трансформационных процессов в лесных экосистемах Карпатского региона Украины. Установлены основные причины неустойчивого ведения лесного хозяйства и незаконных рубок древесины в лесах Карпат. Предложены показатели оценки уровня транссформированности фитоценоза и эдафотопа лесных экосистем.
Ключевые слова: трансформационные процессы в лесах, факторы трансформаций в лесах Карпатского региона Украины, оценка уровня трансформационных процессов в лесных экосистемах.
Henyk Ya.V. Factors and evaluation of the level of transformation processes in forest ecosystems of Carpathian region of Ukraine
Main abiotic, biotic and anthropogenic factors of transformation processes in forest ecosystems of Carpathian region of Ukraine characterized. Main reasons for instable forest economy and illegal forest cuts in Carpathians determined. Indicators for evaluation of the level of transformation of phytocenosis and edaphotop of forest ecosystems proposed.
Keywords: transformation processes in forests, factors of transformations in forests of Carpathian region, evaluation of level of transformation processes in forest ecosystems.
