CC BY
24
кi питання, як значення рослин у природ^ використання рослин людиною, рослиншсть i релiгiйна свiдомiсть, рослини в украшськш мiфологи, рослини (i квгги, зокрема,) в легендах, переказах та звичаях нашого народу i т.д. Мо-лодих людей знайомлять з рослинами-символами та рослинами-оберегами, з народними обрядами, пов'язаними iз використанням окремих рослин. Сту-денти дослщжують звича!', повiр'я, перекази про рослини у сво1й мiсцевостi, розповiдають про "друге життя" дерев (рiзьбярськi, сувенiрнi, побутово-ужитковi вироби) у сво1х домах тощо.
Як вiдомо, ознаки наци - це мова i народш обряди. I щоб не залишити нащадкам чорно!', обгоршо!, бездиханно! украшсько! землi, необхiдно пов-сякденно, повсякчасно працювати над збереженням народних знань про рослиншсть, народш обряди з використанням рослин; маемо обер^ати природу i любити 11. Шкода, що не вдалося зберегти часопис "Украшський лiс", на сто-ршках якого друкувалися такi цiкавi етнографiчнi матерiали щодо рослин. Це було чи не едине видання в Укра1ш, яке, звертаючись до глибин народно! мудростi, вчило любити природу. На жаль, все рщше виходить сьогодш ще один цiкавий краезнавчий журнал - "Украшсью Карпати".
Маемо пам'ятати, що майбутне нашо! землi - в наших руках. I вЫм нам, а, у першу чергу, науковцям, викладачам, розпорядникам кош^в, дер-жавним мужам сьогоднi треба дбати про те, щоб зеленши нашi простори, квь тучими були весняш сади, рясними - широк лiтнi поля, щоб здоровою, бага-тою i щедрою була рщна земля.
Лiтература
1. Булашов Г. Украшський народ в сво!х легендах, релтйних поглядах та в1руван-нях. - К., 1992. - 413 с.
2. Воропай О. Звича! нашого народу, т. I, II. - Мюнхен, 1958.
3. Золотницький Н.Ф. Квгги в легендах 1 переказах. - К., 1992. - 207 с.
4. Скурат1вський В. На криласах храму. Еколопчш уявлення украшського народу. -К., 1998. - 119 с.
5. Стойчев Л. Парковое и ландшафтное искусство. - София, 1962. - 386 с.
УДК 630 Доц. В.К. ЗаТка, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Б1ОСИНТЕЗ ПЛАСТИДНИХ П1ГМЕНТ1В СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ В УМОВАХ ВИСОКИХ РАД1АЦ1ЙНИХ Р1ВН1В
Радiацiйне опромiнення впливае на особливосп бiосинтезу зелених i жовтих тгменпв протягом вегетацiйного перiоду. Тюнота зв'язку мiж радiацiйними параметрами дерев i кшьюстю пластидних тгменпв на початку i всерединi вегетацшно-го перiоду виявилась, як правило, середньою, а у кiнцi - сильною.
Doc. V.K. Zaika - USUFWT
Biosynthesis plastid pigments in cultures of Pinus sylvestris L. in conditions of high radiating levels
The irradiation influences features of biosynthesis of green and yellow pigments during the vegetative period. The narrowness of linkage between radiating parameters of tre-
es and quantity plastid pigments at the beginning and in the middle the vegetative period appeared, as a rule, average, and in the end - strong.
Kaywords: irradiation, Pinus sylvestris L., plastid pigments
Зелеш i жовт шгменти хлороплас^в е важливими компонентами фо-тосинтезуючо! системи рослинних opraHi3MiB. Тшьки вони мають здатнiсть до вибiркового поглинання квантiв свiтла i забезпечення первинних фотохь мiчних перетворень. Бюсинтез пiгментiв, регулювання !х кiлькiсного i яюс-ного складу зумовлюеться генетичними особливостями рослин [3, 4]. Водно-час шгментна система рослин е надзвичайно лабшьною до впливу еколого-ценотичних факторiв [2, 5]. Одним i3 таких потужних екологiчних факторiв виступае iонiзуюча радiацiя, яка специфiчно впливае на процеси бiосинтезу пластидних тгменлв.
Бiосинтез зелених i жовтих тгменлв у рослин, що зростають на радь ацiйно забруднених територiях i зазнають довготривалого хронiчного опро-мiнення зумовлений як безпосереднiм радiацiйним впливом, так i нагромад-женням соматичних змш на рiвнi асимшюючих органiв. Такi поступовi змiни в морфолого-анатомiчнiй та ультраструктурнiй оргашзаци листюв i !х струк-турних компоненлв з часом викликають значнi порушення у метаболiзмi рослин. Даний аспект функщонування деревних рослин на радiацiйно забруднених територiях вивчений слабо.
Об'ектами наших дослiджень були 10^чш дерева сосни звичайно!, якi зростають на радюлопчному профiлi, закладеному в райош "рудого лiсум Чорнобильсько! АЕС. На профш довжиною 280 м видшено 18 точок, якi характеризуются рiзною потужнiстю експозицшно! дози у-випромшювання (табл. 1). Для вивчення впливу радiацiйного опромiнення на бюсинтез шг-ментiв на 16 точках профшю було пiдiбрано по 3 щентичних за станом i роз-мiрами модельних дерева сосни звичайно!. 1х бiометрична характеристика, стан, актившсть хво! i радiологiчна обстановка на час проведення дослщжень наведена в табл. 1.
1з даних табл. 1 видно, що потужшсть експозицшно! дози у-випромь нювання тд кронами модельних дерев на профш коливаеться вiд 0,5 до
137
3,8 мР/год. Актившсть хво! за Cs змiнюeться вiд 136 до 7824 кБк/кг абсолютно сухо! маси, а за 90Sr коливаеться в межах 404-7093 кБк/кг абсолютно сухо! маси. Висота дерев сосни на профш становить 157-356 см, прирют по висол - 19-62 см, а дiаметр коренево! шийки - 72-110 мм. Стан бшьшосл дерев на радюлопчному профш е незадовшьним.
Вивчення особливостей формування пластидного фонду в асимшю-ючш хво! радiацiйно уражених культур сосни звичайно! проводили у 1999 рощ на початку, всередиш i у кшщ вегетацiйного перiоду. У щ перiоди сезонного розвитку сосна звичайна характеризуеться рiзними проявами ш-тенсивносл ростових процесiв, характером проходження метаболiчних перетворень i фенологiчного розвитку, що неодмшно впливае на бюсинтез зелених i жовтих тгменлв.
Концентрацiю пiгментiв визначили в ацетонових екстрактах на спек-трофотометрi "Specord M40" [1]. Результати дослiджень наведено в табл. 2.
80
Лшвницьш дослвдження в yKpaTHi
Табл. 1. Характеристика модельних дерев на радiологiчному профШ
№ мод. дерева* Середт Потужтсть експо- зицшно! дози у-випром1нювання, мР/год Активтсть хво!', кБк/кг Стан дерев
висо-та, см д1аметр ко- ренево! шийки, мм приршт, см
У в
1 195 93 19 2,6 1189 1729 незадов.
2 176 83 21 2,7 7455 2782 незадов.
4 241 78 27 1,2 2795 1949 незадов.
5 157 91 24 2,5 7824 3959 незадов.
6 208 72 28 1,5 3528 2164 незадов.
7 277 99 25 1,0 1094 564 незадов.
8 356 104 62 0,5 399 415 задов.
9 221 105 23 1,5 3307 2646 незадов.
10 194 90 26 1,5 1429 2446 незадов.
12 229 108 25 2,0 3559 2827 незадов.
13 277 90 36 0,5 870 404 задов.
14 304 95 36 1,0 951 1079 задов.
15 302 110 31 1,5 1566 2210 задов.
16 178 97 20 3,0 3449 6859 незадов.
17 297 99 38 2,0 136 7093 задов.
18 269 110 40 3,8 5086 1022 задов.
Лримггка: *№ модельного дерева вiдповiдаe № видiлених на профш харак-
терних точок.
Як видно з наведених даних, модельш дерева у р1зш перюди вегетацшного розвитку характеризуються широким спектром мшливост за вмютом зелених 1 жовтих тгменлв. Так, сумарний вмют хлорофшв 1 каротино!д1в у хво! 1998 р на початку вегетацшного перюду (друга половина травня) у дерев на радюлопчному профш вщповщно коливався в межах 0,788-2,343 1 0,3210,703 мг/г абс. сух. маси. Всередиш вегетацшного перюду (початок серпня) розмах мшливосл за вмютом зелених 1 жовтих шгмент1в збшьшився 1 стано-вив у хво! 1998 р. 1,173-3,040 1 0,336-0,715 мг/г абс. сух. маси. У хво! 1999 року щ показники у серпш вщповщно становили 0,80-2,893 1 0,250-0,734 мг/г абс. сух. маси.
Необхщно вщзначити, що формування фонду зелених тгменлв у дерев на радюлопчному профш здшснюеться в основному за рахунок хлорофь лу а, який переважае вмют хлорофшу Ь у 2,3-5,5 рази. Максимальним це пе-реважання е на початку { у кшщ вегетацшного перюду, а мшмальним - всередиш вегетаци. Вщношення суми хлорофшв до кшькосл каротино!дав у дерев радюлопчного профшю також змшюеться протягом сезону. На початку вегетаци воно становить близько 3, а у кшщ - коливаеться в межах 3-4. Всередиш вегетацшного перюду вщношення суми хлорофшв до кшькосл каро-тино!дав у переважно! кшькосл дерев становить 3,5-4,5. Таю змши у сшввщ-ношенш кшькосл хлорофшв { каротино!дав у сезонному аспект пов'язаш з особливостями !х сезонного синтезу { впливають на особливосл спектрального поглинання свггла рослинами.
Необхщно сказати, що значний вплив на нагромадження зелених { жовтих тгменлв проявляе рад1ацшний фактор. Причому, у р1зш перюди сезонного розвитку сосни звичайно! його роль е неоднаковою. У травш мно-
жинний коефщент кореляци (Я) мiж радiологiчними параметрами та кшьюс-тю хлорофiлiв i каротино1дав у хво! виявився середнiм - 0,507-0,560 (Бф = 1,38-1,83 при Р05 = 3,60), всередиш вегетацп вiн становив 0,543-0,776 (Бф = 1,67-6,04), а у кшщ - 0,750-0,807 (Бф = 8,37-12,15) - табл. 3.
Табл. 2. Вм^т пiгментiв пластид в однорiчнiй хво1 модельних дерев сосни
звичайноХ на радiологiчному профШ, 1999 р.
№ мод. дерева Вм1ст шгменлв, мг/г абс. сухо! маси
21.05.99 р. 3.08.99 р. 23.09.99 р.
хлорофши кароти-но!ди хлорофши каротино-1ди хлорофши каротино-!ди
1 1,342 0,472 1,539 1,416 0,345 0,420 1,779 0,488
2 1,950 0,635 2,349 2,298 0,563 0,584 1,806 0,555
4 1,699 0,522 1,810 1,906 0,409 0,529 1,533 0,387
5 1,520 0,504 1,952 2,450 0,476 0,657 2,385 0,594
6 1,935 0,591 2,443 2,600 0,517 0,633 2,532 0,717
7 1,720 0,532 1,524 1,679 0,373 0,477 1,479 0,433
8 1,036 0,410 1,040 1,173 0,274 0,336 0,800 0,250
9 1,440 0,495 1,845 2,056 0,416 0,510 1,878 0,527
10 1,718 0,570 1,928 2,352 0,453 0,588 1,947 0,548
12 1,612 0,553 2,476 2,298 0,585 0,622 2,375 0,663
13 0,788 0,321 1,234 1,314 0,272 0,345 0,917 0,320
14 1,553 0,506 2,527 2,286 0,571 0,406 2,044 0,599
15 1,570 0,495 2,014 2,539 0,477 0,611 1,668 0,461
16 1,947 0,592 2,248 3,040 0,580 0,733 2,893 0,734
17 2,343 0,703 2,336 2,797 0,527 0,691 2,187 0,593
18 1,791 0,583 2,436 2,650 0,535 0,715 2,340 0,649
Лримггка: 21.05.99 р. - взята хвоя 1998 р; 3.08.99 р. - в чисельнику хвоя
1999 р, у знаменнику - 1998 р; 23.09.99 р. - хвоя 1999 р.
На початку i всередиш вегетацшного перюду, коли у рослин активно функщонують процеси бюсинтезу пластидних шгменлв вплив проникаючо! радiацil на 1х нагромадження певною мiрою згладжуеться. У вереснi сосна пе-ребувае у фазi попереднього спокою, i характеризуемся зниженням активностi фiзiолого-бiохiмiчних процесiв. У цей перiод дерева диференцшються щодо вмiсту пластидних шгменлв вiдповiдно до ступеня 1х радiацiйного ураження.
82
Лiсiвницькi дослiдження в УкраТш
Табл. 3. Коеф^енти множинноХ кореляцИ Mim потужшстю експозицшноХ
дози у-випромтювання, у— i /З-активтстю хвоХ та вмятом пластидних _пiгментiв у листяному апаратi дерев радiологiчного профтю_
Шгменти 21.05.99 р. 3.08.99 р. 23.05.99 р.
R±mr РФ R±mr РФ R±mr РФ
Хлорофши 0,507±0Д86 1,38 0.652±°Д44 0,676±0Д36 2,96 3,36 0.807±0'807 12,15
Каротиновди 0,560±0Д72 1,83 0,543±0Д/6 0,776±олоо 1,67 6,04 0,750±0'109 8,37
Таким чином, радiацiйне опромшення сосни звичайно! впливае на характер бюсинтезу зелених i жовтих тгменлв у сезонному аспект та ix спек-тральнi властивостi.
Лiтература
1. Гусев М.В. Малый практикум по физиологии растений. - М.: Изд-во МГУ, 1982. - 192 с.
2. За¥ка В.К. Деяю морфоф1з1олог1чн1 аспекти формування молодих твабсових по-томств сосни звичайно'1 на Льв1вському Розточщ// Наук. вюник УкрДЛТУ: Природнич1 дос-лщження на Розточчь - Льв1в: УкрДЛТУ, 1995, вип. 4. - С. 132-145.
3. Криницький Г.Т. Морфоф1зюлопчт основи селекцп деревних рослин. Автореф. дис.... докт. бюл. наук. - К, 1993. - 46 с.
4. Мамаев С.А. Индивидуальная изменчивость в содержании хлорофилла в хвое сосны обыкновенной// Закономерность формирования и дифференциации вида у древесных растений и животных. - Свердловск: АН СССР, 1969, вып. 64. - С. 90-96.
5. Новикова А.А. Рост и развитие растений в зависимости от светового режима. -Минск: Наука и техника, 1995. - 95 с.
УДК 630: 546.79: 504.064.3 (477) Докторант С.В. Лбцев -НН1 лкового та
садово-паркового господарства НАУ
НАКОПИЧЕННЯ 90SR У Ф1ТОМАС1 Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ
Встановлено особливосп абсолютного та вщносного забруднення оргашв деревних порщ 90Sr. Найбшь^ концентрацп стронцш спостер^аються у асимшяцшно-му апарат та пагонах, найменшi - у деревиш. Вмют стронщю у корi зовшшнш ха-рактеризуеться високою мiнливiстю порiвняно iз iншими органами. Встановлеш особливостi формуються на рiвнi органiзму i зберiгаються незалежно вщ видово}.' приналежностi, рiвня забруднення грунту та типу умов мюцезростання.
Ключов1 слова: Радiоекологiчний монiторинг, стронцiй-90, лiсоутворюючi де-ревнi породи, компоненти ф^омаси
Ass. Prof. S. V. Zibtsev - Institute for forestry and landscape architecture NAU Accumulation of 90Sr in forest phytomass
Peculiarities of main forests trees contamination by 90Sr in Ukrainian Polissia region are shown. Maximum concentration is observed in leaves/needles, minimum - in timber tissues. Amount of strontium in bark is characterized by maximum variation among other organs and so most it is difficult for predictions. These peculiarities do not depends from species of tree, level of contamination and forest site types.
Key words: Radioecological monitoring, strontium-90, main forest species, forest phytomass
