CC BY
36
скорочення площ природних лiсостанiв та зниження pibHR бiорiзноманiття лко-вих екосистем [2, 3]. Природне поновлення дуба звичайного, який е основною лiсотворною породою у Подшьському репош, залежить ввд перiодичностi та ш-тенсивностi плодоношення цiеi деревно! породи [4, 5]. Насiнневi роки, коли спостерiгаеться масове плодоношення дуба, повторюються з дедалi бiльшою перiодичнiстю. За оцiнкою рiвня плодоношення на лiсонасiнних плантациях дуба, протягом останнiх 5-7 роюв спостережено незначне плодоношення на рiвнi 2-3 балiв [8]. Значна перюдичшсть плодоношення, а також низька урожайнкть дуба протягом останнiх рокiв потребуе проведения дослiджень щодо усшшнос-ri та можливостей природного насiнневого вщновлення деревостанiв [6].
Мета роботи - дослвдити особливостi та сучасний стан лковщновлення дуба звичайного на сущльних зрубах Подiлля, зокрема Вiнницькоi та Хмельницько! обл.
Об'ект дослщження - суцiльно-лiсосiчнi рубки та природне поновлення дуба звичайного.
Методика дослщження. Дослiдження проведено на основi звiтiв лко-господарських пiдприемств Хмельницько! та Вiнницькоi обл. та надано! шфор-мацii щодо наявного усшшного природного поновлення дуба звичайного на ш-сцi сущльних зрубiв. Польовi роботи виконано iз використанням стандартних типових методик, ям прийнято у лiсовiй таксацп [1]. У польових умовах на дь лянках суцiльних зрубiв закладали стрiчки, на яких визначали успiшнiсть природного поновлення та його морфометричш показники. Перелж природного поновлення проводили на дшянках розмiром 2x2 м. Аналiз польових даних здшс-нено за допомогою стандартного пакету статистичних програм Excel.
Результата дослщження. За даними Держлiсагентства частка природного поновлення деревостану у загальному обсязi лiсовiдновлення для областей Подшьського регiону, зокрема Вшницько!, Тернопiльськоi та Хмельницько! обл., становить вщ 11 % до 20 %. Дещо вищу частку (до 20 %) лiсовiдновлення природним шляхом спостережено у Хмельницькш обл. Низька частка природного поновлення характерний для Вшницько!' та Тернопiльськоi обл. i перебу-вае на рiвнi 10 %. Такий низька частка використання потенцiалу природного поновлення зумовлена значною перiодичнiстю плодоношення дуба, а також за-стосуванням суцiльних рубок, яю, здебiльшого, не сприяють збереженню само-сiву. Аналiз динамiки використання самос1ву основних лiсотворних порiд пiд час лкопоновлення вказуе на зниження його використання iз роками, що свщ-чить про негативнi тенденцii.
Протягом 2013-2015 рр. проведено збiр даних щодо наявного природного поновлення дуба звичайного на сущльних зрубах в умовах Хмельницько! обл. Аналiз шформацц щодо наявних дшянок iз природним поновленням дуба звичайного свдаить про !х наявнiсть у ДП "Старокостянтишвське ЛГ", ДП "Новоушицьке ЛГ", ДП "Летичiвське ЛГ", ДП "Ярмолинецьке ЛГ", ДП "Хмель-ницьке ЛГ" Хмельницького ОУЛМГ.
1з загально! юлькосп дiлянок iз природним поновленням, лише окремi iз них характеризуються наявним природним поновленням. Загальна кiлькiсть та-
ких дшянок у межах окремих пiдприeмств залежала ввд обсяпв та кiлькостi су-цiльних зрубiв, частки дуба звичайного у складi насаджень, рiвномiрностi роз-ташування дерев дуба по площ^ iнтенсивностi плодоношения дуба перед проведениям рубки, а також наступним проведенням доглядiв за природним понов-ленням. Данi щодо успiшностi природного поновлення на дiлянках сущльних зрубш у межах ДП "Старокостянтишвське ЛГ" Хмельницького ОУЛМГ наведено у табл. 1.
Табл. 1. ДЬлянки зрубгв Iз природним поновленням дуба звичайного у ДП
"Старокостянтишвське ЛГ" Хмельницького ОУЛМГ станом на 2015 р.
Лiсництво Квартал Ви- дш Площа, га 1ндекс тип т-сУ Рiк проведення РГК Вш природного поновлення, роюв Густота, тис. шт./га Висота середня, Нср, м
Самчиювське 29 2 2,2 В2-гД 2007 8 4,0 1,8±,'
Грицiвське 21 1 4,4 Б3-гД 2011 4 4,5 0,8±0,3
37 7 4,8 В2-гД 2011 4 5,0 1,0±0,4
50 32 0,6 Б3-гД 2010 5 5,5 0,9±0,5
37 7 1,5 В2-гД 2009 6 5,0 1,3±°,'
27 11 2,8 С3-гД 2009 6 4,5 1,7±0,9
68 2 2,7 В2-гД 2009 6 5,0 1,3±0,5
Красилiвське 59 9 1,1 В2-гД 2009 6 4,0 1 4±0,6
58 6 1,0 В2-гД 2009 6 5,0 1,1±°-4
82 2 0,3 В2-гД 2008 7 4,0 1,0±",°
68 2 0,2 Б2-гД 2009 6 4,5 1,1±и,4
67 8 0,3 В2-гД 2009 6 4,0 1,3±",'
За даними табл. 1, природне поновлення виявлено переважно у свiжих грабових дiбровах. Двi дiлянки були розташоваш у вологих грабових дiбровах та одна у вологому грабовому сугруд^ Площа iз наявним природним поновленням у межах лкогосподарського шдприемства залежала вiд площi вирубки та становила вiд 0,2 га до 4,4 га. Найбшьша кiлькiсть дшянок характеризувалася площею вiд 1,0 га до 4,0 га. Природне поновлення виявлене, здебшьшого, на зрубах 2008-2010 рр. Найбшьшу кiлькiстть дшянок iз природним поновленням виявлено шсля проведення рубки у 2009 р. Станом на 2015 р., вш природного поновлення перебувае у межах ввд 4 до 8 роюв. На дiлянках переважае природне поновлення вшом близько 6 роюв. Середня густота природного поновлення становить ввд 3,0 до 5,5 тис. шт. 1з зростанням вiку густота приодного поновлення дуба ктотно знижуеться. Спостеркаються закономiрнi тенденпii до зрос-тання висоти природного поновлення iз вiком. Якщо середня висота природного поновлення вком 8 рокк становить близько 1,8 м, то природне поновлення вком 4 роки досягае висоти 0,8 м. На рис. 1 вщображено стан природного поновлення дуба на дкянках сущльних зрубiв у ДП "Старокостянтишвське ЛГ", Грицкське лiсниптво - кв. 21, вид. 1, площа 4,4 га та Грицкське л-во - кв. 37, вид. 7, площа 4,8 га.
Даш щодо наявного природного поновлення на шших лкогосподарсь-ких шдприемствах Хмельницько! обл. наведено у табл. 2.
Рис. 1. ДП "Старокостянтишвське ЛГ", Грищвське л-во - кв. 21, вид. 1, площа 4,4 га (зл1ва) та Грищвське л-во - кв.37, вид. 7, площа 4,8 (справа)
Табл. 2. Характеристика природного настневого поновлення дуба звичайного у ДП "Ново-Ушицьке ЛГ", ДП "Ярмолинецьке ЛГ" таДП "Летичiвське ЛГ" Хм ел ь ни ц ь кого ОУЛМГ станом на 2015 р.
Ква- Пло- 1ндекс Рiк про- Рк природ- Вж природно- Густота, Середня
Лкництво ртал / ща, тип ль ведення ного понов- го поновлен- тис.шт./ висота,
видщ га сУ рубки лення ня, роюв га м
ДП "Ново-Ушицьке ЛГ "
Струзьке 25/36 2,9 02-гД 2009 2010 5 3,0 1,1±0>4
ДП "Ярмолинецьке ЛГ'
Вшьковецьке 68/1 1,9 В2-гД 2012 2013 2 3,5 0,3±0'2
Вшьковецьке 68/3 1,9 02-гД 2008 2009 6 2,5 1,5±0'6
ДП "Летичiвське ЛГ"
Бохняннське 1/12 5,6 В2-гД 2009 2010 5 3,0 | 0,7
ДП "Хмельницьке ЛГ"
Хмельницьке 120/13 8,8 Б2-гД 2009 2010 5 2,8 | 0,6
ДП "Кам'янець-Подшьське ЛГ"
Малieвецьке 1 54/1 1 5,6 В2-гД 2009 2010 5 3,0 | 0,8±0'4
За наведеними даними, природне поновлення виявлено також на суцшь-них зрубах ДП "Ново-Ушицьке ЛГ", ДП "Ярмолинецьке ЛГ", ДП "Летичiвське ЛГ", ДП "Хмельницьке ЛГ" та ДП "Кам'янець-Подшьське ЛГ". Здебтьшого, це зруби 2008-2009 рр. Вк переважаючого природного поновлення - 5-6 роюв. Лише на однш дшянщ виявлено природне поновлення вком 2 роки (зруб 2012 р.). Середня висота природного поновлення становила 0,3-1,5 м. Законо-мiрним е зростанням середньо'1 висоти природного поновлення iз вком. Середня густота природного поновлення становить вщ 2,5 до 3,5 тис. шт. 1з зростан-
ням вшу густота природного поновлення ютотно знижуеться, що зумовлено конкурентним взаемовпливом трав'яно'1 рослинностi та супутнiх порiд.
Природне насшневе поновлення дуба у ДП "Ново-Ушицьке ЛГ" вияви-лося устшним пiсля проведения суцшьно'1 вирубки у 2009 р. на загальнш плошД 2,9 га (рис. 2). Природне поновлення мало куртинний характер та було сконцен-тровано навколо пшв дерев дуба. Успiшие природне поновлення було зумовле-не значною часткою дерев дуба у складi насаджень до рубки (9Дз1Гз). На цей час спостер1гаеться конкуренцiя мiж супутшми деревними породами, що потре-буе проведення доглядiв.
Рис. 2. Природне поновлення дуба звичайного (ДП "Ново-Ушицьке ЛГ", Струзьке лгсництво - кв. 25, вид. 36, площа 2,9 га)
У ДП "Ярмолинецьке" ЛГ виявлено двi дшянки iз устшним природним поновленням тсля вирубки у 2012 та 2008 рр. Щ дшянки до рубки характеризу-валися значною часткою дерев дуба у складi насаджень (7-9 одиниць) та вщнос-но рiвномiрним розташуванням дерев на дiлянцi. Це забезпечило бшьш рiвномiр-не розташування природного поновлення. Поряд iз тим, природне поновлення зберегло куртинний характер. Природне поновлення вком 2 роки характеризува-лося наявними перегущеними трупами природного поновлення дуба, яке перебу-вало у доброму стат. Спостериався усшшний рiст поновлення у групах та вщ-сутнiсть значно'1 конкуренцп трав'яно'1 рослинностi та супутнк порщ (рис. 3, 4).
Дiлянки природного поновлення дуба виявлено також у ДП "Хмель-ницьке ЛМГ" Хмельницького люництва, квартал 20, видiл 13, площа 8,8 га, ДП "Кам'янець-Подшьське ЛГ" Малiевецьке лiсництво в квартал 54 видш 1, площа 5,6 га (природне поновлення дуба, 2010 р.). Щ дшянки характеризувалися одно-типним - куртинним характером розташуванням пiдросту дуба на площi. Здебшьшого, природне поновлення характеризувалося добрим станом та вщсутшс-тю значного конкурентного впливу трав'яно'! рослинностi та супутшх порiд.
Рис. 3. Природне поновлення дуба 2013 р. (ДП "Ярмолинецьке ЛГ", Втьковецьке лгсництво - кв. 68, вид. 1, площа 1,9 га)
Рис. 4. Природне поновлення дуба (ДП "Ярмолинецьке ЛГ", Вгньковецьке лгсництво, кв. 68, вид. 3, площа 4,0 га - природне поновлення 2009р.)
Висновки. Анаиз дтянок сущльних зрубiв дубових люостатв в умовах Подтля свщчить про значний потенщал щодо можливосл використання природного поновлення для забезпечення вщтворення деревостанiв. Устшшсть природного поновлення залежить вiд часу проведення рубок головного корис-
тування, наявност плодоношення у piK перед вирубкою дерев, частки дуба у складi насаджень та piвномipностi його розташування по площi. За оптималь-них умов можливе забезпечення природного поновлення дуба звичайного на pi-вш 3,0-5,0 тис. шт./га у наступш 1-2 роки пiсля суцiльноi рубки.
Лггература
1. Анучин А.П. Лесная таксация : учебник [для студ. ВУЗов] . - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.] / А.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 336.
2. ГайдаЮ.1. Лiсовi генетичш ресурси та i'x збереження на Тернопшьщиш / Ю.1. Гайда, 1.М. Попадинець, Р.М. Яцинк та ш. - Тернопшь : Вид-во "Пщручники i посiбники", 2008. - 288 с.
3. Генсрук С. А. ЖсиУкраши / С. А. Генсiрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
4. Гордiшко М.1. Лiсовi насадження Вшниччини / М.1. Гордiшко, А.О. Бондар, Г.Т. Кри-ницький, П.1. Лакида, В.П. Ткач. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 248 с.
5. ДербинюкЮ.М. Жсове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. КалiнiнМ.I., М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Львш : Вид-во "Свiт", 1998. - 432 с.
6. Василевський О.Г. Перспективи використання природного поновлення дуба звичайного у люовщновленш в умовах Подшля / О.Г. Василевський, Н.О. Самойлова, О.П. Зленко, М.В. Ма-тусяк // Живнича наука у контекст сталого розвитку : матер. Мiжнар. наук.-техн. конф. - Хар-кш, 2015. - С. 31-33.
7. Свириденко В.Е. Живництво / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Киричок. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
8. Нейко 1.С. Динамiка формування генеративних органiв дуба звичайного на клоновш плантаци в умовах Вшниччини / 1.С. Нейко, Л.В. Смашнюк, С.А. Лось, О.В. Колчанова, Ю.А. Слiсавенко // Лiсiвнича наука у контекст сталого розвитку : матер. Мiжнар. наук.-техн. конф. - Харюв, 2015. - С. 160-162.
Надшшла до редакцп 09.06.2016р.
МатусякМ.В. Оценка эффективности использования естественного возобновления дуба обыкновенного (Quercus robur L.) при лесовосстанов-лении на сплошных срубах в условиях свежих грабовых дубрав Подолья
Проанализированы особенности естественного возобновления дуба обыкновенного в Подольском регионе. Исследовано современное состояние и динамика использования естественного возобновления при лесовосстановлении. Выявлено снижение уровня плодоношения и доли использования естественного возобновления в общем объеме ле-совосстановления с годами. В течение 2013-2015 гг. проведен сбор данных относительно имеющегося естественного возобновления дуба обычного на сплошных вырубках в условиях Подолья, установлена возможность успешного лесопоновления дуба обычного на сплошных вырубках после проведения рубок главного пользования в семенные годы.
Ключевые слова: дуб обыкновенный, естественное возобновление, рубки главного пользования, лесовосстановление.
Matusyak M. V. The Assessment of the Effectiveness of Applying Natural Regeneration of Pedunculate Oak (Quercus Robural L.) at Reforestation in Solid Blockhouse in the Conditions of Fresh Hornbeam Oak Forests In Podillya
The analysis of natural regeneration of pedunculate oak in the Podolsk region is mase. The current state and dynamics of natural regeneration under renovation is observed. We have discovered fruiting reduction and the share of natural regeneration in the total regeneration over years. During the years 2013-2015 we conducted collecting data on existing natural regeneration on solid oak log cabins in terms of skirts, established the possibility of successful forestry renovation on solid oak log cabins after felling seed in years.
Keywords: oak, natural regeneration, felling, reforestation.
УДК 712.414
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВО1 СТРУКТУРЫ ТИПОВИХ ЖИВ0ПЛ0Т1В IIX КЛАСИФ1КАЦ1Я
К.В. Мирончук1'2
Описано типовi живоплоти, що е поширеним елементом сучасного озеленення в yp6aHÍ30BaH0My середовищi. Розглянуто особливост просторово! структури формова-них i неформованих типових живоплотiв. Наведено розширену класифiкацiю типових живоплотiв за низкою характеристик просторово! структури живих огорож, як вико-ристовують в озелененш населених мiсць. Охарактеризовано основнi класифшацшш структурнi одинидi типових формованих i неформованих живоплопв - форма догляду, видовий склад, тип, висота, рядшсть, фронтальна форма та поперечний перерiз живих огорож. Видiлено типовий живопли, як конструктивну одиницю складного живоплоту.
Ключовг слова: формований та неформований живоплоти, просторова структура живоплоту, тип, рядшсть, фронтальна форма та поперечний перерiз живих огорож.
Постановка завдання. Створення та формування нового живоплоту мае базуватись на грунтовних знаниях особливостей структури живих огорож, яю використовують в озелененнi урбанiзованих територш. У науковiй та методич-шй лiтературi характеристику живоплопв переважно здшснюють за такими критер1ями, як: рядшсть, висота та тип формування живих огорож [1-5, 7, 8]. У незначшй кшькосп наукових публiкацiй для класифжаид живоплотiв використовують також i форму поперечного перерiзу живо!' огорож^ яку подiляють на трикутну, овальну та трапеиiеподiбну [5, 7], при цьому не згадуючи стушнчас-ту, хаотичну та вiялоподiбну форми. На сьогодш жива огорожа еволюцюнувала у бiльш складнi елементи озеленення та садово-парковi конструкций де звична класифiкаиiя структури живоплоту не охоплюе новiтнi пiдходи, якi використо-вуються креативними дизайнерами садово-паркового мистеитва для створення та формування неповторних й естетично привабливих iндивiдуальних типових живоплотiв.
Мета роботи - розглянути особливостi просторово! структури типових живоплопв та розробити, на основi напрацювань вiтчизняних i зарубiжних на-уковиiв та проведених власних дослiджень, розширену класифiкаиiю структури типових живоплопв iз врахуванням всiх компонент i особливостей створення та формування живоплопв.
Результати дослщження. Структура живоплоту безпосередньо залежить вiд покладених на нього функцш та мiсия розташування [6]. Так, живоплiт, який створений для того, щоб захистити певну дiлянку вiд пилу або шуму, не може бути бордюрним чи низьким. На ряднiсть живоплоту в основному впливае морфология виду рослин та розмiр дiлянки, вдаедено! для його зростання. Фрон-тальну та поперечну форми живо! огорожi задае особа, що безпосередньо догля-дае та проводить обрiзування живоплоту. Зазначимо, що рiд час створення неформованих типових живоплопв потрiбно правильно пiдiбрати види деревних рослин. Наприклад, неможливо створити неформований живоплгг iз граба зви-чайного (Carpinus betulus L.) або липи дрiбнолистоl (Tilia cordata Mill.).
1 acnip. К.В. Мирончук - НЛТУ Украни, м. Львгв;
2 наук. кер1вник: доц. 1.В. Шукель, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в.
