CC BY
63
П.Я. Чуприна. Важливими е дослiдження А.З. Глухова та О.Г. Усольцево! щодо розмноження тиса ягiдного на пiвднi та сходi Укра!ни [3, 15]. Особливост на-сiнненошення та iнтродукцiйнi випробування дослiдив О.В. Колеснiченко та ш. [7]. Питання вегетативного розмноження тиса япдного також дослiджено у низ-цi наукових праць [1, 3-5, 8-9, 15]. Мжроклональне розмноження дослвджувано-го виду описано у працях: Л.Г. Фiлоновоi (1999); D. Ewald (2007); A. Zhiri and other (1994); Z. Abbasin and other (2010); А. Hussain and other (2013); S. Ashrafi and other (2010) тощо [16, 20-23].
Матерiали та методи. Дослiдження особливостей насшного розмноження тиса ягiдного проводили на територц лiсового розсадника Страдавсько-го навчально-виробничого лiсокомбiнату НЛТУ Укра!ни. Заготiвлю насiння тиса япдного проведено наприюнщ жовтня - на початку листопада. Зiбране на-сшня на мiсцi заготiвлi попередньо очищали ввд хво!, гiлок та шших домiшок. Очищения насiння вiд аршюса (принасiнника) здiйснювали у два етапи: меха-нiчним способом - перетиранням, а потш промиванням у проточнш водi з нас-тупним ввдбиранням чистого насiния.
Стратифiкацiю насiния дослвджувано! породи здiйснено так: навеснi (кь нець березня - початок кштня) насiння тиса пiсля зберiгания за температури +10...-12°С у сухому прохолодному примiщеннi закопували у шшковиш на глибину 10-15 см у субстрат теплищ тунельного типу з полiетиленовим вкрит-тям. Грунтовий субстрат е сумшшю торфу iз тском, у якому наання перебувае протягом року. При цьому протягом квiтия-липия теплиця знаходиться пiд по-лiетиленовим вкриттям. З перiодичнiстю один раз на 2-3 дш поливали мiсця прикопки наання тиса. У кiнцi липня полiетиленове вкриття знiмали. При цьому поливання iз зазначеною перюдичшстю продовжували. Крш цього, вщбува-лося змочування субстрату опадами рiзноl штенсивносп. Починаючи з вересня та до наступно! весни, зволоження субстрату проходило виключно внаслiдок атмосферних опадiв.
Наступно! весни насiния вiдкопували, вiдмивали вщ субстрату i висшали у ввдкритий Грунт розсадника. Перед сiвбою насшня проводили профiлактичне передпосiвне знезаражувальне оброблення його 0,5 %-м розчином марганцево-кислого калда протягом 2-3 год. Шдготовлене до сiвби насiния висшали рядко-вим способом тд наметом дерев (лконаанна плантация псевдотсуги Метка) у пiдготовленi грядки шириною 8-10 см, глибиною загортання 4 см та шириною мiжрядь - 20-25 см (рис. 1, 2). Норма виску на 1 погонний метр становила 810 г. Агротехшчш догляди проводили щорiчно у 3-4-разовому повтореннi (весною-лiтом).
У процеа виконання дослiджень було закладено 5 тимчасових пробних площ на дшянках, де вирощують сiянцi тиса япдного в умовах ввдкритого Грунту. Для кожно! особини визначали таи основш показники, оскiльки вони ввдг-рають важливу роль у визначенш придатностi сiянцiв для створення культур: висота скнщв та рiчний приркт сiянцiв у висоту. Живцювання проводили зи-мовими (у кiнцi березня) та лiтнiми (у кiнцi червня) живцями. Живцi заготовляли з п'яткою iз вiдносно молодих рослин iз середньо! частини крони зпдно зi за-гальноприйнятою методикою [2]. Як маточш рослини використано таю форми тиса япдного: Taxus baccata L. типово! форми та 'Fastigiata' i 'Aurea'.
Рис. 1. Виавання настня тиса Рис. 2. Поави тиса яг1дного тд наметом яг1дного у грядки лконастно¥ плантаци псевдотсуги Менз^а
Для пришвидшення укоршення застосовували стимулятори росту у рiз-них концентращях: нафтилоцтову кислоту (НОК), препарат "Корневш" та зви-чайну водопровiдну воду для контролю. НОК використовували у виглядi водного розчину, а препарат мКорневiнм - у порошковому вигляд^ яким обробляли попередньо зволожет нижнi кiнцi живщв (довжиною 0,7-1,0 см), безпосе-редньо перед тюруванням (табл. 1). У вах варiантах дослщу використовували по 30 живщв кожно'1 дослiджуваноí декоративно! форми.
Табл. 1. Застосоваш стимулятори укоршення
Варiант дослiду Стимулятор Вид стимулятора Концентращя стимулятора, мг/л
1 НОК 30
2 НОК Водний розчин 60
3 НОК 90
4 "Корневш" Порошок 0,01 % активно!" речовини
5 Вода - -
Укоршення проводили у пластикових ящиках розмiром 40 х 60 см, де на дно насипали 2-3-сантиметровий шар дренажу (керамзитний гравiй), зверху на-сипали 5-6 см сумiшi торфу та чорнозему (спiввiдношення 1:1), а попм - бтий крупно-зернистий тсок шаром 3-4 см (термiчно оброблений протягом 0,5 год за температури 120 оС). ПЫрування живцiв проводили за схемою 5 х 5 см, попередньо провiвши маркування садивних мiсць дерев'яною паличкою для запо-бiгання пошкодженню кори. Глибина садiння становила 3-4 см, так щоб живець ледь доторкався до торфу з чорноземом. Шд час приживлення пiдтримували температуру повiтря 22-36 оС та вiдносну вологiсть повггря 90-95 %, яку забез-печували регулярним дрiбнодисперсним поливом. За коренеутворенням проводили спостереження протягом трьох мюящв.
Дослiдження з мiкроклонування тиса япдного було проведено протягом 2013-2015 рр. у лабораторп культури тканин кафедри люових культур i люово!
селекцii НЛТУ Укра!ни. Експерименти виконували за загальноприйнятими 6i-отехнологiчними методиками [6]. Як маточш рослини використовували Ti ж са-Mi, що i пiд час живцювання, а як експланти - вегетативнi бруньки, яю заготовляли ранньою весною (до початку вегетацц).
Деконтамiнацiю вихiдного рослинного матерiалу проводили за методикою, описаною у нашш попереднiй робот [10], яка забезпечила 97 % стериль-них експланпв i полягае у почерговому ix обробiтку такими реагентами: про-тiчна вода з детергентом (24 год); 6 %-й Н2О2 (15 хв); 70 %-й С2Н5ОН (30 с); 20 %-й NaClO (7 хв); 0,2 %-й AgNO3 (15 хв). Шсля оброблення кожним агентом експлантати тричi по 5 хв промивали стерильною дистильованою Н2О.
Стерилiзацiю посуду та шструментш здiйснювали сухим жаром у су-шильнiй шафi за температури 180 °С протягом 1,0-1,5 год, попередньо загор-нувши !х в алюмшеву фольгу. Перед початком садiння експлантапв шструмен-ти знову стерилiзували, замочивши !х у 96 %-й етанол та профламбувавши над спиртiвкою. Уа роботи проводили у ламшаршй юмнап, яку стерилiзували за допомогою бактерицидних ультрафiолетовиx ламп протягом 1,5-2,0 год.
Культивування експлантiв для Шщацп проводили на живильних середо-вищах, яю вже були апробованi у попередшх дослiдженняx [11]: LM (Litvay medium) та MS (Murashige and Skoog medium) модифшоваш фiтогормонами 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л), де отримали 87 та 70 % життездатних експлантiв вщповвдно на 10-й день культивування. Намноження та укорiнення шщшова-них рослин-регенеранпв проводили на тих самих живильних середовищах, мо-дифiкованиx рiзними стимуляторами росту. Для фази ризогенезу зменшували удвiчi кiлькiсть мiнеральниx солей. Отримаш укорiненнi клони адаптували у сумiшi дернового грунту з пiском та торфом (1:1:1) та готових торфотаблетках торгово! марки "Jiffy". У кожному варiантi дослiду використано по 50 експлан-тiв дослiджуваниx форм тиса япдного.
Результата дослiдження. Насiнне розмноження. Об'ектом наших досль джень були 1-5-рГчш сгянщ тиса ягiдного, вирощеш у вiдкритому грунтi тдна-метово! частини посiвного вГддшення лiсового розсадника Страдчiвського НВЛК НЛТУ Укра!ни Протягом першого вегетапiйного перiоду при застосова-ному способi тдготовки до сгвби проросло до 7-10 % вис1яного насiння, а сгян-ni сягали висоти 3-5 см у кiнпi вегетащйного перiоду. Наступного року спосте-ркалось проростання до 40-50 % вис1яного насiння. При цьому наприкiнпi другого вегетащйного перюду сiянпi сягали у висоту до 6-8 см. А на третш рш шсля висгвання проросло ще 10-15 % насшня. Наприкiнпi третього вегетащйного перюду середня висота сгянщб становить 10,1 см, при варГацп висот ввд 8,7 до 11,6 см. У подальшi роки вирощування сгянщ тиса япдного дають такi показни-ки: чотирирГчш сгянщ досягають середньо! висоти 15,3 см, а !х поточний рГчний приркт становить 3,4 см; середня висота п'ятирГчних скнцк становить 21,8 см, а поточний рГчний приркт - 5,6 см (рис. 3).
Для характеристики штенсивност росту сгянщв установлено п'ять груп росту за висотою та за поточним рГчним приростом для кожного вку: I - дуже слабкого росту, II - слабкого росту, III - середнього росту, IV - кращого росту, V - швидкого росту. Виходячи Гз отриманих результатiБ, можна зазначити, що
частка 1-5^чних сшщв швидкого росту за висотою е досить малою, не бшьше 8,8 %. Найбiльшим вiдсотком рослин вибiрки характеризувалася група слабко-го та середнього росту за висотою. Ввд 7 до 32 % скнщв характеризувались ду-же слабким ростом за висотою. Найменшу частку рослин iз кращим ростом у висоту виявлено у п'ятирiчних с1янщв.
Рис. 3. Показники висоти аянщв тиса яггдного вшом 1-5 роюв
Розподш часток 1 -5 рiчних с1янщв за групами поточного рiчного приросту у висоту показуе, що 6 % дворiчних с1янщв належать до IV та V групою росту. Схожi показники встановлено у п'ятирiчних с1янцдв. Близько 6 % виро-щуваних чотирирiчних сшщв характеризувались швидким ростом. Середнiй i кращий рiст притаманний понад 40 % рослин, трохи меншу частку (33,5 %) ста-новить група рослин iз слабким ростом, а для 15 % с1янщв - показник рiчного приросту був дуже слабким.
Проаналiзувавши поточний рiчний прирiст дворiчних тнщв тиса япд-ного (рис. 4, а) можна зробити висновок, що у межах перших двох груп за висо-тою переважають сiянцi iз дуже слабким та слабким ростом рiчного приросту. Сiянцi iз слабким ростом приросту переважають у с1янщв III групи за висотою. У IV груш за висотою переважають с1янщ iз ростом кращого приросту (55,6 %). Також у IV груш за висотою е значна частка с1янщв, що належать до груп кращого та швидкого росту (22 та 11,1 %). Сiянцi V групи за висотою розподшя-ються мiж групами середнього (50 %), кращого (25 %) та швидкого (25 %) росту приросту у висоту.
Розподш часток трирiчних сiянцiв тиса япдного у межах груп за висотою показуе, що для с1янщв I групи за висотою характерний дуже слабкий та слабкий поточний рiчний приркт (див. рис. 4, б). Таи ж групи росту за приростом характерш i для скнщв II групи за висотою (28,6 %), проте 50 % с1янщв щ-е! групи за висотою показують середнiй рiст приросту у висоту, а 21,4 % - кращий ркт. Кращий рiчний прирiст у висоту також переважае у III та IV групах скнщв за висотою. Оянщ V групи росту за висотою розподшяються мiж групами кращого та швидкого росту поточного рiчного приросту у висоту.
Чотир^чш скнщ ростуть iз дуже слабким та слабким приростом у висоту (див. рис. 4, в) у всх групах за висотою, за винятком V.
Рис. 4. Розподы часток сынщв тиса яг1дногоу межах груп за висотою за групами поточного р1чного приросту у висоту: а) двор1чш, б) трир1чш, в) чотирирiчнi, г)
п'ятир1чт
Уже в IV груш за висотою переважають сшнщ iз кращим проростом у висоту, а для V групи за висотою притаманш ттьки сшнщ iз групою росту кращого
та швидкого росту поточного приросту у висоту. Для п,ятирiчних сiянцiв (див. рис. 4, г) характерна незначна частка рослин iз дуже слабким та слабким приростом у висоту - вони е ттьки у с1янцш I та II груп за висотою. Усi сiянцi IV та V групи за висотою належать до групи швидкого росту за приростом у висоту.
Вегетативне розмноження (живцювання). Встановлено, що через 3540 днiв пiсля птрування у зимових та лiтнiх живщв розпочиналось утворення калюсу, а через 1,5-2 мюящ - коренеутворення (рис. 5).
а) б)
Рис. 5. Укор1нен1 живц1 тиса яг1дного р1зних форм: а) 'Aurea', б) 'Fastigiata'
Отримат результати укоршення живцiв дослщжуваних форм тиса япд-ного наведено у табл. 2.
Табл. 2. Результати укортення живщв тиса яг1дного
Вид, морфолопчна форма НОК, мг/л "Корневш" Вода
30 | 60 | 90 0,01 % -
П рижилось, шт./%
Зимовi (здерев'янiлi) живцi)
T. baccata L. (типова форма) 22/73 24/80 25/83 24/80 2/6
T. baccata L. 'Fastigiata' 18/60 19/63 18/60 22/73 1/3
T. baccata L. 'Aurea' 12/40 16/53 15/50 18/60 4/13
Середне значення, % 57 65 64 71 7
Л^ш (зелеш) живцi
T. baccata L. (типова форма) 11/37 13/43 9/30 17/57 2/7
T. baccata L. 'Fastigiata' 12/40 14/47 10/33 15/50 0/0
T. baccata L. 'Aurea' 9/30 11/37 10/33 13/43 1/3
Середне значення, % 35 42 32 50 3
Дат табл. 2 свщчать, що зi застосуванням для обробггку здерев'яшлих живщв Т. ЬассМа Ь. (типова форма) НОК (60 мг/л), НОК (90 мг/л) та "Корневь ну" отримано найбтьша частка укорiнених живцiв - 80, 83 та 80 % вщповщно. Найпрше укоренились живцi, оброблет водою - лише 6 %. Для Т. Ьасса1а Ь.
'Fastigiata' найкращим е 06p06iT0K живцiв стимулятором росту "Корневш", який забезпечив укорiнення 73 %. Найгiрше укорiнювались живщ, оброблеш водою - лише 3 %. Подiбнi результати отримано для T. baccata L. 'Aurea': 60 % - у разi використання "Корневшу" та 13 % - за оброб^ку водою.
Пiд час живцювання тиса ягiдного та усiх без винятку його морфолопч-них форм зеленими живцями встановлено низьку частку укоршення за використання уах стимуляторов росту. При цьому найкращi результати отримано за об-робггку "Корневiном" T. baccata L. (типова форма) - 57 % приживлюваност! Через 2,5-3 мкящ пiсля ширування, коли живцi добре укоренились, частина 1х була пересаджена на дорощування в умови закритого грунту у спещально при-готовлену грунтосумiш, засипану у контейнери (вирощування iз закритою коре-невою системою): торф, чорнозем та бший пiсок у сшввщношенш 1:1:1, де за ними здшснювали вiдповiдний догляд, а iншу частину було висаджено у вiд-критий грунт.
Мжроклональне розмноження. Iнiцiацiю експлантiв дослiджуваниx де-коративних форм тиса ягiдного проводили на двох типах живильних середо-вищ, доповнених фiтогормонами 2,4-D (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л) протягом 40 дiб. Спостереження показали, що частина експлантiв активно нагромаджува-ла фiтомасу до 20-25-то! доби культивування, пiсля чого спостерiгалось пригш-чення, а в окремих випадках i припинення !х росту. Також щ клони значно пр-ше укорiнювались. 1нша частина активно росла до 40-45-то! доби i перевищува-ла лiнiйнi розмiри попереднix майже у два рази. Отримаш результати Шщацц декоративних форм тиса япдного наведено у табл. 3.
Табл. 3. Результати Шщаци досл'1д.жуваних форм тисаягiдного
№
з/п
Дослщжувана форма
Кшьюсть iнiцiйованих екс-планив на 25-ту добу, %
LM
MS
Кшьюсть шщшованих екс-планпв на 45-ту добу, %
LM
MS
Типова форма
94
76
86
70
'Fastigiata' 'Aurea'
78 82
80 76
76 82
72
1
2
3
Даш табл. 3 свдаать, що штенсившсть Ыщацл клошв дослщжуваних рослин була дещо вищою при застосуванш живильного середовища LM як на 25-ту так i на 45-ту добу культивування. Виняток становила форма 'Fastigiata', у яко! на 25-ту добу культивування було на 2 % бшьше шщшованих експланлв на середовищi MS, що швидше було випадковктю, оскiльки на 45-ту добу на цьому середовищi спостерiгались найнижчi результати (68 %) (рис. 6). 1з метою намноження (мультиплшацц) отриманих клонiв дослiджуваниx форм, !х було пасажовано на живильш середовища LM та MS, модифжоваш наступними фь тогормонами: 2,4-D; БАП та НОК рiзноl концентрацп (табл. 4).
Найбшьшу частку експлантiв, яю утворили мжропагони, спостережено на живильному середовищi за рецептом LM, модифiкованому такими фггогормона-ми: 2,4-D (0,2 мг/л); БАП (0,1 мг/л) та НОК (0,5 мг/л). Юльюсть новоутворених мiкропагонiв у цьому варiантi дослiду також була найвищою: у типово! форми в середньому виявлено 2,4 шт.; у 'Fastigiata' - 2,2 шт. та у форми 'Aurea' - 2,3 шт.
Табл. 4. Результати намноження експлантiв тиса ягiдного
№ з/п Живильне середовище Фиогормон Показник намноження
2,4-D, БАП, НОК, типова форма 'Fastigiata' 'Aurea'
мг/л мг/л мг/л R, % n, шт. R, % n, шт. R, % n, шт.
1 0,2 0,1 - 48 1,2 50 1,1 44 1,0
2 LM 0,2 - 0,5 52 1,1 48 1,0 48 1,3
3 - 0,1 0,5 50 1,3 54 1,2 50 1,3
4 0,2 0,1 0,5 78 2,4 72 2,2 80 2,3
5 0,2 0,1 - 32 1,0 28 1,0 32 1,0
6 MS 0,2 - 0,5 28 1,1 30 1,1 36 1,1
7 - 0,1 0,5 36 1,0 40 1,0 42 1,0
8 0,2 0,1 0,5 42 1,3 38 1,2 56 1,6
Приштка: Я - кшьюсть екшланпв, яю утворили мiкропагони; п - середня кшь-кiсть утворених мшропагошв на експлант.
Найкращi результати намноження дослвджуваних форм на живильному середовищi МБ спостережено за аналогiчного складу фтогормошв, але вони були значно нижчими порiвняно зi середовищем ЬМ. Провiвши аналiз отрима-них результапв, можна зробити висновок про потребу стимулятора росту НОК у складi живильного середовища для намноження морфолопчних вiдмiн тиса ягiдного. Застосованi модифжацп живильних середовищ для укорiнення досль джуваних клон1в та отриманi результати наведено у табл. 5.
Табл. 5. Результати укортення експлантiв тиса ягiдного
№ з/п Живильне середовище Фиогормон Показник намноження
2,4-D, НОК, типова форма 'Fastigiata' 'Aurea'
мг/л мг/л W, % n, шт. W, % n, шт. W, % n, шт.
1 0,2 0,5 72 2,4 66 2,2 66 2,0
2 1/2 LM - 0,5 70 2,1 68 1,6 68 1,8
3 0,2 - 62 1,1 50 1,1 44 1,2
4 0,2 0,5 76 3,2 68 3,0 80 2,9
5 1/2 MS - 0,5 68 2,1 66 1,9 70 1,7
6 0,2 - 48 1,2 52 1,5 50 1,4
Приштка: W - кшьюсть експланпв, якi утворили коршщ; n - середня кiлькiсть утворених коршщв на експлант.
Отримаш данi (табл. 5) сввдчать, що найкраще коренеутворення спосте-рiгалось у варiантi дослiду № 4 на живильному середовищi 1/2 MS, доповнено-му 2,4-D (0,2 мг/л) та НОК (0,5 мг/л), де отримали таю результати: типова форма - 76 % укоршених експлант1в та в середньому 3,2 коршщ на експлант; 'Fasti-giata' - 68 % укоршених експланпв та 3,0 корiнцi; 'Aurea' - 80 % укоршених експланпв та 2,9 корiнцiв. Окр1м цього, високi показники укоршення встанов-лено у варiантi дослiду №1 на живильному середовищi 1/2 LM, модифжовано-му 2,4-D (0,2 мг/л) та НОК (0,5 мг/л) (рис. 7).
Шсля укоршення експланпв було проведено ix адаптацда до грунтових умов. Для цього отримаш клони виймали i3 пробiрок, вiдмивали стерильною дистильованою водою ввд залишк1в живильного середовища i пересаджували у попередньо простерилiзований субстрат (сумш дернового грунту з пiском та торфом (1:1:1) та готовi торфотаблетки торгово! марки "Jiffy"). Спостереження
проводили протягом 35-40 дiб. Незалежно вiд морфолопчно'* вiдмiни дослщжу-ваного виду, отримано в середньому 68 % життездатних рослин - у першому варiантi та 82 % - за використання готових торфотаблеток.
Рис. 6. Шцшований експлант Рис. 6. Укортений експлант
тиса ягiдного тиса ягiдного
Висновки та рекомендаций У чинному державному стандарт ГОСТ 3317-90 (Оянщ дерев i кущiв. Технiчнi умови) вщсутш вимоги вiдповiдностi щодо аянщв тиса ягiдного, але, на нашу думку, с1янщ п,ятирiчного вiку висо-тою 20-25 см чи укоршет живцi тако'1 ж висоти, вже можна висаджувати у штучш лiсовi насадження гiрських лiсiв Карпат у свiжих i вологих типах люу сугрудiв i грудiв. За наявносп у значних кiлькостях (вiд 3-5 тис. i бтьше) такий садивний матерiал доцiльно використовувати як для створення чистих культур, так i як домiшку у кiлькостях 20-30 % вщ початкового складу штучних лiсових насаджень.
Для вiдтворення тиса япдного та його декоративних форм вегетативним способом (живцюванням) краще застосовувати живцювання зимовими (зде-рев'яшлими) живцями, обробленими комерцшним стимулятором мКорневiнм, за якого забезпечуеться в середньому 71 % укоршення живцiв.
Розмноження цiнних генотитв тиса ягiдного мiкроклональним способом доцшьно проводити за такою схемою: шщащю - на живильному середо-вищi ЬМ + 2,4-Б (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л); намноження - ЬМ + 2,4-Б (0,2 мг/л) + БАП (0,1 мг/л) + (0,5 мг/л); укоршення - 1/2 МБ + 2,4-Б (0,2 мг/л) + НОК (0,5 мг/л); адаптацш - у готових торфотаблетках.
Лггература
1. АнтонюкЕ.Д. Влияние сроков зимнего черенкования на укоренение тисов / Е.В. Анто-нюк // Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира : тезы докл. Междунар. науч. конф. - Мн. : Изд-во БГПУ, 2002. - С. 8-9.
2. Бшоус В.1. Люова селекдiя : шдручник [для студ. ВНЗ] / В.1. Бiлоус. - Умань : Уманське видавничо-пол1граф1чне шдприемство, 2003. - 534 с.
3. Глухов А.З. Ускоренное размножение хвойных в условиях юго-востока Украины / А.З. Глухов, О.Г. Шпакова. - Донецк : Изд-во "Норд-Прес", 2006. - 136 с.
4. Голояд Б.Я. Проблема збереження тиса япдного у заказнику "Княждшрський" та шляхи ii виршення / Б.Я. Голояд, К.О. Турчак // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 165-170.
5. Докучаева М.И. Вегетативное размножение хвойных пород / М.И. Докучаева. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1967. - 105 с.
6. Калинин Ф.Л. Технология микроклонального размножения растений : монография / Ф.Л. Калинин, Г.П. Кушнир, В.В. Сарнацкая. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 232 с.
7. Колесшченко О.В. Особливост насшненошення та результати штродукцшного випро-бування Taxus baccata L. у боташчному саду НАУ / О.В. Колесшченко, С.1. Слюсар, О.М. Якоб-чук, Н.С. Галкша // Науковий вюник НУБШ Украхни : зб. наук. праць. - Сер.: Живництво i деко-ративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБЩ Украхни. - 2009. - Вип. 135. - С. 48-54.
8. Лисовый Н.Н. Размножение некоторых декоративных форм Taxus baccata L. черенкованием / Н.Н. Лисовый // Плодоводство, семеноводство, интродукция древесных растений : матер. XVII Междунар. научн. конф. - Красноярск : Изд-во СибГТУ, 2014. - С. 82-84.
9. ЖсовийМ.М. Автовегетативне розмноження декоративних форм тиса япдного / М.М. Люовий // 64-а науково-техшчна конф. проф.-викл. складу, наукових пращвниюв, докто-рантiв та аспiрантiв за шдсумками науковоХ дiяльностi у 2013 рощ. - Львш : РВВ НЛТУ Украхни. - 2014. - С. 74-77.
10. Люовий М.М. Особливост стершпзацл та введення в культуру in vitro експланпв Taxus baccata L. / М.М. Люовий // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украхни. - 2015. - Вип. 25.5. - С. 8-13.
11. Люовий М.М. Полiморфiзм та особливост автовегетативного розмноження Taxus baccata L. / М.М. Жсовий // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.1. - С. 57-63.
12. Мазепа М.Г. Пiдбiр штродукованих видш для асортименту мiських насаджень / М.Г. Мазепа, Д.В. Артемовська, Т.В. Ган // Вюник прикарпатського унiверситету : сб. науч. тр. -Сер.: Бюлогш. - 1вано-Франкшськ - 2002. - Вип. 2. - С. 19-24.
13. Пацура1.М. Тис ягщний (Taxus baccata L.) - в умовах дендрарш бота-шчного саду УкрДЛТУ / 1.М. Пацура, М.Г. Мазепа, Т.В. Ган, Д.В. Артемовська // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Лыив : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 267-271.
14. Стойко С.М. Раритетш фггоценози захщних регiонiв Украхни. Регiональна Зелена Книга : монографш / С.М. Стойко, Л.1. Мшюна, П.Т. Ященко, О.О. Кагало, О.О. Тасенкевич. - Жвш : Вид-во "ПоллГ, 1998. - 189 с.
15. Усольцева О.Г. Особливостi вегетативного розмноження тису ягщного стебловими жи-вцями в степу Украши / О.Г. Усольцева // Збiрник наукових праць Уманського ДАУ - Умань : Вид-во Уманського ДАУ. - 2009. - Вип. 71, ч. 1. - С. 183-187.
16. Фшонова Л.Г. Введення в культуру in vitro тису япдного (Taxus baccata L.) i отримання таксолпродукуючих калюсних лшш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.22 / Л.Г. Фшонова; НАН Украши. 1н-т клiтин. бюлоги i генет. шженери. - К., 1999. -19 с.
17. Хромова Т.В. О влиянии регуляторов роста на укореняемость черенков древесных растений / Т.В. Хромова // Бюллетень Главного ботанического сада АН СССР. - 1984. - Вип. 130. -С. 59-63.
18. Чуприна П.Я. Поширення штродукованих голонасшних рослин на Полюсу в Жсостепу, Прикарпатп та Закарпатп Украхш / П.Я. Чуприна, I.I. Гордiенко // Iнтродукцiя та аклiматизацiя рослин на Украхш. - 1978. - Вип. 12. - С. 52-65.
19. Юзькв М.1. Тис у Княждвiрськiй лiсовiй дачi на Прикарпатп : матер. охорони природи на УкраЫ / М.1. Юзькiв. - К. : Вид-во АН УРСР, 1958. - 27-41 с.
20. Abbasin Z. In Vitro Micropropagation of Yew (Taxus baccata) and Production of Plantlets / Z. Abbasin. [Electronic resource]. - Mode of access http://scialert.net/abstract/? doi=bi-otech.2010.48.54.
21. Mohan Jain S. Protocols for Micropropagation of Woody Trees and Fruits / S. Mohan Jain, H. Haggman. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.springer.com
22. Paula P. Chee In Vitro Culture of Zygotic Embryos of Taxus Species / P. Chee Paula. [Electronic resource]. - Mode of access http://hortsci.ashspublications.org/content/29/6/695.short
23. In vitro callogenesis and organogenesis in taxus wallichiana zucc. The himalayan yew. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.pakbs.org/pjbot/PDFs/45(5)/39.pdf.
Надшшла до редакцп 15.06.2016р.
Лисовый Н.Н., Гузь Н.М., Гнатюк О.Р. Особенности семенного и вегетативного размножения тиса ягодного
Проведен критический анализ ряда литературных источников, касающихся тематики наших исследований. Подробно охарактеризованы методики и основные этапы проведенных экспериментальных работ по размножению Taxus baccata L. следующими способами: семенным (сроки заготовки, хранения, посева семян и его предпосевная подготовка); автовегетативним (сроки заготовки, пикирования черенков и применены стимуляторы укоренения); размножением in vitro (схему проведения стерилизации экс-плантов, состав питательных сред для инициации, мультипликации и укоренения in vitro; субстрат для адаптации растений-регенерантов к почвенным условиям). Представлены, охарактеризованы и проанализированы полученные результаты исследований.
Ключевые слова: размножение, семена, черенок, клон.
Lisoviy М.М., Guz М.М., Hnatiuk O.R. Peculiarities of seed and vegetative propagation of berry yew
A critical analysis of a range of the literature concerning the subject of our research are presented. Characterized in detail the methodology and the main stages of experimental work on the reproduction of Taxus baccata L. in the following ways: seeds (terms of harvesting, storage, seeding seeds and its preplans preparation); avtovegetative (timing harvesting and dive cuttings and rooting stimulants used); reproduction in vitro (pattern of explants sterilization, the composition of culture media for initiation, multiplication and rooting in vitro; substrate for plants regenerates adaptation to soil conditions). Presented, described and analyzed the results of research.
Keywords: reproduction, seed, cuttings, clone.
УДК 630:582.632.2:003.13(477.43/44)
ОЦ1НЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО
ПОНОВЛЕННЯ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО юиЕясшяовия I.) ЗА Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ НА СУЦЫЬНИХ ЗРУБАХ В УМОВАХ СВ1ЖИХ ГРАБОВИХ Д1БРОВ ПОД1ЛЛЯ
М.В. Матусяк1
Проаналiзовано особливост природного поновлення дуба звичайного у Подшьсь-кому регюш. Дослщжено сучасний стан та динамжу використання природного поновлення за люовщновлення. Виявлено зниження рiвня насшненошення та частки використання природного поновлення у загальному обсязi люовщновлення iз роками. Протягом 2013-2015 рр. проведено збiр даних щодо наявного природного поновлення дуба звичайного на суцшьних зрубах в умовах Подшля, встановлено можливiсть успiшного ль сопоновлення дуба звичайного на суцшьних зрубах шсля проведення рубок головного користування у насiнневi роки.
Ключовi слова: дуб звичайний, природне поновлення, рубки головного користування, люовщновлення.
Вступ. Зростання обсягiв головного користування та утруднене природне насшневе вiдновлення основних лiсотворних порiд призвело до значного
1 асист. М.В. Матусяк - Вшницький нащональний аграрний унгверситет
скорочення площ природних лiсостанiв та зниження pißHK бiорiзноманiття лко-вих екосистем [2, 3]. Природне поновлення дуба звичайного, який е основною лiсотворною породою у Подшьському регiонi, залежить вщ перiодичностi та ш-тенсивностi плодоношения ще!' деревно! породи [4, 5]. Насiнневi роки, коли спостерiгаеться масове плодоношення дуба, повторюються з дедалi бiльшою перiодичнiстю. За оцiнкою рiвня плодоношення на лiсонасiнних плантащях дуба, протягом останнiх 5-7 роюв спостережено незначне плодоношення на рiвнi 2-3 балiв [8]. Значна перюдичшсть плодоношення, а також низька урожайнкть дуба протягом останнiх рокiв потребуе проведення дослiджень щодо усшшнос-ri та можливостей природного насiнневого вщновлення деревостанiв [6].
Мета роботи - дослщити особливостi та сучасний стан лковщновлення дуба звичайного на суцшьних зрубах Подшля, зокрема Вiнницькоï та Хмель-ницько! обл.
Об'ект дослщження - суцiльно-лiсосiчнi рубки та природне поновлення дуба звичайного.
Методика дослщження. Дослiдження проведено на основi звiтiв лко-господарських пiдприемств Хмельницько! та Вiнницькоï обл. та надано!' шфор-мацц щодо наявного усшшного природного поновлення дуба звичайного на мь сцi суцшьних зрубiв. Польовi роботи виконано iз використанням стандартних типових методик, яю прийнято у лiсовiй таксацп [1]. У польових умовах на дь лянках суцiльних зрубiв закладали стрiчки, на яких визначали успiшнiсть природного поновлення та його морфометричш показники. Перелк природного поновлення проводили на дшянках розмiром 2x2 м. Аналiз польових даних здшс-нено за допомогою стандартного пакету статистичних програм Excel.
Результати дослщження. За даними Держлiсагентства частка природного поновлення деревостану у загальному обсязi лiсовiдновлення для областей Подшьського регiону, зокрема Вiнницькоï, Тернопiльськоï та Хмельницько!' обл., становить вiд 11 % до 20 %. Дещо вищу частку (до 20 %) лiсовiдновлення природним шляхом спостережено у Хмельницькш обл. Низька частка природного поновлення характерний для Вшницько! та Тернопiльськоï обл. i перебу-вае на рiвнi 10 %. Такий низька частка використання потенцiалу природного поновлення зумовлена значною перiодичнiстю плодоношення дуба, а також за-стосуванням суцiльних рубок, яю, здебiльшого, не сприяють збереженню самосеву. Аналiз динамiки використання самоску основних лiсотворних порiд пiд час лкопоновлення вказуе на зниження його використання iз роками, що свщ-чить про негативнi тенденцп.
Протягом 2013-2015 рр. проведено збiр даних щодо наявного природного поновлення дуба звичайного на суцшьних зрубах в умовах Хмельницько! обл. Аналiз шформацц щодо наявних дiлянок iз природним поновленням дуба звичайного свдаить про наявнiсть у ДП "Старокостянтишвське ЛГ", ДП "Новоушицьке ЛГ", ДП "Летичiвське ЛГ", ДП "Ярмолинецьке ЛГ", ДП "Хмель-ницьке ЛГ" Хмельницького ОУЛМГ.
1з загально! кшькосп дiлянок iз природним поновленням, лише окремi iз них характеризуються наявним природним поновленням. Загальна кiлькiсть та-
