CC BY
31
3. Szlezigier I. Mysliwy ze strzelb^. - Warszawa : Drukiem A. Pujewskiego, 1880. - S. 206.
4. Szlezigier I. Mysliwy ze strzelb^. - Warszawa : Drukiem A. Pujewskiego, 1880. - S. 202.
5. Мейер Д.И. Русское гражданское право. - 3-е изд., [исп. сообразно определениям новейшего законодательства]. - С.-Петербургь : Изд-во Н. Тиблена, 1864. - С. 335-339.
6. Nowa ustawa lowiecka dla Galicyi i W. Ks. Krakowskiego. - Krakow : Wisla, 1898. -S. 3-4.
7. Rozynski F. Ekonomiczne znaczenie lowiectwa dla naszego kraju / F. Rozynski, Dr.E. Schechtel. - Warzsawa: Nakladem polskiego towarzystwa lowieckeigo, 1921. - S. 7-10.
8. Сборник административных постановлений Царства Польского. Ведомство финансов. - Т. 12: О казенных лесах. - Варшава : Типография С. Оргельбранда, 1867. - С. 469-472.
Процив О.Р. Правовые принципы охоты в Австро-Венгерской и Российской империях второй половины Х1Х - начала ХХ века
Отражены правовые принципы права собственности на охотничьи животные и права на проведение охоты в Польском Королевстве, Австро-венгерской империи со середины Х1Х в. и в начале ХХ в. рассмотрена политика государства в законодательном обеспечении предоставления в аренду права охоты, мировоззренческие взгляды, которые легитимизовали право собственности на дичь. С развитием экономики в Российской и Австро-Венгерской империях приобрело также значение правовая регуляция ведения охотничьего хозяйства. В разных странах империи установлена разная правовая регуляция этого вопроса в зависимости от географического расположения, политической ситуации, обычного права.
Ключевые слова: охота, право охоты, аренда права охоты, Австро-Венгерская империя, Польское Королевство.
Protsiv О.Р. Law principles of hunting from the second part of 19th till beginning of the 20th centuries
In this article it was showed the law principles as to property to hunting animals and right of realization the hunting in Polish Kingdom, Austro-Hungarian Empire from the middle of the 19th till beginning of the 20th centuries. It was showed the state policy in legislative providing the leasing to right of hunting. Also it was showed the world-viewed opinions which legitimated the proprietary right of wildfowl.
Keywords: hunting, right of hunting, leasing to hunting, Austro-Hungarian Empire, Polish Kingdom. _
УДК 630*2: 633.877(477.41/.42) Астр. Ю.В. Срук1 -Житомирський НАУ
ХАРАКТЕРИСТИКА Л1СОВ1ДНОВНОГО ПРОЦЕСУ НА ШТУЧНО В1ДНОВЛЕНИХ ЗРУБАХ У СВ1ЖИХ ТА ВОЛОГИХ СУБОРАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Охарактеризовано кшьюсно-яюсш показники росту культур та пщросту. Виз-начено ефективнють вживаних люовщновних заходiв репону та запропоновано варь анти 1хньо'1 оптимiзацii. Дослщжено динамшу середньо'1 висоти та чисельност само-аву та люових культур сосни звичайноi до вшу зiмкнення.
Ключов1 слова: люовщновний процес, природне поновлення, лiсовi культури, зруби, суборовi умови.
Актуальшсть теми. Одним 1з головних завдань шд час оргашзаци \ планування люовщновлення е максимальне використання потенцшних мож-ливостей люорослинних умов для вирощування високопродуктивних наса-джень цшних люових порщ та збереження бюр1зномашття. Лшвничо-еколо-
1 Наук. керiвник: доц. В.М. Турко, канд. с.-г. наук - Житомирський НАУ
гiчною ощнкою рацiонального використання лiсiв е можливють вiдновлення корiнних деревостанiв природним шляхом iз мiнiмiзацiею штучного люороз-ведення.
Зпдно з "Правилами вiдтворення лiсiв", на лiсових землях iз наявним або очжуваним природним поновленням, яке може забезпечити формування люових бiоценозiв iдентичних корiнним лiсостанам, перевагу потрiбно нада-вати способам i технолопям, якi забезпечують максимальну участь природного поновлення у формуванш створюваних лiсонасаджень [7].
У сучасних умовах еколопзаци ведення лiсового господарства в Укра-!ш особливо актуальним стало використання для лiсовiдновлення природного поновлення. Тшьки за останш 10 рокiв його обсяги зросли бшьше, нiж у
2 рази [3]. Незважаючи на постiйне зростання обсяпв природного люовщнов-лення його частка у загальних обсягах вщтворення лiсових ресурсiв у зонi ус-пiшного природного поновлення не перевищуе 30 %. Водночас, сприятливi люорослинш умови та високий лiсiвничий потенщал насаджень головних ль сотвiрних порщ дають змогу збiльшити частку природного поновлення у дос-лiджуваному регюш до 40-50 % [2].
Вивчення стану молодняюв, що виникли на зрубах природним шляхом [6] i способом часткових культур [4], а також аналiз матерiальних i тру-дових затрат на !хне вирощування дають змогу стверджувати, що таю молод-няки мають цiлком задовiльнi лiсiвничi та економiчнi показники, якi варто брати до уваги шд час оцiнювання ефективност лiсовiдновних заходiв.
Проте, тотальне орiентування на природне вiдновлення зрубiв, зокре-ма попередне, е також хибним, оскшьки в бiльшостi випадкiв збережений шдрют, пiд впливом несприятливих змш середовища, пошкоджуеться, а на вирубках формуються насадження небажаного складу i продуктивност [1]. Щодо орiентування на супутне та подальше природне поновлення основно! люоутворювально! породи у найбшьш поширених у Центральному Полiссi суборових умовах - сосни звичайно! - шд час застосування суцiльних рубань головного користування, юнуе реальна перспектива.
Серед способiв вiдтворення лiсiв (природного, штучного або комбшо-ваного), на сьогодш продовжуе переважати створення люових культур. У су-часному люовому фондi Центрального Полiсся бiльшiсть лiсiв е штучного походження. Частка створених за останш роки у суборових умовах люових культур iз сосною звичайною, як головно! породи, становить близько 90 % загального обсягу люовщновлення [9].
Процеси вщновлення усiх компонентiв бiогеоценозiв на зрубах е дово-лi своерiднi. Усшшшсть вiдновлення суцiльних зрубiв зумовлюеться, з одного боку, рясшстю i життездатнiстю пiдросту попереднiх генерацiй, що з'яви-лись пiд пологом люу, збереженiстю, ростом i розвитком його тсля рубань, а
3 шшого боку, умовами середовища для самоЫву, тобто подальшим люовщ-новленням.
Важливим чинником успiшностi природного поновлення е сприяння його появь Так, вщновлення сосни на мiнералiзованiй поверхнi збшьшуеться в мiру переходу вiд вологих до свiжих та сухих люорослинних умов [5]. Ус-
шшшсть появи самоЫву залежить вiд iнтенсивностi мiнералiзацiï грунту i мо-же збшьшуватись у 5-8 pa3iB.
За результатами здшснення суцiльних рубань i3 залишенням насшни-KiB у ДП "Радомишльське лiсомисливське господарство", можна констатува-ти, що найбшьш ефективний для появи самоЫву такий прийом виявився у во-логих суборах [8]. Для сприяння природному поновленню, на дшянках i3 на-сiнникaми варто здшснити якiсну мiнерaлiзaцiю грунту. Для цього ефектив-ним е застосування розпушувача грунту типу "Ромашка". У рaзi потреби не-обхiдно проводити частковий шдЫв нaсiння, який, насамперед треба практи-кувати навколо пшв. Встановлено, що у лiсорослинному вщношенш для природного поновлення на вузьких люосшах нaйбiльш прийнятними е свiжi бори й субори з ïхнiми вологуватими пiдтипaми.
Отже, з метою встановлення потенщалу природного люовщновлення у дослiджувaному регiонi досить актуальним питанням е дослiдження етaпiв появи самошву, його чисельнiсть, склад та характер розташування.
Метою нашого дослщження е ретельне обстеження стану природного поновлення та люових культур на вщновлених штучним способом зрубах з метою порiвняння ïхнiх кiлькiсно-якiсних показниюв та встановлення еколо-гiчноï ефективност вжитих лiсовiдновних зaходiв.
Об'екти та методика дослвдження. Об'ектом дослiджень е процес ль совiдновлення на зрубах шсля суцiльних рубань головного користування 2003-2008 рр. у суборових умовах у Барашвському люницга ДП "Барашвсь-ке ЛМГ" та Дубовецькому люницга ДП "Коростишiвське ЛГ". Кiлькiснi та яюст показники пiдросту (ПРП) та люових культур (ЛК) визначали на рiвно-вiддaлених трансектах шириною 1 м, як було прокладено перпендикулярно до мiнерaлiзовaних борозен i смуг методом рендомiзaцiï. Облiку пiдлягaло близько 5 % плошд зрубiв. Для статистичного оброблення результата досль джень використовували пакети статистичних програм EXCEL i Statistica 6.0.
Результати дослвдження. Дослщи виконували на 24-х вщновлених штучним шляхом зрубах рiзного вжу в умовах свiжих та вологих суборiв (табл. 1). На вшх зрубах було здiйснено осiнню тдготовку грунту шляхом прокладення борозен iз використанням ПКЛ-70 та ПЛН-1,0. Садшня лiсових культур здiйснювaли весною наступного року за допомогою меча Колесова в дно або скибу борозни звичайними однорiчними Ыянцями нaсiнневого похо-дження з розсадника. Лiсовiдновлення на дослщжуваних зрубах вiдбувaлося переважно монокультурою сосни звичайно1' або з домшкою супутнiх порiд та чaгaрникiв (бузини червоно1' та горобини звичайно1'), на ПП 5, ПП 22-24, культури вводили за схемою змiшувaння 4рСз/1рБп, на ПП 20-4рСз/1рМде, а на ПП 18 березу вводили ланками, а також буферним рядком по периметру дшянки.
На пробних площах було здшснено кiлькiсно-якiсний облiк природного поновлення та люових культур. Було встановлено густоту та висотну структуру культур та самошву. Також був визначено склад та характер розташування природного поновлення.
Табл. 1. Характеристика пробних площ
№ з/п Тип л1су Вк ЛК, рошв Схема посадки Густота посадки ЛК, тис. шт. Склад ЛК
1 В2ДС 6 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч*
2 В3ДС 6 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
3 В2ДС 5 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч
4 В3ДС 5 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч
5 В2ДС 4 2,5x0,5 8,0 8Сз2Бп
6 В2ДС 4 2,5x0,6 6,5 10Сз
7 В3ДС 4 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
8 В3ДС 4 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
9 В2ДС 4 2,5x0,6 6,5 10Сз
10 В3ДС 4 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
11 В2ДС 3 2,0x0,7 7,1 10Сз
12 В2ДС 3 2,5x0,6 6,5 10Сз
13 В2ДС 3 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч
14 В2ДС 3 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч
15 В3ДС 3 1,5x0,6 11,1 10Сз+Ч
16 В3ДС 2 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
17 В3ДС 2 2,0x0,6 8,3 10Сз+Ч
18 В2ДС 2 2,0x0,7 7,1 9Сз1Бп
19 В3ДС 2 2,5x0,5 8,0 10Сз
20 В2ДС 2 2,0x0,6 8,3 8Сз2Мде+Ч
21 В3ДС 1 2,0x0,7 7,1 10Сз+Ч
22 В2ДС 1 2,5x0,5 8,0 8Сз2Бп
23 В3ДС 1 2,5x0,5 8,0 8Сз2Бп
24 В3ДС 1 2,0x0,7 7,1 10Сз+Ч
Примака - *Ч - чагарник (бузина червона, горобина звичайна).
Встановлено, що чисельшсть шдросту сосни попереднього поновлен-ня змшюеться в межах 0,1-1,5 тис. шт./га-1, лише 30-50 % його е життездат-ним. Подальше поновлення вщбуваеться головним чином у св1жих суборах унаслщок самоЫву сосни звичайно", максимум появи якого припадае на пер-ш1 два роки шсля рубання. За цей перюд щор1чно з'являеться вщ 0,5 до 28,5 тис. шт.-га-1 сход1в цiльовоi породи. 1хня чисельшсть вардае залежно вщ розташування джерел засiвання, тобто стши стиглого лiсу, а також вщ ступе-ня задернiння зрубiв. Частка самоЫву, що зростае у борознах, становить вщ 60 до 90 % вщ загальноi його кшькосп, залежно вiд типу рослинного покриву та ступеня задерншня мiжрядь. О^м сосни, значний природний потенцiал поновлення мае береза повисла, частка яко'' може становити до 80 % вщ за-гальноi чисельностi (табл. 2). Для ще'' породи процес люовщновлення е ус-пiшним однаково як у борознах, так i в мiжряддях.
Щодо вологих суборiв, то ситуацiя лiсовiдновлення складаеться вже не на користь сосни звичайно", частка яко'' в цих умовах рщко перевищуе 5 одиниць у складi природного поновлення. На вщмшу вiд свiжих умов, тут нав^ь на третiй рiк пiсля рубання було виявлено значну кшьюсть сходiв - до 10 тис. шт.-га-1. Загалом щорiчна кiлькiсть сходiв сосни протягом трьох роюв
вардае в межах вщ 1,2 до 12,4 тис. шт.-га-1 з максимумом на 2-3 рж люовщ-новлення. Розташування самосiву подiбне до свiжих умов зволоження, тобто з бшьшим траплянням самошву в борознах, нiж у мiжряддях.
1з наведених даних у табл. 2, люовщновний процес в умовах свiжих та вологих суборiв вiдбуваеться досить успiшно. Кiлькiсть висаджених Ыянщв сосни звичайно! е достатньою для формування штучних насаджень, проте на бшьшосп зрубiв було виявлено багато самошву цшьово! породи, яко! було б достатньо для формування деревосташв природного походження. Частка са-мосiву сосни звичайно! становить вщ 25 до 86 % вщ загально! чисельностi ще! породи на зрубах (вщ 2,5 до 32,9 шт.-га-1).
Табл. 2. Характеристика лiсовiдновного процесу на зрубах
№ з/п Вк ЛК ТЛУ Склад ПРП Кшькшть ЛК, тис. шт.-га-1 Кшьшсть ПРП, тис. шт.-га-1 Загальна кшьшсть тис. шт.-га-1
всього сосни
1 6 В2 8Сз1Бп1Дз 5,8 10,1 15,9 13,9
2 6 В3 6Бп2Сз2Ос 3,3 11,3 14,6 6,0
3 5 В2 5Сз5Бп 6,0 11,3 17,3 11,1
4 5 В3 7Бп2Сз1Ос 3,7 24,7 28,4 8,5
5 4 В2 9Сз1Бп 3,3 23,0 26,3 23,8
6 4 В2 10Сз 3,0 13,5 16,5 16,3
7 4 В3 5Сз4Бп1Дз 6,3 10,2 16,5 10,7
8 4 В3 6Бп4Сз 5,7 42,5 48,2 21,5
9 4 В2 10Сз 3,5 13,5 17,0 16,7
10 4 В3 8Бп1Сз1Ос 5,1 17,2 22,3 6,8
11 3 В2 10Сз 3,2 5,6 8,8 8,6
12 3 В2 9Сз1Дз 3,1 8,9 12,0 11,2
13 3 В2 8Бп2Сз 8,7 31,9 40,6 15,6
14 3 В2 6Бп4Сз 7,0 19,0 26,0 15,0
15 3 В3 7Бп3Сз 6,2 81,2 87,4 27,4
16 2 В3 8Бп2Сз 7,5 112,2 119,7 22,0
17 2 В3 8Бп2Сз 6,3 52,6 58,9 14,0
18 2 В2 9Сз1Бп 5,5 3,2 8,7 8,0
19 2 В3 9Сз1Ос 6,6 38,2 44,8 39,5
20 2 В3 5Сз3Дз1Ос1Бп 5,2 6,4 11,6 7,0
21 1 В2 4Сз4Бп2Дз 5,7 8,7 12,4 8,3
22 1 В2 10Сз 5,0 21,0 26,0 24,8
23 1 В3 8Сз1Бп1Ос 4,1 13,2 15,3 12,1
24 1 В3 6Бп4Сз 4,6 32,6 37,2 15,7
За даними виконаних дослщв було також визначено динамжу росту люових культур та самоЫву сосни за висотою у свiжих та вологих суборах (рис. 1). У дослщжуваних лiсорослинних умовах лiсовi культури мають кра-щу енергiю росту, порiвняно з самоЫвом, випереджаючи останнiй за висотою у свiжих умовах до 10 % у вщ до 3-х роюв, i на 30-40 % у 3-6^чному вiцi. У вологих суборах рiзниця мiж культурами i самоЫвом стае помiтною з другого року люовщновлення i становить до б^чного вiку 10-35 %.
Якщо ж порiвнювати середню висоту культур окремо в В2 i В3, то пот-рiбно констатувати переважання у рост сiянцiв, посаджених у свiжих умовах
вже з 3-го року на 6-14 %. Щодо природного поновлення, то спостер^ають подiбну ситуацiю, проте переважання за висотою е незначним i помггне з 5-го року, до 4-х роюв самосiв у свiжих суборах дещо поступаеться ростом у висоту самошву за вологих умов.
Рис. 1. Динамка середньо'1 висоти культур та самоаву сосни звичайно'1
у свiжих та вологих суборах
Дослщивши кшьюсш показники люових культур та самоЫву сосни звичайно!, потрiбно констатувати очевидну перевагу в кшькост природного поновлення над штучним, особливо чггко вона проявляеться у першi чотири роки пiсля садiння (рис. 2). У 1-4 рiчних люових культурах кiлькiсть соснового самоЫву переважае вiдповiдний показник культур у 1,7-3,0 рази. У 5-6-рiчному вiцi 1хня чисельнiсть е майже однаковою з незначним переважанням природного поновлення цшьово! для цих умов породи. Варто зазначити неза-довшьну приживлюванiсть лiсових культур на деяких пробних площах, що потребуе значного доповнення. Проте, враховуючи iнтенсивнiсть природного вщновлення у перший рiк, кшьюсть вiдмерлих сiянцiв повнiстю компен-суеться самоЫвом.
Рис. 2. Динамка середньо'1 чисельностi культур та самоЫву сосни звичайно'1 у
свiжих та вологих суборах
Встановлено залежшсть мiж чисельшстю лiсових культур i природного поновлення сосни i вiком лiсовiдновлення. Для лiсових культур до вжу зiмкнення характерне зменшення чисельностi (г = -0,67) з середшм вiдпадом сiянцiв у 6-р1чному вiцi близько 45 %. Для самоЫву до 6-рiчного вiку просте-жують помiрну залежнiсть мiж його кшьюстю та вiком лiсовiдновлення (г = 0,45). Характерним е стрiмке зростання кiлькостi природного поновлення до 3-4 роюв, пiсля чого настае поступовий його вщпад.
Висиовки. За даними дослщв, враховуючи значний природний люо-вiдновний потенцiал в умовах свiжого та вологого субору, перспективним способом люовщновлення е природне i комбiноване. Проте 1хня реалiзацiя, беручи до уваги те, що зруби шдлягають залiсненню протягом не бшьше двох рокiв, потребуе перегляду деяких пункпв оргашзаци i планування люо-вiдновлення у регiонi. Суперечливим пунктом е термш i спосiб створення культур, адже в бшьшосп випадюв лiсовi культури створюються мвслiпум вщразу ж на наступну весну тсля осiннього пiдготування грунту. Оскiльки в регюш домiнують суцiльнi рубання без збереження шдросту, а частка уцш-лого самосiву цiльових порiд, за даними дослщв, е досить незначною, пот-рiбно керуватися успiшнiстю подальшого природного вiдновлення, що може з'явитися протягом двох рокiв пiсля суцшьного рубання.
З метою оптим1заци люовщновного процесу, пiдготовлення грунту потрiбно здшснювати вiдразу ж пiсля проведення очищення лiсосiки, а оста-точне планування способу люовщновлення (природне, штучне чи комбшова-не) необхiдно здiйснювати за рж, зробивши докладний облiк природного поновлення та дослщивши характер його розташування.
Л1тература
1. Гордиеико М.И. Культуры сосны обыкновенной и радиоактивное загрязнение / Гор-диенко М.И., Савицкий Э.А., Ковалевский С.Б. - К. : Вид-во "Урожай", 1996. - 198 с.
2. Маурер В.М. До питання про вщтворення лшв в зош устшного природного поновлення люоутворюючих порщ / В.М. Маурер // Тези доповщей учасниюв конференци науково-педагопчних працiвникiв, наукових спiвробiтникiв i астранпв та 62-1 студентсько'1 науково'1 конференци. - К. : Вид-во НАУ. - 2008. - С. 28-30.
3. Теоретичи1 та технологiчнi основи вщтворення люв на засадах еколопчно орiен-тованого лiсiвництва / В.М. Маурер, М.1. Гордiенко, Ф.М. Бровко та ш. // Науково-технiчна шформащя. - 2009. - № 2. - 62 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lesovod. org.ua/sites/default/files/docs/fmscpubl/nti_2pdf.
4. Ониськчв М.1. Комбiноване лiсовiдновлення (частковi лiсовi культури) в Центральному Полюа / М.1. Онисьюв, О.Ю. Кайдик // Лiсове господарство, люова, паперова i дере-вообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : НЛТУ Укра1ни. - 2006. - Вип. 31. - С. 158-164.
5. Писареико А.И. Лесовосстановление / А.И. Писаренко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 252 с.
6. Победииский А.В. Рубки и возобновление в таежных лесах СССР / А.В. Победин-ский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 200 с.
7. Правила вщтворення лiсiв. Постанова КМ Укра1ни вщ 1 березня 2007 р., № 303. -
5 с.
8. Савущик М. Вирощування соснових люв в украшському Полiссi: люовщновлення / М. Савущик, С. Самоплавський, I. Черевко, М. Попков // Люовий i мисливський журнал. -2005. - № 6. - С. 18-20.
9. Орук Ю.В. Аналiз умов зростання та люовщновлення сосни звичайно'1 (Pinus sylvestris) в умовах Центрального Полюся / Ю.В. Орук // Вiсник ЖНАЕУ. - Житомир, 2008. -Вип. 2. - С. 317-324.
Сирук Ю.В. Характеристика лесовосстановительного процесса на искусственно возобновленных срубах в свежих и влажных суборях Центрального Полесья
Дана характеристика количественно качественных показателей роста культур и подросту. Определена эффективность проведения лесовосстановительных мероприятий региона и предложены варианты их оптимизации. Исследована динамика средней высоты и численности самосева и лесных культур сосны обыкновенной к возрасту смыкания.
Ключевые слова: лесовосстановительный процесс, естественное возобновление, лесные культуры, срубы, суборевые условия.
Siruk Y. V. Description of reforestationon process on the artificially renewed cutovers in fresh and wet suborian conditions in the Central Polissya
Description of in-high-quality indexes of growth of cultures and undergrowth. Certainly efficiency of leadthrough of reforestation measures in the region and the variants of their optimization are offered. The dynamics of medium-altitude and quantity of natural seed renewal and forest cultures of pine-tree to age of closing.
Keywords: reforestation process, natural renewal, forest cultures, cutovers, suborian conditions.
УДК 630*165.3 Мол. наук. стерев. Н.М. Ощук - УкрНДЫрлк;
доц. Р.М. Яцик, канд. с.-г. наук - Прикарпатський НУ; астр. М.М. Ощук - УкрНДЫрлк, м. 1еано-Франтеськ
ХАРАКТЕРИСТИКА НАСАДЖЕНЬ МОДРИНИ СВРОПЕЙСЬКО! ТА ДОСВ1Д IX СТВОРЕННЯ У Л1САХ П1ВН1ЧНОГО МЕГАСХИЛУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено лiсiвничо-таксацiйну характеристику насаджень модрини европейсь-ко'1 й проаналiзовано досвщ вирощування п люокультур у люах твшчного мегасхилу Украшських Карпат та прилеглих територш.
Ключое1 слова: модрина европейська, лiсiвничо-таксацiйнi показники, лiсовi культури, вирощування.
Модрина европейська характеризуеться швидким ростом, високояюс-ною деревиною, шдвищеною стшюстю до бютичних й абютичних чинниюв. В Украшських Карпатах вщомо лише кшька невеличких осередюв природного зростання модрини на меж1 европейського ареалу. В шших мюцях И раху-ють штродукованою чи рештродукованою породою. Досвщ вирощування модрини тут перевищуе 140-р1чний перюд.
Ми неодноразово наголошували на ширшому використанш у Кар-патському регюш й на прилеглих територ1ях швидкорослих та техшчно-цш-них порщ, що вже пройшли перев1рку у конкретних люорослинних умовах [2, 3, 5, 6]. Найбшьш адаптованою для промислового люовирощування тут виявилась модрина европейська. Кр1м цього вона здатна ютотно шдвищувати вггростшюсть насадження. З обстежень у Горганах досить високопродуктив-ного 90-р1чного (запас 900 м /га) й ушкального за складом змшаного насадження з модрини, явора, ялини, ялищ, бука та шьма на висот 950 м н.р.м. (НРМ) тсля потужних вггровпв видно, що серед вггровальних дерев виявилась ялина (82 %), бук (14 %) i лише незначну частку становила модрина
