CC BY
18
13. Шляхта Я.М. Итоги интродукции и перспективы семеноводства дугласии зеленой в Закарпатье : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 "Лiсовi культури та фггомелюращя" / Я.М. Шляхта. - Львiв, 1982. - 21 с.
14. Gregor A. Die Douglasie (Pseudotsuga menziesii) in Nordamerika: Verbreitung, Variabilität und Ökologie. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.lwf.bayern.de/ publikationen/daten/wissen/p_31575.pdf. - Заголовок з екрану.
15. Hermann R.K. Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco / R.K. Hermann // In: Schuett, P. et al.: 1999, Enzyklopädie der Holzgewächse. - S. 1-18.
16. Hitchcock C.L. Flora of the Pacific Nortwest / C.L. Hitchcock, A. Cronquist // Seattle, 1976. - 730 S.
17. Sterba H. Ein Ansatz zur Evaluirung eines Einzellbaumwachstums-simulators für Fichetreinbestände / H. Sterba, M. Korol, G. Rössler // Forstwissen-schaftliches Centralblatt. Blackwell Verlag, Berlin. - 2001. - № 120. - S. 406-421.
Гузь Н.М., Горошко М.П., Король Н.М., Ярощук Р.А. Полнодерев-нисть и объемная структура стволов дугласии (псевдотсуги Мензиса) в лесных культурах равнинной части запада Украины
Указаны методы исследований формирования ствола и дана оценка воздействия различных факторов на формообразование. Использованы современные подходы для изучения образующей формы ствола дерева, которое позволяет точно рассчитывать объем растущего дерева. Представлена таблица объемов стволов дугли-сии в зависимости от диаметра и высоты.
Ключевые слова: дугласия, образующая ствола, объем ствола дерева.
Guz M.M., Goroshko M.P., Korol M.M., Yaaroshchuk R.A. Douglas-fir (Pseudotsuga Menziesii) stem profiles and volume structures in the forests of the western Ukraine
Research methods relating to tree stem form and factors which influence stem profiles are described. A new approach is used to develop a generalized stem profile, that provides more accurate calculations of tree volume. The paper presents improved stem volume estimates depending on tree diameter and height.
Keywords: Douglas-fir, stem profile, generalized stem profile, tree trunk volume.
УДК 630*17:582:630*232 Проф. Я.Д. Фучило1, д-р с.-г. наук;
астр. О.Ю. Рябухт1; ст. наук. ствроб. М.В. Сбитна1, канд. с.-г. наук
ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ СОСНОВИХ Л1С1В ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРОВЕДЕНИЯМ ПОСТУПОВИХ РУБАНЬ В УМОВАХ КИСВО-ЧЕРШГШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень стану та продуктивное^ соснових насаджень, що сформувались внаслщок проведення поступових рубань у люах Киево-Чернь пвського Полюся. Проведено порiвняння !х основних лiсiвничо-таксацiйних характеристик зi штучними деревостанами i частковими люовими культурами.
Ключое1 слова: люовщновлення, сосна звичайна, природне поновлення, посту-повi рубання головного користування.
Природне поновлення е важливим аспектом забезпечення ведення ль сового господарства в Укра!ш на засадах еколопчно ор1ентованого лшвниц-тва. Особливо актуальною е проблема створення природних деревосташв для сосни звичайно! - найбшьш поширено! головно! деревно! породи Укра!ни.
1 НУЫП Укра1ни, м. Кшв;
2 ВП НУЫП Укра1ни "Боярська ЛДС", м. Боярка
Початок проведення поступових рубок (у лiтературi вони також вщо-мi, як насшнево-люошчш) поклали нiмецькi лiсiвники. Обгрунтував !х ще в кiнцi XVIII ст. Георг-Людв^ Гартiнг. Стосувались вони букових насаджень високо! повноти (0,8-1,0). Класична рiвномiрна поступова рубка складалася з чотирьох прийомiв, кожен з яких мав певну мету i вщповщну назву. Перший - шдготовчий, другий - засiвний, третiй - освгглювальний i останнiй -очисний. При кожному прийомi вибирали приблизно однакову кшьюсть дерев. Загальний термiн тако! рубки не перевищував 20 рокiв. Таким чином, класична рiвномiрна рубка була короткостроковою, а шсля не! виникало од-новжове насадження. Система Гартiнга зiграла важливу роль у лiсiвничiй практицi, але навiть у самiй Нiмеччинi вона не отримала загального визнан-ня, особливо на швдш Нiмеччини, де були зафжсоваш випадки негативних наслщюв таких рубок [3].
Враховуючи специфшу екологiчних i клiматичних умов Полюся i Ль состепу Украши, а також головно! деревно! породи - сосни звичайно!, замiсть класично! чотириприйомно! рубки тут здавна застосовували три- i дво-прийомнi рубки. Вперше спрощенi поступовi рубки застосував М.К. Генк у районах Середнього Поволжя наприкшщ XIX ст. Особливост соснових лiсiв у зонi недостатньо! зволоженост вимагали об'еднання пiдготовчого прийому iз засiвним, причому до появи самоЫву потрiбно було розпушувати поверхню грунту, а для його збереження - боротися з самоЫвом небажаних порщ i трав'яною рослиннiстю. В Укра!ш поступовi (насшнево-люоЫчш) рубки в соснових насадженнях вперше були рекомендован ревiзiею лiсовпорядження у 1878 р. для Черкаського бору, однак вони рщко давали бажаний результат [2]. За даними С.В. Алексеева, в сосняках Волиш до 1917 р. проводились двоприйомш рiвномiрнi поступовi рубки, за яких шсля першого прийому за-безпечувалось хороше поновлення сосни, але внаслщок остаточно! рубки вiд 60 до 90 % його знищувалось. Обов'язковими вважалися заходи, що сприяли поновленню сосни - вирубування шдлюку, мiнералiзацiя грунту [1].
Через складшсть проведення i ненадiйнiсть результату поступовi рубки так i не набули в рiвнинних лiсах Украши виробничих масштабiв. У лю-госпах Кшвського Полiсся майже всi сосновi зруби вiдновлюються створен-ням люових культур. Хоча у вологих борах i суборах та близьких до них типах люу, де е рясний самоЫв i шдрют сосни, доцiльно ширше застосовувати таю рубки, оскшьки вони забезпечують максимальне використання потен-цiйних можливостей люорослинних умов, вiдновлення корiнних насаджень, тдвищення продуктивностi та бюлопчно! стiйкостi лiсiв.
Метою наших дослiджень було вивчення стану та продуктивност соснових насаджень, що виникли внаслiдок проведення поступових рубок у ль сах Киево-Чернтвського Полiсся i оцiнка цього способу створення природ-них насаджень.
Об'екти та методика дослiджень. Об'ектами дослiджень слугували насадження з участю сосни звичайно!, що зростають у люових масивах ВП Нацiональний УБРШК Украши "Боярська ЛДС" Кшвсько! област та ДП "Свеське ЛГ" Сумсько! областi. Дослiджуванi насадження вiдрiзняються мiж
16
Збiрник науково-технiчних праць
собою за вжом, походженням, повнотою, люорослинними умовами та шши-ми характеристиками. Дослщження проводили за традицiйними для лшвниц-тва i люово! таксаци методами.
Результати дослвджеиь. Протягом низки роюв ми вели спостережен-ня за юлькома дiлянками, що знаходяться на рiзних стадiях поступових рубок у Дзвшювському лiсництвi Боярсько! ЛДС. У кв. 157 вид. 1. зимою 19951996 рр. проведено завершальний прийом поступово-вибiрковоl рубки (тип умов мюцезростання - середнiй свiжий субiр (В2)). Пiсля його завершення виявилось, що на 55 % плошд необхщно створювати лiсовi культури. На реш-тi площi, де буде збережений деревостан, що виник внаслщок поступово! рубки мають мiсце прогалини, якi займають приблизно 20-25 % площд видь лу. Незалiсена площа на видiлi сильно задернiла, що негативно впливае на рют i розвиток створених лiсових культур. Усе це ще раз пiдтверджуе висно-вок попереднiх дослiдникiв [2], що у свiжих суборах природне вщновлення соснякiв вiдбуваеться зазвичай незадовiльно. А для його покращення треба проводити мiнералiзацiю поверхш грунту.
Для появи достатньо! кiлькостi самосiву необхiдно проводити мшера-лiзацiю грунту. П.М. Мегалшський [1] дiйшов висновку, що найбшьш ефек-тивним способом сприяння появi самосiву сосни е створення широких, кори-топодiбних борозен шириною 0,6-1,0 м i глибиною 25-30 см важкою диско-вою бороною БДТ-2,2, диски яко! повернутi з таким розрахунком, щоб кут атаки був приблизно 30. За такого способу обробггку поверхш грунту в свь жому суборi у 1959 р. було отримано 32,6 тис. шт-га-1 самоЫву. Через 4 роки його збереглось 12,2 тис. шт-га-1. Така кшьюсть самоЫву цшком достатня для формування з нього надалi високоповнотного соснового насадження. Цей результат заслуговуе на увагу ще тому, що 1959 р. був украй сухим, а в 1960 р. опадiв випало менше норми.
Схожi борозни можна також отримати за допомогою шших мехашз-мiв, зокрема - плуга ПКЛ-70. При цьому в них також можна розраховувати на появу рясного самоЫву сосни, зокрема нашi дослщження, проведет в Олинському люнищв ДП "Свеське ЛГ" Сумсько! област^ вказують, що його юльюсть, за вiдстанi мiж центрами борозен 2,5 м, може досягати у перший рж 175,9 тис. шт.-га-1.
До появи попереднього природного поновлення спричиняе також роз-рщження деревосташв внаслiдок !х ураження кореневою губкою. Нашими дослщженнями в Олинському люницга ДП "Свеське ЛГ" встановлено, що у стиглих сосняках, де внаслщок дп цього патогену на близько 20 % площд сформувались "вiкна", з'явився самосiв сосни i берези. Середнiй вiк його ста-новить близько 10 рокiв, висота - вщ 3,7 до 5,5 м, а юльюсть - вщ 2,7 до 3,0 тис. шт.-га-1 сосни i вщ 0,2 до 0,3 тис. шт.-га-1 берези. Таким чином, шсля проведення головно! рубки, тут можна сформувати рiзновiковi комбшоваш за походженням насадження, яю будуть мало вiдрiзнятися вiд насаджень, сфор-мованих поступовими рубками.
Дослщження таких насаджень, а також тих, де найближчим часом буде проведено останнш етап рубок, показали, що досить часто вони е комбшо-
ваними, зi значною часткою дерев штучного походження (табл.). Анашз наве-дених даних дае змогу зробити висновок про те, що всi дослiджуванi сосновi насадження, незалежно вiд походження, у вщ до 40 рокiв мають поточний прирiст за запасом вищий, нiж середнiй. Найвищi показники поточного при-
3 1
росту мають штучш насадження (кв. 98, вид. 7,0-8,4 м -га ).
Табл. Oco6nueocmîросту соснових деревосташв природного та штучного _походження у Боярському лiсництвi_
Походження Середнш Поточний
Квартал, видш ТЛУ Склад насадження В1к насадження на площ1, %: Запас, 3 -Ï м -га прирют м3-га-1 приршт м3-га-1
природне шту чне на р1к (у кор1) на рш (без кори)
82, 10 В2-3 10Сз, од. Дз, Бп, Ос 37 100 - 225 5,9 6,0
66, 4 В3 10Сз+Бп, од. Ос 37 70 30 211 5,9 7,2
66, 12 В3 10Сз, од. Бп 40 100 - 236 5,8 6,6
83, 3 В3 10Сз 37 40 60 194 5,2 7,5
83, 8 В3 10Сз+Бп 36 100 - 235 6,5 8,2
98, 7 В2 10Сз 37 - 100 272 7,4 8,4
99, 1 В2 10Сз, од. Дз 34 60 40 203 6,0 8,2
83, 2* В2-3 10Сз+Бп 36 100 - 129 3,6 3,7
Примака: *тдрют тд наметом перестшного соснового насадження.
В окремих чисто природних насадженнях вш також високий i досягае
3 1*
8,2 м -га на рж (кв. 83, вид. 8), але загалом спостерiгаеться тенденцiя, що i3 збiльшенням у складi насаджень кшькосл пiдсаджених культур, тдви-щуеться ïx прирiст. Найменший запас i прирют, за значного вiку, мае природ-не насадження у кв. 83, вид. 2, яке знаходиться шд наметом 167^чного соснового деревостану, повнотою 0,35. Для покращення його росту необxiдно повнiстю вирубати материнський деревостан, при цьому не завдавши шкоди iснуючому пiдросту. Висновки:
1. Використання природного поновлення сосни звичайноï пiд час люовщ-новлення дае змогу скоротити витрати на люовщновлення i пiдвищити бiологiчну стшшсть лiсiв.
2. 1снуючий в Украш досвiд проведення поступових рубок головного ко-ристування вказуе на недоцшьтсть застосування три- i бiльше прийом-них рубок. Найкращi результати природного поновлення сосни зви-чайноï у вологих суборах i борах та близьких до них типах люу можна отримати пiд час застосування двоприйомних рубок.
3. Важливою умовою отримання рясного самосiву сосни е проведення мь нералiзацiï Грунту шляхом утворення широких борозен важкими боронами, або плугами типу ПКЛ-70.
Лггература
1. Мегал1нський П.М. Природне поновлення сосни / П.М. Мегашнський // Результати наукових дослщжень по люових культурах в Боярському дослщному люгост. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - С. 79-85.
2. Мегалшський П.М. Лювницька ефективнють поступових рубок в люах Полюся Украшсько'1' РСР / П.М. Мегашнський, В.С. Наконечний // Вирощування i таксащя люових насаджень. - К. : Вид-во УСГА, 1967. - Вип. 2. - С. 127-136.
18
Збiрник науково-техшчних праць
3. Мелехов И.С. Лесоводство : учебник [для студ. ВУЗов] / И.С. Мелехов. - М. : Агропромиздат, 1986. - 302 с.
Фучило Я.Д., Рябухин А.Ю., Сбитная М.В. Перспективы формирования сосновых лесов естественного происхождения проведением постепенных рубок в условиях Киево-Черниговского Полесья
Приведены результаты исследований состояния и продуктивности сосновых насаждений, которые сформировались в результате проведения постепенных рубок в лесах Киево-Черниговского Полесья. Проведено сравнение их основных лесовод-ственно-таксационных характеристик с искусственными древостоями и частичными лесными культурами.
Ключевые слова: лесовосстановление, сосна обыкновенная, естественное возобновление, постепенные рубки главного пользования.
Fuchylo Y.D., Ryabukhin O.Y., SbytnaM.V. The perspectives of formation of native Scots pine forests which was formed as a result of gradual felling in Kyiv-Chernihiv Poliss'ya
The results of researches of the state and productivity of Scots pine forests which was formed as a result of gradual felling in Kyiv-Chernihiv Poliss'ya are presented. Comparing of their basic silvicultural and estimate characteristics' to natural stands and partial forest stands.
Keywords: reforestation, Scots pine, natural forest renewal, gradual felling.
УДК 630*234 Астр. Р. С. 1ваницький1 - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ДЕРЕВОСТАН1В НА ЗРУБАХ У СУРАЗЬКШ Л1СОВ1Й ДАЧ1
Дослщжено кшькють тдросту деревних порщ на зрубах 1-5^чного вшу, зали-шених для природного залюнення у Суразькш люовш дачь Загальна юльюсть тдросту на дослщних дшянках становить 22,9-471,0 тис. шт./га. На бшьшосп дшянок у його складi переважае граб i сосна, а на окремих - дуб, береза й осика. За вщсутносп доглядових рубань з вшом спостер^аеться тенденщя до витюнення сосни i дуба березою, осикою i вербою.
Ключов1 слова: природне люовщновлення, пщрют, зруб.
Лю, як жива бюлопчна система, характеризуемся високим ступенем са-мовщновлення та вдосконалення природним добором у процес свого форму-вання в конкретних умовах середовища. Будь-яке наступне поколшня люу гене-тично вбирае весь позитивний потенщал попередшх поколшь та використовуе його для виживання { розвитку в постшно м1нливому довкшль Однак у процес господарсько! д1яльносп порушуються законом1рш природш процеси у вщнов-ленш та формуванш люових фгшценоз1в. Пюля суцшьних рубок на зрубах переважае штучне вщновлення люу, що неодмшно призводить до зниження гене-тичного { видового розмаптя, спрощуеться вшова { просторова структура люос-ташв, часто перериваеться генетичний зв'язок м1ж поколшнями.
Останшм часом дедал1 бшьше дослщниюв схиляеться до необхщност створення умов для природного вщновлення л1су [1, 4-8]. Зокрема, АХ Вщя-кш [1] дшшов висновку, що для збереження генетичного розмаггтя в популя-
1 Наук. керiвник: проф. Г.Т. Криницький, д-р бiол. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
