CC BY
21
8. Остапенко Б.Ф. Типолопчна pÎ3HOMaHÎTHÎCTb лiсiв Украши. Зона широколистяних л> ciB / Б.Ф. Остапенко, 1.П. Федець, В.П. Пастернак. - Харгав : Вид-во ХДАУ, 1998. - 127 с.
9. Парпан В.1. Екологiчна та фггоценотична характеристика формацiï букових лгав Украши / В.1. Парпан, С.М. Стойко // VI Симжтаум IUFRO з проблем бука : тези доп., 1-8 жовт. 1995 р. - Львiв, 1995. - С. 26-27.
10. Попадинець 1.М. Стан, продуктившсть та вiдтворення букових насаджень на Захщ-ному Подiллi : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 - "Л> сознавство i лгавництво" / 1.М. Попадинець. - Львiв, 2002. - 17 с.
11. Швиденко А.Й. Географiя типiв лicу Украши / А.Й. Швиденко, О.М. Даншова, 1.Д. Бойко // Науковий вюник НЛТУ Украïни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 159-164.
12. Методичш вказiвки з вщведення i таксаци люосщ видачi лicорубних квиткiв та огля-ду мicць заготiвлi деревини в люах Держкомлicгоcпу / Законодавча база Украши "Юрист+ЗАКОН" - 600 MB. - К. : Центр Комп'ютерних Технологш, 2012. - 24 с.
13. Яценко-Хмелевский А. А. Основы и методы анатомического исследования древесины / А.А. Яценко-Хмелевский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1954. - 337 с.
14. Kohl F. Furnier - Tradition mir Netzwerk und Perspektiven / F. Kohl // Furnier Magazin. -2009. - P. 32-49.
15. Selection of maple "birdseye" (Acer pseudoplatanus L.) in Ukrainian Carpathian mountains / I. Sopushynskyy, I. Vintoniv, A. Teischinger [etc.] // Wood Structure and Properties '06. - Zvo-len : Arboga Publishers. - 2007. - P. 139-142.
Сопушинский И.Н. Морфологические признаки бука лесного (Fa-gus sylvatica L.) со свилеватой древесиной
Установлены биометрические параметры бука лесного в районе буковых горных лесов геоботаническо-лесоводческого районирования Украинских Карпат. Исследованы основные морфологические признаки для диагностики деревьев со свилеватой древесиной. Приведены статистически достоверные различия морфологических признаков деревьев бука лесного с прямоволокнистой и свилеватой древесиной.
Ключевые слова: бук лесной, свилеватая древесина, крона, ствол, листок.
Sopushynskyy I.M. Morphological features of European beech (Fagus sylvatica L.) with cross-grained wood
Biometric parameters of European beech belonging to the region of the beech mountain forest of geo-botanical - forest zoning of the Ukrainian Carpathians were carried out. The main morphological features of trees for the diagnosis of figured wood have been investigated. Significant statistics of morphological features differences of European beech trees with straight grain and cross-grain wood were resulted.
Keywords: European beech, cross-grained wood, crown, barrel, sheet.
УДК 630*231 Доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украши; директор А А. 1щик - ДП "Маневицьке лкове господарство"
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНИ НА ЗРУБАХ
ОбГрунтовано вщтворення люових насаджень у зош Полюся Украши шляхом сприяння природному поновленню, а також збереженням самошву та шдросту. Наведено результати впливу люовщновлювальних рубок на стан i збережешсть шдросту, дано оцшку способiв сприяння природному поновленню. Для забезпечення усшш-ност природного поновлення останнш прийом люовщновлювально! рубки доцшьно проводити перед насшневим роком i3 використанням технологш, що забезпечують збершання шдросту.
Ключовг слова: природне поновлення, вщновлення люу, деревостан, шдрют, сприяння природному поновленню, люовщновлювальш рубання, лiсовi культури.
Вступ. Щорiчний обсяг заготiвлi деревини в люах Укра1ни становить 14-15 млн м3, iз них 43-45 % припадае на головне користування, за якого пе-реважають суцiльнi рубання, загальною площею близько 35 тис. га. При ш-тенсивному веденнi люового господарства спостерiгаегься замiна головних порщ супутнiми як наслiдок неврожайних роюв. У монографп "Биологическая кибернетика" стверджуеться, що "... надорганизменным системам присущи основные атрибуты биокибернетических систем - самоорганизация, целесообразная саморегуляция и способность к самовоспроизведению" [2]. Тому за суцшьно-люошчного способу ведення господарства люовщновлення на всш площ^ де зрубано лю, зазвичай, проводиться штучним шляхом, при цьому повною мiрою потрiбно використовувати природне поновлення.
Сучасний стан питання. Розрiзняють таю способи вщтворення люо-вих насаджень: штучне - садiння суцшьних лiсових культур, природне - вщ-новлення лiсу наявним пiдростом та вегетативним поновленням i комбшова-не - садшня часткових лiсових культур на площах з недостатнiм природним поновленням.
Державною програмою "Лiси Укра1ни" на 2002-2015 роки передбаче-но значш обсяги лiсорозведення та лiсовiдновлення. З метою виконання одного зi основних завдань лiсiвникiв зi забезпечення розширеного вiдтворення лiсових насаджень у Полюш передбачено, зокрема, на 2012 р. перевести обсяги робгт з вщтворення лiсiв (табл. 1).
Табл. 1. Обсяги л1сов1дновлення та лгсорозведення в Пол1сс1, га (за даними в.о. "Укрдержтспроект") 20.01.2012 р.
Обласл Лiсовiдновлення Люорозведення
природне ввд-творення лiсiв створення люо-вих культур природне ввд-творення лiсiв створення люо-вих культур
Волинська 3765,6 3073,0 402,5 95,1
Житомирська 4094,9 6460,0 979,0 901,3
Кшвська 1112,0 2422,0 94,0 647,7
Рiвненська 6224,5 4934,3 328,7 536,6
Сумська 484,5 1736,0 58,7 576,8
Чернiгiвська 1182,2 2266,3 64,7 228,2
Разом 16863,7 20891,6 1927,6 2985,7
Заплановаш щорiчнi обсяги люорозведення та люовщновлення е до-сить значними i становлять понад 40 тис. га, при цьому частка природного вщтворення лiсiв становить близько 40 %.
При проектуваннi вiдтворення насаджень шляхом природного поновлення потрiбно враховувати його усшшнють, що залежить вiд багатьох чин-ниюв. Зруби залюнюються переважно небажаними породами. Термш люовщ-новлення подовжуеться на декшька рокiв.
Мета щеТ роботи - дослщити ефективнiсть заходiв сприяння природному поновленню.
Об'екти та методика досл1джень. Для вивчення впливу люовщнов-лювальних рубок на стан i збереженiсть тдросту було проведено обстеження природного поновлення на зрубах ДП "Маневицьке люове господарство". Обстеження насаджень проводили за чинними методиками [5, 6]
У класифжацп лiсових площ за ступенем ефективносп використання природного лiсовiдновлення В.О. Бузун [3] видшяе двi основнi категорп. До першо! вщносять лiсовi площ^ що потребують штучного вщновлення, до друго! площ^ - п, що можна залишити пiд природне поновлення. Основними чинниками розмежування цих категорш автор вважае лiсорослиннi умови, ль сiвничi особливостi лiсоутворювальних порщ, техшчш можливостi збережен-ня пiдросту в процеш проведення рубок головного користування. Характер-ними ознаками життездатного тдросту В. О. Бузун вважае густу темно-зеле-ну хвою, помiтнi мутовки, гостровершинну чи конусоподiбну крону, вирiвня-ний профшь. Протяжнiсть крони мае бути не меншою нiж 1/3 висоти стовбу-ра, а рiчний прирют по висотi - не менше як 10 см. Залежно вщ кiлькiсних та якiсних показникiв, устшшсть природного лiсовiдновлення дiлиться на чо-тири групи.
Результати досл1джень. Дослщження природного залiснення дiлянок головного користування, розроблених вузьколюошчним способом, проводили в ДП "Маневицьке лiсове господарства". Було обстежено зруби 20022006 рр. в умовах свiжих суборiв. Данi, якi характеризують насадження до !х рубання, наведено в табл. 2. Насадження одного класу в^. Залежно вiд бош-тету i повноти, запас насаджень становив 240-350 м3 на 1 га. При цьому кшь-кiсть дерев коливалася в межах 420-450 шт. на 1 га.
Табл. 2. Характеристика насаджень до рубання
Лiсницгво № кв /вид Склад насадження В1к, роки Середт Вщносна повнота Клас бо-ттету Запас м3хга-1
висота, м даметр, см
Маневицьке 43/12 I яр. 10Сз II яр. 10Сз 88 63 24 28 0,6 II 280
Маневицьке 46/21 10Сз+Бп+0с 88 24 36 0,6 II 240
Вовчецьке 34/21 10 Сз+Бп 83 23 32 0,7 II 320
Чорторшське 30/6 9Сз1Дз 83 24 32 0,7 I 350
Ширина люосж в умовах Вовчецького люництва становила 25 м, Чор-торшського люництва - приймалася 50 м. Зазначимо, що в умовах Чорто-ршського лiсництва протягом 2002-2004 рр. проводили поступовi трип-рийомнi лiсовiдновлювальнi рубки. Внаслщок проведення останнього прийому рубання кшьюсть самосiву на дiлянцi була значно меншою порiвня-но з попередшми дiлянками i становила на наступний рш пiсля проведення люозаготавель 15 тис. шт. на 1 га. Пюля розроблення люосж сприяння природному поновленню проводили шляхом рихлення Грунту культиватором КЛБ-1,7. При обробщ Грунту нарiзалися борозни через 2,5 м, плугом ПКЛ-70. На вшх дiлянках Вовчецького люництва створювали чистi сосновi культури зi схемою розмiщення посадкових мiсць 2,5x0,5 м. На 1 га висаджували 8000 шт. иянщв сосни. Як посадковий матерiал використовували однорiчнi иянщ з тимчасового розсадника лiсництва. В умовах Чорторшського люниц-тва частина дшянок була залишена пiд природне залюнення. Данi, що характеризують залюнення дiлянок головного користування, наведено в табл. 3.
Порiвнюючи вж самосiву з термiном розробки лiсосiк було встановле-но, що на вах дiлянках самосiв з'явився тсля рубання материнського деревос-
тану. Кшьюсть самошву сосни на зрубах коливаегься вщ 11 до 40 тис. шт. на 1 га. За станом самоав благонадшний, хоча по росту у висоту вш вщстае вiд культур сосни на тих же зрубах. Так, на дшянках Вовчецького люництва серед-ня висота сосни в 5^чних культурах становила 1,18 м, тодi як висота самошву цього ж вiку - 0,82. Прирют по висотi за останнш рiк становив 22-24 см.
Щд час природного поновлення, як зазначае М.1. Бережной [1], за ра-хунок велико! кiлькостi опалого насшня бiльш повно використовуеться мж-рорельеф територп, дiлянки з бшьш родючим Грунтом. Не заселенi трав'яною рослиннiстю. Самосiв формуеться з насшня кращо! якостi, пристосованого до цих люорослинних умов. Однак розмiщення самошву на зрубах нерiвномiр-не. Тому при люовщновленш на зрубах потрiбно використовувати як природ-не, так i штучне вiдновлення.
Мiсце знахо-дження дшян-ки кв./вид. Пло-ща, га Рж роз-робки Рж ство-рення культур Кшьюсть дерев на момент ство-рення, тис. шт.хга-1 Серед-ня висота, см
посаджено| природного походження
Маневицьке люництво
43-12 1,3 2006 2007 8 20 -
43-12 1,4 2006 2007 8 40 -
43-12 1,5 2007 2007 8 32 -
46-21-1 0,3 2006 2007 8 21 -
46-21-2 0,3 2006 2007 8 14 -
46-21-3 0,3 2006 2007 8 11 -
Вовчацьке лiсницгво
34-21-1 0,9 2004 2005 8 34 118
34-21-2 1,3 2004 2005 8 40 110
34-21-3 1,4 2004 2005 8 38 114
34-21-4 0,8 2004 2005 8 34 118
Чорторшське лiсницгво
30-6-2 2,3 2002 2003 8 25 125
30-6-4 2,8 2003 2004 8 30 165
30-6-3 2,5 2004 2005 8 15 190
На обстежених дшянках самошв, що з'явився тсля проведення люоза-готiвельних робiт, розмщений рiвномiрно по площi. Успiшнiсть природного поновлення на цих дшянках була забезпечена рядом чинниюв. Одним iз ос-новних чинникiв е достатня кшьюсть насшня у рж рубки i перед рубкою ма-теринського деревостану. Як зазначае П.Г. Вакулюк [4], молодняки природного походження, зазвичай, рiзновiковi i дерева в них розташоваш бiогрупами. Природа формуе !х за принципом групи та простору, i вони мають вертикаль-ну зiмкненiсть, тодi як у культурах вона горизонтальна. У кронах природних насаджень бшьше свггаово! хво!, що сприяе бiльш iнтенсивному переб^ фiзi-ологiчних процесiв. Як зазначае автор, у насадженнях виживають дерева з найкращими спадковими ознаками i тi, що потрапили в найкращi умови.
Важливою умовою успiшностi природного поновлення, на думку М.1. Бережного [1], е готовнють Грунту для проростання насшня i росту схо-дiв, а також сприятливi метеоролопчш умови.
Матерiали проведених обстежень ДП "Маневицьке люове господар-ство" засвiдчують, що у тит В2 пiсля вирубування деревостанiв складом 9Сз1Дз повнотою 0,7, вiком 83-85 роюв на деяких дiлянках появляеться 140 тис. сходiв сосни на 1 га. Значна частина його гине, але у вщ 6-8 роюв залишаеться 40 тис. екземплярiв, що е цiлком достатнiм для переведения дь лянок у вкрип лiсовою рослиннiсть землi.
Враховуючи мшливють висот дерев у насадженнях було, проведено аналiз ряд1в розподiлу за цим показником штучних i природних насаджень (табл. 4).
Табл. 4. Розподт вiдносноí ктькост1 дерев у %
Лiсиицтво Вж, роки Природт ступеш висоти
0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5
Чорторшське 7 1,4 4,0 1,4 18,8 17,6 6,8 20,3 14,9 2,7 2,7 9,4 -
Вовчецьке (самосш) 5 - 5,5 5,5 6,8 4,1 17,9 21,9 5,5 6,8 5,5 4,1 16,4
Вовчецьке (культури) 5 - 5,0 13,0 12,0 13,0 15,0 13,0 5,0 6,0 4,0 7,0 7,0
Встановлено, що на характер будови за висотою молодняюв сосни впливають вж i спосiб створення насаджень. З вжом пiдвищуегься концентра-цiя дерев у середнiх ступенях товщини. У штучних насадженнях розподш кiлькостi дерев за висотою вщповщае закону нормального розподiлу. У природних насадженнях ряди розподшу бшьш розтягнутi, у 5-рiчному вiцi бшьша кiлькiсть дерев припадае на центральш та вищi ступенi. Це пов'язано з р1зни-цею у вщ дерев природного походження i розташуванням !х бiогрупами.
Висновки. Проведеними дослщженнями встановлено можливiсть в1д-творення люових насаджень у зонi Полiсся Укра!ни з мiнiмальними затратами шляхом сприяння природному поновленню, а також збереженням самось ву та тдросту. Поява i збережешсть природного поновлення значною мiрою зумовлюеться сезоном рубки. Для забезпечення устшносп природного поновлення останнш прийом люовщновлювально! рубки проводити перед на-сiнневим роком iз використанням технологiй, що забезпечують збер^ання пiдросту.
Л1тература
1. Бережной М.Н. Естественное возобновление сосны на вирубках в лесхозах юга Сумской области / М.И. Бережной // Тезисы докладов второй науч.-практичн. конф., 12-13 ноября 1970 г. - Сумы. 1970. - С. 49-52.
2. Биологическая кибернетика/ Под ред. А.Б. Когана.- М. : Изд-во "Высш. школа". 1977. - 408 с.
3. Бузун В.О. Класифжащя люових площ за ступенем ефективност використання природного люовщновлення / В.О. Бузун // Лгавництво 1 агромелюращя. - 1994. - Вип. 89. -С. 3-8.
4. Вакулюк П.Г. Природне поновлення люу - ефективний споаб люовщновлення/ П.Г. Вакулюк // Люовий г мисливський журнал. - 2001. - №» 2. - С. 13.
5. Горд!енко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур / М.М. Гордиенко. - К. : УСХА, 1979.-91 с.
6. Кобранов Н.П. Обследование и исследование лесных культур : учебн. пособие для студентов лесохозяйственного факультета / Н.П. Кобранов. - Л. : ЛТА, 1973. - 76 с.
Гриб В.М., Ищик А.А. Естественное возобновление сосны на вырубках
Приведены результаты влияния лесовосстановительных рубок на состояние и сохранность подроста, дана оценка способам содействия естественному возобновлению.
Ключевые слова: естественное возобновление, лесовосстановление, древостой, подрост, содействие естественному возобновлению, лесовосстановительная рубка, лесные культуры.
Gryb V.M., Ischyk AA. Natural regeneration of Scotch pine on felling
area
The results of influence of forest cuttings on the state and preservation of understory are presented in the article. It is also done the evaluation of the ways of promotion of natural regeneration of Scotch pine.
Keywords: Natural regeneration, restoration of forest, stand, understory, main cuttings, forest plantations.
УДК 630*5.[477.86] Доц. Р.Д. Василишин1, канд. с.-г. наук; астр. В.В. Бокоч1;
здобувач О.М. Василишин1; доц. А.Ю. Терентьев, канд. с.-г. наук -
НУБП Украти, м. Ктв
СТРУКТУРА Ф1ТОМАСИ Л1СОВИХ Б1ОЦЕНОЗ1В КАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено результати дослщжень структури та загальних обсяпв фгшмаси лгав Карпатського нащонального природного парку в межах люництв, тишв люорослинних умов, головних лiсотвiрних порщ, клашв вжу та груп висот н.р.м. Для здшснен-ня розрахунгав використано повидшьний метод оцшювання компоненпв фпомаси, загальний обсяг опрацьованого при цьому матерiалу становить близько 7400 видшв, зокрема хвойш насадження - 6443 видши, твердолистяш - 642, м'яколистяш - 152, чагарники - 139 видтв. Запропоновано схему просторово! структури компоненпв фпомаси в межах основних структурних шдроздтв Карпатського НПП.
Ключовг слова: структура фпомаси, щшьнють фпомаси, вертикальна зональ-нють, тип люорослинних умов, класи вжу, еколопчш функци.
Одшею з основних концепцш збереження та вщтворення природного середовища, бютичного i ландшафтного рiзноманiття в практицi природоохо-ронно! дiяльностi на територп Укра!нських Карпат е концепщя створення екомережi, як своерщно! комплексно! технологи екологiчно доцшьно! кон-сервацп для вiдновлення природних властивостей навколишнього середови-ща [6].
У цьому контексп, з метою збереження типових для Чорногори i Гор-ган природних комплекшв, якi мають екологiчну, юторичну й естетичну цш-нiсть, для проведення наукових дослщжень в галузi охорони природного середовища, пропаганди природоохоронних знань i еколопчного виховання i було створено Карпатський нацюнальний природний парк [1, 4, 7]. Основни-ми завданнями його дiяльностi, е не тiльки збереження типових i унiкальних об'ектiв живо! i неживо! природи, а й забезпечення рацюнального i збалансо-ваного використання природних ресуршв, серед яких передушм екологiчнi
1 Науковий консультант: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
