CC BY
154
8. Сокур Т.1. Iсторичнi змiни та використання фауни ссавцiв Украши / Т.1. Сокур. - К. : Вид-во АНУ, 1961. - 82 с.
9. Стельмах С.М. Люова куниця / С.М. Стельмах // Люовий i мисливський журнал. -2005. - № 1. - С. 37-38.
10. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada/gov/ua.
11. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mbifur.com/auction_sp_ian07.htm.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rangerkirov.livejournal.com/34312.html.
13. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.viptrophy.com/articles/2053.
Стельмах С.М. Куница лесная в Украине: состояние и перспективы использования ресурсов
Наведена характеристика современного состояния популяции куницы лесной в Украине. Даны рекомендации научно обоснованного использования ресурсов вида. Согласно расчетам, численность лесной куницы в Украине составляет около 50 тыс. особей. Наибольшие запасы вида сосредоточены в лесах Полесья. Однако наивысшая плотность зверя отмечена в Карпатах, а самая низкая - в степной зоне. В среднем по Украине она составляет 5,2 особи на 1000 га лесных угодий. Поскольку научно обоснованные нормы изъятия для куницы лесной установлены на уровне 25-30 %, это дает возможность ежегодно добывать около 12 тыс. особей этого вида.
Ключевые слова: лесная куница, численность, плотность, охота.
Stelmach S.M. Marten in Ukraine: state and prospects of the use of resources
The current state of marten populations in Ukraine. The recommendations on evidence-based resource type. According to calculations, the number of forest marten in Ukraine is about 50 thousand individuals. The largest reserves are concentrated in the woods kind of Polesie. However, the highest density of animals marked in the Carpathians, and the lowest in the plains. On average across Ukraine it is 5.2 individuals on 1000 hectares of forest. And because, scientifically based standards for removal of marten set at 25-30 %o, it allows to extract annually about 12 thousand individuals of this species.
Keywords: marten, humber, density, hunting._
УДК 630*17:582:630*231 Проф. Я.Д. Фучило, д-р с.-г. наук;
астр. О.Ю. Рябухт - НУБШ Украти, м. Кит
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ СОСНОВИХ Л1С1В СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень стану природного поновлення сосни зви-чайно'1 та шших порщ у люах Схщного Полюся. Визначено оптимальш умови, в яких можна розраховувати на устшне природне вщновлення. Вивчено вплив заходiв сприяння природному поновленню на штенсившсть появи самоаву сосни.
Ключов1 слова: люовщновлення, сосна звичайна, природне поновлення, мше-ралiзацiя грунту.
Зважаючи на те, що люи становлять найпотужшшу на нашш планер рослинну формащю, яка ютотно впливае на кругооб1г речовин та енерги, на стабшзащю еколопчно! р1вноваги в бюсфер1, проблема усшшного вщтво-рення люових ф1тоценоз1в е надзвичайно актуальною. В Укра1ш люовщнов-лення переважно вщбуваеться шляхом створення люових культур. Значно рщше застосовуеться вирощування люу 1з самоЫву насаджень-попередниюв (природне вщновлення). Бшьш широке використання природного вщновлення мае важливе економ1чне \ еколопчне значення, оскшьки воно дае змогу до
мiнiмуму скоротити витрати на люовщновлення i отримати бшьш стiйкi наса-дження, оскшьки природнi деревостани складаються з особин, що на всiх ста-дiях онтогенезу пройшли жорсткий природний вiдбiр у конкретних люорос-линних умовах i краще до них пристосувалися.
Метою наших дослiджень було вивчення стану природного поновлен-ня сосни звичайно! та iнших порiд у люах Схiдного Полiсся, визначення оп-тимальних лiсорослинних умов, у яких можна розраховувати на устшне при-родне вiдновлення, а також дослщження впливу заходiв сприяння природному поновленню на iнтенсивнiсть появи самошву сосни.
Об'екти та методика дослвджень. Об'ектами дослiджень слугувало природне поновлення сосни звичайно! та iнших деревних порщ пiд наметом низки насаджень у захщнш i схiднiй частинах Схщного Полiсся Укра!ни, якi рiзняться мiж собою за вiком, повнотою, лiсорослинними умовами та iншими характеристиками, а також самоЫв сосни, що появляеться у 1-2-рiчних люо-вих культурах. Природне поновлення вивчали на облжових майданчиках за традицiйними методиками. Облiковi майданчики розташовувались рiвномiр-но по плошд насаджень, на них проводили суцшьний облiк природного поновлення кожно! деревно! породи з розподшом його за вiком та висотою i наступним переведенням результата на 1 га.
Результати дослвджень та Тх обговорення. Головна лiсотвiрна порода Полiсся сосна звичайна, за даними Г.С. Корецького [3], починае на-сшненошення у насадженнях з 20^чного вiку i у 10-15 роюв, коли росте по-одиноко. Ми встановили, що початок насшненошення сосни може настати i дещо ранiше (у вiцi 8 роюв). Надалi з вiком збшьшуеться кiлькiсть особин, здатних до репродукци, а також - насiння, отриманого з них. Стиглi зiмкнутi сосновi деревостани продукують вiд 1 до 20 кг на 1 га насшня [3]. Якщо вра-ховувати, що маса 1000 шт. насшня сосни становить в Укра!ш близько 6 г, а середня схожють - 90 %, то виходить, що шд намет таких деревосташв щоро-ку на 1 га потрапляе вщ 130 тис. (у неврожайний рж) до 2 млн (у врожайний рш) життездатних насшин. Така !х кiлькiсть повинна забезпечити рясне природне поновлення сосняюв, оскшьки врожайш роки в Укра!ш повторюються через кожнi 2-4 роки, а неврожайш бувають дуже рщко [2].
Наше обстеження насаджень, як рiзняться мiж собою за вжом, повнотою, умовами мюцезростання, складом тощо, дало змогу виявити деяк чин-ники, що впливають на штенсившсть появи пiд !х наметом природного вщ-новлення сосни, а також дуба звичайного та шших порiд.
Було встановлено, що чггко виражено! залежностi мiж вжом мате-ринського насадження та штенсившстю вiдновлення пiд його наметом молодого поколшня лiсу не простежуеться. Можна лише вщзначити майже повну вщсутшсть самосiву i пiдросту сосни в насадженнях вжом 33-42 роки, що бшьшою мiрою було викликане !х високою повнотою (0,8-1,0). Найбшьше самосiву й пiдросту (вiд 3,9 до 14,5 тис. шт. на 1 га) виявилося шд наметом насаджень повнотою 0,5-0,7. Вища зiмкнутiсть намету попршуе умови для появи сходiв через недостатню освгглешсть поверхш грунту i товстий шар шдстилки, а за меншо! його щшьност сходи пригнiчуються густою
трав'яною рослиншстю, особливо такими злаками, як пирш повзучий i ку-ничник люовий.
У бiдних лiсорослинних умовах (бори, субори) переважае пiдрiст i са-моЫв сосни, а з полшшенням цих умов ïï витiсняють мегатрофш породи (дуб, граб, клен, шьми та iншi). Вiдсутнiсть природного поновлення сосни в судiб-ровних умовах пояснюеться також наявнiстю там густого шдшскового ярусу з лiщини звичайно].', крушини, бузини червоноï та шших чагарникiв, який створюе несприятливi для сходiв сосни умови освiтлення. Кшьюсть самосiву дуба тут досягае 4,6 тис. шт. на 1 га, а в суборових умовах - вщ 0,6 до 4,1 тис. шт. на 1 га. 1нтенсившсть природного вщновлення сосни значною мiрою за-лежить вiд вологостi грунту. Так, у свiжих суборах кшьюсть самоЫву й шд-росту ïï становить 0,3-3,5 тис. шт. на 1 га, у перехщних умовах вщ свiжих до вологих суборiв 0,6-5,1, а у вологих досягае 12,0 тис. шт. на 1 га [6]. Зпдно зi шкалою ощнки успiшностi природного насiнневого вщновлення [4], поновлення сосни шд наметом насаджень у свiжих суборах здебшьшого погане. За-довiльне воно тшьки в перехiдних до вологих i вологих суборах.
Важливе значення для люового господарства мае природне поновлення шд наметом стиглих i перестшних насаджень, оскшьки шсля вирубування останшх воно може стати основою майбутшх лiсостанiв. За даними пращв-никiв Полiськоï АЛМДС [1], на Полюс Украïни на частку дшянок стиглих соснових насаджень, де шсля рубання головного користування можна розра-ховувати на природне вщновлення люу (завдяки попередньому вщновлен-ню), припадае 20-25 %. Значну проблему шд час використання такого поновлення становить значне його пошкодження у разi проведення рубань головного користування. Для збереження цього самоЫву та шдросту необхщно застосовувати спещальш технологiï головних рубань, що шдвишуе собiвар-тiсть лiсозаготiвельних робгг, але дае змогу формувати природш або комбшо-ванi сосновi деревостани.
Важливе значення шд час люовщновлення мае використання самось ву, який з'являеться пiсля видалення материнського деревостану (наступне поновлення). Ми вивчали динамшу змiни кiлькостi самосiву та шдросту де-ревних порiд на зрубах Боярського люництва ВП НУБiП Украши "Боярська ЛДС" у мiжряддях люових культур. Серед дослiджуваних дiлянок були пред-ставленi три зруби середньовжових насаджень, вiком 35, 63 i 52 роюв, що постраждали внаслщок лiсових пожеж. Перше з них було природним наса-дженням сосни, що виникло внаслiдок поступових рубань, яю проводилися кафедрою загального лiсiвництва НУБiП Украïни [5]. Решта дiлянок - зруби стиглих i перестшних соснових деревосташв.
Було встановлено, що юнуе значна рiзниця в кшькост природного поновлення мiж свiжими й вологими суборовими умовами: у свiжих суборах за-гальна кiлькiсть вiдновлення становить вiд 0,4 до 3 тис. шт.-га-1, а у вологих досягае 36,5 тис. шт.-га-1. 1з збшьшенням вiку люових культур кiлькiсть природного поновлення зменшуеться (вщ 3034 шт.-га-1 - на однорiчному зрубi, до 358 шт.-га-1 - у 10-рiчному). Причиною цього е штенсивне розростання на ль сокультурних площах бур,янiв, вщ конкуренцiï з якими значна частина природного поновлення гине, а та, що вижила, зазвичай мае значно меншу висо-ту, шж саджанщ люових культур, що ростуть поруч. У 10^чних культурах
природне поновлення сосни практично повшстю вщсутне або трапляеться поодиноко.
Для досягнення позитивних результата при лiсовирощуваннi з вико-ристанням наступного природного поновлення сосни звичайно! доцiльно зас-тосовувати заходи сприяння його появ^ зокрема - мшер^зацш грунту. Про-веденi нами у 2010 р. дослщження в Олинському люнищв ДП "Свеське ЛГ" Сумсько! областi показали, що застосовувана тут на зрубах мiнералiзацiя грунту шляхом проведення борозен плугом ПКЛ-70 через 2,5 м мiж !х центрами, сприяе появi значно! кiлькостi самосiву сосни (табл.).
Табл. Вплив мiнералiзацli tрунту на устшшсть природного поновлення сосни звичайно'1 на зрубах в умовах свiжо'i судiброви (Олинське л'шництво ДП "Свеське ЛГ", Схiдне Пол'шся)
№ з/п Квартал Ви-дл В1к са-мос1ву Кшьюстъ самос 1ву, тис. шт.-га-1 Прим1тка
у мшерал1зо-ваних смугах у м1ж-ряддях разом на плошд
1 48 20 1 370,0 46,0 154,0 самошв по борознах, проведених плугом ПКЛ-70
2 50 29 1 429,3 49,2 175,9
3 53 3 1 111,0 - 22,2
2 285,0 - 57,0
разом 396,0 - 79,2
4 53 23 1 508,0 - 101,6 самошв у рядах л/культур сосни 2010 р.
5 48 35 1 67,5 67,5 самошв у рядах 1 м1жряд-дях л/культур ялини 2009 р.
2 47,7 47,7
разом 115,2 115,2
6 53 5 4 88,0 - 17,6 самошв у рядах л/культур сосни 2007 р.
7 56 27 5 8,5 1,7 самошв у рядах л/культур берези 2006 р.
8 55 15 1 457,0 - 91,4 борозни на ввдстат 0-50 м ввд стши л1су
9 99,5 - 19,9 борозни на ввдстат 80130 м ввд стши л1су
На пп 1 i 2 у мiнералiзованих смугах (у середньому !хня ширина 0,5 м) кшьюсть самосiву сосни становить 370,0 i 429,3 тис. шт.-га-1, а у мiжряддях (незадернших) - вiдповiдно: 46,0 i 49,2 тис. шт.-га-1. Тобто мiнералiзацiя грунту сприяла збшьшенню кiлькостi самосiву сосни бшьш нiж у 8 разiв. На задернiлих площах цей показник може досягати значно бшьших величин, зокрема це видно на ПП 3, де у мiжряддях природне поновлення сосни повшстю вщсутне.
У дослщжуваному регюш досить часто спостер^аеться поява значно! кiлькостi самоЫву сосни у рядах 1-2-рiчних люових культур (ПП 4-7). При цьому спостер^аеться зменшення його кiлькостi з вшом. Так, у вiцi 1-2 роки кшьюсть самосiву становить 101,6 та 115,2 тис. шт.-га-1 (ПП 4, 5), у 4^чно-му - 17,6 тис. шт.-га-1 (ПП 6), а у п,ятирiчних - 1,7 тис. шт.-га-1 (ПП 6). Це вказуе на значну вразливють 1-2^чного самоЫву сосни i на необхщшсть проведення ретельного догляду за ним, з метою захисту його вщ бур'яшв i небажано! деревно! рослинностi.
Висновки
1. Природне поновлення сосни звичайно! тд час лiсовiдновлення викорис-товують у втизняних лiсових пiдприeмствах недостатньо. Формування лiсових насаджень, що частково або повтстю складаються з особин природного походження, дало б змогу скоротити витрати на лiсовiдновлення i пiдвищити бiологiчну стiйкiсть лiсiв.
2. Поява штенсивного природного поновлення сосни звичайно! на Схщно-му Полюш можлива у вологих та перехщних до свiжих суборових умовах. Задовшьне поновлення у сприятливi роки можливе також у свiжих суборах. Значно тдвищити iнтенсивнiсть появи самоиву сосни можна шляхом проведення мшералiзаци Грунту.
3. 1-2-рiчний самосiв сосни звичайно! вщзначаеться високою вразливiстю до несприятливих чинникiв i його кшьюсть з вшом рiзко зменшуеться, що вказуе на необхщтсть проведення ретельного догляду за ним з метою захисту його вщ бур'ятв i небажано! деревно! рослинностi.
Лггература
1. Бузун В.А. Формирование сосновых насаждений из сохранившегося подроста / В. А. Бузун, В.Н. Турко // Лесное хозяйство. - 1996. - № 5. - С. 23-25.
2. Горд1енко М.1. Люов1 культури сосни звичайно! на твдш Ки!вського Полюся / М.1. Горд1енко та ш. - К. : Вид-во НАУ, 1996. - 191 с.
3. Корецький Г.С. Люове насшництво / Г.С. Корецький // Люов1 культури. - К. : Вид-во "Сшьгосппросвгга", 1995. - С. 11-98.
4. Лохматов Н.А. Естественное возобновление и меры содействия ему / Лохматов Н. А. и др. // Справочник лесовода. - К. : Вид-во "Урожай", 1990. - С. 140-150.
5. Мегалшський П.М. Природне поновлення сосни / П.М. Мегалшський // Результати наукових дослщжень по люових культурах в Боярському дослщному люгост. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - С. 79-85.
6. Фучило Я.Д. Природне поновлення лшв Ки!вського Полюся / Я. Д. Фучило, В.О. Ри-бак, М.Ф. Радчук, А.С. Червонний, В.1. Свириденко // Вюник аграрно! науки. - 1997. - № 11. -С. 46-49.
Фучило Я.Д., Рябухин А.Ю. Естественное восстановление сосновых лесов Восточного Полесья
Приведены результаты исследований состояния естественного возобновления сосны обыкновенной и других пород в лесах Восточного Полесья. Определены оптимальные условия, в которых можно рассчитывать на успешное естественное возобновление. Изучено влияние мероприятий содействия естественному возобновлению на интенсивность появления самосева сосны.
Ключевые слова: лесовосстановление, сосна обыкновенная, естественное возобновление, минерализация почвы.
Fuchylo Ya.D., Ryabukhin O.Yu. Natural renewal of pine-forests of East Poliss'ya
The results of researches of the state of natural renewal of Scots pine and other arboreal species in the forests of Eastern Poliss'ya are presented. optimum terms in which it is possible to count on successful natural forest renewal are determined. Influence of measures of assistance natural forest renewal on intensity of appearance of self-seeding of Scots pine are investigated.
Keywords: Reforestation, Scots pine, natural forest renewal, mineralization of soil.
