CC BY
45
следования сезонного развития живых изгородей древесных и кустарниковых видов растений свидетельствуют о значительных различиях в сроках прохождения основных фенологических фаз в различных ЕФП в пределах одной породы и между породами, является отражением влияния комплекса неблагоприятных факторов урбоген-ной середы.
Ключевые слова: живая изгородь, фенологические фазы, эколого-фитоценоти-ческий пояс (ЕФП), продолжительность вегетационного периода (ПВП).
Myronchuk K.V. Phenological aspects of green hedges in ecology and phytocoenotic zones of Bukovina
The phenological aspects of green hedges in different ecology and phytocoenotic zones (EPZ) of Bukovina are analyzed according to observations in 2012. Studies of seasonal development wood hedges and shrub species indicate significant differences at terms of the passage of the main phenological phases in different EPZ within one species and between species which is a reflection of the effect of adverse factors in urbogenous environment.
Keywords: green hedge, phenological phases, ecological and phytocoenotic zone (EPZ), length of the growing season (LGS).
УДК 630*18.581.5 Апр. Н.В. Павлюк;
доц. В.В. Павлюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
БЮЕКОЛОПЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 Л1СОВИХ ТРАВ'ЯНИХ РОСЛИН I IX Ф1ТОЦЕНОТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Розглянуто питання особливостей формування трав'яно! рослинност в умовах люового середовища. Проаналiзовано роль окремих факторiв довкшля на життед^ яльшсть надГрунтового рослинного покриву. З'ясовано значення люово! трав'яно! рослинност у процесах вщновлення лгав. Встановлено напрями сукцесшних змш трав'яного компонента люостану шд впливом господарсько! дiяльностi та рекре-ацшного стресу.
Ключовг слова: лiсовi трав'яш рослини, фактори довкшля, продуктившсть на-саджень, вщновлення лгав.
Одним 1з важливих компоненпв люового ф1тоценозу е трав'яне вкрит-тя. Бюлопя 1 еколопя рослин трав'яного ярусу л1шв е дуже р1зномаштна 1 формувалася у процеш тривало! еволюцп. Внаслщок цього трав'яш рослини неодноразово зазнавали змш, що дало !м змоги набути пристосувань до умов середовища та забезпечило конкурентоспроможнють у боротьб1 за поживш речовини та вологу з деревними рослинами.
Трав'яш рослини е постшним компонентом люових насаджень. 1х роз-ростання може ютотно впливати на мшеральне, водне, св1тлове 1 вуглецеве живлення деревних вид1в [4, 9]. Трав'яний покрив змшюе ф1зико-х1м1чш властивосп Грунту, мжроктматичш умови, впливае на процеси природного поновлення, склад люово! тдстилки, розвиток грибно! бюти, безхребетних 1 хребетних тварин, проходження мжробюлопчних процешв 1 на бюлопчну стшкють 1 продуктившсть люосташв. Дослщжено роль трав'яного покриву у формуванш люових угруповань у багатьох працях [5, 7, 8]. Деяю кшькюш показники впливу трав'яних рослин на продуктившсть люових насаджень наведено в роботах С. А. Уайльда [13], В.П. Белькова [3] та шших автор1в [15], у них показано, що живий надГрунтовий покрив впливае на продуктившсть де-ревосташв безпосередньо та опосередковано.
Умови життя рослин трав'яного ярусу в лiсi значною мiрою визнача-ються деревним ярусом. Вш iстотно трансформуе основш екологiчнi фактори i створюе специфiчний мiкроклiмат у зонi формування люово! трав'яно! рос-линностi. Вплив намету дерев на трав'яний ярус змшюеться впродовж онтогенезу та перюду вегетацп. Ще одна специфiчна особливють для бiльшосгi видiв трав'яних рослин полягае в тому, що за масою надземна частина трав у 4-5 разiв менша, нiж коренева система. У деревних рослин це стввщношення знаходиться у межах 1:2. Водночас, трав'яна рослиншсть, перехоплюючи во-логу та мiнеральнi елементи в деревних рослин, впливае на таю важливi фiзi-ологiчнi процеси останшх, як: фотосинтез, дихання ^ що особливо важливо, на транспiрацiю [11], мае iстотний вплив на вщновлювальш процеси лiсових угруповань [12].
Свiтло. Переважно типовi лiсовi трави - тiньовитривалi або тшьо-любш рослини [7]. Найбiльш спецiалiзованi з них здатш рости за дуже низь-ко! освiтленостi, що iнодi становить 5-10 % вiд освггаеносп вiдкритого простору. Успiшне зростання в тш окремих лiсових трав пов'язане з наявнютю у них широких листових пластинок, що обумовлюе нормальний фотосинтез у цих умовах. Лiсовi трави економнiше випаровують вологу i витрачають вуг-леводи, шж луговi або iншi види.
Свiтловi ресурси пiд наметом деревних культурфiтоценозiв поширенi нерiвномiрно [17, 20]. Так, шд повнiстю зiмкненим наметом деревосташв вщ-носне освiтлення становило 0,2-2 %>. У дещо розрщжених деревостанах при зiмкненостi намету 0,8-0,9 вщносне освiтлення тодi ж становило вщ 2 до 4 %. За наявностi в наметi окремих вжон, вiдносне освiтлення становило 5-10 %, при бiльших вiкнах - 10-20 %. При зiмкненостi намету 0,6 вщносне освiтлен-ня сягало 20-27,8 %.
Волога. Витрати вологи на сумарне випаровування е залежш вщ росту i розвитку рослинностi протягом вегетацiйного перiоду. А. А. Молчанов [12] звертае увагу на те, що на Грунтах iз трав'яною рослиннiстю випаровування вiдбуваегься штенсившше, нiж на голих, оскшьки одночасно з випаровуван-ням значна кшьюсть вологи витрачаеться на транспiрацiю рослинами. Найбiльшi витрати пов'язанi з перюдом утворення квiтiв i процесом квиуван-ня. На площах, де проводиться скошування, сумарне випаровування пiсля скошування рiзко зменшуеться i, в мiру появи свiжоl трави, тдвищуеться знову. Найбшьше випаровуеться куничник наземний - 283 мм, полин пр-кий - 258 мм, а фiзичне випаровування з голого тску становило 200 мм.
Найбшьш негативний вплив трав'яних рослин проявляеться у надмiр-ному висушуваннi Грунту та пригшченш росту кореневих систем деревних порщ [17]. Вони знижують приживлюванiсть саджанщв майже до !х повного витюнення у посушливi роки. Прирiст вцшших саджанцiв сосни пiд впливом трав знижуеться на 20-30 % i навiть бiльше, а !хня загальна маса зменшуеться понад 40 %, порiвняно з контролем, де проводиться догляд за Грунтом [5]. Трав'яш рослини тдвищують всмоктувальну силу кореневих систем у 1,52,0 рази, знижують штенсившсть транстрацп саджанцiв (у деяких випадках понад 50 %). Щд впливом трав у вшх органах саджанцiв сосни завжди, навиь за достатньо! кiлькостi вологи у грунт, спостерiгаегься водний дефiцит. Безу-
мовно, що все це разом взяте призводить до зниження приросту саджанщв i культур загалом та збшьшуе вщпад рослин.
Висоцький Г.М. [12] вказуе на те, що поверхня Грунту бшьше вису-шуеться там, де вона найбшьше вiдкрита, тодi як власне Грунт найбшьше ви-сушуеться пiд заростями трав'яних рослин i найменше - пiд молодими культурами, в яких проводиться обробггок Грунту.
Мтеральне живлення. У лiсових насадженнях рiзного вiку трав'яна рослиннють е головним конкурентом деревних рослин за вологу й елементи мшерального живлення. Непрямий вплив рослин живого надГрунтового пок-риву на продуктивнють деревостанiв проявляеться переважно в тому, що вони беруть участь у нагромадженш оргашчних речовин Грунту ^ поглинаючи елементи мiнерального живлення, акумулюють !х пiсля вiдмирання надзем-но! частини. Нагромаджуючи в Грунт та на його поверхнi оргашчш речови-ни, рослини живого надГрунтового покриву збшьшують потенцiйну родю-чють Грунту через утворення та розклад люово! пiдстилки.
Пiдстилка мае негативний i позитивний ефект на розвиток трав'яного покриву завдяки впливу на м^окшматичш особливосп лiсового середови-ща, наприклад на вологiсть. Проте, в умовах штенсивного розкладу люово! тдстилки, дерева можуть отримати лише частину зольних елементiв i азоту, що вившьняеться пiд час 11 мiнералiзацil, оскiльки другу !х частину знову поглинають кореш живого надГрунтового покриву [3, 5]. Дослщники дшшли едино! думки, що в люовш зош живий надГрунтовий покрив пригнiчуе дерев-нi рослини внаслiдок погiршення мшерального живлення [1, 2].
Азот. Рiвень споживання азоту люовими бiоценозами вдаграе важли-ву роль у формуванш трав'яного вкриття. Його поглинання мае сезонш коли-вання. Окрiм цього, в межах люового середовища мiж його компонентами спостерiгаегься певна конкуренщя за азот: мiж материнським деревостаном та тдростом, мiж пiдростом i трав'яним покривом, мiж рослинами i Грунто-вими мiкроорганiзмами.
В екосистемах iз низьким вмiстом азоту злагоджений певний мехашзм зниження конкуренцil за азот мiж рiзними учасниками бюценозу. Наприклад, стиглi деревостани, пiдрiст, iншi трав'янi рослини з надГрунтового покриву та Грунтовi мiкроорганiзми поглинають азот протягом вегетацiйного сезону не-однаково, у рiзних кiлькостях. Мiж ними юнуе певна конкуренцiя за цей хь мiчний елемент [18, 19, 21].
Грунти. Потреби рослин щодо мшерального вмюту Грунпв та його кислотносп е рiзними. Пiднаметове вкриття класиф^ють за градiентами Грунтово! кислотносп, тому лiсове трав'яне вкриття часто вважають шдика-тором кислотностi Грунту. Навиь в межах одного типу люу, рослини можуть вiдрiзнягися за типами кислотносп Грунту.
За даними [16, 17], навколо стовбура бука люового не ростуть росли-ни^ндикатори або вони уникають цi дшянки. Це свiдчить про змiнену мше-ральну характеристику Грунту навколо стовбура, де е бшьша концентрацiя мшеральних речовин iз вищою кислотнiстю Грунпв.
У лiсових насадженнях рiзного в^ трав'яна рослиннiсть е головним конкурентом деревних рослин за вологу й елементи мшерального живлення.
Особливо це помггао в молодих лiсових культурах, але з bîkom негативний вплив не послаблюеться, bîh лише дещо нiвелюeться за рахунок бiльших роз-MipiB деревних рослин та штенсившшого розвитку ïx кореневих систем. Про-те не варто нехтувати негативним впливом трав'яних рослин у цей перюд, особливо враховуючи повноту та видовий склад деревосташв.
Щоб вижити, деяю види трав видiляють у Грунт при жита i тсля вщ-мирання iнгiбiтори, якi затримують проростання насiння i рiст кореневих систем деревних i трав'яних видiв [6].
Розмноження. Лiсовi трав'янi рослини мають загальнi бiологiчнi особливостi. Зазвичай, це багаторiчники з рiзними шдземними органами, що забезпечують вегетативне вщновлення i розмноження кореневищами, столонами, цибулинами, бульбами. Так трав'яш рослини енергшшше розмножу-ються, що дае ïм змогу активно опановувати i розростатись на значних тери-торiяx. Вони не так рiзко реагують на змiни умов водозабезпечення та мше-рального живлення, як деревш рослини, внаслiдок чого вони стiйкiшi в тих, чи iншиx умовах юнування [17, 18]. Здатнiсть до швидкого розростання i но-вих мюць особливо характерна для злакових видiв. Вони дуже добре розмно-жуються i кореневищами, що дае ïм змогу з часом, за сприятливих умов, до-мiнувати серед шших трав'яних рослин i витюняти шш^ менш конкурентос-проможнi види, особливо широколист^
Кореневищнi рослини становлять в лiсi переважну бiльшiсть. Завдяки певнiй структурi кореневищ i пов'язаним з нею способом розростання та розмноження популяцп, деяю лiсовi трави мають характерну зовнiшнiсть, певну просторову структуру, яка характеризуеться вщповщною щiльнiстю (чисель-нiстю на одиницю площi) пагонiв або особин у займаному середовищi.
1стотно рiзний у люових трав i ритм розвитку, а отже, час цвтння i плодоношення. Вщомо, наприклад, що пагони багатьох трав до осенi вщми-рають до самоï, або майже до само^ основи. Проте в деяких рослин пагони живуть бшьш як один рш i тому зимують iз зеленим листям, яке збер^аеться до наступноï весни або лиа. До зимозелених лiсовиx трав належать, наприклад, осоки волосиста i пальчата, деяю види папоротей i ш.
Запилення. Серед способiв запилення люових трав основними е енто-мофЫя i анемофiлiя. У деяких видiв запилення здiйснюегься дрiбними мо-люсками за допомогою води тд час дощу. Але, о^м перехресного запилення, е немало люових видiв рослин, що характеризуются самозапиленням, яке може вiдбуватися як при вщкритих, так i при природно закритих (клейстогамних) квiткаx.
Розповсюдження nRodie. Розповсюдження плодiв i насшня здшсню-еться передусiм за допомогою рiзниx дрiбниx тварин: птаxiв, мурашок й iн., а також крупних ссавщв. Менш широко у люових рослин розвинений спошб розповсюдження насшня i плодiв за допомогою виру (анемоxорiя) i води (гiдроxорiя). Насшня люових трав мають деяю загальш бюлопчш особливос-тi. Зазвичай у них невелика маса: у середньому дорiвнюе 2,6 мг - за розра-хунками для видiв лiсiв помiрноï зони Свразп i Пiвнiчноï Америки. Сxожiсть ïx у середньому нижча вщ 50 %% хоча у деяких видiв вона може бути i дуже висока [3].
Рекреащя. Ущшьнення верхшх шарiв Грунту призводить до попршен-ня водно-повiтряного i мшерального живлення рослин, змiни температурного режиму та мжробюлопчних процешв, збiльшення опору росту корешв, змiни структури Грунту, проявiв ерозiйних процесiв, вимивання мшеральних солей з верхнiх шарiв Грунту, перерозпод^ активних коренiв по Грунтовому про-фiлю. Як наслiдок - сповшьнюються процеси синтезу амiнокислот у коренях та синтез бшюв, у листках зменшуеться вмiст елементiв мшерального живлення, пригшчуються процеси фотосинтезу, порушуеться дихання, транст-рацiя, сповшьнюеться формування органiв i тканин кштинних структур. Ос-кiльки домiнантами серед них е типовi лiсовi види, то можна спостер^ати, що середовище загущених деревостанiв культурного походження, особливо старих парюв у центрi мют, iнколи нагадуе лiсовий простiр [14]. В ïх складi, крiм Geum urbanum L., Impatiens parviflora L., Urtica dioica L. та ш., досить часто значну домiшку становлять типово лiсовi та лiсочагарниковi види -Aegopodium podagraria L., Viola odorata L., Géranium robertianum L., Lysimac-hia nummularia L., Lamium maculatum L. Разом iз тим зростання рекреацшно-го навантаження провокуе ютотне збшьшення рудералiв у флористичному складi наземного надГрунтового покриву.
Господарська дшльтсть. На трав'яний покрив люу господарська дь яльнiсть людини мае ютотний вплив. У лiсах, де проводиться господарюван-ня, головну породу здебшьшого визначають лiсiвники. В природних люорос-линних умовах формування складу деревостану залежить вiд клiмату, Грунто-вих показникiв, розповсюдження насiння та рiзних негативних впливiв. Вщ-повщно до цього видозмiнюеться i трав'яний покрив у лiсi. Трав'янi рослини штенсивно розростаються на зрубах, де не своечасно створен лiсовi культу-ри, спричиняючи суцiльне задернiння Грунту, що надалi ускладнюе можли-вють вiдновлення лiсу.
Екологiчнi наслiдки вирубування деревостану проявляються насампе-ред у змш фiтоклiмату, який трансформуеться у процеш вторинноï сукцесiï. Пiсля рубань докоршним чином змiнюються умови освиленостг Переважае пряма радiацiя над розшяною. Через це в трав'яному рослинному покривi пе-реважають гелiофiти. Поряд iз змiною умов освiтленостi вщбуваеться змiна температурного режиму в напрямку зростання добових амплiтуд температу-ри [20]. Рубання викликае також змши водного режиму Грунту, внаслiдок зменшення транспiрацiï. Незважаючи на бiльше випаровування з поверхш Грунту, його вологють е вища [7]. На зрубах поширюють вологолюбнi види (Juncus effusus L., Deschampsia caespitosa L.). У бездощовий перюд просте-жуеться в'янення i вщпад рослин, що свщчить про значну мiнливiсть вологос-т Грунту. Поширеним явищем е збшьшення в Грунт розчинених форм азоту [19, 21], про що свщчить наявшсть нiтрофiлiв (Chamaenerion angustifolium (L.) Scop, Rubus idaeus L.) [10].
Трав'яний рослинний покрив мае полiфункцiональний вплив на процеси люовщновлення. Вш може утруднювати проростання насшня, висушувати i збiднювати Грунт, наприклад внаслiдок сильного заростання вирубок. В ш-ших умовах вiн сприяе зростанню сходiв, оберiгаючи ïх вщ заморозкiв, пе-регрiву, збагачуючи Грунт поживними речовинами.
Таким чином, тзнання особливостей формування пiднаметового трав'яного вкриття потребуе проведення бiльш повного i глибшого флорис-тичного ан^зу трав'яно! рослинностi.
Л1тература
1. Алексеев Ю.Е. Лесные травянистые растения. Биология и охрана / Ю.Е. Алексеев, М.Г. Вахрамеева, Л.В. Денисова, С.В. Никитина. - М. : Агропромиздат, 1988. - 223 с.
2. Бельков В.П. Некоторые закономерности развития живого покрова на вырубках / В.П. Бельков // Доклады АН СССР. - М. : Изд-во АН СССР. - 1960. - Т. 130 . - С. 26-29.
3. Бельков В.П. Влияние травяного покрова на продуктивность лесных насаждений /
B.П. Бельков, А.К. Семенова. - М. : Изд-во ЦБНТИ, 1973. - 22 с.
4. Гордiенко М.1. Догляд за Грунтом в культурах сосни звичайно! / М.1. Гордiенко,
C.Б. Ковалевський. - К. : Вид-во "Урожай", 1996. - С. 107-156, 201-247.
5. Горышина Т.К. Экология травянистых растений лесостепной дубравы / Т.К. Горыши-на. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. - 127 с.
6. Гродзинський А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление. - К. : Вид-во "Наук. думка". 1991. - 432 с.
7. Ковалевський С.Б. Бiохiмiчна взаемодiя деревних i трав'яних рослин у культурах сосни звичайно! / С.Б. Ковалевський // Науковий вюник НУБШ Укра!ни : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НУБШ Укра!ни. - 2004. - Вип. 72. - С. 250-255.
8. Лесные травянистые растения. Биология и охран : справочник / под ред. Ю.Е. Алексеев, М.Г. Вахрамеева, Л.В. Денисова, С.В. Никитина. - М. : Агропромиздат, 1988. - 223 с.
9. Малиновський К.А. Рослиншсть високопр'я Укра!нських Карпат / К.А. Малиновсь-кий. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 280 с.
10. Парпан В.И. Структура, динамика, экологические основы рационального использования буковых лесов Карпатского региона Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук: спец. 03.00.16 - "Экология" / В.И. Парпан. - К., 1994. - 28 с.
11. Сорока М.1. Флора судинних рослин Укра!нського Розточчя / М.1. Сорока. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ, 1998. - 136 с.
12. Сукачев В.Н. Основы лесной биогеоценологии / В.Н. Сукачев, Н.В. Дылис. - М. : Изд-во "Наука", 1964. - 574 с.
13. Уайльд С.А. Влияние сорной растительности на прирост лесных насаждений / С.А. Уайльд // Лесоведение : науч.-теорет. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1969. - № 1. - С. 43-53.
14. Цареградская С.Ю. Динамика основных компонентов биогеоценозов под влиянием рекреации / С.Ю. Цареградская // Лесное хозяйство : журнал. - 1982. - № 2. - С. 59-61.
15. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski / W. Ma-tuszkiewicz. - Warszawa : Wyd-wo Naukowe PWN, 2002. - 537 s.
16. Gazol A. 2010. Plant species composition in a temperate forest: Multi-scale patterns and determinants / A. Gazol, R. Ibanez // Forest Ecology and Management 258, 1267-1274.
17. Hardtle W., 2003. The effects of light and soil conditions on the species richness of the ground vegetation of deciduous forests in northern Germany (Schleswig-Holstein) / W. Hardtle, von G. Oheimb, C. Westphal // Forest Ecology and Management 182, 327-338.
18. Leuschner C., 2009. Air humidity, soil moisture and soil chemistry as determinants of the herb layer composition in European beech forests / C. Leuschner, J. Lendzion // Journal of Vegetation Science. - Vol. 20. - Pp. 288-298.
19. Mc Intypre S., 2007. A conceptual model of land use effects on the structure and function of herbaceous vegetation / S. Mc Intypre, and S. Lavorel // Agriculture, Ecosystems and Environment. - Vol. 119. - Pp. 11-21.
20. Naaf T., 2007. Effects of gaps size, light and herbivory on the herb layer vegetation in European beech forest gaps / T. Naaf, M. Wulf // Forest ecology and Management. - Vol. 244. - Pp. 141-149.
21. Renneberg H., 2009. Nitrogen balance in forest soils: nutritional limitation of plants under climate change stresses / H. Renneberg, M. Dannenmann, A. Gessler, J. Kreuzwieser, J. Simon, H. Papen // Plant Biology. - Vol. 4. - 23 p.
Павлюк Н.В., Павлюк В.В. Биоэкологические особенности лесных травянистых растений и их фитоценотическая роль
Рассмотрены вопросы особенностей формирования травяной растительности в условиях лесной среды. Проанализирована роль отдельных факторов окружающей
среды на жизнедеятельность напочвенного растительного покрова. Выяснено значение лесной травяной растительности в процессах восстановления лесов. Установлены направления сукцессионных изменений травяного компонента лесостана под влиянием хозяйственной деятельности и рекреационного стресса.
Ключевые слова: лесные травянистые растения, факторы окружающей среды, продуктивность насаждений, восстановление лесов.
Pavlyuk N.V., Pavlyuk V. V. Bioecological features of forest vegetation species and their phytocenotic role
There are features of the herbal vegetation organization at the forest environment in this article. The role of some environmental factors to the vital activity of overground vegetation are analysed. The value of forest herbal vegetation to the processes of reforestation is shown. The directions of succession changes of a herbal forest component at the stand under the influence of management activity and recreation are established.
Keywords: forest herbal plants, environmental factors, the productivity of plantations, forest restoration.
УДК502:635.8 Директор В.В. Пророчук; зам нач. наук. eiödmy С.1. Фокшей -Нащональний природний парк "Гуцульщина ", м. Косгв
СТРАТЕГ1Я ОХОРОНИ МАКРОМ1ЦЕТ1В У НАЦЮНАЛЬНОМУ ПРИРОДНОМУ ПАРКУ "ГУЦУЛЬЩИНА"
Флора макромще™ НПП "Гуцульщина" попередньо налiчуe 302 види, з них 8 вид!в занесено до Червоно! книги Укра!ни. Описано стратепю охорони i збережен-ня рщкюних макромще™, яка передбачае здшснення комплексу заходiв, спрямова-них на охорону мюцевих популяцш i локал^е™ грибiв та !х вщтворення в природ-них бютопах.
Ключовг слова: макромщети, рщюсш види, бютопи, охорона, вщтворення грибiв.
Гриби вдаграють важливу роль у ландшафтах, особливо в люових еко-системах, як редуценти мертво! речовини, симбюнти та паразити р1зних вид1в рослин. Окр1м еколопчного значення, гриби, зокрема макромщети, е важливи-ми об'ектами кулшарп, харчово! та фармацевтично! промисловосл [1, 3, 4]. Висок смаков1 й поживш властивосп багатьох гриб1в, !х оздоровч^ профшак-тичш, л^вальш властивосп стали причиною масового збирання i виснаження природних запашв, внаслщок чого деяю види стали рщюсними i занесен! до Червоно! книги Укра!ни. Невiдкладним завданням природно-заповщних уста-нов е охорона i збереження раритетних вид!в бiорозма!ття, розроблення та здшснення заходiв вiдтворення i примноження запасiв у природних умовах.
За матерiалами iнвентаризацiйних дослiджень, станом на 01.01.2012 р., флора макромщепв НПП "Гуцульщина" попередньо налiчуе 302 види. З них 8 вид!в е рщюсними i занесенi до Червоно! книги Укра!ни: Anthurus archeri (Berk.) E. Fischer, Boletus parasiticus Fr., Catathelasma imperiale (Fr.) Sing., Clavariadelphus pistillaris (L.) Donk., Grifola umbellata (Fr.) Pilat, Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr., Strobilomyces floc-copus (Vahl. ex Fr.) P. Karst. Серед них на територп парку дуже рщко трапля-ються (вщом! 1-2 локалггети) Boletus parasiticus Fr., Hericium coralloides (Fr.) Gray, Sparassis crispa (Fr.) Fr. [2, 3, 5]. Загрозою для юнування зазначених та шших вид!в е руйнування пшв, дерев з грибницею, знищення бютошв, очи-
