CC BY
22
Sytnik SA, Lovinska V.M. Stand Structure of the Main Forestgenerating Species of Dry Forest Types in Kocherezkij District of Novomoskovsk Forestry
The distribution of forest stand areas of Kocherezkij forest district according to the type of forest conditions, forest types, species composition, age structure, age classes and wood stocks of the main species in dry hygrotope is accomplished. It is established that in the studied forest area there are 10 types of forest conditions. The largest area of forest stands (50.1 %) is concentrated in the grove while in the subir and suhrud - account for 33.3 and 16.6 % of the total area of all stands. Most of forest areas (63.3 %) are found in the fresh conditions, 29.4 % in the moist, only 0.5 % in the wet and 6.8 % in the dry conditions. The most widespread forest type is a fresh hrud (D2) occupying about 28.7 % of all forest crop area. Forest plantations growing in the dry conditions suhrud (0.3 %) and raw hrud (0.5 %) are presented. Dry forest types include a small part of planting constituting 151,5 ha (7.1 %).The predominant forest type is dry oak-pine subir with area 126,3 ha. The smallest area (1,2 ha) is presented by halogen variant of dry suhrud. The third type of forest in the dry hygrotope of forest belongs to a dry birch-maple grove with area 24,0 ha. The forest crop of the dry hihrotop in Kocherezkij forestry is characterized by poor tree species diversity. They are presented by four tree species - Pinus sylvestris L., Robiniapseudoacacia L., Quercus robur L. and Fraxinus lanceolata Borkh. The main and predominant forestgenerating species on dry forest type areas is Pinus sylvestris, which covers an area 126,30 ha (83.3 %). On the area 2,3 ha of dry suhrud halogen variant the stocking of Robinia pseudoacacia with admixture of Fraxinus lanceolata are concentrated. The forest conditions of dry hygrotope of Kocherezkij forestry are favorable enough for high-forest stands growing, as evidenced by the distribution areas of pine and acacia stands by I (60,9 and 5.2 %) and II (39,1 and 94.8 %) bonitet classes. The predominant area of pine and acacia plantations of dry hygrotope of Kocherezkij forestry is presented by the middle-aged planting, that account accordingly 68,8 and 94,8 %. Maturing pine stands are equal 31.2 %, the young-growth stands of Robinia pseudoacacia occupy only 5.2 % of the total area of pine and acacia stands. The analysis of the age structure found that Pinus sylvestris is presented in forestry of four age classes - V, VI, VII and VIII with the part 3; 82,6; 1,8 and 12,6 % respectively. For Robinia pseudoacacia stands which are rising in dry conditions hygrotope presents only two age classes - IV and V, that comprise 5.2 % and 94.8 % respectively. The age range of pine is 41-79 years, acacia - 39-44 years.The range of values of the wood stock of pine stands of I bonitet class is 159-366, II - 106-276 m3 per ha. Average stock stands of acacia I and II bonitet classes are 77 and 52 m3 per ha. Quercus robur grows in the studied areas by III class bonitet and has wood stock 86 m3 per ha. The largest area stands of dry hygrotope - 140,7 ha - are occupied by middle density stands (0,7-0,6). Lowdensity stands (0,5-0,4) occupy 8,2 ha stands, high density - (1,0-0,8) - 2,6 ha stands.
Key words: forest conditions, forest type, hygrotope, edafotop, bonitet.
УДК 630*116:633.877(477.4) Доц. В.М. Хрик, канд. с.-г. наук -
Бтоцертеський НА У
ОСОБЛИВОСТ1 КУЛЬТИВУВАННЯ ПРОТИЕРОЗ1ЙНИХ СОСНОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИДНШРОВСЬКОГО ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Дослщжено рют i продуктившсть соснових насаджень на еродованих землях Прид-ншровського Правобережного Люостепу залежно вщ способу основно! шдготовки Грунту та схем змщування. Пщтверджено ефектившсть агротехшчного прийому передсадив-ного обробггку Грунту шляхом наорювання терас, який забезпечуе накопичення вологи, збереження родючосп Грунту, створюе сприятливi умови для садшня культур i росту мо-лоднягав на еродованих землях. Протиерозшш насадження, створеш чергуванням 3 рядiв сосни з одним рядом клена гостролистого, характеризуються найкращим ростом.
Ключовг слова: сосна звичайна, протиерозшш насадження, оброб^ок Грунту, схе-ми змшування, рют, продуктившсть.
Масове винищення лiсiв Укра!ни в Х1Х-ХХ ст., розорювання степiв i схилiв балкових систем, надмiрний випас худоби на крутосхилах сприяли роз-витку водно! ерозп rрунтiв, утворенню ярiв, змиву верхнiх родючих шарiв Грунту. У Правобережному Придншров'! поширеш процеси водно! ерозп, яка мае наслщком скорочення площ i родючосп орних i лучних земель, замулення русел рiчок, погiршення умов судноплавання i стану найважлившо! водно! артерп Укра!ни р. Днiпра i його приток. Найбiльш радикальним заходом вщвернення негативного впливу ерозп е залюення еродованих площ.
Формуванням систем люомелюративних насаджень в регiонi частково виршена проблема пiдвищення родючостi грунлв та одержання сталих врожа!в сшьськогосподарських культур. Найпоширенiшою породою для залюення еродованих яружно-балкових земель виявилась сосна звичайна, яка невибаглива до рiзних умов зростання, мае високопластичну кореневу систему, яка змшюе структуру i будову Грунту залежно вщ лiсорослинних i гiдрологiчних умов.
Саме тому вивчення особливостей створення штучних насаджень сосни у Придншров'! та 11 протиерозшних властивостей мае важливе значення для ви-бору найбшьш ефективних технологiй вирощування ще! породи, спрямованих на полшшення еколопчно! ситуацп в регiонi.
Метою роботи е вивчення впливу рiзних способiв i технологи створення культур на рют i продуктивнiсть деревостанiв сосни звичайно! на еродованих землях.
Об'ект досл1дження - захисш насадження сосни звичайно! на еродованих яружно-балкових землях Правобережного Придншров'я.
Методика дослщження. Захиснi сосновi культури створенi шляхом са-дшня 1-2-рiчних сiянцiв рядами пiд меч Колесова та з допомогою садильно! ма-шини СЛЧН-1. Первинний обробггок Грунту на лiсокультурних площах прово-дився механiзований, борознами (смугами), контурним наораним i врiзним те-расуванням, причому нарiзання борозен виконувало на пологих i похилих схи-лах для створення культур на землях, яю сьогодш знаходяться у складi лiсового фонду Миронiвського агролiсництва, а врiзне терасування - на похилих i кру-тих схилах Ржищiвського, Стайкiвського i Ходорiвського лiсництв. Основна ж частина первинного обробгтку Грунту (71,0 %) велася шляхом наорювання те-рас. На жаль, попередне швелювання останнiх виконувалось не завжди.
Розташування лiсокультурних площ на вщносно багатих, хоч i еродованих, землях привело до того, що люорослинш умови тут характернi перевагою сугрудюв (найбiльша питома частка належить екотопу С2-55,4 % вкрито! люом дiлянок), найбiльш сприятливих для вирощування культур сосни звичайно!. Вивчення особливостей створення та росту молодняюв i середньовжових культур сосни, тсля обстеження i вибору типових дшянок у штучних соснових на-садженнях 111-У класiв вiку, було проведене на 31 тимчасовш пробнiй площь
Результати досл1дження. Аналiз вiдомчих матерiалiв i обстеження в на-турi штучних насаджень сосни, в яких закладеш пробнi площi, показали, що практично вс лiсовi культури створеш на еродованих землях колишнього сшьськогосподарського користування. Рельеф лiсокультурних площ характеризуется схилами рiзних експозицiй, переважно похилими (с^мюсть - 5-20 °),
рiдше пологими (до 5 °) чи крутими (21-45 Темно-сiрi чи сiрi лiсовi Грунти вiдносяться до сильно- або середньозмитих. Пдстилка здебiльшого середньо-, рiдше - слабкорозкладена.
Лiсовi культури сосни створювали за рiзноманiтними схемами змшу-вання (табл. 1). Найпоширешшими серед них виявилась схема змiшування 3 ря-дiв сосни з 1 рядом клена гостролистого, акацп бшо! чи ясена зеленого, а найбшьш поширеною супутньою породою - клен гостролистий, ^м якого ви-користовувались клен-явiр, ясен зелений, акащя бiла, граб звичайний.
Табл. 1. Розподт пробних площ у культурах сосни за схемами ¡м 'ппувшши
Номери пробних площ Схема змшування Номери пробних площ Частка, %
1 1 р. Сз1 р. Клг 10,11 6,5
2 2 р. Сз1 р. Клг 6 3,2
3 2 р. Сз1 р. Кл-яв1р 3 3,2
4 2 р. Сз1 р. Язл 8,23 6,5
5 2 р. Сз2 р. Клг 9 3,2
6 2 р. Сз2 р. Акб 15 3,2
7 3 р. Сз1 р. Клг 1,2,4,13,18,21,24-26, 28 32,3
8 3 р. Сз1 р. Акб 5,14,16 9,7
9 3 р. Сз1 р. Язл 7,12 6,5
10 3 р. Сз1 р. Гз 17 3,2
11 3 р. Сз1 р. Свкр-ч 19 3,2
12 4 р. Сз1 р. Клг 22 3,2
13 4 р. Сз1 р. Язл 20 3,2
14 10 р. Сз 27, 29-31 12,9
Чист сосновi культури були створенi лише на територп теперiшнього Миронiвського агролюництва. Однак у цьому випадку, як i в багатьох iнших, у ряди сосни i супутнiх порщ нерiвномiрно висаджувались групами чи поодинщ наявнi в розсадниках сiянцi листяних порщ - берези повисло!, береста, акацп бшо!, липи серцелисто!, шовковищ чорно!, рiзних чагарниюв тощо.
Залежшсть успiшностi росту лiсових культур вщ способу пiдготовки Грунту на еродованих землях в Укра!ш свого часу вщзначали Ю.К. Телешек [5], М.Д. Кобезський [3], П.1. Герасименко [1] та iншi дослiдники. Пошуку найбшьш ефективних у протиерозшному вiдношеннi способiв обробiтку Грунту залежно вiд змитост i стрiмкостi схилiв були стосувалися роботи Ю.К. Телеше-ка i О.С. Ольховського [5], М.П. Калшченка та 1.Г. Зикова [2]. За наслщками пошукiв було видiлено 5 категорш лiсомелiоративних площ, для кожно! з яких рекомендувались рiзнi способи - вщ суцiльно! оранки i частково! смугами з певною вщстанню мiж ними на пологих слабоеродованих площах до наораного i врiзного терасування схилiв i пiдготовки Грунту площадками рiзних розмiрiв -на найс^мюших схилах.
Проводячи в Кашвськш ГЛМС на берегах гiдрографiчно! мережi Грун-товне дослiдження впливу рiзних способiв пiдготовки Грунту на рют штучних захисних лiсових насаджень з чисто! сосни, В.М. Малюга [4] вщзначив, що у культурах сосни до 15^чного вiку ютотно! рiзницi росту у висоту на смугах i врiзних терасах не виявилось, а найкраща енергiя росту зазначена при тдготов-
щ Грунту наораними терасами. Нашi дослщження на пробних площах показали, що цi висновки пiдтвердженi також i для чистих та змiшаних середньовжових штучних насаджень сосни. Вище зазначено, що в умовах ДП "Ржищiвське ЛГ" передпосадковий обробiток Грунту проводився переважно наораними терасами, у меншому об'eмi - врiзними терасами, а на землях тепершнього Мирошвсько-го агролюництва - борознами (смугами).
Як i в попереднiх випадках, використаемо для порiвняння найбiльш по-казовi показники - середнiй дiаметр i середню висоту штучних соснових насаджень, вж яких та iншi таксацiйнi елементи iстотно не вiдрiзняються, на пробних площах iз близькими лiсорослинними умовами, особливостями люокуль-турних площ, способами створення i вирощування (табл. 2). На пробнш площi 19, закладенiй у 41^чних культурах на врiзних терасах, середнш дiаметр мен-ший на 13,0 %, а середня висота - на 7,3 %, нiж вщповщш показники культур такого ж в^, створених на наораних терасах (пробна площа № 18). Таке ж сшввщношення показникiв характерне i для ПП 35 i 36, закладених у культурах, вiк яких рiзниться лише на 1 рш.
Ще нижчi показники штучних насаджень, створених на грунт, обробле-ному смугами. Так, у 38-39-рiчних культурах (пробш площi 29 i 31), де первин-ний обробiток Грунту проводився смугами, середнш дiаметр на 10,5-23,2 % менший, нiж у молодших 34-37-рiчних штучних насадженнях (пробш площi 22 i 23), створених тсля обробiтку Грунту наораними терасами. Дещо менша, хоч теж досить значна, перевага зазначена для середньо! висоти (6,9-10,9 %). У 47^чному насадженнi, де сiянцi висаджувались у борозни (пробна площа № 27), середнш дiаметр нижчий на 11,5 % вщ вщповщного показника у 44^чних культур на наораних терасах.
Табл. 2. Показники росту сосни в культурах, створених на площах з р 'пними способами передпосадкового оброб1тку Грунту
Номер ПП
Склад насадження
Вк, роюв
Споиб передпосадкового обробггку Грунту
Середт
дгаметр, см
висота, м
8Сз2Клг
36
наорат тераси
20,0
17,0
18
10Сз, од. Клг, Г, Д
41
наорат тераси
23,0
20,5
19
10Сз, од. Д
41
вргзш тераси
20,0
19,0
20
10Сз, од. Д, Я
35
вргзш тераси
18,0
15,6
22
10Сз+ Клг
37
наорат тераси
19,0
18,4
23
10 Сз+Я
34
наорат тераси
18,1
15,9
26
10Сз+Д
44
наорат тераси
26,0
19,3
27
10Сз, од. Клг, Б
47
борозни (смуги)
23,0
20,4
29
10Сз
38
борозни (смуги)
14,6
14,8
31
10Сз, од.Я
39
борозни (смуги)
16,2
16,4
6
За енерпею росту штучш насадження, створеш на площах з проведени-ми борознами, програють i порiвняння з культурами на врiзних терасах. Так, середнш дiаметр 38^чних культур (пробна площа № 29) на 18,9 % менший вщ дiаметра 35-рiчних культур (пробна площа № 20) на врiзних терасах, а середня висота - на 5,1 %.
Отже, зютавлення (табл. 2) шдтвердило перевагу для садшня культур i росту молоднякiв та середньовжових деревостанiв сосни передпосадкового об-
робiтку Грунту шляхом наорювання терас. Це пояснюеться тим, що на наораних терасах завдяки зворотному ухилу створюеться сприятливий режим вологосп Грунту, а його трофнють зростае завдяки додатковому надходженню пiд час наорювання верхнього родючого шару Грунту. На врiзних терасах теж може бути створений сприятливий режим вологосп, але трофнють Грунту погiршуеться частковим виносом гумусового горизонту тераси на вщкоси.
Залежшсть енергл росту сосни в середньовкових штучних деревостанах вiд початкового розмщення i кiлькостi садивних мiсць на одинищ площi досто-вiрно не визначилась, оскшьки вже в молодняках лiсiвничий догляд спрямову-вався на рiвномiрнiсть розташування дерев i збереження достатньо! повноти, якщо, звичайно, цей принцип не порушувався необхiднiстю полшшення саш-тарного стану лiсових культур. Порiвняння енергп росту сосни за дiаметром i висотою в культурах, створених за найбшьш розповсюдженими схемами змь шування 2-3 рядiв сосни з 1-2 рядами супутшх чи чагарникових порщ (табл. 3), дае змогу знайти певнi зв'язки таксацшних показникiв головно1 породи з почат -ковою схемою змiшування.
Табл. 3. Показники росту та продуктивност1 сосни в культурах, створених за р'пними схемами змшування
Номер ПП
Склад насадження
Вк, роюв
Схема змшування
Середт
д1аметр, см
висота, м
Клас боштету
16
10Сз, од.Дч
43
3 р. Сз1 р. Акб
20,0
19,0
17
10Сз, од.Гзв
42
3 р. Сз1 р. Гзв
22,0
19,8
18
10Сз, од.Клг
41
3 р. Сз1 р. Клг
23,0
20,5
19
10Сз, од.Дч
41
3 р. Сз1 р. Свк-ч
20,0
19,0
24
10Сз, од.Дч, Клг
41
3 р. Сз1 р. Клг
22,3
22,4
7Сз3Кл-яв1р
32
2 р. Сз1 р. КлЯв
19,4
17,1
8С2Клг,
36
2 р. Сз1 р. Клг
20,0
17,0
10Сз + Язл
34
2 р. Сз1 р, Язл
18,0
14,8
10Сз + Клг
36
2 р. Сз2 р. Клг
21,0
17,5
15
7Сз2Акб1Бп
43
2 р. Сз2 р. Акб
20,0
19,0
23
10Сз, од.Язл
34
2 р. Сз1 р. Язл
18,1
15,9
а
а
а
а
а
а
3
а
6
8
9
а
а
У 41-43^чних культурах, в яких через 3 ряди сосни висаджувався один ряд супутшх листяних чи чагарникових порщ, останш тепер представленi у складi лише поодинокими деревами пiд пологом головно! породи. Найкращий рiст сосни зазначений у 41^чних насадженнях на пробних площах № 18 i № 24, де вона спочатку була змiшана з кленом гостролистим. Нижчi показники росту сосни отримаш при змiшуваннi iз грабом звичайним (пробна площа № 17). У 42-рiчних культурах сосни з грабом середнш дiаметр сосни, порiвняно зi згаданими 41-рiчними, менший на 3,4 i 0,1 %, а середня висота, вщповщно, на 0,3 i 13,3 %. Найгiрший рют головно! породи зазначений у 43^чному штучному насаджен-нi, де сосна змшана з акацiею бiлою. Порiвняно зi згаданими вище 41-рiчними культурами сосни з кленом гостролистим, середнш дiаметр сосни на пробнш площi № 16 нижчий на 15,0 i 11,5 %, а середня висота - на 7,9 i 17,9 %. Цi вели-чини збшаються з показниками росту сосни на пробнш площi № 19, де три ряди сосни чергувалися з рядом чагарниково! породи - свидини криваво-червоно!. Оскшьки культури тут молодшi на 2 роки, у цьому випадку акацiя бша виявила-ся гiршим компонентом змшаного насадження, нiж чагарникова порода.
У культурах 1У-У клаив вiку, де висаджувались два ряди сосни i один ряд супутшх порiд, домiшка останшх часто залишаеться досить високою, ос-кiльки вирубка кожного 3 ряду й одночасна селекцшна рубка в рядах сосни з саштарним ухилом може призвести до рiзкого зниження повноти i втрати за-хисних властивостей штучного насадження. Найпрший рют сосни за тако! схе-ми змiшування вiдзначений у 34-рiчних культурах ще! породи з ясенем зеленим на пробних площах № 8 i № 23. Середнiй дiаметр сосни в них нижчий, шж у 32-рiчних культурах сосни з кленом-явором (пробна площа № 3), на 7,8 i 10,5 %, а середня висота - на 15,5 i 7,5 %. У 43-рiчних культурах (пробна площа № 15) сосни з акащею бшою i березою повислою (остання - природного походження) середнш дiаметр головно! породи на 5,0 % нижчий, шж цей показник на проб-нiй площi № 9 у 36^чному деревостанi сосни з кленом гостролистим.
Висновки. Внаслщок дослщжень пiдтверджено перевагу способу перед-садивного обробггку Грунту шляхом наорювання терас, який забезпечуе нако-пичення вологи, збереження родючосп Грунту, створюе сприятливi умови для садiння культур i росту молоднякiв на еродованих землях. Цей висновок залишаеться правильним i для перюду росту середньовжових насаджень. У 41^ч-них культурах на врiзних терасах середнiй дiаметр менший на 13,0 %, а середня висота - на 7,3 %, шж вiдповiднi показники культур такого ж в^, створених на наораних терасах.
За енерпею росту насадження, створеш на площах, де Грунт оброблений борознами, програють, порiвняно з культурами на врiзних терасах. Середнiй дь аметр 38-рiчних культур, створених по борознах, на 18,9 % менший вщ дiамет-ра 35-рiчних культур на врiзних терасах, а середня висота - на 5,1 %.
З погляду збереження листяних порщ у середньовiкових насадженнях певну перевагу мають початковi схеми змiшування, в яких сосна вводиться дво-ма рядами. Найкращою домшкою супутнiх порщ виявились клени гостролис-тий i явiр, дещо гiршою пiдгiнною породою - граб звичайний. Найменш придат-ш в цiй ролi ясен зелений i особливо акацiя бша, яку можна вводити у змшаш з сосною культури лише в умовах шсольованих схилiв пiвденних експозицш.
Л1тература
1. Герасименко П.И. Лесная мелиорация / П.И. Герасименко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1990. - 279 с.
2. Калиниченко Н.П. Противоэрозионная лесомелиорация / Н.П. Калиниченко, И.Г. Зыков. - М. : Изд-во "Агропомиздат", 1986. - 280 с.
3. Кобезський М.Д. Значення деревно! 1 трав'яно! рослинносп в боротьб1 з ероз1ею Грунту / М.Д. Кобезський // Сшьське господарство Укра!ни. - К.-Х. [б. в.], 1948. - № 5. - С. 56-62.
4. Малюга В.М. Вплив р1зних способ1в тдготовки Грунту на р1ст захисних л1сових насаджень / В.М. Малюга // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ. - 1999. - № 17. - С. 208-215.
5. Телешек Ю.К. Особенности виращивания лесных насажений на эродованых землях / Ю.К. Телешек, А.Ф. Ольховский // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1972. - Вып. 29. - С. 122-124.
Хрык В.М. Особенности культивирования противоэрозионных сос-нових насаждений Приднепровской Правобережной Лесостепи
Исследованы рост и производительность сосновых насаждений на эродированных землях Приднепровской Правобережной Лесостепи в зависимости от способа основной подготовки почвы и схем смешивания. Подтверждена эффективность агротехнического
приема передпосадочного возделывания почвы путем наорного террасирования, который обеспечивает накопление влаги, сохранения плодородия почвы, создает благоприятные условия для сажания культур и роста молодняков на эродированных землях. Противоэрозионные насаждения, созданные чередованием 3 рядов сосны с одним рядом клена остролистного, характеризуются наилучшим ростом.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, противоэрозионные насаждения, возделывание почвы, схемы смешивания, рост, производительность.
Khryk V.M. Cultivation Features of Pine Stand Erosion Control in Prid-neprovsky Right-Bank Forest-Steppe Zone
The growth and productivity of pine plantations on eroded lands in Pridneprovsky Right-Bank Forest-Steppe depending on basic soil preparation and schemes of planting are researched. The effectiveness of the crop receiving of tillage by plowing terraces that provides moisture accumulation, preservation of soil fertility, that creates favourable conditions for planting crops and growth of young plantings on eroded lands, is confirmed. Soil control plantations created by alternating 3 rows of pine and a row of maple, are characterised by the best growth.
Key words: pine, erosion control planting, tillage, mixing schemes, growth, productivity.
УДК 712.[2+42]:791(477.63) Ст. наук. твроб. Т.Ф. Чипиляк,
канд. бюл. наук; мол. наук. ствроб. М.Ю. Мазура; пров. тж. О.О. Береславська; пров. тж. О.М. Лещенюк - Кривор1зький ботатчний сад НАН Украти
КВ1ТНИКОВО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ ПАРК1В ТА СКВЕР1В М1СТА КРИВИЙ Р1Г. РЕКОМЕНДАЦН ЩОДО ЙОГО ПОЛ1ПШЕННЯ
Наведено результата швентаризаци TaKC0H0Mi4H0r0 складу, систематично! хоро-лопчно! та бюморфолопчно! структури квгшиково-декоративних рослин у зелених на-садженнях загального користування м. Кривий Pir. Проведено аналiз рш^в розвитку та росту окремих показниюв вегетативно! та генеративно! сфер декоративних рослин в умовах мюта. Надано пропозици щодо вдосконалення кв^никово-декоративного офор-млення. Запропоновано збшьшення фiторiзноманiття культурфiтоценозiв з залученням таксошв з найвищим рiвнем адаптаци штродукцшного фонду Криворiзького боташчно-го саду НАН Укра!ни.
Ключовг слова: кв^никово-декоративне оформлення, видовий склад, життевий стан, рекомендаци.
Виконуючи еколопчш функцп, зелен! насадження урбашзованих тери-тор!й, як складов1 ландшафтно! архггектури, беруть участь в оформленш мюь-ко! територп i покликаш створювати природне пейзажне середовище. Квггнико-во-декоративне оформлення е невщ'емною частиною зелених насаджень i, на в1дм1ну в1д дерев та кущ1в, воно е найбшьш р1зномаштним i мшливим елемен-том мюьких ландшафпв [1, 2]. Його вдосконалення полягае як у збшьшенш асортименту квиникових культур, так i в полшшенш його яюсного складу, у лжвщацп монотипност! кв!тник!в шляхом використання рiзноманiтних багатоп-ланових композиц!й. Враховуючи значний рiвень антропогенного впливу на довкшля, особливо актуальними ц! проблеми е у промислових центрах Укра!ни, зокрема в мютах Правобережного степового Придншров'я, на територiях !з значним р!вжм техногенного навантаження.
Метою наших дослщжень було вивчення та всебiчна оцiнка сучасного стану квiтниково-декоративних рослин у зелених насадженнях загального ко-
