Із досвіду заліснення еродованих крутосхилів Подільського Придністров'Я Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

4. Сенцов С.Н. Рубки ухода за лесом. М., Лесн. пром-сть, 1977.

5. Чернявський М.В., Головашкш В.А., Лук'янець В.А., 1гнатенко В.А. Динамжа росту чистих i мшаних культур р1зно! густоти насадження. ".Шивницгво i агролюомелюра-щя". Вип. 94, 1999.

УДК 627.414 А.Ф. Ольховський, канд. с.-г. наук - Втницький

транспортний коледж

13 ДОСВ1ДУ ЗАЛ1СНЕННЯ ЕРОДОВАНИХ КРУТОСХИЛ1В ПО-Д1ЛЬСЬКОГО ПРИДН1СТРОВ'Я

Представлено результати дослав по залюненню еродованих крутих схилiв Ль вобережжя Дшстра, Лiсовi насадження тут були створеш у 70-80 рр. минулого сто-лiття i3 застосуванням вибухового способу шдготовки посадкових мiсць, а на невеликих дщянках - шляхом нарiзування терас. У найбiльш несприятливих умовах зас-тосовували посадковий матерiал iз закритою кореневою системою. Проведене у 2001 р. обстеження створених таким способом насаджень показало, що використан-ня цих способiв залюнення крутих схилiв е ефективним.

A.F. Olkhovsky

From the experience of creation the contraerosion plantations on the sharp slopes

The results of the sharp erodet slopes afforestation on the left side of the river Dnister are presented. Forest stands have been created in 70-80 th of the former century with the explosive method of the sites preparation, and the terraces making on the small plots. At the less favorable soil conditions the seedlings with the closed root system were used. In 2001 the survey of the stands shoved that usage of this methods is effektiver.

У 70-80-х роках нами проводилися роботи по залкненню еродованих земель Лшобережжя Дшстра. Об'ектами здебшьшого виступали еродоваш крутосхили - обмежено лкопридатш кам'янисп мкця i кам'янисп висипи. У процес вишукувальних роби нами була розроблена класифшащя кам'янис-тих берепв, яка передбачала групування всього 'х рiзноманiття за топогра-фiчними, грунтово-геолопчними та iншими ознаками у категорп лкомелюра-тивно! плошд (КЛМП). Основою такого групування були способи шдготовки посадкових мкць.

Згiдно з щею класифiкацieю в Ямшльському, Могмв-Подшьському держлiсгоспах Вiнницькоí i Новоушицькому держлкгосш Хмельницько! областей була закладена серiя дослiдницьких культур iз застосуванням рiзних технологiчних способiв 'х створення. У 2001 р. нами була обстежена частина цих культур, створених у мкцях iз найбiльш несприятливими лкорослинни-ми умовами, практично недоступних для машин i механiзмiв.

1. Культури були створенi у 1969 р. шд методичним кершництвом Вiнницькоí ЛНДС в Ямшльському ДЛГ на плошi 2.9 га, на швденному ви-пуклому схм лшого берега р. Днiстер. Крутизна схилу 30-35

Грунтовий покрив практично вiдсутнiй. На поверхню виходять рiзноí шiльностi карбонатнi материнськi породи.

3. Лковвдновлення, селекцшно-генетичш методи покращення лiсiв

261

Украшський державний лкотехшчний унiверситет

Пiдготовка посадкових мiсць проводилася вибуховим способом -шляхом закладки шпурових заряд1в. Створеш внаслiдок вибух1в заглибини-вирви мали дiамеIр 1,2-2,0 м i глибину рихлення 0,7-0,8 м. Схема розмщення посадкових мiсць була 5x5 м, 4x5 м i 3x4 м. В окремо взяту вирву висаджу-вали сiянцi сосни чорно!', сосни звичайно!', клена гостролистого, дуба черво-ного, липи срiблястоí. М1ж вирвами - без пiдготовки грунту - висаджували скумпiю. Приживлюванiсть сосни чорно!' i сосни звичайно!' була вiдповiдно 98 % i 93 %, клена гостролистого - 81 %, дуба червоного - 75 %, липи срiб-лясто!' - 63 %. У подальшому (1978 р.) збереженкть сосни чорно!' i сосни зви-чайно!' знизилась у середньому на 20 %, дуб червоний i клен гостролистий вщпали, збереженiсть липи становила 40 %.

Спостереження показали, що вибуховi вирви поступово заповнювали-ся продуктами ерозп, в результатi чого створювались бшьш сприятливi умо-ви для росту деревних порiд, а трiщини, ят утворилися пiд час вибухiв у щшьнш материнськiй породi, сприяли проникненню кореневих систем. На день проведения обстеження лiсовi культури мали зшкнуткть крон 0,8; се-реднi висоту i дiаметр вiдповiдно - 8,8 м i 14,1 см, III бонiтет.

Досвiд застосування вибухового способу при створенш протиеро-зiйних насаджень на крутосхилах свiдчить про його високу ефективнкть. Вiн порiвияно не складний у виконаннi, але потребуе значних органiзацiйних зу-силь.

2. Для залкнення дрiбноконтурних дшянок крутосхилiв 25-35°, порь заних густою мережею глибоких ярiв (до 9 м), був застосований споаб нарь зування "базових терас", який передбачав поетапне залкнення берепв рiчко-вих долин. Роботи виконувалися на схилах, терасування яких звичайним шляхом було обмежене або неможливе через складнiсть виконання i високу вартiсть робiт.

"Базовi тераси" шириною 3,5-4 м споруджувалися через 25-40 м i служили шляхами тдЪду на лiсокультурну дшянку. У подальшому, при рубках догляду, вони можуть використовуватися для транспортування деревини.

Пкля нарiзувания "базово!' тераси" в ярах, нижче вiд не!' створювалися шлейфи iз сумiшi уламк1в материнсько!' породи та фунту. Ця сумiш характе-ризувалася вiдносно сприятливими водно-фiзичними властивостями i мала бiльш високий вмкт поживних речовин, нiж грунт полотна терас. Щоб запо-бiгти руйнуванню "базових терас" i шлейфiв концентрованим поверхневим стоком, у верхнiй частиш схилу споруджувалася водовiдвiдна канава.

Посадка 2^чних с1янщв сосни кримсько!' проводилася у шлейфах, а також у вщсипних укосах терас по схемi 2x0,7 м. Таким чином досягалося залкнення 35-50 % плошд лкокультурно!' дшянки.

Першi експеримеитальнi культури були закладеш нами у 1977-78 рр. в Новоушииькiй лiсомелiоративнiй станци i мали ряд переваг перед посадками на нарiзних терасах, яш полягали у бiльш високiй збереженосп (на 20 %) i бшьш женсивному ростi (на 15-20 %) у першi п'ять рокiв. Для надання культурам бiльш високо!' щшьносп мiж терасами групами по 8-10 шт. висаджували саджанщ, попередньо приживлеш у полiетиленових контейнерах.

262

Ллнвницью дослщження в УкраКш

Передбачалося, що другий етап залiснення дшянки вiдбудеться шляхом природного поновлення пiд захистом тiнi крон шдростаючих дерев.

Культури були обстеженi нами у 2001 р. Показники насадження були такими: зiмкнутiсть крон залкнено!' частини 0,9; середня висота - 16,3 м, се-реднш дiаметр - 13,2 см; боштет - IV, збереженiсть 58 %. При обстеженнi було виявлене природне поновлення сосни кримсько!' 1-6-рiчного вшу, яке переважно знаходилося пiд захистом боково!' тiнi ростучих дерев. За нашими шдрахунками, середня кiлькiсть поновлення становила 970 шт./га. У разi його збереження залiснена площа дшянки збшьшиться на 20-25 %. Можна припустити, що на незалiсненiй частиш дiлянки виникнення природного поновлення у найближчi 20 роюв активiзуeться, але для прискорення цього про-цесу необидно застосувати певнi заходи для його сприяння. На нашу думку, впровадження цього способу частково виртить проблему залiснення крутих берепв гiдрографiчноí мережi.

3. Для залкнення еродованих крутосхилш, оголених кам'янистих дшя-нок, кам'янистих опок i висишв, нами був застосований також посадковий матерiал iз закритою кореневою системою. Перфороваш полiетиленовi тор-бинки дiаметром 4-6 см, довжиною 23-25 см. Збагачеш Iрунтовi субстрати, однорiчнi i дворiчнi сiянцi, або насiння сосни кримсько!' або сосни звичайно!'. Застосування такого посадкового матерiалу виключае з технолопчного циклу створення культур попередню пiдготовку грунту i догляди, а також дозволяе проводити посадку на лкокультурнш площi у будь-який час вегетацшного перiоду, вибираючи найбiльш сприятливi погоднi умови.

У 1973-75 рр. нами в Ямпшьському i Могилш-Подшьському держлк-госпах була закладена серк дослiдiв з проведениям посадки на лкокультурнш плошд весною, влику та осiнню. Перед посадкою торбинки занурювали у воду до повного насичення субстрату вологою. Посадка виконувалася група-ми з вiдстанню мiж сiянцями у групi 1 м, мiж центрами груп - 3-4 м. Спосте-реження за дослщними культурами проводилося щорiчно.

Приживлюванiсть культур перебувала у межах 74-96 %. Кращий рiст дерев був при застосуванш багатих субстратш. Вiн спостеркався протягом 7-8 роюв. Збагачений субстрат торбинок не став пасткою дня кореневих систем. Розкопування показало, що вже у ргк посадки коршня виходило через створив торбинках, а на третш рiк воно проникало на глибину бшьше, як 0,7 м i мало радiус до 1 м. Обстеженi нами культури, як були створенi у лип-нi 1974 р. на кам'янистих висипах пiвденного берега р. Мурафа, мали склад 7Скр ЗСзв. Стушнь зiмкнутостi крон 0,7. Середня висота i дiаметр у сосни вщповвдно - 8.1 м i 13 см, у сосни звичайно!' - 5.9 м i 10 см.

Досввд свдаить, що застосування посадкового матерiалу з закритою кореневою системою дае змогу створювати протиерозшш лiсовi насадження у самих жорстких умовах.

3. Лiсовiдновлення, селекцшно-генетичш методи покращення лiсiв

263