CC BY
11
найбшьш ефективними е р1вном1рно-поступов1 та за певних умов вузьколко-с1чн1 рубання з шириною лкосш до 50 м з використанням природозберкаючих засобш трелювання. При проведенш першого прийому р1вном1рно-поступово-го рубання за вщсутносп шд наметом лку самоаву та др1бного тдросту бука слвд формувати деревостан спрошено!' вертикально!' структури, вирубуючи нпжшй ярус та переросл1 i неблагонадшш екземпляри. Виб1рка дерев повинна проводитись вiдносно рiвномiрно, без утворення великих за площею "вiкон", якi потш iнтенсивно заростають трав'яною та чагарниковою рослиннiстю. При цьому, повноту деревостану перед кiнцевим прийомом не слвд знижувати мен-ше 0,5. З метою сприяння вiдновленню, перший прийом поступового рубання дощльно здiйснювати у врожайш для головно!' породи роки.
Основним способом вiдновлення в чистих букових лiсах iз врахуван-ням особливо!' лiсiвничоí ролi початкового прийому поступового рубання мае бути природний. На впрубщ повинен переважати густий самоав та пiдрiст попередньо!' генерацп вiком 5-7 рокiв. У дубово-грабово-букових типах необ-хiдно створювати частковi культури дуба звичайного як одше! з типотвiрних порiд. У змтаних шпильково-букових лiсах вiдновлення може бути як при-родним, так i штучним. Тут мае оцiнюватися реальний стан вирубок вiдносно наявно!' чисельносп та якостi пiдросту, його проективного розташування на площi, а також можливкть та необхiднiсть пiдвищення продуктивной на-саджень шляхом введения щнних деревних порiд.
Зокрема, на вирубках, де самосiв i пiдрiст середньо! густоти мае нерiв-номiрне i групове розташування по плошд, а також в мкцях транспортування деревини (волоки, верхш склади), дощльно створювати частковi лiсовi культури. Посадку сущльних лiсових культур на букових вирубках слад приурочувати до дiлянок, де шдркт господарсько цiнних порiд рдаий або вiдсутнiй.
Лiтература
1. Украинские Карпаты. Природа. - К.: Наук. думка, - 1988. - С. 72.
2. Парили В.1., Вггер Р.М. Букга лiси Опшля, i'x природне вiдтворення// Науковий вiсник. Зб. наук. - техн. праць. Вип. 9.10. - Львiв: УкрДЛТУ, - 1999. - С. 266-271.
3. Рекомедации по совершенствованию лесовосстановления в дубовых и буковых лесах Карпат при современных способах рубок и технологии лесозаготовок. - Ивано-Франковск: Карпатский филиал УкрНИИЛХА, - 1988. - 16 с.
УДК 630. *2 Н. О. Самойлова, Л.В. Димчук - Втницька лкова
туково-doaiidw станщя
Р1СТ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В КОРИДОРАХ Р1ЗНО1 ШИРИНИ
Наведеш результати дослщжень на постшнш пробнш площi показали, що найсприятливiшi умови для росту дуба звичайного склались на секцшх, де освплен-ня проводились 3-х i 4-х метровими коридорами.
258 Лiсiвницькi дослiдження в Укра*1ш
NA. Samoylova, L. V. Dymchuk - Vinnitsa Forestry Research Station of UkrNDILHA
The growth of the oak usual at the different size passages
Given results of research at the permanent sample area proved that the most favorable conditions for oak usual growth have become proved at the areas which had been lighted up with 3-th and 4-th meters passages.
За допомогою рубок догляду за лком лкшники формують насадження за складом, формою, якктю деревини, швидкктю росту та продуктивнктю.
В умовах грабових дабров Подшля, де е рiзномаштнi щодо швидкосп росту i господарсько' щнносп породи, формувати насадження рубками догляду необхщно з раннього вшу. При цьому слiд враховувати особливосп росту i розвитку деревосташв, бiологiчнi властивостi деревних порiд. Догляд за лком тут спрямований на вирощування високопродуктивних мiшаних за складом та складних за формою насаджень з перевагою дуба i збереженням його супутникш - ясена, клена, граба, липи.
У перюд до 30 ротв рубки догляду повиннi забезпечити шдвищення енергiï росту молодих дубтв й розсiяне освiтлення крони, вшьний доступ до вершинного пагона, шдвищення вологосп i температури повiтря. А це вима-гае утворення навколо дуба так звано' "шуби" зi супутнiх деревних та чагар-никових порiд.
Пiсля 30 рокiв добиваються пiдвищення освiтленостi усiеï крони дуба з метою збшьшення асишлядшно' поверхш i кращого утворення зелено' ма-си листя. Крони дуба визволяють вiд бокового затiнення.
Правильно проведет рубки догляду прискорюють термiн вирощування дерев, тому що зi зменшенням на одиницю площi кшькосп дерев кожне з них отримуе бiльшу площу живлення i починае штенсивно рости. Разом з цим головною перевагою рубок догляду за лком е те, що при 'х проведенш отримуемо додаткову деревину, приречену за вiдсутностi догляду на природ-ний вiдпад.
Аналiз багаторiчних спостережень показав, що першi освилення до-цiльно проводити з дво-, трирiчного вiку коридорним методом. Подальшi ос-вiтлення проводяться через 2-3 роки по старим коридорам, збшьшуючи висо-ту зрiзу.
Вивчення цих питань на Вiнницькiй лiсовiй науково-дослщшй станцiï проводиться з 1970 р. на поспйшй пробнiй плошд, закладенiй у Вiнницькому ЛВК в умовах свiжих грабових дабров у вщ освiтлення.
Мета закладення: пошук оптимального методу освилення дуба.
Частковi культури дуба створеш за схемою 6x0,5 м способом посту.
Рельеф рiвний. Тип умов мiсцезростання Д2. Грунт свiтло-сiрий лiсо-вий, легкосуглинистий.
На дашй дiлянцi в 1966 р. було вирубано насадження 50 ротв зi складом 3О2Яс3Б2Бр + Кл.. Дев'ятнадцять посiвних мiсць займав дуб, а двадцяте мiсце - модрина европейська, яка до часу закладання пробно!' площi повнiс-тю випала.
Культури зiмкнулись в 1968 р. У 1969 р. було проведено перше освп-
лення.
Постiйна пробна площа мае таю секцп:
• секц1я "1" - догляд за дубом 2-метровими коридорами;
• секщя "2" - догляд за дубом 3-метровими коридорами;
• секщя "3" - догляд за дубом 4-метровими коридорами.
Освплення проводилось не тшьки в кулках, але й в рядах дуба. У ку-лiсах вирубувались малощнш швидкоростучi породи (верба, осика, береза). У рядах дуба вибирались вiдстаючi в ростi дерева.
З 1 О^чного вiку проводився догляд за дубом, його супутниками i шд-гоном коридорами. Вирубувались дерева, яю переростали дуб.
У бiльш старшому вщ (з 21 року) почали формувати складнi i змiшанi насадження, де дуб виходив би у верхнш ярус. У рядах дуба вирубувались дерева, яю вiдстають в роста (дерева 1У, У клаав Крафту). Залишались дерева з прямими стовбурами, не пошкодженi захворюваннями. Ц дерева дадуть в подальшому бшьший прирiст по дiаметру, запасу. У кулках вирубаються усi дерева, яю заважають росту дуба.
У табл. 1 наведеш данi отриманi при останньому спостереженш (2000 рiк).
Табл. 1. Таксацшт показники та спiввiдношення мiж параметрами дуба
звичайного на секцях "1", "2", "3"
Секцп Серед-нш дь аметр (Д), см Се-редня висо-та (Н), м Кшьюсть дерев, шт. Запас, м3 Серед-ня пло-ща жив-лення (S), м2 Серед- ня площа проек- Щ1 крони (Sk), м2 Середш дiаметр крони (Дк), м Дк/Д, см/м Д/Н, см/м Sk/S, м2/м2
"1" 16,9 20,3 296 76,2 25,3 4,2 1,5 0,09 0,8 0,2
"2" 17,8 20,9 548 184,0 17,2 5,7 1,8 0,10 0,9 0,3
"3" 20,5 21,9 728 261,2 14,3 6,3 1,9 0,09 0,9 0,4
Наведеш результати дослщжень на постшнш пробнш плошд показали, що найсприятливiшi умови для розвитку дуба склались на секщях "2", "3", де освплення проводилось 3- i 4-метровими коридорами.
Висновок: з таблищ видно, що догляд за дубом проведений у вшд ос-вiтлення дае себе взнаки до тепертнього часу.
На секщях "2" i "3", де освилення проводилось 3- i 4-метровими коридорами склались найсприятливiшi умови для росту дуба.
На секцп "1", де освилення проводилось 2-метровими коридорами, дуб пригшчувався другорядними породами.
Лггература
1. Георгиевский Н.П. Рубки ухода за лесом. Гослесбумиздат, 1957.
2. Давыдов А.В. Рубки ухода за лесом. М.: Лесн. пром-сть, 1971.
3. Рекомендации по совершенствованию ведения хозяйства в лесах государственного значения и на землях колхозов и совхозов Подолии.
260
Ллнвницью дослщження в Укра'лш
4. Сенцов С.Н. Рубки ухода за лесом. М., Лесн. пром-сть, 1977.
5. Чернявський М.В., Головашкш В.А., Лук'янець В.А., 1гнатенко В.А. Динамжа росту чистих i мшаних культур р1зно! густоти насадження. ".Шивницгво i агролюомелюра-щя". Вип. 94, 1999.
УДК 627.414 А.Ф. Ольховський, канд. с.-г. наук - Втницький
транспортний коледж
13 ДОСВ1ДУ ЗАЛ1СНЕННЯ ЕРОДОВАНИХ КРУТОСХИЛ1В ПО-Д1ЛЬСЬКОГО ПРИДН1СТРОВ'Я
Представлено результати дослав по залiсненню еродованих крутих схилiв Ль вобережжя Дшстра, Лiсовi насадження тут були створеш у 70-80 рр. минулого сто-лiття i3 застосуванням вибухового способу шдготовки посадкових мiсць, а на невеликих дщянках - шляхом нарiзування терас. У найбiльш несприятливих умовах зас-тосовували посадковий матерiал iз закритою кореневою системою. Проведене у 2001 р. обстеження створених таким способом насаджень показало, що використан-ня цих способiв залюнення крутих схилiв е ефективним.
A.F. Olkhovsky
From the experience of creation the contraerosion plantations on the sharp slopes
The results of the sharp erodet slopes afforestation on the left side of the river Dnister are presented. Forest stands have been created in 70-80 th of the former century with the explosive method of the sites preparation, and the terraces making on the small plots. At the less favorable soil conditions the seedlings with the closed root system were used. In 2001 the survey of the stands shoved that usage of this methods is effektiver.
У 70-80-х роках нами проводилися роботи по залкненню еродованих земель Лшобережжя Дшстра. Об'ектами здебшьшого виступали еродоваш крутосхили - обмежено лкопридатш кам'янисп мкця i кам'янисп висипи. У процес вишукувальних роби нами була розроблена класифшащя кам'янис-тих берепв, яка передбачала групування всього !х рiзноманiття за топогра-фiчними, грунтово-геолопчними та iншими ознаками у категорп лкомелюра-тивно! плошд (КЛМП). Основою такого групування були способи шдготовки посадкових мкць.
Згiдно з щею класифiкацieю в Ямшльському, Могилiв-Подiльському держлiсгоспах Вiнницькоí i Новоушицькому держлкгосш Хмельницько! областей була закладена серiя дослiдницьких культур iз застосуванням рiзних технологiчних способiв !х створення. У 2001 р. нами була обстежена частина цих культур, створених у мкцях iз найбiльш несприятливими лкорослинни-ми умовами, практично недоступних для машин i механiзмiв.
1. Культури були створенi у 1969 р. шд методичним кершництвом Вiнницькоí ЛНДС в Ямшльському ДЛГ на плошi 2.9 га, на швденному ви-пуклому схм лшого берега р. Днiстер. Крутизна схилу 30-35
Грунтовий покрив практично вiдсутнiй. На поверхню виходять рiзноí шiльностi карбонатнi материнськi породи.
