CC BY
17
УДК 630*2:553.521(477.42)
КУЛЬТУРИ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 НА ГРУНТАХ З ВИХОДАМИ НА ПОВЕРХНЮ КАМ'ЯНИСТИХ ПОР1Д НА ТЕРИТОРН ДП "КОРОСТИШШСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" В.С. Ейсмонт1'2
Наведено результати вивчення особливостей росту та розвитку культур сосни зви-чайно! рiзного вiку на землях з рiзним заляганням кристалiчних порiд. Показано, що на-явнiсть у Грунт кам'янистих порiд зумовлюе розвиток поверхневих кореневих систем сосни, що призводить до всихання молодих культур сосни звичайно!, сповiльнюе рiст i розвиток рослин i насаджень загаром. У рослин лiсових культур на землях з виходом на поверхню граштних порiд зменшуеться кiлькiсть хво!. Наявшсть кам'яних порiд у вер-хшх шарах Грунту призводить до попршення стану насаджень, негативно позначаеться на товарнш структурi та виходi цшних сортиментiв.
Ключовi слова: кристалiчнi породи, сосна, Грунт, кореш, продуктившсть.
З давшх-давен до сьогоднi складно знайти рослинне угруповання, яке мае важливте значения для людей, шж лiсове. У глобальному аспектi лкова рос-линнiсть найбшьш позитивно впливае на формування клшату та пдролопчш ресурси навколишнього середовища [1]. Природно-^матичш та i^m^i умо-ви визначають i впливають на склад насаджень, стан та штенсивнкть росту де-ревних рослин, ix ценотичну конкурентоспроможнкть. У деяких регiонах ос-новним чинником е i^mmi властивостi, ят впливають на формування лiсових ценозiв i довговiчнiсть стану деревних рослин.
Значна частина лкш Житомирського Полкся, зокрема Державне шд-приемство "Коростишшське лiсове господарство", розташованi на грунтах, як сформувались на кам'янистих вщкладах, якi виходять на денну поверхню або залягають на незначнiй глибиш вiд денно!' поверхнi. Такi грунти трапляються i в iнших лкових господарствах Украши.
Залежно вiд розмiру камiния, товщини кам'янистого шару та характер трав'яного покриву П.С. Пастернак та ш. [3] видшили п'ять категорш лкокуль-турних площ. До першо!' категорií вiднесено дшянки, ят на 70 % вкритi камш-ням середнього та крупного розмiру. До друго!' категорií вiднесено далянки, су-цшьно вкритi дрiбним i середнього розмiру камiниям до глибини 25 см. Нижче починаеться шар дабнозему, який насичений камiниям. Дшянки третьо!' катего-рií вкритi камшням середнього розмiру до глибини 50 см, нижче залягае сущль-ний горизонт ^бнозему з камiниям. Природне поновлення дуже обмежене. До четверто! категорií вiднесено дшянки до 80 см i глибше, вкритi середшм та дрiбним камiниям. До п'ято! категорií вiднесено дшянки, сущльно вкрил круп-ним камiниям.
Центральне (Житомирське) Полiсся е одним з найбшьш залiснених реп-ошв Украши i належить до територiй, якi були в значних обсягах забрудненi шд час Чорнобильсько1 катастрофи. Единим засобом використання сильноеро-дованих та радюактивно забруднених земель е залiснения. У ДП "Корости-
1 здобув. В.С. Ейсмонт - НУБ1П Укра1ни;
2 наук. кер1вник: проф. |М.1. I орлкнко|. д-р бюл. наук - НУБ1П Укра1ни.
шiвське лкове господарство" культури сосни звичайно! на дшянках з наявнiстю кам'яних порщ у Грунп почали створювати 100 ротв тому назад. До сьогодш збереглися високопpодyктивнi та бiологiчно спйт насадження, якi ствоpенi на таких Грунтах, на загальшй площi 569 га.
Оскшьки ствоpенi лiсовi культури на таких землях Полкся залишилися поза увагою лiсiвникiв, з'явилась потреба узагальнити досвiд лiсовiдновлення та лкорозведення сосни звичайно!' на землях з piзною глибиною залягання кам'яних порщ i для поpiвняння без останшх на пpикладi насаджень ДП "Ко-pостишiвське лiсове господарство".
Мета дослвдження - виявити особливосп формування, росту та розвитку культур сосни звичайно!' в насадженнях на Грунтах iз кpисталiчними породами в умовах Центрального Полкся.
Матерiали та методи дослвдження. Дослiдження проводили на територп Державного пiдпpиeмства "Коpостишiвське лкове господарство", яке розташо-ване в швденно-схщнш частинi Житомирсько! обл. на територп Коростишгвсь-кого, Радомишльського i Андpyшiвського адмiнiстpативних pайонiв. Територ1я господарства pозмiщена в межах зони мшаних лiсiв i належить до Центрального Полкся. Для закладання пробних площ вiдбиpали найбшьш хаpактеpнi да-лянки в культурах сосни звичайно! з кам'янистими породами в Грунт! За умова-ми мiсцезpостання во дiлянки, на яких ствоpенi культури сосни звичайно!, ввд-носять до свiжих сyбоpiв. З урахуванням поставлено! мети дослщжень та стану опрацювання питания використано методику дослiджень В В. Опевського, А. А. Хитрова [3] та М.1. Гоpдieнка, В.М. Маурера, СБ. Ковалевського [2]. Тех-нологiю створених лiсових культур, проведення господарських заходiв у них вiдновлено за архгвними даними i матеpiалами лiсовпоpядкyвания, а також уточнено шд час обстеження культур у натypi.
Результати дослщження. Соснi звичайнiй властива широка еколопчна амплiтyда. Тому вона формуе пластичну кореневу систему. Будова коренево! системи залежить вiд багатьох чинникiв. На першому мiсцi - типи Груипв, !х вологiсть, склад насаджень, !хня повнота, а у штучних насадженнях - техноло-пя створення лкових культур тощо.
Пристосування рослини до piзних Грунтових умов iстотно залежить ввд бу-дови коренево! системи, штенсивносп росту коpенiв, здатностi освоювати знач-ну частину Грунтово! товшд, проникати у глибокi шари Грунту. У репош досль джень кам'яш породи pозташованi на piзних глибинах Грунту. У 37^чних культурах, наприклад Дубовицького лiсництва у кв. 31, кам'яний валун розта-шований на глибиш 25-33 см, на ньому знаходиться найтовщий коpiнь насадження сосни. У деяких мiсцях валуни pозташованi прямо на повеpхиi земл! У Коростишгвському лiсництвi у кв. 26 на таких дшянках самоав сосни вже досяг кiнця жердинного вiкy.
Пiд час проведення дослщження культур помiчено, що найчастше трапля-ються с^ або всихаючi екземпляри сосни звичайно! на плошi з незначним (до 20 см) заляганням кам'янистих поpiд, менше - на дшянках з товщиною шару Грунту бшьше 60 см. Будова коренево! системи сосни звичайно! на дшянках без камiння у Гpyнтi (Смолiвське та 1вницьке лiсництво) мало чим вiдpiзияeться вiд
будови коренево! системи дерев !!, яш ростуть у таких же умовах свДжих субо-piB шших регюшв.
Для виявлення причини всихання розкопано 3 коренев1 системи всохлих та 3 всихаючих дерев. У чотирьох i3 шести випадюв виявилося, що кор1ння рос-лин, досягнувши кpисталiчноí породи, починае свiй ростовий рух по pадiусу вiд стовбура, та й тут зустpiчае жорстку конкуpенцiю за проспр та поживнi речови-ни вщ дерев, що ростуть поряд. Пкля цього настае всихання.
Залягання каменiв заважае розвитку стержневого кореня сосни у 37-piчних насадженнях Коpостишiвського лiсництва. За таких умов сосна звичайна не розвивае стеpжневi кореш, а формуе значну кiлькiсть яшрних, якi розвиваються в горизонтальному напрямку в pазi досягнення шару грунту з кpисталiчною породою. На пробних площах дослiджено формування кореневих систем сосни звичайно! на дшянках з наявнiстю окремих розсишв камiння у гpунтi на piзних глибинах, у культурах Дубовецького та Коpостишiвського лкництв. Виявлено, що за таких умов кореш сосни всДх порядюв обходять кpисталiчнi породи i розвиваються за такими ж закономipностями, як i в гpунтi без кам'янистих поpiд.
Культури сосни звичайно!, створеш садiнням одноpiчних сiянцiв на землях з виходами кам'янистих порвд на поверхню та незначним (до 20 см) !х заляган-ням, виpiзняються з-помiж iнших значно меншою збеpеженiстю та слабким ростом i розвитком. Проте дещо кращими е щ показники в екземплярш, що ростуть бшя пенькiв та в тих небагатьох, якД виросли iз насiння, занесеного iз су-сiднього стиглого насадження. Аналiз результата дослiджень переконливо доводить вагомкть впливу потужностi шару грунту на ркт i розвиток сосни звичайно! та можливкть формування лкових ценозш з 1! участю.
За нашими даними, в культурах сосни звичайно!, якД сформувались на грунтах з близьким заляганням камiння до денно! поверхш, довжина бiчних ri-лок бшьша, нiж у культурах, що сформувались на грунтах без кам'яних порщ. Так, у 37-рДчних культурах Дубовицького лiсництва довжина бокових гiлок крони дерев сосни становить 94-269 см, Кропивнянського лiсництва - 152206 см i в культурах Смолiвського лiсництва довжина бокових гшок становить 45-180 см, 1внинського - 49-166 см.
Отже, збшьшення приросту бокових гiлок дерев сосни звичайно! зменши-ло, причому значно, запас стовбурово! деревини в усх культурах, якi сформувались на грунтах iз близьким заляганням камшня до денно! повеpхнi.
!нтенсивнкть росту за висотою до 10-11 ротв дерев сосни звичайно! в культурах на землях без кам'яних порвд дещо вища (у цей перюд piзниця становить понад один метр), шж у культурах з наявнктю останнiх у грунп. Пiсля цього вiку iнтенсивнiсть росту дерев сосни на обох дшянках однакова, але ви-сота дерев сосни дещо бшьша в культурах без камiння в гpунтi. Середнш да-аметр дерев сосни вищий у культурах без камiння у грунп впродовж всього часу спостережень.
Проте, незважаючи на досить високий запас стовбурово! деревини в культурах, якД створеш на землях з наявнктю кшДння, товарна структура дерев сосни в них низька. У 56-рДчних насадженнях Дубовицького i 55-рДчних Корости-шшського лкництв до часу обстеження дшових дерев збереглось 24,7-56,9 % i
тшьки у 54^чних культурах Кропивнянського лiсництва збереглось 99,0 % да-лових дерев сосни звичайно!'. У культурах, ят створенi на цих землях, очищен-ня стовбурiв сосни вiд гшок слабке. Перша гiлка вiд землi бере початок з висо-ти 5,5-8,1 м, а крона за висотою дерев займае 22,3-45,3 %.
За умов вчасних i помiрних за iнтенсивнiстю доглядових рубань можна сформувати високопродуктивш насадження на землях з наявнктю камiння у Груш! Характерною особливiстю пристигаючих насаджень, ят сформувались на землях з наявнктю камiння у Грунта е те, що до часу обстеження збереглась велика (88,6-94,3 %) кiлькiсть дшових дерев сосни звичайно!' i становить значно бшьше, нiж в насадженнях на Грунтах без камiння (68,6-90,5 %). Проте iстотноí рiзницi за очищенням стовбурш сосни звичайно!' ввд гiлок не спостерiгаеться. Крона за висотою дерев в насадженнях з наявнктю камшня в Грунтi займае 15,2-25,1 %, у дерев насаджень на землях без камшня - 15,1-26,1 %.
У насадженнях на землях з камшням у Грунп i вiком 94 роки, повнотою 0,97 Дубовецького лiсництва запас стовбурово!' деревини становить 510 м3 на гектарц вiком 95 роки, повнотою 0,82 Коростишiвського лiсництва, запас стов-бурово!' деревини становить 395 м3; вiком 89 роки, повнотою 0,65 Кропивнянського лкництва запас стовбурово!' деревини становить 390 м3 на гектар! Таку ж закономiрнiсть спостережено i в насадженнях Смолшського та 1вницького лк-ництв, якi займають землi без кам'яних порiд у Грунт!
Без камшня у Грунп i з камiнням в останньому зi збшьшенням вiку систематично шдвишуеться маса стовбурово!' деревини i зменшуеться частка живих гшок без хво!', живих гiлок iз хвоею i хво!'. Якщо поршняти кожне дерево i окре-мо за вжовими групами обох культур (маемо на увазi культури на Грунтах без камiння та на дшянках з камiнням у Грунтi), то за величиною маси кожного органу, за малим винятком, досить близька рiзниця за масою знаходиться в межах для стовбура 1,0-3,2 %, а за масою плок - 0,1-1,2 %, тобто можна допустити, що рiзниця знаходиться в межах точносп дослiду. Але виявлено тенденцiю, за якою маса стовбурiв дерев культур на дшянках без камшня у Грунп бiльша, шж дерев культур на дшянках з камшням у Грунт!
Висновки. Встановлено, що на дшянках без наявносп у Грунтi кам'янистих порiд коренева система сосни розвиваеться за загальновизнаними закономiр-ностями. Пiд час дослщження молодих культур сосни виявлено, що на дшянках iз заляганням кам'янистих порвд на глибинi 20 см i ближче до поверхнi Грунту вщбуваеться масове всихання екземплярш сосни звичайно!'. 1з збiльшенням гли-бини залягання кам'янистих порiд до 60 см рослини не зазнають негативного впливу.
У середньовiкових культурах на землях з наявнктю кам'яних порвд шген-сивнiсть росту дерев сосни i запас стовбурово!' деревини залежать вiд кiлькостi та характеру розташування камiння. За умов вiдсутностi суцшьного шару щебеню й окремо розташованих валунiв, корiння проникають у глибок горизонти Грунту. Це забезпечуе збереження досить велико!' кiлькостi дерев головно!' породи, iнтенсивний 'х рiст i високий запас стовбурово!' деревини на одиницi пло-щ! Проте iнтенсивнi рубки в жердинному вiцi, зниження повноти зумовлюе слабке очищення стовбурш вiд гiлок, супроводжуеться зниженням товарно!'
структури деревостану та зумовлюе наявнкть мало! юлькосп дшових сортиментов дерев головно! породи.
У насадженнях, якi сформувались на землях з нaявнiстю камшня у грунта в усiх вшових перiодiв рубки догляду проводили на селекцшнш основi, яка поля-гала в тому, що вирубали малощнш в господарському плaнi дерева сосни i за-лишали крaщi. За таких умов були сформоваш щнш деревостати на землях з на-явнiстю кaмiння у грунта.
Внаслщок проведения господарських зaходiв, спрямовних на отримання бшьшо! кiлькостi дшово! деревини, у насадженнях пристигаючого вiку спосте-режено чiтку тенденцiю - у пристигаючих i стиглих насадженнях на дшянках з кам'яними породами у групп кiлькiсть дерев на гектaрi менша, нiж на таких же дшянках, де в грунта вщсутш кaм'янi породи. Помiрнi за штенсивнктю рубки догляду в культурах на далянках з кaмiниям у грунта сприяють бiльшому виходу цiнних сортиментов, нiж у культурах такого ж вжу, якi створенi на грунтах без камшня.
Лггература
1. Василишин Р.Д. Продуктивнiсть та наземна фггомаса лiсостанiв ялицi бшо! в Украшських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Жсовпорядкування та люова таксацш" / Р.Д. Василишин. - К. : Вид-во "Либщь", 2007. - 19 с.
2. r^ifEM М.1. Методичнi вказшки до вивчення та дослiдження лiсових культур / М.1. Гордieнко, В.М. Маурер, С.Б. Ковалевський. - К. : Вид-во "Либщь", 2000. - 103 с.
3. Огиевский В.В. Обследование и исследование лесных культур / В.В. Огиевский, А.А. Хитрова. - Л. : Изд-во ЛТА, 1967. - 50 с.
4. Пастернак П.С. Лiсовi культури в Карпатах / П.С. Пастернак, А.М. Гаврусевич, З.Ю. Грушинський. - Ужгород : Вид-во "Закарпатська обл. Книжно-газетне вид-во", 1963. - 107 с.
Надтшла доредакцп 26.09.2016р.
Эйсмонт В.С. Культуры сосны обыкновенной на почве с выходом на поверхность каменистых пород на территории ГП "Коростышевское ЛХ"
Приведены результаты изучения особенностей роста и развития культур сосны обыкновенной разного возраста на землях с различным залеганием кристаллических пород. Показано, что наличие в почве каменистых пород обусловливает развитие поверхностных корневых систем сосны, приводит к усыханию молодых культур сосны обыкновенной; замедляет рост и развитие растений и насаждений в целом. У растений лесных культур на землях с выходом на поверхность гранитных пород уменьшается количество хвои. Наличие каменных пород в верхних слоях почвы приводит к ухудшению состояния насаждений, негативно сказывается на товарной структуре и выходе ценных сортиментов.
Ключевые слова: кристаллические породы, сосна, почва, корни, продуктивность.
Ejsmont V.S. Forest Plantations of Scots Pine on Soils with Stony Breed SE "Korostishev FЕ"
The results of the study of the characteristics of growth and development of plants pine lands for all ages with different bedding crystalline rocks are presented. It is shown that the presence of rocky rocks makes the development of surface roots of pine trees, which leads to shrinkage of young pine cultures. It also slows the growth and development of plants and vegetation in general. In plants planted forests on lands with access to the surface of granite rocks reduces the number of needles. The presence of rock in the upper layers of the soil leads to deterioration of the plantations, negative impact on the commodity composition of output and assortments.
Keywords: stony rocks, pine, soil, roots, productivity.
УДК 630*17(075.8)
СТРУКТУРА ТА САН1ТАРНИЙ СТАН ДЕРЕВОСТАНУ ПНКГО ДВОЛОПАТЕВОГО (GINKGO BILOBA L.) У ДЕНДРАРН ВЛНС
"БЕРЕЗИНКА" ДП "МУКАЧШСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО" В.Я. Заячук1, П.Г. Хомюк2, А.П. Хомюк3, О.О. Погрiбний4, А.О. Юркевич5
Проведено швентаризащю единого в Укра'лш деревостану гшкго дволопатевого, створеного лiсокультурним способом у дендрарп ВЛНС "Березинка". Наведено його будову i статистичну характеристику за дiаметром, визначено ступiнь дефолiацil та са-нiтарний стан деревостану гшкго дволопатевого. Отримаш результати може бути вико-ристано для моделювання товарно! структури майбутнiх деревостанiв гшкго дволопатевого шд час його плантацшного вирощування. Результати дослiдження сввдчать про ви-соку стiйкiсть виду до еколопчних чинникiв регiону дослщжень, що дае пiдстави реко-мендувати цей релжтовий вид до впровадження в лiсокультурну практику.
Ключовi слова: гшкго дволопатеве, швентаризацш, таксацiйна будова, дефолiацiя, санiтарний стан.
В УкраЫ практичным втшенням дендрологiчних знань стало створення низки дендропаркiв на ocroBi природных дiлянок лiсу i3 системою pi40K та озер, архiтектурних садово-паркових споруд та значно!' кiлькостi декоративних де-ревно-чагарникових рослин. Успiхи в шгродукцп дали змогу вирощувати щнш породи в нових регiонах. Одним з таких цшних та рщккних iнтродукованих ви-дiв в УкраМ е гiнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.).
Гiнкго дволопатеве е релштовою рослиною та единим представником кла-су, що зберiгся до нашого часу. Цей вид у 1690 р. вдарив лшар голландського посольства в Японп Е. Кемпфер, а в 1712 р. навш його боташчний опис пiд наз-вою Ginkgo, що японською мовою означае " сртбний плгд" або " сртбний абрикос". Так називали його íстiвнi насiнини. У Кита!', Коре!' та Японп вид культивують ще з XI ст., а згадки про нього е в китайських книжках VII-VIII ст. Священш дерева гiнкго дволопатевого оточують старовиннi храми Китаю, Коре!' та Японп [1, 6].
На територда бвропи гiнкго дволопатеве було завезено в тридцятих роках XVIII ст., а до Швшчно1 Америки - у вкшдесятих роках того ж XVIII ст. З того часу гшкго дволопатеве залишаеться досить популярною рослиною у ботанЫв, озеленювачiв та фармацевтш. У ботанiчну лггературу його ввiв шведський вче-ний К. Лiнней пiд назвою Ginkgo biloba L. у 1771 р. Для ввдбраного виду визначено його родову та родинну приналежнкть. Так, гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) вщнесено до роду Гшкго (Ginkgo L.) родини Гiнкговi (Ginkgoaceae Engelm.) порядку Гiнкговi (Ginkgoales) класу Гiнкгоподiбнi (Ginkgopsida) ввдда-лу Голонасшш (Pinophyta) [6-10].
Зараз пнкго дволопатеве росте в ботанiчних садах i парках субтропiчноí та помiрноí зон бвропи i Пiвнiчноí Америки. Пнкго дволопатеве - довговiчна рос-лина; у Кита', Японií, Коре' е екземпляри вiком понад 1000 i навiть до 2000 ро-
1 доц. В.Я. Заячук, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 шженер-таксагор А.П. Хомюк - Кшвська л1совпорядна експедиц1я ВО "Укрдержлгспроекг";
4 наук. сп1вроб. О.О. Погр1бний, канд. с.-г. наук - НПП Гуцульщина м. Кос1в;
5 малстрант А. О. Юркевич - НЛТУ Украши, м. Льв1в
