CC BY
19
УДК 630*674.032.475.4 Доц. В.М. Гриб, д-р с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА СТАН I ПРОДУКТИВШСТЬ ШТУЧНИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Дослщжено вплив густоти та складу на рют i продуктивнiсть штучних соснових насаджень, створених унаслiдок часткового оброб^ку грунту на зрубах та землях, виве-дених з-пiд тимчасового сшьськогосподарського користування. Наведено результати ходу росту за висотою, охарактеризовано змшу запасу вщ загально! кiлькостi стовбурш у чистих i змшаних деревостанах. Встановлено, що показник збереження у густих культурах нижчий, нiж у зрщжених, i до вiку головного користування кшьюсть дерев у насадженнях виршнюеться. Запропоновано для вiку стиглостi оптимальну кiлькiсть стовбурiв у чистих i змiшаних штучних насадженнях.
Ключовi слова: штучш насадження, зруби, обробiток грунту, густота культур, склад, запас деревосташв.
Вступ. У спецiальнiй лiтературi рекомендацл щодо густоти культур рiз-ш й суперечливi, що зумовлюе потребу у вивченн цього питания залежно вiд умов мiсця вирощування, способiв створення культур та ведення господарства в насадженнях. Щд час створення штучних насаджень значну увагу придаляють питанням густоти культур, яка визначаеться багатьма факторами [2]. До остан-нiх можна вiднести природнi умови культивованих дiлянок, бiологiчнi особли-восп порiд, якi висаджуються, способи створення та вирощування. Разом iз тим, вирiшення питання з оптимiзацií густоти культур ускладнюеться створен-ням змтаних лiсових насаджень. Так, густiшi насадження вiдрiзняються мен-шою сучкуватiстю, мають вищий коефiцiент форми стовбура, тобто повноде-ревнiсть стовбурiв збiльшуеться, а зб^ при цьому зменшуеться. Для отримання високих технiчних властивостей стовбура необидна вища зiмкнутiсть деревос-тану, починаючи з 30-рiчного вiку.
Для встановлення дií механiзму регулювання чисельносп дерев потрiбно володiти даними про насадження, починаючи з 1х створення i закiнчуючи вiком стиглостi. Як зазначае Е Л. Маслаков [3], незалежно вщ вiку, густоти i похо-дження ранговi розподши насаджень дуже подiбнi. Наприклад, в одних i тих же умовах мiсцезростання одновiковi насадження мають схожi параметри, незалежно ввд початково!' густоти щд час 1х створення. Вiдповiдно, особливу увагу потрiбно придшяти фазi шдив^ального росту, в якiй з проведенням доглядш чи без них ввдбуваеться органiзацiя насадження, визначаеться його характер росту i розвитку. Вiд фази змикання у насадженнi починае функщонувати меха-нiзм зворотного зв'язку, який е своерiдним фактором контролю й управлшня процесами органiзацií популяцií лiсотвiрноí породи. При цьому продуктивнiсть насадження перебувае у прямш залежностi ввд тривалостi процесу лковщнов-лення, женсифжащя якого може бути досягнута, поряд iз використанням висо-коякiсного садивного матерiалу, заходами з полiпшення початкових умов росту лiсоутворюючоí породи.
Матерiали та методи дослщження. В умовах штенсивного лiсового господарства у насадженнях, як правило, здайснюють регулярнi рубки форму-вання та оздоровлення останшх. Тому для розроблення практичних рекоменда-
цiй щодо вирощування высокопродуктивных насаджень важливе значения мае порiвняння таксацiйних показникiв деревосташв рiзноí густоти. Зважаючи на це, проведено дослвдження стиглих насаджень рiзного складу та густоти, ство-рених садiниям на зрубах за часткового обробику грунту в умовах Кшвського та Чернiгiвського Полiсся. Лiсiвничо-таксацiйну характеристику деревосташв встановлено за чинними методиками [4].
Результати дослщження. У райош дослiджень на зрубах, як i на землях, виведених з-пiд тимчасового сiльськогосподарського користування, зазвичай створювалися чисп культури сосни, хоча до вжу головного користування бшь-шiсть iз них перетворювалися на змiшанi насадження залежно вiд умов мкцез-ростання. За 1.В. Кармановою та ш. [1], у подабних лiсорослинних умовах мо-жуть формуватися рiзнi типи лiсу, при цьому стабiльнiсть приросту деревно! маси зумовлюеться змiною напруженосп конкурентних вiдносин. Отже, змен-шення або збшьшення приросту однiеí породи компенсуеться змшами приросту iншоí. Причини, що впливають на змiну напруженосп мiж видами, мають рiз-номаштний характер (грунтово-ктматичш умови, вiк насадження, густота культур, господарсью заходи i т. iн.).
Встановлено, що в умовах Броварського лкництва з вжом у культурах, за первинно! густоти садшня 13,3 тис. шт. га-1, до 76^чного вiку в середньому збереглося 465 стовбурiв сосни, тодi як за густоти 9,5 тис. шт. га-1 - вiдповiдно 438 (табл. 1). Середня висота культур вiдрiзняеться нектотно (/=1,3). Середнi дiаметри цих насаджень залежать вiд кiлькостi стовбурш, що збереглися.
Табл. 1. Вплив початковоТгустоти на ркт iрозвиток насаджень в умовах свiжих суборiв
Номер ПП Вш, роюв Склад Кшьюсть дерев, шт.та-1 Середт Запас, 3 -1 м та
висаджено збереглося висота, м дiаметр, см
20 76 10Сз 13300 494 28,7 31,4 479
26 76 10Сз 13300 458 27,8 32,2 454
16 79 10Сз* 9500 616 28,0 31,1 574
18 78 10Сз* 9500 385 28,3 34,9 454
21 77 10Сз 9500 410 27,9 32,0 403
22 77 10Сз 9500 388 27,8 33,0 405
48 76 10Сз 18100 507 27,3 30,8 451
61 76 10Сз* 18100 486 29,5 30,9 467
38 80 10Сз 9500 629 26,3 27,5 434
47 80 10Сз** 9500 645 26,6 29,5 516
45 83 10С** 6800 474 28,5 32,1 479
46 83 10Сз 6800 558 28,3 30,6 508
Приштка: у шдрост дуб звичайний - *, береза повисла - **.
Показник збереження в густих культурах нижчий, шж у рщких, i до вiку головно! рубки число стовбурiв у насадженнях виршнюеться. Так, у насаджен-нях iз початковою густотою 13,3 тис. шт. га-1 його показник становить 3,5 % ввд кiлькостi висаджених дерев, iз густотою садiння 9,5 тис. штга-1 - 4,6 %. У зв'яз-ку з цим запас насаджень дещо вищий (/=0,6) у культурах iз початковою густотою 13,3 тис. шт.та"1. Хоча зi збшьшенням густоти насаджень значення се-
реднього дiаметра зменшуеться, проте сума площ поперечних перерiзiв зростае (табл. 2). Середня висота насаджень зi збiльшенням густоти ввд 388 до 476 шт. га-1 зростае, потш спостерiгаеться 11 зниження. При цьому запас стовбу-рово! деревини у рiдких насадженнях дещо нижчий, нiж у густiших. Стосовно загального запасу деревини простежуються таю ж закономiрностi. Наприклад, у 71-77^чних насадженнях з густотою 390 шт. та-1 вш на 5-10 % нижчий, шж у насадженнях з густотою 460 шт. та-1.
Табл. 2. Продуктившсть чистих соснових насаджень р1зноХ густоти в умовах свiжоi субори
Номер ПП Вш, роюв Середне Кшьюсть стовбурiв, шт. та-1 Сума площ пе-• • 2 рерiЗiв, м Запас, м3 га-1 Середнш прирют, м3-га-1
висота, м дiам-етр, см стов-бурiв гшок загаль-ний
1 71 24,9 25,9 745 39,1 382 51 433 6,1
23 76 28,3 30,4 563 41,1 455 52 507 6,7
17 71 28,4 31,9 497 39,8 443 49 492 6,9
20 76 28,7 31,4 494 38,3 431 48 479 6,3
2 76 30,1 31,8 476 37,7 444 48 492 6,5
26 76 27,8 32,2 458 37,5 409 45 454 6,0
8 76 29,3 33,0 452 38,7 445 48 493 6,5
24 77 28,1 34,2 442 40,8 452 49 501 6,5
21 77 27,9 32,0 410 33,0 362 41 403 5,2
22 77 27,8 33,0 388 33,2 365 40 405 5,2
Очевидно, що сшввщношення значень середнього приросту у деревоста-нах з рiзною густотою подiбне до ствввдношення запасов. Поряд iз цим, пiд час аналiзу ходу росту середнiх модельних дерев за дiаметром встановлено, що у насадженнях з початковою густотою 9,5 тис. шт. та-1 приркт за дiаметром ви-щий, нiж у насадженнях iз густотою при саданш 13,3 тис. шт.та-1. Як показали результати аналiзу ходу росту за висотою, штенсивнкть приросту культур з початковою густотою 13,3 тис. шт. га-1 в молодому вшд вища (/=7,8), шж культур iз густотою садання 9,5 тис. шт. га-1. Разом iз тим, починаючи з 40^чного вiку, iнтенсивнiсть росту вирiвнюеться (/=0,5) i до 70 ротв середня висота культур становить вiдповiдно 28,5 i 28,4 м.
Анатзуючи хiд росту за висотою насаджень Собичського лiсництва, ви-явлено, що культури з початковою густотою 9,5 тис. шт. га-1 у 15-20^чному вь щ ростуть iнтенсивнiше (/=7,1), шж дещо густiшi насадження, i вщстають (/=10,2) у ростi за висотою вщ культур з початковою густотою 6,8 тис. шт. га-1. Пкля 30^чного вiку iнтенсивнiсть росту за висотою культур iз початковою густотою 9,5 тис. шт. га-1 помино знижуеться. У 70^чному вiцi середня висота цих насаджень була 24,8 м, тодi як культур iз густотою садiння 6,8 i 18,1 тис. шт. га-1, вiдповiдно 26,8 i 26,5 м. Разом iз тим, дещо вища продуктившсть насаджень з початковою густотою 9,5 тис. шт. га-1, - 484 м3 га-1, зумовлюеться великою кшькктю збережених стовбурiв. Так, у насадженнях iз густотою садiння 9,5 тис. шт. га-1 до 77^чного вжу збереглося в середньому 575 стовбур1в, а з початковою густотою 18,1 i 6,8 тис. шт. га-1 - вiдповiдно 479 i 490 шт. га-1. По-дiбнi закономiрностi росту основних насаджень iз рiзною початковою густотою
встановили О.М. Поляковым та ш. [6, 7]. Отже, густота культур впливае на ркт i розвиток насаджень ввд створення i до вiку стиглосп, що зумовлюе необхщ-нiсть визначення оптимально!' густоти садiння.
Свого часу Ю.М. Савич вивчав дослiднi культури рiзноí густоти, створенi у Боярськш лiсовiй дослiднiй станцл з густотою садання 2,5; 5,0; 11,5; 17,5; 24,0 та 30,0 тис. шт. га-1. Найкращий ркт за висотою у 15^чному вiцi виявили культури з густотою садшня 5 тис. шт.та-1. При цьому, пiдвищена густота культур бажана в початковш фазi !'х росту - до змикання пологу, оскiльки в цьому вь щ велика густота ктотно не впливае на зростання окремих дерев. 1з змiною вiку вщ 13 до 24 роюв перевага в запас переходить вiд густих до менш густих насаджень [8]. Учений поставив перший дослщ зi складання таблиць ходу росту насаджень в умовах Киево-Черншвського Полiсся, за рiзних режишв вирощуван-ня. Як результат, складено порiвняльнi таблицу ходу росту культур сосни в умовах свiжих суборш, якi виросли без доглядових рубань та за помiрних доглядо-вих рубань. Так, загальна продуктивнкть у 70-рiчному вiцi насаджень, яю не шд-давалися догляду, була вищою (на 10-15 %), порiвняно з рiдкими деревостанами.
Як показали проведет дослвдження, на продуктивнiсть культур у вшд головного користування, поряд iз початковою густотою, впливае штенсивнкть доглядових рубань та санiтарних рубок у процес вирощування насаджень. У дослвджуваних насадженнях Собичського лiсництва шд час прохiдних рубок вибиралося 10-12 % загального запасу насадження. Ввдомо, що проведения про-хвдних рубок спрямовано на збiльшення приросту у кращих дерев, пiдвищення товарностi насаджень. За результатами дослщжень, пiсля проведення прохiдних рубок на дiлянцi ПП 45 середшй дiаметр сосни в насадженш у 83-рiчному вiцi становив 32,1 см, загальна кiлькiсть стовбурiв сосни - 474 шт. га-1, запас насадження - 483 м3та-1 (табл. 3).
Табл. 3. Вплив прохгдних I саштарних рубок на продуктившсть
Номер ПП Здшснений захiд Вш, роюв Склад Порода А см Кшьюсть стовбурiв, шт.та-1 живих/усохлих Запас, 3 -1 м та
44 ПрохщМ рубання 83 1ОСз+Дз Сз Дз 33,4 26,4 439/36/- 470 21
45 Прохiднi рубання 83 1ОСз+Бп Сз Бп 32,1 19,8 474/18/- 479 4
46 Прохiднi рубання 83 1ОСз+Бп Сз Бп 30,6 11,0 558/13 17/- 508 1
47 Прохщт рубання 80 1ОСз+Бп Сз Бп 29,5 16,3 645/4 19/0 516 3
48 Прохщт рубання 76 1ОСз+Бп Сз Бп 30,8 10,0 507/2 62/- 451 3
49 Саттарт рубання 76 1ОСз Сз 30,9 443/2 403
50 Саттарт рубання 86 1ОСз+Дз Сз Дз 33,7 26,0 402/9 15/- 430 8
52 Санiтарнi рубання 84 1ОСз+Дз Сз Дз 30.3 31.4 745/9/- 641 7
53 Прохщт рубання 79 1ОСз+Дз Сз Дз 31.7 26.8 483/7 5/- 459 3
54 Прохщт рубання 78 1ОСз Сз 36,3 412/5 528
Разом i3 тим, на дiлянцi ПП 46, де за ревiзiйний перiод прохвдш рубки не виконували, середнiй дiаметр сосни у насадженнi знаходився на piBHi 30,6 см, кiлькiсть стовбурш була 571 шт. та"1, з яких 13 - усохлi. При цьому, незважаючи на кiлькiсну перевагу дерев у насадженш (ПП 46), запас вщ попередньо! далян-ки (ПП 45) вiдрiзняeться на 26 м3 i становить 509 м3та-1. Пкля проведения про-хiдних рубок на дшянщ ПП 54 вiдбулося шдвищення середнього дааметра наса-дження. Так, за кшькосп стовбурш 412 шт. та-1, що значно менше, нiж на шших дiлянках, якi дослiджувалися, за винятком ПП 50, середнiй дiаметр насадження досягнув 36,3 см. При цьому простежуеться залежнiсть середнього дiаметра i запасу насаджень вiд кшькосп збережених стовбурiв. Так, iз збшьшенням кшь-костi стовбурш значення середнього дааметра насадження зменшуеться. Запас у чистих соснових насаджень Броварського лкництва найбiльший за наявностi 520-560 шт. та-1 дерев у 70-89^чному вiцi. 3i збiльшениям, як i зменшенням кшькосп стовбурiв, виявлено зниження запасу насадження. У змiшаних наса-дженнях максимальне значення запасу вiдзначаеться за загально! кiлькостi стовбурiв 600-650 шт. га-1. Аналопчну закономiрнiсть простежено у змiнi запасу крупно!' деревини залежно вщ кiлькостi стовбурш насадження.
Нормативно-довiдковими матерiалами для таксацп лiсiв [5] у насаджен-нях свiжих суборiв у 80^чному вiцi рекомендовано дотримуватися показника 625 стовбурiв на 1 га. Проведеними дослiджеинями в чистих соснових наса-дженнях встановлено, що за бшьшо! кiлькостi дерев вiдбуваеться зменшення запасу насаджень через зниження середнього об'ему стовбурш.
Висновки. Проведенi дослвдження свiдчать, що мiшанi насадження з 15-20-рiчного вiку зростають штенсившше, нiж чистi деревостани. Збiльшения кшькосп стовбурш насадження на 15-20 % супроводжуеться зниженням середнього дiаметра на 4-6 %, при цьому сума площ поперечних перерiзiв збшь-шуеться на 10-15 %. Густi культури в молодому вщ ростуть за висотою imm-сившше, нiж рiдкi. Починаючи з 40^чного вiку, за вирiвиювания густоти насаджень, рiзниця в iнтенсивностi росту зменшуеться.
Найвищий запас деревини встановлено за кшькосп стовбурiв 510540 шт. та-1 у чистих i 620-670 шт. та-1 у змтаних насадженнях. Подальше збшьшення кiлькостi дерев супроводжуеться зменшенням запасу насаджень через зниження середнього об'ему стовбурiв. Отже, для скорочення термiнiв ство-рення сприятливих умов мiсцезростания на лiсокультурнiй плошд необхiдно закладати змiшанi культури з початковою густотою 10-13 тис. шт. га-1. Подальше регулювання кiлькостi стовбурiв потрiбно проводити з урахуванням еконо-мiчиих умов пiд час вирощування насаджень.
Лiтература
1. Карманова И.В. Пространственная структура сложных сосняков / И.В. Карманова, Г.И. Судницина, Н.А. Ильина. - М. : Изд-во "Наука", 1987. - 193 с.
2. Гордiшко М.1. Лiсовi культури / М.1. ГордiEнко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Ма-урер. - Львш : Вид-во "Камула". - 2005. - 608 с.
3. Маслаков Е.П. Формирование сосновых молодняков / Е.П. Маслаков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 165 с.
4. Никитин К.Е. Методы и техника обработки лесоводственной информации / К.Е. Никитин, А.З. Швиденко. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 271 с.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / Гос. Комитет СССР по лесному хоз-ву. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 559 с.
6. Писаренко А.И. Основные подходы к решению вопросов густоты посадки лесных культур / А.И. Писаренко, М.Д. Мерзленко // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1979. - № 2. - С. 49-55.
7. Поляков А.Н. Продуктивность лесных культур / А.Н. Поляков, Л.Ф. Ипатов, В.В. Успенский. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 241 с.
8. Савич Ю.М. Рдст i продуктившсть соснових культур / Ю.М. Савич // Науковi пралд лдсо-господарського факультету : зб. наук. праць. - К., 1960. - Т. 13, вип. 1. - С. 48-60.
Гриб В.М. Влияние хозяйственных мероприятий на состояние и продуктивность искусственных сосновых древостоев
Исследовано влияние густоты и состава на рост и продуктивность искусственных сосновых насаждений, созданных при частичной обработке почвы на вырубках и землях, выведенных из-под временного сельскохозяйственного пользования. Приведены результаты хода роста по высоте, охарактеризовано изменение запаса от общего количества стволов в чистых и смешанных насаждениях. Установлено, что показатель сохранности в густых культурах ниже, чем в изреженных, и к возрасту главного пользования количество деревьев в насаждениях выравнивается. Предложено для возраста спелости оптимальное количество стволов для чистых и смешанных искусственных насаждений.
Ключевые слова: искусственные насаждения, вырубки, обработка почвы, густота культур, состав, запас насаждений.
Gryb V.M. The Impact of Economic Activities on the State and Productivity of Artificial Pine Stands
The influence of density and composition on growth and productivity of artificial pine plantations which were established at partial treatment of the soil in clearings and lands withdrawn from the temporary agricultural use is studied. Some results of the course of growth in height are provided. The changes in the stock of the total number of trunks in pure and mixed stands are characterised. It is found that the rate of preservation dense cultures is lower than rarefied and by the age of the main using number of trees in plantations is aligned. It is proposed to the age of maturity optimal number of trunks for pure and mixed artificial plantations.
Keywords: artificial plantations, logging, conservation tillage, crop density, composition, growing stock.
УДК630*905.2(477.54) Доц. В.В. Назаренко, канд. с.-г. наук;
магктрант В.В. Бабенко - Хартвський НАУ т. В.В. Докучаева
СТАН I ДИНАМ1КА Л1СОВОГО ФОНДУ СКРИПАШСЬКОГО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛ1ДНОГО Л1СГОСПУ
Наведено стан i динамшу люового фонду Скрипашського навчально-дослщного лкгоспу. Проаналiзовано динамжу лкового фонду в межах категорш земель за перюд з 1959 по 2012 рр. Представлено розподш площi за переважаючими породами та встанов-лено збшьшення площi головних люотворних порщ i зменшення другорядних, що свщ-чить про позитивш методи ведения люового господарства. Проведено поргвняння наяв-ного та оптимального розподшу деревосташв за групами вжу, на основi вказаних даних побудовано пстограму. Аналiзуючи середш таксацшш показники, зафшсовано значне збшьшення вжу насаджень i втрати щорiчного приросту. Виявлено як позитивнi, так i негативнi сторони росту та розвитку люових насаджень.
Ключовi слова: люовий фонд, Скрипшвський навчально-дослiдний лiсгосп, таксацшш показники, матерiали лiсовпорядкувания, деревостан, запас, прирiст.
