CC BY
59
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*232 Проф. Я.Д. Фучило, д-р с.-г. наук; доц. М.В. Сбитна,
канд. с.-г. наук; асп/р. В.Ю. Кайдик; астр. О.Ю. Рябухт - Нацюнальний университет бюресурыв Ь природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 СТВОРЕННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 У СВ1ЖИХ СУБОРАХ КШВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено особливост росту та розвитку до 9^чного вiку лiсових культур сосни звичайно!, створених посiвом насiння та садiнням сiянцiв у свiжих суборах Ки-!вського Полiсся.
Ключовг слова: сосна звичайна, пошв, садiння аянщв, борозни, збереженiсть, висота.
Люов! насадження Укра!ни переважно вщновлюються штучним способом. При цьому, зазвичай, основним видом садивного матер!алу е смнщ. У деяких випадках, особливо тд час створення насаджень за учасп дуба зви-чайного, застосовують поив [2, 4, 5].
З огляду на тдвищення останшм часом уваги свггово! спшьноти до еколопчно! рол! л1с1в, важливого значення набувае проблема розроблення ефективних технологш створення стшких та високопродуктивних люових насаджень, яю б за своею будовою 1 породним складом були близью до природ-них, коршних деревосташв. Особливо ця проблема актуальна для сосни звичайно! - одше! з найпоширешших в Укра!ш люоутворювальних порщ. Цього можна досягти, наблизивши умови створення 1 формування 11 штучних насаджень до умов, яю юнують тд час природного поновлення соснового люу, а саме - застосовуючи виив насшня.
Мета проведеного дослщження полягала в оцшюванш ефективносп застосування юлькох способ1в пошву 1 садшня смнщв у св1жих суборах ВП НУБЛ Укра!ни "Боярська ЛДС". Под!бш дослщження тут проводили у юнщ 40-х - на початку 50-х роюв минулого столитя, але при цьому висновки, зроблеш р1зними авторами, виявилися протилежними [1, 3].
Об'ект та методика досл1дження. Об'ектом дослщження були л1сов1 культури, створеш навесш 2004 р. у квартал! 65 Боярського люництва. Люо-культурна площа - св1жий не задернший зруб, тип люорослинних умов - свь жий суб1р. Обробггок Грунту полягав у нар1занш борозен. Вщдаль м1ж центрами борозен - 2,2 м.
Було використано таю вар1анти створення культур:
• ручний рядовий поив у борозенки 2 г [ 1 г насшня на 1 м.п.;
• ручний стр1чково-ямковий поив (по 4 насшини у ямку) з ямками через 10,
35 { 70 см;
• ручне садшня однор1чних аянцш через 10 см [ 60 см у ряду.
Для вишву використовували насшня першого класу з мюцево! популя-цп сосни звичайно!. Маса 1000 насшин - 6,9±0, 6 г. Однор!чш стандартш шян-
цi теж були вирощеш з мiсцевого насшня. Насiння загорталося у Грунт сапками на глибину 1,0-1,5 см. Протягом першого вегетацiйного перюду за створе-ними культурами проводили один ручний догляд за Грунтом у рядах i одне скошування трав'яно! та небажано! деревно! рослинностi кущорiзом у мiж-ряддях, а на другий рж - дворазове скошування.
Пщ час дослiдження збереженостi дослщних культур за початкову !х густоту у варiантах з висаджуванням оянщв брали !х фактично висаджену кшьюсть на 1 га, а у варiантах з посiвом насiння - кшьюсть насiнин, висiяних на 1 га. Для встановлення збереженосп та лшшних розмiрiв рослин у вшх ва-рiантах проводили !х суцшьний перелiк i визначення висоти.
Результати дослвджень. Спостереження за появою i ростом сходiв сосни у перший вегетацшний перiод показали, що пошви в усiх варiантах зiйшли досить рясно i за кiлькiстю рослин мiж собою вiдрiзнялися незначно. Пщ час дослiдження збереженостi та особливостей росту створених культур тсля заюнчення другого, третього та дев'ятого вегетацшних перiодiв було встановлено, що у варiантах дослiду вiдбулася значна диференщащя рослин за збереженiстю та лшшними розмiрами (табл. 1).
Табл. 1. Приживлюватсть та збережетсть культур сосни звичайног,
залежно вiд виду i к'нькоспи садивного маmерiалу
Вар1ант створення культур Роки спостережень
2004 2005 2006 2012
початкова густота, тис. шт.-га-1 тис. шт.-га-1 % тис. шт.-га-1 % тис. шт.-га-1 %
Поив насшня, 2 г/м.п. 1272,73 57,73 4,5 52,27 4,1 37,71 3,0
Поив насшня, 1 г/м.п. 636,36 38,41 6,0 34,77 5,5 21,25 3,3
Поив насшня, через 10 см (0,28 г/м.п.) 181,82 13,18 7,3 10,91 6,0 10,15 5,6
Поив насшня, через 35 см (0,08 г/м.п.) 51,95 7,55 14,5 7,45 14,3 7,24 13,9
Поив насшня, через 70 см (0,04 г/м.п.) 25,97 5,84 22,5 5,80 22,3 5,34 20,6
Садшня 1-р1чних иянщв через 10 см 45,45 20,34 44,8 20,00 44,0 17,81 39,2
Садшня 1-р1чних иянщв через 60 см 7,58 5,93 78,2 5,73 75,5 5,21 68,7
Як видно з наведених даних, найбшьша кшьюсть иянщв сосни тсля закшчення вегетацшних перiодiв 2005-го, 2006-го та 2012-го рр. (вщповщно: 57,73; 52,27 i 37,71 тис. шт. на 1 га) виявилася у варiантi з вишвом 2 г насшня на 1 погонний метр, тобто у разi застосування максимально! норми вишву, а найменша (вщповщно 5,84; 5,80 i 5,34 тис. шт. на 1 га) - у разi вишву наймен-шо! кiлькостi насшня - 0,04 г на 1 м.п.
Решта використаних норм вииву займали промiжне становище. При цьому спостережено пряму залежнiсть мiж юльюстю висiяного насiння i кiлькiстю шянщв, що з нього виросли i збереглися на другий, третiй i дев'ятий рiк пiсля висiву. Водночас, збережешсть рослин (вiд кiлькостi вись яного насiння) зменшувалася iз збшьшенням норми висiву вiд 22,5; 22,3 i
20,6 % вщповщно у 2005, 2006 i 2012 роках при висiвi 0,04 г на 1 м.п. до 4,5; 4,1 i 3,0 % - при нормi вишву 2,0 г на 1 м.п.
Було встановлено, що кшьюсть збережених деревець тсля третього i дев'ятого вегетацшних перiодiв, навiть за найменшо! норми вишву, виявилася практично однаковою iз кiлькiстю саджанцiв у виробничому варiантi культур (садiння однорiчних сiянцiв через 60 см у ряду), що дае змогу рекомендувати до застосування у виробничих умовах мшмальних iз використаних нами норм висiву насшня сосни, як найбiльш доцiльних з погляду економiки. Ощ-нюючи вплив юлькосп висаджених на одиницю площi сiянцiв на !х збереже-шсть, можна зазначити, що у варiантi з густiшим садiнням на юнець дев'ятого вегетацiйного перiоду збереглось 39,2 % рослин (17,8 тис. шт.-га-1), а у виробничому варiантi - 68,7 % (5,2 тис. шт.-га-1).
Що стосуеться висоти дослщжуваних культур, то, як можна побачити з даних табл. 2, тсля дев'ятого вегетацшного перюду у культурах, створених насшням, найменшою вона виявилася у варiантi з максимальною нормою ви-шву (156,3±3'50 см), а найбiльшою - за вишву 3-4 насiнин у ямки через 0,35 м (220,8±3'90 см). Майже так! середт розмiри мав також варiант з висiванням насшня через 0,7 м (216,4±5'37 см), що вказуе на ютотний вплив площi живлення на рiст i розвиток сiянцiв сосни.
Два варiанти культур, що були створенi шянцями, пiсля другого веге-тацiйного перюду були приблизно однаково! висоти, але уже на наступний рж варiант з висаджуванням сiянцiв через 60 см у ряду, тобто - з бшьшою площею живлення, виявився на 11,4 % вищим (1 = 3,96). Пюля дев'ятого року вирощування цi два варiанти вiдрiзняються за висотою на 20 см, але ця рiзни-ця е недостатньо достовiрною (1=2,11).
Табл. 2. Висота культур сосни звичайноТзалежно вид ктькост
використаного садивного матерiалу
Вар1ант створення культур Роки спостережень
2005 2006 2012
висота, см 1 висота, см 1 висота, см 1
Пос1в нас1ння, 2 г/м.п. 6,7±и'21 4,58 27 3±и,68 5,70 156,3±3,50 -12,65
Посш нас1ння, 1 г/м.п. 9,1±и'39 -2,23 32,8±и,98 -0,12 173,2±5,10 -9,95
Поив насшня, через 10 см 8 4±и'/0 -0,40 33,9±1,89 -0,61 205,7±9,4° 5,10
Поив насшня, через 35 см 8,3±и'25 -0,77 32,0±и,72 0,67 220,8±3,90 5,36
Поив насшня, через 70 см 8,1±0'21 - 32,6±",°5 - 216,4±5,37 5,42
Садшня с1янщв через 10 см 23,6±0'5' 0,51 51,8±1,08 -3,96 249,7«,". 2,11
Садшня с1янщв через 60 см 23,0±и'00 - 57 7±1,и/ - 269,8±8,/0 -
Отже, за збшьшення норми вишву насшня, збшьшуеться кшьюсть сходiв сосни, але зменшуються !х збереженiсть i лiнiйнi розмiри, що можна пояснити кращими умовами росту сосонок у бшьш рщких варiантах, внасль док бшьшо! площi живлення. З ще! ж причини бiльшою виявилася збереже-нiсть i висота дослiдних культур, створених шянцями через 60 см, порiвняно з !х висаджуванням через 10 см в ряду. На час останшх дослщжень варiанти з використанням шянщв значно переважають за розмiрами усi варiанти з вись вом насiння, що особливо наглядно видно з рис. 4,5, де зображено хщ росту за висотою протягом останшх чотирьох роюв дерев, що збереглися у дев'яти-
pi4HOMy вщ. Як видно i3 зображених графтв, на цей час найбiльшi розмiри i найбiльш iнтенсивний picT мають дерева, що виросли з аянщв, якi були виса-дженi через 0,6 м.
300,0
5
4 250,0
| 200,0
ю
g 150,0
6 100,0
о
50,0
2009 2010 2011 2012 роки Рис. Xid росту до^дних 9-pi4Hux культур сосни звичайног в умовах свiжого субору
Найближчими до них за висотою i темпами росту е ваpiанти з поавом 3-4 насшин через 0,35 i 0,70 м. Дещо меншi pозмipи вiд оcтаннiх, при практично однакових приростах за 2010-2012 роки, мае ваpiант з поавом у ямки через 10 см. Культури створеш поciвом бшьшо! кiлькоcтi наciння (1 i 2 г/м.п) значно вщстають у рост вiд решти ваpiантiв i, судячи з незначного нахилу кривих !х росту за оcтаннi роки, ця piзниця надалi буде зростати, що вказуе на недоцшьшсть !х використання пiд час створення лicових культур.
З лiciвничого i економiчного погляду одним iз найоптимальнiших спо-cобiв створення лicових культур сосни звичайно! у доcлiджуваних умовах е виciвання у ямки 3-4 наciнин через 0,7 м. Сдиним показником, за яким такий ваpiант поступаеться садшню ciянцiв через майже таку ж вщстань у ряду, е середня висота дерев, що пояснюеться piзницею цих ваpiантiв у вiцi (на один рш). На час останшх доcлiджень piзницi цих ваpiантiв за висотою становила 53,4 см, тобто один piчний прирют за висотою.
Позитивом поаву е його наближешсть до природних умов, що забез-печуе вищу cтiйкicть таких насаджень. Зокрема, на дослщжуваних культурах спостер^аеться диcпеpciйне всихання деревець вiд опенька, при цьому вси-хають, здебшьшого, культури, що cтвоpенi ciянцями. Важливим е також еко-номiчний аспект: поав е icтотно дешевшим способом створення люових культур, оcкiльки вш виконуеться одним пpацiвником з використанням сапки чи ручно! ciялки, а cадiння ciянцiв виконують двое оаб, окpiм цього, виро-щування одного аянця обходиться значно дорожче вщ ваpтоcтi 3-4 наciнин. Висновки:
1. З огляду на наявну тенденцию до зниження бюлопчно! cтiйкоcтi лiciв, важливого значення набувае проблема розроблення ефективних техноло-гiй створення стшких та високопродуктивних лicових насаджень, яю б за своею будовою i породним складом наближалися до лiciв коpiнних ти-пiв. Цього можна досягти, наблизивши умови формування люових культур до умов, у яких вiдбуваетьcя природне поновлення люу, а саме - зас-тосовуючи виciв наciння мicцевих популяцiй деревних поpiд, зокрема -сосни звичайно!.
2. В умовах cвiжого субору, щд час створення лicових культур сосни звичайно! насшням, задовшьт результати можна отримати у pазi застосу-
2 г/м.п.
Оянщ через 10 см
Поав по 3-4 насшини через 0,35 м
Садшня аянщв через 0,6 м (контроль)
Поав через 10 см
1 г/м.п.
Поав по 3-4 насшини через 0,7 м
вання с^чково-лункових nociBiB насiння першого класу з розмiщенням ямок через 35-70 см у ряду i вишвом у кожну з них по 3-5 насшин, що вщповщае нoрмi виciву вiд 0,04 до 0,08 г/м.п., при мас 1000 насшин близько 7 г.
3. Кшьюсть дерев, що збереглися тсля 9 вегетацшних перioдiв у варiантах з мшмальними нормами вишву, виявилася практично однаковою iз варь антом iз cадiнням ciянцiв через 60 см у ряду, що дае змогу рекомендува-ти 1х до застосування у виробничих умовах, як найбшьш дoцiльних з ni-ciвничoгo та екoнoмiчнoгo.
Л1тература
1. Биков М.К. Люов1 культури / М.К. Биков, М.С. Матвеев // Результата наукових досл> джень по люових культурах у Боярському дослщному люгосш. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. -С. 104-112.
2. Горд1енко М.1. Л1сов1 культури / М.1. Горд1енко, Г.С. Корецький, В.М. Маурер. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1991. - 320 с.
3. Логгшов Б.Й. Вщновлення соснових насаджень авбою та насшням на площадках (гшздами) / Б.Й. Логгшов, М.В. Юр // Результати наукових дослщжень по люових культурах у Боярському дослщному люгосш. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - С. 113-134.
4. Редько Г.И. Лесные культуры / Г.И. Редько, А.Р. Родин, И.В. Трещевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 368 с.
5. Сироткин Ю.Д. Лесные культуры / Ю.Д. Сироткин, И.И. Праходский. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1988. - 298 с.
Фучило Я.Д., Сбитная М.В., Кайдык В.Ю., Рябухин А.Ю. Особенности создания лесных культур сосны обыкновенной в свежих суборях Киевского Полесья
Приведены особенности роста и развития до 9-летнего возраста лесных культур сосны обыкновенной, созданных посевом семян и посадкой сеянцев в свежих су-борях Киевского Полесья
Ключевые слова: сосна обыкновенная, посев, посадка сеянцев, борозды, сохранность, высота.
Fuchylo Ya.D., Sbytna M. V., Kaydyk V. Yu., Ryabukhin O. Yu. Features of creation of scots pine plantations in fresh subor conditions of Kyiv Polissya
The features of growth and development to 9 year old of Scots pine plantations by seeds and seedlings in fresh subor conditions of Kyiv Polissya are presented. Keywords: Scots pine, sowing, landing seedlings, furrows, safety, height.
УДК 630*5:630*2(23) Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львгв
МОДЕЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В
МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Здшснено моделювання середшх висоти та дiаметра модальних деревосташв ялини европейсько! в Укра!нських Карпатах. Моделювання здшснювали для вщпо-вщних експозицшно-орогра(^чних груп в межах тишв люорослинних умов С2-С3 та Э2-03. Визначено коефщенти запропоновано! функци та !! адекватшсть дослщним даним.
Ключовг слова: ялина европейська, моделювання таксацшних показнигав, прсьга деревостани.
