CC BY
19
УДК 630*232:582.635.1
HACIHHGBE РОЗМНОЖЕННЯ ВИД1В РОДУ ULMUS L.
С.А. Масловата1'2
Дослiджено насшневе розмноження представникiв роду Ulmus L. в умовах Правобережного Люостепу Украши. Отримано данi щодо термЩв заготiвлi та висiву насiння у вщкритий Грунт, глибини загортання та термЩв появи сходiв. Виявлено залежнють оптимальних умов посiву насiння видiв роду Ulmus L. у вщкритий Грунт за piзних субстpатiв. Встановлено, що за глибини висiву 0,2 см частка схожост насiння U. laevis, U. pumila та U. minor найвища. Особливютю пpeдставникiв роду е те, що ix насшня доз-рiвае навеснi i виавати його потрiбно впродовж кiлькоx дшв пiсля дозрiвання, тому що надшй сxожiсть знижуеться.
Ключов1 слова: види роду Ulmus L., насiння, глибина виаву, схож1сть, проростання.
Вступ. Розширення асортименту деревних рослин е одним i3 важливих завдань на сучасному eTani збереження бiорiзноманiтгя та рацюнального вико-ристання рослинних рeсурсiв, а тому актуальним е встановлення ix репродук-тивно! здaтностi та найбшьш оптимальних мeтодiв розмноження [3].
Розмноження насшням важливий показник функцiонувaння генеративно! сфери видiв та потенцшних можливостей !хнього iснувaння в неоднорвдних умовах середовища. Генеративне розмноження видiв, порiвняно з вегетатив-ним, мае значш переваги щодо гeтeрогeнностi та тривалоси розвитку ixнix по-пуляцш. Завдяки статевому розмноженню будь-якi спaдковi змiни, якi виника-ють в одше! особини, здaтнi поширюватися на всю популящю виду. Останне пришвидшуе процес eволюцiйниx змiн та забезпечуе переваги в розвитку, пло-дючоси й життездaтностi видiв. Розмноження насшням е потрiбною умовою для продовження юнування популяцiй, можливостi збiльшeння чисельноси !х-нix особин та заселення нових територш [2, 5]. О^м цього, нaсiнневий спосiб розмноження е простий та eкономiчно вигiдний, який дае змогу отримати са-дивний мaтeрiaл у вeликiй кiлькостi.
Вирощеш рослини мають краще розвинену кореневу систему та крону, пряме стебло, вищу стшюсть до хвороб та шюдниюв, е бiльш довговiчнi та стшю. Для будь-якого деревного виду важливим е нaявнiсть постiйного запасу гетерозиготного насшня для самоввдновлення й утримання територи, а за ос-воення нових тeриторiй та в умовах штродукци - це сприяе його швидкiй акль матизаци [3].
Мета дослщження - встановити термши дозрiвaння та збирання плодiв видiв роду Ulmus L. Провести дослвди з нaсiнневого розмноження представни-юв цього роду в умовах Правобережного Люостепу Украши.
Методика досл1джень. Дослщження проведено впродовж 2014-2015 рр. на територи Уманського нацюнального утверситету сaдiвництвa. Застосовано власноруч зiбрaнe нaсiння мюцево! репродукци. Збiр нaсiння здiйснeно на ста-дГ! фiзiологiчноi зрiлостi (II декада травня). Для визначення впливу глибини ви-иву нaсiння U. laevis Pall., U. pumila L., U. glabra Huds. та U. minor Mill. на
1 астр. С.А. Масловата - Уманський НУ садшництва
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
Грунтову схожють проведено висiв на глибину вщ 0,2 см до 1,5 см. Вишвали на-сiння у вщкритий Грунт вiдразу пiсля збирання.
Масу 1000 насшин визначено вiдповiдно до ГОСТ 13056.4-67 i3 вико-ристанням анал^ично' ваги. Посiвнi якостi насшня визначено згiдно з "Мето-дичними рекомендащями з розмноження деревних декоративних рослин Бота-шчного саду НУБЛ Украши" [4]. Дослiди проведено в лабораторних умовах та в умовах вщкритого Грунту в чотирьох повтореннях по 100 насшин. Пщрахунок сходiв проведено в мiру 'х появи.
Результати дослщження. Вiтчизнянi та штродуковаш види Ulmus до-сить декоративш та представляють велику цiннiсть для зеленого будiвництва. Вони вимогливi до родючост та вологостi Грунту. Велик саджанцi U. pumila легко вирощуються за один-два роки, а тому широко застосовуються для озеле-нення Правобережного Люостепу Укра'ни [1].
Особливютю U. laevis та iншиx видiв роду Ulmus, що трапляються в умовах Правобережного Лiсостепу Украши, е те, що ix насшня дозрiваe навеснi або влiтку i висiвати 'х потрiбно впродовж кшькох днiв пiсля дозрiвання, далi схожють рiзко зменшуеться. Згiдно з дослщженнями, маса 1000 шт. цiльниx плодiв з повноцiнним насiнням U. laevis становить 27,7 г, U. glabra - 30,8 г, U. pumila - 19,0 г, U. minor - 11,6 г. Для визначення перюду спокою, енергп про-ростання i техшчно'1 сxожостi насiння пророщували у штучному середовищi за юмнатно' температури +18-20 °С, а також в лабораторних умовах за постшно' температури +28 °С у термостать Вщповщно до ГОСТ 13056.6-97 насшня (по 50 штук в чотирьох повторюваностях) помщали в чашки Петрi на зволожений фiльтрувальний папiр (рис. 1). Спостереження проводили щоденно зранку (табл. 1).
Рис. 1. Настня пророщене в чашках Петри а) U. minor, б) U. glabra, в) U. pumila
Насшня роду Ulmus не потребуе спещально'1 передпошвно' тдготовки -важливо лише пошяти його швидко тсля збирання, а з моменту збирання до моменту пошву - збер^ати в умовах гарно'1 вентилящ'' в сухому примiщеннi (наприклад, розсипаними на аркушi паперу шаром сантиметрово'' товщини). Взагалi, за простотою та швидкютю вирощування садивного матерiалу лише деяк дерева (ясен звичайний, волоський горix, шовковиця бiла), що трапляються в умовах Правобережного Люостепу Украши, можуть конкурувати з видами роду Ulmus. Визначення показниюв схожосл насшня видiв роду в лабораторних умовах за рiзниx температур наведено в табл. 1.
Табл. 1. Визначення показнитв схожостi настня audio роду Ulmus у лабораторных умовах за р1зних температур (%)
Назва виду рослин Дата визначе] за темпе ння схожост насшня ратури 18-20 °С Дата визначення схожост насшня за температури 28 °С
12.V 9.VI 14.VII 11.VIII 17.IX 12.V 9.VI 14.VII 11.VIII 17.IX
U. laevis 68,3 46,4 23,2 19,6 5,8 70,4 49,8 28,9 23,7 7,9
U. glabra 56,7 51,1 47,7 43,4 38,0 59,3 54,1 47,4 45,2 40,4
U. pumila 82,1 74,5 73,4 69,3 59,3 88,6 79,5 75,3 71,6 62,2
U. minor 92,4 88,2 66,3 65,1 61,5 94,1 90,3 71,1 68,2 64,3
Н1Р05 3,7 3,2 2,6 2,4 2,0 3,9 3,4 2,8 2,6 2,2
За даними табл. 1, в U. laevis, U. glabra, U. pumila та U. minor частка схо-жост становить 59,3-94,1 % за температури +28 °С та 56,7-92,4 % за температу-ри 18-20 °С в II декадi травня. З кожним наступним пошвом схожють насшня значно зменшувалася i в II декадi вересня за температури 28 °С становила 7,964,3 % та за температури 18-20 °С - 5,8-61,5 %. Вивчаючи онтогенез сiянцiв встановлено, що проростання насшня е надземним. Спочатку сiм,ядолi складе-нi, а потiм з Грунту показуються сходи iз залишком шкiрки насiння. Насiння, висiяне у вологий Грунт, дае дружш сходи через 5-7 дшв. Онтогенез шянця U. minor показано на рис. 2.
i=. ¡inniiülilHHIIr n=h ЧЦ1Ш1Н1Ш! шт
¡;|il=. in te:
Рис. 2. Онтогенез аянця U. minor: а) настня; б) проростання настини; в) утворення справжтх листк1в; г) однор1чний Ыянецъ
З метою встановлення оптимальних умов пошву насшня видiв роду Ulmus L. у вщкритий Грунт вишв проводили на рiзних субстратах (табл. 2).
Назва виду рослин Вид субстрату
тсок перлгг тирса Грунт з тском Грунт з тском та перлггом
U. laevis 100,0 90,2 95,4 88,2 70,6
U. pumila 100,0 60,5 95,1 82,3 75,4
U. minor 85,4 95,3 75,2 82,1 90,4
Н1Р05 4,7 4,1 4,4 4,2 3,9
За результатами табл. 2, найбшьша частка (100 %) схожост U. laevis та U. pumila - за використання субстрату теку, а U. minor (95,3 %) перлггу. Найменшi результата схожост в U. laevis - 70,6 % та U. pumila - 75,4 %, яю от-римано в сум^ Грунту з тском та перл^ом, а U. minor у тирс - 75,2 %.
Нащональний лгёотехшчний ун1верситет УкраГни
Глибина помву насшня мае великий вплив на проростання i розвиток сход1в. Перев1рку Грунтово'' схожоси насшня проводили, вииваючи його у в1д-критий Грунт у другш декад1 травня. Для встановлення оптимально'' глибини вииву насшня проведено такий дослщ: насшня (по 100 шт.) виивали на глиби-ну 0,2; 0,5; 1,0; 1,5 см i присипали дерновою землею з тском у ствввдношент 3:1 (табл. 3).
Табл. 3. Залежшсть Грунтово! cxo:rnocmi насшня U. laevis, U. pumila та U. minor
eid глибини euciey, %
Назва виду рослин Глибина вииву, см
0,2 0,5 1,0 1,5
U. laevis 86,4 30,5 8,3 0,0
U. pumila 83,2 34,3 10,4 0,0
U. minor 90,1 29,2 7,8 0,0
Н1Р05 4,3 1,6 0,4 0,0
Як видно з табл. 3, насшня краще вимвати на глибину не бшьше 0,2 см, оскшьки за цього вар1анта виявлено найвищу Грунтову схожють (83,2-90,1 %), у м1ру збшьшення глибини вис1ву схожють р1зко зменшуеться. Перш1 сходи з'явилися через 5 д1б. У раз1 заглиблення насшня до 1,0 см спостережено пооди-ноку появу мянщв через 14 д1б тсля вис1ву, а в раз1 заглиблення на 1,5 см, вза-гал1 не виявлено сход1в.
Упродовж вегетаци догляд за иянцями полягае в рихленш м1жрядь, тд-триманш вщносно високо'' вологоси Грунту шляхом перюдичних полив1в, зни-щенш бур'ятв та ш. С1янц1 вид1в роду Ulmus ростуть ввдносно швидко i в одно-р1чному вщ1 досягають 30-40 см заввишки та 2-5 мм у д1аметр1 коренево'' шийки.
Висновки:
1. Особливгстю видiв Ulmus, що трапляються в умовах Правобережного Л-состепу Украши, е те, що ix насiння дозрiваe HaBecHi i виавати його потрiб-но впродовж юлькох днiв пicля дозрiвaння, тому що нaдaлi cхожicть зни-жуеться.
2. Вщсоток cхожоcтi в лабораторних умовах U. laevis, U. glabra, U. pumila та U. minor змшюеться в межах 59,3-94,1 % за температури 28 °С i 56,7-92,4 % за температури 18-20 °С у II дeкaдi травня. За кожним подальшим поивом cхожicть нaciння значно зменшуеться i у II дeкaдi вересня за температури 28 °С становить 7,9-64,3 %, та за температури 18-20 °С - 5,8-61,5 %.
3. Насшня краще виавати не глибше 0,2 см, оскшьки спостережено найвищу Грунтову схожгсть (83-90 %). У мiру збшьшення глибини поciву схожгсть рiзко знижуеться. Пeршi сходи з'являються через 5 дiб. У рaзi заглиблення нaciння на 1,0 см виявлено поодиноку появу оянщв через 14 дiб пicля пои-ву, а в рaзi заглиблення на 1,5 см - cходiв не було.
Лггература
1. Васильев Н.Г. Ильм / Н.Г. Васильев. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 88 с.
2. Грант В. Видообразование у растений : пер. с англ. [V. Grant. Plant speciation. - New York : Columbia Univ. Press, 1981] / В. Грант. - М. : Изд-во "Мир", 1984. - 528 с.
3. Кохно Н.А. Теоретические основы и опит интродукции древесных растений на Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 186 с.
4. Маурер В.М. Методичт рекомендаци з розмноження деревних декоративних рослин Бота-шчного саду НУБiП УкраТни / В.М. Маурер, А.1. Кушнiр. - К. : Вид-во НУБiП УкраТни, 2008. - 55 с.
5. Яблоков Ф.В. Популяционная биология / Ф.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1987. - 303 с.
Надшшла до редакци 31.03.2016 р.
Масловатая С.А. Семенное размножение видов рода Ulmus L.
Исследовано семенное размножение представителей рода Ulmus L. в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Получены данные относительно сроков заготовки и посева семян в открытую почву, глубины заделки и сроков появления всходов. Выявлена зависимость оптимальных условий посева семян видов рода Ulmus L. в открытую почву при различных субстратах. Установлено, что при глубине высева 0,2 см процент всхожести семян U. laevis, U. pumila и U. minor - высокий. Особенностью представителей рода является то, что их семена созревают весной и высевать их нужно в течение нескольких дней после созревания, потому что в дальнейшем всхожесть снижается.
Ключевые слова: виды рода Ulmus L., семена, глубина высева, всхожесть, прорастание.
Maslovata S.A. Seed Propagation of Species of Ulmus L. Genus
Seed propagation of species of Ulmus L. genus in conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is studied. Data on the timing of preparation and sowing seeds in open ground, depth of wrapping and timing of sprouting are obtained. Dependence of optimal conditions for seeding Ulmus L. species in open ground at different substrates is determined. It is found that at seeding depth of 0,2 cm seed germination percentage of U. laevis, U. pumila and U. minor is the highest. The peculiarity of genus representatives is that their seeds ripen in spring and they should be sown during a few days after ripening as later germination reduces.
Keywords: species of Ulmus L. genus, seed, sowing depth, germination, sprouting.
УДК 630*905.2(477.54)
ВИВЧЕННЯ СТАНУ ТА ДИНАМ1КИ Л1СОВОГО ФОНДУ Л1С1В
Л1СОСТЕПУ ХАРК1ВЩИНИ НА ПРИКЛАД1 ДЕРЖАВНОГО ШДПРИеМСТВА "ГУТЯНСЬКЕ ЛГ"
В.В. Назаренко1
Наведено стан та динамшу люового фонду Гутянського люгоспу. Проаналiзовано динамшу люового фонду в межах категорш земель за перюд з 1970 по 2011 рр. Представлено розподш площi за переважаючими породами та вщзначено збшьшення площi головних люотворних порщ та зменшення другорядних, що вказуе на позитивш методи ведення люового господарства. Проведено порiвняння юнуючого та оптимального роз-подшу деревосташв за групами вшу. Аналiзуючи середш таксацшш показники, зафш-совано значне збшьшення вшу насаджень та втрати щорiчного приросту. Виявлено як позитивш, так i негативш наслщки в рост та розвитку люових насаджень.
Ключовi слова: люовий фонд, Гутянський люгосп, таксацшш показники, матерь али люовпорядкування, деревостан, запас, прирют.
Вступ. У сучасних умовах ведення люового господарства важливо виз-начити стратепчш напрямки розвитку люового господарства, при цьому пот-рiбно опиратися на вщповвдну нормативно-законодавчу базу та володгги
1 доц. В.В. Назаренко, канд. с.-г. наук - Харквський НАУ iM. В.В. Докучаева
