Научная статья на тему 'Насіннєве розмноження Thuja plicata Don. '

Насіннєве розмноження Thuja plicata Don. Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
72
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
Thuja plicata Don. / насіння / стратифікація / сіянці / лабораторна схожість / ґрунтова схожість / Thuja plicata Don. / seeds / stratification / seedlings / laboratory germination / dirt germination

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — І Є. Іващенко

Досліджено насіннєве розмноження виду Thuja plicata Don. Наведено дані щодо термінів заготівлі та висіву в відкритий ґрунт, умов зберігання, способів стратифікації та глибини загортання насіння. Встановлено, що збір насіння Th. plicata краще проводити восени, безпосереднього після природного дозрівання шишок. Зберігати насіння впродовж зимового періоду краще за кімнатної температури +19-20 °С. Більший відсоток схожості насіння спостерігався за холодної стратифікації (снігування) впродовж 30 діб. Дружні сходи насіння за висіву у відкритий ґрунт з'являються після загортання насіння на глибину не більше 0,5 см. Схожість насіння в умовах Правобережного Лісостепу України становить 32-48 %.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Seed Propagation of Thuja Plicata Don.

Seed propagation of the species Thuja plicata Don is investigated. The data on the timing of preparation and sowing in the open ground, storage conditions, methods of stratification and depth of seeding are described. The collection of seeds Th. plicata is determined to be best done in the autumn, after the close of natural ripening of cones. Seeds are suggested to be better stored at room temperature +19-20 °С in the winter. Higher percentage germination of seeds was observed in cold stratification (in snow) within 30 days. Friendly seed sowing in the open ground appears after seeding on depth not more than 0,5 centimetre. Germination of seeds in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is 32-48 %.

Текст научной работы на тему «Насіннєве розмноження Thuja plicata Don. »

Шлапак В.П., Марно-Куца Е.Ю. Особенности озеленения и реконструкции территории Уманского гуманитарно-педагогического колледжа им. Т.Г. Шевченка

Изучены санитарные и декоративные свойства зеленых насаждений, установлен видовой состав. Составлена инвентаризационная таблица зеленых насаждений, на основе которой сделаны выводы и внесены предложения по реконструкции и восстановлению зеленых насаждений и благоустройства территории. Рекомендованы пути повышения декоративности и функциональной эффективности древесных и кустарниковых насаждений данной территории. Разработан проект реконструкции территории и обустройство клумб декоративными цветами разного периода цветения, а также предложен проект альпийских горок на территории Уманского гуманитарно-педагогического колледжа им. Т.Г. Шевченка.

Ключевые слова: реконструкция, инвентаризация, ландшафт, территория, клумба, альпийская горка.

Shlapak V.P., Marno-Kutsa E. Yu. Some Landscaping and Reconstruction Features of the Territory of Uman' Humanitarian Taras Shevchenko Pedagogical College

Some sanitary and decorative properties of green space are studied. The species composition is described. The inventory table on its green space is compiled; the conclusions and proposals for the reconstruction and rehabilitation of green spaces and landscaping are made. Some ways to enhance the decorative and functional efficiency of tree and shrub vegetation of the area are proposed. A renovation project of the areas and flower beds with decorative flower arrangement of all flowering periods is designed. The project for the rock Alpine gardens on the territory of Uman Taras Shevchenko Humanitarian Pedagogical College is offered.

Key words: rehabilitation, inventory, landscape, territory, bed, rock Alpine garden.

УДК582.477:630*232 Acnip. I.E. 1ващенко1 - Уманський НУ садiвництва НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ THUJA PLICATA DON.

Дослщжено насшневе розмноження виду Thuja plicata Don. Наведено даш щодо термшгв заготiвлi та висгву в вщкритий грунт, умов збер^ання, cnoco6iB стратифшаци та глибини загортання насшня. Встановлено, що 36ip насшня Th. plicata краще проводил восени, безпосереднього шсля природного дозргвання шишок. Збертати насшня впродовж зимового перюду краще за юмнатно! температури +19-20 °С. Бшьший вщсо-ток схожост насшня спостер^ався за холодно! стратифшаци (сшгування) впродовж 30 дiб. Дружш сходи насшня за вииву у вщкритий грунт з'являються шсля загортання насшня на глибину не бшьше 0,5 см. Схожють насшня в умовах Правобережного Ль состепу Украши становить 32-48 %.

Ключовi слова: Thuja plicata Don., насшня, стратифшащя, сшнид, лабораторна схожють, грунтова схожють.

Вступ. Розширення асортименту деревних рослин е важливим завдан-ням на сучасному етапi збереження бiорiзномашття та ращонального викорис-тання рослинних ресурсiв. За штродукцп рослин важливим е встановлення ix репродуктивно! здатностi та найбшьш оптимальних методiв розмноження [3].

Як ввдомо, насiнневе розмноження е найбшьш надiйним i давнiм способом розмноження, який дае змогу одержати посадковий матерiал у великiй кшькосп, е бiльш економiчним. Отриманi рослини мають краще розвинену ко-

1 Наук. KepiBHHK: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ садвництва

реневу систему та крону, прямте стебло, вишу стшккть до хвороб та штдни-KiB, е бiльш довговiчнi та crifei. Для будь-якого деревного виду важливим е на-явнicть постшного запасу гетерозиготного наciння для самовщновлення й утри-мання територп, а за освоення нових територiй i в умовах iнтродукцií - це сприяе його швидкiй аклiматизацií [3]. Дослщженнями з наciнневоí репродукцií Th. plicata займались автори [1, 5, 6, 9, 11, 13].

Методика дослщжень. Дослвдження проведено впродовж 2012-2013 рр. на територп Уманського нащонального унiверcитету cадiвництва. Застосовано власноруч зiбране наciння мicцевоí репродукцп. Збiр насшня здiйcнено у два термiни: в першш декадi жовтня пicля природного дозршання шишок, а також шсля природного розкривання шишок у третш декадi лютого з поверхнi сшго-вого покриву, для визначення оптимальних строюв заготiвлi наciння. Збереже-но насшня за шмнатно1 температури та в тдвальному примiшеннi для визначення впливу температур зберiгання на схожкть наciння.

Поciвнi якоcтi насшня визначено зпдно з Методичними рекомендациями з розмноження деревних декоративних рослин Боташчного саду НУБiП Украши [4]. Доcлiди проведено в лабораторних умовах та в умовах вщкритого грунту в чотирьох повторюваностях по 100 насшин. Шдрахунок cходiв проводився за мiрою 1х появи.

Результати дослщжень. Репродуктивно1 здатносп Th. plicata досягае у вшд старше 20 рокiв [6, 9]. Однак дерева, що виросли на вiдкритому проcторi, починають плодоносити з 10 роюв [9, 12]. Масове виробництво наciння Th. plicata, як зазначае К. Смаглюк [6], ввдбуваеться пicля 70-80 рошв i може продов-жуватися впродовж декшькох cтолiть. Рясне плодоношения спостеркаеться через кожнi 2-3 роки [6, 9, 12]. Схожкть насшня Th. plicata втрачае через рш. Для збереження життездатноcтi наciння впродовж 7 ротв D. Minor [12] та C. Schop-meyer [13] рекомендують зберiгати його в герметичних контейнерах за 5-8 % во-логicIЮ i температурою -18 °С. Th. plicata е анемофiльним видом. Наання мае невеликi крила i поширюеться в межах 100 м ввд батьювського дерева. У при-родних умовах мicцезроcтання за достатньо1 вологоcтi грунту наciння пророс-тае, утворюючи самоав [7, 10, 12]. Наання Th. plicata проростае без стратифша-цц. Стратифiкацiя може шдвищити cхожicть [12]. Стратифiкувати наciння Th. plicata впродовж 30-40 дiб рекомендують О. Г. Каппер [2] та iншi дослвдники.

За результатами доcлiджень багатьох авторш [7, 8, 11] рекомендуеться весняний виciв наciння, з притшенням. Хоча К. К. Смаглюк [6], навпаки, реко-мендуе оciнню ciвбу. Вш висшав наciння ту! гiгантcькоí з репродукцп Ропвсь-кого арборетуму (Польша). В його дослвдженнях веcнянi посши дали добрi результати, але кращим виявився контрольний варiант, де cвiжозiбране наciння восени було витне у вiдкритий грунт. Сходи з'явилися через два тижнi й росли досить швидко.

За даними I. Haig [10], C. Schopmeyer [13] та шших доcлiдникiв, вiдcоток проростання наciння ту1 досить високий, а саме 70-90 %. Поравнявши датський, американський, закарпатський екотипи за схожктю, К.К. Смаглюк [6] ввдзна-чив íх поcлiдовнicть, вiдповiдно, - 52, 68, 86 %. Це свдаить про те, що наciння краще брати з актматизованих колекцiй.

Згiдно з дослщженнями, маса 1000 шт. насшин становить 1,26 г. Для визначення пе-рiоду спокою, енергп проростання i технiчноí схожостi насшня, його пророщено у штучному середовищi за юмнатно! температури +1820 °С, а також у лабораторних умовах за пос-тшно1 температури +25 °С. Насiння (по 100 шт. у чотирьох повторюваностях) помще-но в чашки Петрi на зволожений фшьтруваль-ний пашр (рис. 1). Спостереження проведено щоденно зранку (табл. 1).

Табл. 1. Визначення показнитв схожостi настня Th. plicata в лабораторних умовах за pi3Hux температур

t, °С н I Перюд спокою, дiб I Енерпя проростання, дiб I Схожють, %

Насшня, 3i6paHe восени (29.09)

+18-20 10 15 44

+25 7 12 48

Насшня, 3i6paHe з поверхш сшгового покриву (23.02)

+18-20 14 17 34

+25 8 12 39

Рис. 1. Настня Th. plicata, пророщене в чашщ Петрi

Встановлено, що перюд спокою насшня, 3i6paHoro восени в лабораторних умовах, становив 7 дiб, за юмнатно!' температури 10 °С. Енерг1я проростання, вщповщно, - 12 i 11 %, схожiсть - 48 i 44 %. Насiння, зiбpане безпосередньо з сшгу в дpугiй половинi лютого, мало дещо меншу схожiсть, вщповщно, - 39 i 34 %. За даними дослiджень, насiння Th. plicata проростае на 7-14 добу в лабораторних умовах та на 11-15 добу в умовах вщкритого грунту.

Вивчаючи онтогенез с1янщв Th. plicata (рис. 2), встановлено, що проростання насшня е надземним.

Рис. 2. Онтогенез аянця Th. plicata: а) схематичне зображення шишечки та насшини; б) проростання наЫнини; в. утворення справжнх листтв; г) утворення декиъкох пар справжшх листтв; д) утворення голкопоЫбного листя; е) поява гыок

першого порядку

Спочатку сiм'ядолi складеш, а потш з грунту показуються сходи i3 за-лишком шкiрки насiння. Перша пара листя з'являеться через 3-5 доби шсля про-ростання зародка. Бiльшiсть непророслого насiння Th. plicata е партеноспермiч-ним, що вказуе на не повну адаптацiю конкретно!' декоративно!' форми до клша-тичних та урбогенних умов Правобережного Лiсостепу.

Для визначення схожостi насiння, залежно вiд умов зберкання, було проведено наступний дослвд (табл. 2). Насiння збережено за кшнатно! темпера-тури (+19-20 °С) та в пiдвальному примiщеннi (за температури +1-6 °С). Висiв наання у вiдкритий грунт проведено в другш декадi квiтня.

Табл. 2. Схожкть н асння Th. plicata залежно eid температури зберкання

Температура зберкання насшня, °С

+1-6 +19-20

Поява перших сходiв, дiб Схожiсть, % Поява перших сходiв, дiб Схожiсть, %

14 32 12 37

Встановлено, що бшьший вщсоток схожостi був у насшня, яке зберка-лось за бшьш високих температур упродовж зимового перiоду.

З метою встановлення оптимальних строкiв посiву насiння Th. plicata у

вщкритий грунт виав насiння проведено в рiзнi термiни (табл. 3).

Табл. 3. Схожкть настня залежно eid дати nociey у eidKpumuü Грунт

Показники схожосп Дата

11.04 21.04 01.05 12.05 Н1Р05

Поява перших сходiв, дiб 15 12 11 11 3,8

Схожiсть, % 26,0 37,0 38,0 43,0 2,3

Проведет дослщження засвдаили, що оптимальними строками виску насiння можна вважати початок травня, коли показники середньодобово! тем-ператури становлять не менше 13-15 °С.

Глибина поску насiння мае великий вплив на проростання i розвиток сходав. За глибоко! посадки в грунт, насшня краще забезпечене вологою, але сходам важче пробити шар грунту i вони пiзнiше виходять на поверхню (за ду-же глибоко! посадки вони взагалi не з'являються). За неглибоко! посадки насш-ня може опинитися у пересушеному шарi грунту i не прорости. Перевiрку грун-тово! схожостi насiння проведено, вискаючи його у вiдкритий грунт у другш декадi квiтня. Для встановлення оптимально! глибини виску наання було проведено наступний дослвд. Насiння (по 100 шт.) вискно на глибину 0,5, 1,0, 1,5, 2,0 см i присипано дерновою землею з шском у сшвввдношенш 3:1. Також було проведено дослщження з визначення найбiльш ефективного способу стратифь кацп. Для дослiджень було взято заздалепдь пiдготовлене насiння (табл. 4).

Як видно з табл. 4, загортати насшня потрiбно на глибину не бшьше 0,5 см. За мiрою збшьшення глибини посадки схожкть рiзко зменшувалась. Першi сходи з'явилися через 14 дiб. Пкля заглиблеш насiння до 2 см спостерь галось поодинока поява скнцк через 21 добу пiсля виску. Грунтова схожiсть насiння становила 32-43 %. Найкращим способом стратифiкацií насшня Th. plicata, зпдно з дослщженнями, виявилося снiгування, що узгоджуеться з даними iнших дослiдникiв [1, 4, 9].

Табл. 4. Залежтсть Грунтовое cxow^ocmi настня Th. plicata Bid способу стратифйкаци та глибини загортання, %

Вид стратифшацп Глибина загортання, см

0,5 1,0 1,5 2,0

Сшгування, 30 дiб 43,0 38,0 37,0 10,0

Замочування у вод^ 12 год 39,0 30,0 24,0 8,0

Шсок (3 Со) 33,0 29,0 21,0 7,0

Торф (3 Со) 35,0 30,0 24,0 8,0

Контроль 32,0 27,0 18,0 0,0

Н1Р05 3,1 2,9 3,5 1,8

Висновки:

1. Насшня Th. plicata проростае на 7-14 день у лабораторних умовах та на 1115 день в умовах вщкритого Грунту. Схожкть насшня в умовах Правобережного Лкостепу Укра'ши знаходиться в межах 32-48 %.

2. Насшня, яке зберкалось за ымнатно!' температури +19-20 °С впродовж зи-мового перюду, мало схожiсть 37 %. За температури +1-6 °С схожiсть була меншою - 37 %.

3. Оптимальними строками висiву насiння, зпдно з дослiдженнями, можна вважати третю декаду квiтня - першу декаду травня.

4. Загортати насшня потрiбно на глибину не бшьше 0,5 см. За мiрою збшь-шення глибини посадки схожiсть рiзко зменшувалась. Першi сходи з'явля-ються через 14 дiб. Грунтова схожiсть насшня становить 32-43 %.

5. Найкращим способом стратифжацп насiння Th. plicata, зпдно з дослвджен-нями, виявилося снiгування. За умови глибини загортання 0,5 см схожкть становила 43 %.

Лггература

1. Каплуненко М.Ф. Ту! i бюта схiдна в озелененнi на Укршш / М.Ф. Каплуненко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 88 с.

2. Каппер О.Г. Хвойные породы / О.Г. Каппер. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1954. -

304 с.

3. Кохно Н. А. Теоретические основы и опит интродукции древесных растений на Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 18б с.

4. Маурер В.М. Методичш рекомендаци з розмноження деревних декоративних рослин Бота-шчного саду НУБiП Украши / В.М. Маурер, А.1. Кушнiр. - К. : Вид-во НУБШ Украши, 2008. - 55 с.

5. Редько Г.И. Лесные культуры пород-интродуцентов североамериканского происхождения / Г.И. Редько, Е.А. Федоров. - Л. : Изд-во ЛТА, 1982. - 52 с.

6. Смаглюк К.К. 1нтродуковаш хвойш лiсоутворювачi / К.К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1976. - 96 с.

7. Arno S.F. Northwest trees / S.F. Amo, R.P. Hammerly. - Seattle: WA: Highlanders, 1977. - 222 p.

8. Bailev L. The cultivated in North America / L. Bailev. - Washington, 1933. - 764 p.

9. Edwards D.G. The reproductive biology of western red cedar with some observations on nursery production and prospects for seed orchards / D.G. Edwards, C.L. Leadem. - Vancouver : University of British Columbia, 1988. - Pp. 102-113.

10. Haig I.D. Natural regeneration in western white pine type / I.D. Haig, P. Kenneth, R.H. Weid-man. - Washington : DC U.S. Department of Agriculture, 1941. - 99 p.

11. Krasowski M.J. Growth and morphology of Western Red Cedar saplings affected by photope-riod and water stress / M.J. Krasowski, N.J. Owens // Canadian Journal of Forest Research, 1991. - Pp. 340-352.

12. Minor D. Thuja folded Donn ex D. Don Western cedar. In: Burns, Russell M.; Honkala, Barbara H., technical coordinators. Silvics of North America. - Vol. 1. Coniferous trees / D. Minor. - Washington : DC U.S. Department of Agriculture, Forest Service, 1990. - 654 р.

13. Schopmeyer C.S. Thuja L. Arborvitae. In Seeds of woody plants in the United States / C.S. Schopmeyer. - Washington : U.S. Department of Agriculture, Agriculture Handbook, 1974. - Pp. 805-809.

14. Sharpe G.W. Western redcedar / G.W. Sharpe. - Seattle : University of Washington Printing, 1974. - 144 p.

Иващенко И.Е. Семенное размножение Thuja plicata Don.

Исследовано семенное размножение вида Thuja plicata Don. Приведены данные по срокам заготовки и посева в открытый грунт, условиям хранения, способам стратификации и глубины заделки семян. Установлено, что сбор семян Th. plicata лучше проводить осенью, после непосредственного естественного созревания шишек. Хранить семена в течение зимнего периода лучше при комнатной температуре +19-20 °С. Больший процент всхожести семян наблюдался при холодной стратификации (в снегу) в течение 30 суток. Дружные всходы семян высева в открытый грунт появились после заделки семян на глубину не более 0,5 см. Всхожесть семян в условиях Правобережной Лесостепи Украины составляет 32-48 %.

Ключевые слова: Thuja plicata Don., семена, стратификация, сеянцы, лабораторная всхожесть, грунтовая всхожесть.

Ivaschenko I. Ye. Seed Propagation of Thuja Plicata Don.

Seed propagation of the species Thuja plicata Don is investigated. The data on the timing of preparation and sowing in the open ground, storage conditions, methods of stratification and depth of seeding are described. The collection of seeds Th. plicata is determined to be best done in the autumn, after the close of natural ripening of cones. Seeds are suggested to be better stored at room temperature +19-20 °С in the winter. Higher percentage germination of seeds was observed in cold stratification (in snow) within 30 days. Friendly seed sowing in the open ground appears after seeding on depth not more than 0,5 centimetre. Germination of seeds in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is 32-48 %.

Key words: Thuja plicata Don., seeds, stratification, seedlings, laboratory germination, dirt germination.

УДК 630*53 Доц. А.М. БЫоус, канд. с.-г. наук -

НУ бюресурсгв i природокористування Украти, м. Кшв

ОЦ1НКА МОРТМАСИ ОПАДУ Г1ЛОК У БЕРЕЗОВИХ НАСАДЖЕННЯХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Представлено результати експериментальних дослщжень мортмаси гшок у люо-вих насадженнях берези повисло! (Betula pendula Roth.) в Укра!нському Полюй. Вис-в^лено методичш шдходи до оцшки оргашчно! речовини опаду грубих гшок ^аметр понад 1 см) у березових люах. Представлено особливост подшу мортмаси гшок за I-V класами деструкци. Розроблено математичш моделi для оцшки мортмаси гшок в абсолютно сухому сташ на основi залежност вщ вшу, середнього дiаметра, середньо! висо-ти, боштету та вщносно! повноти насадження. Сформовано нормативно-довiдковi таблиц для встановлення мортмаси гшок на 1 га березняюв залежно вщ середньо! висоти, середнього дiаметра i вщносно! повноти.

Ключовi слова: береза, мортмаса, гшки, опад, деструкцш, модель, Укра!нське Полгсся.

Вступ. У сучасних умовах глобальних змш клшату, загострення комплексу еколопчних проблем та зростання дефщиту сировинного забезпечення, зокрема бюресурав, дослщження бюпродуктивносп лкш мае велике значення для шзнання !х екосистемно! ролi та встановлення ресурсного потенщалу.

Оцiнка бюпродуктивносп лiсiв потребуе колосальних витрат пращ для комплексного вивчення ii складових та широко! географп дослiджень. Шд час

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.