CC BY
17
Лiтература
1. Чепков Б.М., Паночко М.М. Удосконалення державно! статистично! звiтностi з кшьюсного облiку земель// Землеустрiй i кадастр. - 2004, № 1-2. - С. 37-44.
2. Сохнич А.Я. Методолопчш засади шформацшного забезпечення державного земельного кадастру// Землеустрш i кадастр. - 2004, № 3-4. - С. 34-40.
3. Люовий кодекс Укра!ни. Введений в дою Постановою Верховно! Ради Укра!ни № 3853-12 вщ 21.01.1994 р. ф змiнами i доповненнями)// zakon.rada.gov.ua.
4. Наказ Державного ком^ету статистики Украши "Про затвердження форм державно! статистично! звiтностi з земельних ресурсiв та 1нструкцп з заповнення державно! статистично! звiтностi з кшьюсного обл^ земель (форми № № 6-зем, 6 а-зем, 6 б-зем, 2-зем)" № 377 вiд 05.11.1998 р. ф змiнами i доповненнями)// www.infodisk.com.ua.
5. Наказ Мшктерства лiсового господарства Укра!ни "Про затвердження 1нструкцп про порядок ведення державного лiсового кадастру i первинного облiку лiсiв" № 134 вщ 15.11.1995 р.// www.fmsc.com.ua/zakon/laws_in_power/1995_11_15_00_00.html.
6. Державний земельний кадастр: сучасний стан i шляхи його вдосконалення: Моног-рафiя/ Пiд ред. д-р екон. наук, проф. М.Г. Ступеня. - Львiв: НВФ "Укра!нсью технологТ!", 2005. - 176 с.
УДК 635.976 Acnip. С.М. Шевченко -Хмельницький НУ
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ ТА ВПЛИВ ГЛИБИНИ ПОС1ВУ НА СХОЖ1СТЬ НАС1ННЯ КАРАГАНИ ДЕРЕВОПОД1БНО1
Представлено результати дослiдження насшневого розмноження карагани де-ревопод!бно!', а також вплив глибини посадки на схожють насшня.
Ключов1 слова: карагана деревоподiбна, насiння, генеративне розмноження.
Post-graduate S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Seminal reproduction and influence of depth of sowing on likeness
of seed of Siberian Pea Tree
In the article the results of research of seminal reproduction are presented Siberian Pea Tree, and also influence of landing depth on likeness of seed.
Keywords: Siberian Pea Tree, seed, genesic reproduction
Карагана деревопод1бна (Caragana arborescens Lam.) належить до ро-дини бобових (L. Fabaceae). У природних насадженнях поширена у швденнш частит Сиб1ру, у Забайкалт, на Алт та в Середнш Ази [5]. За даними О.1. Барбарича (1952), в культуру карагану деревопод1бну вперше введено в 1752 рощ Петербурзьким боташчним садом [8]. В Украш1 вперше вщзначено в 1811 рощ в Кременецькому боташчному саду на Волиш. З 1843 р. ii почали з усшхом застосовувати при зашсенш стешв. Для створення живоплот1в уздовж зашзниць ii вперше введено i випробувано Н.К. Средшським у 1878 р. i за його спостереженнями виявилася надзвичайно придатною для озеленення [4].
Використовуеться карагана деревоподiбна для створення живопло^в як високих, так i середнiх. Вводять карагану деревоподiбну як допомiжну породу при закладщ захисних смуг i люових культур як на чорноземах, так i на малопридатних для лiсiвництва грунтах.
Карагана деревоподiбна, не дивлячись на добру здатшсть до вегетативного розмноження, розмножуеться i насшням. Схожiсть та характер про-ростання насшня й до сьогодш вивчеш не достатньо. Тому, досить щкавим е матерiал щодо вивчення розмноження карагани деревоподiбноi насiнням.
Науковий вкник, 2007, вип. 17.6
Розмножуеться карагана деревоподiбна посiвом нестратифiкованого насшня. Плодоносити карагана деревоподiбна починае на 3-5 рощ [5, 10]. Насшня достигае в один час з житом (кшець липня). Бiб при дозрiваннi вiдразу ж розтрюкуеться i насiння розлiтаються. Подекуди на вщстань до 10 м. Насшня не мае глибокого перюду спокою [3, 4, 9].
За даними Х.М. 1саченка (1949), насшня карагани деревоподiбноi збе-рiгае схожють протягом 4-5 рокiв, а в герметично закритих бутлях - до 10 ро-юв [5]. На третш рiк зберiгання (у пакетах з кальки при юмнатнш температу-рi) схожiсть рiзко знижуеться, тому збер^ання 1х понад два роки не е недо-цшьним. Як стверджують ряд авторiв, вага 1000 насшин становить 11,3-28 г, в 1 кг знаходиться вщ 35,7 до 88,5 тисяч насшин [2, 11]. Нашi дат дещо пе-ревищують наведенi вище. Залежно вiд умов мiсцезростання та освггленост вага 1000 насiнин коливаеться в межах 25,6-36,9 г у повггряно-сухому сташ та 28,3-37,6 г у свiжо зiбраному станi. Оптимальна волопсть для зберiгання насiння карагани деревоподiбноl 10-12 % [10].
Метою цього дослщження було визначити схожiсть насшня: грунтову та лабораторну. Для виЫву було використано насiння врожаю 2005 та 2006 роюв. Перед виЫвом все насiння карагани деревоподiбноl замочували на 5-6 годин при юмнатнш температурь
Перевiрку грунтово! схожостi насшня проводили, вишваючи у вщкри-тий грунт - у звичайш гряди - замочеш в другiй декадi квiтня та в третiй де-кадi липня. Сам посiв проводився в рясно полит борозенки, завглибшки 1,0-1,5 см. Закладення проводилося також перегноем з тирсою, щоб уникнути утворення щшьно! кiрки. Дослiд проводили у трикратнш повторностi.
Для вивчення лабораторно! схожостi насiння карагани деревоподiбноl, було взято також у трикратнш повторюваност iз чагарникiв з дендропарку м. Хмельницького та з Кам'янець-Подшьського боташчного саду в перiод дозрiвання.
Отриманi данi наведено в табл. 1 та 2. За даними наших дослщжень, насшня замочене на 6 годин, проростае на 4-5 день як у лабораторних умо-вах, так i в умовах вщкритого грунту. У наступш 9-14 дшв сходить бшьша частина насшня карагани деревоподiбноl. Середня схожiсть насшня в умовах вщкритого грунту становить 75,3 %. У лабораторних умовах середня схо-жють насiння карагани деревоподiбноl становить 88,6 %.
Проростання насшня було надземне. Qм,ядолi у сходiв дослiджених видiв м,ясистi (товщина 1-1,5 мм), широкi, овальнi. Спочатку сiм,ядолi скла-денi: з грунту показуються сходи iз залишком шюрки насiння. Потiм Ым'ядо-лi розправляються. Розмiри сiм,ядоль коливаються вiд 7 до 10 см, ширина 4-6 мм. Перше тршчасте листя з'являеться при довжиш пiдсiм,ядольного ко-лша в 1,5-5,0 мм. Першi 1-2 листочки тршчаст^ наступнi перисто-складнi з двома парами листочюв.
Глибина поЫву насiння мае великий вплив на проростання i розвиток сходiв. При глибокш посадцi в грунт, насшня краще забезпечене вологою, але сходам важче пробити шар грунту i вони шзшше виходять на поверхню (при дуже глибокш посадщ вони взагалi не з'являються). При неглибокш по-садцi насiння може опинитися в пересушеному шарi грунту i загинути. Кращi
результати дае весiннiй посiв, який варто проводити в бшьш раннi строки, щоб до настання сухо! погоди сходи встигли вкоренитися. Рант поЫви сприя-ють вирощуванню найбiльш розвинених рослин [10].
Табл. 1. Динамша проростання настня карагани деревоподiбноi
(срунтова схож'ьсть), %
Проба| Дата посадки Дн1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1 18.04.06 - - - - 7,5 19,4 26,4 28,8 34,7 41,9 44,8 49,7 55,5 60,8 69,7 73,7 74,2 74,5
2 18.04.06 - - - 1,8 6,3 15,8 23,3 27,9 35,8 38,7 40,9 48,8 57,6 61,2 68,8 69,5 69,7 69,6
3 30.07.06 - - - 2,3 13,8 23,6 25,9 29,1 35,6 40,3 42,3 49,9 61,6 65,1 70,6 76,5 77,0 77,1
4 30.07.06 - - - 2,1 12,5 26,8 28,1 29,3 37,7 43,4 49,1 54,7 62,3 65,8 71,5 78,3 79,6 79,8
Табл. 2. Динамша проростання настня карагани деревоподiбноi _(лабораторна схож1сть), %_
я ю о £ Дата посадки Д т
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
1 18.04.06 - - - 5,1 10,3 13,6 20,5 31,2 42,1 51,8 59,1 67,9 74,1 86,4 93,0 96,1 96,3 96,3
2 18.04.06 - - - 3,9 9,5 11,3 18,4 26,9 37,4 46,9 58,7 65,8 71,1 78,6 86,3 86,6 86,6 86,7
3 30.07.05 - - - 4,0 10,6 11,2 17,0 24,5 36,1 44,9 52,4 59,9 67,4 74,7 83,6 84,0 84,1 84,2
4 31.07.05 - - - 3,8 8,9 9,2 16,1 22,4 34,9 41,8 49,1 55,2 63,3 70,4 81,9 85,2 87,0 87,1
Для з'ясування впливу глибини поЫву на схожють насшня карагани деревоподiбноl в умовах Хмельниччини, нами було проведено дослщження схожост насшня в лабораторних умовах та в умовах вщкритого грунту. Насшня карагани деревоподiбноl виЫвали на глибину 7,0; 5,0; 2,5; 1,0 см та на поверхню грунту (в останньому варiантi насшня тшьки трохи вдавлювали в грунт). У лабораторних умовах в кожнш повторюваност виЫвали по 50 нась нин, в умовах вiдкритого грунту - по 100 насшин. Грунт у вазонах в мiру тд-сихання перiодично пiдливали. Дослiди проводили у трикратнш повторюва-ностi. Для виЫву використовувалось насiння урожаю 2005 року з лаборатор-ною схожютю 88,6 %. В умовах вщкритого грунту насiння карагани дерево-подiбноl висiвали на невеликих площадках в добре полип рядочки. Пщраху-нок сходiв проводився в мiру !х появи. В тих варiантах, в яких насiння тiльки вдавлювалося в грунт, в число сходiв включали i проростки. Внаслiдок природного шдсушування молодих корiнчикiв, що не встигли потрапити в грунт, кшьюсть сходiв в рядi дослiджень дуже зменшувалась.
Данi про вплив глибини посадки на схожють насiння карагани дерево-подiбноl в усiх варiантах показали одну i ту ж картину. В мiру збiльшення глибини посадки як в польових, так i в лабораторних умовах схожють рiзко падала (табл. 3).
При посiвi насiння карагани деревопод^бно! на глибину 7 см сходав вза-галi не було. З глибини 5 см вони з'являлися тшьки в невеликш кшькост! У цьому варiантi при висiваннi 15 квггня проросло 59 % насшня, при посiвi 18 квiтня - 48 % i при посiвi 20 квiтня - 41 %. Найбшьшу кiлькiсть сходiв отри-мано при посiвi насiння карагани деревоподiбноl на глибину 1 см: при першому iз вказаних строкiв пошву - 84 %, при другому - 66 % i при третьому - 65 %. 1з насiння, яке при посiвi тшьки вдавлювалося в грунт, очевидно, внаслщок тдси-хання грунту на польових площадках, проросло тшьки 51 %, 49 % та 47 %.
Науковий ¡¡¡сник, 2007, вип. 17.6
Табл. 3. Схож^ть настня карагани óepeeonodi6Hoi' врожаю 2005 року _вумовах (йдкритого tpyHmy при nociei на pieny глибину_
№ Дата Глибина Частка сход1в, %
вар1анту вис1ву пос1ву, см 6,05 15,05 25,05
на поверхт 28 46 51
1,0 45 73 84
1 15,04 2,5 38 59 71
5 28 47 59
7 - - -
на поверхт 25 42 49
1,0 41 56 66
2 18,04 2,5 30 49 58
5 25 43 48
7 - - -
на поверхт 21 40 47
1,0 37 45 65
3 20,04 2,5 27 48 55
5 19 37 41
7 - - -
Сходи на площадках з'явилися недружно. Масово сходи почали з'яв-лятися через один - два тижш.
ПоЫв пророслим насшням прискорив появу сходiв карагани дерево-подiбноl, особливо при посадщ на глибину 1 см. У цьому випадку масова по-ява сходiв почалась уже через 6-9 дшв. Але в мiру збiльшення глибини посадки схожють пророслих насiнин рiзко падала, як i при посiвi звичайним насшням. З глибини 5 см з'явились тшьки окремi сходи.
Табл. 4. Схож^ть настня карагани дepeвоподiбноi врожаю 2005року при ^dei _на piзну глибину в лабораторних умовах_
№ Дата Глибина Частка сход1в, %
вартнту вис1ву пос1ву, см 6,05 15,05 25,05
на поверхт 31 49 55
1,0 46 75 87
1 15,04 2,5 38 57 69
5 26 48 63
7 - - -
на поверхт 27 40 51
1,0 46 59 69
2 20,04 2,5 32 52 57
5 23 43 51
7 - - -
на поверхт 20 45 47
1,0 42 51 69
3 26,04 2,5 33 41 56
5 20 45 43
7 - - -
У дослщах, як було закладено в лабораторних умовах (табл. 4), спос-тер^алась подiбна картина, що i при дослщах у вiдкритому грунть Рiзниця полягала тiльки в тому, що сходи насшня карагани деревоподiбноl при рiв-
них строках пошву, з'являлися швидше. У лабораторних умовах при nociBi сухим насшням максимальна поява сходiв вiдзначена через 10 дшв, а при по-ciBi пророслим насiнням - через 3-7 дшв. О^м цього, насшня, яке виЫвало-ся по поверхт грунту, проростали краще в лабораторних умовах, шж у вщ-критому грунтi, оскiльки, як уже говорилось, грунт у вазонах шдливали в мь ру того, як вш пiдсихав.
1з цього до^ду видно, яке значення мае для проростання насшня карагани деревоподiбноl глибина вишву. Незалежно вiд попередньо! пiдготовки насiння, у всiх дослщах кiлькiсть сходiв зменшуеться в мiру того, як збшь-шуеться глибина вишву. Як показали спостереження, при глибокому висiвi на-сiння проростае, але воно нездатне вибратися на поверхню грунту i тому гине.
Лггература
1. Алексеев Ю.Е., Жмылев П.Ю. Карпухина Е.А. Деревья и кустарники. Энциклопедия природы России. - М., 1997. - С. 371-377.
2. Альбенский А.В., Дьяченко А.Е. Деревья и кустарники для защитного лесоразведения. - М.: Сельхозиздат, 1949. - С. 103-105.
3. Васильченко И.Т. Всходы деревьев и кустарников. - М.: Изд-во АН СССР, 1960. -С. 193-196.
4. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные. Справ. пособие/ Под общ. ред. Кохно Н.А. - К.: Наук. думка, 1986. - С. 232-238.
5. Исаченко Х.М. Лесоводственные свойства главных и сопутствующих пород для создания государственных полезащитных полос. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - С. 13-15.
6. Качалов А.А. Деревья и кустарники. - М.: Лесн. пром-сть, 1969. - 408 с.
7. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Львiв: Свгг, 2003. - 540 с.
8. Озеленение населенных мест/ Под. ред. Барбарича А.И. Хорхота А.Я. - К.: Из-во Академии Архитектуры УССР, 1952. - С. 233-236.
9. Остапенко Б.Ф., Швиденко А.И. Лесоводство и лесомелиорация. - К.: Вища шк., 1989. - 115 с.
10. Родин А.Р., Родин С.А. Лесные культуры и лесомелиорация. - М.: Агропромиздат, 1987. - 320 с.
11. Шиманюк А.П. Биология древесных и кустарниковых пород СССР. - М.: Просвещение, 1964. - С. 381-384. _
УДК 630*27:630*181:28:581.165.1 Ст. наук. строб. А.1.1вченко,
канд. с.-г. наук; ст. наук. ствроб. А.С. Мельник, доц. Ю.А. Мельник,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ КОРЕНЕВИМИ ПАРОСТКАМИ 1НТРОДУКОВАНИХ ДЕРЕВ I КУЩ1В
Помина частина штродукованих деревних рослин в умовах регюну дослщжень розмножуеться кореневими паростками. Серед таких рослин найчаспше спостерь гаеться рясне поновлення (40 %), а частка видiв з рщким та дуже рясним поновлен-ням - однаковi (приблизно по 30 %). У третини видiв, що розмножуються кореневими паростками, цей чинник може сприяти формуванню певного швазшного впливу на ф^оценози.
Ключов1 слова: деревш штродуценти, кореневi паростки, природне поновлення, швазшний вплив.
