CC BY
30
Приведены результаты исследований по подбору реагентов, их концентрации и экспозиции для получения стерильных эксплантов, с целью последующего их культивирования. В качестве первичных эксплантов использовали почки и семена текущего года. Установлено, что для успешного введения Pinus nigra в культуру in vitro лучше использовать 2,5 % гипохлорит натрия с экспозицией 6-10 мин.
Ключевые слова: экспланты, стерилизация, экспозиция, реагент, размножение in vitro.
Adamenko S.A. Methods of sterilization of explants of Pinus nigra Arn. during introduction them in tissue culture
It was adduced the results of research on the selection of reagents, their concentration and exposition on purpose to get a sterile explants, for further cultivation. As primary explants was used buds and seeds of this year. It was found that the successful introduction of Pinus nigra in culture in vitro is best to use 2,5 % sodium hypochlorite with exposition 6-10 minutes.
Keywords: explants, sterilization, exposition, reagent, propagation in vitro.
УДК 630*232:631.53.01:582.916.16 Викл. О.М. Баюра, канд. с.-г. наук -
Уманський НУС
НАСШНеВЕ РОЗМНОЖЕННЯ FRAXINUS EXCELSIOR L.
Дослщжено способи насшневого розмноження Fraxinus excelsior L. Для отри-мання високо! Грунтово! схожост насшня встановлено оптимальний спошб страти-фжаци, температуру збер^ання, термши збирання, вишву та глибину поаву. Визна-чено найбшьший вихщ однорiчних шянщв згщно з ДСТУ 3317-90, залежно вщ гли-бини пошву.
Ключовi слова: Fraxinus excelsior, глибина поаву, насшня, Грунтова схожють.
Вступ. Розмноження насшням е важливим показником функцюнуван-ня генеративно! сфери вид1в та потенцшних можливостей !хнього юнування в неоднорщних умовах середовища. Генеративне розмноження вид1в, пор1в-няно з вегетативним, мае значш переваги щодо гетерогенност й тривалосп розвитку !хшх популяцш. Завдяки статевому розмноженню будь-як наслщ-ков1 змши, яю виникають в одше! особини, здатш поширюватися на всю по-пулящю виду. Останне прискорюе процес еволюцшних змш та забезпечуе переваги в розвитку, плодючосп й життездатносп вид1в. Розмноження насшням е необхщною умовою для продовження юнування популяцш, можливос-т збшьшення чисельносп !хшх особин та заселення нових територш [2, 11]. Кр1м цього, насшневий спошб розмноження е простим та економ1чно випд-ним. Вщомосл про насшневе розмноження та проростання насшня F. excelsior трапляються в роботах багатьох автор1в [1, 3-5, 7-9, 12-14].
Методика дослщження. Для дослщження впливу стратифжацп на Грунтову схожють насшня проводили холодну стратифжащю у тдвальному примщент за температури 5-8 °С у стратифжованих середовищах тску та тирси (1: 1), у чистому торф1 та шляхом сшгування. Контролем було збер1ган-ня насшня в тдвальному примщент в скляних посудинах. Для визначення впливу глибини вишву насшня F. excelsior на Грунтову схожють проводили виив на глибину вщ 1 до 6 см, зб1р проводили на стадп ф1зюлопчно! зршосп
108
Збiрник науково-технiчних праць
(III декада серпня 2010 р.). Збершали його за температури 5-8 °С та вишвали у вiдкритий Грунт в III декадi жовтня того ж року.
Для вияснення впливу термшв i глибини посiву на Грунтову схожiсть насiння F. excelsior рiзних стадiй зршосп, посiв проводили в III декадi жовтня та квггня. Насiння збирали на стадп восково! зрiлостi - III декада серпня, а в III декадi жовтня - дозрше насiння. Насшня на стадп восково! зрiлостi збер^али за температури 5-8 °С та вишвали 25 жовтня та 30 кв^тня. Стигле насiння висiвали одразу тсля збирання та в III декадi квiтня. Зберiгали його аналопчно до насшня, яке перебувало на стадп восково! зршостг Посiви мульчували тирсою шаром 2-3 см.
Результати дослщжень. Пiд час вивчення впливу стратифжацп насш-ня на Грунтову схожють встановили, що сходи з'являються на наступний рiк пiсля пошву (табл. 1). Так, найкраща частка у вшх варiантах спостерiгаeмо тсля вишвання насiння на глибину 3 см. Найкраща частка Грунтово! схожос-тi отримали за умови сшгування - 51 %. Досить високий показник отримали пiд час стратифжацп в пiску i тирсi (1:1) та торф^ вiдповiдно 37 %> та 43 °%. Найменший показник - на контролi (20 °%), який е достовiрно вiдмiнним вш iнших показникiв пiд час стратифжацп.
Табл. 1. Вплив стратифжаци на Грунтову схо.ж'гсть насшня F. excelsior, %
Стратифжа^ t, °C Глибина посiву, см
1 2 3 4 5 6
Контроль 5-8 0,0 15,0 20,0 13,0 11,0 10,0
Пiсок 5-8 6,0 10,0 37,0 17,0 18,0 15,0
Торф 5-8 6,0 12,0 43,0 22,0 24,0 19,0
Снiгування - 9,0 11,0 51,0 20,0 22,0 22,0
НП>„5 1,6 2,7 6,2 2,8 2,3 2,5
Насшня, яке збирали 25.10.2010 р. та вишвали 30.04.2010 р., проросло в перший рж, однак лише тд час стратифжацп в торфi (7-13 °%) та тску (4-8 %). Орiентовно такi самi показники спостерiгаемо при зборi насшня 26.08.2010 р. та посiвi !х 30.04.2010 р. Окремо в кшщ квiтня 2011 р. виивали на глибину 3-4 см насшня F. excelsior, яке знаходилось у стан появи зародко-вого коршця, пiсля стратифжацп в пiску та тирш (1:1). Внаслiдок отримали 12 % сходiв, чим пiдтверджуемо результати дослщжень [6, 14] про нездат-нють проросткiв до подальшого нормального росту.
Щд час вивчення впливу глибини поиву насiння F. excelsior на Грунтову схожють (табл. 2) встановили, що найкращою глибиною поиву насш-ня F. excelsior е 3-4 см. Грунтова схожють при цьому становить вiдповiдно 59 % та 56 %, а найменший показник схожост (16 % та 21 %) вщзначаемо при посiвi на глибину 1 та 6 см. Середн показники Грунтово! схожост отри-муемо при висiвi насiння на глибину 2 та 5 см - вщповщно 33 % та 36 %.
Зпдно з ДСТУ 3317-90 [10], для Люостепово! та Степово! зон стандар-тнi однорiчнi сiянцi F. excelsior повинн мати дiаметр коренево! шийки не менше нiж 3 мм та висоту надземно! частини не менше 15 см. На основi отри-маних даних встановлено, що найбшьший вихiд однорiчних сiянцiв F. ex-
Штучне лiсовiдновлення, лкорозведення, селекщя, насiнництво, генетика, бiотехнологiя
109
celsior спостер^али при глибинi nociBy 3-4 см - 100 %, а найменший вихiд -81 % при глибиш 6 см. Досить високий показник вщзначаемо при глибинi nociBy 5 см - 89 %, але Грунтова cхoжicть становить лише 36 %.
Табл. 2. Грунтова схож^ть настня та euxid стандартных аянщв F. excelsior залежно aid глибини посту. %
Глибина rnociby, см Грунтова схожють Вдаоввдають ДСТУ 3317-90 Кшькютъ стандартних иянцш
дiаметр висота
1 16,0 100,0 87,0 87,0
2 33,0 100,0 85,0 85,0
3 59,0 100,0 100,0 100,0
4 56,0 100,0 100,0 100,0
5 36,0 100,0 89,0 89,0
6 21,0 100,0 81,0 81,0
ШР05 3,1 - - -
Отже, насшня краще вишвати на глибину 3-4 см, оскшьки при цьому cпocтерiгаeмo найбiльшy Грунтову cхoжicть (56-59 %) та вихiд oднoрiчних стандартних шянщв. Пiд час вивчення впливу термшв та глибини пociвy на Грунтову схожють наciння F. excelsior рiзних cтадiй зрiлocтi (табл. 3) встано-вили, що термiн пошву досить icтoтнo впливае на Грунтову схожють насш-ня F. excelsior.
Табл 3. Вплив термШв nociay та глибини nociay на Грунтову схожкть F. _excelsior, %_
Дата збирання насшня Дата поаву Глибина rnociby, см
1 2 3 4 5 6
III декада серпня 25.10.2010 р. 16,0 33,0 59,0 56,0 36,0 21,0
III декада серпня 30.04.2011 р. 0,0 0,0 8,0 6,0 5,0 0,0
III декада жовтня 25.10.2010 р. 0,0 0,0 8,0 0,0 0,0 0,0
III декада жовтня 30.04.2011 р. 0,0 0,0 10,0 4,0 0,0 0,0
ШР„5 - - 3,0 1,9 1,5 -
Так, краще вишвати насшня в III декадi жовтня на стадп восково! зрь лocтi, ocкiльки найбiльша частка Грунтово! cхoжocтi е дocтoвiрнo вiдмiнним вщ пoказникiв решти термiнiв пociвy. Висновки:
1. З ycix cпocoбiв стратифжацп найкращим е cпociб cнiгyвання - 51 %, але за умови пошву наciння на глибину 3 см.
2. Для отримання високо! Грунтово! cxoжocтi наciння F. excelsior пoтрiбнo збирати його в III декадi серпня та зберiгати за температури 5-8 °С.
3. Насшня необхщно виciвати в III декадi жовтня на глибину 3-4 см, що за-безпечуе Грунтову схожють на рiвнi 56-59 % та найвища частка (100 %) виходу стандартних ciянцiв згiднo з ДСТУ 3317-90.
Л1тература
1. Варасова Н.Н. Особенности семян ясеня обыкновенного различного географического происхождения / Н.Н. Варасова // Труды Ботанического института АН СССР. - 1956. - Сер. 4, т. 11. - С. 370-387.
2. Грант В. Видообразование у растений : пер. с англ. [V. Grant. Plant speciation. - New York: Columbia Univ. Press, 1981] / В. Грант. - М. : Изд-во "Мир", 1984. - 528 с.
110
Збiрник науково-техшчних праць
3. Доля Н.И. К вопросу о физиологии прорастания зародышей семян ясеня обыкновенного / Н.И. Доля // Доклады АН СССР. - 1953. - Т. 88, № 4. - С. 729-732.
4. Доля Н.И. Подготовка семян ясеня обыкновенного к посеву / Н.И. Доля // Записки Харьковск. с.-х. института. - 1955. - Т. 10. - С. 135-165.
5. Доля Н.И. Влияние температуры на прорастание семян и рост проростков ясеня обыкновенного / Н.И. Доля // Записки Харьковского с.-х. института. - 1957. - Т. 16. - С. 229-232.
6. Заборовский Е.П. Биология прорастания семян ясеня обыкновенного в условиях подготовки к посеву / Е.П. Заборовский, Н.Н. Варасова // Сборник работ ЛНИИЛХ. - 1959. - Т. 3.
- С. 76-110.
7. Кречетова Н.В. Исследование покоя семян ясеня обыкновенного и пушистого / Н.В. Кречетова // Сборник работ аспирантов Воронежского с.-х. института. - Воронеж, 1955.
- С. 13-16.
8. Минин Д.Д. Подготовка к посеву семян ясеня обыкновенного / Д.Д. Минин // Вопросы выращивания защитных лесных насаждений. - М. : Сельхозиздат. - 1954. - С. 118-145.
9. Савченко А.И. О физиологии созревания и прорастания семян ясеня обыкновенного / А.И. Савченко // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1963. - № 3. - С. 46-49.
10. Сеянцы деревьев и кустарников. Технические условия: ГОСТ 3317-90 - [действующий от 1991-07-01]. - М. : Госстандарт, 1990. - 47 с. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.vsegost.com/Catalog/28/28350.shtml.
11. Яблоков Ф.В. Популяционная биология / Ф.В. Яблоков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1987. - 303 с.
12. Asakawa S. Preliminary studies on the growth inhibitors in Fraxinus fruits / Sumihiko Asa-kawa // Journal of the Japanese Forest Society. - 1954. - Vol. 36, № 6. - Pp. 153-159.
13. Asakawa S. Some observation on fraxinus seeds / Sumihiko Asakawa // Journal of the Japanese Forest Society. - 1955. - Vol. 37, № 1. - Pp. 1-5.
14. Steinbauer G.P. Dormancy and germination of Fraxinus seeds / G.P. Steinbauer // Plant Physiology. - 1937. - Vol. 12, № 3. - Pp. 813-824.
Баюра А.М. Семенное размножение Fraxinus excelsior L.
Исследованы способы семенного размножения Fraxinus excelsior L. Для получения высокой грунтовой всхожести семян установлены оптимальный способ стратификации, температура хранения, сроки уборки и глубина посева. Определен наибольший выход однолетних сеянцев согласно ДСТУ 3317-90 в зависимости от глубины посева.
Ключевые слова: Fraxinus excelsior, глубина посева, семена, грунтовая всхожесть.
Bayura A.M. Seed multiplication of Fraxinus excelsior L.
Investigated how seed propagation Fraxinus excelsior L. For high soil seed germination found the best way to stratification, temperature, storage time harvesting, seeding and depth of seeding. Identifying the most out of annual nurseling according to public standard 3317-90, depending on the depth of seed placement.
Keywords: Fraxinus excelsior, depth of seed placement, seed, field germination.
УДК 630.233.3 Здобувач Ю.Р. Бродович1 - УкрНДЫрлс м. 1вано-Франкшськ
НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ДОСВ1Д НАС1ННИЦТВА БУКА Л1СОВОГО В КАРПАТАХ
Узагальнено матерiали наукових дослщжень i виробничого досвщу насшництва бука люового в Карпатах, зокрема рiвень представництва його фенолопчних форм у люових насадженнях, наведено характеристику постшно! люонасшно! бази, описано досвщ короткотермiнового i тривалого збер^ання горшгав дослщжувано! породи.
Зроблено висновок, що стан насшництва бука в регюш наразi не вщповщае су-часним вимогам.
1 Наук. к^вник: проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук
Штучне лковщновлення, лкорозведення, селекщя, насшництво, генетика, бютехнолопя
111
