CC BY
18
18. Humanae vitae. Encyclical of Pope Paul VI on the Regulation of Birth (July 25, 1968), at. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.vatican.va/holy_father/paul_vi/encyclicals/ do-cuments/hf_p-vi_enc_25071968_humanae-vitae_en.html.
19. Donum vitae (February 1987),"Instruction on respect for human life in its origin and on the dignity of procreation", Congregation for the Doctrine of the Faith, at. [Electronic resource]. -Mode of access: http://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith/documents/rc_con_cfaith _doc_19870222_respect-for-human-life_en.html.
20. Casti connubii, Encyclical of Pope Pius XI on Christian Marriage" (December 31, 1930), at: http://www.65.108.168.229/CASTI-CONUBII.htm.
21. Declaration on Euthanasia (May 1980), Sacred Congregation for the Doctrine of the Faith, at:. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.vatican.va/roman_curia/congregations/cfaith /documents/rc_con_cfaith_doc_19800505_euthanasia_en.html.
22. Ehman R. Probleme de Geburtenregelung, Congress of World Federation of Doctors who Respect Human Life, Dresden, 20-23. IX 1990.
Л^ец А. Медицина, еколоНя, ^iMaT
Проаналiзовано, з погляду Церкви, етичш моменти людського життя таких як: любов, контрацепщя, вплив зовшшнього середовища на репродуктивш властивосп людей i т. п., а також роль медичних пращвниюв у цих моментах.
Ключов1 слова: Бож заповвд, медицина, етика, еколопя, життя.
Lisec A. Medicine, ecology, climate
The ethics moments of human life of such are analysed from point of Church as: love, contraception, influence of external environment on genesial properties of people and etc., and also role of medical workers is in these moments.
Keywords: The Ten Commandments, medicine, ethics, ecology, life.
УДК330.34:502.58 (477) Пров. наук. ствроб. 1.М. Лицур, канд. екон. наук -
Рада з вивчення продуктивних сил Украти НАН Украти
ВПЛИВ Л1С1В НА ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Розглянуто питания, пов'язаш з впливом лiсiв на пом'якшення змш ^мату. Визначено чотири зони за прюритетшстю використання швестицшних капiталiв вщ мiжнародноi торriвлi квотами на викиди ПГ. Наведено оцшку фшансового забезпе-чення виконання заходiв з проекпв поглинання ПГ.
Ключов1 слова: лiсовi ресурси, змши ^мату, квоти на викиди, поглинання парникових газiв.
У кшщ XX - на початку XXI ст. тема глобальноi змiии кшмату, що традицiйио була предметом географiчноi i екологiчиоi наук, перетворилася в одну iз иайактуальиiших мiждисциплiиариих проблем. Цю проблему виршу-ють иа найвищому полiтичиому рiвиi, враховуючи ii всесвiтиiй характер. Зокрема, потрiбио зазиачити засщання 64 сеси Ради Генерально" Асамбле" ООН щодо винайдення дieвих механiзмiв протиди небезпечним викликам сьогодення, спричиненими змшами клiмату. На якому Президент Укра'ни В. Ющенко виступив з шщативою створення Екологiчноi конституци Землi, яка б стала основою для ново" свггово' екологiчноi полггики у XXI ст., закрь пила обов'язки людей i народiв перед природою i подбала про рацюнальне використання ресурсiв та неприпустимiсть забруднень i нищення довкiлля. Тобто йдеться про створення ефективного та науково обгрунтованого еконо-мiчного механiзму покращання клiмату, запобiгання природним та техноген-ним катастрофам та скоординовану лшвщащю iхнiх наслiдкiв.
Згiдно 3i Законом Укра!ни [1] пiд змшою клiмату розумiють процеси, якi прямо чи опосередковано зумовлеш дiяльнiстю людини, що спричиняють змiни у складi глобально! атмосфери i накладаються на природш змiни коли-вань кшмату та спостерiгаються протягом зiставних перiодiв часу. Насампе-ред потрiбно зазначити, що глобальш змiни клiмату виражаються не так у пiдвищеннi середньо! температури, як у збiльшеннi кшькосл i сили окремих явищ: особливо спекотних дшв, засух, повеней, смерчiв, рiзких вiдлиг i замо-розюв, селiв i вiтровалiв. Тобто змша клiмату - це не тшьки змiна температури, а насамперед збшьшення сили та частоти несприятливих явищ. Бшьшють вчених вважае, що розбалансовашсть клiмату проявляеться саме в широкш амплiтудi коливань рiзних кшматичних показникiв. Спецiалiсти РАН зазна-чають, що одним iз наслiдкiв глобально! змши клiмату е мпiдвищення мшли-востi погоди" та iншi малопередбачуваш погоднi процеси [2]. Змiна кшмату полягае у посиленнi хаосу, тобто спрощення системи людство-природа, що для багатьох дослщниюв е прямим наслщком вiдомого iз термодинамiки закону зростання ентропи. У планi лшвщаци збурень та пом'якшення або запо-бiгання катастрофiчним явищам, лiсовi системи е найпотужшшим мехашз-мом саморегуляци бiосфери, тобто виступають основним чинником забезпе-чення еколого-економiчно! безпеки [3]. У системi соцiального розвитку будь-якого регiону лiси вiдiграють специфiчну роль, справляючи досить високий вплив на ус процеси, якi вщбуваються в ландшафтах, а також на природш геофiзичнi та геохiмiчнi процеси. Ефектившсть !хнього впливу в цих проце-сах визначають якiснi i лiсiвничо-таксацiйнi характеристики.
За стiйкiстю та яюстю впливу на навколишне середовище лiси перева-жають iншi екосистеми сушi та е найскладнiшими i найбiльшими рослинни-ми угрупованнями, як позитивно впливають на гiдрологiчний та кшматич-ний режими мiсцевостi, грунтоутворення, флору та фауну. Тiльки вони серед уЫх природних комплексiв мають максимальну властивiсть стабiлiзацi! при-родних процеЫв у дiапазонi природних умов, найбшьш сприятливих для жит-тя людей. Розумшня того, що лю е екологiчним каркасом природних лан-дшафтiв, основним стабiлiзацiйним елементом !хнього стiйкого розвитку i вирiшальною складовою стратегi! екологiчного виживання, стае одним з виз-начальних принципiв юнування людства в ХХ1 ст
Потрiбно вiдзначити, що площа лшв планети складае 49 млн км (30 % суш^ i становить 93 % вщ маси живо! речовини бюсфери. За даними ФАО, вирубування лiсiв вiдбуваеться iз швидюстю 20 га/хв. i у свгговому масштабi перевищуе розрахункову лiсосiку у 18 разiв. За останнiй перюд значно знизився загальний рiвень люистост на планетi. Спостерiгаеться значне забруднення лiсiв шкiдливими хiмiчними речовинами та значне зростання антропогенного впливу. Вже на сьогодш, за дослщженнями вчених, координатором яких е Deutsche Bank, втрата лiсiв щорiчно обходиться економь цi вiд двох до п'яти трильйонiв доларiв, що е значно меншою вiд втрат внас-лiдок кризи на фшансових ринках: "У той час, як Уолл-Стр^ за деякими оцiнками втратила до 1,5 трильйони доларiв, наш природний каштал змен-
шуеться на 2-5 трильйошв щороку" - стверджуе керiвник дослщницько! гру-пи Паван Сухдев [4].
Тенденщя до скорочення плошд лiсiв та зниження !хнього ресурсного та екологiчного потенщашв становить серйозну еколого-економiчну загрозу, оскшьки скорочуеться бiомаса i продукцiйний потенщал бiосфери, вщповщ-но i глобальний ресурс фотосинтезу, ослаблюеться здатнiсть бюти регулюва-ти стан атмосфери. Зменшуеться вклад трансшраци у кругообiг вологи на су-шi, що веде до змши режиму опадiв, втрати частини континентального стоку i загибелi малих рiк. Ослаблення регулятивно! функцп лiсу посилюе вплив випадкових складових клiмату, робить його менш стшким, а також призво-дить до негативних бюлопчних наслiдкiв у виглядi того, що лiс слугуе дже-релом й екологiчним резервуаром бшьшост бiоценозiв Землi.
Одним iз основних чинниюв глобального пом'якшення клiмату i попе-редження його змiни, як згадувалося вище, е лiси, а ефектившсть 1хнього впливу визначають екстенсивш та iнтенсивнi характеристики. Першi з них асоцшються безпосередньо зi збшьшенням плошi лiсових насаджень, кшьюс-ними i якiсними показниками земельних угiдь, наданих для лiсовирошування; другi з лiсiвничо-таксацiйними показниками наявних лiсiв, 1хньою продуктив-нiстю, породною i вжовою структурою лiсових насаджень, повнотою деревос-танiв, використання лiсових екосистем тощо. Виходячи з наведеного, випливае нагальна потреба у розробленш i здшсненш заходiв, спрямованих на збшьшен-ня плошд та пiдвишення продуктивностi лiсiв як результату люогосподарсько! дiяльностi, нарощування ф^омаси надземно! частини лiсових насаджень.
Посилення ролi лiсiв у регулюванш природних бiогеохiмiчних циклiв потребуе збшьшення обсяпв лiсорозведення та посилення вщповщного контролю за цим процесом. Збшьшення плошд лiсiв, полiпшення !х просторового розташування, приведення юнуючо! лiсистостi територи до оптимального рiвня - вважають прюритетами лiсогосподарського виробництва. На жаль, ль систiсть територи, яка становить лише 16,7 %, значно поступаеться науково обгрунтованим нормативам. Основними ознаками И е: наявшсть просторово! збалансованост мiж лiсовими насадженнями та землями сшьськогосподарсь-ким призначенням та населеними пунктами. Треба наголосити, що показник люистост територи краши, як i бiологiчного стану лiсiв, е одшею з важливих характеристик люогосподарського виробництва, конкретний iндикатор ощн-ки впливу лiсiв на пом'якшення кшмату.
Необхiднi плошi для збiльшення посадки люових насаджень на Укршт е значш. Це завдання потрiбно вирiшувати за рахунок неугiдь та низькопродук-тивних земель, що неефективно використовуються у сiльськогосподарському виробництвi. Дослiдженням встановлено, що для збшьшення плошд лiсiв, мож-на передати без шкоди для сiльського господарства близько 3,5-4 млн га. Сучас-не використання агроресурсного потенцiалу Украши характеризуеться надмiр-ною iнтенсивнiстю, що е причиною деградацй земель, виснаження лiсових агро-мелiоративних насаджень з усiма !х негативними екологiчними наслiдками.
Систему захисних насаджень на сiльськогосподарських землях створено тшьки на 50 % 1хньо1 плошi. Iнтенсивнiсть ерозiйних процеЫв зали-
шаеться ще значною. На сьогоднi, не зважаючи на те, що ерози шдлягае майже половина орних земель, сшьськогосподарсью пiдприемства не защкав-лених у видшент земель пiд захиснi насадження i полезахиснi смуги. Через правову незахищешсть, недооцiнювання агролюомелюративно! ролi захис-них насаджень, цi насадження здебшьшого знищують або характеризують зниженою люомелюративною ефективнiстю.
Збалансування земельно-територiальних систем потребуе здiйснення глибоких перетворень й у сферi лiсогосподарського виробництва, узгодження обсяпв люоексплуатаци з обсягами приросту лiсiв, !х вiдновленням та охоро-ни, що також мае важливе значення для нарощування фiтомаси лiсiв. Збшь-шення площi лiсiв, пiдвищення люистост територи як ефективного чинника економiчно! й еколопчно! безпеки мае важливе народногосподарське значення, хоча в межах люового господарства виршення ще! проблеми усклад-нюеться. Для цього потрiбнi зусилля держави, регiональних структур i всiх галузей економiки кра!ни, якi користуються продуктами i послугами люу.
Друга важлива проблема у плат зменшення антропогенного впливу на кшмат - це iнтенсифiкацiя люовирошування, тобто пiдвищення продуктив-ностi бюмаси наявних лiсових екосистем. Лiсогосподарськi заходи, що зараз здшснюються поки неспроможш забезпечити корiнне вiдновлення лiсового покриву та покращення його стану. Для шдвищення еколого-стабшзацшно! ролi лiсiв краши, зменшення антропогенного впливу на довкшля, необхщно здiйснитинасамперед систему лiсогосподарських заходiв, основними з яких е:
• полшшення охорони 1 захисту люових насаджень ввд пожеж;
• тдвищення бюлопчно! стшкосп лю1в та !хньо! охорони ввд ентомолопчних шквдниюв 1 хвороб люу;
• тдвищення стшкосп люових насаджень до забруднення атмосферного по-вгтря 1 грунпв промисловими викидами;
• тдвищення бюлопчно!' продуктивност1 основних люоутворюючих вид1в де-ревних порвд методами генетики 1 селекци;
• оптимальне розмщення л1сос1чного фонду в територ1альному плат, ширше запровадження виб1ркових систем господарювання та удосконалення технологи л1созагот1вель;
• докоршне тдвищення р1вня 1 культури ведення люового господарства, штот-не полшшення охорони лю1в, що е у користувант агропромислового сектору та шших неспещал1зованих у лшогосподарському аспект! оргатзацш та в1-домств;
• подолання невизначеност1 щодо властсного стану лю1в та земель, наданих для лшовирощування через розроблення ввдповвдного економшо-правового мехатзму;
• належне фшансування люогосподарсько! д1яльност1, зокрема для розширен-ня лшорозведення, буд1вництва лшогосподарсько!' шфраструктури.
Однiею iз серйозних проблем, що сампно впливае на продуктившсть лiсiв, незалежно вiд рiвня ведення лiсового господарства, в останш десятил^-тя стало всихання люових насаджень. При цьому наразi немае едино! науко-во! концепцп, яка пояснила би зниження бюлопчно! стшкосп лiсових насаджень до цих несприятливих чинниюв. Звичайно, що вс змiни клiмату пояс-нювати лише парниковим ефектом неможливо. Проте, що в цьому процес
йому належить лiмiтуюча роль, напевно, нi в кого немае сумнiвiв. Теза про те, що вщбуваеться природне потеплшня та його антропогенне пiдсилення, на сьогодш стала аксiомою.
Украша ратифшувавши Кiотський протокол взяла на себе зобов'язан-ня щодо кiлькiсного обмеження i скорочення викидiв ПГ, а також зобов'яза-лася вживати заходи, спрямоваш на зведення до мшмуму несприятливих наслiдкiв змiни клiмату. За угодою Украша забезпечуе умови для того, щоб и антропогеннi викиди ПГ в е^валент СО2 не перевищували 922,01 млн т, тобто так звану встановлену кшьюсть (квоти на викиди), як визначаються за рiвнем нацiональних викидiв ПГ за 1990 р. без урахування обсяпв абсорбцй. У зв'язку з скорочення обсягiв промислового виробництва об'ему викидiв ПГ вiд базового рiвня становить приблизно 50 % (рис. 1). Проте навггь з таким зниженням, на 2005 р. за викидами парникових газiв Украша входить у двад-цятку найбшьших забруднювачiв планети (табл.).
1990 1995 2000 2005 2002 2003 2004 2005 2006 Рис. 1. Графки викидiв ПГ (складено згiдно з даними джерела [5])
Табл. Обсяги викидiв ПГ кратами свту, [6]
Кратна ПГ млрд т СО2 -екв. у дужках %. Викиди ПГ у розрахун-ку на душу населення Викиди ПГ у розрахун-ку на одиницю ВВП
США 6,93 (20,5) 24,5 720
Китай 4,94(14,7) 3,9 1023
Рос1я 1,92(5,7) 13,2 1817
1нд1я 1,88(5,6) 1,9 768
Япотя 1,32(3,9) 10,4 400
Герман1я 1,01 (3,0) 12,3 471
Бразил1я 0,85(2,5) 5,0 679
Канада 0,68 (2,0) 22,1 793
Великобритан1я 0,65(1,9) 11,1 450
Св1т загалом 33,67(100,0) 5,6 715
Як видно з рис. 1, в Украши нагромаджуеться квота так званих оди-ниць установлено! кшькосл (ОУК), тобто одиниць СО2, що утворилися шсля 90-го року, яю можуть бути реалiзованi за участ в ринкових мехашзмах, зап-ропонованих у Кютському протокол^ Зокрема, вщ учас^ Украши у мiжна-роднш торгiвлi квотами на викиди парникових газiв очiкують великих при-бутюв. Так, у Мiнiстерствi охорони навколишнього природного середовища Украши створено Нащональне агентство Украши з питань еколопчних швес-
тицiй, яке плануе продати за перший бюджетний перюд Кiотського протоколу (2008-2012 рр.) вщ 1 млрд до 1 млрд 200 млн т ОУК i у перспективi заро-бити на екологiчних квотах вщ 1,5 до 10 млрд дол. [7]. Тобто у дiапазонi вщ 1,5 до 10 дол. США за 1 млн т ОУК.
Ринкових механiзмiв торгiвлi викидами у рамках Кютського протоколу, що прийнятш для Укра!ни, е два. Перший - це так зваш проекти спшьно-го здiйснення, коли рецишент, тобто юридична особа на територи нашо! краши, домовляеться з оргашзащею або юридичною особою, яка дае грошь Дру-гий мехашзм реалiзуеться в рамках "зелених" iнвестицiй. Суть його така: мiж урядами двох кра!н, зокрема Укра!ни та нашого партнера, укладають договiр про передачу одиниць установлено! кшькосл (ОУК), тобто одиниць СО2, що утворилися шсля 90-го року за рахунок того, що в нас вщбулося зниження ВВП i зменшилося завантаження промисловосп. Цi ОУК е державним над-банням i продаються вщ його iменi. Варто зазначити, що перша i друга схема однаково ддать на довкiлля, а рiзняться лише способами !хньо! реашзацн.
Укра!на у серединi березня цього року шдписала угоду з закупiвлi квот на викиди ПГ за Схемою зелених швестицш (GIS) мiж японською Орга-нiзацiею з розвитку енергетичних та промислових технологш (NEDO) та На-цiональним агентством Укра!ни з питань екологiчних iнвестицiй. Зпдно ще! угоди [8] за два роки (у 2009 та 2010 рр.) Япошя закупае квоти загальним об-сягом 30 млн т, за щною 10 дол. США за один млн т, а уряд Укра!ни за рахунок отриманих кош^в вживае заходiв з енергозбереження, зокрема зi скоро-чення викидiв парникових газiв. Перший транш кош^в за цiею угодою в роз-мiрi 150 млн дол. США надшшов на казначейськi рахунки. Слщ зазначити, що у рамках "зелених" швестицш партнер-покупець домагатиметься того, щоб йому не продавалося так зване "гаряче повггря", тобто фжтивне полш-шення екологiчно! обстановки. Японщв пiд час купiвлi хвилювало, насампе-ред, те, як використовують щ грошi. Вони хочуть, щоб щ кошти пiшли на екологiчнi проекти, спрямоваш на зниження викидiв СО2 та призвели до ре-альних, вимiрюваних та довготермiнових позитивних змш у станi довкiлля i пом'якшення антропогенного впливу на клiмат.
Шляхи виршення проблеми скорочення викидiв парникових газiв та-кi: перший - зменшення викидiв; другий - збшьшення поглиначiв парникових газiв. Так, перший напрямок тобто проекти, пов'язаш зi зменшенням ви-кидiв в енергетищ та сiльському господарством е прюритетним для Японi! (заходи з енергозбереження; вдосконалення структури паливно-енергетично-го комплексу; розвиток енергоощадних технологш; вдосконалення землеко-ристування). А другий, тобто проекти поглинання, що пов'язаш з новими ль совими посадками, характерш для таких кра!н, як Бельпя i Нiдерланди (посадка нових лiсiв на значних територiях; нарощування ресурсного та еколо-гiчного потенщалу лiсiв).
Вiдповiдно, Укра!на розглядае таю напрями швестування грошей. За першою програмою щ грошi будуть вкладеш в екологiчну освiту та науку, за другою - в шститущональш "невуглецевГ проекти, тобто першi два напрями швестицшно не пов'язанi з видшенням СО2. I лише третя група - це суто вуг-
лецевi проекти, реалiзацiя яких саме зменшить кшьюсть викидiв. Як бачимо з цих програм, потенцшних партнерiв-покупцiв буде щкавити лише третя гру-па проекпв яка реально призводить до позитивних змш у станi довкiлля i пом'якшення антропогенного впливу на кшмат. Тому для ще! групи потрiбно визначити i опрацювати в регюнальному розрiзi прiоритетнi проекти (змен-шення викидiв чи поглинання), напрями 1хнього фiнансування, вiдповiднiсть нацiональним прiоритетам та !хнш соцiальний, економiчний та еколопчний ефекти для мiсцевих громад.
Олк СО2 у фiтомасу лiсiв щорiчно становить приблизно 15,4 % вщ емюи ПГ загалом по Укршт, проте цей показник, як видно з рис. 2, значно коливаються в регюнальному розрiзi вiд 1,4 % у Донецькш до 309, % у Закар-патськiй область Тобто е областi, в яких асимшяцшний потенцiал лiсiв пов-шстю поглинае емiсiю С02 i навггь надлишок iнших областей (Закарпатська, Волинська, Рiвненська та iншi обл.), а е област^ де поглинання фактично не-мае (Донецька, Днiпропетровська, Запорiзька та iншi обл.). Вiдповiдно до по-казника поглинання СО2 люами i повиннi бути визначенi област Укра1ни, де прiоритетними проектами будуть проекти збшьшення поглиначiв парникових газiв, а де - проекти зменшення викидiв.
180-1-
160
140
Я 120
8
¿™ 100 и
н 80 я
Е 60
40--1-1--Д-
20--1--/ /—V-—т--
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 областЕ Рис. 2. Графш емки та стоку ПГ у розрiзi областей Украти (складено згiдно з даними джерела [9])
О^м цього, як видно з рис. 3, якщо порiвнювати чисте поглинання та поглинання люами СО2, то до 1996 р. чисте поглинання було значно вище вщ поглинання СО2 люами, а з 1999 р. - значно нижче. За перюд з 1990 р. по 2006 р. величина чистого поглинання знизилася приблизно на 51,3 %. Ця тен-денщя пояснюеться впливом штенсивност процеЫв обробггку грунту, обся-гами вирощування сшьськогосподарських культур та внесенням в грунт орга-шчних та азотних мшеральних добрив. Зменшення кшькост поглинання СО2 лiсами пiсля 1999 р. пояснюеться переважанням наявних суцшьних зру-бiв над прощею земель, переведених у вкрит лiсовою рослиннiстю (детально див. [10]). Тобто до 1996 р. фактично, ^м люових насаджень, вуглець також акумулювався у резервуарах мшеральних грунлв, йдеться про тi сшьськогос-подарськi угiддя, якi на сьогодш не оброблювалися.
♦ Ем1с1я ПГ ■ Стж СО, у фггомасу л1смв
V '"ч1 ^ Ч1 Ч1 ^ Ч1
Рис. 3. Графш чистого поглинання та поглинання лками СО2 (складено згiдно з джерелом [5])
Виходячи з кшькост поглинання СО2 люами, площi неугiдь та низь-копродуктивних земель якi доцiльно використати для люорозведення, мож-ливостей наростити ресурсний та еколопчний потенцiали лiсiв та можливос-тей перейти до застосування грунтозбершаючих технологiй, ми подiлили те-риторiю Укра1ни на чотири зони за прюритетними напрямами використання швестицшних капiталiв вiд мiжнародноl торгiвлi квотами на викиди парнико-вих газiв:
1. Проекти, пов'язат з1 зменшенням викид1в (АР Крим, Дтиропетровська, Донецька, Заиор1зька, Луганська обл.);
2. Проекти, пов'язат з1 зменшенням викид1в та поглинанням ПГ (Кивська, Юровоградська, Одеська, Полтавська, Харювська, Херсонська обл.);
3. Проекти, пов'язат з поглинанням ПГ (Вшницька, 1вано-франювська, Льв1вська, Микола1вська, Сумська, Тернотльська, Хмельницька, Чер-каська обл.);
4. Проекти, пов'язат з економ1чним стимулюванням суб'екив люового гос-подарства (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Р1вненська, Черт-вецька, Чертпвська обл.);
Враховуючи критичне ставлення багатьох науковщв до принципiв дИ Кютського протоколу (маемо на увазi тезу, що вiн обмежуе економiчний роз-виток кра1н, якi розвиваються) та його нератифшаци низкою кра1н, зокрема США, потрiбно переглянути сам мехашзм встановлення кiлькостi викидiв ПГ в е^валеш! СО2 (квоти на викиди), як на цей час визначаються за рiвнем нацiональних викидiв ПГ за 1990 р. без урахування обсяпв абсорбцй. Крiм встановлено! верхньо! межi кiлькостi викидiв ПГ, на нашу думку, також для вЫх кра1н свiту повинен бути встановлений рiвень поглинання парникових газiв на рiвнi 25 % !хтх викидiв щорiчно. Це дасть змогу не обмежувати еко-номiчний рiст як розвинених держав, так i краш, що розвиваються, i при цьому ефектившше запобiгати зменшенням негативного впливу глобального потеплшня завдяки зниженню обсяпв вуглецевих викидiв в атмосферу.
Вщповщно до цього прiоритетними стають проекти, пов'язат з поглинанням ПГ. Для четверто! зони, де асимшяцшний потенщал лiсiв повнiстю поглинае емiсiю СО2, уряд повинен економiчно стимулювати люогосподарсь-кi пiдприемства, встановлюючи пшьгове кредитування, зменшуючи оподат-кування, залучаючи додатковi швестици, зокрема й шоземт. У третiй зонi
внаслiдок тдвищення рiвня лiсистостi, нарощування ресурсного та еколопч-ного потенцiалу лiсiв i переходу до застосування грунтозбершаючих техноло-гiй держава зможе забезпечити 75-80 % поглинання викидiв ПГ щорiчно. У другiй зонi за допомогою цих самих заходiв, що й у третш зонi, рiвень поглинання викидiв ПГ можна очжувати на рiвнi 45-50 %. Щодо першо! зони, то тут проекти, пов'язат з поглинанням ПГ, е абсолютно неефективними i по-винш розглядатися лише проекти, пов'язанi зi зменшенням викидiв в енерге-тищ та промисловостi. Для виконання цих цшей у 2 i 3 зонах потрiбнi кошти в розмiрi 5,5-6,2 млрд грн. щорiчно, що фактично можна акумулювати за пов-ного фiнансування державно! цiльовоï програми "Люи Украши" на 20102015 рр. (50 % кош^в) та ухвалення дiевоï програми щодо захисту грунпв i землеробству.
Л1тература
1. Закон Украши "Про змши кшмату" № 435/96 - ВР вщ 29.10.96 р.
2. Порфирьев Б.Н. Экономика климатических изменений / Б.Н. Порфирьев. - М. : Изд-во "Анкил", 2008. - 168 с.
3. Лицур 1.М. Теоретико-методолопчш основи еколого-економiчноï безпеки (на прик-лад1 люових ресурав Карпат). - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2004. - 139 с.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.bbs.co.uk.
5. Национальный кадастр антропогенных выбросов из источников и абсорбции поглотителями парниковых газов в Украине за 1990-2006 гг. - К. : Вид-во "Министерство охраны окружающей природной среды Украины, 2008. - 301 с.
6. World Resourees Institute. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.wri.org.
7. Рожен О. Котиться вал "зелених" швестицш. Впшмати б! // Дзеркало тижня № 21 (650) 2-8 червня 2007.
8. Frosevych S. "Green Flow" From the Far East. - New Ukrainian economist. - September 2009. - С. 71-72.
9. ¡нформацшш технологи швентаризаци парникових газiв та прогнозування вуглеце-вого балансу Украши / Р.А. Бунь, М.1. Гусп, В.С. Данчук та ш. / за ред. Р.А. Буня. - Л^в : Украшська академiя друкарства, 2004. - 376 с.
10. Лицур 1.М. Стан i перспективи збшьшення лiсистостi територи Украïни / Лицур 1.М., Цимбалюк В.В. // Продуктивнi сили i региональна економiка : зб. наук. пр. - У 2 ч. -К. : РВПС Украши НАН Украши. - 2007. - Ч. 2. - С. 283-287.
Лыцур И.М. Влияние лесов на изменения климата
Рассмотрены вопросы, связанные с влиянием лесов на смягчение изменений климата. Определены четыре зоны по приоритетности использования инвестиционных капиталов от международной торговли квотами на выбросы ПГ. Приведена оценка финансового обеспечения выполнения мероприятий по проектам поглощения ПГ.
Ключевые слова: лесные ресурсы, изменения климата, квоты на выбросы, поглощения парниковых газов.
Lytsur I.M. Influence of the forests is on changing of climate
In the article questions are examined related to influence of the forests on softening of changes of climate. Certainly four areas after priority of the use of capitals of investments of the international trading in quotas on the troop landings of gases of hotbeds. The estimation of the financial providing of implementation of measures is resulted on the projects of absorption of gases of hotbeds.
Keywords: Forest resources, changes of climate, quotes on the troop landings, absorptions of hotbeds gases.
