CC BY
13
• mдсумковi цифровi данi про: емiсiю шквдливих речовин, виникнення ввдхо-дiв, споживання сировини, енерги, води, а також шум та iншi еколопчно ре-левантнi аспекти;
• iншi чинники, котрi стосуються виробничо! охорони довкшля;
• подання еколопчио" полынки, еколопчио" програми i системи менеджменту довкшля для конкретного мшця розташування;
• строк подання наступно! еколопчио" деклараци;
• прiзвище акредитованого еко-експерта;
• важливi змiни з часу подання попередньо1 деклараци.
Висновок
Налагодження системи еколопчного облжу в Украш на шд-приемствах люового сектора економжи сприятиме формуванню дшово! системи еколопчного аудиту, участь в якш даватиме шдприемствам бшьш1 шан-си одержувати реальш прибутки при одночасному гармоншному ставленш до довкшля. Видшення окремих еколопчних рахунюв дасть змогу контролю-вати плановий кошторис витрат i акумулювати дат про загальну суму еколопчних доход1в i витрат з подальшим вщображенням И в звггност та бшьш адекватного розподшу м1ж видами продукцп.
Лiтература
1. Закон УкраТни "Про еколопчний аудит"// Вщомосп Верховно'!' Ради Украши. - 2004, № 45. - 34 с.
2. Кирсанова Т.А., Кирсанова Е.В., Лукьянихин В.А. Екологический контроллинг -инструмент екоменеджмента/ Под ред. В.А. Лукьянихина. - Сумы: Изд-во "Козацький вал", 2004.
3. Максим1в Л.1. Еколопчний облш: проблеми формування та перспективи застосуван-ня// Вюник САДУ: Економша та менеджмент. - Суми: Козацький вал, 2001. - С. 123-129.
4. Организация природоохранной работы на предприятии/ Систематизированный сб. документов, регламентирующих природоохранную работу на предприятии. (Законы, распоряжения, методики расчетов). - Харьков.
5. Паламарчук В.О., Коренюк П.1. Економша природокористування: Навч. пос./ За ред. О.С. Емельянова; Бердянський ш-т пщприемництва. - Запор1жжя: Дике Поле, 2003.
6. Пелиньо Л.М. Значення лшв та проблеми обл1ку люових ресурав в Украш// Наук. вюник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУУ, 2006. - С. 145-149.
УДК [504.064:338.003.12]:661.66(477.83) Магктр Н.С. Стрямець;
доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. nwis
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА ВУГЛЕЦЕВОГО БАЛАНСУ ТА СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМКИ ЙОГО РЕГУЛЮВАННЯ В1ДПОВ1ДНО ДО ВИМОГ К1ОТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ
Дослiдження базуеться на сучасних теоретичних пiдходах до оцiнки вуглецево-го балансу. Проаналiзовано ринковi мехашзми його регулювання. Оцiнено вуглеце-вий баланс Львiвськоii' областi i3 використанням методики 1РСС (Intergovernmental Panel on Climate Change). Запропоновано регулювання вуглецевого балансу шляхом зменшення емiсiй, здшснюваних промисловими пiдприемствами та збiльшення де-понування вуглецю лiсовими екосистемами.
Ключов1 слова: вуглецевий баланс, Кiотський протокол, емюп парникових га-зiв, депонування вуглецю, менеджмент люового господарства.
Master's degree N.S. Stryamets; assoc. prof. I.P. Soloviy -
NUFWTof Ukraine, L'viv
The ecological - economic valuation of the carbon balance and the strategies for its regulation in the framework of Kyoto Protocol
The research is based on modern theoretical approaches to the valuation of carbon balance. To calculation the carbon balance we used the 1РСС (Intergovernmental Panel on Climate Change) method. The markets mechanisms for the regulation of carbon balance are analyzed. The ways of industrial enterprises emissions diminishing and increase of carbon deposition from forest ecosystems for the regulation of carbon balance are proposed.
Keywords: carbon balance, Kyoto protocol, emissions of greenhouse gases, carbon deposition, forest management.
Вступ
Укра'на е одшею з 39 кра'н - активних учасниюв Кютського Протоколу до Рамково! конвенци Оргашзаци Об'еднаних Нацш 3Í змш кшмату (Annex I country) [3], прийнятого в грудш 1997 р. Зпдно з його вимогами, Украша мае "заморозити" викиди парникових газiв в атмосферу на рiвнi 1990 р. в перюд з 2008 до 2012 роки, i, водночас, мае можливють залучати додатковi кошти на виконання проеклв модершзаци промислових та комунальних тд-приемств, що передбачае одночасно позитивний економiчний ефект i зни-ження викидiв парникових газiв та шших забруднюючих речовин. Тому ш-вентаризащя парникових газiв, дослщження вуглецевого балансу та аналiз перспектив торгiвлi квотами на територи окремих регiонiв кра'ни е актуальною науково-практичною проблемою.
Для полегшення умов виконання зобов'язань передбачено таю меха-нiзми: торгiвля квотами на викиди парникових газiв, спшьне впровадження та механiзм чистого розвитку [3, 5]. Спшьне впровадження дае змогу кра'нам зараховувати скорочення викидiв, як утворилися внаслiдок !х швестицш у вiдповiднi проекти в шших кра'нах. Еквiвалентну кiлькiсть "одиниць скорочення викидiв" передають крашьшвестору.
Мехашзм чистого розвитку передбачае аналогiчнi проекти скорочення викидiв у кра'нах, що розвиваються, з метою отримання "сертифжованих скорочень викидiв" для подальшого використання швестором. Кiотський протокол вимагае, щоб такi проекти сприяли сталому розвитку в кра'нах, якi отримують швестици, i допомогли !м досягти зменшення концентрац^' СО2.
М1жнародна торгiвля викидами дае змогу передавати певну частину нащональних дозволiв щодо викидiв (одиниць встановлених обсяпв) iншим кра'нам. Це може здшснюватись через нацiональнi системи торпвл^ що да-ють змогу приватним фiрмам, або державам вести мiжнародну торгiвлю доз-волами на викиди з метою виконання ними нащональних зобов'язань [1].
У 1996 р. на Шостш сеси Першо! робочо! групи Мiжнародноl групи експер^в зi змiн клiмату (IPCC) в Мехжо було прийнято "Переглянутi керiв-нi принципи нацiональних iнвентаризацiй парникових газiв" [3]. Цi принципи повинш використовуватися учасниками Кiотського протоколу при шдготовщ Нацiональних повiдомлень про емiсil парникових газiв. Розробленi IPCC ме-тоди обчислень емiсiй парникових газiв е загальними (унiверсальними) i не
враховують особливостей окремих регюшв. Застосовуючи методику IPCC ми здшснили - eкoлoгo-eкoнoмiчну oцiнку вуглецевого балансу для льв1всь^' oбластi та окреслили шляхи його регулювання.
Вуглецевий баланс Льв1всько*1 облает
Пopiвнянo з iншими областями Украши, Львiвська область мае особ-ливi проблеми, а водночас i значний потенщал щодо мoжливoстi тopгiвлi квотами з наступних причин.
Люистють област сягае 30 %, лiси обшняли - 689,9 тис. га [4], що ста-новить понад 8 % плошд лiсiв Укpаïни. За 2006 рш лiси oбластi поглинули за нашими шдрахунками - 5341,68 тис. т СО2. Удосконалення люового менеджменту дае мoжливiсть покращити вжову та видову структуру лiсiв, збшь-шити ïx пpoдуктивнiсть, що може призвести до ютотного збшьшення обсягу СО2, що поглинають люи. А наявнiсть низькопродуктивних земель, придат-них до залiснeння, дае змогу отримати вiд Свiтoвoгo банку кошти на посадку мКioтськиx лiсiвм.
На територи област функцioнують пpoмислoвi шдприемства, якi е значними забруднювачами атмосфери, мають застаpiлi тexнoлoгiï i очисне обладнання, а тому е потенцшними учасниками проеклв спiльнoгo впровадження, завдяки чому вони можуть отримати очисне обладнання вщ промис-лово розвинених краш в oбмiн на заощадженш квоти;
Аналiз peзультатiв розрахунку eмiсiï парникових газiв у poзpiзi секто-piв eкoнoмiки у Львiвськiй oбластi показав, що piвeнь eмiсiй, здeбiльшoгo, визначаеться сектором "Енергетика" та "Промисловють", а поглинання - сектором "Люове господарство". Результати eмiсiï парникових газiв та поглинання вуглецю у Львiвськiй oбластi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Emîcîï та cmiK парникових газiв у Львiвськiй областi за секторами еко-
номки, Гг СО2 вшивала im, дат за 2000 р. [5]
Сектор Р1К Р1зниця Р1зниця ввд-
економ1ки 2000 2006 абсолютна носна, %
Енергетика 12 955,63 13222,95 267,32 2,1
Промисловшть 272,49 291,56 19,07 7,0
Сшьське господарство 1 086,48 1154,27 67,79 6,2
Лшове господарство -5 129,04 -5341,68 - 212,64 -4,1
В1дходи 0,28 0,37 0,09 32
Баланс 9 185,84 9327,47 141,63 1,5
Порiвняно з 2000 р. [3] емiсiя у секторi "Енергетика" зросла на 2,1 %, у секторi "Промисловють" на 7 %, кшьюсть вiдходiв зросла на 32 %. У секто-рi "Люове господарство" поглинання вуглецю збшьшилося на 4,1 %. Вуглецевий баланс Львiвськоl област у 2006 р. зрю на 141,63 Гг СО2 е^валенту, тобто емюи переважають над поглинанням.
Стратепчш напрямки регулювання вуглецевого балансу
Щоб перевести вуглецевий баланс Львiвськоl областi з додатного (емiсiя переважае) у вщ'емний (переважае поглинання), можна застосовувати рiзнi (альтернативнi) шляхи досягнення мети.
Площа лiсiв Львiвськоi областi становить 686,8 тис. га. Вшова структура лiсiв в областi е ближчою до оптимально", нiж у середньому в Украш, проте вона все ж не вщповщае оптимальним нормам [2], (рис. 1). Середнш вiк насаджень Львiвськоi областi становить 62 роки, при цьому вш вищий у прськш частинi та менший в рiвнинних та передгiрських територiях.
Частка молодняюв становить 35 % вщ загально" площi, що вiдповiдае норм^ середньовiкових насаджень - 46 % (при нормi 30 %), пристигаючих -13 % (при нормi 22 %), стиглих i перестшних - 6 % (при нормi 12 %) [2]. Спостерiгаеться переважання середньовжових насаджень i набагато менша !х частка, порiвняно з передбаченими нормами площ пристигаючих, стиглих i перестшних лiсiв. Таке становище загрожуе репродукцшнш функцп лiсiв, зменшуе цштсть лiсових масивiв.
Розрахунок оптимально" люистоси та порiвняння И з тепершньою наведено на рис. 1. Визначимо, яка частка пристигаючих, стиглих i перестшних насаджень е недостатшм для оптимально" вжово!' структури лiсiв: 22-13=9 % - пристигаючц 12-6 =6 % - стиглi i перестiйнi; разом становить 9 + 6 = 15 %. Якщо перевести надлишок 15 % середньовжових насаджень в прис-тигаюч^ отримаемо площу 103 тис. га. Тобто, це площа насаджень, яка буде додатково поглинати бшьшу кшьюсть вуглецю. За даними 1РСС 1 га плошд лiсових насаджень в умовах Львiвськоi областi поглинае вщ 5 до 10 т/га СО2 [3]. Виходячи з того, що середньовiковi насадження в процесi росту в середньому поглинатимуть 6 т/га СО2 при не найвищш продуктивнос^ за 1 рiк на додатковш площi буде поглинуто 103 тис. га • 6 т/га = 618 тис. т СО2. Вра-ховуючи, що вуглецевий баланс станом на 2006 рж становить 9327,47 тис. т СО2, визначимо за який час буде поглинуто надлишок СО2: 9327,47 тис. т: 618 тис. т/рж = 15,01 роюв.
Молодняки Серед[1ьов1ков1 Пристигаюч! Стигта й перест1йн1
Рис. 1. Ыкова структура л^ових насаджень Львiвсько'i областi
На пiдставi сценарив динамiки вуглецевого балансу Украши [3], ми побудували змiни вуглецевого балансу Львiвськоi обласл залежно вiд сцена-рiiв розвитку економжи (рис. 2).
Сценарш №1. Темпи розвитку економжи помiрнi, кошти в iнновацii не iнвестуються, очисне обладнання, менеджмент люового господарства принципово не змшюеться. Як наслiдок вже у 2022 р. емiсiя вуглецю у Львiв-ськiй областi перевищить базовий рiвень 1990 р.
25
20
н
я 15
ч
г
£
Ъ ю
и
сз
т
к
и 5
О
и
о
135
-5
Рис. 2. Прогноз сценарив динамжи вуглецевого балансу на територи
Львiвсько'i областi
СценарШ №2. О^мкий розвиток економжи, зокрема, промисловост^ енергетики, сшьського господарства, транспорту - неращональне викорис-тання люових та енергетичних ресурсiв. Новiтнi технологи не залучаються, iнтенсивно використовують природш ресурси. Починаючи з 2013 р. Львiвсь-ка область змушена купувати квоти.
СценарШ №3. Розвиток економжи стабшьний, залучаються шноваци та новггш технологи, впроваджуеться використання альтернативних джерел енергй. Внаслiдок удосконалення систем ведення лiсового господарства 15 % середньовжових насаджень переводять у стиглi та пристигаючь Як наслiдок Львiвська область з 2021 р. переходить нульовий рубiж i вже можна И розгля-дати як поглинач СО2, що дае можливiсть продавати 19,13 млн., дозволiв на викиди за рж (191 млн. евро при щш 10 евро за тонну).
Висновки
Зменшення концентраци парникових газiв у атмосферi можна домог-тися покращанням технологи виробничих процесiв та встановленням очис-них споруд на шдприемствах, що е найбiльшими забруднювачами: Доброт-вiрська ТЕС, ВАТ "Захщенерго", АТ НПК "Галичина", ВАТ "Миколэдвце-мент", УМК "Львiвтрансгаз", ВАТ "Жидачiвський ЦПК", ДП "Львiвгазовидо-бування", ЗАТ "Львiвсистеменерго", використовуючи проекти спiльного впровадження.
Основними поглиначами ОО2 на територи Львiвськоl област е лiси та ш. багаторiчнi зеленi насадження. Для збшьшення кiлькостi депонування вуг-лецю на одинищ площi при створеннi люових культур перевагу необхiдно на-давати люовим породам що вирiзняються швидким нагромадженням бiомаси.
Базовий рiвень вуглецевого балансу за 1990 р. для Львiвськоl област становить 19131 тис. т СО2 еквiвалент, а вуглецевий баланс за 2006 р., за нашими шдрахунками, становить 9327,47 тис. т СО2 е^валент. Ми розглянули три можливi сценари розвитку економжи та змiни вуглецевого балансу. У двох перших сценарiях розвиток економжи супроводжуеться збiльшенням викидiв без додаткового очисного обладнання, а люовий менеджмент не
спрямований на досягнення в люах oптимальнoï вiкoвoï та видoвoï структури. За таких умов, вуглецевий баланс Льв!всько1" област досягне р1вня базового року у 2013 р. (сценарш №2) або 2022 р. (сценарш №1), що приведе до необ-х1дност1 придбання квот на право викидати мрников1 гази. За найбшьш при-йнятного сценарш №3, коли розвиток економжи не буде супроводжуватися збшьшенням викид1в парникових газiв, а менеджмент люового господарства забезпечить оптимальну в1кову структуру л1с1в, Львiвська область у 2021 р. досягне нульового балансу СО2, що дасть можливють продавати 19,13 млн. дозвол1в на викиди за рж (191 млн. евро при щш 10 евро за тонну). Таким чином льв1всь^ область мае значний потенщал щодо торг1вл1 квотами на заб-руднення, проте потребуе покращення менеджменту люового господарства та визначення перелжу пiдпpиемств-забpуднювачiв, як1 можуть peалiзувати проекти сп1льного впровадження.
Лггература
1. Дюканова О. Гнучю мехашзми К1отського протоколу як джерело кошт1в для струк-турно-шноващйно1 перебудови национально!' економши// Економ1ст. - 2004, № 8. - С. 28-31.
2. Еколопя Льв1вщини. Державне управлшня охорони навколишнього природного се-редовища в Льв1вськ1й области. - Льв1в: СПОЛОМ, 2007. - 160 с.
3. 1нформацшш технологи ¡нвентаризацп парникових газ^в та прогнозування вуглецевого балансу Украши/ За ред. Р.А. Буня. - Льв1в: Укр. академия друкарства, 2004. - 376 с.
4. Лакида П.1. Фггомаса л1с1в Украши: Монография. - Тернопшь: Збруч, 2001. - 256 с.
5. EcosystemMarketplace V-Carbon News. Vol. 2, No. 18: November 19, 2007. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.EcosystemMarketplace.com.
УДК [332.364+332.365]:504 Мол. наук. ствроб. Д.Р. Яцюк -
НЛТУ Украши, м. Rbeie
ПРОБЛЕМИ ОЦ1НКИ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 ДЕРЕВНИХ ТА НЕДЕРЕВНИХ
РЕСУРС1В Л1СУ
На сучасному eTani розвитку не юнуе едино! системи чи навт тдходу щодо eколоro-eкономiчноi оцiнки. В умовах ринково! eкономiки негайно постае потреба у формуванш единих критерпв eколоro-eкономiчноi оцiнки деревних та недеревних ресурав лiсу i3 врахуванням напрацювань вчених, що так чи шакше працювали у цьому напрямку.
Junior research officer D.R. Yacyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Problems of estimation of ecological and economic efficiency of arboreal and not arboreal resources of the forest
On the modern stage of development there is not the unique system or even approach in relation to an ecological and economic estimation. In the conditions of market economy immediately a requirement appears in forming of the unique criteria of ecological and economic estimation of arboreal and not arboreal resources of the forest recognition achievements of scientists which in any case worked in this direction.
Люокористування, як процес вщтворення, охорони i ращонального використання люових ресуршв, здшснюеться в рамках люогосподарського
