CC BY
10
УДК339.9:630*903 Докторант Т.Ю. Туниця1, канд. екон. наук
ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК СТАЛОГО РОЗВИТКУ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАÏНИ З РАТИФ1КАЦ1СЮ КЮТСЬКОГО ПРОТОКОЛУ ТА ФОРМУВАННЯМ М1ЖНАРОДНОГО РИНКУ КВОТ НА ВИКИДИ ПАРНИКОВИХ ГАЗ1В
Розглянуто роль лiсових екосистем у формуванш та регулюваннi мiжнародного ринку квот на забруднення атмосфери парниковими газами. На n^craBi аналiзу Ki-ото-Марракешсько'1 системи доведено економiчну й пол^ичну доцiльнicть ратифша-цп Украшою Kiотcького протоколу. Встановлено взаемозв'язок мiж цими факторами та переходом люового господарства й iнших галузей нацюиальио'1 економiки на засади сталого розвитку.
T.Yu. Tunitsya
Interdependency of the sustainable forestry of Ukraine with the ratification of the Kyoto Protocol and formation of the international emission quota
market
The role of the forest ecosystems in the formation and regulation of the international emission quota market is considered in the article. Having analyzed the Kyoto-Marrakech System was proved the economic and political necessity of ratification the Kyoto Protocol by Ukraine. Displayed the interdependency among these factors and the transition of the forestry and other sectors of the national economy towards the sustainable development.
Стадий розвиток люового господарства Украши, кр1м шшого, буде значною м1рою залежати вщ формування м1жнародного ринку квот на емюи парникових газ1в, а також вщ полiтичноï акцп - ратифшаци бшьшютю держав свггу Кютського протоколу. Настае час, коли не лише "тшо" люових екосистем, головним чином деревина, але i ïx "душа", тобто багатосторонш сус-пшьно-еколопчш функцiï, стають товаром на внутршшх i особливо - м1жна-родних ринках природних ресурЫв. Реальним предметом експорту стае вже не лише традицшна товарна продукщя лшв, але i ïx спроможшсть формувати необхщний для життя кисневий баланс планети. Ц реадiï без перебiльшення можна вважати епохальною подiею у новому розумшт людським суспшь-ством cвоеï icторичноï мiciï на Землi.
Як давно вщомо, лicи вiдiграють ушкальну роль у поглинаннi вугле-кислого газу та продукуванш атмосферного кисню. Порiвняно з iншими вщ-новлюваними природними ресурсами ефектившсть поглинання люами СО2 та продукування атмосферного кисню е дуже високою. Наприклад, 1 га люу за обсягом поглинання СО2 еквiвадентний 12,1 га морсько1' акваторiï або 2,9 га територи ciльcькогоcподарcькиx угiдь. Загалом на планер лicи поглинають 43,8 % загальноï кiлькоcтi СО2, яка вилучаеться з атмосфери на здшснення процеciв фотосинтезу. У фiзичниx одиницях це становить 138,1 млрд. тонн за рш [1, ст. 368-369]. Але до недавнього часу результати наукових дослщжень, що стосувалися адcорбцiï лicами вуглекислого газу та продукування ними атмосферного кисню не мали практично шякого економiчного значення. Орга-ни управлшня лicовим господарством та люовласники не одержували жод-
1 1нститут свггово! економ1ки i м1жнародних вщносин НАН Украни
них доходiв вiд виконання лiсами ще1 важливо1 сощально-еколопчно1 фун-кци. Така функщя оцiнювалася хiба що у моральнш площинi.
У даний час ситуащя кардинально змiнюеться. Можна стверджувати, що сучасне люове господарство стоггь на порозi iсторично ново! епохи: фун-кци поглинання лiсами вуглекислого газу та продукування ними атмосферного кисню можуть стати i вже стають новим реальним товаром на внутршшх та мiжнародних ринках. Це вщбуваеться завдяки прийнятiй на вщомш Кон-ференци ООН з довкшля i розвитку (Рiо-92) Рамковш конвенци з питань змь ни кшмату, яку пiдписали 154 краши свiту, в тому чи^ i Украша, а також завдяки шдписанню у 1997 роцi у м.Кюто (Японiя) так званого Кютського протоколу до ще1 Конвенци.
Головними вимогами Кютського протоколу е юридично обов'язковi кшьюст зобов'язання розвинутих краш i краш з перехiдною економжою (в тому числi Украши) щодо обмеження та зменшення викидiв парникових газiв в атмосферу. Кiотський протокол - перший мiжнародний документ, в основу якого покладено ринковий мехашзм вирiшення глобальних та регiональних еколопчних проблем. Ним передбачаеться торгiвля квотами на викиди парникових газiв у атмосферу. Цей документ зобов'язуе вс краши, що його шд-писали, зменшити викиди парникових газiв, до яких належать двоокис вугле-цю (СО2), метан (СН4), закис азоту (К20), гiдрофторовуглецi (НБСв), перфто-ровуглецi (РБСб) та гексафторид Ырки (8Б6). Загальносвiтове скорочення ви-кидiв мае становити в середньому 5 % за рж. У результат очiкуеться, що до 2012 року концентращя шкiдливих речовин в повг^ буде значно нижчою, нiж у 1990 рощ. У кожно1 краши-учаснищ Протоколу сво! норми. Вони зале-жать вiд площi краши, особливо плошд лiсiв, а також вщ обсягiв промислових викидiв. Наприклад, краши СС за десять рокiв мали б зменшити викиди вуглекислого газу на 8 %, Япошя на 6 %, а УкраАт дае змогуться обмежити рют викидiв парникових газiв на рiвнi 1990 року [2]. Тобто Украша тут у бшьш вигiдному положеннi, шж багато iнших держав свiту.
Основними зобов'язаннями будь-яко1 краши за Кютським протоколом повиннi бути облiк та контроль викидiв шкiдливих газiв. Для ре^заци цих зобов'язань краша повинна: створити нащональну систему швентаризаци (кадастр) парникових викидiв. Обсяги цих викидiв мали б розраховуватися за статистичними даними про споживання палива ^ в деяких випадках, шляхом здшснення спецiальних замiрiв безпосередньо бшя джерел таких викидiв; створити спещальний нацiональний Реестрацiйний центр для облжу наявнос-тi та руху квот; регулярно представляти нацюнальний звiт, який мав би мю-тити повну шформащю щодо виконаних зобов'язань, в тому чи^ щорiчний кадастр викидiв.
Для держав-експортерiв "парникових квот", до яких належить й Украша, е особливi економiчнi переваги. Вони полягають у можливост залучення шоземних iнвестицiй у виглядi здiйснення так званих проек^в "сшльно1 ре-^заци" та шляхом прямого продажу квот на мiжнародному ринку.
Треба зазначити, що прийняттю Конвенци щодо змш клiмату та Кь отського протоколу передували глибок науковi розробки. Ще наприкiнцi 70-
х - початку 80-х рр. минулого столтя у США було теоретично обгрунтовано i вперше у свiтовiй практищ запроваджено продаж лiцензiй на право забруд-нення повiтря промисловими викидами за так званим принципом "парасоль-ки" (bubble principle). Спочатку торпвля лiцензiями на право забруднення по-вiтряного басейну здiйснювалася всерединi краши, а згодом - i мiж погра-ничними територiями США та Канади.
Сам термш "продаж права на забруднення" на той час викликав критику з боку тогочасних радянських авторiв. Вона грунтувалася на "гумашс-тичнiй" точцi зору: мовляв, цишчно продавати дозволи на право забруднюва-ти природне життеве довкiлля людини. Але насправдi автори "bubble principle" ставили за мету спробувати економiчними шструментами захищати природне життеве довкiлля людини.
Подальше науково-теоретичне опрацювання ще! плати за промислове забруднення атмосферного повггря дозволило запропонувати застосування подiбних економiчних iнструментiв також для вирiшення глобально! пробле-ми, пов'язано! iз змшами клiмату на Землi. Очевидно, на пiдставi цих науко-вих дослщжень i було прийнято Кiотський протокол.
Спещалюти вважають, що торгiвля квотами на викиди парникових га-зiв, яка опосередковано буде регулювати яюсть повiтря, може стати найбiльш швидко зростаючим ринком в Gвропi. Наприклад, Мартiн Цмiрал, представ-ник фiрми BTG, яка займаеться скуповуванням квот на емюи парникових га-зiв у повiтря, вважае, що обсяги цього ринку найближчим часом можуть до-сягти декшькох мiльярдiв евро [3].
Деяк краши вже розпочинають торгiвлю квотами, щоб запастися цим обмеженим ресурсом. Так, голландськ промисловщ планують закупити у семи мютах Чехи квоти як мшмум на пiвмiльйона тонн СО2-еквiваленту. За одну тонну СО2 в середньому платять 5 евро. Мiж шшим, для голландцiв ця опе-рацiя е дуже вигiдною, оскшьки на ринку СС штраф за перевищення лiмiтiв емюи з 2005 року повинен би становити 40 евро за тонну. Або ж шший приклад, японська корпоращя "Сумгтомо" вже заплатила швмшьйона доларiв мери словацького мiстечка Шаль за квоти на викиди парникових газiв [3]. Оскшьки Кютський протокол поки що не дiе, кушвля квот голландцями та японцями е наразi одиничними прикладами у практищ мiжнародноl торгiвлi новим специ-фiчним товаром - квотами на забруднення. Проте навгть цi одиничнi факти вже шдтверджують, що бiзнес у свт стае все бiльш еколопчно вщповщаль-ним i бiзнес-структури, як серйозно думають про перспективи свого розвитку, мають намiри брати активну участь у мiжнароднiй торгiвлi квотами.
На жаль, нова адмшютращя Президента США у 2001 рощ вщмовила-ся вщ участi в Кютському протоколi. Своерiдною реакцiею свгтово! гро-мадськостi на таку позицiю США стало проведення з 29 жовтня по 10 листопада того ж 2001 року в м. Марракеш (Марокко) Сьомо! Конференци сторш Рамково! конвенци ООН з питань змши клiмату. На цiй Конференци були досягнув угоди, яю вiдображали конкретний перелiк правил запровадження Кь отського протоколу в дда. До речi, зараз Марракешськi угоди та Кютський протокол у сукупност називають Кiото-Марракешською системою. У зв'язку
з вiдмовою США брати участь у Кютському протоколi, цей документ був скоригований Марракешськими угодами.
На сьогодш Кiотський протокол вже ратифiкували 120 краш, якi ма-ють загальний обсяг емiсiй парникових газiв 44,2 % вгд свiтових. Незважа-ючи на це, даний документ не може набути юридично1' сили поки його не ра-тифiкують не менше, нiж 55 держав, на як припадае 55 % вгд загального об-сягу викидiв [4]. Тому з врахуванням ситуацп, що склалася, вступ в силу да-ного Протоколу залежатиме в основному вгд його ратифiкацiï Росiею.
На жаль, Росгя не поспiшае з ратифжащею Протоколу. Бiльше того, Президент Роси В. Путiн нещодавно повщомив, що Росiя, як i США, не буде брати участ в реалiзацiï Кiотського протоколу, оскiльки це не випдно для не1' [2]. За словами В. Путша, ратифжувавши Кiотський протокол, Росiя може втратити один вiдсоток росту ВВП. За ощнками деяких аналiтикiв, де-факто це означае, що росшсью пiдприемства взагалi будуть звiльненi вiд обов,язкiв дотримуватися екологiчних стандартiв i вони можуть не звертати увагу на вимоги сусщшх европейських краш.
Вщмова двох великих держав свггу (США та Роси) ратифшувати даний Протокол явно шдривае багаторiчнi спроби скерувати свгговий порядок на засади сталого розвитку. Адже для США припадае 36,1 % i для Роси 17,4 % свгтового обсягу викидiв парникових газiв, а частка для всгх iнших краïн, що вже ратифжували Кiотський протокол, як було сказано вище, ста-новить всього - 44,2 %. [4].
Шкода, що вступ в силу Кютського протоколу гальмуеться. Варто вгд-значити, що реалiзацiя цього документу сприяла б залученню додаткових фь нансових ресуршв у модернiзацiю лiсового господарства та збшьшення люис-тостi територи Украïни. Але Украïна також ще дотепер не ратифiкувала його.
Мгж тим, ратифiкацiя Кiотського протоколу, на наш погляд, не ста-новить жодного ризику для нацюнальних штереЫв Украши за будь-якого сценарiю розвитку подш навколо Кiото-Марракешськоï системи, навггь за умов ïï повного фiаско. Hi в економiчному, нi в полггичному сенсi Украша не втрачатиме. Швидше навпаки. Доцiльнiсть ратифiкацiï Украшою цього мгж-народного документа обгрунтовуеться наступними аргументами.
По-перше, частка Украши у свiтовому бюджетi викидiв не перевищуе 2 %, тобто е незначною порiвняно з часткою Роси (17,4 %) та США (36,1 %). Тому вона не вадграе iстотноï ролi i не впливае на подальшу долю запровад-ження або не запровадження вимог Протоколу у планетарному масштаб^ Визнання Протоколу чинним з боку усього свггового сшвтовариства сьогодш залежить виключно вгд Росiï або США (зрозумiло, ще краще, якби його рати-фжували обидвi краши). Для набрання Протоколом загальнопланетарно1' юридично1' сили необхiдно добрати 10,8 % емiсiï парникових газiв для того, щоб досягти рубiжного рiвня - 55 % свггового обсягу, що не набереться на-впъ якщо Протокол ратифiкують ус краши свпу, кргм США та Роси.
По-друге, ратифшащя Украшою Кютського протоколу явно не супере-чить нацюнальним iнтересам нашо1' держави i вщповщае вимогам свгшвого спiвтовариства, в першу чергу, Свропейського Союзу. Краши-члени вС, а та-
кож 10 краш, яю незабаром стануть членами СС, вже з 01.01.2005 року, зпдно з Директивою СС (2003/87/ЕС вщ 13.10.2003) запроваджують у сво!й еконо-мiчнiй дiяльностi на нацюнальному рiвнi Кiото-Марракешську систему, тобто розпочинають мiж собою торгiвлю квотами на викиди парникових газiв.
На нашу думку, можливi чотири ймовiрнi сценари розвитку подiй нав-коло ратифжаци Кiотського протоколу.
I. Украшаратифжуе Кютський протокол i вш вступае в силу.
Переваги для Украши полягатимуть в реашзаци спшьних мiжнарод-
них проектiв; одержаннi доходiв вщ прямого продажу квот; у виходi на мiж-народнi ринки деривативiв з торгiвлi квотами; вирiшеннi енергетичних та ряду шших проблем.
II. Украша ратифжуе Юотський протокол, а вш не вступае в силу.
Навгть за даним (песимютичним) варiантом переб^у подш Укра!на не
матиме жодних втрат, а водночас набуватиме позитивного iмiджу на Свро-пейському просторi, оскiльки СС е учасником Кютського протоколу i на сьогодш - найбiльш активним його прихильником. Це певним чином спри-ятиме прискоренню вступу Украши до СС. Даний варiант забезпечуе також можливють розвитку внутршньо! торгiвлi квотами, що матиме позитивний ефект як в економiчному, так i в сощально-еколопчному сенсi.
III. Украша не ратифжуе Кютський протокол, а вш вступае в силу.
За цим сценарiем, на наш погляд, очевидними будуть як економiчнi,
та i пол^ичш втрати. Такий варiант може вщкинути Украшу у технолопчно-му та економiчному розвитку далеко назад, призвести до згортання мiжна-родно! торгiвлi, втрати вигiдних партнерiв, тобто наблизити и економiку до умов автарки. Для нацюнально! економiки це, по-сут^ найгiрший варiант.
IV. Украша не ратифжуе Юотський протокол i вш не вступае в силу. Для свгтово1 економжи та цившзаци в цшому це е найпрший варiант. Зрозу-мiло, такий розвиток подш може також дуже негативно вплинути на нащ-ональну економжу Укра!'ни.
Але якщо навiть Кютський протокол не вступить в силу, Украша повинна б домагатися приеднання до Свропейсько! системи торгiвлi квотами на парниковi гази. Наша держава мае надзвичайно випдш позици - запас дозво-леного росту емiсiй 83,6 % [6]. Це означае, що Украша може мати велику пропозищю квот на европейському чи св^овому ринках. Чи варто вщмовля-тися вщ таких доходiв? Тим бiльше, що участь Украши у европейськш систе-мi сприятиме зарубiжним iнвестицiям, впровадженню екологiчно чистих тех-нологiй, енергозбереженню i т.д. Треба також враховувати зростаючi вимоги СС щодо еколопчнос^ iмпортноl продукци, якщо Укра!'на мае серйознi намь ри нарощувати мiжнародну торгiвлю з крашами СС.
Таким чином, участь у Кютському процеЫ не тшьки не суперечить на-цiональним штересам нашо! держави, а навпаки, вщповщае iнтересам II еко-номiки. Сьогодш Укра!на в рамках Кiотського протоколу може привернути швестици в таю проекти як шдвищення енергоефективностi, вщновлювальш джерела енергil, використання видiв палива з меншим вмiстом вуглецю, збе-реження, вiдновлення та насадження лiсiв, уловлювання парникових газiв
(наприклад, видобуток та утилiзацiя шахтного метану), зменшення викидiв парникових газiв вгд смпгезвалиш, та iн. За ощнками украшських експертiв, iнвестицiйний потенцiал проеклв в рамках протоколу за перюд 2001-2010 рр. у 1,9-2,3 раза перевишуе весь фактичний обсяг прямих шоземних iнвестицiй в економiку Украши [5]. Через торпвлю скороченням викидiв парникових га-зiв Украша може залучити вiд 1 млрд. до 10 млрд. доларiв США, тобто засто-сування гнучких механiзмiв може призвести до економiчного зростання [5].
На нашу думку, пропонована Кютським протоколом торпвля квотами на викиди парникових газiв взагалi може мати безумовний позитивний еко-номiчний ефект у довгостроковому перiодi. Адже, цей ринковий шструмент може ефективно впливати на модершзащю виробництв через впровадження нових еколопчно чистих технологш, перехiд на альтернативнi види палива (бiопаливо, використання сонячно1 енерги i т.д.) та сприяти сощально-еконо-мiчному сталому розвитку. Крiм того, квоти (лщензи) на викиди парникових газiв можуть стати одними з найбшьш високолiквiдних базових активiв, яки-ми можна було б торгувати i на ринках деривативiв. Трейдери вже сьогодш створюють своерщний ажiотаж на ринках у зв'язку з можливим розвитком мiжнародноï торгiвлi квотами.
Незважаючи на те, що цiна на квоти прогнозуеться поки що невисо-кою у зв'язку з виходом США з Кютсько1" системи, а також у зв'язку з Марра-кешською угодою щодо поглинання люами СО2, не треба забувати, що бшь-шiсть краïн з перехщною економiкою, особливо Росiя та Украша, яю на сьогоднi, за визначенням аналггиюв М. Грабб, т. Бревер, Б. Мюллер та ш. [6], е основними потенцшними експортерами квот, можуть спробувати шдня-ти цши, притримуючи дозволи на емiсiï та резервувати ïx на майбутне. I в цьому, на думку аналггиюв [6], 1'м допоможуть деяю особливост ринку краïн з перехгдною економгкою.
Уряди краïн, яю е потенцгйними гмпортерами цього специфгчного товару (насамперед GC, Японгя i Канада), можуть використовувати механгзми Протоколу таким чином, щоб, з гншого боку, захистити програми розвитку своеï економгки, а з другого боку - для захисту гнтересгв та авторитету Кг-отськоï системи в цглому.
Цглком ймовгрно, складеться i мгжнародний ринок торггвлг квотами в приватному сектор^ в якому доступ до залтв емiсiï за ргзними проектами буде вщносно полегшений. Цей ринок утвориться, очевидно, в процес розвитку внугрiшньоï торггвлг квотами в GC i Канад [6]. Функцiонувати вш змо-же завдяки обмшу одиницями встановлених кшькостей (ОВК1). Обмш ОВК буде регламентований бшьш жорстко. Ргзнг Тмпортери будуть по^зному формувати квоти, яю виставлятимуться для мiжнародного обмшу, хоча будуть, звичайно, i деяю загальш риси, зумовлеш приписами, яю передбаченi в повному варiантi Кютсько!" системи для GC, Японп i Канади.
1 ОВК - одинищ встановлених кшькостей (офщшний термш Кютського протоколу, який визначае загальну кшьшсть дозволених для конкретно1 держави антропогенних емюш парникових газ1в на перюд зобов'язань з 2008 по 2012 рр.) Англшською: Assigned Amount Units (AAUs).
У сукупност цi фактори означають, що щни квот будуть рiзними за-лежно вгд джерела, характеру проекту i намiру покупця. Експерти вже вщзна-чають широке коливання цiн. Водночас вони вважають досить привабливою i стимулюючою межею рiвень у 40 дол. за одну тонну СО2-е^валешу. Ниж-чими будуть цiни на квоти при здшсненш проектiв так званих "мехашзмiв чистого розвитку" (МЧР) i спiльних проектiв.
Особливо випдною, на нашу думку, буде торпвля квотами для Украши та Роси, у яких найбiльшi обсяги скорочених емiсiй. Проте до того часу, поки не вступить в силу Кютський протокол, мiжнароднi угоди на торпвлю квотами не можуть укладатися. Тим не менше, можна зробити однозначний висновок, що мiжнародний ринок квот необхщно активно формувати. I в цьому процес значна роль повинна вщводитися люовим екосистемам та люо-вому господарству.
Як ми уже вщзначали ранiше [7, ст. 125], настав час аналiзувати процес формування полгтики сталого розвитку лiсового господарства Украши в кон-текстi вимог свгтового лiсового господарства. Адже знищення або деградацiя лiсiв в однш частинi планети негативно впливае на кшмат та iншi природнi процеси в шшш ïï частинi. Це особливо важливо пiдкреслити, коли мова сто-суеться викидiв парникових газiв. Лiсовi ресурси планети становлять едину глобальну екологiчну систему. Через те люове господарство кожноï окремо взятоï краïни е органiчною складовою частиною свiтового лiсового господарства, яка бере свою посильну участь у формуванш кисневого балансу на пла-нетi. Розвиток нацiонального лiсового господарства мае ощнюватися на основi мiжнародно визнаних принципiв, критерiïв та iндикаторiв згiдно з концепцiею еколого-економiчноï ефективност^ яка повинна прийти у XXI столгт на змг-ну традицшнш концепцiï суто економiчноï ефективностi [7, ст. 125].
Дшовий свiт розумiе, що Конвенцiя ООН щодо змш клiмату i Кютсь-кий протокол створюють широкий простiр для стратеги бiзнесу. На шдтвер-дження цього досить нагадати, що мiжнародний бiзнес брав участь в обгово-ренш проблем Кiотського протоколу через торговельш асоцiацiï. Тому пiсля Кiотськоï конференци акценти в штересах дiлового свггу перемiстилися вiд стратегiчних проблем до розробки детальних правил функцiонування ринку квот. Тобто вщбувся закономiрний дедуктивний перехщ вiд загального до конкретного. Такий перехщ, на нашу думку, повинен би найближчим часом вщбутися i в люовому господарствi - галуз^ яка вочевидь матиме щораз бiль-ший вплив на функцюнування та регулювання мiжнародного ринку квот на викиди парникових газiв.
Необхщно зазначити, що в процесi формування мiжнародного ринку квот на викиди парникових газiв пiдприемцi кра1'н СС мають бiльш вигiдне по-ложення, нiж пiдприемцi США. Свропейцi мають справу з бшьш передбачува-ною еколопчною полiтикою, нiж американцi. Свропейська спшьнота морально зобов'язуе бiзнес ставитися до проблем клiмату та екологи в цiлому з бшь-шою вiдповiдальнiстю. М1ж тим, сьогодш штерес до утворення ринку квот е ще пасивним. Замiсть використання нових ринкових можливостей бiзнес бшь-ше схильний захищати себе вщ можливих обмежень емiсiй у майбутньому. Традицшне впливове промислове лобi навгть на рiвнi СС, як i рашше, нама-
гаеться забезпечити принцип добровгльностГ, тобто суто ринковий шдхщ до вирiшення еколопчних проблем. Це робиться шд приводом захисту конкурен-тоспроможносп европейсько1' промисловост на мiжнароднiй аренi.
На противагу цьому в Япони промисловють вважае необхщним знач-но шдняти граничш витрати на скорочення емiсiï порГвняно з Gвропою чи США. Проте юнуюча рГзниця мгж емiсiйними трендами i плановими обсяга-ми скорочень емiсiï показуе, що добровшьшсть поки що не привела до суттевих результата. Залишаеться неясним питання, чи готовий бГзнес вкла-дати довгостроковГ iнвестицiï, як дали б змогу шдготуватися до бгльшого скорочення викидгв у майбутньому.
Деякi вченi, наприклад, О. Голуб (РоЫя) та Д. Дудек (США) вважають, що квоти на викиди вуглекислого газу та шших речовин в атмосферу треба квалiфiкувати як новий природний ресурс. Буквально у цьому рощ вони опуб-лжували у Вюнику Московського ушверситету iменi Ломоносова статтю шд назвою "Новий природний ресурс: квоти на викиди парникових газiв" [8].
В принцип можна погодитися з думкою росшського та американсько-го професорiв, що квоти на викиди парникових газГв е новим, нетрадищйним природним ресурсом. Погоджуючись з таким твердженням, вважаемо необ-хщним додати, що квоти на забруднення повГтряного басейну промисловими викидами необхщно вщносити до категорiï вiдновлюваниx природних ресур-сгв. Адже даний ресурс, який сьогодш стае товаром на внутршшх i особливо на мГжнародних ринках, може вщновлюватися за умов поступово1' еколопза-ци виробничо1' дгяльностг, запровадження шновацш, а також шляхом збшь-шення лгсистостг територiй, збереження та розширеного вiдтворення шших видгв бюлопчного рiзноманiгтя.
Проте, погоджуючись гз твердженням, що квоти (а отже i лщензп) на забруднення довкшля е новим, нетрадищйним природним ресурсом, ми до-пускаемося певноï мГри абстрагування. Точнiше було б сказати, що квоти i ль цензiï на право забруднення е грошовим вираженням (вщдзеркаленням чи ощнкою) якост природного ресурсу - повпря. Водночас вони е одним Гз но-вих потужних ринкових шструменпв регулювання якост природного життевого довкшля загалом, а отже й шструментом регулювання умов переходу до сталого розвитку та забезпечення здоров'я людей. Це не простий, але дуже щкавий ринковий шструмент регулювання якост природного життево-го довкшля, який вимагае поглиблених економГчних дослщжень.
На нашу думку, квоти на забруднення точшше було б називати не "новим природним ресурсом", як це вважають О. Голуб i Д. Дудек [8], а "новим товаром на мГжнародному ринку природних ресурЫв". Це дуже важливе ме-тодолопчне положення, яке може збагатити економГчну теорда новим бачен-ням сучасних глобальних та регюнальних проблем i допоможе господарськш практищ орГентуватися на досягнення сталого розвитку.
Товар, як вгдомо, е продуктом пращ, виготовленим з метою обмшу або продажу. Обмш чи продаж товару е одним з засобГв задоволення рГзних суспшьних та шдивщуальних потреб. У цьому випадку квоти або лщензи на право забруднення не виступають безпосередньо товаром, який може задо-вольняти потреби людини. Суспшьш та шдивГдуальш потреби тут задоволь-
няються якгстю атмосферного повгтря та вгдповгдними клгматичними умова-ми, котрг досягаються завдяки торггвлг цим новим товаром.
Методологгчний постулат щодо вiднесення цих квот, як специфiчного товару, до категори вiдновлюваних природних ресурсiв мгстить наукову новизну. Цей постулат потребуе глибокого наукового дослгдження та вгдповгд-ного обгрунтування. Вш повинен бути предметом спецгальних дослiджень економiстiв, незалежно вгд того, за яким сценаргем будуть розгортатися поди навколо ратифгкацп Кютського протоколу Украшою, США, Росгею, чи гнши-ми державами. З практично:' точки зору так дослгдження е особливо важли-вим для Украши. Адже Украша поруч з Росгею називаеться в числг краш, якг мають найбгльшу питому вагу квот на викиди "парникових газгв" на всьому Свразгйському просторг. Тому, якщо ми в Украшг навчимося торгувати на мгжнародному ринку цим специфгчним товаром, вгн може стати однгею з важливих статей експорту. Ïï частка на мгжнародному, в першу чергу Свро-пейському ринку, буде дуже гстотною. Отже, вгд частки продажу квот на про-мисловг викиди буде значною мгрою залежати майбутне всiеï економгки Украши та ïï сталий розвиток. Особливо це стосуеться лгсового господарства.
Лгсове господарство, як складова частина господарського комплексу держави, вимагае якомога швидшого переходу на сталий розвиток. Це тим бгльш важливо, що Украша е лгсодефгцитною державою. Ïï лгсистгсть стано-вить всього 15,6 % поргвняно, скажгмо, з Нгмеччиною - 31 %, Австргею -46,5 % i Фгнляндгею - 71,9 %. За науково обгрунтованими даними, лгсистгсть Украïни мае досягти в найближчому майбутньому не менше 20 %. Для цього, на думку B.I. Самоплавського [9, ст. 6], потргбно створити понад 2 млн. га лг-сових насаджень. Адже поргвняно з гншими европейськими крашами ми маемо один з найнижчих ргвнгв забезпечення лгсом на душу населення: всього 0,18 га проти 0,23 га - у Польщг, 0,5 га в Австри та 3,27 га в Швеци.
На наш погляд, правильним буде зробити висновок, що проблеми формування мгжнародного ринку квот на промислове забруднення атмосферного повгтря парниковими газами тгсно пов'язанг з проблемами забезпечення нормальних умов життя людини i, зокрема, сталого розвитку лгсового сектору економгки. Суто економгчнг гнтереси, якг виникають в контекст формування мгжнародного ринку квот на викиди парникових газгв, можуть стати сильним додатковим стимулом для проведення робгт щодо збгльшення лгсис-тостг Украïни та переходу ïï лгсового господарства на шлях сталого розвитку.
Лггература
1. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов 1.Г. Землезнавство. - К.: "Либщь", 2000. - 462 с.
2. Загородняя Е., Выхухолева Е., Анненков А. России не нужен Киотский протокол// Известия.ру., 29.12.2003. - доступно: www.izvestia.ru/economic/article41858/.
3. Корнелюк Н. Торговцы воздухом. Чехия и Словакия начали торговать "правом загрязнять окружающую среду"// Наука. Известия. - 02.09.2003.
4. Kyoto Protocol Status of Ratification. The Secretariat of UNFCCC. - доступно: www.unfccc.int.
5. Матер1али до 5-ï конференци мшютрГв "Довкглля для Свропи"// Благодшний ш-формацшно-видавничий центр "Зелене досье", Кшв, 2003. - доступно: www.dossier.ki-ev. ua/news/5. htm.
6. M. Grubb, T. Brewer, B. Müller, et al. A Strategic Assessment of the Kyoto-Marrakech System. Synthesis Report// The Royal Institute of International Affairs. Briefing Paper, No.6, June 2003. - 12 p.
7. Туниця Т.Ю. Пол^ика сталого розвитку лiсового господарства Украши у контекст мiжнародних вимог// Наук. вiсник УкрДЛТУ: Еколого-економiчне вчення: витоки, пробле-ми, перспективи. - Львiв: УкрДЛТУ. - 2002, Вип.12.1 - С. 125-131.
8. Голуб А., Дудек Д., Струкова Е. Новый природный ресурс: квоты на выбросы парниковых газов. - Вестн.Моск.Ун-та., Сер. 6. Экономика, 2003, № 4, - С. 84-92.
9. Самоплавський В.1. Люове господарство Украши на початку третього тисячол^-тя. - Науковi пращ Лiсiвничоi академп наук Украши. Вип. 1. Львiв, видавництво Нацюналь-ного ушверситету мЛьвiвська полiтехнiкам, 2002, - С. 6-10.
_ *
УДК 630*5 Acnip. О.П. Бала - НА У, м. Кшв
АНАЛ1З В1ДНОСНО1 ПОВНОТИ МОДАЛЬНИХ ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У Л1СОСТЕПОВ1Й ЗОН1
УКРА1НИ
На 0CH0Bi частини по-видшьно! бази даних таксацiйних характеристик насад-жень для восьми областей Украши було проведено аналiз сучасного стану штучних змiшаних модальних дубових деревосташв за вiдносною повнотою.
Ключов1 слова: Модальнi деревостани, по-видiльна база даних, вщносна повнота.
Doctorate O.P. Bala - National agricultural university, Kyiv
The analysis of relevant density of modal artificial oak stands in the
Foreststep zone of Ukraine
On a basis of part compartment-vice database for eight regions of Ukraine the analysis of relevant density for present stage of modal artificial mixed oak stands is presented.
Key words: Modal stands, compartment-vice database, relevant density.
Найбшьш характерною ознакою насадження шсля форми, складу та вжу е його повнота. З точки зору лшвництва, повнота насаджень е одним з центральних понять, оскшьки вона мае широке використання на практищ як для люовпорядкування, так i для проведення люогосподарських заход1в [5, 6].
Розр1зняють два види повноти - абсолютну та вщносну. Абсолютна повнота визначаеться як сума площ поперечних перерiзiв дерев на висот грудей на одиницю плошд та вимiрюеться у м на 1 га. Вщносна ж повнота ви-ражаеться у десяткових частках, приймаючи за 1,0 абсолютну повноту нормального деревостану. Орлов тд поняттям нормального деревостану розумiв "... таке насадження, яке за даних умов форми, породи та умов мюцезростан-ня, виявляеться найбшьш можливо досконалим, тобто в якому вс сили при-роди, можливi для даного мюця, використаш для насадження найбшьш пов-ним та досконалим способом" [4]. Показник нормальност деревостану за-лежить вщ ряду факторiв, зокрема вщ породи. Так, за однакових умов у тшьовитривалих порщ сума площ поперечних перерiзiв буде бшьша, тж у свiтлолюбних. Для одше! i т1е1 само! породи сума площ перетишв буде за-лежати вщ вiку та умов зростання (чим крашд умови - тим бшьша площа пе-
* Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
