CC BY
13
13. Матвеев С.М. Методика дендрохронологического анализа : медодические указания к лабораторным работам по дендрохронологии для студентов спец. 260400 - "Лесное и лесопарковое хозяйство" дневной и заочной формы обучения / С.М. Матвеев. - Воронеж : ВГЛТА, 1999. - 31 с.
14. Nogel P. Auskeilende und fehlende Jahrrinde in abstenbenden Tannen (Abies alba Mill) / P. Nogel // Allg. Forstzeitschrift. - 1981. - Vol. 36, № 28. - S. 709-711.
Мазепа В.Г., Криницкий Г.Т., Лэонтяк Г.П. Последствия влияния изменения климата и атмосферного загрязнения на радиальный прирост сосняков в условиях Малого Полесья Украины
Изучена динамика основных климатических показателей и радиального прироста сосновых древостоев, растущих в условиях загрязнения среды выбросами Доб-ротворской ТЭС. Выявлен общий характер динамики прироста, его экстремальные значения, изменения амплитуды и частоты колебаний, установлены корреляционные зависимости между приростом и комплексом климатических показателей и загрязнения атмосферы.
Ключевые слова: радиальный прирост, изменение климата, аэротехногенное загрязнение, климатические показатели, сосновые древостои.
Mazepa V.G., KrynytskyyH.T., Leontjak H.P. The results of climate changes and air pollution influence on pine stands radial increment in the conditions of Small Polissya of Ukraine
The main climate indices and radial increment dynamics of pine stands growing in the conditions of the environment polluted by the Dobrotvir power station emissions is investigated. General character of increment dynamics, its extreme value, amplitude changes and oscillation frequency is found out. Correlative dependence on radial increment and climate indices as well as air pollution is determined.
Keywords: radial increment, climate changes, technogenic air pollution, climate indices, pine stand.
УДК 630*5 Перший заступник Голови Ю.М. Марчук, канд. с.-г. наук -
Державний комiтет лкового господарства Украти
ПОСИЛЕННЯ КЛ1МАТОРЕГУЛЯТИВНО1 РОЛ1 Л1С1В У МЕЖАХ РЕАЛЬНИХ ТА ПЕРСПЕКТИВНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Викладено аналiз впливу змш ^мату на люи та окреслеш заходи, що прово-дяться люовим господарством та спрямоваш з одного боку, на збшьшення поглинан-ня вуглецю та з шшого - на запоб^ання його викидам в атмосферу. Наведено аналiз рiзних джерел фшансування таких заходiв та можливостей Кютського протоколу для Украши. Зроблено висновки про те, що потрiбно зробити для посилення позицш Украши у мiжнароднiй кооперацп в рамках ШШСБ.
Ключов1 слова: змши ^мату, джерела фшансування, Кютський протокол.
Незважаючи на прийняття низки м1жнародних природоохоронних документ, стан навколишнього природного середовища невпинно попр-шуеться. Тому збереження стабшьност кшматично! системи е одшею з найважливших глобальних проблем.
Цей факт, що л1си вщграють вагому роль у формуванш вуглецевого балансу атмосфери як поглинача вуглекислоти, сьогодш е загальновизнаним { не викликае жодних сумшв1в. З шшого боку, використання продукци, ви-
роблено! з деревини та бюпалива також знижують потенцiйнi емюи парнико-вих газiв порiвняно з використанням iнших продукпв, виготовлених iз невщ-новлюваних матерiалiв. Але разом iз цим свгтове спiвтовариство б'е на сполох, оскшьки знелiснення та деградацiя лiсiв, за даними експертiв, дор1внюе 35 % емiсiй вуглецю у розвинених крашах та 65 % у крашах, що розвивають-ся. З 2007 р. програма щодо попередження емiсiй вiд знелiснення та деграда-цп лiсiв у крашах, що розвиваються долучена до плану заходiв у межах Рам-ково! конвенци ООН iз змiни клiмату.
Особливо! уваги також потребують питання шдвищення стiйкостi ль сових насаджень та !х адаптаци до змiн клiмату. Факт, що процеси змiни кль мату спричинюють збiльшення кiлькостi екстремальних погодних явищ, якi негативно впливають на лiси i лiсове господарство (збшьшення лiсових по-жеж; шюдливих комах i спалахiв хвороб; поширення вiтровалiв та ураганiв; погiршення ситуацп з посухами) також е загальновизнаним. Змiни режиму температури та опадiв поступово призводять до змiни люорослинних умов i безпосередньо впливають на фiзiологiчнi процеси, якi визначають життя ль сово! флори та фауни. Так, шдвищення температури на один градус призво-дить до зсуву меж природних зон на 160 км. Не обминули щ змши й Украшу. Зважаючи, що середня температура в Укра!ш за останш десять роюв шдви-щилася на 0,3-0,6 °С (за останнi 100 роюв - на 0,8 °С), зсування меж природних зон вже стало реальшстю, що шдтверджуеться появою нехарактерних для зон видiв флори та фауни.
Прогнозування наслщюв змши кшмату в Укра!ш показуе, що под-воення вмiсту вуглекислого газу в атмосферi може спричинити збшьшення юлькост атмосферних опадiв на 20 %; перемщення у помiрнi та пiвнiчнi зо-ни субтрошчних циклонiв, якi сприятимуть опустелюванню швдня Украши; зниження продуктивностi лiсу на всш територи Украши, зокрема внаслщок поширення хвороб та шкiдникiв.
Заходи, як вживаються з урахуванням вимог сталого розвитку в л1со-вому господарств^ становлять основу адаптацшно! дiяльностi у лiсовому гос-подарствi в умовах змши кшмату. Цю стратепю покладено в основу люогос-подарсько! практики в Украшь Потенцiал поглинання вуглекислого газу люа-ми Украши оцiнюеться в межах 50-60 млн т СО2/рж. До основних заходiв, якi сприяють збiльшенню обсягiв поглинання та зменшенню втрат нагромадже-ного вуглецю у люовому господарствi, вщносять:
• Розширене в1дтворення лкових ресурыв (збыъшення площ1 лтв). Вщповщно до прийнято! Кабшетом Мгтстрш Украши державно! цшьово! программ "Ль си Украши 2010-2015 рр.", нов1 люи передбачено створити на плошд близько 0,5 млн га, при цьому люистшть територи краши мае збiльшмтмся до 16,1 %. Для шдвищення якост посадкового матерiалу запроваджено лiсонасiнне районування для основних лiсоутворювальнмх порiд Украши, створюються сучасн лiсонасiнневi комплекси у Полюькш та Степовiй зонах, функщону-ють 4,6 тис. га лшових розсаднишв, 16,8 га тепличних комплекшв (де щорiч-но вирощують понад 400 млн стандартного садивного матерiалу щнних лшо-вих порiд), створено 16,3 тис. га постшних лшонасшневих дiлянок i планта-цiй. Пщ час освоення фонду лiсовiдновлення з орiентацiею на корiннi лiсот-
в1рт породи та продуктивтсть, близьку до фактично! продуктивност лю1в у ввдповвдних природно-ктматичних умовах, щор1чне поглинання вуглецю ощнюеться у середньому величиною близько 1,0 т/га/р1к.
• Шдвищення р1вня продуктивности та стткост1 лтв. До заход1в з1 збшь-шення продуктивност л1с1в може бути ввднесена реконструкция люових наса-джень, насамперед похвдних деревостатв та малощнних молодняшв на висо-копродуктивних люових землях. Додаткове депонування вуглецю насаджен-нями тсля реконструкци може становити близько 0,5 т/га/рш. Серйозно! ува-ги заслуговуе проблема зниження емюш парникових газ1в, пов'язаних 1з заго-т1влею та переробленням деревини. При обсягах лшокористування, як дося-гають десятшв мшьйотв куб1чних метр1в деревини на р1к значна частина деревини попадае у в1дходи або залишаеться для спалювання чи перегнивання на лтсосшах. Зниження емшп парникових газ1в може бути забезпечено внас-лвдок запровадження сучасних технологш загот1вл1 та глибокого перероблен-ня, повтшого використання деревини ввд рубок.
• Збереження лтв та захист Их в1д пошкодження. Значний внесок у змен-шення ем1сш парникових газ1в може привести до покращення р1вня охорони л1с1в ввд пожеж та захисту ввд шквднишв 1 хвороб. Обсяги емюш ввд люових пожеж загалом по Укра1т ощнюються у середньому 500 тис. т СО2 на р1к. Масштаби цих емюш повтстю визначаються величиною плошд, що охопле-на вогнем 1 р1внем пошкодження л1сово1 рослинност! Актуальтсть пробле-ми зменшення ем1сш парникових газ1в ввд лшових пожеж зумовлена не тальки високою горючютю л1с1в Укра1ни, але й очшуваним зб1льшенням кшькос-т та плошд люових пожеж в умовах глобальних змш ктмату. Аналопчна си-туащя спостер1гаеться 1 щодо емюш парникових газ1в, пов'язаних 1з пошко-дженням 1 загибеллю насаджень в осередках масового розмноження шквдни-юв. 1хне зниження може бути досягнуто внаслвдок вживання комплексу про-фшактичних та винищувальних заход1в, долучених у д1яльтсть з управлшня л1сами.
Сприяння використанню бтмаси як альтернативного джерела енерНТ. З метою прискорення \ тдвищення ефективност процесу запровадження в Укра!ш мюцевих поновлювальних вид1в палива, Держкомлюгосп Укра1ни шщдавав розроблення Державно! програми з використання твердого бюпалива. За деякими оцшками, деревина становить 55 % вщ ус1х вид1в вщ-новлювальних джерел енерги. 1з загально! маси придатних деревних ресурЫв 71 % становлять вщходи деревини, як утворилися шд час 11 загот1вл1 у люо-вих масивах, решта вщходи вщ деревооброблення. Таким чином, використання вщход1в деревини дасть змогу не лише включити в енергобаланс ефектив-не джерело енерги, але й покращити еколопчний стан довкшля та виршити питання з використання низькотоварно1 деревини, яка мае обмежений попит на внутршньому ринку. За попередшми шдрахунками, невикористаний по-тенщал щор1чно вщновлюваного твердого бюпаливного ресурсу в Укра1ш (у перевод1 на абсолютно суху речовину) становить приблизно близько 30 млн т, зокрема: дрова, люошчш рештки та вщходи деревооброблення (без палив-них дров, як й сьогодш використовуються за призначенням) - 2,5-3 млн т, рослинна бюмаса агропромислового виробництва (солома) - 25-30 млн т. За
* * 3
теплотворною здатшстю - це екв1валентно 10-12 млрд м природного газу.
Означеш заходи у бшьшосп випадюв потребують додаткового цшьо-вого фшансування (державного або м1жнародного), що е проблематичним в
умовах свгтово! фшансово-економ1чно! кризи та невизначеносл мехашзм1в прямо! шдтримки д1яльност1 у люовому господарств1, спрямованно! на змен-шення викид1в та/або збшьшення поглинання парникових газ1в.
У вересш 2009 р. за поданням Держкомлюгоспу, Уряд ухвалив норма-тивно-правов1 акти, спрямоваш на удосконалення ведення люового господар-ства та покращення сощального та економ1чного стану люогосподарських шдприемств, зокрема щодо видшення кошт1в Стабшзацшного фонду на заходи, пов'язаш з охороною люу вщ пожеж та придбання технолопчних ком-плекшв 1 обладнання для виробництва паливно! трюки.
Якщо говорити про можливосл отримання м1жнародно! тдтримки, то для Укра!ни на сьогодш можлив1 два шляхи - проекти спшьного запрова-дження та схема зелених швестицш. Але на цьому шляху також юнують чис-ленш перешкоди.
Проекти спiльмого запроваджеммя. Вщповщно до ст. 6 Кютського протоколу, так проекти реал1зуеться м1ж кра!нами, що знаходяться у додатку 1 (за цим мехашзмом реал1зуються вс проекти в Укра!т). Мехашзм СВ пе-редбачае, що реал1защя проекту мае призвести до реальних, вим1рюваних, та довготермшових позитивних змш у сташ довкшля та пом'якшення антропогенного впливу на змшу кшмату. Для реал1заци проекпв СВ потр1бно вико-нання таких умов:
• Скорочення виквдв мае бути продемонстровано як рiзниця мш базовим р!в-нем виквдв, тобто кшьшстю вмкидiв, що буде у майбутньому за вiдсутностi цього проекту та рiвнем вмкидiв, що буде спостерк^атися у випадку запрова-дження проекту. Кошти за скорочення викидiв надходять лише пiсля ф!зич-ного скорочення вмкидiв i лише частково ввдшкодовують витрати:
• Наявтсть методiв щодо ощнювання скорочення витрат енергi! та вмкидiв парникових газiв, що пiдтверджують експерти.
• Тривалшть скорочення вмкидiв ПГ мае бути принаймт 10 рошв пiсля реаль зацi! проекту.
• Проект повинен ввдповвдати нащональним прiормтетам.
• Проект повинен мати додатковi вигоди (скорочення витрат, шдвищення зайнятост!, покращення якост життя), як пiдтверджуе та тдтримуе мiсцева адмiнiстрацiя.
• Органiзацi!, що пропонують проект, мають бути досвiдченими i вiдомммм в галузi, фшансово стабiльнммм пiдпрмемствамм.
Поряд 1з перевагами, з погляду екологи, проекти люорозведення 1 л1-совщновлення мають ютотт вади, як перешкоджають !хнш широкомасштабна реал1заци. До числа таких вад потр1бно вщнести висок стартов! затрати на створення люових культур, а також вщкладений характер економ1чного ефекту, зумовлений вщносно повшьним нагромадженням фгтомаси люовими культурами у перш1 роки шсля посадки. Для того, щоб стартов1 затрати на л1-совщновлення та люорозведення окупилися за рахунок торпвл1 квотами на викиди вуглецю потр1бен значний перюд.
З метою апробаци мехашзм1в Кютського протоколу Державний комь тет люового господарства Укра!ни за шдтримки Свгтового банку був учасни-ком розроблення проекту М1жнародного бюкарбонового фонду "Створення
захисних люових насаджень на забруднених радюнукшдами землях в умовах Полюся" протягом 2004-2007 рр. За проектом планувалось залюнити понад 4 тис. га земель, що виведеш з господарського використання внаслщок заб-руднення радiонуклiдами у Житомирськш та Киïвськiй областях поза межами 30-кшометрово1 зони вщчуження ЧАЕС. Пiдготовка проекту вiдбувалась за схемою Св^ового банку, а на його шдготовку було видiлено грант уряду Япони. Роботи з шдготовки проекту виконував консорцiум на чолi з компа-шею Агротек (Нагая). Виконання робiт поеднувало аналiтичнi та пiдготовчi роботи щодо паралельних проектних цикшв Свiтового банку та Бюкарбонового фонду, вони охоплювали техшчний, законодавчий та економiчний ана-лiз виконання проекту. Протягом 2005 р. державш лiсогосподарськi шд-приемства провели переговори, шдготували та пiдписали угоди з державни-ми районними адмшютращями на предмет передачi земель шд залiснення. Було укладено угоди на передачу 8486,1 га земель, зокрема по Кшвськш об-ластi - 5328,7 га, та 3157,4 га земель по Житомирськш область
Проте роботу було призупинено через вщсутшсть тодi законодавчо!" бази виконання умов, поставлених украшськш сторош Бiокарбоновим фондом. Також одшею з головних перешкод реалiзацiï цього проекту, а надалi i в реалiзацiï шших подiбних проектiв у лiсовому господарсга е обмеженiсть коштiв, якi видшяють на створення нових лiсiв, складний мехашзм надання земель для люорозведення та висока вартiсть виконання робгг iз пiдготовки й отримання правоустановчих докуменпв.
Схема зелених швестицш. Це добровшьний механiзм, встановлений краïною-продавцем з метою надання гаранти покупцям, що надходження вiд торгiвлi вуглецевими кредитами будуть спрямованi на фiнансування приро-доохоронних проектiв та програм "озеленшня", що виконуватимуться до та шсля 2012 р. На вщмшу вщ проектiв спiльного запровадження роботи за схемою зелених швестицш не потребують тесту на додатковють, а вуглецевi кредити можуть продаватися до фiзичного скорочення викидiв парникових газiв. Обсяг та умови використання надходжень укладаються на двосторон-нiй основь Враховуючи високий ступiнь ризикiв, проекти з люорозведення не ввiйшли у сферу прюрите^в, визначених у 2009 р. спшьною мiсiею бага-тостороншх банкiв розвитку (Мiжнародний банк реконструкци та розвитку, Мiжнародна фiнансова корпоращя та Свропейський банк реконструкцiï та розвитку) для розроблення середньотермшово!" швестицшно1" програми пшь-гового фiнансування з метою скорочення викидiв парникових газiв.
Одним iз можливих виходiв iз цiеï ситуацiï може бути запровадження плати за екосистемш послуги. Цей мехашзм е новим, але досить потужним. Мехашзм плати за екосистемш послуги ефективно запрацюе лише за умови створення вщповщних законодавчих та шституцшних рамок, шдвищення сприйняття необхщност запровадження цього механiзму серед суспшьства та владних структур. Окрiм цього, необхщно враховувати можливiсть тран-скордонно1' екологiчноï кооперацiï та отримання плати за екосистемш послуги у мiжнародному/регiональному контексть На сьогоднi потрiбна iстотна пiдтримка щодо оцiнювання реальних можливостей механiзму, узагальненнi
iнформацiï щодо Teopiï та практики запровадження плати за екосистемш пос-луги з наведенням усшшних прикладiв.
Багато невир1шених проблем стосуеться iнформацiйного забезпечення та науковоï пiдтримки дiяльностi з питань змши кшмату. Одним з основних джерел шформаци для пiдготовки нацюнальних звiтiв про антропогеннi ви-киди з джерел i абсорбцiï поглиначами парникових газiв у лiсах е дат державного облшу люового фонду. Наявна система iнвентаризацiï орiентована на оцiнку ресурсного потенцiалу лiсiв i мiстить необхiднi вiдомостi про структуру земель люового фонду, породну та вжову структури лiсiв, плошд та запаси насаджень основних люоутворюючих порiд. Однак наявних даних не достатньо для надежного оцшювання запаЫв i потокiв вуглецю.
На жаль, в Укршт сьогоднi немае достатньо!" кiлькостi iнформацiï для отримання точних ощнок балансу вуглецю в рiзних компонентах лiсових екосистем. Для цього потрiбнi спецiадьнi дослiдження i регулярне здшснення iнвентаризацiï та лiсового мошторингу для оцiнювання динамiки вуглецю за типами л1су та компонентами люових екосистем. Особливо бракуе тако1' ш-формацiï для формування позицiï Украши у мiжнародних процесах, пов'язаних зi змiнами клiмату. Виконання мiжнародних зобов'язань Украши (тдго-товка нащонально1' звiтностi та стратегiï боротьби зi змiнами кдiмату, ство-рення кадастрiв парникових газiв, визначення прiоритетних напрямiв дiй та iн.) потребуе вщповщно1' iнформацiйно-анадiтичноï пiдтримки.
Для забезпечення участ Украши в мiжнароднiй дiядьностi у секторi землекористування, змiн у землекористуванш та лiсового господарства (зпд-но з пунктами 3 i 4 статт 3 Кютського протоколу) потрiбно:
• узгодити нацiонадьнi терм1ни та визначення щодо лшових земель з визначен-нями, прийнятими у Кютському протоколi до Рамково1 конвенцiï ООН про змiну кдiмату;
• розробити стратегш та нацiональний план дш у лiсовому секторi на виконання Украшою зобов'язань як сторони Рамково1 Конвенцп ООН про змiну кдiмату (передусiм - розробити програму вiдповiдних заходiв та визначити обсяги i джерела 1хнього фiнансування);
А ' * • • __• * __О
• ощнити вразлившть л^в до змiн ктмату на основi нацюнальних моделей змiни кдiмату та розроблення стратегiю адаптаци у лiсовому господарствi;
• сприяти розвитку дослiджень з визначення балансу вуглецю в лшових екосис-темах, розробки моделей динамiки вуглецю у люових екосистемах, визначення нацюнальних коефщенпв для розрахуншв поглинання вуглецю у люах;
• забезпечити функцюнування системи iнвентаризацiï та монiторингу лiсiв та пiдготовку шорiчних iнформацiйних звтв для визначення динамiки парникових газiв у лiсових насадженнях;
• створити галузеву iнформацiйно-аналiтичну систему на базi сучасних шфор-мащйних технологш для ведення електронного реестру виквдв та абсорбцп парникових газiв i тдготовки шорiчного кадастру парникових газiв у лшово-му господарствi.
Для отримання обгрунтованих оцшок динамжи вуглецю у люових насадженнях потр1бно забезпечити здшснення на регулярнш основ! швентари-зацп та мониторингу лшв Украши з обов'язковим спостереженням за компо-
нентами люових екосистем вiдповiдно до мiжнародних вимог, зокрема - виконання шдпрограми мониторингу грунпв.
Окр1м цього, потр1бно виконати роботи з оцiнюванням можливостей та обгрунтування прiоритетних проектiв спшьного запровадження у лiсовому господарствi Украши, з огляду на 1хню еколого-економiчну ефективнiсть.
Лише через мiсяць на 15-й Конференци Сторiн РКЗК ООН плануеться розглянути проект "Копенгагенсько! Кшматично! Угоди" на другий перiод зобов'язань. Потрiбно, щоб така угода передбачала прямi стимули для збере-ження лiсiв, покращення 1хньо1 якостi та люорозведення в усiх крашах, а не лише у крашах, як розвиваються. Ця угода мае передбачати, щоб ус одиницi скорочення викидiв, отриманi внаслiдок дiяльностi у секторi землекористу-вання та лiсового господарства, як одна Сторона купуе в шшо! Сторони, до-давалися до установлено! кшькост Сторони, що купуе.
Потрiбно переходити вiд закликiв до конкретних дш.
Л1тература
1. УкраТна та глобальний парниковий ефект: вразливють i адаптащя еколопчних та економ1чних систем до змiни клiмату / Букша 1.Ф., Гожик П.Ф., Емельянова Ж.Л., Трофимова 1.В., Шерешевський А.1. - К. : Вид-во Агентства з рацюнального використання енергп та екологп, 1998. - 210 с.
2. Букша 1.Ф. Сценарне моделювання та прогноз динамiки лiсових ресурав при змiнах клiмату / Букша 1.Ф., Пастернак В.П., Бондарук Г.В. // Лювництво i агролiсомелiорацiя. -Харюв. - 2000. - Вип. 98. - С. 44-52.
3. Букша 1.Ф. Прогноз динамши люових ресурсiв при антропогенних змiнах довкшля / Букша 1.Ф., Пастернак В.П. // Вюник НАУ : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАУ, 2001. - № 39. - С. 157-162.
4. Кл1мат УкраТни / за ред. В.М. Лшшського, В.А. Дячука, В.М. Бабiченка. - К. : Вид-во "Раевського", 2003. - 343 с.
5. Кютський Протокол до рамково! конвенцп ООН про змши кшмату: Ратифшовано Законом N 1430-IV (1430-15) вщ 04.02.2004 / Верховна Рада Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
6. Потенцшш можливостi для поширення поглинання вуглецю вщповщно до Кiотського протоколу в украшському лiсовому секторi // Пщготовка проекту Бiокарбонового фонду в Укра1т з лiсорозведення : звiт за проектом. - К., 2006. - 22 с.
7. Економпчний та фшансовий аналiз // Пiдготовка проекту Бюкарбонового фонду в Украiнi з люорозведення : звiт за проектом. - К., 2006. - 15 с.
8. Ситник К. Бюсфера i кшмат: минуле, сьогодення i майбутне / Ситник К., Багнюк В. // Вюник НАН Украши. - 2006. - № 9. - С. 3-20.
9. Схеми зелених швестицш - концепцп, ще1, перспективи : матер. семiнару. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.siteresources.worldbank.org/INTUKRAINEIN UKRAINIAN/Resources/GISseminarPPT1Ukr.pdf.
10. Полякова Л. Мжнародне ствроб^ництво. Концепцiя розробки добровiльного фшансового механiзму // Лiсовий i мисливський журнал. - 2008. - № 6. - С. 8-9.
11. Дщух Я. Еколопчш аспекти глобальних змiн клiмату: причини, наслiдки, дп // Вю-ник НАН Украши. - 2009. - № 2. - С. 34-44.
12. Мешкова В.Л. Сезонное развитие хвоелистогрызущих насекомых. - Х. : Изд-во "Планета-принт". - 2009. - 296 с.
13. Марчук Ю.М. Можливост використання механiзмiв Кютського протоколу у люовому господарствi Украши - у друщ.
14. Message from the XIII World Forestry Congress to the COP 15 of the UNFCCC. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.cfm2009.org/en/detalle-ovedad.asp? Id-Novedad=200.
Марчук Ю.М. Усиление климаторегулирующей роли лесов в пределах реальных и перспективных экономических возможностей
Изложен анализ влияния изменений климата на леса и очерчены мероприятия, которые проводятся лесным хозяйством и направленные, с одной стороны на увеличение поглощения углерода и с другой - на предупреждение его выбросов в атмосферу. Приведен анализ разных источников финансирования таких мероприятий и возможностей Киотского протокола для Украины. Сделаны выводы о том, что нужно сделать для усиления позиций Украины в международной кооперации в рамках LULUCF.
Ключевые слова: изменения климата, источники финансирования, Киотский протокол.
Marchuk Yu.M. Strengthening of the climate-regulating role of forests in framework of a realistic and perspective economic opportunities
In an article it is described in a detail the main consequences of climate change on forests and provided the main forestry measures directed to increasing volume of carbon sequestration and prevention of carbon emission in forestry. Besides there are given analyses different sources of financing these measures including possibilities given by Kyoto Protocol for Ukraine. As a result it is described what should be done for strengthening Ukrainian position in international cooperation in LULUCF.
Keywords: climate change, sources of financing, Kyoto Protocol.
УДК 502.131.1. :332.1 Асист Ю.М. Мельник -
Сумський державний ушверситет
АДМ1Н1СТРАТИВН1 ТА РИНКОВ1 1НСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ
Систематизовано шструменти забезпечення сталого розвитку регюну та запро-поновано класифшащю екомаркування за стадiями життевого циклу продукцп. Результата нашого дослвдження може бути покладено в основу формування системи регуляцшних шструмент1в на регюнальному р1вш через ввдповвдшсть вимогам нор-мативно-правових акпв, з одного боку, що представлеш державними шструментами, а з шшого - шструментами ринково'1 економ1ки.
Ключов1 слова: сталий розвиток регюну, адмшютративш та ринков1 шструменти, еколопчно ор1ентована продукщя, екомаркування.
Змша кл1мату сьогодш е одшею з мапстральних проблем, яка потре-буе нагального вир1шення. Визначення широкого спектру шструменпв, засо-б1в та програм надасть змогу сформувати ефективний комплексний мехашзм вщвернення глобально!' катастрофи. Результатившсть еколопчних, сощаль-них та економ1чних трансформацш значною м1рою залежить вщ того, нас-кшьки регюни сприяють виршенню питань еколопчно збалансованого розвитку господарськоï д1яльност1 та життед1яльност1 населення.
Теоретико-методичш та практичш основи управлшня природокорис-туванням на регюнальному р1вш, як е ключовим аспектом, розробляються кшькома науковими напрямами. Еколопчш проблеми та концептуальш засади сталого розвитку висвгглеш в працях О.Ф. Балацького, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, Т.П. Галушкиноï [1], Б.М. Данилишина, В.А. Свтушевського, С.1. Забелша, Л.Д. Загвойськоï, Д. Кортена, Д. Медоуза, Л.Г. Мельника, Н.В. Павл1хи, О.В. Прокопенко [3], Н.Ф. Реймерса, 1.М. Синякевича,
