CC BY
58
Наукрвий вiсник НЛТУ Украши. - 2GG8. - Вип. 18.11
Лггература
1. European Commission. Innovative and sustainable use of forest resources - Vision 2030. European Commission, Directorate-General for Research Directorate B. - Brussels, Belgium, 2005.
2. European Commission. Vision 2030 A technology platform initiative by the European fo-rest-basedsector // European Commission Directorate-General for Research, Information and Communication Unit. - Brussels, Belgium, 2004.
3. European Confederation of Woodworking Industries.Forest-Based Sector Technology Platform, 2005: Innovative and sustainable use of forest resources. - Brussels, Belgium, 2006.
4. FAO Forestry. Cross Sectoral Approach to Forest Sector Issues: Wood Energy, Implications of Kyoto Protocol; and Cooperation on Forest Fires. European Forestry Commission session document, 2006.
5. FAO Forestry. Woodfuels website. Available at. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.fao.org/forestry/foris/webview/forestry2/index.jsp?siteId=3281&sitetreeId=14067&lan-gId=1&geoId=0.
6. UNECE/FAO. European Forest Sector Outlook Study. ECE/TIM/SP/20. Geneva, Switzerland, 2005.
7. White, A., Sun, X., Canby, K., Xu, J., Barr, C., Katsigris, E., Bull, G., Cossalter, C. & Nilsson, S. China and the Global Market for Forest Products: Transforming Trade to Benefit Forests and Livelihoods. - Washington, D.C., US, Forest Trends Organization, 2006.
8. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unece.org/timber/trade.
УДК[504.064:338.003.12]:661.66(477.83) Доц. 1.П. Соловш, канд. с.-г. наук;
магктр Т.Я. Кулешник - НЛТУ Украти, м. Rbeie
зм1на кл1мату i л1совий сектор економ1ки: взасмовпливи, альтернативи, перспективи
Проаналiзовано взаемш впливи люового сектора i змши ^мату на глобальному pÍBHÍ у контекст пов'язаних з нею соцiально-економiчних та еколопчних проблем, тенденцш трансформаци землекористування та стратегш люового менеджменту спрямованих на адаптащю до змши кшмату. Звернено увагу на дискусшш аспекти люово! пол^ики щодо "вуглецевого лiсiвництва".
Ключовi слова: люова пол^ика, змша ^мату, трансформащя землекористування, стратеги люового менеджменту.
Assoc. prof. I.P. Soloviy; master's degree T. Ya. Kuleshnyk -
NUFWTof Ukraine, L'viv
Climate change and forestry: mutual influences, alternatives, prospects
The mutual influences of forest sector and climate changes analyzed in the context of related environmental and socio-economic problems, land use transformation tendencies and strategies towards adaptation to climate change. The carbon policy critical issues discussed.
Keywords: climate change, forest policy, forest management strategies, land use transformation.
Вступ. Л1си вщграють ключову роль у змш1 кшмату, адже утил1зува-ти шюдлив1 гази атмосфери спроможний лише рослинний покрив Земл1, на-самперед - лю, який у процес фотосинтезу поглинае своею бюмасою вуг-лець, що перебувае у повггр1, та акумулюе шш гази. Близько 65 % рослинно! бюмаси планети припадае на люи [2].
За даними оргашзаци Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) змши у землекористуванш, насамперед знелюнення, за перюд вщ 1850 р. спричинили третину вщ ус1х викид1в газ1в парникового ефекту.
Майже 25 % pi4Horo свггового викиду парникових ra3iB зумовлено трансфор-мащею землекористування та знелюненням [5]. За шдрахунками World Resources Institute, нишшне знелiснення планети становить понад 20 % внеску рiз-них чинниюв у баланс викидiв газiв парникового ефекту, що загострюе дефь цит спроможностi планети до нагромадження вуглецю в живих системах.
Змша клiмату мае значний вплив на люи та населення, особливо т його групи, життя яких значною мiрою залежить вiд лiсiв. З шшого боку ве-дення люового господарства вiдкривае значнi можливостi для зменшення ви-кидiв парникових газiв та збiльшення поглинання вуглецю, тому з люами пов'язано бiльшiсть стратегш боротьби зi змiною клiмату. У багатьох кра1нах уже розробленi стратеги, як базуються на сталому люокористуванш, проте вiдсутнiсть вiдповiдних законодавчих механiзмiв, прав власностi чи прав ко-ристувачiв зменшують можливiсть застосування таких стратегш.
У Конвенци ООН зi змiни клiмату задекларовано два шдходи щодо вирiшення проблеми змiни ктмату: послаблення змiн (наприклад, зменшення викидiв та збiльшення поглинання вуглецю) та адаптащя до змiн (наприклад, пристосування до вже юнуючих змш клiмату). Лiсове господарство в рамках обох пiдходiв може ввдгравати ключову роль.
Кiотський протокол, затверджений у рамках Конвенци ООН зi змши клiмату, регулюе пiдхiд, який стосуеться послаблення впливу на ктмат на перюд до 2012 р. i е обов'язковим лише для тих кра1н, якi його ратифжували. Сьогоднi ж лiсове господарство в багатьох крашах не адаптоване до застосування механiзмiв розроблення чистих технологш (clean development mechanism - CDM) зпдно з Кютським протоколом. На практищ це означае, що пот-рiбно пройти безлiч складних експертиз для того, щоб проекти, пов,язанi з ль совим господарством, були схвалеш i реалiзованi. Навiть найбiльш простi схеми вщновлення лiсiв, якi передбачае CDM, яю розроблялися саме для того, щоб у них брали участь мiсцевi громади, виявилися нездшсненними через велик витрати на 1х впровадження. Саме значш витрати у поеднанш iз жорсткими вимогами iнвесторiв щодо прозорост прав власностi роблять впровадженнях таких проекпв дуже складним завданням.
Значення лку та лiсового господарства для процеав змiни клiма-ту. Змшу клiмату розглядають як одну з головних перешкод для сталого роз-витку через 11 вплив на здоров'я, iнфраструктуру, поселення, сшьське господарство i лiсовi екосистеми. О^м того, змiна клiмату може призвести до по-гiршення умов проживання в багатьох куточках св^у.
Зпдно IPCC безпрецедентш змiни у системi клiмату вiдбулись саме впродовж ХХ ст. [6]. Ц змши можна простежити на пiдставi аналiзу таких трьох змiнних: збiльшення середньорiчноl температури, змiни у кiлькостi i якостi опадiв, збiльшення iнтенсивностi i частоти надзвичайних ситуацiй. Зараз загальноприйнятим вважають факт, що змши ктмату тiсно пов,язанi з антропогенно зумовленими емiсiями парникових газiв, особливо останнiх 150 рокiв. Саме тому розумшня термiна Mзмiна ктмату" стало рiвнозначним до термiносполучення "спричинена людством змiна клiмату".
Горiння палива викопного походження - першочергове джерело емь сiй парникових газiв. Змши землекористування (насамперед вирубування та
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11
деградащя лiсiв) i лiсовi пожежi - наступш за важливiстю джерела eMiciï парникових ra3iB. OKpiM впливу на ктмат знелiснення, - це явище, що е одшею з критичних еколопчних проблем, яка зумовлюе тривалий негативний вплив на бiорiзноманiття, економiчнi можливостi розвитку суспiльства та сприяе поглибленню соцiальноï нерiвностi.
Щоб зрозумгги роль лiсу у змiнi ктмату, потрiбно дати однозначнi вiдповiдi на питання:
1. Як люовий сектор впливае на змiну клiмату?
2. Яким чином i наскшьки (до яких меж) лiсовий сектор може сприяти зменшенню уразливостi (тобто адаптаци) до raï"?
3. Яким чином люовий сектор може сприяти пом'якшенню самих процесiв змiни клiмату?
Вплив змши ^ÏMaTy на лiсовий сектор. Змша ктмату спричинюе тиск на здатшсть лiсiв пiдтримувати сучасний рiвень рiзноманiтностi i про-дуктивностi. З ростом температури, змшами у водному режим^ та очжува-ним вдвое бшьшим рiвнем вуглекислого газу СО2, передбачено, що лiси заз-нають змiн на двох рiвнях: (a) фiзiологiя i метаболiзм, i (b) функцюнування екосистеми (див. табл.). Таю змши матимуть ютотний вплив на придатшсть i якiсть товарiв i послуг люового господарства, зокрема на можливють лiсiв поглинати вуглець з атмосфери.
Зпдно з оцшками IPCC негативнi впливи змiни клiмату можуть бути вагомшими, нiж наперед прогнозуеться, а потенцшш позитивнi змiни пере-оцiнюються. До того ж, досягненню прогнозованого потенцшно позитивного результату може ютотно перешкоджати змiна режимiв життедiяльностi лiсу -пожежi, шкiдники, засухи, спека - що, зокрема, впливае на яюсть отримува-ноï деревини, а також на еколопчш i сощальш функцiï лiсу. Глобальна змша ктмату може також впливати на можливост люового сектора щодо змен-шення чи збiльшення поглинання вуглецю.
Соцiально-економiчнi наслiдки впливу змiни ктмату на люи досi ще не визначеш кiлькiсно. Проте, такi змши потенцшно впливають на вс сфери люового господарства, зокрема можна прогнозувати:
Зменшення виробництва лiсопродукцiï та змши ïï якостi у зв'язку iз надзвичайними ситуацiями (лiсовi пожежi, урагани, повет, засухи), частота i масштаби яких постшно збiльшуються, змiнами в екосистемах та збшьшен-ням юлькосл видiв, якi е шкiдниками люового господарства.
Регiонaльнi змiни в обсягах та асортимент лiсопродyкцiï. Непря-мий вплив на процеси кругообпу деревини, спричинеш змiнами кiлькостi i якост деревини, пропоновано1' на ринках св^у.
Змiни в можливостях отримання, кругообiговi виробництва i ринкiв збуту недеревно1' продукцiï лiсу, включаючи продукти харчування, продукти медичного призначення та ш.
Змши бiорiЗномaнiття лшв та впливи на ix екологiчнy стшюсть. Змiни у землекористуваннi, якi полягають у шдвищенш вимог до нових сшьськогосподарських земель, а з шшого боку, деяю сiльськогосподарськi землi можуть вийти iз вжитку i перейти у категорш лiсових.
Вплив надзвичайних ситуацш - втрата житла, здоров'я, достатку, втрата або зменшення доходiв, втрата роботи або ж змши в умовах пращ, змь ни в рацюш харчування, впливи на здоров'я, втрата або змша культурного се-редовища iснування.
Вплив надзвичайних ситуацш спричиняе збiльшення вразливостi бщ-них громад, якi безпосередньо залежш вiд лiсових екосистем. Багато з цих громад вже сьогодш вщчувають дисбаланс, спричинений ефектами змiни кшмату, наслiдком яких е зниження якост i умов проживання та збшьшення р1з-ного роду конфл1клв. Незважаючи на негативний влив, змша кшмату також може вiдкрити для залежних вiд лiсу громад низку нових можливостей. Вони, в основному, не беруться до уваги, коли аналiзують влив змши кшмату. Вщсутшсть дослiджень та аналiзу ситуацп збiльшуе вразливiсть лiсового сектора та залежного вщ нього населення. На противагу цьому, розумшня нових можливостей, як з'явилися в наслщок змiни клiмату, може привести до пев-них ринкових i неринкових вигод для цих громад:
• застосування та адаптащя мiсцевих традищйних форм землекористування, використання у лшорозведент i лiсовiдновленнi мiсцевих порiд дерев, як краще адаптуються до змш клiмату;
• диверсифiкацiя лiсокористування таким чином, що вплив кожного окремого виду дiяльностi зменшуеться i, як наслщок, зменшуеться уразливiсть лiсiв за-галом;
• стимулювання сталого лшового менеджменту, як механiзму зменшення враз-ливост лiсiв;
• розвиток нових ринкових можливостей щодо традищйно! продукци лiсiв, яка бiльш адаптована до змш ^мату;
• сталий люовий менеджмент, як механiзм зменшення виквдв парникових га-зiв та збшьшення поглинання вуглецю.
Отже, питання полягае в тому, як зменшити негативний вплив змши кшмату не тшьки на л1сов1 екосистеми, а й на громади, яю залежш вщ л1су, i створити нов1 можливосл, як принесуть ютотш вигоди для найбшьш вразли-вих громад.
Вплив л^ового сектора на зменшення вразливосл вiд змiни кль мату. 1снуе низка стратегш, за допомогою яких люовий сектор може вплива-ти на зменшення вразливост вщ змши кшмату. Своею чергою, зменшення вразливост та вдосконалення адаптацшних можливостей люового сектора створить позитивш ефекти поза межами самого люового сектора. Наприклад, у Бол1ви вщновлення люового покриву сприяло зменшенню вразливост прських сшьськогосподарських земель та поселень до негативного впливу ерозшних явищ, одночасно покращивши !х забезпечення водою.
Дослщження з використанням методу CRISTAL (метод оцшки ризику адаптаци громад) було здшснено в Бангладеш, Мал1, Ншарагуа, ШрьЛанщ та Танзани, де вивчали, яким чином м1сцев1 громади сприймають збшьшення ризиюв i небезпек, спричинених кшматом. Ц дослщження показали, що люи вщграють ключову роль шд час надзвичайних ситуацш, оскшьки вони забез-печують !жею шд час засух, зменшують вплив циклошв у прибережних зонах, зменшують ризик сходження лавин шд час шторм1в у прських регюнах, забезпечують !жею та стають сховищем, коли в наслщок кшматичних змш
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11
зменшуються запаси продовольства та виробництво загалом, або ж коли в наслщок надзвичайних подш зруйноване житло та шфраструктура [7].
У табл. показано можливi стратеги люового менеджменту, спрямоваш на зменшення вразливостi до змши ктмату на ландшафтному рiвнi.
Табл. Стратеги ярового менеджменту спрямоваш на адаптацЮ _до змши кл1мату_
Стратепя Потенцшний вплив змши кл1мату Метод адаптаци
Збереження лшових екосистем Зростання посушливост1 Збереження ландшафтно! структури вододшв
Змши у структур! i морфологи лшових екосистем Використання у лшовому господарств1 найбшьш адаптованих i продуктивних порщ дерев у будь-якш м1сцевост1 вщповщно до оч1куваних змш кл1мату
Збшьшення лшових пожеж (частоти, плошд та тривалост1) Створення протипожежних бар'ер1в, зб1р i використання бюмаси
Оптим1защя ландшафт1в Небезпеки надм1рних опад1в, загрози для сшьськогосподарського виробництва Формування продуктивних агролшових ландшафтов 1з оптимальним розм1ром пол1в та д1лянок л1сово1 рослинност1
Змши у структур1 i морфологи лшових екосистем Виб1р метод1в i технологш ведення господарства, що передбачають майбутт змши кл1мату
Еколого-економ1чно обгрунтоване лшорозведен-ня Зростання ризику зсуву грунпв, ероз1я земель Вщновлення та створення систем протиерозшних насаджень
Загострення вплив1в на екосистеми Збшьшення попиту на деревне паливо Запровадження системи використання деревного палива та шших вид1в бюло-пчного палива (економ1чт стимули, технологи створення енергетичних планта-цш i використання вщход1в лшового господарства i деревообробки)
На потенцшш функцп лiсiв у процес адаптаци потрiбно звернути особливу увагу, оскшьки вщсутшсть аналiтичних дослiджень та вiдповiдних пол^ичних i законодавчих передумов унеможливлюватиме прийняття обгрунтованих господарських рiшень, тобто не лише обмежить отримання прибуткiв, а й доступ до люових ресурЫв, поставить пiд загрозу права влас-ностi на землi.
Соцiальнi функци лiсових екосистем, як, наприклад, збереження культурного середовища або ж мальовничих ландшафтiв, також вартi особливо!" уваги. Розумiння вагомостi цих функцш е надзвичайно актуальним, оскiльки саме вони ютотно впливають на мотиващю щодо ведення сталого лiсового менеджменту. Хоча важливють соцiальних i еколопчних функцш люу сприймаеться як чинник зменшення вразливост вiд спричинених людством змш клiмату, кiлькiсне визначення цих функцш е основним складником менеджменту як шструменту адаптаци до змш ктмату.
Постае питання щодо того яким чином вимiряти потенщал лiсiв та сталого люового менеджменту стосовно зменшення вразливост вiд змши ктмату, а також яким чином переконатися в тому, що громади, як будуть за-
лученi до цього менеджменту будуть в майбутньому мотивоваш. Для того, щоб виршити цi питання, потрiбно законодавчо визначити права власност тих, чия дiяльнiсть напряму пов'язана з зменшенням вразливост лiсiв, розро-бити такi мехашзми розподiлу вигiд, де б вс учасники цього процесу мали певш гарантй щодо отримання вигод, стимулювати участь у прийняттi рь шень усiх зацiкавлених сторiн.
Вплив лкового сектора на спричиненi людиною змши ^iMaTy. Ль си акумулюють вуглець у бюмаш верхнього i нижнього шарiв грунту, бiомасi дерев, вщмерлш деревинi, органiцi грунту. Пожежi i процеси розкладання скорочують акумулювання вуглецю, тому лiси викидають парниковi гази, пе-реважно СО2, метан або окис азоту.
З шшого боку, вуглець iз атмосфери поглинаеться люами у процесi фотосинтезу. Лiси налiчують майже половину загального свiтового вуглецю. Якщо до уваги взяти тшьки рослиншсть (за винятком грунтiв), то люи утри-мують близько 75 % вуглецю на планеть У 2005 р. загальний вуглецевий вмют лiсових екосистем свiту було оцшено у 1,036 гiгатон СО2, зокрема для Украши вiн становить 766,4 млн т [8]. Люи вщйрають важливу роль в глобальному вуглецевому баланс^ тому що вони можуть бути як джерелом вуглецю, так i його поглиначем.
Комерцшне використання бюмаси лiсiв для виробництва бюенергй стае дедалi значнiшим, i, це в недалекому майбутньому, можливо, стане новою додатковою загрозою для лiсiв планети. Використання бюмаси, яка ви-користовуеться як бюлопчне паливо, зростае швидкими темпами у всьому свiтi. Так в Укршш компанй iз Британй орендують значнi площi земель шд культуру рапсу, що йде на виготовлення бюдизельного пального. У Бразилй у 1940 р. було лише 704 га полiв соевих бобiв, а у 2005 р. - 22 млн га. Зага-лом, площа дiлянок для вирощування пальмового дерева i со! збiльшилася вщ близько 11 млн га до 77 млн га упродовж 1990-2002 рр. [7]. Оскшьки планта-цй часто створюють на мiсцi природних лiсiв, якi вирубують, а 1х залишки спалюють, щоб очистити землю [9], то плошд плантацiй пальмового дерева, як постiйно збiльшуються, можуть серйозно загрожувати трошчним лiсам, що залишилися, особливо за межами нацюнальних паркiв та в iнших незахи-щених територiях.
Протягом тисячi роюв у торф'яних болотяних лiсах нагромаджено значний об'ем газу CO2. Торфовища тропiчного лiсу швидко зникають через вирубку люу i створення дренажу для плантацш, здебiльшого пальмового i коркового дерева. Дослiдження Wetlands International показали, що одна от-римана тонна бюдизеля, виготовленого з пальмового дерева, яке росло в тор-фовищах Швденно-Схщно! Азй, призводить до емюй 10-30 тонн CO2. Приго-ломшливо, але це у 2-8 разiв бiльше, нiж при виробнищв тонни традицшно-го дизельного пального [10]. Сощальш, економiчнi i еколопчш наслiдки цих трансформацiй землекористування ще не цiлком усвiдомленi.
Дискyсiйнi питання. 1де! так званого "вуглецевого люорозведення та лiсовiдновленням зазнають певно! критики. Дебати розгортаються стосовно того, чи вирощування нових лiсiв, щоб подолати змшу кшмату, е взагалi до-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2008. - Вип. 18.11
речним i чи може воно бути об'ективно вiдображеним за допомогою системи вуглецевих кредиив, торгiвля якими становить мшьярди доларiв. Критика зо-середжуеться на:
• точност та достов1рност1 метод1в, що 1х застосовують для розрахунку вилд вщ попередження змши ктмату;
• етичному аспект! того, що виплату компенсаци за викиди вважають припус-тимим ршенням, а не усунення джерел, причин цих викид1в;
• впливах на довшлля (зокрема бюр1зноматття) та сощальних аспектах план-тащйного люорозведення.
Дослiдження, виконанi у Стенфордському ушверситет та Лоуренс Лiве-мор Iнститутi у Калiфорни (2006 р.) показали, що у додаток до охолоджуваль-ного впливу у зв'язку iз адсорбуванням СО2, люи мають низку iнших теплових та охолоджувальних впливiв, якi залежать вщ географiчного розташування. У зонi помiрних лiсiв щiльний, темний шар листя дерев адсорбуе бшьше сонячно! енерги, нiж лучна рослиннiсть, яку вони прагнуть витiснити, вивiльняючи вщ-носно невелику юльюсть СО2 з атмосфери. У тротках, навпаки, дерева замшю-ють щiльну наземну рослиннiсть i таким чином мають слабкий вплив на адсор-бування сонячно! енерги. Дерева ростуть тут швидко i адсорбують значнi обся-ги СО2, а вищий рiвень евапораци дае сильшший охолоджувальний ефект. Звщ-си висновок, що люовирощування у тротках дае чистий охолоджувальний ефект, а у помiрнiй зонi воно може давати i ефект потеплiння [3].
Результатом дослщжень, виконаних 1нститутом Макса Планка (Шмеч-чина), став висновок, що рослини е емгтентами метану (газу, що мае у 23 рази бшьший потенщал щодо глобального потеплшня нiж СО2), що спричинило дебати стосовно ролi лiсорозведення у проблемах змш кшмату. Щоправда, щ дослiдження були частково спростованi !х тестуванням, проведеним у М1ж-народному Iнститутi Рослин Вагенiген унiверситету (Нщерланди).
Часто критика охоплюе саме ^ питання, на якi мають вщповщати фа-хiвцi з лiсознавства, люово! таксацil, економiки лiсового господарства. Зокрема, зауважують, що дерева ростуть надто довго, щоби iстотно вплинути на кшмат, або що вони не залишаються на дiлянцi назавше, тому !х вплив на кшмат е тимчасовим. Часто пропонують, щоб кошти, якi видiляють на ство-рення плантацiй, спрямовувати на попередження знелюнення, розглядаючи такий пiдхiд ефектившшим.
Незважаючи на цi дискусil мiжнародний ринок парникових газiв про-довжуе розвиватись, i на ньому широко застосовуються фiнансовi iнструмен-ти, тому необхщно усунути перешкоди на шляху швестицш i створити iнсти-тути, потрi6нi для повноправно! участi Украши на цьому ринку [1].
Висновки. Змша кшмату стала першочерговим питанням мiжнарод-но! екологiчноl полiтики та серйозним викликом для лiсовоl полгтики, тому творцi лiсовоl полiтики та фахiвцi, вiдповiдальнi за лiсовий менеджмент, по-виннi глибоко усвiдомити свою роль у зменшенш вразливостi не лише люо-вого сектора, а й шших секторiв економiки. Сьогодш iснуе високий рiвень невизначеностi щодо формування ефективних механiзмiв суспiльно прийнят-но!, узгоджено! на мiжнародному рiвнi клiматичноl полiтики, здатних подо-лати ринковi обмеження, сприяти адекватному шституцшному 6удiвництву i
залученню громадськост у вирiшення проблеми змiни ктмату. Лiсовий сектор, з одного боку, мае значний потенщал щодо пом'якшення небажаних впливiв, а з шшого юнуе нагальнiсть у розробленш регiональних сценарив та стратегiй оптимiзащi сектора загалом i лiсового господарства зокрема до прогнозованих змш.
Лггература
1. Дюканов В.Г., Дюканова О.В. Мехашзми Кiотстького протоколу: досвiд та перспективы для Украши. - К. : Вид-во "Феткс", 2006. - 160 с.
2. Соловш 1.П., ¡ванишин О.Т., Лавний В.В. та in. Землекористування: еколого-еко-номiчнi проблеми, коnфлiкти, планування. - Л^в : Вид-во "Афiша", 2004. - С. 36-42.
3. Carbon Stock of Woody Biomass on Forest and Other Wooded Land (MCPFE 1.4) by FOWL Category, Carbon Pool, Country and Year. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.w3.unece.org/pxweb/ DATABASE/ STAT/25-TMSTAT/10-TMFR/10-TMFR.asp.
4. Tree planting not always carbon positive. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.carbonpositive.net/viewarticle.aspx? articleID=501
5. IPCC 2007 c Climate Change 2007: Mitigation options. Contribution of Working Group II to the Fourth Assesment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Chapter 9 - Forestry.
6. IPCC, "Impacts, Adaptations and Vulnerability"; IPCC, "Mitigation Options"; R.S. Klein, E.H. Eriksen, L. Otto, A. Hammill, T. Tanner, C. Robledo, and K. O'Brien, Portfolio Screening to Support the Mainstreaming of Adaptation to Climate Change into Development Assistance." Climatic change 84, no. 1 (September 2007): 23-44; C. Robledo and C. Forner, "Adaptation of Forest Ecosystems and the Forest Sector to Climate Change." Forest and Climate Change Working Paper 2, Food and Agriculture Organization, Rome; Robledo, Kanninen, and Pedroni 2005.
7. Robledo C., M. Fischler, and A. Patiño, "Increasing the Resilience of Hillside Communities in Bolivia: Has Vulnerability to Climate Change Been Reduced as a Result of Previous Sustainable Development Cooperation?" Mountain Research and Development 24, no. 1 (February 2004): 14-18.
8. Information on CR iSTAL (Community-based Risk Screening Tool - Adaptation and Livelihoods) and the reports of the test cases. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.iisd.org/security/es/resilience/climate_ phase2.asp.
9. Global Forest Resource Assessment 2005: Progress Towards Sustainable Forest Management," Forestry Paper 147, FAO, Rome, 2006.
10. Wetland International and Delft Hydraulics, "Peatland Degradation Fuels Climate Change," Paper, UNFC, Bonn, Germany, 2006._
УДК 684.4 Доц. Я.П. Бугаенко, канд. техн. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в проблеми п1дготовки кадр1в для деревообробки
Запропоновано для обговорення проблему практично!' тдготовки ^др!в студенев випускних курав технолопчного факультету.
Assoc. prof. Ya.P. Bugayenko - NUFWT of Ukraine, L'viv
Problems of training of personnel for woodworking industry
The problems of practical training of the students university levels of technological faculty are caring out for discussion.
На сьогодш в шдготовщ ^др!в i ix адаптаци до умов деревообробного i меблевого виробництва виникло багато проблем. Працюючи, окр!м основ-ноï викладацькоï роботи, тривалий час ще й приватним шдприемцем з виго-товлення меблiв, маю потребу осмислити деяк моменти.
