CC BY
17
УДК 502.58.630.64(477) Проф. Я.В. Коваль, д-р екон. наук -
Рада з вивчення продуктивных сил Украти НАН Украти, м. Кшв; доц. 1.Я. Антоненко, канд. екон. наук - Кшвський НУ iм. Вадима Гетьмана
Л1СОРЕСУРСНА КОМПОНЕНТА У ФОРМАТ ВИКЛИКУ
ЗМ1НИ КЛ1МАТУ
Визначено мюце люу в формат! пом'якшення та змши клiмату. Розглянуто особливосп приведення лiсистостi територп до оптимального р1вня, пiдвищення продуктивностi лiсiв, покращення "х породного складу i розмщення як важливих чинникiв депонування вуглецю та зменшення наслiдкiв потеплiння кшмату.
Ключовi слова: клiмат, депонування вуглецю, ф1томаса, вуглецевий баланс ат-мосфери, продуктившсть лiсу.
На сучасному еташ, певною м1рою дослщженою вважаеться проблема впливу лшв на процеси пом'якшення кшмату i попередження його змши. Дослщженнями встановлено, що основною функщею лшв у цьому плат е зв'язування вуглецю з атмосфери, який внаслщок спалювання мшеральних ресуршв (нафта, газ, вугшля) та фггомаси, стае продуктом забруднення. Xi-м1чну основу вуглецю складають сполуки СО2, СО, СН4, N20, зумовлюючи змшу кшмату, потеплшня i врешт^ парниковий ефект. Але незаперечним е також чинник впливу на люи та розвиток люового господарства i похолодан-ня кшмату, що також очiкуеться. Щ вкрай важливi та суперечливi явища при-роди та ixнiй вплив на природне середовище, зокрема на люи i лiсове госпо-дарство, потребують осмислення, зваження, наукового обгрунтування i, врештi, впровадження вiдповiдниx заxодiв з проблеми депонування лiсами вуглецю та змши кшмату земль
Укра'на ратифiкувала Кiотський протокол до Рамковоi Конвенци з пи-тань змши кшмату, що передбачае стабшзащю концентраци парникових га-зiв в атмосферi на основi збiльшення бiологiчноi продуктивност лiсовиx на-саджень та посилення ixньоi ролi в глобальному вуглецевому цикш. Це озна-чае, що збшьшення органiчноi маси в люах прямо пов'язане з нагромаджен-ням у них вуглецю та вщновленням природно" рiвноваги бiосфери. За шдра-хунками вчених, загальнi обсяги депонованого вуглецю в люах досить значш. Отже, фiтомаса деревостанiв Укра'ни е середовищем довготривалого акуму-лювання вуглецю, що посилюе вплив лiсiв на процеси пом'якшення кшмату та попередження його змши.
Загальноприйняту методологш та методичш пiдxоди щодо визначен-ня вмюту вуглецю, депонованого лiсами, як вщомо, поки що не узаконена. Тому для виршення цього питання доводиться орiентуватися на традицiйно спрощеш методи, якi широко використовуються в люовпорядкуванш пiд час обгрунтування основних напрямюв, щодо оптимiзацii лiсистостi територи, пiдвищення продуктивностi лiсiв, посилення "х соцiально-економiчниx та екологiчниx функцiй. Такими методами, зокрема вважаються - екстенсивш та штенсивш. Перший з них асощюеться безпосередньо зi збiльшенням пло-щi лiсовиx насаджень, кiлькiсними показниками земельних упдь, наданих для люовирощування та лiсистiстю територп; другий - з лшвничо-такса-
цiйними показниками наявних лiсiв, 1хньою продуктивнiстю, породною i вь ковою структурами, напрямами використання, охорони тощо.
Поглинання з атмосфери вуглецю пов'язуеться з потенцшними можли-востями лiсiв, передушм з 1'хшм лiсоресурсним потенцiалом - площами люозе-мельних угiдь, 1х просторовим розмщенням, лiсистiстю територп. Цi показни-ки, як i бiологiчний стан лiсiв, е одними з важливих характеристик 1хньо1 оцiнки та конкретними iндикаторами впливу на посилення ролi у вуглецевому циклi.
Укра1на, вщповщно до вимог Кiотського протоколу, зобов'язана вико-нувати його рiшення, щодо збiльшення обсягiв лiсорозведення, як основного чинника нагромадження фггомаси лiсових насаджень, як е важливими депо-наторами вуглецю. З цього питання, зпдно з нацюнальною програмою мош-торингу лiсiв, яка узгоджена з мiжнародними програмами, виникае необхщ-нiсть ощнити динамiку нагромадження вуглецю у деревнш рослинностi та грунтах, що буде вагомим тдгрунтям для розроблення напрямiв охорони, вiдтворення та використання лiсiв як важливого компонента пом'якшення та змши клiмату.
Приведення лiсистостi територп до оптимального рiвня, покращення 1х просторового розмiщення, вважаються прiоритетами люогосподарського виробництва. На жаль, лiсистiсть територп, яка становить лише 17,2 %, знач-но поступаеться науково-обгрунтованим нормативам. Варто наголосити, що показник люистоси територп краши, як i бюлопчного стану лiсiв, е однiею з важливих характеристик люогосподарського виробництва, конкретний шди-катор оцiнювання впливу лiсiв на посилення 1хньо1 ролi у вуглецевому цикль
Проблема збiльшення плошд лiсiв в Укра1ш повинна виршуватися внаслiдок неугiдь та низькопродуктивних земель, яю неефективно викорис-товуються у сшьськогосподарському виробництвi. Необхiднi площi для збшьшення лiсових насаджень у кра!ш ще не використанi. Дослiдженнями встановлено, що для збшьшення площд лiсiв, без шкоди для сiльського госпо-дарства, можна передати близько 3,5 млн га.
Сучасне використання агроресурсного потенщалу Украши характери-зуеться надмiрною iнтенсивнiстю, що е причиною деградацп земель, висна-ження лiсових агромелюративних насаджень з усiма 1х негативними еколо-гiчними наслiдками. На сьогодш, не зважаючи на те, що ерозп пiдлягае майже половина орних земель, сшьськогосподарсью пiдприемства не заште-ресованi у видiленнi земель шд захиснi лiсовi насадження i полезахисш сму-ги. Наявнi захиснi насадження, через 1хню праву незахищенiсть, недоощнен-ня агролiсомелiоративноl ролi, характеризуються зниженими люомелюратив-ними показниками, i часто знищуються.
Посилення ролi лiсiв на процеси пом'якшення змши кшмату та покращення вщповщного контролю за цими процесами - важлива народногоспо-дарська проблема. Реалiзацiя 11, зпдно з Кютським протоколом, передбачена проектами спшьного запровадження як одного iз гнучких механiзмiв, що е найбшьш перспективним для Укра1ни. Варто звернути увагу, що участь у проектах спшьного запровадження мае важливе як економiчне, так i еколо-пчне значення для Укра1ни, адже це може сприяти залученню додаткових ш-
вестицш для здшснення лiсогосподарськоï дiяльностi, пiдвищенню люистост територiï та загалом покращенню екологiчноï ситуацiï.
Окр1м цього, участь Украши в реалiзацiï мiжнародних проектiв з пи-тань змiни клiмату сприятиме також забезпеченню вирiшення вкрай важливих наступних завдань, зокрема:
• тдвищенню рол1 лшових екосистем у стабшзаци концентраци вуглекислого газу та шших антропогенних парникових газ1в в атмосфера
• зменшенню наслщюв глобального потепл1ння за допомогою регулювання балансу м1ж викидами шквдливих речовин та утримання ïx люами, як при-родними асим1ляторами;
• покращенню контролю за лшогосподарськими заходами на щдстав1 лшвни-чо-таксащйних показнишв, як характеризують ввдповвдтсть породного складу лшв люорослинним умовам та продуктивну здаттсть ïx економ1ч-ним, сощальним та еколопчним умовам.
Збалансування земельно-територiальних систем потребуе здiйснення глибоких перетворень i у сферi лiсогосподарського виробництва, узгодження обсяпв лiсоексплуатацiï з обсягами приросту лiсiв, ïx вiдновленням та охорони, що також мае немаловажливе значення для нарощування фiтомаси лiсiв, як депонаторiв вуглецю.
1нша важлива проблема щодо зменшення антропогенного впливу на змшу клiмату - це штенсифжащя лiсовирощування, тобто пiдвищення на цш основi продуктивностi бiомаси наявних люових екосистем. Лiсогосподарськi заходи, що тепер уживаються, поки що неспроможнi забезпечити коршне вiдновлення лiсового покриву, покращення його стану та пiдвищення еколо-го-стабiлiзацiйноï ролi. Тому виникае потреба подальшого удосконалення та реалiзацiï системи профшактичних та попереджувальних заxодiв, основними з яких варто вважати такими:
• покращення охорони i захисту лшових насаджень вiд пожеж;
• тдвищення бiологiчноï стiйкостi лiсiв та ïx охорони вiд ентомологiчниx шкщниюв i хвороб лiсу;
• тдвищення стшкосп лiсовиx насаджень до забруднення атмосферного по-вiтря i грунтов промисловими викидами;
• докорiнне тдвищення рiвня i культури ведення лшового господарства, ваго-ме покращення охорони лiсiв, що е у користувант агропромислового сектору та шших неспецiалiзованиx у лiсогосподарському вiдношеннi оргатзацш та вiдомств.
На вуглецевий баланс атмосфери певною м1рою впливае штенсившсть використання лшв, обсяги 1'хнього вщтворення, охорони вщ пожеж, захисту вщ шюдниюв i хвороб л1су. За оцшками дослщжень, на р1вень вмюту вуглецю в атмосфер1 впливае також замша природних коршних деревосташв наса-дженнями штенсивного використання для виробництва деревини з1 скороче-ним об1гом рубки. Таким чином, люи е вагомим резервуаром нагромадження вуглецю. Люи, внаслщок 1'хнього вирубування, пожеж, швази шюдниюв i хвороб люу та шших руйшвних чинниюв, е також джерелами збшьшення вуглецю в атмосфер!. За оцшками вчених, пожежш емюи вуглецю, що видь ляються люами, досягають значних обсяпв. Окр1м цього, тисяч1 тонн вугле-
цю видшяеться внаслiдок д^' iнших бiотичних та абютичних чинникiв. Отже, вдосконалення системи ведення люового господарства, охорони лiсiв вiд по-жеж, шкiдникiв i хвороб люу привело б до значного скорочення загального рiвня емiсiï вуглецю, який видшяеться лiсами.
Обсяги зв'язування вуглецю з атмосфери тюно пов'язуеться з продук-тивнiстю лiсiв i обсягами приросту деревини, як функцiонально залежнi вiд клiматичних чинниюв, грунтових i лiсотипологiчних умов, породного складу люових насаджень ïx вiковоï структури, iнтенсифiкацiï лiсовирощування то-що. Зазначенi чинники використовуються як шдикатори для визначення запа-сiв вуглецю депонованого екосистемами. Отже, важливою функщею лiсiв щодо покращення екологiчноï ситуацп вважаеться депонування вуглецю iз атмосфери й довготермшова його консервацiя в найстшюшш ïï частинi бь омаси - деревостанах. Щ процеси певною мiрою корелюються з продуктивною лiсовиx насаджень, ïxнiми запасами, боштетами, типами люорослин-них умов. Тому виникае необхщшсть розроблення i вживання заxодiв, спря-мованих на тдвищення продуктивностi лiсiв як результату люогосподарсько1' дiяльностi, нарощування фiтомаси надземно1" частини люових насаджень, що важливо у контекст оцiнювання вуглецедепонувальних функцiй лiсiв.
Щодо проблеми впливу похолодання кшмату на лiси i розвиток люо-вого господарства, то ця вершя як у теоретичному, так i в методолопчному планах залишаеться не дослщженою Не зрозумiло, якими темпами це похолодання вщбуватиметься i взагал^ чи можливе таке явище природи в нашу епоху. Можна уявити, якщо похолодання кшмату вщбуватиметься, то воно iстотно впливатиме передуЫм на змiну природних зон i люоресурсних комплексiв. Останнi вiдрiзнятимуться одна вiд iншоï за кшматичними умова-ми, iнтенсивнiстю сонячно1" радiацiï, кiлькiстю опадiв, випаровуванням, ш-тенсившстю розкладання органiчноï речовини. Зниження температури пов№ ря призведе i до змши породного складу лiсiв, зниження 1'хньо1' продуктив-ностi, погiршення розмiщення лiсостанiв у просторовому планi змши системи ведення люового господарства.
В умовах похолодання кшмату, як вщомо, розпад оргашчно1' речовини слабо виражений, уповшьнений, що е причиною нагромадження торфу або грубого гумусу. Це спостер^аеться в умовах надмiрного зволоження, пони-ження температури повггря i скороченого лiтнього перiоду, зокрема у швшч-них районах Сибiру.
На сьогоднi вiдомо, що величина перетворення речовини й енерги в рiзниx зонах i екосистемах поступово зменшуеться з мiрою переходу вщ пус-тинно1' зони до тундри, вщ тропiчниx лiсiв до тундрового рщколюся.
В умовах зниженого теплообмшу i вологообiгу рослиннi угрупування забезпечують отримання невисоко1" продуктивностi органiчноï маси. Лiсiв у зонi Тундри, внаслщок несприятливих екологiчниx умов для 1'хнього зростан-ня, практично немае. Низький рют i розвиток тундрових рослин слабо сприяе покращенню навколишнього природного середовища. За вiдносно кращих кшматичних умов тут поширенi здебiльшого низькоросл^ до 10 м висоти, де-
ревш породи сосни i ялини. Лiсовi насадження зазвичай зрщжет, 1хня зiм-кнешсть не перевищуе 0,5-0,6.
Невисокою продуктившстю вiдрiзняються i лiси зони люотундри. Це зумовлюеться надто коротким л^ом, значною хмарнiстю i вологiстю повггря, низьким рiвнем випаровування (270 мм) i опадiв. Рослинний покров фор-муеться внаслiдок рiдколiсся ялини сибiрськоl i берези пухнасто!. Зiмкне-шсть цих насаджень не перевищуе 0,3-0,4, висота 1х не бiльше 10 м. Шд пологом ялинових насаджень трапляеться - береза карликова, чорниця, брусни-ця, багульник. На бшьш пiдвищених мiсцях iз шсчаними грунтами зустрiча-ються зрiдженi сосняки У-Уа бонiтетiв, пiд пологом яких зростають кущд -голубики, багульника, берези карликово1. У зонi люотундри органiчна маса, яка нарощуеться люами дуже мала - вiд 3 до 20 т на 1 га.
Вщносно невисокою продуктившстю характеризуються також лiсовi насадження зони тайги, твденна частина яко1 межуе i переходить у лiсову зону, тобто у зону Полюся, Бiлорусi й Украши. Упм, згiдно з лггературними джерелами, продуктивнiсть лiсiв Тайги приблизно у 1,3-1,5 раза нижча зони Полюся. Основна причина вщносно низько1 продуктивностi лiсiв Тайги -зниження температури повггря на 2-4 оС.
Через викладеш особливостi зростання продуктивност i розмiщення лiсiв Тайги, Люотундри i Тундри можна простежити особливост змiни люос-танiв лiсiв i ведення лiсового господарства в умовах похолодання клiмату в Укра1ш. З цього питання можна вщзначити, що шд час зниження температури повпря на територп Укра1ни, наприклад на 2 оС, варто очiкувати значш змiни у породному складi лiсiв та 1хньо1 продуктивностi. Степова рослиншсть пе-рейде до рiвня люостепово1, а лiсостепова до типу полюько1 рослинностi, яка представлена широколистяними i хвойно-широколистяними породами.
Значнi змiни з мiрою похолодання клiмату можна очшувати у зонi гiрських лiсiв Карпат i Криму. Високогiрнi лiси Карпат, яю зосередженi у се-редньому на висо^ 900-1100 м н.р.м. i представленi ялиновими насадження-ми, у разi зниження температури приблизно на 2 оС перейдуть у зону субаль-пiйськоl рослинностi, де переважатимуть хвойш та листянi заро^ кущового типу для яких характерними е терен i сосновий сланець.
Нижньопрський пояс букових лiсiв знизиться i займе пояс дубових лi-сiв, а пiд час зниження температури повпря на 4-5 оС цi лiси, якi занесенi у спадщину ЮНЕСКО, зникнуть, а на 1хньому мющ з'являться менш цшш яли-цево-буковi та ялицево-ялиново-буковi люи з домiшкою граба. Продуктив-шсть цих лiсiв знизиться з 1-11 до Ш-1У бонiтету. Лiси нижньопрського поясу, з наявнiстю високопродуктивних лiсiв бука перейдуть у передпрський пояс - у зону широколистяних лiсiв з перевагою дуба скального. Середня температура тут може знизитися з 9 оС до 4-5 оС.
Щодо передгiрського поясу широколистяних лiсiв, то останнi змiнять-ся на люи, якi характернi тепер для люостепово1 зони, тобто зони дубових ль сiв i полезахисного люорозведення. У породному складi переважатимуть як природш, так i штучш лiси з перевагою ясеня, клена, акаци бiлоl тощо.
Лiси люостепово! зони очевидно змiняться на лiсовi екосистеми полю-ся, а Полюся - на лiсовi екосистеми швденно! частини тайги. Вiдповiдно 3i змшою породного складу лiсiв та 1хньо1 продуктивност iстотнi зсуви можли-Bi в органiзацiйно-господарськiй структурi лiсогосподарського виробництва.
Коваль Я.В., Антоненко И.Я. Лесоресурсная компонента в формате вызова изменения климата
Определено место леса в формате смягчения и изменения климата. Рассмотрены особенности приведения лесистости территории к оптимальному уровню, повышение производительности лесов, улучшение их породного состава и размещение как важных факторов депонирования углерода и уменьшения последствий потепления климата.
Ключевые слова: климат, депонирование углерода, фитомасса, углеродный баланс атмосферы, производительность леса.
Koval Ya.V., Antonenko I.Ya. Forest Resources component in format of climate change challenge
The place of a wood for change of a climate is certain. The features of reduction forest level of territory to optimal, increase of efficiency of woods, improvement them structure, accommodation as important factors of carbon conservation and reduction of consequences of a climate are considered.
Keywords: a climate, carbon conservation, carbon ballanse of an atmosphere, efficiency of a wood.
УДК 630*6 Начальникуправлтня Б.1. Колкник, канд. екон. наук - Волинське обласне управлтня лкового та мисливського господарства
ОРГАНВАЩЙНО-ЕКОНОМ1ЧШ ЗАСАДИ ПЕРЕХОДУ УКРАШИ НА МОДЕЛЬ СТАЛОГО УПРАВЛ1ННЯ Л1САМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н КЛ1МАТУ
На основi виконаного дослщження базових положень концепцп сталого роз-витку обгрунтовано органiзацiйно-економiчнi засади переходу Украши на модель сталого управлшня люами в умовах глобальних змш кшмату, що передбачають вра-хування цшного зарубiжного досвщу та реалiзацiю комплексу заxодiв у рiзниx сферах життедiяльностi ще'1 ланки нацюнального господарства з метою максимального наближення стандартсв люогосподарсько'1 дiяльностi до iдеалiв сталого розвитку.
Ключов1 слова: сталий розвиток, модель сталого розвитку, стале управлшня ль сами, глобальш змши кшмату.
Постановка проблеми та ïï зв'язок з важливими науковими або практичними завданнями. Забезпечення переходу люового господарства на засади сталого розвитку е важливим завданням, що сьогодш постало перед вггчизняною наукою та практикою. Водночас, треба розумгги, що "сталий розвиток" е iдеалiзованим поняттям, яке характеризуе оптимальне поеднання, збалансування уЫх компоненпв природного середовища та господарсько1' дь яльност суспшьства. Тому за умов тепершнього розвитку технологш та зва-жаючи на наявшсть цшого комплексу еколопчних, сощальних та економiч-них проблем розвитку суспiльства на сьогодш на порядку денному стоггь пи-тання здiйснення низки тдготовчих органiзацiйно-економiчниx заxодiв, що
