CC BY
23
Морозов В.В., Пичура В.И. Влияние изменения климатических факторов на формирование мелиоративного режима орошаемых ландшафтов Сухой Степи Украины
Приведены данные, которые отображают проявления глобального потепления на формирование мелиоративного режима орошаемых ландшафтов юга Украины. Приведенный материал свидетельствует об изменениях климата в зоне орошения Украины. В первую очередь изменяются параметры климата: температура воздуха и количество атмосферных осадков, которые являются проявлениями процессов глобального характера.
Ключевые слова: глобальное потепление, мелиоративный режим, ГИС-техно-логии, климат, орошаемое земледелие.
Morozov V.V., Pichura V.I. Impact of changes in climatic factors on the formation of reclamation regime in irrigated landscapes Dry Steppe Ukraine.
The article brought the data to reflect the manifestations of global warming on the formation of reclamation regime of irrigated landscape in southern Ukraine. The resulted material testifies to the changes of climate in the area of irrigation of Ukraine. The parameters of climate change above all things: temperature of air and amount of atmospheric fallouts which are the displays of processes of global character.
Keywords: global warming, land reclamation mode, the GIS-technology, climate, irrigated agriculture. _
УДК 630*5:330.3[477.46] Викл. О.В. Морозюк, канд. с.-г. наук -
Уманський державний аграрний утверситет
ГЛОБАЛЬН1 ЗМ1НИ КЛ1МАТУ ТА РЕГЮНАЛЬНИЙ ВПЛИВ Л1С1В НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ
Розглянуто мождивосп використання люових насаджень для запоб^ання гло-бальним кшматичним змшам. Висв^лено обсяги регюнальних антропогенних вики-дiв та поглинання оксиду вуглецю люовими насадженнями Черкасько! область За дослщжуваний перюд у люах Черкащини було нагромаджено значну кшьюсть СО2 не лише за рахунок змши вшово! структури лiсiв, а й за рахунок тдвищення 1хньо1 продуктивность
Ключов1 слова: глобальш змши кшмату, Кютський протокол, депонування, ль совi насадження.
Проблема змши кшмату щодня набувае дедаш бшьшо! актуальности що потребуе вщ свггового сшвтовариства конкретних та невщкладних дш 1з запоб1гання негативним 11 наслщкам. Як вщомо, змша кшмату вщбуваеться через збшьшення антропогенних викид1в парникових газ1в, насамперед дво-окису вуглецю (СО2). Якщо не буде вжито ефективних заход1в для обмежен-ня викид1в СО2, то його концентращя в атмосфер1 нашо! планети до 20502070 рр. збшьшиться вдв1ч1 [8]. Це призведе до глобальних змш кшмату в хо-лоднш 1 пом1рнш зонах Швтчно! швкул1, куди вщноситься й Укра!на.
Укра!на приедналася до м1жнародного процесу запоб1гання змш кш-мату та зниження частки викид1в парникових газ1в, шдписавши Рамкову Кон-венщю ООН з питань змши кшмату [6]. За масштабами продукування 1, особливо, за тривалютю акумулювання вуглецю у деревних рослинах, люи визна-ються найбшьш надшною системою запоб1гання парниковому ефекту. На су-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.15
часному еташ, в умовах зростаючого антропогенного навантаження й загрози глобально1 змiни кшмату, лiсовi екосистеми вiдiграють роль потужних пог-линачiв та акумуляторiв оксидiв вуглецю з атмосфери, тому вивчення бюпро-дуктивност лiсiв представляе науковий i практичний iнтерес для дослщжува-ного об'екта.
Кiотський протокол до Рамково1 конвенцiï Органiзацiï Об'еднаних На-цiй 3i змiни клiмату визначае для краш-учасниць квоти щодо викидiв парни-кових газiв в атмосферу порiвняно з базовим 1990 р. Вщповщно до ст. 5 Ki-отського протоколу, у кожнiй крашьучаснищ необхiдно створити нащональ-ну систему для ощнювання антропогенних викидiв i абсорбци поглиначами парникових газiв [3]. Мехашзми торгiвлi квотами на емiсiю потребують наяв-ностi засобiв чггкого контролю та довготривалого прогнозування. Мiжнарод-на група експертiв зi змш клiмату (1РСС) розробила узагальненнi методики нащональних iнвентаризацiй парникових газiв, яких мають використовувати учасники Kiотського протоколу шд час пiдготовки нацiональних звтв про емiсiï парникових газiв [1, 2, 7].
Позитивним аспектом розроблених експертами 1РСС методик обчис-лень емiсiй парникових газiв е 1хня загальнiсть. Саме завдяки унiверсальностi щ методики можуть використовувати фахiвцi багатьох краш, незважаючи на те, що краïни розташуваннi в рiзних кшматичних зонах та мають iстотнi вщ-мiнностi в рiвнях економiчного розвитку. Поряд iз цим, методики 1РСС не пристосованi до повноцiнного врахування регюнальних особливостей, що призводить до збшьшення величини похибки швентаризаци. О^м цього, в Украïнi джерела та поглиначi парникових газiв розмiщеннi нерiвномiрно. Да-нi Держкомстату показують значно вишд емiсiï шкiдливих речовин в атмосферу для схщних областей Украши водночас iлюструють значний потенщал щодо поглинання парникових газiв у захщних областях.
Черкаська область розташована у самому центрi краïни й ïï високоп-родуктивнi лiси мають значний потенщал для зниження концентраци парникових газiв в атмосфер^ Окрiм цього, лiси Черкащини достатньою мiрою слугують як репрезентативнi моделi загалом для Украши, тому що саме тут практично зб^аються iз загальними для краши такi характеристики, як фак-тична лiсистiсть (15,6 %, яка найбшьше наближена до оптимально:' 16 %) та
3 1
середнш запас деревостатв (-185 м -га ).
Лiс е основним мехатзмом тривалого зв'язування вуглекислого газу в бюмаш Землi внаслщок фотосинтезу. Так, тiльки в люах Черкаськоï областi, пiдпорядкованих Державному ком^ету лiсового господарства Украши, станом на 1.01.2002 р. акумульовано 17542,96 тис. т вуглецю (табл. 1), що стано-вить майже 3 % вщ загальноï його кшькост^ депонованого люами Украши [4].
Розрахунковi данi табл. 1 свщчать, що за дослiджуваний перiод рiчна змiна вуглецю на вкритих люовою рослиннiстю лiсових дiлянках Черкасько-го обласного управлшня лiсового та мисливського господарства становить 291,8 тис. т.
За даними статистичного щорiчника [7], викиди шюдливих речовин в атмосферне повггря област у 2002 р. становили 92,4 тис. т, з яких 58,9 тис. т
становлять викиди оксидiв вуглецю. При цьому 85,1 % викидiв вуглецю при-падае на автомобiльний транспорт, 13,4 - на стацюнарш джерела i 1,5 % - на авiацiйний, з^зничний та водний транспорт (табл. 2).
Табл. 1. Рiчна змша вуглецю в л'шових насадженнях Черкаського ОУЛМГ
Р1к облшу Площа вкритих лшовою рос-линтстю л1со-вих д1лянок, тис. га Запас стов-бурово!де-ревини, тис. м3 Фггомаса, тис. т Вуглець, тис. т Змша вуглецю, тис. т Р1чна змша вуглецю, тис. т
1978 197,3 28292,7 21223,6 10539,1 — —
1983 200,8 3786,3 24078,8 11955,5 1416,4 283,3
1988 195,8 32141,9 24025,7 11928,8 -26,7 -5,3
1996 194,9 43150,0 30832,7 15323,6 3394,8 424,3
2002 215,6 49665,3 35290,1 17543,0 2219,4 369,9
У середньому за дослвджуваний перюд 7003,9 291,8
Табл. 2. Викиди оксиду вуглецю в атмосферне пов'тгря ЧеркаськоХобластi[7]
Джерела викид1в Викиди СО2 за роками обл1ку, тис. т
2001 2002 2003 2004 2005 2006
Стацюнарш 6,6 7,9 9,3 6,3 5,5 5,4
Автомобшьний транспорт 52,6 50,1 48,9 49,4 47,8 49,2
Ав1ацшний, зал1зничний та водний транспорт — 0,9 0,9 0,9 0,8 0,9
Усього 59,2 58,9 59,1 56,6 54,1 55,5
Порiвнявши дат табл. 1 та 2, можна стверджувати, що тшьки люи Держкомлюгоспу Черкащини щорiчно утримують значно бiльше оксиду вуглецю, шж становлять його регюнальш викиди. Вiдомо, що дрiбнi фракцп фь томаси (листя, пiднаметова рослиншсть тощо) утримують вуглець нетрива-лий перюд. Разом iз тим, без урахування цих фракцш щорiчна змша депоно-ваного вуглецю у 2002 р. становила 355,91 тис. т, що бшьше шж у 6 разiв пе-ревищуе антропогеннi викиди СО2 для цього перiоду у дослщжуваному об,ектi. Обсяги антропогенних викидiв оксиду вуглецю в атмосферне повггря Черкасько! областi та щорiчного його поглинання люовими масивами люо-господарських шдприемств Черкаського ОУЛМГ зображено на рис. 1.
Характер кривих рис. 1 дае можливють стверджувати, що наявний значний резерв поглинання вуглецю в ушх люогосподарських шдприемствах область Вщ'емш значення депонування вуглецю за 1996-2002 рр. у ДП "Чер-каське люове господарство" отриманi внаслщок зменшення площi лiсiв, а вщ-повiдно, запасу в останньому перiодi дослiджень внаслiдок передачi вкритих люовою рослиннiстю дiлянок iншим лiсокористувачам.
Запаси вуглецю i темпи його депонування в люових екосистемах зале-жать вщ продуктивностi лiсiв, !хнього стану, породного складу та вшово! структури, а також режиму господарювання ^ особливо, iнтенсивностi при-родних та антропогенних порушень. Аналiз виконаних дослщжень дае основу для висновку про те, що люи Черкасько! областi е високопродуктивними з загальним обсягом фiтомаси 35290,14 тис. т, в якш акумульовано 17542,96
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.15
тис. т вуглецю. Використовуючи iнформацiю з "Нащональний звiт ... " [5], де зазначено дат стосовно викидiв парникових газiв в атмосферне повiтря в Ук-ра1ш, кiлькiсть оксиду вуглецю, який був викинутий у 2001 р., становить 233738,5 тис. т (без урахування поглинання). Отже, можна стверджувати, що лiсовi насадження Черкащини утримують 7,5 % нащональних викидiв СО2 в атмосферу i е досить потужним природним клiматичним регулятором.
■ щор1чнс дспонування вуглецю
Рис. 1. Обсяги регюнальних викидiв та поглинання оксиду вуглецю лковими
насадженнями Черкаського ОУЛМГ
(а - за перюд з 1996 по 2002 рр., б - середне за 1978-2002рр.).
Украша, яка за показниками 1990 р. була п'ятою у свт за викидами парникових г^в, мае можливють посюти чшьне мюце у мiжнародному переговорному процеЫ, а застосування гнучких механiзмiв продажу вуглецевих квот може стати одшею з потенцiйно вагомих складових економiчного зрос-тання. Природне збшьшення кiлькостi депонованого вуглецю у процес змiни вжово! структури лiсiв не враховуеться як виконання зобов'язань за Кютським протоколом. Мае значення лише додаткове збшьшення бюмаси лiсiв, яке до-сягнуто у кра1ш внаслщок господарсько! дiяльностi людини (за рахунок люо-розведення, лiсовiдновлення, захисту лiсiв та пiдвищення !х продуктивностi).
За дослщжуваний перiод у лiсах Черкащини була нагромаджена значна кшьюсть СО2 не лише за рахунок змши вшово! структури лiсiв, а й за рахунок тдвищення !х продуктивность Так, у середньому щорiчно в люових масивах регiону дослiджень нагромаджуеться 291,8 тис. т вуглецю, що у декшька раз
бiльше, шж регюнальш викиди парникових ra3iB. Вщповщно до KioTCbKoro протоколу, надлишки вщ зниження викидiв СО2 можуть стати об'ектами кушв-лi-продaжу i в цьому контекст збiльшення зaпaсiв вуглецю та 1хня вiдповiднa оцiнкa набувають для Черкасько!' облaстi ще й економiчного значення.
Досягнення енергетично!' безпеки, просування енергозбереження та виршення проблем змши клiмaту е важливими економiчними, екологiчними та полiтичними прiоритетaми для Укра'ни. Kiотський протокол та постю-отськi домовленостi щодо обмеження викидiв парникових гaзiв надають Ук-ра'ш змогу отримати вaгомi кошти для здшснення фiнaнсувaння екологiчних iнвестицiй в основш гaлузi кра'ни.
Л1тература
1. Букша 1.Ф. Iнвентaризaцiя та мошторинг парникових гaзiв у лiсовому господарсга : моногрaфiя / 1.Ф. Букша, В.П. Пастернак. - Х. : Вид-во ХНАУ, 2005. - 125 с.
2. 1нформацшн1 технологи швентаризаци парникових гaзiв та прогнозування вуг-лецевого балансу Укра'ни / за ред. проф. Р.А. Бруня. - Львiв : Вид-во Украшсько!' АД, 2004. -376 с.
3. Киотский протокол к Конвенции об изменении климата // UNEP-IUC Geneva Executive Center. - 33 c.
4. Лакида П.1. Перспективи використання бюмаси люв Укра'ни для бюенерги / П.1. Лакида, Р.Д. Василишин // Лiсове господарство, лiсовa, паперова i деревообробна проми-словiсть : Мжвщомч. наук.-техн. зб. - Львiв : НЛТУ Укра'ни, 2006. - Вип. 30. - С. 225-228.
5. Национальный отчет о кадастре парниковых газов в Украине за 2003 год. - К. : Мин-во охраны окружающей природной среды Украины, 2005. - Т. 1. - 2005. - 71 с.
6. Рамочная Конвенция Организации Объединенных Наций об изменении климата. -UNFCCC, 1992. - 29 с.
7. Статистичний щор1чник Черкасько'1 обласп за 2006 рш. - Черкаси, 2007. - 523 с.
8. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосста-новления и лесоразведения в России / А.С. Исаев , Г.Н. Коровин, В.И. Сухихи и др. - М. : Центр экологической политики России, 1995. - 156 с.
9. Revised IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories : Reference Manual, Reporting instructions and Workbook. Chapter 5 - Land-use change and forestry. UNEP/WMO/OECD - 1996.
Морозюк О.В. Глобальные изменения климата и региональное влияние лесов на баланс углерода
Рассмотрены возможности использования лесных насаждений для предотвращения глобальных климатических изменений. Отражены объемы региональных антропогенных выбросов и поглощения окисла углерода лесными насаждениями Черкасской области. За исследуемый период в лесах Черкащины было накоплено значительное количество СО2 не только за счет изменения возрастной структуры лесов, но и за счет повышения их производительности.
Ключевые слова: глобальные изменения климата, Киотский протокол, депонирование, лесные насаждения.
Morozyuk O.V. Global climate change and regional impact of forests on carbon balance
Possibilities of use of forests for prevention of global climate changes are analyzed. Amount of carbon emission and depositions for Chercasy region are estimated. For probed period in the forests of Chercasy region the far of CO2 was accumulated not only due to the change of age-dependent structure of the forests but also due to the increase of their productivity.
Keywords: global climate change, Kyoto protocol, depositions, forests.
