CC BY
17
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[5+17]:582.475.4(477.81) Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук;
здобувач П.С. Белюшко1 - НУБП Украти, м. Кшв
ВПЛИВ ШТУЧНИХ СОСНЯК1В Р1ВНЕНЩИНИ НА БАЛАНС ВУГЛЕЦЮ ОБЛАСТ1
Розраховано динамжу фiтомаси штучних соснових насаджень та депонованого в нiй вуглецю у межах державних шдприемств лiсового господарства Рiвненсько! областi. Оцiнено можливий економiчний ефект вiд вуглецедепонувальних функцiй штучних соснових насаджень Рiвненського ОУЛМГ.
Ключовг слова: змши клiмату, Кiотський протокол, ф^омаса, депонований вуг-лець, сосновi насадження.
Збереження стабшьносп кшматично! системи сьогодш розглядають як одну з найважлив1ших глобальних проблем, що постали перед людством у останш десятир1ччя. Зростання концентрацп вуглекислого газу в атмосфер! планети внаслщок д1яльност1 людини е основною причиною, що призводить до глобально! змши кшмату.
Для можливосп керування люами в плаш вуглецевих запашв, необхщ-ш точш кшьюсш знання !х обсяпв та потоюв як всередиш окремо! люово! екосистеми, так 1 в загальному еколопчному цикл планети [4-8]. Деяю на-уковщ зауважують, що за певних змш у кшмап та в управлшш люи можуть стати джерелом ем1сп СО2 в атмосферу. Дотепер знання системи еколопчних зв'язюв та потоков р1зних речовин у люових екосистемах значною м1рою фрагментарш. Тому дуже важливо визначити юнукш резервуари вуглецю в люах та !х обсяги.
Взагал1 визначення загальних обсяпв вуглецю в люах того чи шшого регюну бшьш необхщне для оцшювання реального стану вуглецевого циклу. Тому 1 розрахунки в цьому напрям1 переважно ор1ентуються на модальш насадження. Зпдно з Кютським протоколом, надлишки в1д зниження викид1в СО2 можуть стати об'ектами кутвльпродажу (так зваш "вуглецев1 кредити"), 1 в цьому контекст збшьшення запаив вуглецю та !х вщповщна оцшка набу-вають ще й економ1чного значення, що для Укра!ни е випдним шляхом по-легшення виршення еколопчних та дещо економ1чних проблем одночасно.
Оцшка вуглецевого стоку в люовш екосистем1, як згадувалося рашше, е насамперед оцшкою фггомаси деревостану. Перш1 спроби таких дослщжень виконувалися шляхом просто! екстраполяцп даних фггомаси окремих проб-них площ на значш люов1 регюни, звичайно з1 значними завищеннями кшце-вих результата. Найбшьш досконалими на сучасному етат дослщження фь томаси в люових системах вважаються методи, пов'язаш з оцшкою вщповщ-
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУБШ Украши, м. Ки!в
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
них показниюв через регресшне моделювання компонентiв фракцш у абсо-лютних величинах або застосування перевщних коефiцieнтiв iз сумщенням надалi з банками люовпорядно1 шформацп [2].
На основi статистичних даних iз повидшьно1 бази даних "Люовий фонд Укра1ни" виробничого об'еднання "Укрдержлюпроект" про чистi штуч-нi сосновi насадження Рiвненськоl областi станом на 1.01.2005 р. та 1.01.2010 р. i моделей ощнки основних компонента фiтомаси насаджень, якi ми опрацювали рашше, розраховано загальнi обсяги вуглецю дослiджуваного регiону з розподiлом за державними тдприемствами лiсового господарства (табл. 1).
Табл. 1. Депонований вуглец (6 у штучних соснових насадженнях РвненськоТ областг
Шдприемство Рж облжу Змша вуглецю, тис. т
2005 2010
тис. т % тис. т %
Березншське 213,7 5,1 254,8 5,8 41,1
Висоцьке 154,7 3,7 167,8 3,8 13,1
Володимирецьке 561,5 13,3 585,1 13,4 23,6
Дубенське 276,7 6,5 337,5 7,7 60,8
Дубровицьке 256,6 6,1 265,3 6,1 8,7
Зар1чненське 211,7 5,0 227,0 5,2 15,3
Клеванське 249,4 5,9 254,1 5,8 4,7
Клеивське 327,8 7,7 357,7 8,2 29,9
Костопшьське 383,0 9,1 388,5 8,9 5,5
Дубенське ЛМГ 3,4 0,1 0 0 -3,4
Млишвське 15,5 0,4 17,5 0,4 2,0
Остювське 162,3 3,8 154,5 3,5 -7,8
Острозьке 125,3 3,0 124,3 2,8 -1,0
Ршненське 110,3 2,6 119,8 2,7 9,5
Рокитншське 342,7 8,1 295,1 6,7 -47,6
Сарненське 373,1 8,8 361,0 8,2 -12,1
Сосшвське 338,2 8,0 347,1 7,9 8,9
Ршненський ПЗ 117,2 2,8 128,3 2,9 11,1
Р1вненське ОУЛМГ 4223,0 100 4385,3 100 162,3
За даними табл. 1 можна зробити висновок, що протягом 20052010 рр. у бшьшосп тдприемств Рiвненськоl областi обсяг депонованого вуглецю штучними сосновими насадженнями збшьшився (за винятком ДП "Осткiвське люове господарство", ДП "Острозьке лiсове господарство", ДП "Рокитнiвське лiсове господарство" та ДП "Сарненське лiсове господарство"). На сьогодш найбiльше вуглецю депонуеться сосновими насадженнями ДП "Володимирецьке лiсове господарство" (585,1 тис. т або 13,4 %), а найменше - у ДП "Млинiвське люове господарство" (17,5 тис. т або 0,4 %). Найютотн^ втрати вуглецю стались у ДП "Рокитшвське люове господарство" (-47,6 тис. т), а прирют - у ДП "Дубенське лiсове господарство" (60,8 тис. т).
Люи - основш наземш поглиначi вуглекислого газу, якi здатш при-родним шляхом впливати на його концентращю в атмосферi. Так, тшьки у штучних соснових люах Рiвненськоl областi, пiдпорядкованих Державному
aгeнтcтвy лicoвиx pecypciв Укpaïни, cтaнoм нa 1.01.2010 poRy aкyмyльoвaнo 4385,3 тиc. т вyглeцю (тaбл. 2).
Табл. 2. Змта вугл£цю у штучних coшових нacaджeнняx Рiвнeнcькoï оСкшаш
Piк oблiкy Плoщa штучник cocнoвиx rnca-джень, тж. гa 3anac сговбу-poвoï дepeви-ни, гиc. м3 Фiгoмa-ca, тж. т Вуг-лець, гиc. т Зм^ вуглецю, гиc. т PiHm змiнa вуглецю, гиc. т
2QQ5 15Q,2 1Q692,Q 85Q1,4 4223,Q - -
2Q1Q 145,6 11152,1 8825,5 4385,3 162,3 32,5
Як cвiдчaть дaнi тaбл. 2, станом нa 1.01.2005 p. плoщa штyчниx cocro-виx нacaджeнь oблacтi cтaнoвилa 150,2 тиc. гa i3 зaгaльним зaпacoм cтoвбypo-вoï дepeвини 10692,0 тиc. м3, a зaгaльний oбcяг фiтoмacи знaxoдивcя нa piвнi 8501,4 тиc. т, y якш 6уло aкyмyльoвaнo 4223,0 тиc. т вyглeцю. 3a 5 poкiв пло-щa нacaджeнь змeншилacь нa 4,6 тиа гa, a зaпac 3pic нa 460,1 тиc. м3. Вщпо-вiднo збiльшивcя oбcяг фiтoмacи нacaджeнь нa 324,1 тиc. т. 3a дaними доповь дi пpo ^ган нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa [1], викиди шкiдливиx pe-човин в aтмocфepнe пoвiтpя oблacтi у 2009 po^ cтaнoвили 52,7 тиc. т, з якиx 44,8 тиc. т - це тexнoгeннi викиди oкcидiв вуглецю (тaбл. 3). Пpи цьому 4,9 % виквдв вуглецю пpипaдae та cтaцioнapнi джepeлa i 95,1 % - m пepecyвнi.
Табл. 3. Викиди окшду вугл£цю в aтмocфeрнe повтря Рiвнeнcькoï облжтг [1]
Джepeлa викидiв Викиди СО2 3a pora^ oблiкy, гиc. т
2QQ5 2QQ6 2QQ7 2QQ8 2QQ9
^a^omp^ 4,0 4,7 5,2 4,3 2,1
Пepecyвнi 40,4 41,3 47,7 45,1 42,7
Уcьoгo 44,4 46,0 52,9 49,4 44,8
Пopiвнявши дaнi тaбл. 2 тa 3, можта cтвepджyвaти, що тiльки чи^л штyчнi cocнoвi лicи Piвнeнщини щopiчнo yтpимyють 72,5 % oкcидy вуглецю вщ ïx тexнoгeнниx peгioнaльниx викидiв. Штyчнi cocнoвi лicи Piвнeнщини щopiчнo нaгpoмaджyють 32,5 тиc. т вуглецю. Ця кшькють poзпoдiлeнa нepiв-нoмipнo 3a пiдпpиeмcтвaми лicoвoгo гocпoдapcтвa i змшюетызя вiд 0,4 тиc. т у ДП "Млишв^ке лicoвe гocпoдapcтвo" до 12,3 тиc. т у ДП "Дyбeнcькe лicoвe гocпoдapcтвo" (тaбл. 4). Для здiйcнeння poзpaxyнкy opieнтoвнoï вapтocтi pi3-ницi мiж викидaми i дeпoнyвaнням вуглецю, ïx piчний oбcяг (44,8 тиc. т) був пpoпopцiйнo poздiлeний до плoщi штyчниx cocнoвиx нacaджeнь люогошо-дapcькиx пiдпpиeмcтв.
Дaнi, нaвeдeнi у тaбл. 4, вкaзyють, що 8 i3 17 лicoгocпoдapcькиx тд-пpиeмcтв oблacтi (ДП "Дyбeнcькe лicoмиcливcькe гocпoдapcтвo" було ^иед-нaнo до ДП "Дубельте лicoвe гocпoдapcтвo") мaють нaдлишки вщ зниження викидiв СО2, якi можуть cтaти oб'eктaми кyпiвлi-пpoдaжy i в цьому контеюл! збiльшeння зaпaciв вуглецю тa ïx вiдпoвiднa oцiнкa нaбyвaють для Piвнeнcькoï oблacтi ще й eкoнoмiчнoгo знaчeння. 3a мoжливocтi дaниx пiдпpиeмcтв пpoдa-вaти piзницю мiж викидaми i дeпoнyвaнням вуглецю 3a цшою 25 eвpo [3], ïxrn щopiчнa вигoдa cягaлa б до 232,5 тиа eвpo, a Piвнeнcькa oблacть oтpимaлa б дoдaткoвиx кошпв нa 0,5 млн eвpo. Це ^и тому, що 3a площею штyчнi cocro-вi дepeвocтaни зaймaють близько 66 % лicoвoгo фонду Piвнeнщини.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.12
Табл. 4. Розрахунок орieнтовноl вартостг рпнищ мiж викидами _i депонуванням вуглецю_
Кшьюсть депо-нованого вуглецю за роками облжу, тис. т Й ■3 2 ^ Л ' К и н И н Р1зннця м1ж ви-
Шдприемство И ^ в 2 & £ § " али Й >> К |? И р 'л & о" о Э а кидами 1 депонуванням вуглецю
2005 2010 го и н £ " тис. т тис. БИЯ
Березшвське 213,7 254,8 41,1 8,2 3,6 4,6 115,0
Висоцьке 154,7 167,8 13,1 2,6 1,8 0,8 20,0
Володимирецьке 561,5 585,1 23,6 4,7 6,2 -1,5 -
Дубенське 276,7 337,5 60,8 12,3 3,0 9,3 232,5
Дубровицьке 256,6 265,3 8,7 1,7 3,6 -1,9 -
Зар1чненське 211,7 227,0 15,3 3,1 2,4 0,7 17,5
Клеванське 249,4 254,1 4,7 0,9 2,1 -1,2 -
Клеивське 327,8 357,7 29,9 6,0 2,9 3,1 77,5
Костопшьське 383,0 388,5 5,5 1,1 3,2 -2,1 -
Дубенське ЛМГ 3,4 0 -3,4 -0,7 - -0,7 -
Млишвське 15,5 17,5 2,0 0,4 0,2 0,2 5,0
Остшвське 162,3 154,5 -7,8 -1,6 2,0 -3,6 -
Острозьке 125,3 124,3 -1,0 -0,2 1,1 -1,3 -
Р1вненське 110,3 119,8 9,5 1,9 1,3 0,6 15,0
Рокитшвське 342,7 295,1 -47,6 -9,5 3,6 -13,1 -
Сарненське 373,1 361,0 -12,1 -2,4 3,3 -5,7 -
Сосшвське 338,2 347,1 8,9 1,8 3,4 -1,6 -
Р1вненський ПЗ 117,2 128,3 11,1 2,2 1,1 1,1 27,5
Р1вненське ОУЛМГ 4223,0 4385,3 162,3 32,5 44,8 -12,3 510,0
Проте, якщо розглядати у межах державних тдприемств люового гос-подарства, то штучнi сосновi насадження 9 iз них (зокрема чотири тд-приемства мають негативний баланс вуглецю) нездатш поглинути ту кшь-кiсть вуглецю, що видiляеться в атмосферне повггря областi. Оскiльки, люо-господарська дiяльнiсть розглядаеться як один iз головних чинникiв, що мо-же iстотно вплинути на штенсившсть депонування вуглецю, то данi люогос-подарськi пiдприемства мають значнi резерви для зниження концентрацп парникових газiв у атмосферi.
Отриманi новi знання про лю можуть сприяти змш 1х екологiчного значення для людства як зашб регулювання бiогеоценотичних процешв та за-хисту клiмату вщ катастрофiчних змiн. Отже, за результатами дослщжень, можна зробити такi висновки:
1. Станом на 1.01.2010 р. площа чистих штучних соснових насаджень об-ласт становила 145,6 тис. га 1з загальним запасом стовбурово! деревини 11152,1 тис. м3, а загальний обсяг фггомаси знаходився на р1вш 8825,5 тис. т, у якш було акумульовано 4385,3 тис. т вуглецю.
2. Тшьки чиста штучш соснов1 л1си Р1вненщини щор1чно утримують 72,5 % оксиду вуглецю вщ !х техногенних регюнальних викид1в. При цьому 8 1з 17 л1согосподарських тдприемств област мають надлишки вщ зниження викид1в СО2, яю могли б стати об'ектами кушвльпродажу [ в цьому контекста збшьшення запамв вуглецю та !х вщповщна оцшка набувають для Р1вненсько! областа ще й економ1чного значення (0,5 млн евро).
3. Облж запамв вуглецю в лiсах мае важливе еколопчне та eKOHOMi4He зна-чення для краши. Такi дат можна використовувати тд час ресурсного ощнювання лiсiв (вуглець як е^валент енергетичного значення деревини люу, дат про загальш запаси фiтомаси). Виконання домовленостей у Ki-ото мае не тшьки полiтичне значення, а й в майбутньому може дати мож-ливостi для використання фшансових потокiв вiд екологiчних податкiв.
Л1тература
1. Допов1дь про стан навколишнього природного середовища в Рiвненськiй област у 2009 р. - Р1вне, 2010. - 222 с.
2. Лакида П.1. Методичш аспекти мошторингу вуглецю в люостанах Укра1ни // При-родно-ресурсний комплекс Захiдного Полюся: юторя, стан, перспективи розвитку : матер. на-ук.-практ. конф. (Березне, 25-26 квгг. 2007 р.) / П.1. Лакида, О.В. Мазур (Морозюк), О.М. Ва-силишин та ш. // Березшвський люовий коледж. - Березне : Вид-во НС1, 2007. - С. 45-46.
3. Офщшний сайт Point Carbon. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. po-intcarbon.com/productsandservices/carbon/.
4. Экологические проблемы поглощения углекислого газа посредством лесовосстанов-ления и лесоразведения в России / А.С. Исаев , Г.Н. Коровин, В.И. Сухихи и др. - М. : Центр эколог. пол. России, 1995. - 156 с.
5. Greenhouse gas inventory reporting instruction. IPCC guidelines for national greenhouse gas inventory / IPCC, UNEP, OECD, IEA. - UK, 1995. - Vol. 1. - 153 p.
6. Hampicke V. Net tranfer of carbonbetween the land biota and the atmosphere, induced by man / V. Hampicke // Global carbon cycle. - 1979. - Report 13. - P. 219-237.
7. Maclaren P.J. Plantation forestry - its role as a carbon sink: conclussion from calculation based on New Zealand's planted forest estete / P.J. Maclaren // Forest ecosystem, forest management and the global carbon cycling. - Berlin: Springler-Verlag, 1996. - P. 257-270.
8. McGuire A.D. Global Climate Change and Carbon Cycling in Grasslands and Conifer Forests / A.D. McGuire, D.W. Kicklinghiter, J.M. Melillo // Global Change: Effects on Coniferous Forests and Grasslands. - 1998. - Report 56. - P. 389-413.
Лакида П.И., Белюшко П.С. Влияние искусственных сосняков Ро-вненщины на баланс углерода области
Рассчитана динамика фитомассы искусственных сосновых насаждений и депонируемого в ней углерода в пределах государственных предприятий лесного хозяйства Ровненской области. Оценен возможный экономический эффект от угледепони-рующих функций искусственных сосновых насаждений Ровненского ОУЛОХ.
Ключевые слова: изменения климата, Киотский протокол, фитомасса, депонируемый углерод, сосновые насаждения.
Lakyda P.I., Belyushko P.S. Impact of pine artificial forests of Rivne oblast' on carbon balance of the region
Live biomass dynamics of pine stands of artificial origin and sequestered carbon amount is calculated for state forest enterprises of Rivne oblast'. Possible economic effect from carbon-sequestrative functions of pine stands of artificial origin of Rivne regional department of forestry and hunting is assessed.
Keywords: climate change, Kyoto protocol, phytomass, sequestered carbon, pine forests.
УДК 630*5+630.221*76 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствроб. -
НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ РЕЛЬСФУ
Здшснено аналiз лгавничо-таксацшно! структури ялинових деревосташв на те-риторп держлюфонду в Укра!нських Карпатах на основi повидшьно! бази даних ВО
