CC BY
30
УДК 581.1:631.8
М. М. Богдан
провщний ¡нженер 1нституту мкробюлогм \ в1русологи ¡м. Д.К. Заболотного НацюнальноТ академи наук УкраТни
В. П. Карпенко
доктор с.-г. наук, професор, проректор з науковоТ та ¡нновацмноТ д1яльносп Уманського нацюнального уыверситету сад1вництва
Г. Б. Гуляева
кандидат бюлопчних наук, науковий сгпвроб1тник 1нституту мшробюлогм \ в1русологи ¡м. Д.К. Заболотного НацюнальноТ академи наук УкраТни
ВПЛИВ КОМПЛЕКСНИХ ХЕЛАТНИХ ДОБРИВ НА ФУНКЦЮНАЛЬНУ АКТИВШСТЬ ТКАНИН КОРЕН1В I ЗЕРНОВУ ПРОДУКТИВН1СТЬ РОСЛИН ПШЕНИЦ1
МЯК01 03ИМ01
Анотащя. Дана стаття присвячена вивченню дп позакореневого п'щживлення комплексними хелатними добривами на функцюнальну активнють тканин корен'т за фериц/анщвщновлювальною / ацидоф/куючою и активною, а також досл'щженню активносл компонент/в антиоксидантних систем: каталази, пероксидази й АТФази тканин корен'т та зерновоУ продуктивносл рослин пшениц/ м'яко/' озимо)' сорту Смуглянка.
Дослщженнями показано, що позакореневе п'щживлення комплексними хелатними добривами Ф/зюживл/н+Р, Брекал М/'кс, Майстер 18.18.18 / Плантофол 5.15.45 регулюе метабол¡зм рослинного орган/зму, в тому числ/ функцюнальну здатн/сть тканин корен/в, що виявляеться в збтьшенн/ ферициан 'щв 'щновлювально)' активносл тканин корен/в, яка в'щпов'щае редокс потенц/алу кп/тин й пригн/ченн/ ацидоф/куючо/ коренево)' активносл, яка обумовлена виносом протон/в назовн/.
П'щвищення АТФазно/ активносл тканин корен 'т е свщченням зростання частки / п'щтримання активних бюсинтетичних / регуляторних процеав за дп хелатованих добрив, зокрема б'юсинтезу орган/чних молекул, пов'язаного ¡з активним накопиченням б'юмаси, що пщтверджують наш/ попередн/ дан/ стосовно п'щвищення ф/томаси рослин пшениц/. Визначення активносл компонент/в антиоксидантно)' системи: каталази / пероксидази показало п 'щвищення активносл каталази (I.II.1.6) за позакоренево)' обробки добривом Ф/зюживл/н+Р та зб/льшення активност/ пероксидази (I.II.1.7) на 32 % в кл/тинах коренях вщповщно до контрольних рослин.
Встановлено суттеве п 'щвищення зерново/' продуктивносл за позакореневого п'щживлення комплексними хелатними добривами: Ф/з/оживл/н+Р, Брекал М:'кс, Майстер / Плантафол, що зр/с на 5,9; 6,4; 6,0 / 5,1 ц/га вщповщно. Ключов/ слова: пшениця м'яка озима, комплексы хелатн/ добрива, антиоксидантна активность, функцюнальна активн/сть тканин корен'т, зернова продуктивн/сть.
М.М. Богдан
ведущий инженер Института микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного Национальной академии наук Украины В. П. Карпенко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, проректор по научной и инновационной деятельности Уманский национальный университет садоводства А. Б. Гуляева
кандидат биологических наук, научный сотрудник Института микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного Национальной академии наук Украины
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНЫХ ХЕЛАТНЫХ УДОБРЕНИЙ НА ФУНКЦИОНАЛЬНУЮ АКТИВНОСТЬ ТКАНЕЙ КОРНЕЙ И ЗЕРНОВУЮ ПРОДУКТИВНОСТЬ РАСТЕНИЙ ПШЕНИЦЫ МЯГКОЙ ОЗИМОЙ
Аннотация. Данная статья посвящена изучению действия внекорневой подкормки комплексными хелатными удобрениями на функциональную активность тканей корней в связи с феррицианидвосстанавливающей и ацидо-фицирующей ее активностью, а также исследованию активности компонентов антиоксидантных систем: каталазы, пероксидазы и АТФазы тканей корней и зерновой продуктивности растений пшеницы мягкой озимой сорта Смуглянка. Исследованиями показано, что внекорневая подкормка комплексными хелатными удобрениями Физиоживлин+Р,
Брексил Микс, Мастер 18.18.18 и Плантофол 5.15.45 регулирует метаболизм растительного организма, затрагивая в том числе функциональную активность тканей корней, что проявляется в увеличении их феррицианидвосста на вливающей активности, соответствующей редокс потенциалу клеток и угнетении ацидофицирующей корневой активности, которая обусловлена выносом протонов наружу.
Повышение АТФазной активности тканей корней свидетельствуето росте доли и поддержании активных биосинтетических и регуляторных процессов под действием хелатированных удобрений, в частности биосинтеза органических молекул, связанном с активным накоплением биомассы, что подтверждают данные о повышении фитомассы растений пшеницы в этих условиях.
Определение активности компонентов антиоксидантной системы: каталазы и пероксидазы показало повышение активности каталазы (I.II.1.6) при внекорневой обработке удобрением Физиоживлин+Р и увеличение активности пероксидазы (I. II. 1.7) на 32 % в клетках корнях по отношению к контрольным растениям.
Установлено существенное повышение зерновой продуктивности при внекорневой подкормке комплексными хелатными удобрениями: Физиоживлин+Р, Брексил Микс, Мастер и Плантафол, которая увеличилась на 5,9; 6,4; 6,0 и 5,1 ц/га соответственно.
Ключевые слова: пшеница мягкая озимая, комплексные хелатные удобрения, антиоксидантная активность, функциональная активность ткани корня, зернова продуктивность.
М. М. Bogdan
Zabolotny Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine V. P. Karpenko
Doctor of Agricultural Sciences, Vice-Rector for Research and Innovation Uman National University of Horticulture A. B. Gulyaeva
PhD, Biology, Researcher officer Zabolotny Institute of Microbiology and Virology, National Academy of Sciences of Ukraine EFFECT OF COMPLEX CHELATE FERTILIZER ON ROOT TISSUE FUNCTIONAL ACTIVITY AND PERFORMANCE GRAIN OF WHEAT SOFT WINTER
Abstract. The article is devoted investigations the effects of foliar treatment complex fertilizers with chelates on functional activity in tissues of roots in connection with redox potential of cells and kinetics of release of protons from the root cells, as well as enzymatic activity: catalase, peroxidase, ATPase in tissues of roots and grain productivity of plant winter wheat varieties Smuglanka.
Study shows that non-leaf feeding complex fertilizers chelates Fiziozhivlin+P, Breksil Mix, Master 18.18.18 and Plantafol 5.15.45 regulates the metabolism of a plant, including affecting the functional capacity of the tissues of roots, as reflected in the increasing activity of redox potential of cells and inhibition of the kinetics of release of protons from the root cells. Increasing the ATPase activity of the root tissues indicates a growing share and maintaining active biosynthetic and regulatory of processes under the influence of chelated fertilizers, in particular, of biosynthesis of organic molecules, that associated with increased the biomass of wheat plants according from the data obtained.
Determination of the activity of the antioxidant ferments: catalase and peroxidase showed increased activity of catalase (I.II.1.6) under foliar fertilizer processing Fiziozhivlin+P and of peroxidase (I.II.1.7) on 32 % in contrast of the control roots plants.
Our studies have shown increase in grain productivity with by foliar treatment of chelate complex fertilizers: Fiziozhivlin+P, Breksil Mix, Master and Plantafol that increased by 5,9; 6,4; 6,0 and 5,1 t/ha, respectively.
Thus, treatment of complex chelate fertilizer improves the functional activity of the tissues of roots, promoting the growth of their potential absorption capacity, supporting high plant energy balance of the body, promotes the resistance of wheat to the effects of pathogenic factors and eventually leads to an increase of grain productivity.
Keywords: winter wheat soft, complex chelate fertilizer, antioxidant activity, the functional activity of the tissues of roots, grain productivity.
Постановка проблеми. Важливим фактором тдви-щення продуктивное^ пшениц е поеднання сортових особливостей, забезпечення рослин збалансованою системою живлення й пщвищення стшкосп до несприятливих абютичних факторш.
Пшениця м'яка озима - провщна стьськогосподарська культура, яка займае найбтьшу частину продовольчого ринку та забезпечуе населения земноТ кул1 таким важливим продуктом харчування, як хл1б. Тому актуальним е дослщження окремих ланок й систем живлення рослин пшениц м'якоТ.
1стотнш вплив на рют \ розвиток рослин пшениц1 м'якоТ \ формування структури урожаю мае надходження впродовжвегетацидоступнихсполукелементш живлення, зокрема мкроелементш. Одним ¡3 напрямш виршення цю проблеми е оптим1зацт живлення рослин пшениц м'якоТ за рахунок застосування комплексних хелатних добрив у рщкш \ водорозчиннш формах. Важливим елементом Тх ефективносп е використання цих добрив у основы фази розвитку рослин пшениц м'якоТ (вихщ в трубку, колосшня-цвтння), коли рослина найбтьш потребуе I активно засвоюе елементи живлення.
Позакореневе тдживлення рщким \ водорозчинними комплексними хелатними добривами в цьому аспект! дае можлив1сть оптим1зувати живлення рослин пшениц м'якоТ на кожному етат органогенезу. Основними перевагами застосування комплексних хелатних добрив е краща Тх бюлопчна доступшсть та мал1 дози внесения.
Бтьцмсть сучасних комплексних добрив створеш на основ1 оргашчних кислот (хелатуючих агентах), а саме: етиленд1амштетраоцтовш (ЕДТА), дистилентр1амшпента-оцтовш та пдроксиетилщендифосфоновш, яю утворюють з мкроелементами комплексонати [1]. Таю комплексы добрива на основ1 хелатш мкроелементш мають вищу ефектившеть засвоення рослинами поршняно з неорга-шчними солями. Комплексонати мкроелементш надхо-дять в рослини, як ¡3 фунту так \ кр1зь листковий апарат при позакореневш обробц1 без змш, \ саме в рослиш здшснюеться руйнування та включения цих мкроелемен-тш у метаболит процеси рослин пшениц м'якоТ [8].
Анал1з останшх дослщжень та публшацш. Результатами наукових дослщженнях показано, що м1кро-елементи у форм1 комплексонатш (хелатш) металш е найбтьш доступними для стьськогосподарських рослин [3, 8]. В дослщженнях на рослинах пшениц^ оброблени-ми сучасними водорозчинними комплексними добривами показано зростання урожайносп, якосп зерна, а також розширення бткового спектру за ктьюсним \ яюсним складом бтюв [2]. Показано вплив на чисту продуктив-шеть фотосинтезу й урожайшеть пшениц озимо!' [2, 5]. Багато дослщникш за останш роки придтяли увагу особливостям \ потребам стьськогосподарських рослин у м1кроелементах, зокрема дослщженню ефективносп використання хелатизованих елементш на продуктившеть стьськогосподарських рослин \ яюстъ врожаю [8, 9].
Дослщжуючи окрем1 ланки проблеми позакореневого
пщживлення дослщники в основному ставлять акцент на дослщженш продуктивное^ \ якосп сшьськогосподарськоТ продукцм та визначенш окремих фЫолого-бюх1м1чних показниюв. Проте майже вщеутш роботи в яких би проводилось комплексне дослщження впливу хелатова-них рщких та водорозчинних добрив ¡3 вмютом мкро-елементш на ф1зюлого-бюх1м1чш показники слйкосл та впливу обробки такими добривами на функцюнальну актившеть кореневоТ системи в зв'язку ¡з продуктившетю.
Мета статп - виявлення особливостей впливу комп-лексних хелатних добрив на поглинальну здатшеть тканин корешв, актившеть компоненте антиоксидантноТ системи й зернову продуктившеть рослин пшениц1 м'якоТ сорту Смуглянка.
Методика дослщжень. Об'ектом дослщження була пшениця озима (ТгШсит аеБйуит /_.) короткостеблового сорту Смуглянка. В лабораторних дослщах вивчалась дт позакореневоТ обробки комплексними хелатними добривами на антиоксидатну \ фериц1анщвщновлювальну актившеть тканин корешв пшениц1 озимоТ. Рослини пшениц1 озимоТ вирощували у фарфорових кюветах, мютюстю 400 мл у водному розчиш ¡3 додаванням 1/г поживноТ сум1им (ПС) Хогленда-Арнона (Х-А) до 14 добового в1ку за наступною схемою: 1 - 1/г ПС Х-А + контроль (вода); 2 - 1/г ПСХ-А+ позакореневе пщживлення рщким комплексним добривом ФЫоживлш+Р (0,4 %) з вмютом макро- \ мкроелементш (Ы - 19,1 %, К20 - 16,5 %, Са - 8 % МдО - 4,0 %, 503- 6,0 %, В - 0,02 %, Мп - 0,1 %, гп - 0,01 %, Си - 0,05 %, Ре - 0, 3 %, Мо - 0,01 %, и -0,005 %) - мкроелементи в хелатнш форм1 з ЕДТА)) + Р (Р205- 16,0 %); 3 - Уг ПС Х-А + позакореневе пщживлення комплексним добривом Брекал М1кс (0,25 г/л) -(МдО - 6,0 %, Си - 0,8 %, Ре - 0,6 %, Мп - 0,7 %, Мо -1,0 %, - 5,0 %) - з ЬБА (л1гносульфонат амошю), хелатним комплексом)); 4 - 1/г ПС Х-А + позакореневе пщживлення комплексним добривом Майстер 18.18.18 (2 г/л) - (загальний N - 18,0 %, штратний N - 5,1 %, амоншний N - 3,5 %, амщний N - 9,4 %, Р205- 18,0 %, К20 - 18,0 %, МдО - 3,0 %, 503 - 6,0 %, В - 0,02 %, Мп - 0,03 %, гп - 0,01 %, Си - 0,005 %, Ре - 0,07 %) -м1кроелементи (Ре, Си, Мп, гп) в хелатнш форм1 з ЕДТА)). 5 - 1/2 ПС Х-А + позакореневе пщживлення комплексним добривом Плантафол 5.15.45 (2 г/л) - (1\Ю3-1\1- 5,0%, Р205-15,0 %, К20 - 45,0 %, В - 0,02 %, Ре - 0,1 %, Мп - 0,05 %, гп - 0,05 %, Си - 0,05 %, Мо - 0,005 %, Б - 12,0 %) м1кроелементи в хелатн1й форм1 з ЕДТА)); Повторшсть у досл1д1 5-ти кратна.
Каталазну актившеть визначали титрометричним методом за вщновленням перманганату кал1ю, яку виражали у к1лькост1 02, що утворилося в результат! ферментативноТ дм за 1 хв на 1 г сирот речовини (мл 02-г-1-хв-1), а пероксидазну активн1сть - за методом Бояркша [7] ¡3 бензидином \ виражали в умовних одиницях на мг сирот маси корешв. Визначення активносл ферменту АТФази в тканинах корешв озимоТ пшениц1 проводили методом, що оснований на визначенш приросту неоргашчного фосфору в середовищ1 в ход1 АТФазно! реакцм. Реакц1ю починали, додаючи до зразюв розчину АТФ у в1дпов1дн1й концентрацм та припиняли розчином трихлороцтовоТ кислоти. Оптичну щшьшеть вим1рювали за допомогою ФЕК. Актившеть ферменту визначали за кшьюстю неоргашчного фосфату, вщщепленого вщ аденозинтрифосфату АТФазою та виражали в мкг Р-г-1 сироТ речовини ■ год-1 [7].
Ферициан1дв1дновлювальну активн1сть (ФВА) визначали за методикою [10, 11]. Юнетику видшення протон1в коренями (ацидофкуюча активн1сть кл1тин корен1в) -вимфюючи за допомогою потенц1ометру змши рН ¡нкубац1йного розчину за певний пром1жок часу у перерахунку на кшьюсть протон1в, що вид1лилися. Кшьюсть протон1в визначали за в1д'емним десятинним логарифмом з подалыиим перерахунком на сиру масу корешв на 1 л розчину [6].
В польових дослщженнях вивчали вплив позакоре-
невого пщживлення комплексними хелатними добривами на зернову продуктившеть пшениц1 м'якоТ озимоТ. Польов1 дослщи проводили в досл1дному с1льськогоспо-дарському виробництв1 Васильк1вського р-ну, смт. Глеваха, КиТвськоТ област1 в 2010-2012 рр. Площа одшеТ д1лянки 10 м2. Повтори¡сть у досл1д1 4-х кратна. Грунт досл1дних пол1в окультурений, арий люовий оп1дзолений. Arpox¡m¡4Ha характеристика Грунту: bmíct гумусу- 1,75%; пдрол1тична кислотн1сть - 1,6 - 1,8 мг-екв/100 г фунту; рН - 5,9; азоту 80 мг/кг, Р205 - 96 мг/кг, К20 -140 мг/кг фунту, bmíct валового азоту - 0,2 - 0,5 %; Р205 -0,15 - 0,30 %; К20 - 2,0 - 2,5 %; bmíct м1кроелемент1в Mifli 4,8 - 6,0 мг/кг, цинку 8 - 10,6 мг/кг, бору 0,18 мг/кг фунту.
Польов1 дослщження проводили на фош м1нерального живлення N90P90K90 за наступною схемою: 1 - контроль (вода); 2 - позакореневе пщживлення комплексним хелатним добривом Ф1зюживлш+Р (0,4 %); 3 - позакореневе пщживлення комплексним хелатним добривом BpiKcm Míkc (0,5 кг/га при норм1 витрати води 200 л/га); 4 - позакореневе пщживлення комплексним хелатним добривом Майстер 18.18.18 (4 кг/га при норм1 витрати води 200 л/га); 5 - позакореневе пщживлення комплексним хелатним добривом Плантафол 4.15.45 (4 кг/га при HopMi витрати води 200 л/га). Урожай збирали nofli-ляночно суцшьним способом комбайном Сампо-500.
Ochobhí результати дослщження. Вщомо, що град1ент npoTOH¡b по обидва боки плазмалеми е суттевим складником протон-рушшноТ сили, що бере участь у пщтриманш гомеостазу як на p¡bh¡ кл1тини, так i на p¡bh¡ цтого рослинного оргашзму. Обмш поживними речовинами м1жкл¡тинами кореневихволосювй ^рунтовим розчином досить складний i багатогранний процес, що залежить вщ багатьох факторш, суттевим чинником якого е окисно-вщновш процеси, що прот1кають на мембранах kjiíthh [12]. Дослщження окисно-вщновноТ активност1 kjiíthh корен1в пшениц1 озимоТ м'якоТ за дИ' позакореневоТ обробки комплексними хелатними добривами показало зм1ни стввщношення активност1 двох електрогенних систем кл1тин корен1в: редокс-залежноТ електрогенноТ системи i протонноТ Н-АТФази. 1з наведених даних (рис. 1) видно, що ФВА кл1тин корен1в, що е показником мембранного потенц1алу, зростала за позакореневоТ обробки рослин рщким комплексним добривом ФЫожив-лш+Р в 2 рази, а за обробки комплексними добривами Брекал Míkc, Майстер, Плантофол в 1,3 i 1,6 рази вщповщно. Протилежна закономфшеть впливу дослщжу-ваних комплексних добрив була встановлена при ви-вченш юнетики видшення Н+ коренями. Встановлено, що за позакореневоТ обробки комплексними добривами зменшувалася актившеть виходу протошв (рис. 2).
За обробки рщким комплексним добривом ФЫожив-лш+Р суттевих змш у к1нетиц1 виходу протошв не спо-стер1галося. Протилежну д1ю позакореневоТ обробки комплексними добривами на ц1 дв1 електрогенн1 системи певним чином можна пояснити Тх динам1чною взаемо-д1ею в п1дтриманн1 гомеостазу ростучого кореня.
При оброц1 добривами Брекал Míkc, Майстер i Плантофол вщбувалося зменшення цього параметра на 23 %, 35 %, 28 % вщповщно до контрольних рослин. Таким чином, обробка комплексними добривами д1е на функцюнальну актившеть тканин корешв, поповнюючи пул протошв та вщновлюючи тим самим мембранний потенц1ал. Потрапляння поживних речовин з листюв до кл1тин корешв, сприяе тим самим, вщродженню вщновлювальноТздатносп кл1тин корешв для пщтримання внутр1шньокл1тинного рН й потенцшноТ поглинальноТ здатност1 та високого енергетичного балансу рослинного оргашзму.
Оскшьки за дм стресових чинник1в саме стшюша рослина буде б1льш продуктивною, подальцм наш1 досл1-дження стосувались визначенню активносл компонент1в антиоксидантноТ системи. Нашими дослщженнями встановлено пщвищення активносл каталази за позакоре-
невоТ обробки комплексними добривами Ф1зюживлшом+Р на 0,25 мл 02 ■ г-1 ■ хв-1(рис. 3).
Поряд з цим актившсть пероксидази в коренях зросла - на 32 % вщповщно (рис. 4).
Вщомо, що каталаза вщповщае за розкладання пери-кису та е фактором, що бере участь у регуляци змт фаз аеробних \ анаеробних процеав, окисления перекиав
в пероксисомах при фотодиханш. Пероксидаза, також пов'язана з цтим рядом метаболтних перетворень у кл1тиы [12].
Актившсть ферменту каталази зросла при обробщ Брекстом Мкс \ Плантафолом на 0,17 мл 02 ■ г1 ■ хв1 \ залишилась на ршш контрольних рослин при обробщ Майстером. Пероксидазна актившсть (див. рис. 4) при
U
¿с X
<
а
е ©
X
о г о
2000 п
1600 -
1200 ■
:Г 800
о с.
400
12 3 4 5
Вар1анти
Рис. 1. ФВА к л ¡тин корешв рослин озимо!' пшениц1 за дй' позакореневого пщживлення комплексними хе-латними добривами: 1 - контроль (вода); 2 - Ф1зюживлш + Р; 3 Брекст М1кс; 4 - Майстер; 5 - Плантафол
0.025 п
£
О is
X S
=0 о
X
<и с.
с.
S о
0.015
0.005
60 90 120 150 180 210
Час. хв.
Рис. 2. Ацидофшуюча актившсть кл1тин корешв рослин пшениц! озимо! за дм позакореневого тдживлення комплексними хелатними добривами: 1 - контроль (вода); 2 - Ф1зюживлш + Р;
3 Брексш Мшс; 4 - Майстер; 5 - Плантафол
0.4 -,
т 0.3
х аз
h S '—■ ™
"ЕЁ « _• т
« § = u 0.2
- (_ ГЧ
И" °
5 0.1 -
Вартити
Рис. 3. Вплив позакореневоТ обробки комплексними хелатними добривами на каталазну актившсть кл1тин корешв рослин пшениц1 м'якоУ озимоУ: 1 - контроль (вода); 2 - Ф1зюживлш + Р; 3 Брексш М1кс;
4 - Майстер; 5 - Плантафол
л
U
о
¡¡г <
S ^
3 г- -
к • о
и ■ _
^ = 'г
о • L-
Q. ~
о с
16 1
12 ■
8 -
4 -
12 3 4 5
Bapiaii™
Рис. 4. Вплив обробки комплексними хелатними добривами на ферментативну актившсть пероксидази кл1тин корешв пшениц1 м'яко! озимо!: 1 - контроль (вода); 2 - Ф1зюживлш+Р; 3 - Брексш MiKC;
4 - Майстер; 5 - Плантафолл
позакореневш o6po6ui Брексш MIkcom i Плантафолом пщвищилася з 2,14 до 2,8 г1 ■ с-1. Але, активы метаболит процеси: поглинання й вихщ речовин, гмд-тримання гомеостазу, бюсинтез оргашчних молекул ¡.т.д. вщбуваються ¡з затратою енерги, що запасена в макроерпчних фосфатних зв'язках молекул АТФ, роз-щеплення яких вщбуваеться за учасп специфиних фермент1в - АТФаз [12]. Визначення АТФазноТ активносп в коренях показало пщвищення активносп ферменту при позакореневш обробц1 ФЫоживлшом+Р, Брексш MiKCOM, Майстером i Плантафолом на 111, 142, 47 й 16 мкг Р ■ г1 сир. ваги ■ г1 (рис. 5).
Отже, пщвищення АТФазноТ активносп за обробки комплексними добривами свщчить про активы метаболит процеси в рослинних тканинах, зокрема бюсинтез оргашчних молекул, пов'язаний ¡з активним нако-пиченням бюмаси, що пщтверджують наил попередш даш стосовно пщвищення ф1томаси рослин пшениц1 й у пщсумку Тх господарськоТ продуктивное^. Позакореневе п1дживлення комплексними добрвами Ф1зюживлш+Р, Брекс1л MiKC, Майстер, Плантафол сприяло наростанню маси кореневоТ системи на 21,2; 3,5; 6,2 й 5,3 % в1дпов1дно (табл. 1). Причому найбшьший стимулюючий ефект на piCT кореневоТ системи зазнали рослини пшениц1 за обробки добривом Ф1з1оживл1н. За ступеней стимулюю-чоТ flii на piCT маси листк1в добрива можна розташува-ти у наступн1й послщовносп: Ф1з1оживл1н> Плантафол> Брекс1л MiKC> Майстер. В свою чергу це сприяло зростанню сироТ загальноТ маси рослин пшениц1 озимо!' з найб1льшим ефектом в1д обробки Ф1з1оживл1ном на 0,54 г й Майстром на 0,27 г. Можна передбачити, що такий
р1стстимулюючий ефект викликаний д1ею комплексних добрив на ферментативну актившсть й ф1тогормональний статус рослинного оргашзму, що й сприяло полтшенню поглинаючоТ функци корен1в \ функц1онального стану фотосинтетичного апарату на початкових етапах росту рослин пшениц1 м'якоТ озимо!'. Покращення росто-вих процес1в сприяло кращому розвитку \ пщвищення стшкосп рослин та спрямування потоку асимшятш на формування кращого урожаю поршняно ¡з контрольними рослинами.
За даними польових дослщш що до структури урожаю за позакореневого пщживлення комплексними хелатними добривами встановлено полтшення структурних показ-ник1в урожаю: довжини колосу, кшьюсть колоск1в \ зерен в колоа, та маси 1000 зерен [4] й суттеве п1двищення зерновоТ продуктивносп пшениц1 озимо!'. Показано суттеве збшьшення урожаю зерна (табл. 2) за позакореневоТ обробки комплексними хелатними добривами: ФЫожив-лш+Р, Брекс1л М1кс, Майстер \ Плантафол, що зр1с на 6,0; 6,4; 5,4 \ 5,6 ц/га вщповщно.
Висновки. Встановлено, що позакоренева обробка комплексними хелатними добривами сприяе зростанню мембранного редокс-потенц1алу (фериц1ашдвщновлю-вальноТ активносп) та супроводжуеться тдвищенням АТФазноТ та пероксидазноТ активност1 тканин корешв рослин пшениц1 озимо!'.
Показано, що позакореневе пщживлення комплексними добривами ¡з вмютом хелатш м1кроелемент1в, активуючи ферментативну активн1сть антиоксидантних ферментш сприяе розвитку ст1йкост1 рослин пшениц1 до впливу патогенних фактор1в.
f-
CJ
—
2
й
< Э <
ав _
1 I
о. ;
'5 с.
BapianTn
Рис. 5. Вплив позакореневого обробки комплексними хелатними добривами на АТФазну актившсть корешв пшениц1 озимо'!: 1 - контроль (вода); 2 - Ф1зюживлш+Р; 3 Брексш MiKC; 4 - Майстер;
5 - Плантафол
Таблиця 1
Вплив позакореневого пщживлення комплексними хелатними добривами на початков! етапи росту рослин пшениц! м яксн озимо!
BapiaHT Маса сиро! речовини 10 рослин, г
листки % до контролю кореш % до контролю загальна маса
Контроль (вода) 1,63±0,04 - 1,13±0,02 - 2,76±0,11
ФЫоживлш+Р 1,93±0,05* 118,4 1,37±0,03* 121,2 3,30±0,13*
Брексш MiKC 1,67±0,05 102,4 1,17±0,02* 103,5 2,84±0,11
Майстер 18.18.18 1,83±0,05* 112,3 1,20±0,03* 106,2 3,03±0,12*
Плантафол 5.15.45 1,77±0,04* 108,5 1,19±0,02* 105,3 2,96±0,12*
Примака. * - р1зниця достов1рна при Р < 0,05
Таблиця 2
Вплив комплексних хелатних добрив на урожайшсть рослин пшениц! м'яко! озимо! сорту Смуглянка
Вар1анти УрожайHicrb, ц/га npnpicT урожаю, ц/га °/о до контролю
Контроль (вода) 46,2±0,93 - -
ФЫоживлш+Р 52,2±1,0* 6,0 112,9
BpiKcm MiKC 52,6±1,1* 6,4 113,8
Майстер 18.18.18 51,6±1,1* 5,4 111,7
Плантафол 5.15.45 51,8±1,0* 5,6 112,1
Прим1'тка. * - р1зниця достов1рна при Р < 0,05
Встановлено, що позакореневе шдживлення комплексними добривами ¡з вм¡стом хелат1в м1кроелементт Ф1зюживлш+Р, Плантофол 5.15.45, Брекал MiKC та Майстер 18.18.18 призводять до тдвищення зерновоТ продуктивносл озимоТ пшениц1 на 11,7-13,8 % вщповщно контролю.
Лп-ература
1. АлвЫ А. Хелатуючий агент ЕДТА - потр1бна умова для високояюсного до-брива / А. AnBiH // Пропозицт. — 2008. — № 8. — С. 52-53 — [Електрон-ний ресурс] — Режим доступу до журналу: http://agrofild.com/wp-content/ uploads/2Ol3/02/xelatujuchij_agent_edta_propozicja_8_2008.pdf - Назва з екрану.
2. Биюн A.B. Роль оптим1заци живлення та удобрения пшениш озимоТ шляхом позакореневого пщживлення на фон1 твердих добрив у пщвищены якосп зерна, борошна i хл1ба в умовах правобережного Люостепу УкраТни/A.B. Биюн, Н.П. Бордюжа, B.I. Ярешко [та ¡н.] //Науковий BicH. Нац. ун-ту 6iopecypciB i природокористування УкраТни. — 2010. — Вип. 149. — С. 96-108.
3. Битюцкий Н.П. Комплексоны в регуляции питания растений микроэлементами / Н.П. Битюцкий, A.C. Кащенко. — СПб. — 1996. — 216 с.
4. Богдан М.М. Влияние комплексных удобрений на показатели структурного анализа озимой пшеницы /М.М. Богдан // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. — Серия «Биология, химия». Том 25 (64). - 2012. № 3. - С. 11-15.
5. Бордюжа Н.П. Вплив позакореневого пщживлення на чисту продуктивнють фотосинтезу BepxHix я рус ¡в листюв озимоТ пшениш / Н.П. Бордюжа // HayKOBi доповщ НУбт, 2011. — 2 (24). — [Електронний ресурс] — Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_2/ llbnp.pdf. — Назва з екрану.
6. Вахмистров Д.Б. Переходной процесс при индукции протонного насоса корневых клеток / Д.Б. Вахмистров, О Эн До // Физиология растений. — 1993. -Т. 40, № 1. - С. 100-105.
7. Воскресенская О.Л. Большой практикум по биоэкологии : учеб. пособие/ О.Л Воскресенская, Е.А. Алябышева, М.Г. — Йошкар-Ола, Map. гос. ун-т, Ч. 1. - 2006. - 107 с.
8. CaHi н Ю.В. Особливосп позакореневого пщживлення стьськогосподарських культур мкроелементами / Ю.В. СанЫ, Е.А. СанЫ // Агроб1знес сьогоды -№6 (229). — 2012 [Електроннм ресурс] — Режим доступу до журналу: http://www.agro-business.com.ua/2010-06-ll-12-53-00/964-2012-04-02-12-40-00.html — Назва з екрану
9. Карасюк I.M. Вивчення способа застосуванням мкроелеметчв у рослинництв1 в умовах Люостепу УкраТни/ I.M. Карасюк, М.Ю. Хомчак, О.М. Хомчак//36. наук, праць. Уманського ДАУ. Ч. 1. Агрономт. — Вип. 61. — Умань, 2005. - С. 55-63.
10. Новак В.А. Феррицианидредуктазная активность листьев элодеи и ее связь с энергетическим метаболизмом / В.А. Новак, А.И. Миклашевич //
Физиология растений. — 1984. —Т. 31, № 3. — С. 489—495.
11. Новак В.А. Клеточный уровень АТФ, транспорт калия и электрические характеристики плазмалеммы элодеи при действии феррицианида / В.А. Новак, Н.Г. Иванкина//ДАН СССР. - 1986. - 286, № 2. - С. 498-501.
12. Физиология растений : учебник для студ. вузов / Н.И. Якушкина, Е.Ю. Бахтенко. — М. : Владос, 2005. — 463 с.
References
1. Alvin A. Chelating agent EDTA - a condition required for high fertilizer. Proposal, 2008, № 8, pp. 52—53. Available at http://agrofild.com/wp-content/ u pi oads/2013/02/xelatujuchij_agent_edta_propozi cja_8_2008.pdf - Name of the screen, (in Ukrainian).
2. Bykin A.V., Bordyuzha N.P., Yareshko V.I. [et al.]. Role optimize power and fertilization of winter wheat by foliar feeding on a background of solid fertilizers to improve the quality of grain, flour and bread in terms of right-bank Ukraine forest. Scientific Bulletin of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 2010, V.149, pp. 96—108. (in Ukrainian).
3. Bityutsky N.P., Kashchenko A.S. (1996) Chelators in the regulation of plant nutrition trace elements. - St. Petersburg, 1996. 216 p. (in Russian).
4. Bogdan M.M. Influence of complex fertilizers on the performance of the structural analysis of winter wheat. Scientific notes of Taurida National University V.I. Vernadsky. Series «Biology, chemistry», V. 25 (64), 2012, № 3, pp. 11—15. (in Ukrainian).
5. Bordyuzha N.P. (2011). Effect of foliar application on the net productivity of photosynthesis upper layers of leaves of winter wheat. Scientific reports NUBiP, 2011, 2 (24). Available at http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/ 2011_2/llbnp.pdf. Name of the screen, (in Ukrainian).
6. Vakhmistrov D.В., О En Do Transition process in the induction of proton pump root cells. Plant Physiology, 1993, 40, № 1, pp. 100—105. (in Russian).
7. Voskresenskaya O.L., Alyabysheva M.G. (2006). Large workshop on bio-ecology: studies. Manual. - Yoshkar-Ola, March, state. University Press, Part 1, 2006, 107 p. (in Russian).
8. Sanin U.V., Sanin E.A. Features foliar feeding crops micronutrients Agribusiness today, №6 (229), 2012. Available at http://www.agro-business. com.ua/2010-06-11-12-53-00/964-2012-04-02-12-40- 00.html Name of the screen, (in Ukrainian).
9. Karasuk I.M., Homchak M.Y., Homchak O.M. Learning ways to use trace elements in plant under steppes of Ukraine. Collection. Science, works. Uman State Agrarian University. Part 1, Agriculture, Vol. 61, Uman, 2005, pp. 55—63. (in Ukrainian).
10. Novak V.A., Miklashevich A.I. Ferricyanide reductase activity leaves Elodie and its relation to energy metabolism. Plant Physiology, 1984, 31, № 3, pp. 489—495. (in Russian).
11. Novak V.A., Ivankina N.G. Cellular ATP levels, potassium transport and the electrical characteristics of the plasma membrane by the action of Elodie ferricyanide. DAN USSR, 1986, 286, № 2, pp. 498-501. (in Russian).
12. Yakushkina N.I., Bahtenko E.J. (2005). Plant physiology: a textbook for students. Universities. Moscow, Vlados, 2005, 463 p. (in Russian).
